Василь Базів кінець світу



Сторінка39/51
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.35 Mb.
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   51
    Навігація по даній сторінці:
  • ЛЮДЕНИ

ЩО ХОЧУТЬ 102 ЛАУРЕАТИ

НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ?

Нині консервативне вухо агресивної більшості дуже ріже всепоглинаюче слово, явище, феномен, епоха — глобалізація. Поки її намагаються осмислити тугодуми–реакціонери, Шарден глянув на цю модерну ікону з іншого боку.

Ця популярна дама стала уже старою дівою. Якщо ви хочете йти в ногу з часом, який просто тікає під нашими кволими ногами, переходьте на наступний поверх еволюції — на піраміді у Чечен Іці. Замість глобалізації, яку ми вже практично проїхали, настала епоха планетаризації. Планетаризувати себе.

Тобто: пройти перереєстрацію для вступу у повноправне членство у новому комплекті людства — значить адаптувати свій спосіб мислення для відображення холітичного1 бачення відносин людства із навколишнім світом, який Землею тільки починається і ніде і жодним чином не закінчується.

Планетаризація — це усвідомлення того, що наша планета є одна із багатьох серед мільярдів таких, як Сонячна система. Це перехід від Сонця, як центру, до центру Галактики. Ця галактична перспектива дає нове бачення застережних сигнальних вогнів перед прірвою нестримного споживацтва і паразитування.

Якщо глобалізація стала де–факто економічною релігією експансіонізму кінця ХХ століття, то планетаризація стане холістичною парадигмою планетарної моралі після 2012 року.

Моє покоління мало вступати у свідоме життя зі знанням напам’ять комуністичної молитви — «Морального кодексу будівника комунізму». Авжеж, слова справедливі — людина людині друг, товариш і брат... Хто проти?

На словах. А на ділі? Людина як диявол во плоті знищила десятки мільйонів невинних, також людей, — от яку реальність мав прикривати у ролі фігового листка цей так званий кодекс.

А все розпочиналося із посягання на Бога. Коли на нього піднімалася рука, то що вже тоді двоногі комахи, яких сатанинські червоні вожді нищили, як непотріб, нікчемних створінь. А може, вони й були нікчемами, нічого не вартими, коли вони складалися лише із тіл, яких у процесі будівництва комунізму важко було прогодувати. Бо тіла ці без душі. Бо що то значить — немає Бога? Найперше — немає душі. Тоді людина — це тварина, яка, як твердить Дарвін, походить від мавпи і згодом має збудувати комунізм у відповідності з моральним кодексом.

Із такою відповідністю нічого не вийшло. Тільки багатомільйонний могильник під цвинтарною плитою марксизму–ленінізму із його претензією на нове вчення.

Тепер квантовий стрибок ґрунтується на ній, на душі.

У 1993 році у Чикаґо був скликаний парламент Світових релігій, який закликав до створення глобальної етики, котра ґрунтується на чотирьох принципах:

— культура ненасильства і поваги до життя;

— справедливий економічний порядок;

— культура толерантності і життя за правдою;

— культура рівноправності і партнерства між жінками і чоловіками.

Це той моральний мінімум, який необхідний для виживання роду людського.

«Союз стурбованих учених» того ж року прийняв «Звернення», у якому йдеться про те, що необхідна нова етика, «котра повинна стати стимулом широкого руху, який переконає лідерів, уряди й окремих людей, що діють їй всупереч, у необхідності відповідних змін».

Звернення вчених, яке підписали 1670 мислителів, у тому числі 102 лауреати Нобелівської премії, стосується передовсім взаємин Людства із Землею. «Нам необхідно усвідомити, що здатність Землі продукувати те, що необхідно для підтримки нашого життя, не безконечна... Ми не повинні надалі бездумно спустошувати Землю. Навколишнє середовище випробовує на собі навантаження, яке досягло критичного рівня» — чи то вердикт, чи то благання тих, котрих можна поіменувати Совістю людства.

Часом песимісту може здатися, що це хоч і непоодинокі, але голоси у пустелі. Хто там особливо цю сотню нобелівських лауреатів буде слухати? Тут — сотня, а там — сім мільярдів, у переважній своїй більшості зарозумілих і далеких від божественного покликання, живих істот.

Мільярдні низи ледь повзають по глобусу, перебиваючись із дня на день у безпросвітній нужді, а верхи, залізши на монблани награбованих статків, вважають, що схопили золотого тельця за карк і цього досить, щоб не втонути у космосі і жити вічно.

Але я згоден навіть не із спостереженням, а із тисячі разів підтвердженим постулатом, сформульованим Марґарет Мід: «Ніколи не сумнівайтесь у силі невеликої кількості людей, які поставили мету змінити світ. Насправді світ завжди змінювали одиниці».

Одиниці під одним прапором, на якому мудрою і мужньою рукою Маґатми Ганді виведено: «Якщо хочеш змінити світ, зміни себе самого».

ЛЮДЕНИ



2045–й

Пройнявшись магією дати — 2012–й, звикайте тепер до нового набору коду, який виводить світовий розум на пік пізнання, — 2045–й.

Маргінальна свідомість совка, зосередившись на другій половині цієї циферії, радісно вигукне: так це ж 100–річчя Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Ясна річ, на той час не залишиться не тільки жодного учасника війни як у рядах Червоної армії, так і Третього рейху, а й президентом Росії не буде В. Путін, який нині, подружившись із екс–канцлером Шредером у водних обіймах Балтії, використовує 9 травня як історичну легітимність відновлення союзу.

Через 100 років після взяття Рейхстагу, над яким прапор вивісили все–таки не росіянин і грузин, а українець, навіть не акцентуватимуть, що це перемога Сталіна над Гітлером.

В історичній ретроспективі буде безсумнівним, що це були не вороги, а сіамські близнюки–людожери, які, поклавши на олтар тоталітарного сатанізму сотню мільйонів жертв, можливо, востаннє на цій планеті продемонстрували звірячу природу людини.

Якщо й згадуватимуть у 2045–му про травень 1945–го, то навіть не як перемогу незрозуміло чию і над ким, навіть не як завершення Другої світової війни, а як останню світову війну на планеті.

Бо на той час війна як спосіб розв’язання конфліктів між людьми, націями, державами і, найчастіше, між вождями, буде таким самим, давно забутим нафталіном, як нині, приміром, такий спосіб розв’язання конфліктів, як дуель.

На той час позашлюбні прапрапраправнуки Гітлера і шлюбні Сталіна будуть лише здвигати плечима: невже ці дикуни справді нищили себе так тотально, бо, справді, й нині, через 100 років, це виглядає як божевілля.

Коли ти думаєш над тим, чому мільйони людей, незнайомих між собою, вбивають одне одного заради інтересів жменьки людей, знайомих між собою, — як на мене, саме у цьому полягає найточніша суть війни.

Коли у 1944–му в Галичину після німців прийшли росіяни, сталіністи забрали мого батька у Червону армію воювати проти нацистів. Після важкого поранення, яке кровоточило на моїх очах усе життя, він пішов із цього світу, так і не дочекавшись онуків. То хто у цьому винен? Втративши батька, я однаковою мірою проклинаю і Сталіна, і Гітлера — двох людожерів, які вкоротили моєму татові життя.

А тоді, у 2045–му, на порядку денному буде питання, за смислом — полярне в порівнянні з тим, яке спільно утверджували Гітлер зі Сталіним у 1945–му. Якщо в минулому сильні світу того змагалися, як якомога більше спровадити людей на той світ, то у майбутньому (до якого вже ближче) нове людство буде думати над тим, як зробити людину безсмертною.

Чому 2045–й? Начебто рукою подати, але це далі навіть, ніж останній цикл «Календаря майя», довжиною, як відомо, 5125 років, або точніше — 1 мільйон 872 тисячі днів. Це буде рік остаточного оформлення нового людства на планеті Земля.

Формації істоти, названої гомо сапіенс, прийде кінець. Після четвертого комплекту людства, за майя, прийде комплект п’ятий. Згодом на Землю ступить, як вінець промислу Божого, — ЛЮДЕН.

Отже, я вбачаю не кінець — початок!




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   51

Схожі:

Василь Базів кінець світу iconВасиль Базів кінець світу

Василь Базів кінець світу iconКоли ж світу настане кінець? Пророцтва
Більшість тих, хто пророкує кінець світу, вірять у можливість порятунку І намагаються підготуватися до майбутньої трагедії. Практично...
Василь Базів кінець світу iconМоя автобіографія (після прочитання Остапа Вишні)
У день пологів я зовсім не хотіла з’являтись на світ білий. І це було не випадково, бо моє народження співпало з піком першої фінансової...
Василь Базів кінець світу iconУрок 15. Тема. Поліхудожній образ світу
Мета: Поглибити знання учнів про поліхудожній образ світу. Розвивати культуру мислення. Виховувати естетичне сприйняття навколишнього...
Василь Базів кінець світу iconБоровий Василь Іванович
Боровий Василь Іванович народився 27 вересня 1923 р в Харкові у робітничій сім’ї. Освіту отримав середню та спеціально-технічну
Василь Базів кінець світу iconБібліотека я для тебе горів український народе… Василь Симоненко
Бібліографічний покажчик „Лицар нескореного покоління. Василь Симоненко” присвячений лауреату Шевченківської премії, видатному письменнику-шістдесятнику...
Василь Базів кінець світу iconВасиль Барка (Справжнє ім’я — Василь Костянтинович Очерет)
Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами — рештками козацького табору Северина Наливайка — та широкими солончаками...
Василь Базів кінець світу iconВасиль Симоненко. Біографія
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р в с. Бієвці Лубенського району Полтавської області. Мати майбутнього поета –...
Василь Базів кінець світу iconЛітературна світлиця: Василь Симоненко Лірика поета
Чудовий український поет Василь Симоненко прожив недовге, але яскраве життя. Він народився у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині...
Василь Базів кінець світу iconТетяна Ткаченко, Тарас Чухліб василь чухліб
Ткаченко Т. В., Чухліб Т. В. Василь чухліб. Біо-бібліографічний нарис: 1941 – 1997 роки. – К.: «Amenhotep», 2016. – 125 стор


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка