Відділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі



Скачати 268,32 Kb.
Дата конвертації21.04.2017
Розмір268,32 Kb.

Відділ культури і туризму Прилуцької міської ради

Прилуцька міська центральна бібліотека

імені Любові Забашти

Прилуцька міська бібліотека для дітей

ім. Павла Білецького – Носенка

Співець народної душі

Інформаційно-бібліографічний

покажчик

Прилуки


2014 р.

91.9: 85 (УКР – 4ЧЕРН – 2 ПРИЛ)

С 72

Співець народної душі : інформ.-бібліогр. покажч. / склад. Є.Гнатів, Л.Нехайчик ; ред. Г.Бобкова ; відп. за вип. Л.Трошина ; Прилуцька міська б-ка для дітей ім. Павла Білецького-Носенка – Прилуки, 2014. - 40 с. : іл.



Працівники бібліотеки висловлюють щиру подяку Прилуцькій дитячий музичній школі імені Л.М.Ревуцького за надану допомогу при створенні даного покажчика.

Складачі: Гнатів Є.В., Нехайчик Л.О.

Редактор: Бобкова Г.І.

Відп. за вип.: Трошина Л.І.


Портрет Л.М.Ревуцького


(художник Сидорук В.Ф., 1997 р.)

На початку ІІІ тисячоліття, коли Україна впевнено утверджується у своїй суверенній демократичній державності, ім’я Л. М. Ревуцького не відійшло з плином часу. Сьогодні ми можемо стверджувати, що Лев Миколайович був одним з найбільш творчо потужних митців України ХХ століття, послідовним і відданим патріотом, котрий попри всі складності політичної ситуації, полишив нам у спадок музику, сповнену високої духовності, досконалої художньої майстерності та глибоко-національного звучання.


3

Від упорядників


Даний інформаційно-бібліографічний покажчик підготовлений з нагоди 125-річчя від дня народження Л.М.Ревуцького – українського композитора, педагога, музичного і громадського діяча, доктора мистецтвознавства, академіка АН УРСР, заслуженого діяча мистецтв УРСР, Героя Соціалістичної Праці, Лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка, Лауреата Державної премії СРСР. Його мета – систематизувати друковані джерела, які розкривають життя і творчість композитора.

Посібник складається з таких розділів:

♦ Митець і Вчитель (бібліографічний опис джерел);

♦ Кроки становлення (короткий огляд життя і творчості);

♦ Додаткові матеріали.

Усі джерела покажчика розміщено в алфавітній послідовності авторів та назв творів. Добір матеріалів завершено в березні 2014 року. Бібліографічний опис здійснено відповідно існуючим державним стандартам.

Дане видання відображає фонди бібліотек міста Прилуки, включаючи фонди бібліотеки Прилуцької дитячої музичної школи.

Посібник розрахований на широку читацьку аудиторію – учнів та викладачів музичних шкіл, бібліотечних працівників, всіх, хто не байдужий до музичного мистецтва Чернігівщини.

4

Митець і Вчитель



Література про життя і творчість композитора

1. ВАЙНКОП Ю. Ревуцкий Лев Николаевич / Ю.Вайнкоп, И.Гусин // Краткий биографический словарь композиторов. – Л. : Музыка, 1983. – С.123-124.



Коротка біографічна довідка.

2. ВАСЮТА О. Лев Миколайович Ревуцький (1889-1977) / Олег Васюта // Музичне життя на Чернігівщині у XVIII - XIX ст. : історико – культурологічне дослідження / ред. О.Б.Коваленко. – Чернігів : Деснянська правда, 1997. – С.192.



Внесок Л.М.Ревуцького в розвиток музичного життя Чернігівщини.

3. ГУБАРЕВ В.К. Л.Ревуцький / Віктор Кимович Губарев // Історія України : універсальний ілюстрований довідник. – Донецьк : БАО, 2008. – С.405.



Життєвий і творчий шлях Л.М.Ревуцького, його внесок у розвиток музичної культури України.

4. ІРЖАВЕЦЬ // Історія міст і сіл УРСР. Чернігівська область / голов. ред. П.Т.Тронько. – К. : Голов. ред Укр. Рад. Енцикл. АН УРСР, 1972. – С.298.

5. КАРПИЛЯНСЬКИЙ Л. Ревуцький Левко Миколайович (1889-1977) – композитор, педагог, академік АН України / Леонід Карпилянський // 50 славетних прилучан. – Прилуки, 2003. – С.42.

Життя і творчість композитора.

5

6. ЛІСЕЦЬКИЙ С.Й. Лев Миколайович Ревуцький / С.Й.Лісецький ; ред. М.М.Гордійчук. – К. : Наукова думка, 1989. – 184 с.



Ґрунтовне дослідження життя і творчості видатного композитора.

7. ЛІСЕЦЬКИЙ С. Ревуцький Лев Миколайович (1889-1977) / Степан Лісецький // Українська музична література для 6 класу ДМШ. – К. : Музична Україна, 1991. – С.54-76.



Життя і творчість Л.М.Ревуцького, його внесок у розвиток музичної культури України.

8. МУХА А. Ревуцький Л.М. / Антон Муха // Композитори України та української діаспори : довідник. – К. : Музична Україна, 2004. – С.248.



Л.Ревуцький – основоположник жанрів симфонії та фортепіанного концерту в українській музиці.

9. ПОПЕЛЬНИЦЬКА О.О. Ревуцькі Дмитро Миколайович і Лев Миколайович / О.О.Попельницька, М.В.Оксенич // Сто великих діячів культури України. – К. : Арій, 2010. – С.277-280. – (Серія «100 великих»).



Внесок братів Ревуцьких в розвиток культури України.

10. РЕВУЦКИЙ Лев (Левко) Николаевич // Большая Советская Энциклопедия: в 30 т. – М. : Советская Энциклопедия, 1975. – Т. 21. – С.557-558.

11. РЕВУЦКИЙ Лев Николаевич // Музыкальная энциклопедия. Т. 4 / глав. ред. Ю.В.Келдыш. – М. : Советская энциклопедия, 1978. – С.575.

Коротка біографічна довідка.

6

12. РЕВУЦЬКИЙ Лев Миколайович // Українська Радянська Енциклопедія. Т. 9. – К. : Голов. ред УРЕ, 1983. – С.312.



13. РЕВУЦЬКИЙ Лев Миколайович // Співоче поле України : літературно-художне видання / упоряд. Артищук Борис Андрійович. – К. : Молодь, 2004. – С.378.

14. РЕВУЦЬКИЙ Лев Миколайович // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І.Ф.Кураса. – К. : Вища школа, 2003. – С.734.



Внесок композитора у скарбницю української музичної культури.

15. РЕВУЦЬКИЙ Лев Миколайович // Довідник з історії України (А-Я) / за ред. І.Підкови, Р.Шуста. – К.: Генеза, 2001. – С.650-651.



Життєвий і творчий шлях композитора і педагога.

16. РЕВУЦЬКОГО вулиця у Чернігові // Чернігівщина: енциклопедичний довідник / за ред. А.В.Кудрицького. – К.: Укр. Рад. Енцикл. імені М.П.Бажана, 1990. – С.699.



На честь композитора названо одну з вулиць Чернігова.

17. САВОН О.А. Ревуцький Лев Миколайович / О.А.Савон // Творці історії Прилуччини : довідник. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2009. – С.542-544.



Життєвий і творчий шлях видатного діяча музичної культури України.

18. СУЧАСНА музика на Наддніпрянщині // Історія української культури / за ред. Івана Крип’якевича. – К. : Либідь, 1994. – С.645.

7

19. ШАРОВ І. Ревуцький Лев Миколайович (1889-1977) – композитор, педагог, громадський діяч / Ігор Шаров // 100 видатних імен України. – К. : Альтернативи, 1999. – С.345-348.



20. ШЕФФЕР Т.В. Лев Ревуцький / Т.Шеффер ; ред. А.І.Бутук. – К. : Музична Україна, 1973. – 42 с. – (Творчі портрети українських композиторів).

21. ШЕФФЕР Т.В. Лев Ревуцький / Т.Шеффер. – К. : Музична Україна, 1982. – 61с.: іл. - (Творчі портрети українських композиторів).



Значення творчості Л.Ревуцького для музичного мистецтва України.

Періодичні видання

22. БІЛЕНКО І. На Батьківщині Ревуцьких / Ірина Біленко // Скарбниця. – 2004. - № 3. – С.3-4.



Спогади про Л.Ревуцького, цікаві моменти дитячих років, про родину Ревуцьких.

23. ГРИНЕВИЧ В. Композитор Ревуцький привіз дві кози до Києва / Віктор Гриневич // Газета по-українськи. – 2009. – 18 лют. – С.4.



Цікаві факти з життя відомого композитора.

24. ДО ЮВІЛЕЮ Л. М. Ревуцького // Культура і життя. – 1987. – 15 листоп.- С.10.

8

25. КАРПИЛЯНСЬКИЙ Л. Ревуцький Левко Миколайович (1889-1977) – композитор, педагог, академік АН України / Леонід Карпилянський // Скарбниця. – 2004. - № 2. – С.5.



Короткий огляд життя і творчості композитора.

26. ЛЕВАНДОВСЬКИЙ С. Учитель і митець / Станіслав Левандовський // Персонал Плюс. – 2007. – 22-28 берез. – С.2-3.



Життя і творчість митця. Л.М.Ревуцький у спогадах своїх учнів.

27. ЛЕВКО Миколайович Ревуцький (1889-1977) // Град Прилуки. – 2013. – 20 лют. – С.3.



Коротка біографічна довідка.

28. ЛЕВКО Ревуцький народився, жив і творив у Прилуках // Чумацький шлях. – 2001. - № 2. – С.21.

29. МАРИНЧИК С. Божої людини божа музика : до 125-річчя Левка Ревуцького / Станіслав Маринчик // Деснянська правда. – 2014. – 20 лют. – С.5.

Маловідомі факти з життя композитора в 1920-х рр., про дружбу Л.Ревуцького з поетом Максимом Рильським. Значення творчої спадщини митця та його педагогічну діяльність.

30. ПАНКРАТЬЄВ С. В Іржавець, до Левка Ревуцького / Сергій Панкратьєв // Нова правда України. – 2011. – 28 листоп. – С.3.



Візит делегації діячів культури до Будинку-музею Л.Ревуцького в селі Іржавець. Про родину Ревуцьких, їх нащадків.

9

31. У ПРИЛУКАХ відзначатимуть 125-річчя від дня народження Левка Ревуцького // Прилуччина. – 2013. – 22 листоп. – С.4.



Коротка біографія Л.Ревуцького.

32. ЮНІ таланти об’єднав Левко Ревуцький // Високий Вал. – 2013. – 13 січ. – С.1.



Фортепіанний конкурс ім. Л.Ревуцького у Чернігові.

33. ЯНОВСЬКИЙ О. До ювілею Левка Ревуцького / Олег Яновський // Гарт. – 2014. – 20 лют. – С.12.



Електронні ресурси

34. Аналіз симфонічний творів Л.М.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ruh.znaimo.com.ua/index-4697.html.

35. Вечір Л.Ревуцького в Бучанській школі мистецтв [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://bucha-rada.gov.ua/index.php/home-site-frontpage/118-17/1313-revutskiy.html.

36. Електронна бібліотека Князева [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ebk.net.ua/Book/biographies/vidomi_ukraintsi/part4/.



Внесок Л.М.Ревуцького у розвиток української музичної культури.

10

37. «Левко Ревуцький. Симфонія №3 «На лезі бритви» - документальний фільм про Л.М.Ревуцького (автор Тетяна Міленіна, режисер Петро Мироненко) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://firstua.com/uk/cinema/revutsky.



Переглянути документальний фільм онлайн.

38. Матеріал з вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/.



Життя та музична творчість Л.М.Ревуцького.

39. Освітній сайт, на якому можна знайти розробки заходів до 125-річчя Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://teacher.at.ua/publ/prezentaciji/muzika.



Сценарії, презентації, музичні записи.

40. Перше виконання в Чернігові концерту Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://chodtrk.com.ua/?p=12133.



За всю музичну історію Чернігова вперше в місті прозвучав Концерт для фортепіано з оркестром Левка Ревуцького. Дирегував оркестром Андрій Шевчуковський, а партію фортепіано виконав піаніст із Київа, лауреат міжнародних конкурсів Артур Нікулін.

41. Портал «Культура» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uaculture.com/uk/news/2314.



Стаття Валентини Кузик «Повернення концерту Ревуцького для фортепіано з оркестром №2».

11

42. Прилуцьке інтернет – видання, де розміщена інформація про Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://priluki.pik.cn.ua/379/.



43. Реферати про Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://myrefs.org.ua/index.php?view.

44. Реферати про Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://allref.com.ua/skachaty/Levko_(Lev)_Mikolaiyovich_Revuc-kiiy/1 .

45. Сайт військово - музичного центру сухопутних військ Збройних сил України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://military-art.com.ua/news/2009-02-09-65.

Матеріали про життя і творчість композитора.

46. Сайт газети «Час і події», де можна знайти інформацію про українських композиторів [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.chasipodii.net/article/.

47. Сайт «Музична бібліотека» з інформацією про Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mubis.com.ua/index.php/composers?&view.

48. Сайт, присвячений діяльності Л.Ревуцького як композитора, педагога, громадського діяча [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pisni.org.ua/persons.

49. Сайт «Українці в світі» з персоналіями українських діячів, серед яких Л.Ревуцький [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/.

12

Життєвий і творчий шлях Л.М.Ревуцького, його внесок у розвиток музичної культури України.

50. Сайт про творчість українських композиторів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://sites.google.com/site/dryzhuk911/home/74-tvorcist-ukraienskih-kompozitoriv-l-revuckogo-b-latosinskogo-v-kosenka-m-verikovskogo-g-hotkevica-k-boguslavskogo-ta-in.



Короткий огляд творчості Л.Ревуцького.

51. Сайт Чернігівської облдержадміністрації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://monitor.cn.ua/ua/politics/16818.

З нагоди відзначення 125-річчя від дня народження Л.М.Ревуцького в області заплановано проведення низки культурно-мистецьких заходів (план заходів).

52. Сто відомих українців: серед видатних імен є ім’я Л.М.Ревуцького[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://100v.com.ua/ru/node/2420.

Унікальне яви­ще — феномен братів Ревуцьких, що багато в чому визначи­ло розвиток вітчизняного мистецтва, зокрема музичного, у XX ст.

53. Чернігівський сайт про Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.4ernigiv.info/tags/.

З нагоди 125-річчя від дня народження композитора Левка Ревуцького проведуть фестивалі, концерти та інші заходи (план заходів).

13

Музичні твори Л.Ревуцького

54. ВАЛЬС [Ноти] : для фортепіано // Фортепіано. 6 клас дитячої музичної школи / ред.-упоряд. Борис Милич. – К. : Музична Україна, 1983. – С.88-95.

55. ВЕСНЯНКА [Ноти] : для фортепіано // Фортепіано. Учбовий репертуар дитячих музичних шкіл. 3 клас / ред.-упоряд. Борис Милич. – К. : Музична Україна, 1982. – С.89-90.

56. ВЕСНЯНКА [Ноты] : для фортепиано // Пьесы и этюды. 2 год обучения игре на фортепиано. – Харьков : Фактор, 2005. – С.87-88.

57. ВИБРАНІ твори [Ноти] : для фортепіано / ред. О.А.Голинська. – К. : Музична Україна, 1993. – 26 с.

58. ДВА етюди [Ноти] : для фортепіано / ред. І.Кишко. – К. : Музфонд УРСР, 1949. – 5 с.

59. ДУМИ мої [Ноти] : для бандури / музика Л.Ревуцького; слова Т.Шевченка // Опришко М. Школа ігри на бандурі / Микола Опришко ; заг. ред. А.Омельченка. – К. : Музична Україна, 1967. – С.83-84.

60. ЕТЮД [Ноти] : для фортепіано // Фортепіанні п’єси радянських композиторів (IV-VI класи дитячої музичної школи) / упоряд. і ред. І.Беркович. – К. : Советский композитор, 1961. – С.2-3.

14

61. ЕТЮД ре мажор [Ноти] : для фортепіано // Етюди для фортепіано на різні види техніки. 3 клас / ред.-упоряд. Р.С.Гіндін. – К. : Музична Україна, 1987. – С.18-20.



62. Засвіт встали козаченьки [Ноти] : для бандури : українська народна пісня в обробці Л.Ревуцького // Гвоздь М. Грай, моя бандуро! / Микола Гвоздь. – К. : КВІЦ, 2006. – С.155-156.

63. ІДИ, іди, дощику [Ноти] : для фортепіано // Дитяча музична школа. Клас 7. Вип. 3 / ред.-упоряд. Б.Милич ; транскрипція А.Коломійця. – К. : Музична Україна, 1967. – С.18-19. – (Бібліотека учня-піаніста).

64. ІНТЕРМЕЦЦО [Ноти] // Писаревський А. Сольфеджіо для музичних шкіл / А.Писаревський. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. л-ри УРСР, 1963. – С.273.

65. ПІСНЯ [Ноти] : для фортепіано : Ор. 17, №1 / ред. М.Їжакевич. – К. : Музфонд УРСР, 1949. – 4 с.

66. ПОДОЛЯНОЧКА [Ноти] : для бандури : українська народна пісня в обробці Л.Ревуцького // Опришко М. Школа ігри на бандурі / Микола Опришко ; заг. ред. А.Омельченка. – К. : Музична Україна, 1967. – С.93-94.

67. ПРЕЛЮДИЯ [Ноты] // Этюды и виртуозные пьесы композиторов Украины / сост. и педагог. ред. Б.Милича. – М. : Музыка, 1964. – С.3-8.

68. ТРИ прелюдії [Ноти]. – К. : Музична Україна, 1995. – С.8.

69. У ДИТЯЧІМ садку [Ноти] // Писаревський А. Сольфеджіо для музичних шкіл / А.Писаревський. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. л-ри УРСР, 1963. – С.75.

15

Електронні ресурси

70. Безкоштовно скачати пісні та музику Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://muzofon.com/search.

71. Безкоштовно скачати пісні та музику Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://get-tune.net/?a=music&q.

72. Безкоштовно скачати музику Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://muzico.ru/music/Ревуцький.

73. Безкоштовно скачати ноти та оцінки творів Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.scorser.com/S/Ноти/Ревуцький/-1/1.html.

Скачати ноти до творів: «Балада для віолончелі та фортепіано тв. 20», «Імпровізація», «Урочиста прелюдія», «Соната № 1», «Соната № 2», «Три п'єси для дітей № 1. Веснянка», «Три п'єси для дітей № 2. Колискова», «Три прелюдії Op. 4», «Дві прелюдії Op. 11 № 1» та ін.

74. Документальний фільм про Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch.

Документальний фільм «Левко Ревуцький. Симфонія №3. «На лезі бритви» (невідомі епізоди з життя композитора).

75. Прослухати трек «Левко Ревуцький Кантата поема Хустина» в форматі mp3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://mp3blog.net/get/Левко%20Ревуцький%20%20%20Кантата%20%20поема%20Хустина.

16

76. Сайт дитячих музичних шкіл України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://musicschool.ucoz.ua.



Для скачування: «Симфония № 2
E major opus 12»; «Концерт для фортепиано с оркестром № 1 F major op.18».

77. Сайт, на якому можна знайти вокальний цикл обробок Л.Ревуцьким українських дитячих народних пісень [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://sites.google.com/site/muzliteratura/iii-ukraienska-muzika/15-levko-mikolajovic-revuckij.

Тексти та ноти до пісень: «Вийди, вийди, сонечко», «Ой, вийся, хмелю», «Подоляночка», «Павук сірий», «Прийди, прийди, сонечко», «Горобчику», «Ой, я рак-неборак», «Прилетіла перепілонька», «Ой, ходить сон», «Благослови, мати» та до багатьох інших.

78. Твори Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://livemusic.org.ua/song/652819.html.

Скачати у форматі mp 3: «Симфонія №2»; поема-кантата "Хустина"; «Ой, чого ти почорніло»; цикл «Сонечко»; «Симфонія №2, мі-мінор, 2 частина».

79. «Шевченківські кантати» Л.Ревуцького [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukma.edu.ua/index.php/resursi/kulturno-mistetski-tsentr/89-about-us/178-shevchenkivsky-kantatu.

Скачати у форматі mp3: Левко Ревуцький "Хустина", "На ріках круг Вавилона".

17

Кроки становлення



Життєвий шлях
«Взявши пісню від народу,

Як алмаз, її гранив»

(М.Рильський «Левкові Ревуцькому»).

Лев Миколайович Ревуцький народився у селі Іржавець на Чернігівщині. Батько — Микола Гаврилович — здобув освіту в духовній семінарії, проте священиком не працював, а був сільським вчителем. За дорученням земства, він також проводив постійні спостереження на метеорологічному пункті, систематично готував різні діаграми й статистичні дані. Микола Гаврилович мав також непоганого баса та інколи співав дещо з репертуару для цього голосу. Крім того, Микола Гаврилович грав на скрипці під акомпанемент дружини. Мати — Олександра Дмитрівна (дівоче прізвище Каневська) ще за шкільних років навчилася гри на фортепіано. В пансіоні села Римарівців Гадяцького повіту музичної освіти вона набувала у німецького вчителя Блюмеля. У її репертуарі були твори Бетховена, п'єси Шопена, Шуберта і Шумана. Олександра Дмитрівна також вільно володіла французькою і німецькою мовами.

За спогадами самого композитора, у чотири роки він вивчив ноти, у нього проявився абсолютний слух, за що його жартома прозвали Камертоном, з п'яти років навчається гри на фортепіано. З 1898 року Ревуцький з своїм старшим братом Дмитром навчається у Прилуцькій гімназії. В ці роки

18

він знайомиться із шедеврами світової та української літератури, зокрема під час під час концертів Ревуцький виступав із читанням уривків із «Євгенія Онєгіна» Пушкіна.



Із 1903 був зарахований до київської приватної гімназії Г. Валькера та, одночасно, до музичної школи Миколи Аполлоновича Тутковського. Там він навчається грі на фортепіано у М. Лисенка. З 1907 студіював право в Київському університеті. З того часу походять його перші твори для фортепіано: соната, прелюдії, вальси і концерт для фортепіано з оркестром.

У 1913—1916 роках вчився композиції у Київській консерваторії в класі композиції Р. Ґліера та класі фортепіано у С.Короткевича і Григорія Ходоровського. 1916 року Ревуцький паралельно закінчує консерваторію та Київський університет (факультет права).

У 1916-18 роках перебував в армії. 1919—1924 рр. викладав у школі і керував сільськими хорами в Іржавці і Прилуках. У цей період була написана кантата «Хустина». З 1924 у Києві викладач Музично-драматичного інституту імені М.Лисенка, з 1934 — Київської консерваторії. З 1935 - професор.

Гостро критикований за фортепіанний концерт (1934), Ревуцький обмежив свою композиторську творчість, зосередившись майже винятково на професорській діяльності, редагуванні раніше написаних творів та громадській діяльності у Спілці композиторів України. Він — член оргбюро СРКУ (1932-39), оргкомітету СК СРСР (1939-48), голова правління СКУ (1944-48).

19

Під час Другої світової війни Ревуцький був керівником кафедри історії й теорії музики Ташкентської консерваторії. По закінченню війни — повернувся до Києва і продовжував викладати до 1960 року.



Левка Ревуцького було обрано депутатом Верховної Ради України ряду скликань. На 1950-ті роки припадає величезна робота з редагування та підготовки до друку творів М. Лисенка, яку було успішно виконано. У лютому 1969 року у зв’язку з 80-річчям від дня народження та за визначні творчі заслуги Лев Миколайович Ревуцький був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Помер композитор 30 березня 1977 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.

Музична творчість Левка Ревуцького

Творчість Лева Миколайовича Ревуцького є одним з етапних досягнень української культури. Він увійшов у її історію як видатний композитор, педагог, вчений, музично-громадський діяч. На кожному з цих поприщ митець посідає своє неповторне і значуще місце. Творча спадщина Л.М.Ревуцького стала гідним продовженням великої справи його славних попередників — Лисенка, Стеценка, Леонтовича, Степового. Високий професіоналізм, яскраво виражений національний характер творчості, чесність, сумлінність і відданість улюбленій справі зробили його самобутнім, унікальним явищем в українській культурі.

Ревуцький – автор творів великих музичних форм: соната для фортепіано, дві симфонії (друга - на теми

20

українських народних пісень 1926, у новій редакції 1940, один з найкращих творів Pевуцького), два концерти для фортепіано. Ці твори написані з тонким знанням виконавчого апарату, одні з перших в українській музичній літературі. Також у творах менших форм (фортепіанні прелюдії, твори для скрипки й віолончелі з фортепіано) Ревуцького дуже оригінальний свіжістю музичної мови й технічними прийомами. Серед вокальних творів відзначається кантата «Хустина», як і прекрасні обробки народних пісень для голосу з фортепіано, в яких особливо цікаві фортепіанні партії, трактовані наскрізь самостійно (окремі збірники «Галицькі пісні», «Сонечко», «Козацькі та історичні пісні»).



Лев Миколайович Ревуцький творчо розвинув методи Лисенка й Леонтовича, які полягали у нерозривному злитті музичного фольклору з досягненнями гармонічного мислення кінця XIX століття. Він збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Композиторський стиль Л.Ревуцького формувався на основі глибокого й всебічного пізнання національного народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики. Творам митця притаманна життєствердна настроєність, ліризм, стриманість, широта і багатство емоцій. Розмірена, виразна мелодика поєднується з напруженою складною гармонікою. Л.Ревуцький розкривав дійсність і в лірико-драматичному, і в лірико-епічному ключах. Його творчість увійшла до золотого фонду української класики (друга симфонія і фортепіанний концерт — перші значні твори цих жанрів в українській музиці). Значний внесок Л.Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок.

21

Разом з Б.Лятошинським Ревуцький вважається найвпливовішим діячем української музичної культури своєї епохи. Він виховав цілу генерацію нинішніх українських композиторів: М.Дремлюгу, В.Гомоляка, О.Андреєва, Г.Жуковського, Г.Майбороди і П.Майбороди, В.Кирейка, А.Филипенка, В.Рождественського, А.Коломийця, О.Зноско-Боровського, Л.Левитова, Л.Грабовського С.Жданова, та ін.



Pевуцький багато зробив для популяризації творчості М.Лисенка. Він був редактором повного видання творів М.Лисенка. Л.Ревуцьким була здійснена фундаментальна редакція, а також доповнені й оркестровані деякі номери його опери «Тарас Бульба». Також Л. Ревуцьким здійснена редакція фортепіанного концерту В. Косенка.

Життя і творчість Л.М.Ревуцького по праву може бути прикладом служіння своїй Вітчизні і своєму народові для багатьох поколінь.

(За матеріалами книги Т.В.Шеффер «Лев Ревуцький).

22

Додаткові матеріали



Іржавецький музей-садиба Л. М. Ревуцького

За постановою ЮНЕСКО, коли світова громадськість вшановувала 100-річчя з дня народження Левка Миколайовича Ревуцького, 15 липня 1989 року в с.Іржавці був відкритий музей-садиба Л.М. Ревуцького.

Прадід композитора Кіндрат Якович Каневський брав участь у російсько-турецькій війні під командуванням Суворова. За проявлений героїзм отримав в нагороду 12 десятин землі, де й побудував цей маєток в далекому 1789 році.

У цій садибі пройшли дитячі та юнацькі роки видатного композитора, педагога Левка Миколайовича Ревуцького. Після вимушеного від’їзду сім’ї композитора до Києва (1924 рік), у будинку знаходилися школа, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, а згодом у ньому розмістився пологовий будинок. Багато зусиль до ремонту будівлі доклали Фонд культури України, товариство охорони пам’яток історії і культури, правління Музичного товариства УРСР, Ічнянський відділ культури та місцеві жителі села Іржавець.

Садибу Ревуцьких свого часу часто відвідували видатні особи: письменник Л.М.Толстой, композитор М.В.Лисенко, художник М.М.Ге, актриса Г. Затиркевич-Карпинська, композитори П.Майборода, В.Кирейко, А.Коломієць – учні Левка Миколайовича Ревуцького та багато інших видатних особистостей.

23

У фондах музею налічується більше 1000 експонатів. Це особисті речі сім’ї Ревуцьких: музичні інструменти, оригінали і копії документів, фотографії, музичні записи, книги, меблі, подарункові речі, рукописи нот, посуд та ін. Речі розміщені у семи кімнатах. У робочому кабінеті на стіні – портрет великого Кобзаря (художника Ф.С.Красицького, 1906 рік). Портрет надихав Левка Миколайовича на творчість у далекому 1923 році, коли той писав симфонічну поему “Хустина” на вірші Т.Г. Шевченка “У неділю не гуляла”.



Свято в музеї-садибі Л.Ревуцького



Адреса:

Чернігівська область, Ічнянський р-н, с. Іржавець,

вул. Космічна, 28

моб.тел. +380679654871



Графік роботи:

з 10. 00 до 18. 00, без перерви

вихідні – понеділок, вівторок.

24

Творчий доробок



Вокально-симфонічні твори:

- кантата-поема «Хустина» (сл. Т. Шевченка, 1923, 2-а ред. 1944);

- «Ода пісні» (сл. М. Рильського, 1956);

- «Зима» (сл. О. Олеся, 1924).



Для голосу з оркестром:

- «Монолог Тараса Бульби» (сл. М. Рильського за повістю М.Гоголя, 1956);

- чотири українські народні пісні — «Червона ружа», «Їхав козак» (1928), «Та ой крикнули журавлі», «Чуєш, брате мій» (1959) та ін.

Для симфонічного оркестру:

- симфонія № 1, ч. 1-а і 3-я (1916-20, 2-а ред. 1-ї ч. 1957);

- симфонія № 2 (1927, 2-а ред. 1940);

- Козачок (1936);

- увертюра до опери «Тарас Бульба» (М.Лисенко – Л.Ревуцький) (1952).

Для фортепіано з оркестром:


  • концерт (1934, остання ред. 1963).

25

Камерні ансамблі:

- інтермецо для скрипки і фортепіано (1955);

- балада для віолончелі і фортепіано.

Для фортепіано:

соната, 7 прелюдій, етюди, пісня, гумореска, канон, вальс, 2 етюди, дит. п’єси, транскрипції.



Для голосу з фортепіано:

- «Ну розкажи ж» (сл. Хоменка, 1923);

- «Дума про трьох вітрів» (сл. П. Тичини, 1925);

- «Де тії слова» (сл. О. Олеся);

- «Проса покошено» (сл. М. Рильського);

- «Тиша» (сл. Л. Ревуцького) та ін.



Для хору без супроводу:

«На ріках круг Вавілона», «У перетику ходила», «Ой чого ти почорніло» (на сл. Т. Шевченка) та ін.



Для хору з фортепіано:

- п’ять українських народних пісень: «Ой вінку мій, вінку», «Про Кармелюка», «На кладочці умивалася», Ой летіла зозуленька», «Дід іде»;

- три веснянки: «У вишневім садочку», «Коло млина калина», «Селецький став»;

- хори для дітей та юнацтва та ін.

26

Обробки народних пісень (понад 120), зокрема:

- «Козацькі пісні» (1925): «Про Супруна», «Про Нечая», «Ой не спав я нічку», «Ой у лузі криниченька», «Про руйнування Січі», «Вулиця гуде, гей» та ін.;

- «Галицькі пісні» (1926): «Червона ружа», «Ой і зажурились стрільці молодії», «На вулиці скрипка грає», «Ой сусідко», «Їхав стрілець на війноньку» та ін.;

- «Пісні для низького голосу» (1925–27): «А нашая хазяєчка», «Не віддала мене мати», «Ой у полі могила», «У неділю раненько», «Як засядем браття» та ін.;

- «Пісні для середнього голосу»(1925–43): «Задумала вража баба», «Ой вийду я за ворота», «Ой гиля, гиля», «Ой на горі гречка», «Перепеличенька», «Сіно моє, сіно», «Ой сидить пугач», «Та ой крикнули журавлі» та ін.;

- «Пісні для високого голосу» (1925–47): «Лист до матері», «На кладочці», «Не питай», «Ой піду я в ліс по дрова», «Чи се ж тая криниченька» та ін.;

- «Балкарські пісні» (1926): «Джорме», «Ой да чупа», «Ой долай»;

- «Єврейські народні пісні» (1934): «Ти від’їжджаєш», «Загубила фартух», «Солдат»;

- збірка обробок українських народних пісень для дітей «Сонечко» (1925) та ін.

Пісні:

- «Із-за гір та з-за високих» (сл. М. Рильського), та ін

27

Інше:

- музика до театральних вистав, кінофільмів, радіопередач;

- редакція 1-ї ч. Концерту для фортепіано з оркестром В. Косенка;

- фундаментальна редакція та доповнення рядом номерів опери «Тарас Бульба» М. Лисенка.



Літературні праці

- Автобіографічні записки //Радянська музика. – 1939. - №1;

- Виховання композиторської молоді // Мистецтво. – 1956. - № 1;

- Струни Лисенка живі // Мистецтво. – 1967. - № 4 та ін.



28

Вшанування пам’яті



  • Меморіальна дошка Левка Ревуцького на будинку по вул. Софійській, 16 в Києві (1979 р., арх. С. Н. Миргородський, ск. О. О. Ковальов)

  • Меморіальна дошка Льву Ревуцькому в приміщенні Київської консерваторії.

  • Надгробок Левка Ревуцького на Байковому цвинтарі в Києві.

  • Ім'я Ревуцького носять музичні колективи і заклади, зокрема Державна чоловіча хорова капела України імені Ревуцького, музичне училище в Чернігові, загальноосвітня школа в с. Іржавці, дитяча музична школа № 5 у місті Києві, дитяча музична школа в місті Прилуки.

  • Пароплав на р. Дніпро.

  • На честь Л. М. Ревуцького названо одну з вулиць Києва, що знаходиться у Дарницькому районі.

  • Щорічно наприкінці лютого проходить вручення Премії ім. Л. М. Ревуцького Міністерства культури України.

  • В с. Іржавець функціонує музей-садиба Л. М. Ревуцького.

29

Вислови про Л.М.Ревуцького



«Друга симфонія сповнена красою українського поля, благородством народного серця, непереможними чарами народної пісні у дорогоцінній оправі симфонічної майстерності».

(М.Рильський про симфонію №2 Л.Ревуцького)





«Єсть таке гасло: «Працювати з народом, працювати для народу». Це збігається з моїм давнім credo».

(Із записної книжки Л.Ревуцького)





«Наш учитель блискуче сполучав щедрість своєї фантазії з умінням зберегти в недоторканості індивідуальну творчу «заявку» учня».

(В.Кирейко)





«Видатний педагог, він активно стимулював у розвитку молодих обдаровань усе хороше і так же діяльно допомагав позбавитися того чужого, поганого, що заважає студентові рухатися вперед».

(А.Коломієць)

30

Фотоматеріали





31

32

33





34



35

Музичні навчальні заклади Чернігівщини, названі на честь Л.Ревуцького



Прилуцька музична школа імені Л.Ревуцького була відкрита в листопаді 1924 р. На 1 січня 1925 р. в школі навчалось 132 учні. Штат працівників складався з 15 осіб.

На момент відкриття педагогічний колектив об’єднував 5 викладачів, вони навчали грі на фортепіано, баяні, скрипці, кількість учнів становила 72 дітей. Сьогодні учнівський контингент школи налічує 281 хлопчиків та дівчаток, яких навчають грі на 16 музичних інструментах 37 висококваліфікованих викладачів. З 37 викладачів школи – 30 її колишні випускники.

В школі функціонують п’ять відділів: фортепіанний відділ, відділ народних інструментів, оркестровий відділ, відділ музично-теоретичних дисциплін, вокальний відділ.

Дитяча музична школа ім. Л.М.Ревуцького має свій концертний зал на 170 місць.

Учні школи беруть активну участь у обласних, всеукраїнських, міжнародних конкурсах, де неодноразово ставали переможцями.

Адреса: м. Прилуки, вул. Земська, 11.

36

Чернігівське музичне училище імені Л.М.Ревуцького — комунальний вищий навчальний заклад І рівня акредитації Чернігівської обласної ради, розташований у обласному центрі місті Чернігові. Директор вишу — В.М.Суховерський.

У теперішній час музичне училище в Чернігові є єдиним навчальним закладом Чернігівщини з підготовки спеціалістів у галузі мистецтва, діяльність якого спрямована на забезпечення високоякісними спеціалістами регіону та продовження музичних традицій у регіоні.

В училищі викладають близько 130 викладачів, у тому числі знані фахівці й відзначені різноманітними професійними званнями. Навчаються у виші 330 студентів.

Навчання в Чернігівському музичному училищі імені Л. М. Ревуцького здійснюється за 8 спеціальностями: фортепіано, струнно-смичкові оркестрові інструменти, духові та ударні, народні інструменти, теорія музики, сольний спів, мистецтво естради, диригентсько-хорове мистецтво.

При училищі існує школа педагогічної практики та школа мистецтв для обдарованих дітей.



Адреса: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 6.

37

Іменний покажчик



Б

БІЛЕНКО І. 22



В

ВАЙНКОП Ю. 1

ВАСЮТА О. 2

Г

ГВОЗДЬ М. 62

ГРИНЕВИЧ В. 23

ГУБАРЕВ В.К. 3

ГУСИН И. 1

К

КАРПИЛЯНСЬКИЙ Л. 5, 25



Л

ЛЕВАНДОВСЬКИЙ С. 26

ЛІСЕЦЬКИЙ С.Й. 6, 7

М

МАРИНЧИК С. 29

МУХА А. 8

38

О

ОКСЕНИЧ М.В. 9

ОПРИШКО М. 59, 66



П

ПАНКРАТЬЄВ С. 30

ПИСАРЕВСЬКИЙ А. 64, 69

ПОПЕЛЬНИЦЬКА О.О. 9



С

САВОН О.А. 17



Ш

ШАРОВ І. 19

ШЕФФЕР Т.В. 20, 21

Я

ЯНОВСЬКИЙ О. 33

39

Зміст

Від упорядників…………………………………………....С.4



Розділ І. «Митець і Вчитель»

Література про життя і творчість композитора…………………………….…………...….….С.5

Електронні ресурси…………………………………...…...С.10

Музичні твори Л.Ревуцького……………..…………........С.14

Електронні ресурси…………………………......................С.16

Розділ ІІ. «Кроки становлення»

Життєвий шлях………………………………………….....С.18

Музична творчість Левка Ревуцького…………………....С.20

Розділ ІІІ. «Додаткові матеріали»

Іржавецький музей-садиба

Л. М. Ревуцького……………….……….…………………С.23

Творчий доробок……………………………………….….С.25

Вшанування пам’яті…………………………………….…С.29

Вислови про Л.М.Ревуцького………………………….…С.30

Фотоматеріали………………………………......................С.31

Музичні навчальні заклади Чернігівщини, названі

на честь Л.Ревуцького…………………………..………...С.36

Іменний покажчик……………………………………........С.38



40
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Відділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі iconВідділ культури та туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека ім. Л. Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького Носенка
Син Прилуцької землі [Текст]: біобібліографічний покажчик літератури (До 75-річчя М. Турківського) /уклад. Є. Гнатів; відп. Л. Нехайчик....
Відділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей імені Павла Білецького – Носенка Письменник, педагог, мовознавець До 240-річчя П
Письменник, педагог, мовознавець : інформ бібліогр покажч. / склад. Є. Гнатів, Л. Кожевнікова; ред. Г. Бобкова; відп за вип. Л. Трошина;...
Відділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка
Філософія серця Василя Сухомлинського: бібліогр антологія /скл. Л. Нехайчик; ред. Л. Трошина; відп за вип. Є. Гнатів. – Прилуки:...
Відділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека ім. Л. Забашти
Микола Костомаров – гордість України [Текст]: бібліографічний покажчик / уклад. Л. І. Зубко; відп за вип. Л.І. Трошина. – Прилуки:...
Відділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі iconІнформаційно-бібліографічний покажчик
Славетні імена на мапі Прилук : інформ бібліогр покажч. / склад. Є. Гнатів, Л. Кожевнікова; ред. Г. Бобкова; відп за вип. Л. Зубко....
Відділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі iconЗареєстровані кандидати в депутати Прилуцької міської ради Чернігівської області по одномандатних мажоритарних виборчих округах Округ №1
Голік Сергій Анатолійович, 08. 12. 1960 р н., освіта вища, проживає в м. Прилуки, місце роботи Комунальне підприємство Прилуцька...
Відділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі iconНіжинська міська рада чернігівської область
Управлінню культури І туризму Ніжинської міської ради підпорядковано 5 структурних підрозділів
Відділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі iconГоловне управління культури виконкому Київської міської Ради народних депутатів Центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки київ 1992
Вген плужник. Це ім’я не потребує ні високих епітетів, ні гучних титулів. Та їх він І не мав за життя. Вже самі по собі цих два слова...
Відділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка Співець народної душі iconКиївська міська рада VII скликання постійна комісія з питань культури та туризму
Анжияк Сергій Михайлович перший заступник директора Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (кмда)


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка