Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча



Сторінка4/9
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.83 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Булгаков Михайло Опанасович


булгаков у 1910-х роках

Миха́йло Опана́сович Булга́ков (рос. Михаил Афанасьевич Булгаков,псевдоніми — АгаринМ. Б.Булл.М.Булл.Михаил Булл. тощо; * 3 (15) травня 1891КиївРосійська імперія — † 10 березня 1940Москва,СРСР) — лікар, видатний прозаїкдраматург і лібретист російськогопоходження. Син відомого богословаОпанаса Булгакова.

Булгаков був випускником Київського університету, де вивчився на лікаря, працював венерологомінфекціоністомхірургом і військовим лікарем під час Першої світової війниГромадянської війни у Росії та Радянсько-української війни. Працював у київському лазареті Червоного ХрестаКиївський військовий шпиталь, шпиталі саратовської Казеної палати, а згодом у Кам'янці-ПодольськомуЧернівцях тощо. Свою медичну практику згодом він описан у напів-автобіографічних творах, як«Роковые яйца»«Собачье сердце», збірці «Записки юнного врача» та інших.

По завершенні воєнних дій Булгаков деякий час жив на Кавказі, де припинив лікарську практику і розпочав писати. Там він писав статті у газети, ставив п'єси у місцевих театрах. 1921 року письменник переїхав до Москви, де написав найкращі та найвідоміші свої роботи. ЧленВсеросійського союзу письменників (у 19231929 роках) і спілки письменників СРСР (з 1934 року). Відомий також роботою уВладикавказькому академічному російському театрі імені Є. В. ВахтанговаМосковському художньому академічному театрі,Театрі робочої молоді та Большому театрі. Наприкінці свого життя Булгаков присвятив себе написанню свого magnum opus, роману«Мастер и Маргарита», який писав до останніх днів свого життя. Також популярністю користуються такі твори, як «Белая гвардия», «Собачье сердце», «Дьяволиада», цикл оповідань «Записки юнного врача» тощо.

Булгаков і Україна

Житомир, тиха зелена Богунія. І вулиця з назвою «Зелена». Будинки під номерами 68 та 63, що належали колись дачі академіка Л. Тарасєвича. Саме тут у липні-серпні 1937 р. близько трьох тижнів мешкав зі своєю дружиною Михаїл Булгаков.


«14 серпня. Сьогодні повернулися із Житомира. Життя в Богуньї спочатку було чудовим. Місця там дуже гарні, купалися».   
О. С. Булгакова

З містом Житомир, Булгакова пов’язує не лише його перебування на дачі, а також його родичі - прототипи героїв відомої телевізійної стрічки  «Дні Турбіних», створеної за однойменною п’єсою Михайла Булгакова «Біла гвардія». Серед багатьох персонажів твору запам’ятався колоритний образ Ларіосика. У житомирян цей милий незграбний юнак викликав особливу симпатію, адже його перша фраза: - «Здравствуйте, я ваш кузен из Житомира», - стала своєрідною візитною карткою мешканців міста. Відомо, що більшість творів Михайла Булгакова автобіографічні, тому їх герої мали своїх прототипів у реальному житті.

8 вересня 2007 р. на вулиці Київській біля кінотеатру «Україна» був встановлений пам’ятник Ларіосику - Іларіону Суржанському, прототипом якого стала реальна людина, яка проживала в Житомирі. Це Микола Миколайович Судзіловський - двоюрідний брат чоловіка сестри М. Булгакова.

Втім, з Житомиром у Булгакова є й інші зв’язки. Одним з найсуворіших критиків творчості Булгакова був уродженець Житомира радянський поет Олександр Безименський, виведений письменником у «Майстрі і Маргариті» як Іван Бездомний. Знав М. Булгаков і іншого житомирського письменника - Льва Нікуліна. І нарешті житомирців знаходимо й серед київських друзів молодості М. Булгакова. Це музикант Олександр Петрович Гдєшинський, який був свідком на весіллі Булгакова.


Булгаківських героїв, реальні прототипи яких жили і працювали у нашому місті, ще за їх життя бачили на театральних сценах Парижа, Гааги, Білостока, Мадріда, Праги, Варшави та інших міст.

Київ також займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він каже у своєму ліричному нарисі «Київ-місто».


Рідне місто склало шану письменникові «…Київ у Булгакова не в зображенні рідного міста, не в назвах київських реалій… Його модель світу була києвоцентричною. Він, якщо можна так висловитися, мислив Києвом», — скаже в книзі «Майстер і Місто» Мирон Петровський.
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на Батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», — скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко упізнати самого автора (українською — «я ж він»).

Михайло Булгаков любив підніматися нагору по Андріївському спуску, доходити до найвищої крапки й відтіля дивитися на дахи багатоповерхових будинків і купола церков, на вулиці, провулки й площі. Так і Николка вечорами довго любувався своїм містом, за що його іноді лаяли. «Я тільки дійшов би до площі в Андріївської церкви, - говорив він сестрі, - і відтіля подивився б і послухав. Адже видний весь Поділ». Київ був з М. А. Булгаковим завжди. Це місто відбите в багатьох його добутках. Місто - в «Білій гвардії». Батьківщина Максутова - в «Театральному романі». В «Майстрі й Маргариті» - опис «весняних розливів Дніпра» і «сонячних плям, що грають весною на цегельних доріжках Владимирської гірки,» - пейзажі, до яких був байдужий нічого не розуміючий Поплавський, за що й був покараний Воландом.

Київ завжди надихав Михайла Опанасовича Булгакова, давав йому нові теми для здобутків. Саме в Києві в Булгакова з’явилося бажання зайнятися літературою. І він поїхав у Москву із твердою рішучістю завоювати своє місце в літературі. Своє місто Булгаков не тільки любил, він знав його. Київ був виходжений уздовж і поперек спочатку в дитинстві, потім - у юнацькі роки. Це стародавнє місто відбилося в його добутках. Особливо подобався Київ Булгакову взимку. Зими в Києві були сніжними, «вулиці  курілися серпанком,  і  скрипів   збитий   гігантський сніг». Михайло й Тетяна Булгакови любили прогулюватися взимку в парках. Вони часто любувалися деревами, покритими снігом.

Булгаков любив Київ так ніжно й жагуче, який буває тільки перша, світла любов. Почуття це не змогли затьмарити самі прекрасні міста й екзотичні куточки на землі. «Ах, які зірки на Україні. От сім років майже живу в Москві, а все-таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити обриви, занесені снігом, Дніпро… Немає гарніше міста на світі, чим Київ. Ех, перлина-київ!» - скаже він у нарисі «Кий-місто»



Київські адреси письменника

  • вул.Воздвиженська,10 (1891-1892);

  • вул.Госпітальна,4 (1892-1894 або 1895);

  • вул.Кудрявська,9 (1894 або 1895-1902);

  • вул.Еспланадна,30 (1902-1904);

  • вул.Іллінська,5/8 (1904-1905);

  • вул.Кудрявська,10 (1905-1906);

  • Діонісівський (нині Бехтерєвський) пров.,4 (1906)

  • Андріївський узвіз,13 (1906-квітень 1913);

  • Рейтарська,25 (квітень-жовтень 1913);

  • Андріївський узвіз,38 (осінь 1913-літо 1914);

  • Андріївський узвіз,13 (осінь 1914-квітень 1916; жовтень 1916-березень 1917; лютий 1918-жовтень 1919).

Після переїзду на Кавказ, а зрештою і до Москви неодноразово відвідував Київ - у вересні 1921 р., квітні-травні 1923 р., серпні 1928 р., серпні 1934 р., червні 1936 р. та серпні 1937 р. Під час приїзду до Києва у червні 1936 р. мешкав у готелі "Континенталь" (вул. К. Маркса, колишня Миколаївська, нині Арх. Городецького,1-3).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча iconСценарій районного конкурсу читців «Тарасовими шляхами»
Ведуча. В історії кожного народу є люди, імена яких оповиті невмирущою любов’ю та славою. Таким самородком в українців є Тарас Григорович...
Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча iconСлайд І. Патріарх української літератури
Бог: "Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, І хай панують над морською рибою, І над птаством небесним, І над худобою,...
Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча iconСолдат Т. Г. Шевченко
Любов до України – це прекрасний слоган. Можна говорити палкі, прекрасні слова про любов до України; це ні до чого не зобов’язує....
Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча iconУрок мужності "І плакало небо над Бершаддю "
Тема: Урок мужності "І плакало небо над Бершаддю "
Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча iconВедуча: Добрий день,дорогі друзі! Добридень
У центрі спортивної зали висить плакат: «Козацькому роду нема переводу», звучить козацький марш
Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча iconСценарій 8 березня «показ мод» Ведуча 1
Під музику входять хлопчики-Джентльмени: на шиї у кожного — краватки «метелик», білий шарф, на голові — циліндр
Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча iconСценарій свята Свято Осені Ведуча
А тепер давайте розкажемо вірші про осінні місяці І запросимо їх до нас на свято
Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча iconЛ. Микитюк, методист Надвірнянської црб «Чорнобильська тема у творчості українських письменників» (літературний форум) Надвірна
Ведуча Сьогодні ми зібралися тут, щоб відзначити 30-ту річницю Чорнобильської трагедії
Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча iconЛітературний ерудит Шоу знавців життя І
Ведуча. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає І шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського...
Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча iconСценарій урочистого свята, присвячений дню
Ведуча Першими привітати вас хочуть найменші учні нашої школи, хореографічний колектив «Шарм», вальс, художній керівник Кравченко...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка