В. П. Войтенко Бужієвська T. I



Сторінка8/8
Дата конвертації29.01.2018
Розмір1.36 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАДАЧІ

1. Що таке генотип?

2. Що таке спадкові хвороби?

3. Які методи досліджень дозволяють встановити наявність

мутантного гена у даного організму?

4. Які методи дослідження дозволяють своєчасно (до клінічних проявів хвороби) встановити діагноз фенілкетонурії? 5. Які методи досліджень дозволяють верифікувати діагноз хромосомної хвороби?



6. Як називаються взаємовиключаючі прояви ознак? 7. Що таке алельні гени? 8. Що таке гамета? 9. Який ген називають домінантним?

  1. Що означає поняття «гетерозиготний за даною ознакою
    організм»?

  2. Що таке фенотип?

  3. Яка ймовірність народження дитини, гомозиготної за ре­
    цесивним геном, у разі шлюбу двох гетерозиготних батьків?

  4. Яка ймовірність народження дитини, гомозиготної за ре­
    цесивним геном, від батьків, один з яких є гомозиготою за домі­
    нантним але лем, а другий — гетерозиготним за цим геном?

  5. Яка ймовірність народження дитини, гомозиготної за ре­
    цесивним геном, від батьків, один з яких є гомозиготою за реце­
    сивним алелем, а другий — гетерозиготним за цим геном?

  6. Яка ймовірність народження дитини з групою крові А,
    якщо у матері 0, а у батька В?

  7. Яка ймовірність народження дитини з групою крові А,
    якщо у матері 0, а у батька АВ?

  8. Чи є можливість народження дитини з групою крові О,
    якщо у матері А, а у батька В?

  9. Яка ймовірність народження хворого хлопчика у фено-
    типово здорових батьків, якщо мати є гетерозиготним носієм
    Х-зчепленого спадкового захворювання?

  10. Що таке комбінативна мінливість?

  11. Що таке мутаційна мінливість?

  12. Як класифікувати мутації, виходячи зі структури генетич­
    ного матеріалу?

22. Як класифікувати мутації залежно від причин, що їх
спричинюють?

  1. Які структури клітин мають здатність до мутації?

  2. Які існують види генних мутацій?

  3. Які існують види хромосомних мутацій?

  4. Якими можуть бути прояви генних мутацій у людини?

  1. Якими можуть бути фенотипові ефекти хромосомних та
    геномних мутацій у людини?

  1. Що таке модифікаційна мінливість?

  2. Що таке фармакогенетика?

, ЗО. Що таке геномний імпринтинг?

  1. В яких клітинах чоловічого організму міститься У-хро-
    мосома? *

  2. Які спадкові хвороби ефективно діагностуються за допо­
    могою біохімічних методів?

  3. Які головні особливості масових скрикуючих програм?

  4. Що таке первинний біохімічний дефект при спадковій
    патології?

  5. Які існують методи діагностики фенілкетонурії?

  6. Які речовини є об'єктом дослідження у хворих на муко-
    полісахаридоз ?

  7. Як кодується спадкова інформація?

  8. Що таке транскрипція?

  9. Що таке трансляція?

  10. Назвіть особливості генетичного коду.

  11. Для якого синдрому характерне поєднання пренатальної
    гіпоплазії, мікрофтальмії, двосторонньої щілини губи та підне­
    біння, постаксиальної полідактилії та мікроцефалії?

  12. Чи існує різниця в клінічній картині транслокаційного
    та трисомного варіантів хвороби Дауна?

43. Яка спадкова моногенна хвороба обміну вуглеводів
клінічно проявляється з перших тижнів життя?

  1. До якого типу хвороб відносять синдром Вольфа —Хірш-
    хорна?

  2. Порушення якого обміну визначає синдром Леша—Най-
    гана?

  3. Чи зумовлений дефіцитом соматотропного гормону низь­
    кий зріст хворих на синдром Шерешевського—Тернера?

47. За допомогою якого методу можливо провести
диференційовану діагностику між клінічно збіжними галакто-
земією та фруктоземією?

48. Який попередній діагноз можна поставити у 3-річної


дівчинки з затримкою фізичного розвитку та різкою деформа-

цією довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок при гіпераміно-ацидурії, глюкозурії та збільшенні кількості фосфатів у сечі?



  1. Який синдром визначають такі ознаки: ожиріння, м'язова
    гіпотонія, акромікрія, затримка психічного, фізичного та стате­
    вого розвитку, а також мікроделеція довгого плеча 15-ї хромо­
    соми?

  2. За допомогою якого методу можливо підтвердити діаг­
    ноз синдрому ламкої Х-хромосоми?

  3. Про який діагноз можна думати, якщо у дитини першого
    року життя з введенням у раціон каш та хліба з'явилися піняві,
    смердючі випорожнення у великій кількості, збільшився живіт,
    розвинулась гіпотрофія, анемія та різко уповільнився фізичний
    розвиток?

  4. У яких батьків може народитися дівчинка, хвора на гемо­
    філію?

  5. Яким імовірніше буде каріотип, визначений в лімфоци­
    тах периферійної крові 16-річної дівчинки, 139 см зросту, з ко­
    роткою шиєю, низьким ростом волосся на потилиці, нерозвине-
    ними грудними залозами та первинною аменореєю?

  6. Який діагноз можна поставити хлопчику з фенотипом
    синдрому Шерешевського — Тернера, крипторхізмом, систоліч­
    ним шумом на верхівці серця та каріотипом 46,XY?

• 55. Що необхідно виключити з раціону харчування дитини, щоб попередити розвиток клінічної картини гала'ктоземії?

  1. Який попередній діагноз можна поставити хворому 15
    років з гіперкінезами, гепатомегалією, золотистим кільцем на­
    вколо рогівки?

  2. Яка частота (%) хромосомної патології у матеріалі
    спонтанних викиднів?

  3. Який діагноз може бути ймовірним у хворого астенічної
    будови тіла, зі сколіозом, слабкістю зв'язкового апарату,
    арахнодактилією, світлим волоссям, зниженням інтелекту та
    епісиндромом?

  4. При яких спадкових порушеннях метаболізму спостері­
    гається симптом вишневої кісточки?

  5. Назвіть тип успадкування синдрому Марфана, якщо при
    клініко-генеалогічному аналізі характерні симптоми різного
    ступеня вираженості, виявлені у бабусі та онука?

  6. В якому віці проявляються клінічні симптоми хвороби
    Тея —Сакса?

62. Чим зумовлені мітоховдріальиі хвороби? 63 Чи залежить ризик народження дитини з хворобою Да­уна від віку матері?

  1. За допомогою яких методів може бути пренатально вста­
    новленим діагноз муковісцидозу?

  2. В якому віці клінічне проявляються хорея Гентінгтона
    та подагра?

  3. В якому віці клінічно проявляються мукополісахаридози?

  4. Які існують методи пренатальної діагностики дефектів
    нервової трубки?

  5. Першовагітна, 26 років. Родовід не обтяжений. Тиждень
    тому перенесла ОРЗ. Термін вагітності — 20 тижнів. Яка такти­
    ка лікаря'

  6. Вагітна, 40 років, має в анамнезі троє здорових дітей.
    Родовід не обтяжеиий. Термін вагітності — 7 тижнів. Яка так­
    тика лікаря?

70 Першовагітна, 28 років. Вік чоловіка — 40 років. Термін вагітності — 15 тижнів. Родовід не обтяжений. Якою має бути тактика лікаря?

ГЕНЕТИЧНИЙ ГЛОСАРІЙ

Акроцефалія — «крута» голова, що нагадує башту.

Алель — один з двох чи більше альтернативних варіантів гена, що має унікальну послідовність нуклеотидів.

Алопеція — відсутність волосся, полисіння.

Ангіоматоз — патологічний стан судин із формуванням ангіом.

Анеуплоїдія — стан клітини, тканини чи організму, при якому одна чи декілька хромосом звичайного набору або відсутня, або представлена додатковими копіями.

Аніридія — відсутність райдужної оболонки ока.

Анкілоз — нерухомість суглобів.

Анодонтія — відсутність зубів.

Аномалад — вада розвитку в сполученні з наступними різноманітними вторинними вадами, що зумовлені першою.

Аноніхія — відсутність нігтя на одному, кількох чи всіх паль­цях.

Аплазія — природжена відсутність органа.

Арахнодактилія — довгі, тонкі пальці кистей та стоп.

Атрезія — відсутність чи закриття природного каналу чи от­вору.

Аутосома — будь-яка нестатева хромосома.

Блефарофімоз — звуження щілини ока.

Брахідактилія — короткопалість.

Брахіцефалія — збільшення поперечного розміру голови.

Буфтальм — природжена глаукома.

Вітиліго — поява на шкірі депігментованих ділянок.

Гаплоїд — клітини (наприклад, гамети), що містять половину хромосом соматичних клітин.

Гаплотип — комбінація алелів щільно зчеплених локусів; ком­бінація певних послідовностей нуклеотидів у конкретній мо­лекулі ДНК

Гемізиготний ген — ген, що знаходиться в генотипі в одному екземплярі

Ген — структурна одиниця спадковості; послідовність нуклео­тидів, якій належить відповідна функція: кодування поліпеп­тидів, кодування рРНК та тРНК, забезпечення транскрипції іншого гена

Генетичний моніторинг — слідкування за темпом та спектром : мутаційного процесу.

|Генокопії — захворювання, що мають ту ж саму або подібну | клінічну картину.

і Геном — генетичний склад гаплоїдних організмів, клітин при гаплоїдному наборі хромосом.

Генотип — система взаємодіючих генів організму.

Генофонд — сукупність генів популяції.

Гетерозигота — клітина чи організм, які мають два різних алелі в ідентичному локусі гомологічних хромосом.

Гетерозиготність — частка індивідуумів в популяції, гетерози­готних за певним локусом; частка гетерозиготних локусів в генотипі.

Гібрид — нащадок від схрещування між двома генетично різни­ми організмами.

Гіпергідроз — надмірна пітливість.

Гіпертелоризм — аномальна відстань між парними органами (очі, грудні соски).

Гіпертрихоз — надмірний ріст волосся.

Гіпогевзія — зниження смаку. * * к с

Гіпоспадія — нижня розщелина уретри. >~уі»

Гіпотрихоз — недостатній ріст волосся.

Гірсутизм — аномальне оволосіїшя, збільшений ріст волосся.

Гомозигота — клітина чи організм, що мають два однакових алелі в певному локусі гомологічних хромосом.

Гомозиготність — частина індивідуумів у популяції, гомозигот­них за певним локусом; частка гомозиготних локусів у гено­типі.

Гомологічні хромосоми — хромосоми (чи їх сегменти), іден­тичні за структурою локусів, тцо входять до їх складу; хро­мосоми однієї пари.

Делеція — хромосомна чи генна мутація, при якій втрачається певна ділянка хромосоми чи гена.

Деформація Шпренгеля — природжене зміщення лопатки.

Диплоїд — клітина, тканина чи організм, що мають два набори хромосом.

Діастема — широка щілина між першими верхніми різцями.

Доліхостеномелія — довгі, тонкі кінцівки.

Доліхоцефалія — подовжена форма черепа.

Домінантний — алель або ознака, що проявляється в гетерозиготі.

Екзон — послідовність ДНК, що відповідає частині транскрип-ту, який зберігається у зрілій мРНК, тобто після видалення інтронів.

Експресивність — ступінь фенотипічного прояву ознаки.

Ектопія кришталика — вивих кришталика ока.

Епікантус — вертикальна складка шкіри біля внутрішнього кутка ока.

Епісома — генетичний елемент (молекула ДНЮ, який існує або як інтегрована частина молекули ДНК хазяїна, або як молекула ДНК, що реплікується незалежно (плазміда), не пов'язана з хромосомою клітини.

Епіспадія — верхня розщілина уретри.

Зчеплення — рівень зв'язку алелів різних генів,в мейозі чи генетичному схрещенні.

Імпринтинг — маркірування ДНК на епігенетичному рівні, що відбувається під час гаметогенезу і викликає стійкі моди­фікації експресії гомологічних генів.

Інбридинг - схрещування між спорідненими особами.

Інтрон — некодуючі иуклеотидні послідовності в еукаріотичній ДНК, що поділяють на частини ген.

Іридодонез — дрижання райдужки при вивиху кришталика ока.

Камптодактилія — викривлення одного чи кількох пальців з залученням середніх міжфалангових суглобів.

Каріотип — хромосомний набір клітини чи організму, що ха­рактеризується числом, розміром та конфігурацією хромосом.

Кератоконус — конусоподібне вибухання рогівки.

Код — набір правил перекладу інформації з однієї мови на іншу.

Кодон — група з трьох суміжних нуклеотидів в молекулі ДНК, мРНК, що кодує одну з амінокислот, або кінець синтезу білка.

Коефіцієнт інбридингу — ймовірність того, що два гени в пев­ному локусі ідентичні за походженням.

Колобома — природжений щілинний дефект, що найчастіше зу­стрічається при аномаліях очного яблука.

Крипторхізм — затримка яєчка на його природному шляху спускання в калитку.

Криптофтальм — природжене повне зрощення повік.

Ксеростомія — сухість у роті.

Лагофтальм — неповне змикання повік.

Леталь — генна чи хромосомна мутація, що викликає загибель організму (всіх носіїв при домінантності чи гомозиготних носіїв при рецесивності) до досягнення ним репродуктив­ного віку.

Локус — місце розташування певної мутації чи гена на гене­тичній карті, часто вживається замість термінів «мутація» чи «ген».

Макроглосія — надмірне збільшення язика з виразною склад-чатістю слизової оболонки.

Макросомія (гігантизм) — збільшення розмірів тіла, внутрішніх
органів. 1

Макростомія — надмірне збільшення ротової щілини.

Матриця — одноланцюгова ДНК, комплементарна ланцюгу ДНК чи РНК, які на ній синтезуються; визначає по­слідовність нуклеотидів у ланцюгу, що синтезується.

Мікроглосія — аномально зменшений язик.

Мікрогнатія — недорозвиненість верхньої щелепи.

Мікромелія — аномальне зменшення або укорочення кінцівок.

Мікрофакія — зменшення кришталика ока, що зумовлене зу­пинкою його розвитку.

Мікрофтальм — зменшення всіх розмірів ока.

Мікроцефалія — аномально зменшена голова.

Монозиготні близнюки — близнюки, які походять від однієї зиготи.

Мутагени — чинники, що викликають мутації.

Мутант — організм, що несе мутантний алель.

Мутація — стійка зміна генетичного апарату, що виникає рап­тово та призводить як до переходу гена з одного алельного стану до іншого, так і до різних змін кількості чи будови хромосом.

Мутування — процес, унаслідок якого в генетичній програмі з'являються зміни, що успадковуються.

Ністагм — мимовільний швидкий рух очних яблук, горизон­тальний чи вертикальний.

Норма реакції — всі можливі фенотипи, які можуть сформувати­ся на основі даного генотипу в різних умовах середовища.

Ознаки, обмежені статтю — генетичне зумовлені ознаки, що фе-нотипічно проявляються у особин однієї статі.

Омфалоцелє — пупкова грижа.

Онкоген — ген, ушкодження якого може призвести до малігні-зації клітини.

Пенетраитність — імовірність фенотипічних проявів у осіб пев­ної ознаки, що кодується домінантним геном чи рецесив­ним геном у гомозиготному стані.

Плейотропія — вплив одного гена на кілька фенотипічних оз­нак.

Полігенні ознаки — ознаки, що кодуються багатьма генами, кож­ний з яких окремо незначно впливає на ступінь прояву оз­наки.

Полідактилія (багатопалість) — збільшення кількості пальців на кистях чи стопах.

Поліморфізм — наявність у популяції кількох форм гена.

Полішюїд — клітина, тканина чи організм, що має три чи більше наборів хромосом.

Поліфагія — надмірний апетит, обжерливість.

Популяція — сукупність організмів одного виду, що протягом довгого часу (великої кількості поколінь) проживають на певній території, можуть вільно схрещуватися, проте відок­ремлена від сусідніх сукупностей однією з форм ізоляції.

Пробанд — хвора чи здорова особа, яка звернулася за допомо­гою до лікаря-генетика, та від якої,починає складатися ро­довід.

Прогнатія — надмірний виступ нижньої щелепи.

Птеригій (птеригіум) шиї — природжена товста складка шкіри на боковій поверхні шиї.

Птоз — опущення верхньої повіки.

Ретрогиатія — зміщення верхньої щелепи назад, порівняно із звичайним абрисом.

Рецесивний — алелі чи ознака, що проявляється тільки у го­мозиготи.

Родовід — схема, що демонструє спорідненість між членами однієї родини в двох чи більше поколіннях.

Сегрегант — індивідуум, що отримав мутантний ген від фено-типічно здорових батьків-гетерозигот за рецесивним геном або носіїв домінантного, що не пропенетрував.

Сегрегація — отримання мутантних генів від батьків.

Синдактилія — зрощення двох чи більше пальців частково або повністю.

Синофриз — збільшення та зрощення брів.

Сиреномелія — злиття нижніх кінцівок.

Статеві хромосоми — хромосоми, які різняться у представників різної статі та визначають стать особи.

Страбізм — косоокість.

Телекант — збільшення відстані між внутрішніми кутками очей при нормально розташованих орбітах

Транскрипція — переписування генетичної інформації, закодо­ваної в послідовності нуклеотидів ДНК, у вигляді послідов­ності нуклеотидів молекули РНК.

Трансляція — переклад з мови ДНК (алфавіту нуклеотидів) на мову білків (алфавіт амінокислот).

Фен — ознака організму.

Фенокопії — неспадкові фенотипічні модифікації, що імітують


подібний фенотип спадкової мутації. „ .

Фенотип — сукупність ознак організму, що є наслідком реалі­зації генотипу в певних умовах середовища.

Фільтр — відстань між носом та верхньою губою.

Фокомелія — відсутність деяких проксимальних частин кінцівок.

Хроматиди — дві подовжені субодиниці дуплікованої хромо­соми, що візуалізуються в мітозі та мейозі.

Хромосома — нитчаста структура у ядрі клітини, що складаєть­ся з генів, розташованих лінійно; в еукаріотичних клітинах молекула ДНК утворює комплекс з гістонами та іншими білками.

Хромосомний набір — сукупність хромосом в ядрі статевої чи соматичної клітини.

Циклопія — одне або подвоєне око, що розташоване посередині лоба.



ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ТА ЗАДАЧІ

  1. Генотип — система взаємодіючих генів організму.

  2. Спадкові хвороби — хвороби, що пов'язані з ушкодженням

генетичних структур.

3. ДНК-діагиостика, визначення аномального продукту гена чи

його дефіциту.

4. Тест Гатрі, біохімічні дослідження крові та сечі, ДНК-діагнос-

тика.


  1. Цитогенетичні, клініко-генеалогічні.

  2. Альтернативні.

  3. Алельні гени — альтернативні форми гена, які характеризу-

ються унікальною послідовністю Ігуклеотидів.

8. Гамета — зріла статева клітина, яка здатна до злиття з подіб-

ною клітиною протилежної статі.

9. Домінантний ген — алель, який проявляється в гетерозигот-



ному організмі.

  1. Гетерозиготний за даною ознакою організм — це організм, в
    якому присутні різні алелі в даному докусі гомологічних
    хромосом.

  2. Фенотип — сукупність ознак організму.

  3. 25%.

  4. 0%.

14. 50%
15.0%

  1. 50%.

  2. Так.

  3. 50%.

  1. Комбінативна мінливість — перекомбінування генів та хрб-
    мосом з різними алелями, що проявляється різноманітністю
    організмів-потомків.

  2. Мутаційна мінливість — виникнення нових варіантів диск­
    ретних одиниць генетичного матеріалу.

  3. Генні, хромосомні та геномні мутації.

  4. Мутації, індуковані фізичними, хімічними та біологічними
    чинниками.

  5. Генетичні структури ядра, мітохондрій та плазмід.

  6. Делеції, вставки, переставляння, заміни пар основ та ін.

  7. Делеції, нестачі, дуплікації, інсерції, інверсії, транслокації;
    хроматидні, міжхроматидні, хромосомні.

26. У вигляді летальних та су б летальних ефектів, менделюючих
І спадкових хвороб, синдромів природжених вад розвитку, а
' також як основа для розвитку екогенетичної патології та у
* вигляді поліморфізму ознак організму.

  1. У вигляді хромосомних хвороб та цитогенетичних порушень
    кількості або структури хромосом.

  2. Модифікаційна мінливість — зміна фенотипу організму в
    межах норми реакції як відповідь на конкретну зміну умрв
    середовища.

  3. Фармакогенетика — наука, що досліджує генетичну зумов­
    леність реакції організму на ліки. '

  4. Геномний імпринтинг — структурно-молекулярні зміни генів,
    що мають місце під час гаметогенезу та призводять до стійких
    модифікацій експресії гомологічних генів.

  5. В усіх ядерних клітинах (соматичних та гермінативних),

  6. Спадкові дефекти обміну речовин.

  7. Безвідбірковість, масовість, профілактичний характер.

  8. Дефект на рівні продукту гена.

  9. Клініко-генеалогічний аналіз, уриналізис, тонкошарова хро­
    матографія, тест Гатрі, спектрофлуорометрій, ДНК-діагнос-
    тика.

  10. Глюкозаміиоглікаиита специфічні ферменти обміну мукопо-
    лісахаридів.

  11. Визначеною послідовністю нуклеотидів у молекулах ДНК та
    РНК.

  12. Транскрипція — переписування інформації з дволанцюго-
    вої молекули ДНК на одноланцюгову молекулу РНК.

  1. Трансляція — процес синтезу білка на рибосомах, що скеро­
    вується матрицею інформаційної РНК, або переклад інфор­
    мації з мови нуклеїнових кислот на мову білка.

  2. Триплетний, вироджений, безперервний, універсальний.

  3. Синдром Патау.

  4. Ні.

  5. Галактоземія.

  6. До хромосомних хвороб.

  7. Порушення обміну пуринів.

  8. Ні.

  9. Тонкошарової хроматографії вуглеводів сечі.

  10. Синдром де Тоні — Дебре — Фанконі.

  11. Синдром Прадера — Віллі.

  12. За допомогою цитогеиетичного методу та ДНК-діагностики.

  13. Целіакія.

  14. У гетерозиготної матері та хворого батька (найчастіше при
    спорідненому шлюбі).

  15. 45,ХО.

  16. Синдром Нунан.

  17. Молоко та молочні продукти.

56. Хвороба Вільсона —Коновалова.
57.40-50%.

  1. Гомоцистинурія.

  2. Гангліозидози, муколіпідози.

  1. Аутосомно-домінантний з неповною пенетрантністю та експ­
    ресивністю

  1. У другому півріччі життя.

62* Дефектами мітохондрій у зв'язку з хромосомними, мітохон-дріальними мутаціями, успадкованими чи набутими.

  1. Так.

  2. Молекулярних методів діагностики на рівні ДНК.

  3. У середньому віці, після 30 — 40 років.

  4. У перші роки життя.

  5. Визначення альфа-фетопротеїігу, ультразвукове обстеження.

  6. Ультразвукове обстеження та нагляд акушера-гінеколога.

  7. Біопсія хоріона для проведення цитогенетичного досліджен­
    ня, ультразвукове обстеження.

  8. Ультразвукове обстеження плоду, визначення альфа-фетоп-
    ротеїну у сироватці крові, амніоцентез (цитогенетичне дос­
    лідження клітин плоду).

Список літератури

Айала Ф., Кайгер Дж.: В 3 т. — Современная генетика. — М., Мир, 1987. -Т. 1. -296с.;Т.2. •- 368с.

Алтухов Ю.П, Генетический мониторинг популяций в свя­зи с состоянием окружающей среды // Наука: Генетика и благосостояние человечества. М., 1981. — С. 205-220.

Алтухов Ю.П., Духарев В.А., Животовский Л.А. Отбор против редких электрофоретических вариантов белка й темпы мутационного процесса в популяциях // Генетика. 1983. — Т. 19. - С. 264-276.

Атраментова Л. А. Генетика человека: Учебное пособие. — Харьков, 1990. - 89 с.

Беникова Е.А., Бужиевская Т.И., Силъванская Е.М. Генети­ка эндокринных заболеваний. — К.: Наук, думка, 1993. — 400 с.

Бочков Н.П., Захаров А. Ф., Иванов В.И. Медицинская гене­тика: Руководство для врачей. — М.: Медицина, 1984. — 366с.

Бужиевская Т. И. Вирусиндуцированный мутагенез в клет­ках млекопитающих. — К.: Наук, думка, 1984. — 136с.

Ворсанова С.Г., Юров Ю.Б., Соловьёв И.В. Картирование генов и молекулярная диагностика наследственных болезней / / Итоги науки и техники / Мед. генетика. — М.: ВИНИТИ, 1989. - 16с.

Гайсинович А.Е. Зарождение и развитие генетики. — М.: Наука, 1988. - 423 с.

Гарькавцева Р.Ф. Злокачественные новообразования // Наследственная патология человека / Под ред. Вельтищева Ю.Е., Бочкова Н.П. - М., 1992. - Т. 2. - С. 207-228.

Генетика и наследственность. — М.: Мир, 1987. — 300 с.

Генетические последствия загрязнения окружающей среды. Бариляк И.Р., Бужиевская Т.И., Быкорез А.И. и др. — К.: Наук, думка, 1989. — 165 с.

Гершензон СМ., Александров Ю.Н., Малюта С.С. Мута­генное действие ДНК и вирусов. — К.: Наук, думка, 1975. — 160с.

Гершензон С.М. Основы современной генетики. — К.: Наук. думка, 1979. — 506 с.

ГершензонС.М. Тропою генетики. — К.: Наук, думка, 1992.

- 175с.


ГершензонС.М. Многообразное значение мейоза. — К.: Наук. думка, 1996. - 137с.

Гошовский В. С. Цепная полимеразная реакция в диагности­ке наследственной патологии: Пособие. — Харьков, 1997. — 14с.

Гречаніна О.Я., Гречаніна Ю.Б. Геномний імпринтинг та хвороби імпринтингу: Методичні рекомендації. — Харків, 1998.

- 15с.


ДокинзР. Эгоистический ген. — М.: Мир, 1993. — 317с.

Дубинин Н.П., Пашин Ю.В. Мутагенез и окружающая сре­да. - М.: Наука, 1978. - 128с.

Евграфов В.А., Макаров В.Б. ДНК-диагностика наследствен­ных заболеваний. Итоги науки и техники. Генетика человека.

- М.. 1991. - 29с.



Захаров А. Ф. Хромосомы человека: Атлас. — М.: Медици­на, 1982. - 263 с.

Здоров'я дітей та жінок в Україні. Богатирьова Р., Бердник О., Верник Б. та ін - К., 1997. - 152 с.

Инге-Вечтомов С.Г. Генетика с основами селекции. — М.: Высш. шк., 1989. - 582 с.

Использование дерматоглифики в диагностике врожденных аномалий полового развития: Метод, рекомендации. — К.: МЗ УССР, 1983. - 18с.

Козлова С.И., ДемиковаН.С., СемановаЕ., Блинникова О.Е. Наследственные синдромы и медико-генетическое консультиро вание. — М.: Практика, 1996. — 416с.

Лилъин Е.Т., Савицкая Т.В., Захарова Q.M., АкуленкоЛ.В., Тактаров В. Г. Пособие для изучающих медицинскую и клини­ческую генетику. — М., 1996. — 121 с.

Наследственная патология человека: В 2 т. / Под ред. Вель-тищева Ю.Е., Бочкова Н.П. - М., 1992. - Т. 1. — 276с.; Т. 2. 245с.

Оценка динамики частоты наследственной патологии по учёту спонтанных абортов и врождённых пороков развития. Цитология и генетика / Бочков Н.П., Прусаков В.М., Никола­ева И.В. и др. - 1982. - Т. 16. - №6. - С. 33-37.

Петухов С. Химия и жизнь, XXI век. Ещё раз о девяти расстрелянных. — № 2, 1998. — С. 6—11.

Плід як пацієнт: Тези доповідей першого Конгресу Украї­нської Асоціації спеціалістів ультразвукової діагностики в пе-ринатології, генетиці та гінекології. — Харків, 1997. — 83с.

ПузыревВ.П., Степанов В. А. Патологическая анатомия ге­нома человека, — Новосибирск: Наука, 1997. — 224с.

Ростовцев В.Н. Генетика и диагноз. — Минск: Изд-во Уни­верситетское, 1986. — 192 с.

Соссон А. Биотехнология: Свершения и надежды. — М.: Мир, 1987. -411с.

Ультразвукова перинатальна діагностика. Спеціальний ви­пуск до 75-річчя Харківського Інституту удосконалення лікарів. -1997. - №8-9. - 250с.

Фогель Ф., МотульскиА. Генетика человека. В 3 т. — М.: Мир, 1990. — Т. 1. — История. Хромосомы человека. Формаль­ная генетика. — 308 с.; Т. 2. — Действие генов. Мутации. Попу-ляционная генетика. — 379с.; Т. 3. — Эволюция человека. Гене­тика поведения. Практические аспекты. — 366 с.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

В. П. Войтенко Бужієвська T. I iconПрограма курсу за вибором «Православна культура Слобожанщини»
Батинський А. В., Войтенко Н. М., Воропаєва В. В., Дубініна С.І., Клімова С. В., Костюк І. О., Мацегора З. М., Татаринов М. В., Ухань...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка