Василь Базів кінець світу



Сторінка32/51
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.35 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   51

УСІ СВІТОВІ УМИ —

ЛИШЕ УЧНІ УКРАЇНЦЯ

ВЕРНАДСЬКОГО

Мова йде про найважче — про зміну цінностей, з яких виростають не тільки національні і глобальні інститути, а за якими сформована програмно–генно–інформаційна матриця зі сканованого нинішнім часом гомо сапіенс.

Там, у генах, де міліметр такий товстелезний, як периметр Юпітера, робити реформи неймовірно важко. А матриця формувалася щонайменше 2–3 тисячі років і трималася на такому стрижні античної філософії, як Logos — раціоналізм.

Звідтам йде отой, сприйнятий за аксіому, двоподіл на свідомість і матерію, відтак філософська база індустріального віку — матеріалістично–механістична доктрина Декарта. Звідти пішло оте пихате ставлення до природи як до ресурсу, який існує для того, щоб його експлуатувати. Ще у шкільному віці нам перекладали премудрі сентенції французького доктринера на мову примітивного сталінського ординця Мічуріна із його заповіддю «Нам не треба чекати милості від природи: взяти її від неї — наше завдання». Цей не всім зрозумілий заповіт висів у кожному кабінеті біології будь–якої радянської школи.

У світлі культури раціоналістичного Логоса природа розглядалася, як полонений нашої невичерпної ненаситності, від чого техногенне суспільство потрапило у стан нинішнього метаболічного колапсу.

Переминатися з ноги на ногу вже пізно. Мораль читати тим, хто її не має, — черпати воду ситом.

Тільки радикальний поворот у мисленні і чині здатен подати Геї знак гармонії із нею, знак переконливий і рвучкий, щоб зупинити її із мечем у правиці, бо вона вже замахнулася над нами частими репетиціями «кінця світу». А ще — із морським землетрусом, береговим тайфуном і наземною Фукусимою — виверженням найстрашнішого з вулканів — атомного реактора. Цей вулкан ховає у могилу не тільки тих, котрих накриває на проваленій землі, а за тисячі кілометрів довкруж у просторі і на десятки майбутніх поколінь у часі.

Три в одному — такої глобальної тріади покарання ще не було. Перша жовта картка у знавіснілих водах Жовтого моря та у Країні Сонця, що сходить, де воно може зайти навічно в очах нинішнього людства. Сонцю нічого не станеться, а от очі цього мерця закриють повіки во віки віків.

Є такий сумний анекдот. Зустрілися у космосі дві планети. Почала скаржитися одна іншій, мовляв, маю проблему: завелися на тілі чи то висипка, чи то мікроби, себто люди. Товаришка її заспокоїла, поділившись власним досвідом. Сама перехворіла такою недугою. Хвороба не смертельна. Її можна побороти. І заспокоїла, що товаришка позбудеться біди, як це вже сталося з нею.

Революційність гіпотези Геї не тільки перевертає із голови на ноги науку. Так само відкриті закони можуть вчинити із самим нашим життям. Дисонанс із Геєю докотиться до святая святих — зруйнує релігійну матрицю буття, де таїться найсокровенніше — відносини людини із Творцем.

У цьому сенсі Лавлок, переводячи науковий арсенал та інструментарій у пристанище Духа, зізнається, що для нього образ Геї найгармонійніше асоціюється з образом Богородиці.

Лавлока я відкрив для себе на кілометрових стелажах однієї з велетенських книгарень Вашингтона. Якщо вам враз захочеться простої і легкої відповіді на запитання: чому американці такі очманіло заможні, сильні, як ніхто до них на планеті, із мудрою, як самі боги, елітою, слухайте найточнішу розгадку: тому, що вони читають книжки. У нас же безпрограшно стріляє українська народна мудрість: бідні, бо дурні, дурні, бо бідні.

Я попросив показати мені полиці з літературою про кінець світу, і тягнуться вони неначе аж до початку світу цього, такого фатального.

І тут же, як і сотні тубільців, для яких книгарня — ще й бібліотека, бо нетерпеливиться купити і читати не вдома, а пити із цілющих джерел мудрість тут, усівшись на зеленавій траві ковроліну. Я теж поміж них, і на кілька годин.

Впиваюся мудрістю із прикрістю, що чужа. І раптом — рядки відради, як ковток материнського молока. Читаю тут–таки, неподалік від Капітолію, сидячи на підлозі американської книгарні: «Український геохімік Володимир Вернадський вперше артикулював концепт, що тотальність існуючих систем на планеті може бути осмислена, як одна істота. Він придумав і запровадив у науку термін «біосфера» і сформулював його. Йдеться про весь набір життя на і навколо поверхні планети».

А перед тим була субстанція геосфери — серцевинний шар Древа життя земного, а після біосфери — поверхневий шар ноосфери, як третьої серії фундаментальних трансформацій.

Тут уже ця всеосяжна трансформація здійснюється таким ферментом, як людська свідомість. Вона настане не раніше, аніж людство продемонструє свою здатність інтегруватися у єдиному космічному світі на засадах мудрості і совісті.

Ця ідея тотальності й одностайності життя запліднила світовий розум, і цей плід розрісся нині до масштабів титана, якого вже не може носити у собі класична наука.

Підкреслюю, так і написано — вчений український, а не якийсь радянський. Батько–засновник усіх отих американських мудреців, які співають йому оду дружним хором у кожному бестселері. Лавлок також визнає, що він лише учень — учень Вернадського. І від нього взяв ідею, що біосфера має сприйматися, як єдина енергетична сила Землі, яка рухає мільярднотонними масами матерії всередині і на поверхні глобуса, як у жорнах Всевишнього.

Від Вернадського і до Лавлока — не переводяться ці світлі уми, серця і душі, і в цьому надія.

Т. Фрідман наводить таку архіповчальну історію. Прийшов додому втомлений батько, а відпочити йому не дає малолітня дочка. Аби відволікти її, знайшов в одному журналі зображення планети Земля, порізав картину на дрібні кавалки і запропонував дитині скласти знову мозаїку, як було, — щоб була Земля.

Але дитинча впоралося за мить. Як це так? — не міг надивуватися батько. Як ти це зробила? А наївна дитина і розкрила свою таємницю. На зворотному боці цієї журнальної сторінки було зображення на повен зріст людини, от вона саме її й склала швидко, а від того усе так само швидко стало на своє місце й із кавалками роздробленої Землі...

Коли людська мисль проникає у самісінький епіцентр Промислу Божого, тоді дзвенять усі струни Душі, і на всіх її фібрах розливається по планетарній самосвідомості симфонія із мажорними нотами просвітління, із громовими акордами тривог та із сонячними октавами віри. Тоді десь далеко від геофізіології із її адептами у товстих окулярах озивається тиха мелодія. То промовляє праведниця із Дому гармонії — поезія — рядками, скажімо, Максиміліана Волошина.

Візерунок картин та метафор, виведений на скляній імлі часу, враз у світлі Лавлокових променів грає зайчиками на осонні пізнання аж тепер, через сто літ:



Есть злая власть в душе предметов,

Рожденных судоргой машин,

В них грех нарушенных запретов,

В них месть рабов, в них бред стремнин.
Но мы, свободные кентавры,

Мы мудрый и бессмертный род,

В иные дни у брега вод

Ласкались к нам ихтиозавры.

И мир мельчал. Но мы росли.

В нас бег планет.

В нас мысль Земли.

Дай–то, Боже, так мало і так безмежно багато — Розуму, що у Землі...





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   51

Схожі:

Василь Базів кінець світу iconВасиль Базів кінець світу

Василь Базів кінець світу iconКоли ж світу настане кінець? Пророцтва
Більшість тих, хто пророкує кінець світу, вірять у можливість порятунку І намагаються підготуватися до майбутньої трагедії. Практично...
Василь Базів кінець світу iconМоя автобіографія (після прочитання Остапа Вишні)
У день пологів я зовсім не хотіла з’являтись на світ білий. І це було не випадково, бо моє народження співпало з піком першої фінансової...
Василь Базів кінець світу iconУрок 15. Тема. Поліхудожній образ світу
Мета: Поглибити знання учнів про поліхудожній образ світу. Розвивати культуру мислення. Виховувати естетичне сприйняття навколишнього...
Василь Базів кінець світу iconБоровий Василь Іванович
Боровий Василь Іванович народився 27 вересня 1923 р в Харкові у робітничій сім’ї. Освіту отримав середню та спеціально-технічну
Василь Базів кінець світу iconБібліотека я для тебе горів український народе… Василь Симоненко
Бібліографічний покажчик „Лицар нескореного покоління. Василь Симоненко” присвячений лауреату Шевченківської премії, видатному письменнику-шістдесятнику...
Василь Базів кінець світу iconВасиль Барка (Справжнє ім’я — Василь Костянтинович Очерет)
Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами — рештками козацького табору Северина Наливайка — та широкими солончаками...
Василь Базів кінець світу iconВасиль Симоненко. Біографія
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р в с. Бієвці Лубенського району Полтавської області. Мати майбутнього поета –...
Василь Базів кінець світу iconЛітературна світлиця: Василь Симоненко Лірика поета
Чудовий український поет Василь Симоненко прожив недовге, але яскраве життя. Він народився у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині...
Василь Базів кінець світу iconТетяна Ткаченко, Тарас Чухліб василь чухліб
Ткаченко Т. В., Чухліб Т. В. Василь чухліб. Біо-бібліографічний нарис: 1941 – 1997 роки. – К.: «Amenhotep», 2016. – 125 стор


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка