Василь Базів кінець світу



Сторінка19/51
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.35 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   51

ЛИСТ У В'ЯЗНИЦЮ



«Шановна Юліє Володимирівно!
Вперше і, дай Боже, щоб востаннє, мені доводиться писати листа у в’язницю.

Річ у тому, Юліє Володимирівно, що днями до мене звернулися ваші соратники із пропозицією взяти участь у виборчій кампанії, а саме допомогти «опустити» ваших головних ворогів на спільному електоральному полі, тобто Віталія Кличка і Віктора Ющенка.

Знаючи ваші особисті принципи у стосунках із «любими друзями», у цьому не було нічого дивного.

Ясна річ, що задля боротьби з вашими старими і новими ворогами належало вступати у вашу «каманду». Мені було повідомлено, що умови приєднання до об’єднаної опозиції, яка веде смертельну боротьбу із режимом, оголосять мені при особистій зустрічі.

І от прийшов посланець і мовчки намалював мені на папері цифру — СІМ. Відтак зіжмакав папірець, пошматував його на кавалки і спалив.

Правду кажучи, я й не відразу второпав цю полум’яну пантоміму, відтак мені було розшифровано на чистій демократичній мові: за місце у команді, тобто у списку партії Юлії Тимошенко «Батьківщина», я маю заплатити сім мільйонів доларів.

З урахуванням заслуг перед Батьківщиною у лапках і без лапок мені може бути надана знижка, оскільки вищеназваний тариф за місце в окопі фронту проти режиму становить для пересічного патріота саме сім мільйонів американських доларів, і не менше.

Сказати, що я був просто у шоку, значить нічого не сказати. Із вашого партійного «бункера» на вулиці Турівській я вийшов як приголомшений.

Звичайно, уся ця маячня про мільйони, яких я не можу мати, та й не хочу мати за визначенням, може викликати хіба що гомеричний регіт. Мільйони в Україні можна тільки вкрасти, а не заробити, тим паче письменнику і професору університету.

Але навіть якщо б я мав не просто мільйони, а мільярди, якими володієте ви, Юліє Володимирівно, і які так ретельно береже ваш чоловік–втікач у Празі, то як давати їх у якості хабара вам, політв’язню, що мордується у казематах і розказує, що страждає і мучиться у боротьбі із корупційним кримінальним режимом? От що лупить наповал, от що доводить до психологічної контузії.

Завше, коли обухом по голові б’є нечуване потрясіння, ловишся за соломинку. Тому розділяючи із багатьма людьми вдома і за межами України жаль за вами — за жінкою за ґратами, я спочатку наївним чином плекав надію, що ви тут ні при чому, що це пастори, які поки що на волі, торгують вашою неволею, конвертуючи ваш кримінал у свій капітал.

Але мені надійшло тлумачення: усе погоджено із Качанівкою — таке рішення Юлії Володимирівни.

І тут я згадав: з–за ґрат ви нещодавно дали месидж українському народу — за мандати треба платити! Усе збіглося.

Ви, Юліє Володимирівно, може, аж занадто добре розумієтеся на цінах на газ, завдяки чому Україна платить за нього удвічі більше, ніж Німеччина. Але ви зовсім нічого не тямите у принципах демократії, коли кажете, що у західних країнах бізнесмени фінансово підтримують політичні партії. Як професор політології, надам вам коротку лекцію, яка широко викладена у моєму 4–томнику, подарованому вам. Але, очевидно, ви належите до людей, які книжки не читають.

Так–от, там бізнесмен може спонсорувати партії, але усі зразу, щоб не було підозри, що він когось одного купує. Подруге, він вкладає гроші у демократичний процес, а не купує мандат. По–третє, усі ці внески — під мікроскопом суспільства, і звіти про кожен цент, що йде від бізнесу у політику, ретельно друкуються. А не так, як робиться у вас: сума хабара на папірці, який рветься надрібно і з’їдається.

Якби за 300 років партійної демократії виявився бодай один факт, що бізнесмену за його фінансовий внесок дали мандат, це була б бомба! У Європі і США це означало б — смерть демократії! І торжество політичної корупції.

Старожили українського парламентаризму можуть підтвердити, що цю отруту у Верховну Раду ще в середині 90–х принесли саме ви, Юліє Володимирівно, коли із Павлом Івановичем почали поодинці і вроздріб скуповувати депутатів в цілому і кожне їхнє голосування зокрема. Саме ви є праматір’ю усіх «тушок», тушканчиків та всіляких інших сортів мутантів у Верховній Раді.

Це ваш винахід. Якого немає у жодній країні світу, навіть на території колишнього СРСР, де новоутворені держави мучаться у конвульсіях посткомунізму.

І чи коли–небудь ви, дніпропетровські комсомольці–хрестоломи, задумувалися, що ви робите? Адже продаючи депутатські мандати, ви продаєте виборців, як стада німих і тупих баранів. Ви торгуєте людьми, як торгували рабами на східному базарі Стамбула у часи Роксолани.

Я відверто скажу, що не до кінця вірив у цю вашу работоргівлю, про яку ходять легенди по Києву вже більше десятиріччя. Не хотілося вірити, поки сам днями з нею, із цією торгівлею, не зіштовхнувся, коли політичний плантатор запропонував мені відкритим текстом дати йому сім мільйонів доларів за любов українського народу на виборах.
Пристрасть наживи так залила очі пастору, що він наважився здерти навіть із мене, письменника і вченого. Я вже не кажу про те, що нині він на тій стадії політичної кар’єри, коли за ним тюрма плаче і він уже однією ногою за ґратами. Але виучка безкарно красти на виборах стала сильнішим інстинктом, ніж інстинкт самозбереження.

Загалом осмислюючи ваш феномен у політиці, Юліє Володимирівно, я завше думав, як так стається, що поруч з вами так багато нечисті. Гомосексуалісти, педофіли, садисти, що по лісах полюють на людей, як на тварин. Ну просто якісь Содом і Гоморра, і ви там за мера. Чому їх, цих потвор, так тягне до вас, а вам так комфортно серед них? А відповідь проста — ви живете на світі так, що поняття совісті і моралі вам не відомі, а у суспільстві ви культивуєте якнайвищий прояв політики без моралі. І не просто політики, а середовище навколо вас — це завше територія без моралі.

Ви не задумувалися над такою загадкою? От ви у в’язниці, мучениця за демократію, а рейтинг ваш не росте. Та коли перед очима така Жанна д’Арк на кострищі, той рейтинг мав би зашкалювати за 90 відсотків. А тут навіть до тої цифри, яка була за вас на президентських виборах, як до неба. Так собі: близько 20 відсотків. Кожен п’ятий співчуває, а четверо із п’яти навіть не співчувають. Відвертаються. Не вірять.

Звичайно, те, що з вами сталося тепер, можна списувати на земних виконавців вищої волі. І я це роблю, дорікаючи нинішньому режиму за те, що запроторив вас, хвору, немічну жінку, за ґрати. Але, коли ти страждаєш, може, варто задуматися над тим, чому?Як ти взагалі живеш на світі і за що на тебе зіслано такі покарання?

Очевидно, такі сумніви не навідують ані вас, ані вашого корупційного касира. Адже мільйони, за якими він гониться і на цих виборах, йому знову заніс на Турівську черговий мисливець на людей чи черговий педофіл із дитячого табору, і все знову йде по колу. Злочинному колу морального звиродніння.

І найстрашніше те, що зараз ці моральні покручі, понадівавши маски благочестивих, знову йдуть до людей із простягнутою рукою і проголошують себе визволителями від антинародного режиму. Майдан як безпрецедентна містифікація і абсолютний світовий рекорд обману багатомільйонного народу нічого не навчив! Вони, ваші лжепастори–антихристи, знову із тими ж брудними щупальцями йдуть у корупційних сутінках на нічні виборчі лови людських душ.

І знову здіймають над понівеченою ними Україною свій сатанинський танець!
Не так давно, Юліє Володимирівно, я, будучи сповненим співчуття до вас, як до жінки у в’язниці, вперше висловив думку, що режим дограється до того, що вам дадуть Нобелівську премію, як борцеві за демократію. Я був першим, хто це сказав. А потім ідею підхопили різного роду спекулянти від політики, в тому числі і ваші посіпаки.

Як християнин, на відміну від вас, я здатен на покаяння. Каюся, що бовкнув таку дурницю.

Дивлячись, як ви мордуєтесь за гріхи свої і ваших турчинових та лозинських, ім’я яким — легіон, глибоко співчуваю вам. Бо при усій вашій респектабельності ви глибоко нещасна жінка.

Тому я буду скрізь говорити і писати, буду переконувати усіх, від кого це залежить, щоб ви повернулися із тюрми живою і здоровою.

Щоб ви повернулися із в’язниці.

Але із такою ж переконливістю я буду все робити для того, щоб ви не повернулися у ту політику, яку ви сповідували дотепер.
Із щирим співчуттям

та побажанням якнайшвидшого одужання,

фізичного і духовного,
Василь Базів,

Надзвичайний і Повноважний посол України,

професор Міжнародного університету «Україна»,

член Національної Спілки письменників України».




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   51

Схожі:

Василь Базів кінець світу iconВасиль Базів кінець світу

Василь Базів кінець світу iconКоли ж світу настане кінець? Пророцтва
Більшість тих, хто пророкує кінець світу, вірять у можливість порятунку І намагаються підготуватися до майбутньої трагедії. Практично...
Василь Базів кінець світу iconМоя автобіографія (після прочитання Остапа Вишні)
У день пологів я зовсім не хотіла з’являтись на світ білий. І це було не випадково, бо моє народження співпало з піком першої фінансової...
Василь Базів кінець світу iconУрок 15. Тема. Поліхудожній образ світу
Мета: Поглибити знання учнів про поліхудожній образ світу. Розвивати культуру мислення. Виховувати естетичне сприйняття навколишнього...
Василь Базів кінець світу iconБоровий Василь Іванович
Боровий Василь Іванович народився 27 вересня 1923 р в Харкові у робітничій сім’ї. Освіту отримав середню та спеціально-технічну
Василь Базів кінець світу iconБібліотека я для тебе горів український народе… Василь Симоненко
Бібліографічний покажчик „Лицар нескореного покоління. Василь Симоненко” присвячений лауреату Шевченківської премії, видатному письменнику-шістдесятнику...
Василь Базів кінець світу iconВасиль Барка (Справжнє ім’я — Василь Костянтинович Очерет)
Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами — рештками козацького табору Северина Наливайка — та широкими солончаками...
Василь Базів кінець світу iconВасиль Симоненко. Біографія
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р в с. Бієвці Лубенського району Полтавської області. Мати майбутнього поета –...
Василь Базів кінець світу iconЛітературна світлиця: Василь Симоненко Лірика поета
Чудовий український поет Василь Симоненко прожив недовге, але яскраве життя. Він народився у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині...
Василь Базів кінець світу iconТетяна Ткаченко, Тарас Чухліб василь чухліб
Ткаченко Т. В., Чухліб Т. В. Василь чухліб. Біо-бібліографічний нарис: 1941 – 1997 роки. – К.: «Amenhotep», 2016. – 125 стор


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка