Відділ освіти Чугуївської міської ради Харківської області Від батьківщини до Батьківщини Чугуїв



Сторінка1/3
Дата конвертації11.10.2017
Розмір0,59 Mb.
  1   2   3


Відділ освіти Чугуївської міської ради Харківської області

Від батьківщини

до Батьківщини


Чугуїв

2016
Рекомендовано методичною радою методичного кабінету відділу освіти Чугуївської міської ради Харківської області

Протокол № ___ від ____ ___ 2016р.
Автори-укладачі: Іващенко Н.В., учитель української мови та літератури Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, Одод Л.В., учитель української мови та літератури Клугино-Башкирівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії, Назаренко Д.В., учитель української мови та літератури Клугино-Башкирівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії, Шаровкіна Є.В., учитель української мови та літератури Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії, Остапенко В.М., учитель української мови та літератури Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії.

Дидактичний посібник краєзнавчих матеріалів «Від Батьківщини до Батьківщини». – Чугуїв, 2016. – 56 с.
Дидактичний посібник укладено згідно методичних рекомендацій щодо здійснення національно-патріотичного виховання засобами краєзнавства відповідно до викликів сьогодення.

Запропоновані матеріали побудовані на краєзнавчому матеріалі та спрямовані на формування у школярів ціннісного ставлення до суспільства й держави, національної ідентичності.



Дібрані дидактичні матеріали можуть використовуватися на уроках розвитку зв’язного мовлення, мають значний виховний і пізнавальний потенціал.

Рекомендовано для вчителів української мови та літератури загальноосвітніх навчальних закладів.



ЗМІСТ
І. Патріотичне виховання – пріоритетний напрям усієї навчально-виховної роботи………………………………………………………………………………4-7

ІІ. Краєзнавство як ефективний засіб формування моральної особистості громадянина й патріота України………………………………………………..8-10

ІІІ. Дидактичний матеріал, розробки уроків із розвитку зв’язного мовлення…………………………………………………………………………10-49

Додатки………………………………………………………………………….50-55

Список використаних джерел…………………………………………………….56

І. ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ–ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ
У Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді заначено, що «серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (раtria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін».

Патріотичне виховання – пріоритетний напрям усієї навчально-виховної роботи – на уроках і поза ними. Маємо виховати особистість із розвинутою національно-патріотичною свідомістю.

Та чи всі педагоги обізнані із психологічними особливостями її розвитку?

Професор Дрогобицького педагогічного університету ім.І.Я.Франка Омелян Вишневський виділяє три етапи такого розвитку:

«1. Етап раннього етнічно-територіального самоусвідомлення, що припадає на дошкільний і молодший шкільний вік і становить основу, фундамент патріотичного виховання. У батьківській родині відбувається засвоєння дитиною материнської мови, колискової пісні, бабусиної казки. У садочку й школі дитина починає усвідомлювати народні звичаї та обряди (колядки, щедрівки, вертепи та ін.), бере в них участь. Через щорічне повторення народні традиції звичаї та обряди засвоюються як зразки поведінки та способу життя людини, здійснюючи вплив на національно-патріотичне виховання дитини.

2. Етап національно-політичного самоусвідомлення, який припадає на підлітковий вік, коли школяр із лона сім’ї та школи переходить у громадське середовище. На цьому етапі відбувається приєднання підлітка до різноманітних дитячих і молодіжних громадських, політичних організацій і об’єднань, які беруть участь у вихованні завтрашнього громадянина України. Під впливом усвідомлення соціального життя, вивчення історії та культури народу підліток замислюється над долею рідного краю, його минулим і сучасним, ставить перед собою завдання вибору свого місця в житті й долі рідного народу. Важливим моментом становлення національно-патріотичної свідомості в цей період є формування національної гідності людини.

3. Етап державницько-патріотичного самоусвідомлення, коли поняття «національного» виходить за межі етнічності та сягає рівня державності. Характерними рисами цього етапу є вияв любові, поваги до своєї держави як головної мети нації. Державний патріотизм можливий за наявності в народу незалежної держави, бо лише незалежна держава з її символами та конституційними правами є підгрунтям державницького мислення її громадян» .

У процесі формування національно-патріотичної свідомості відбувається самоідентифікація індивіда зі своєю нацією, утвердження цінності історичної пам'яті, побудова на її засадах відповідної світоглядної системи, що, з одного боку, є життєво необхідною умовою повноцінної реалізації особистості, а з другого, успішного розвитку українського суспільства в цілому.

Стан і розвиток педагогічних або виховних систем на сучасному етапі оцінюють за рівнем розвитку педагогічних технологій. Сучасні освітні технології спрямовані на створення оптимальних педагогічних умов, що забезпечують дієвий результат на основі визначених закономірностей та алгоритмів. Обов’язковими є активна взаємодія всіх учасників навчального процесу, педагогічна компетентність учителя, правильний вибір ним стратегії, тактики, пріоритетів, форм і методів навчальної діяльності. .

У процесі реалізації механізму технології формування патріотичних рис і якостей особистості передовсім потрібно звернути увагу на добір методів навчально-виховної діяльності, які стимулюють процес засвоєння важливих для цього знань, формування національно-патріотичної свідомості та вироблення волі щодо вияву активної громадянської позиції в практичній діяльності. У практиці роботи вчителів виправдав себе бінарний підхід, який включає:

1) методи організації навчально-пізнавальної діяльності (технологія навчання) + методи формування свідомості особистості (технологія виховання);

2) методи навчально-пізнавальної діяльності (технологія навчання) + методи організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки (технологія виховання).

Стосовно навчання української мови напрями технологічного підходу до патріотичного виховання можна представити таблицею:


Компоненти національно-патріотичного виховання


Що передбачає

Як реалізується

на уроці мови

Пізнавальний

(когнітивний)




Формування та уточнення знань про історію України, історію та значення державних символів; історію та розвиток української мови, ознайомлення з традиціями, звичаями й культурою рідного народу, усвідомлення місця своєї держави у світовому співтоваристві

Через опанування української мови, вивчення відповідних мовознавчих тем, через дидактичний матеріал із подальшим обговоренням та аналізом його змісту, виконання самостійно і за допомогою педагога робіт (навчальних, науково-дослідницьких і творчих проектів, наукових досліджень та ін.), пов’язаних із отриманням і систематизацією знань про долю рідного краю, його минуле й сучасне

Емоційно-почуттєвий


Усвідомлення своїх почуттів і ставлень до «малої батьківщини» та Української держави; безпосереднє переживання й усвідомлення свого ставлення до вітчизняної історії, національно-культурного життя України, до подій і явищ суспільного життя, до співвітчиз ників, до себе самого та своїх дій

Через визначення й називання почуттів і ставлень до Української держави, української мови, культури, співвітчизників і громадян інших держав, формування вміння висловлювати такі почуття в усному й писемному спілкуванні


Операційно-діяльнісний


Формування вмінь і навичок діяти й поводитись у відповідності до своїх патріотичних переконань, суспільних норм і моральних приписів,займати активну життєву позицію,обстоювати свої погляди, робити свідомий вибір свого місця в житті й долі рідного народу

Через розвиток мислення (набуття вмінь робити висновки й узагальнення, виявляти й пояснювати причиново-наслідкові зв’язки в суспільних процесах становлення демократичної України та розбудові національного життя) та мовлення (формування комунікативних умінь і навичок - усного й писемного спілкування українською мовою – у будь-якій ситуації, у відповідних обставинам стилях із використанням різних типів мовлення)

Мова – могутній засіб світоглядно-психологічного впливу. В окремих мовних одиницях і особливо в текстах фіксуються попередні етапи пізнання та відбувається перенесення їх на наступні етапи – саме ця властивість мови забезпечує спадкоємність культури. Мова є водночас і знаряддям, і продуктом духовної діяльності людей, і матеріальним носієм міжсуб’єктної інформації, що інтегрує духовну діяльність людини в поле духовної діяльності народу .

Стрижневими у формуванні національної самосвідомості є так звані «тексти культури», а також окремі вжиті в текстах і поза ними слова, що викликають етно-культурні (фонові), специфічно національні асоціації: козак, рушник, калина, тополя, криниця, вишиванка та ін.

Добираючи для опрацювання на уроках мови дидактичний матеріал, доцільно зосередитися на патріотичній тематиці, яка сприяє вихованню честі, гідності та інших важливих духовних якостей захисників і будівничих вітчизняної державності.



ІІ.КРАЄЗНАВСТВО ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ ГРОМАДЯНИНА Й ПАТРІОТА УКРАЇНИ
Зародження основ шкільного краєзнавства в нашій країні пов’язано з іменами багатьох вчених, педагогів та психологів минулого, зокрема це пов’язано з іменем Я.Коменського. Саме Я.Коменський вважав пізнання навколишнього життя першоосновою навчання. І на основі цього у своїй праці «Світ у картинках» сформулював краєзнавчий принцип: «Від простого до складного, від близького до далекого, від відомого до невідомого».  Будучи пропагандистом навчання краєзнавства на місцевому матеріалі, він поклав початок новій течії – батьківщинознавству, що стало основою сучасного краєзнавства. Важливою є необхідність розвитку в дітей «інстинкту місцевості», тобто розуміння взаємозумовленості природних процесів, уміння бачити місцевість у цілому, з усіма особливостями її природи, життя населення й господарського розвитку.

       Ідеї використання краєзнавства в школі на Україні започаткувалися давно. Ще за часів Київської Русі вивчали історію, географію, культуру, використовуючи літописи, усну народну творчість.

І вже в другій половині ХІХ століття настає перед українськими школами питання про введення в навчальний процес нових предметів, а саме: батьківщинознавство (пізнання малої батьківщини) та вітчизнознавство (пізнання своєї Вітчизни).

Знання людиною свого родоводу, історії свого народу – це такий компонент цивілізації, який і робить людину власне людиною, тому саме краєзнавству в наш час належить важлива роль у вихованні учнів. Активне залучення школярів до краєзнавчої роботи сприяє й духовному розвитку, формуванню інтелектуального потенціалу України. Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання краєзнавчого матеріалу на уроках української мови є добір змісту матеріалу за сукупністю таких критеріїв, як науковість, доступність, багатофункціональність, емоційна насиченість та особиста значимість.

Краєзнавство є ефективним засобом, що сприяє формуванню знань учнів, заснованих на сприйнятті навколишнього світу, розвитку та зміцненню в дітей почуття любові до рідного краю; формуванню моральної особистості громадянина й патріота України.

  Поряд із навчальною краєзнавчий матеріал виконує виховну та розвивальну функції, тобто він сприяє вихованню в учнів любові до рідного краю, відповідального, гуманного ставлення до природи й праці людей.

Використання краєзнавчого матеріалу під час уроку дає змогу ілюструвати основний програмовий матеріал, збуджувати інтерес учнів до нової теми, розвивати самостійність учнів, підвищує їх активність, пов’язує навчання з життям.

Найдоречніше й найактуальніше поглиблювати знання учнів  із краєзнавства на уроках розвитку зв'язного мовлення.

Краєзнавчий матеріал за своїм змістом є дуже різноплановим (природничим, історичним, літературним, географічним і т.д.). Основними джерелами його надходження є краєзнавча література (науково-популярна, довідкова, художня); місцева періодична преса (обласні та районі газети і журнали); повідомлення місцевого радіо та телебачення; власні спостереження учителя та учнів за природою та працею людей своєї місцевості; матеріали краєзнавчих музеїв, краєзнавчих куточків; натуральні наочні краєзнавчі посібники; ілюстрації, малюнки, фотокартки із зображенням місцевих краєвидів, рослин, тварин, архітектурних пам’яток і т. ін.; спогади, розповіді старожилів про свій край.

Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання краєзнавчого матеріалу на уроках української мови, є добір його змісту за сукупністю названих критеріїв. Згідно з ними, краєзнавчий матеріал, який учитель планує використати на уроці, має бути науково достовірним, перевіреним за кількома джерелами; доступним для розуміння школярами, не переобтяженим зайвою, занадто детальною інформацією; співвідноситися з основним програмовим матеріалом.

Наше місто Чугуїв занесене в усі відомі туристичні маршрути Слобожанщини як місто, що зберегло багато історичних та архітектурних пам’яток першої половини ХІХ століття.

Чугуїв – батьківщина Іллі Юхимовича Рєпіна, відомого художника, живописця, майстра портретів, історичних та побутових сцен. З Чугуєвом повязане життя багатьох видатних людей (Є.О.Мухіна, І.М.Кожедуба, П.О.Панєжди, В.Р.Чугая, Б.О.Чичибабіна, О.А.Леонова).

Використання на уроках розвитку зв’язного мовлення краєзнавчого матеріалу, пов’язаного з Чугуївщиною як батьківщиною кожного із нас, сприятиме етнічно-територіальному самоусвідомленню, формуванню у школярів ціннісного ставлення до суспільства й держави, національної ідентичності.
ІІІ. ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ УРОКІВ З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

5 КЛАС

1.Прослухайте. Про що розповідається у тексті? Визначте тему тексту. Доберіть заголовок.

На початку дев'ятого століття наш край заселяли печеніги і половці. Усередині одинадцятого століття половці заснували Чугуєво городище. Та набіги кочівників надовго призупинили розвиток краю.

У кінці п'ятнадцятого століття нашу землю почали заселяти селяни, які втікали від  rніту поміщиків. Відсіля й назва Слобожанщина.

Возродилося життя й у Чугуєво городищі. Біглі козаки на чолі з гетьманом українського нереєстрованого козацтва Яковом Остряницею заснували в 1638 році місто й назвали його, як і старовинне городище, Чугуєвом.

                                                                                                А. Зінченко

2. Прочитайте. У якій з колонок подано окремі речення, а в якій – текст?З чого можна зробити такий висновок? Визначте тему тексту, його основну думку. Доберіть до тексту заголовок.


Чугуїв – одне найстаріших міст Харківщини. З давніх-давен  воно відоме своїми культурними традиціями. Ще на початку ХХ сторіччя в місті були жіночі й чоловічі гімназії, земські й церковно-приходські школи, приватні школи для хлопчиків. У Чугуєві працювали дві бібліотеки. Діяв драматичний театр.  То ж давайте не забувати історичне минуле рідного міста.

Національний склад Чугуєва був строкатим: калмики, росіяни, татари.

Я народився в Чугуєві. Чугуївський округ входив спочатку до складу Азовської губернії, пізніше – Київської.



3.Текст для переказу



Старий герб Чугуєва

Місто Чугуїв було міцною фортецею на південних кордонах  нашої країни. Відважно захищали його безпеку жителі рідного краю. В мирний час чугуївці вирощували виноград, кавуни, сіяли пшеницю, пряли шовк. Все це й відобразив невідомий автор на гербі міста.

Старий герб міста Чугуєва витончений та прегарний. Схрещені мечі на золотім полі уособлюють істину: багатство захищають зі зброєю в руках. Три півмісяці рогами догори на червонім тлі – символ поваленої мусульманської віри. Срібна смуга – відданість державі, а виноградне гроно з листям нагадувало, що Чугуїв славився виноградниками  та баштанами.

Герб  створений  був у вересні 1781 року й проіснував довгий час.



Завдання: пояснити значення слів відданість, славиться, витончений.

Орієнтовний план

1. Чугуїв – міцна фортеця південних кордонів.

2. Військове та мирне життя чугуївців.

3. Витончений герб міста.

4. Коли створений герб.
4.Текст для перекладу

Во всем мире Чугуев ассоциируется с именем легендарного художника-живописца Ильи Ефимовича Репина. В этом городе узкие улицы, роднички и колодцы с бодрящей водой. Вьются лентой тропки, в теплое время года овраги украшены плодовыми деревьями, пышными кустарниками и травами. Все это несомненно не могло не вдохновлять великого художника.

В Чугуеве сохранилась усадьба Репиных – светлый одноэтажный домик, мощеный дворик, сад, окруженный украинским «тыном». 

 В музее собраны    рисунки, этюды с изображением украинских пейзажей, предметов жизни и вооружения казаков, образов людей.   Именно здесь можно вдохновиться, почувствовать свою причастность к жизни великого художника.


5. Подані речення прочитайте в такій послідовності, щоб вони утворили текст. Визначте тему й основну думку тексту. Доберіть заголовок. Що відображає дібраний заголовок?

1. Воно хоч і маленьке, але відоме своїми історичними традиціями та  славетними людьми. 2. З чого починається любов до України? 3. Тут жив  художник Ілля Репін, Борис Грінченко, автор першого українського тлумачного словника, письменник Ярослав Гримайло. 4. З колискової, що співала ненька, з дитячого майданчика  затишного двору, де ти грався малюком, із міста, де ти народився?  5.Та й зараз  тут живе багато  талановитих людей.  6.  Чугуїв – моє рідне місто. 7. Любити Україну – означає любити рідне місто.


6. Прочитайте тексти. Визначте тип мовлення. 

1. Дуже давно на території нашого краю були лише високі трави.  За це його й  назвали  «дике поле». Та ось у 1638 році прийшли сюди мужні козаки на чолі з гетьманом Яковом Остряницею. Так заснували Чугуїв.

2. Чугуїв – міцна фортеця. Її оточував глибокий рів і земляний вал з дев'ятьма дерев'яними баштами. На території фортеці знаходились склади для провіанту та боєприпасів, місткості для води, будинки воєводи та начальників військових команд. За стінами фортеці розташовувались будинки нижчих військових чинів.

3. Ти задувався коли-небудь, для чого треба знати історію рідного міста? Існує легенда, що людина, яка забуває історію свого народу, перетворюється на вовкулаку. Можливо, саме тому й треба знати про історичне минуле рідного міста. Адже історія країни складається з історії великих міст і маленьких сел. Чи не так? 


6 КЛАС

Тема.Письмовий переказ тексту з елементами опису природи
Мета: удосконалювати вміння учнів переказувати художні тексти, здатність усвідомлювати тему й основну думку висловлювання, відпрацьовувати текстово-творчі вміння, удосконалювати культуру писемного мовлення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до природи рідного краю.

Обладнання: текст переказу, тлумачний словник, картина

Тип: формування вмінь і навичок

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів


Бесіда
- Яку будову мають тексти-описи?
- Які види опису вам відомі ?
- Як будуються тексти-розповіді?

- З якою метою письменники вдаються до поєднання різних типів мовлення?



ІІІ. Оголошення теми і мети уроку . Мотивація навчальної діяльності школярів

- Прослухайте текст переказу. Визначте тему та головну думку тексту, доберіть заголовок.


У творчому доробку художника Іллі Юхимовича Рєпіна не так вже й багато пейзажів. Звернення до цього жанру було важливою внутрішньою потребою майстра. До нього він звертався під час створення жанрових композицій. У багатьох з них пейзаж відіграє значну роль як в образному, так і в змістовому планах.

Пейзаж мав для Рєпіна цінність не тільки тому, що правдиво показував природу, але й через те, що в ньому відбивалися враження художника, його суб'єктивне ставлення до природи.

Закінчення Академії мистецтв з Великою золотою медаллю дало право Рєпіну як пенсіонеру Академії виїхати за кордон удосконалювати свою художню майстерність. У музеях Франції, Італії, Німеччини він вивчає роботи старих європейських майстрів і пильно вдивляється в мистецтво молодих французьких імпресіоністів. Його підкуповує в їх живописі уміння висловити миттєве враження, передати на полотні повітря, сонячне світло. Поряд з великими картинами Рєпін вже тоді починає із захопленням писати безліч пейзажних етюдів. Спілкування з природою приносить художнику справжню радість і творчі удачі.

Рєпін блискуче оволодів усіма прийомами пленеру, тобто живопису на відкритому повітрі. Він був переконаний, що без «гарячої, дитячої любові до форми», до «живої краси природи ... художник сухий, важкий і мало плідний». Щире бажання вдосконалюватися «до ідеальної висоти, розуміння форм і гармонії природи» найкраще проявляється в цілій серії пленерних портретів. Один з кращих серед них – «Осінній букет», створений у 1892 році, що експонується в Державній Третьяковській галереї. Художник зобразив свою старшу дочку Віру. Про це він повідомляв: «Тепер почав писати з Віри: посеред саду з великим букетом грубих осінніх квітів, з бутоньєркою тонких, витончених, з виразом почуття життя, юності і млості…». Портрет виконаний на тлі м'якого осіннього пейзажу. Цей зв'язок з пейзажем добре передано саме живописом, єдністю і гармонією загального колориту, де переважають коричневі, руді, блідо-зелені кольори осінньої природи. Вони ніби концентруються в костюмі дівчини, у її коричневій кофті і синій плямі червоно-коричневого берета. Букет квітів у руках дочки підсилює зв'язок фігури з пейзажем. Чарівність портрета не тільки в гармонії осінніх фарб, але й в щедрості живопису, як завжди у художника, соковитого, матеріального, вагомого.


Рєпін добре відчував неповторну індивідуальність кожної людини, вміючи це виразити жестом, рухом, позою. Кожен його портрет - повноцінна розповідь про людину, її характер, взаємини зі світом, у тому числі й з природою.

Словникова робота

Імпресіонізм – літературна течія, основним завданням якої є витончене відтворення суб’єктивних вражень без заглиблення в їх сутність.

Пленер – живопис на відкритому повітрі.

Бутоньєрка – одна квітка чи маленький букетик квітів, прикріплений до одягу
Берет – жіночий чи чоловічий головний убір з м’якої тканини або плетений; безкозирка.
Усний переказ тексту

Повторне читання тексту

Самостійна робота учнів над переказом на чернетці

IV . Домашнє завдання

Відредагувати чорновий варіант, закінчити роботу над переказом.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Відділ освіти Чугуївської міської ради Харківської області Від батьківщини до Батьківщини Чугуїв iconВиконавчий комітет харківської міської ради харківської області управління освіти адміністрації київського району харківської міської ради
Розділ основні підсумки діяльності управління освіти у 2013 році та завдання на 2014 рік
Відділ освіти Чугуївської міської ради Харківської області Від батьківщини до Батьківщини Чугуїв iconХарківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №129 харківської міської ради харківської області
Харківської міської ради Харківської області, присвячені ювілею Т. Г. Шевченка за період жовтень-грудень 2013
Відділ освіти Чугуївської міської ради Харківської області Від батьківщини до Батьківщини Чугуїв iconС.І. Гессен Завдання формування громадянина-патріота визнається пріоритетним низкою нормативних документів: Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року Указ Президента України від 25
Коротич Ірина Василівна керівник гуртка соціально-реабілітаційного напряму Чугуївського будинку дитячої та юнацької творчості Чугуївської...
Відділ освіти Чугуївської міської ради Харківської області Від батьківщини до Батьківщини Чугуїв iconУправління освіти адміністрації Ленінського району Харківської міської ради Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №108 Харківської міської ради Харківської
Формування національної свідомості учнів на уроках французької мови шляхом використання краєзнавчого матеріалу
Відділ освіти Чугуївської міської ради Харківської області Від батьківщини до Батьківщини Чугуїв iconКожевніков Андрій
Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №87 Харківської міської ради Харківської області
Відділ освіти Чугуївської міської ради Харківської області Від батьківщини до Батьківщини Чугуїв iconБібліотека Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №85 Харківської міської ради Харківської області

Відділ освіти Чугуївської міської ради Харківської області Від батьківщини до Батьківщини Чугуїв iconЗвіт про роботу Чугуївського районного Центру дитячої та юнацької творчості Чугуївської районної ради Харківської області у 2017 році
«Щодо необхідності збереження мережі позашкільних навчальних закладів в умовах обмеженого фінансування галузі освіти», державних,...
Відділ освіти Чугуївської міської ради Харківської області Від батьківщини до Батьківщини Чугуїв iconРафаель Сабатіні одіссея капітана блада
Бібліотека Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №85 Харківської міської ради Харківської області


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка