Василь Базів кінець світу



Сторінка43/51
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.35 Mb.
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   51

ЗА ЗНАЧИМІСТЮ —

ЦЕ ЯК ЗАРОДЖЕННЯ

ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ!

Повертаючись до 2045 року — прошу уваги. Закон Мура, тобто вивільнена назовні лава під назвою Інформація призведе до того, що буде створено штучний мозок.

Формулюю, на мій скромний погляд українського професора, дві фундаментальні підставові константи, на яких тримається ця подія.

Перше. Людський розум є найвищим витвором Креатора, вершинним досягненням Всевишнього.

Оскільки для провидіння належить застосовувати парадоксальне мислення, скажу так: нічого довершенішого не знайшов у всьому Всесвіті людський мозок, ніж він сам.

Вміст його — у кожному з нас (що вдієш) хитається у дуже вже широкій, просто широченній амплітуді, але те, що ми носимо на плечах і під черепом, — ну немає нічого досконалішого у зоряному небі, яке височить над нами.

І друге. Якщо справді усе так станеться, як кажуть глашатаї, перед якими скидаю капелюха, як перед планетарними науковими світилами, то створення штучного розуму дорівнюватиме за значимістю тільки двом попереднім подіям:

а) зародженню життя на Землі;

б) створенню Всевишнім богоподібної людини.

Нагадаю цей шлях, який можна розподілити на два етапи.

Етап перший — долюдський:

а) перші елементарні форми життя — чотири мільярди років тому;

б) клітинні створіння — один мільярд років тому;

в) хребетні створіння із центральною нервовою системою — кілька сотень мільйонів років тому;

г) ссавці — десятки мільйонів років тому;

ґ) перший гуменід — кілька мільйонів років тому;

д) гомо сапіенс — кілька сотень тисяч років тому.

Другий етап можна вже не за фізіологічно–антропологічними, а швидше соціально–духовними засадами розбити на наступні фази:

а) богоподібна людина, яка завдяки втручанню Всевишнього отримала мову, що прискорило еволюцію на кілька десятків мільйонів років, — десятки тисяч років тому;

б) протолюдство, в основі якого — створення завдяки аграрній революції соціалізованих поселень, — кілька тисяч років тому;

в) сучасне людство на основі Індустріальної революції — три століття тому;

г) постлюдство на основі Інформаційної революції — кілька десятиліть тому.

Я думаю, що ми нині перебуваємо там, де був кілька сотень тисяч років тому гомо сапіенс, для якого справді прийшов кінець світу.

Дозволю собі задекларувати авторство вищевикладеної градації еволюції.

Вона має схожість із тим, що пропонує автор книги «Глобальний розум», але він свою теорію, на мій погляд, множить на нуль, не вичленюючи головне зі всього, що коли–небудь відбувалося на Землі за чотири мільярди літ, — божественне втручання зі створення богоподібної істоти, яка би, напевно, ніколи так і не вийшла з надр доволі–таки повільної, земної багатомільярдної (у роках) еволюції. Його картина Землі й Людини — обрізана піраміда, а таких я не зустрічав на батьківщині майя. Істини не містять ті піраміди, на вершині яких немає храму.

Якщо ми в кінці нашого шляху уподібнюємося їм, то якими будуть нащадки, котрі будуть у кінці шляху, започаткованого нами?




ЕКСТРОПІЯНИ УСІХ КРАЇН,

ЄДНАЙТЕСЯ!

Отже, три ключових пункти. Зародження життя — начало всіх начал. Створення Людини — це справа Божого Промислу. А тут виходить так, що Люден — цей уже створює сам себе.

Креатор наважився віддати нам у руки ремесло, яке належало тільки йому, — ремесло бути творцем. Людина вже не тільки об’єкт, а й суб’єкт галактичних відносин.

Як усе просто і наочно: скальпелем, на вістрі якого чіп, — і в мозок!

Момент — уперше такий відповідальний за чотири мільярди років. Тому питання ставиться руба — чи маємо ми право лізти у святая святих і навіть з благих намірів не те що вдосконалювати (зубний імплант — теж удосконалення), а переінакшувати до невпізнання самого себе? Тобто виходити зі сфери своєї компетенції? Богові — Богове, а кесарю — кесареве. Навіть якщо той кесар — цар природи, богоподібний чоловік.

Наскільки богоподібний — це справа Творця, а не наша. Адже йдеться про зміну самої концепції людинотворення. Чи маємо ми право Його функції брати на себе?

Він створив отаку–от людину, подібну до Нього, але не більше ніж подібну, хоча, якщо чесно, більшість таки не подібні зовсім до Нього. А тепер вона, людина, взявши на себе божественні функції, створює себе іншу. Концептуально — іншу.

Авжеж, це питаннячко. І таке, якого ніколи не стояло перед людством, а тепер стоїть.

Загалом не тільки Ленін зі Сталіним оголосили анафему генетиці. Прийнято вважати гітлерівський расизм не чим іншим, як євгенікою. Втручанням у креслення, за якими створена людина. Дотепне визначення Рудольфа Гесса можна поставити епіграфом до всього того невдалого експерименту, який був рушійною силою Другої світової війни: «Націонал–соціалізм — це не що інше, як прикладна біологія».

Однак уся попередня практика, навіть із аномаліями нацистсько–расистського людиноненависництва, нездатна зупинити реалізацію, чи точніше вже самореалізацію, незалежно від нашого хотіння — закону Мура! У мені теж громогласно протестує християнсько–схоластичний консерватор, але, на жаль, — не зупинити, шановні!

Перейти межу дозволеного людині — переступити поріг, за яким що буде — покарання чи, навпаки, винагорода, включно із головним призом — безсмертям?

Ті, що тягнуть за рукав назад і благають не гратися з вогнем, себто із Богом, мають рацію. Ох, небезпечні це ігри із самим Всевишнім!

Але я думаю от над чим. Закон Мура, з якого все пішло–поїхало — і ця лава магми чи плазми під скромною назвою Інформація, і її заполонення світу під геометричною експонентою, — хіба могло усе це статися без санкції звідтам?

Ми, як відомо, дуже мало знаємо. І нам, коли настає час, опускається чергова порція Нових Знань. І раз посипалося воно, як із рога достатку, то значить, так і треба, то значить, час настав, отже, нам дозволено із тим джином щось робити, випущеним не нами, який уже править нами за законом Мура.

Ті, що кажуть: вперед і вище, — організувалися у планетарний рух. Він називається — трансгуманізм. Або ще одна назва — рух екстропіян.

У його рядах — наукові світила планетарного масштабу і сильні світу цього, як правило, закулісно сильні. Бо ті, що у телевізорі щодня белькочуть, — ляльково–циркові макаки, які нічого не вирішують. Тих, що реально управляють світом загалом і державою зокрема, в тому числі й Україною, у телевізорі не має бути за визначенням.

Реальні плани екстропіян, уже реалізовані і ще не реалізовані, — за сімома замками. Однак у публічній сфері трансгуманізм поширюється за принципом: «Кожен, хто хоче і може стати кращим, має на це повне право».

Людина має право створити себе заново. Їй це право дано, раз у її розпорядженні опинилися інструменти, як це зробити. Якби Той, котрий визначає межі цього права, не розширив би його, то й інструментів не дав би. Не дав же Гітлеру? Покарав досить–таки жорстоко цю несанкціоновану спробу німецької нації стати вищою расою.

Найпершим із цих відчайдухів назву нобелівського лауреата Джеймса Уотсона. Він очолює найсильніший на планеті центр генетичних досліджень у Колд–Спрінгс–Харбор, штат Нью–Йорк.

Кажуть, що американці, реально керовані уже люденами, володіють технологіями на століття наперед, які всім іншим і не снилися. Цілком можливо, виходячи із того, що вони просто полюють по всьому світу за мізками, в порівнянні з якими усілякі там нафтогазові ресурси чи золотовалютні запаси резервної системи — полова.

А щодо персоналії Уотсона — у сенсі, чи варто його слухати, чи ні, то нагадаю, що він — не менше, ніж Ньютон чи Ейнштейн наших днів, оскільки саме він відкрив спіральну структуру молекули ДНК.

Якщо взяти перелік наймудріших книг, написаних уже в ХХІ столітті, то це практично книги, в основі яких — філософія трансгуманізму. Розпочну із знайомого імені автора «Кінця історії» Френсіса Фукуями, який написав цього разу «Майбутнє після людини». Далі: Рамес Наам — «Більше, ніж людина», Грегорі Сток — «Реконструкція людини», Джеймс Х’юз — «Громадянин Кіборг».

Палкий теоретик трансгуманізму й автор книги «Світанок сингулярності» Майкл Дирінг пише: «Люди зможуть мати повний контроль над проектуванням, структурою, функціонуванням і зовнішнім виглядом своїх тіл. Ми будемо жити у фантастичному світі, заселеному ангелами, демонами і гоблінами. Індивідуальність буде головною рисою. Досконалість тіла і розуму буде нормою. Нові фізичні можливості будуть звичними. Надлюдський штучний інтелект призведе до таких наслідків у суспільстві й у самих наших можливостях, які видаються недосяжними для нинішнього людського рівня інтелекту, включно із завантаженням людської свідомості».

І звідки все це взялося? Аж дух перехоплює — термін «генетична інженерія» вперше в історії людства був артикульований у Львівському університеті. Моєму рідному альма–матер!

Сталося це у 1941 році, коли Сталін пішов, а Гітлер прийшов — одна окупація змінила іншу. Але хто сказав, що такі містечкові зміни переривають працю над вічністю? У місто, в якому зняли прапори інтернаціонал–соціалістів з п’ятикутною зіркою і повісили прапори націонал–соціалістів зі свастикою, приїхав, наче нічого не трапилося, виступати із лекцією відомий на той час мікробіолог із Данії пан Лост. Щоб проголосити народження генної інженерії.

У 1978 році Луїза Браун народить першу у світі дитину із пробірки — точно так само, як була створена перша людина богами–анунаками. У 1997 році з’явився перший клон — овечка Доллі. У 2005 році у Південній Кореї, де немає жодної заборони на клонування, оголосили, що така штука, як клонування ембріона людини, для них пройдений етап.

Мрії, фантазії, реалії, страхи, гріхи і провидіння — усе перемішалося. Як до цього ставитися? Стримано. Вдумливо.

Три науки — біотехнології, нанотехнології та інформаційні технології — стануть трьома китами нової, вищої, людської раси. Біо–нано–інфо — от тріада, яка породжує світ люденів, виходячи із такої феноменальної і загалом–то доступної для розуміння істини: усі живі істоти — це не більше, ніж системи обробки інформації.

Звичайно, у цій трійці пріоритет я віддав би науці № 1 — біології. У ролі інтелектуального локомотива вона замінила хімію, яка видихнулася. Якби мені довелося нині обирати рід занять, я б зупинився на цій королеві наук.

А в мої шкільні роки навіть подумати було смішно про біологію як улюблений предмет з ілюстраціями про хребет, кишківник і тазостегновий суглоб. Недарма таких хоч і здібних, але дивакуватих могли називати насмішкувато — ботаніками.

Тепер скидайте капелюхи і просіть вибачення у біології та іже з нею.

Про двох з тріади говорилося. Що стосується нано–, то це, фігурально кажучи, збиральний цех атомів. Це мільйонні частки міліметра. Це втручання людини у міжатомні і міжмолекулярні відносини.

Тут теж є своє світило — Ерік Дрекслер з його книгою «Машини творення: грядуща ера нанотехнологій». Вслухайтеся у цей гам у світі мікрочастин, вслухайтесь, як труться боками між собою ці персонажі, яких нашому звичайному кругозору так важко збагнути: «В синапсах клітини мозку передають сигнали своїм сусідам, вивільняючи бульки хімічних молекул. Ці молекули товчуться між собою, поки не зв’яжуться із молекулами–датчиками сусідньої клітини, іноді викликаючи нейронний імпульс. Хімічні синапси — повільні перемикачі, а нейронні імпульси рухаються повільніше, ніж звук. З асеблерами молекулярні інженери будуть будувати цілі комп’ютери — менші розміром, ніж синапси, й у мільйони разів швидші.

З машинним ремонтом клітини можливості продовження життя стають зрозумілими. Наномашини будуть відновлювати клітини, коли їх специфічні структури залишаються неушкодженими, і будуть замінювати клітини, котрі будуть зруйновані. Так чи інакше, вони будуть відновлювати здоров’я. Старіння по суті нічим не відрізняється від будь–якого іншого фізичного зношення. У ньому немає жодного таємничого впливу календарних дат на містичну життєву силу. Хрусткі кістки, зморшкувата шкіра, низька ферментна активність, повільне зцілення ран, погана пам’ять і все інше відбувається у зв’язку із пошкодженням молекулярних машин, хімічних дисбалансів і порушення порядку в структурах. Відновлюючи структуру всіх клітин і тканин тіла до такого ступеня, якими вони були у молодості, машини ремонту відновлюють здоров’я.

Люди, які доживуть неушкодженими до часів машин ремонту клітин, матимуть можливість відновлювати здоров’я юності і підтримувати його стільки, скільки їм того захочеться».

Якби мене спитали ті, що цим займаються, як мені бачиться першочерговий алгоритм у сфері генної інженерії, я би попросив їх виготовити такий пристрій, який вимірює вміст інтелекту і совісті в людині.

Перед тим як висуватися у народні депутати, наш кроманьйонець йде до лікаря за довідкою. Там пристроєм на кшталт того, як міряють артеріальний тиск чи цукор, вимірюють в арифметичному виразі наявність розуму і совісті. Якщо у довідці пише: «Вище норми», можна реєструвати у ЦВК.

Певен, що цей аналіз не здали б 99 відсотків наших політиків. Хоча я розмріявся. Довідки вони купили б.

Але я готовий влитися у ряди трансгуманістів хоча би для того, щоб з олімпу скинути нарешті оцю колективну потвору клептоманів, а на їхнє місце зійде тріумфальною ходою нова порода надлюдей — смислократи.

Когнітивна аристократія — от якою має бути нова еліта людства. Влада мудрих. Меритократія у вузькому політичному сенсі.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   51

Схожі:

Василь Базів кінець світу iconВасиль Базів кінець світу

Василь Базів кінець світу iconКоли ж світу настане кінець? Пророцтва
Більшість тих, хто пророкує кінець світу, вірять у можливість порятунку І намагаються підготуватися до майбутньої трагедії. Практично...
Василь Базів кінець світу iconМоя автобіографія (після прочитання Остапа Вишні)
У день пологів я зовсім не хотіла з’являтись на світ білий. І це було не випадково, бо моє народження співпало з піком першої фінансової...
Василь Базів кінець світу iconУрок 15. Тема. Поліхудожній образ світу
Мета: Поглибити знання учнів про поліхудожній образ світу. Розвивати культуру мислення. Виховувати естетичне сприйняття навколишнього...
Василь Базів кінець світу iconБоровий Василь Іванович
Боровий Василь Іванович народився 27 вересня 1923 р в Харкові у робітничій сім’ї. Освіту отримав середню та спеціально-технічну
Василь Базів кінець світу iconБібліотека я для тебе горів український народе… Василь Симоненко
Бібліографічний покажчик „Лицар нескореного покоління. Василь Симоненко” присвячений лауреату Шевченківської премії, видатному письменнику-шістдесятнику...
Василь Базів кінець світу iconВасиль Барка (Справжнє ім’я — Василь Костянтинович Очерет)
Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами — рештками козацького табору Северина Наливайка — та широкими солончаками...
Василь Базів кінець світу iconВасиль Симоненко. Біографія
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р в с. Бієвці Лубенського району Полтавської області. Мати майбутнього поета –...
Василь Базів кінець світу iconЛітературна світлиця: Василь Симоненко Лірика поета
Чудовий український поет Василь Симоненко прожив недовге, але яскраве життя. Він народився у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині...
Василь Базів кінець світу iconТетяна Ткаченко, Тарас Чухліб василь чухліб
Ткаченко Т. В., Чухліб Т. В. Василь чухліб. Біо-бібліографічний нарис: 1941 – 1997 роки. – К.: «Amenhotep», 2016. – 125 стор


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка