Видань утос



Сторінка1/5
Дата конвертації12.03.2018
Розмір0.59 Mb.
  1   2   3   4   5

ШКОЛЯР

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЩОМІСЯЧНИЙ

ЖУРНАЛ ДЛЯ ДІТЕЙ

УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА СЛІПИХ

Видається з березня 1934 року
ВИДАННЯ ПОГ ОБ’ЄДНАНА РЕДАКЦІЯ ПЕРІОДИЧНИХ

ВИДАНЬ УТОС «ЗАКЛИК»

Головний редактор Наталка ЩЕРБАНЬ

Редактор відділу Володимир Хижняк

Коректор Тетяна Волощук

Адреса редакції: вул. Л. Первомайського, 7-а, м. Київ-133, 01133

тел. (044) 234–51–36, 246–79–48, тел./факс 246–79–32

Сайт: www.zaklyk.org.ua E-mail: zaklyk1@ukr.net shkolyar–utos@ukr.net

Сторінка в facebook: facebook.com/zaklyk

4 квітень 2017 року



ЗМІСТ


М. Сингаївський. Я КВІТУЮ (вірш) ’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’

ДО СВІТЛОГО СВЯТА ПАСХИ

ВЕЛИКДЕНЬ:ТРАДИЦІЇ ТА ПОВІР’Я’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’

СВЯТО ДИТЯЧОЇ КНИГИ

В. Сич. НАЙУЛЮБЛЕНІШИЙ КАЗКАР’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’
ЗНАЙ НАШИХ!

10 УКРАЇНЦІВ,ЯКІ ПРОСЛАВИЛИ НАШУ КРАЇНУ НА ВЕСЬ СВІТ У 2016 РОЦІ’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’
У СВІТІ ХИМЕРНИХ ПРИГОД

К. Штанко. Дракони, вперед (повість. Продовження)’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’

ЗОРЯНЕ РАНДЕВУ

О.Стасов. Постювілейний настрій учасників легендарного гурту «ТАНОК НА МАЙДАНІ КОНГО» ’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’


ВСЕ ПРО ВСЕ

Л.Хорольська. Краще жувати чи викинути:жувальна гумка не захищає зуби від руйнування’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’


ХЛОПЕЦЬ НА ВСІ СТО

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’


ДОМОВИЧОК

ДО ВЕЛИКОДНЬОГО СТОЛУ’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’

ЧАРІВНИЙ МЛИН

У. Письменна. Міська казка (закінчення)’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’

Микола СИНГАЇВСЬКИЙ

Я КВІТУЮ

– Я квітую, – каже квітень,

– Квітом луків і гаїв.

Листя зграйками на вітах

Жде-чекає солов'їв.
– Я квітую! – квітень каже,

– Весно-сестро, пам'ятай,

Що довік бажання наше –

Прикрашати рідний край.



ДО СВІТЛОГО СВЯТА ПАСХИ

ВЕЛИКДЕНЬ:

ТРАДИЦІЇ ТА ПОВІР’Я

Цього року у християн Східного і Західного обрядусвято Світлого Воскресіння збігається в один день – 16 квітня.

Для українців Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли дотримуються традицій і вірять у диво. Існує безліч повір'їв і застережень на Великдень. Дотримуючись їх, усе бажане здійснюється.

За традицією, Великодню передує серйозна підготовка:

а) Великий семитижневий піст – очищення думок, душі і тіла. Піст починається відразу після Масляної. Сім тижнів віруючі не їдять продукти тваринного походження, у певні дні повністю відмовляються від їжі або вживають лише сиру їжу. Вважається, що, дотримуючись міри в їжі, людина вчиться утримуватися від інших спокус і гріхів.

б) Великий, або Чистий четвер – прибирання перед Великоднем. У цей день людина повинна повністю очистити себе і оселю: зробити генеральне прибирання в оселі, скупатися до сходу сонця у відкритій водоймі або прийняти контрастний душ. Тим, хто постує, дозволені хліб і червоне вино. Згідно з великодніми традиціями, цього дня потрібно ставити тісто для пасок і фарбувати яйця. Заборонено шуміти, співати, веселитися, ворожити і скандалити.

в) Страсна п'ятниця – день розп'яття і смерті Ісуса. Це найсуворіший і найсумніший день тижня. Люди моляться, відвідують церковні служби і утримуються від їжі. Під суворою забороною домашня робота, веселощі і пісні. Кажуть: «Хто пісні у Страсну П'ятницю співає – на Великдень сльози проллє». Не можна брати у руки гострі і ріжучі предмети. Заборонено протикати землю залізом, тобто працювати на дачі – до біди. Згідно з повір'ям, білизна, випрана цього дня, покривається кров'ю.

У п'ятницю дозволено лише пекти паски і хліб.



Воскресіння Христове

У ніч на неділю, після опівночі, дзвін сповіщає про Воскресіння Христове і початок великодньої служби. Богослужіння проводяться особливо урочисто й тривають вони до ранку. Кульмінацією служби стає обряд освячення пасок, яєць, вина тощо. Частину принесених страв залишають у церкві для знедолених.

Деякі люди здійснюють паломництво до знаменитих храмів та лавр України.

Послухати святкову службу та освятити продукти можна у чудовій Свято-Успенській Почаївській лаврі, навідатися до Києво-Печерської лаври або ж відправитися до золотоверхого Чернігова і відвідати Спасо-Преображенський собор або стародавню Катерининську церкву.

Святкування тривають тиждень, який називається Світлою великодньою седмицею, а кожен із днів носить назву світлого – світлий понеділок, світлий вівторок і т.д.

«Христос воскрес!»

«Воістину воскрес!»

Традиції христосування вже 2000 років: весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами: – «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!», тричі цілуються і обмінюються писанками або крашанками.

Обмін яйцями міцно увійшов у великодню традицію. Із цим символом пов'язане таке повір’я: Марія Магдалина вирішила принести радісну звістку про воскресіння Ісуса римському імператору Тиверію. До нього не можна було приходити без дарів, і Марія вибрала у подарунок куряче яйце, яке символізує життя. Почувши звістку, Тиверій розсміявся і сказав: «Це так само неможливо, як і твоєму білому яйцю перетворитися на червоне»... але не встиг він закінчити фразу, як яйце стало червоним.

З Великоднем пов'язано безліч вірувань: Вважається, на Великдень все стає видимим, навіть містичне; маленькі діти з чистою душею можуть побачити всі земні скарби, які цієї ночі світяться вогниками.

На Великдень можна просити у Бога все. Так, люди похилого віку розчісували своє волосся з думкою про онуків, щоб їх було стільки, скільки волосся на голові. Бажаючи розбагатіти, вмивалися зі срібного посуду. Дівчата просили нареченого.

З нетерпінням чекали першого удару дзвонів. Якщо з першим ударом перехреститися зі словами: «Христос воскрес, а рабу (ім'я) здоров'я», то одужає навіть важко хвора людина.

Вставали до світанку, щоб не проспати щастя. Дівчата вмивалися водою з червоного яйця (освячене червоне пасхальне яйце клали у воду, а потім цією водою вмивалися), щоб бути рум'яними.

На Великдень усі мають веселитися, інакше сумувати доведеться весь рік.

Але існують і застереження: У Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя. Освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з'їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним. Подружжя не повинно христосатися на людях – до розлуки. Гріх проливати кров тварин протягом Світлого тижня, адже вони теж радіють Христовому Воскресінню і славлять Бога. Не можна викидати шкаралупу за вікно, щоб не потрапити в Ісуса і апостолів, які весь тиждень ходять по землі у жебрацькому дранті.



Їстівні символи Великодня

Після церкви усі повертаються додому, вмиваються і всідаються за стіл. Сніданок починають з освячених продуктів, кожен повинен з'їсти по яйцю і покуштувати інші принесені з церкви страви. Далі приступають до решти страв.

Зі Світлим Воскресінням закінчується Великий піст, тому святковий стіл повинен бути багатим, з великою різноманітністю страв. Головними атрибутами великоднього столу є яйця-крашанки, паски і сирні паски.

Яйце – символ життя і чудесного воскресіння. В іконопису воскреслий Ісус був оточений сяйвом, схожим за формою на яйце. Крашанкам приписують цілющі властивості.

До речі, останні кілька років в Україні зміцнюється традиція прикрашати Великоднє дерево. Так, минулого року її підтримали чотири міста України.

Святкова паска – символ присутності Бога у житті всіх людей. Її солодкість, здоба і краса – співчуття, милосердя і турбота Творця про кожного.

Сирна паска – прообраз Царства Небесного. Її форма у вигляді гори символізує новий, небесний Єрусалим. А поєднання молока та меду – солодкість райського життя, радість і блаженство святих.

Отже, Світлого вам Великодня!



СВЯТО ДИТЯЧОЇ КНИГИ

Василина Сич

НАЙУЛЮБЛЕНІШИЙ КАЗКАР

Щороку 2 квітня ми святкуємо Міжнародний день дитячої книги. Це свято було започатковане 1967 року рішенням Міжнародної ради з питань дитячої книги (IBBY-International Board on Books for Young People). А дата була обрана невипадково. Саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен.

Тож, відзначаючи цю подію, ми згадуємо чудові твори дивовижного митця й оцінюємо подальші старання його послідовників. А також усвідомлюємо, яке місце сьогодні посідає книга у вихованні та розвитку дітей.

А тепер, власне, згадаємо про винуватця цього чудового свята.

Ганс Крістіан Андерсен (1805 – 1875) – данський письменник і поет, автор всесвітньо відомих казок для дітей і дорослих: «Гидке Каченя», «Нове вбрання короля», «Тінь», «Принцеса на горошині».

Він народився 2 квітня 1805 р. в Оденсе на данському острові Фюн. Батько Андерсена був бідним шевцем, мати Ганна Марі Андерсдаттер, також з бідної сім'ї, була пралею, їй навіть доводилося в дитинстві просити милостиню, аби щось попоїсти.

Однак у Данії існує легенда про королівське походження Андерсена, оскільки у своїй ранній біографії казкар писав, що в дитинстві він постійно грався з принцом Фрітсом, згодом – королем Фредеріком VII, і у нього не було друзів серед вуличних хлопчаків – тільки принц. Дружба Андерсена з принцом Фрітсом, згідно з фантазіями самого письменника, тривала і в дорослому віці, до самої смерті останнього. Після смерті Фрітса, за винятком родичів, один лише Андерсен був допущений до труни покійного. Причиною ж цієї фантазії стали розповіді батька хлопчика, що він родич короля.

Ще з дитинства майбутній письменник виявляв схильність до замріювання і письменництва, часто влаштовував імпровізовані домашні спектаклі, що викликало сміх і глузування сусідських дітей.

У 1816 р. батько Андерсена помер, і хлопчикові довелося працювати, заробляючи на життя. Він був підмайстром спершу у ткача, потім у кравця. Згодом Андерсен працював ще на сигаретній фабриці.

У ранньому дитинстві Ганс Крістіан був замкнутою дитиною з великими блакитними очима, яка полюбляла часто сидіти у кутку і гратись у свою улюблену гру – ляльковий театр. Це єдине своє заняття він зберіг і в юності.

У 14 років Андерсен поїхав до Копенгагена, мати відпустила його, позаяк сподівалася, що він побуде там трохи і повернеться. Коли ж вона запитала причину, чому, власне, він туди їде, залишаючи її і рідний дім, юний Андерсен, не задумуючись, відповів: «Щоб стати знаменитим!»

У хлопця була одна-єдина нав’язлива мета – влаштуватися на роботу до театру, мотивуючи це своєю любов'ю до всього того, що з ним пов'язано. Він отримав «підйомні гроші» за рекомендаційним листом полковника, в сім'ї якого влаштовував у дитинстві свої спектаклі.

Протягом року життя в Копенгагені Ганс Крістіан намагався потрапити в театр. Спершу він прийшов додому до відомої співачки і, від хвилювання заливаючись слізьми, просив її влаштувати його в театр. Вона, щоб тільки спекатися настирливого дивного довготелесого підлітка, обіцяла все влаштувати, але, звичайно ж, не виконала своєї обіцянки. Набагато пізніше актриса скаже Андерсену, що просто прийняла тоді його за божевільного.

Ганс Крістіан і справді був довготелесим підлітком з видовженими і тонкими кінцівками, шиєю і таким же довгим носом, він був дуже подібний до гидкого каченяти. Але завдяки приємному голосу і наполегливим проханням, а також із жалю, Ганс Крістіан, незважаючи на свою неефектну зовнішність, таки був прийнятий до Королівського театру, де грав другорядні ролі.

Далі його все менше й менше задіювали у спектаклях, а потім у Ганса Крістіана, як у всіх хлопчиків-підлітків, почав мінятися голос, і зрештою його взагалі звільнили.

Андерсен тим часом написав п'єсу в 5-ти актах і надіслав листа особисто королю, прохаючи й переконуючи його дати гроші на її видання. До цієї книги входили також і вірші. Ганс Крістіан подбав про рекламу і дав анонс у газеті.

Книга зрештою була надрукована, але, на жаль, ніхто її так і не купував, і вона пішла на обгортку. Однак юнак не втрачав надії і поніс свою книгу в театр, щоб за цією п'єсою був поставлений спектакль. Та йому було відмовлено з формулюванням «зважаючи на повну відсутність досвіду у автора». Але через позитивне до нього ставлення, бачачи палку жагу до навчання, хлопчину не прогнали зовсім, а запропонували вчитися.

Співчуваючи бідному і чутливому хлопчику, люди клопоталися перед королем Данії Фредеріком VI, який все ж дозволив Андерсену навчатися у школі містечка Слагелсе, а потім в іншій школі, в Ельсинорі за казенний кошт. Це означало, що йому більше не потрібно буде думати про шматок хліба, про те, як прожити далі.

Учні в школі були на 6 років молодшими від Андерсена. Він згодом згадував про ці роки навчання як про найпохмурішу пору свого життя, через те, що піддавався суворій критиці директора навчального закладу і болісно переживав з цього приводу до кінця життя – він бачив того директора у своїх жахітливих снах. У 1827 р. Андерсен завершив навчання, однак і надалі, будучи вже відомим письменником, він робив безліч граматичних помилок, пишучи свої твори, – казкар так і не опанував належним чином грамоти.

У 1872 р. письменник уночі впав з ліжка, сильно забився і більше вже не оговтався від отриманих травм, хоча прожив ще три роки. Він помер 4 серпня 1875 і похований на кладовищі Ассістенс у Копенгагені.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Видань утос iconРеабілітаційна газета українського товариства сліпих видається з 7 січня 1989 року. Виходить двічі на місяць. Видання пог «ОБ’єднана редакція періодичних видань утос
Про підсумки звітно-виборної кампанії в обласних, київській міській організаціях утос 4
Видань утос iconРеабілітаційна газета українського товариства сліпих видається з 7 січня 1989 року. Виходить двічі на місяць. Видання пог «ОБ’єднана редакція періодичних видань утос
Київська обласна первинна організація об’єднує місцеві організації утос білої Церкви та Обухова, а також інвалідів по зору, які живуть...
Видань утос iconВидань утос
Г. Бедзьо. Зима з літом зустрічається ’’’’’’’’’’’’’
Видань утос iconВидань утос
Т. Когутич «у кожній людині є сонце,тільки дайте йому світити» ’’’’’’’’’’’’’’’’’
Видань утос iconВидань утос
Олена Теліга: «Жінка в кожній нації є такою, якою її прагне мужчина»’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’’
Видань утос iconЗаклик всеукраїнський реабілітаційний щомісячний літературно-художній журнал українського товариства сліпих видається з травня 1935 року видання пог «ОБ’єднана редакція періодичних видань утос «заклик» Головний редактор Наталка щербань
М. Кіяновська. Жіночий погляд на шлях незалежності України’’’’’’’’’’’’’’’
Видань утос iconЗаклик всеукраїнський реабілітаційний щомісячний літературно-художній журнал українського товариства сліпих видається з травня 1935 року видання пог «ОБ’єднана редакція періодичних видань утос «заклик» Головний редактор Наталка щербань
Дж. Бакен. Тридцять дев’ять сходин (детектив. Закінчення)”””””’’’’’’’’’’
Видань утос iconЗаклик всеукраїнський реабілітаційний щомісячний літературно-художній журнал українського товариства сліпих видається з травня 1935 року видання пог «ОБ’єднана редакція періодичних видань утос «заклик» Головний редактор Наталка щербань
Андрейців. Кудлатий друг героя. Як собаки реабілітують ветеранів ато’’’’’’’’’’’’’’’
Видань утос iconЗаклик всеукраїнський реабілітаційний щомісячний літературно-художній журнал українського товариства сліпих видається з травня 1935 року видання пог «ОБ’єднана редакція періодичних видань утос «заклик» Головний редактор Наталка щербань
М. Шевцова. «Євросироти»: з чим стикаються діти українських трудових мігрантів’’’’’’’’’’’’’’’
Видань утос iconЗаклик всеукраїнський реабілітаційний щомісячний літературно-художній журнал українського товариства сліпих видається з травня 1935 року видання пог «ОБ’єднана редакція періодичних видань утос «заклик» Головний редактор Наталка щербань
М. Марковська. Лікарі мистецтва: втрата ікони як людська втрата’’’’’’’’’’’’’’’’’”””””’’’’’’’’’’’’’’’’’’’


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка