Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української



Скачати 247.83 Kb.
Дата конвертації16.03.2018
Розмір247.83 Kb.


Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації

Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української мови та літератури

в 5-7 класах

Бурцева Лілія Вікторівна

Боришковецька ЗОШ І-ІІ ст.

2016 р.

Схвалено на засіданні методичної ради Кам’янець-Подільського районного відділу освіти (протокол № 1 від 27.01.2016 року)

Рецензенти:

Безродна М.О. – методист відділу освіти Кам’янець-Подільської райдержадміністрації

Желізник Н. А. – завметодкабінету відділу освіти Кам’янець-Подільської райдержадміністрації

Автор:

Бурцева Л.В. – вчитель української мови та літератури

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………….3



1. Технология особистісно-орієнтованого навчання: суть, мета, принципи. Інформаційна довідка………………………………………………………..5

2. Підготовка до моделі уроку особистісно-орієнтованого навчання…………………………........................................14

  1. Практичні матеріали: ………………………… …….19

3.1.Фрагмент уроку з української мови в 5 класі на тему: «Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення»

3.2.Фрагмент уроку-подорожі в 5 класі на тему: «Написання м’якого знаку. Апостроф»



    1. Фрагмент уроку в 6 класі на тему: «Рід іменників . Іменники спільного роду»

3.4.Фрагмент уроку-дослідження у 7 класі на тему:

«М. Павленко. Повість-казка «Русалонька із 7-В…»»

Висновки. …. ……………………………….……………30

Список використаних джерел………………………...33



ВСТУП

У XXI столітті, школа повинна готувати передусім освічених гуманних людей, які спроможні практично вивчати суперечливу інформацію, давати їй відповідну оцінку з позиції загальнолюдських і національних цінностей, а також на належному рівні користуватися рідною мовою в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Перед вчителем насамперед стоїть завдання – створити умови, у яких найповніше розкрилася б особистість.

З 2013 року, зацікавившись працями та досвідом кандидата педагогічних наук, Анатолія Миколайовича Фасолі, я почала знайомитись з теорією та методикою обистісно-зорієнтованого навчання, використовувати її на уроках української мови та літератури. Я чітко визначила для себе, що особистісно-зорієнтоване навчання відрізняється від інших педагогічних систем тим, що жодна з них не ставила за мету зробити учня суб’єктом навчальної діяльності, створити умови для його самовизначення і самореалізації. Адже навчання учнів у школі – це життя дітей, з їхніми радощами і розчаруваннями, успіхами і поразками.

Для мене, як для вчителя, використовувати на уроках елементи особистісно-зорієнтованого навчання – це нові знання і нові можливості. Розумію, що дана технологія навчання це – потреба сьогодення і майбутнього, що саме особистісно-зорієнтований урок допоможе зробити навчання та виховання цікавим і змістовним, а також сприятиме створенню умов для внутрішнього розвитку особистості, самопізнання, формування життєвих компетентностей. Усвідомлюю, що основне завдання вчителя – допомогти дитині пізнати себе, розкрити творчий потенціал, подолати невпевненість у власних силах, спонукати повірити у те, що вона не така, як усі, бо вона – особлива! Тому доводиться крок за кроком долати непростий шлях від традиційного уроку до уроку особистісно-зорієнтованого. Адже тільки в атмосфері творчого пошуку народжуються нові ідеї, тільки на уроці під час безпосереднього спілкування з дітьми виявляються всі плюси й мінуси тієї чи іншої технології.



1. Технологія особистісно-орієнтованого навчання та виховання: суть, мета і принципи.

Інформаційна довідка

Педагог-фасилітатор - педагог, який працює в системі особистісно-орієнтованої педагогіки, сповідує заохочення й довіру як вираження особистісної впевненості в можливостях і здібностях учнів, підтримує їхню відкритість власним думкам і переживанням.

Особистісно-орієнтоване виховання – особистісно-професійна діяльність педагога, яка передбачає розвиток самостійності, ініціативи, самодіяльності вихованців, перевага надається такій діяльності вчителя, яка буде спрямовувати саморозвиток дитини, створювати їй ситуацію успіху та впевненості в собі. Це утвердження людини як найвищої цінності, навколо якої ґрунтуються всі інші суспільні пріоритети .

Особистісно-орієнтоване навчання - це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. Це визнання учня головною фігурою всього освітнього процесу.

Призначення особистісно-орієнтованих технологій полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості дитини її здоров’я та індивідуальні здібності, допомагати в становленні її суб’єктивності, соціальності, творчої самореалізації особистості .

Сучасний урок - це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті знання при опануванні нового змісту.

Учень - особистість з власним досвідом, тому результативність навчання у значній мірі залежить від уміння використовувати індивідуальний досвід дитини, задовільнити потреби кожного учня.

Інтерактивне навчанняспеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять і знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації.

Інтерактивні технології навчання – це така організація процесу навчання, у якому учню неможливо не приймати участь – в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесу навчального пізнання.

Особистісно-орієнтований підхід передбачає співпрацю та співтворчість учня та вчителя. Головною дійовою особою навчального процесу є учень. Завдання вчителя – простежити динаміку його розвитку, визначити особисті переваги у роботі з навчальним матеріалом, тобто пізнати учня як особистість, розкрити та розвинути його індивідуальні здібності.

Сьогодні, над проблемами особистісно-орієнтованого навчання працюють психологи і педагоги, зокрема Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.В.Бондаревська, С.В.Кульневич, О.М.Пєхота, С.І.Подмазін, В.В.Рибалка, В.В.Сєриков, А.В.Хуторський, І.С.Якиманська та інші. Особистісно-орієнтоване навчання передбачає створення умов, за яких освітній процес стає для учня особистісно-значущим. Організація особистісно-орієнтованого навчання потребує переорієнтації: від спрямованості на запам'ятовування готових знань необхідно перейти до формування особистісних новоутворень, вміння.

Мета особистісно-орієнтованої освіти – не оволодіння знаннями, уміннями, навичками, як в авторитарному типі навчання, а вільний розвиток особистості, яка у процесі навчання зберігає свою неповторну індивідуальність, самобутність та гармонію з довкіллям. Найхарактернішою ознакою особистісно-орієнтованого типу навчання є те, що активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні. Вони є суб’єктом пізнання. Кожен школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності .

Учитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу. Вони спільно визначають мету діяльності, об`єкт, суб`єкт, засоби діяльності, результати навчання. Під час спільного пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності, внаслідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здобутих результатів. Учні усвідомлюють чого вони досягли на певній сходинці пізнання, що вони знають, як виражають своє емоційне ставлення до об’єкта навчання, як володіють оцінними судженнями, як збагатився їхній особистісний досвід творчої діяльності.

Активність учня як співтворця навчально-виховного процесу забезпечується на всіх його етапах.

На першому етапі учень, використовуючи способи пізнання, вивчає певний об’єкт дійсності, знаходить і створює знання про нього, конструює суб’єктивні образи, одержує особистісний освітній продукт.

На другому етапі кожен учень має можливість зіставити власний освітній продукт з освітніми продуктами своїх однокласників та історико-культурними аналогами людства в певній галузі. З цією метою на уроці вчитель пропонує дітям різні форми й методи інтерактивного навчання.

Третій етап є узагальнюючим, він дає змогу кожному учневі на основі даних зіставлень, проведених на попередньому етапі, створити сукупний освітній продукт виучуваного.

Упроваджуючи особистісно-орієнтоване навчання, вчитель дбає насамперед про розвиток особистості. Знання, уміння й навички будуть, але як результат розвитку (реалізації особистістю свого потенціалу, підвищення зацікавленості предметом), а не навпаки.

У центрі уваги цього типу навчання – розвиток особистісно-смислової сфери учнів, ознакою якої є їхнє ставлення до дійсності, переживання її, осмислення цінностей. Учень – суб’єкт не тільки учіння, а й життя. Таким чином, в особистісно-орієнтованій освіті акцент переноситься з інтелектуального розвитку дитини на емоційний та соціальний, завдяки чому значно розширюються її можливості. А визначальним принципом побудови навчання, за І.Якиманською, є принцип розвивальної допомоги. Суть його полягає у пробудженні власних сил учня, власної активності, що спонукає його до вибору змісту, цілей, методів, поведінки і цінностей. Завдання вчителя – полегшити, стимулювати самостійну діяльність школяра, яка розглядається як індивідуально значуща для кожного учня і здійснюється на основі власного досвіду під час дискусій і прийняття рішень.

Отже, особистісно-орієнтоване навчання програмує народження думки у процесі педагогічної співпраці, де учень ступає на шлях свободи пізнання, дослідницького навчання, а вчитель опановує способи розвивальної допомоги, педагогічної підтримки.

Визначальним в організації дослідного навчання, є розвиток самосвідомості особистості, її саморегуляція. А лінгвістичний матеріал розглядається як засіб і умова розвитку мислення, творчих здібностей учнів, формування комунікативної компетенції, виховання на засадах гуманізму, демократії, патріотизму.

Для досягнення цих освітніх цілей процес пізнання рідної мови і мовлення має бути організований як дослідження, експеримент, а не як спосіб передачі педагогом готових знань, умінь, навичок. Первинним має стати не вивчення мовленнєвого матеріалу, а організація словесної творчості через різні форми і методи проектної діяльності («Ми – поети», «Ми – казкарі», «Ми – лінгвісти», «Ми – фольклористи», «Ми – актори», художники, музиканти).

Показниками, аналіз яких дозволяє не тільки адекватно описати особистість, а й зафіксувати зміни, що відбуваються в процесі навчальної діяльності, можуть бути: мотивація, самостійність, рефлексія, і наявність позитивної Я –концепції.

Мотивація займає перше місце серед факторів, які впливають на продуктивність навчального процесу. Внутрішній мотив пов`язаний із потребою пізнання, де знання служать засобом досягнення іншої мети: прагненням отримати гарну оцінку успішно скласти екзамен, задовольнити вимоги батьків тощо. Якщо засвідчено стійке зростання оцінки знань, самого процесу навчання, прагнення до самовдосконалення через навчання, це є безпомилковим свідченням діяльності внутрішніх механізмів, а значить, ефективності особистісно-орієнтованого навчання.

В умовах особистісно-орієнтованого навчання учень стає суб`єктом діяльності, тобто активним її учасником на всіх етапах: планування, організації, реалізації, аналізу та оцінки результатів. Тому повнота умінь учня самостійно визначати цілі, планувати й організовувати роботу, реалізовувати намічені цілі, аналізувати й оцінювати свою діяльність є критерієм рівня самостійності і ефективності особистісно-орієнтованого навчання.

Рефлексії відводиться важлива роль. Її мета – згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності – суть, типи, способи, проблеми, шляхи її вирішення, отримані результати і т.п. Окрім того, рефлексивна діяльність є засобом самопізнання й самооцінки, співвідношення отриманого й планового результатів.

Я-концепція є сукупністю всіх уявлень людини про себе, а також їх оцінки й потенційної поведінки. Як результат діяльності самосвідомості осмислюється своя тотожність як особистості: хто я? який я?, як члена національної спільноти (я українець ? росіянин ? поляк ?) тощо.

Позитивна Я – концепція (Я – чесний, порядний) «змусить» особистість дійсно бути такою. А негативне «Я не здатний, не вмію» обумовить невпевнену поведінку й кінцевий неуспіх.



2. Методична підготовка до моделі уроку особистісно-орієнтованого навчання

Урок у системі особистісно-орієнтованого навчання починається з повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат цілей, у визначенні яких учитель виходить не тільки зі змісту навчального матеріалу, загальних цілей якого ця ціль має бути особистісно-значущою.



  • На уроці мають бути створені позитивний настрій, відповідна мотивація, ситуація успіху, взаємопідтримка, переважно діалогічна форма спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи.

  • Забезпечується участь школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи, вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксації, варіантів завдань, оцінювання результатів.

  • Повідомляються й запитання та завдання, за якими перевірятиметься рівень знань, умінь і навичок.

  • Обов`язковим елементом є рефлексія учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей.

  • Оцінювання школяра проводиться в порівнянні з його попередніми успіхами й запланованими цілями через досягнення успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль.

В умовах особистісно-орієнтованого навчання на уроці оцінюються рівень навченості учнів (традиційне виставлення оцінки за знання), рівень научуваності (навчальні можливості ), рівень особистісного зростання.

Процес оцінювання включає:

  • визначення критеріїв оцінювання;

  • ознайомлення школярів з видами самооцінки (адекватна\неадекватна, загальна детальна тощо);

  • вироблення вміння оцінювати й самооцінювати себе у певному виді діяльності.

Для вироблення навичок оцінювання доцільно використовувати взаємоперевірку домашніх завдань, рецензування усних відповідей, письмових робіт однокласників. Зрештою учень переходить до самооцінки власної відповіді, розказаного напам`ять вірша тощо.

При організації особистісно-зорієнтованого уроку професійна позиція вчителя повинна полягати в тому, щоб знати матеріал та з повагою ставитися до будь-якого висловлювання учня за змістом обговорюваної теми. Треба подумати не тільки про те, що він повідомить, але й які змістовні характеристики із приводу цього матеріалу можливі в суб`єктивному досвіді учнів; що варто зробити, щоб обговорити дитячі «версії» не в оцінній ситуації (правильно – неправильно ), а в рівноправному діалозі.

За цих умов учні будуть прагнути бути «почутими», стануть висловлюватися, з порушеної теми, пропонувати, не боячись помилитися, свої варіанти її змістовного обговорення. Якщо на традиційному уроці основна увага вчителя приділяється колективним (фронтальним) методам роботи, то на особистісно-орієнтованому він повинен перебрати на себе роль координатора, організатора самостійної роботи класу, гнучко розподіляючи дітей за групами з урахуванням їхніх особистісних особливостей, з метою створення максимально сприятливих умов для їхнього прояву.

На уроці доцільно:


  1. Використовувати різноманітні форми і методи організації роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб`єктивного досвіду із запропонованої теми.

  2. Продумувати чергування видів робіт, типів завдань для зниження стомлюваності учнів.

  3. Заохочувати учнів до висловлювання оригінальних ідей і гіпотез.

  4. Прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра.

Важливе місце посідають інтерактивні («inter»- взаємний, «act»- діяти) технології. Відмінність між ними і звичними нам організаційними формами полягає у спрямованості навчальної діяльності первинної групи (пари) на досягнення спільної мети. Залежність загального успіху від внеску кожного усуває конкуренцію всередині групи, змушує її учасників слухати один одного, доводити, сперечатися, враховувати різні думки і пропозиції щодо розв`язання проблеми, навчатись самому й навчати інших, логічно висловлюватися, опонувати тощо.

Сучасна методика має багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій це – засоби створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього треба:


  • визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

  • провести достатню попередню підготовку;

  • забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

  • дати учням інструктивні матеріали.


3. Практичні матеріали

5 клас

Фрагмент №1

Тема: Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення.

Мета : Узагальнити й систематизувати знання про словотвір як розділ науки; вчити послідовно викладати думки; збагачувати активний словниковий запас учнів; удосконалити навички роботи учнів у групах.



Робота у групах з індивідуальними завданнями ( 2 групи)

1-ша група. Гра «П`яте зайве»

Знайти «зайве» слово за способом словотвору



Картка №1

1. Соняx, трійка, ошийок, фронтовий , передовик.

2. Прадавній, співдоповідь, неправда, провесінь, поїзд.





Карта №2

1. Прикордонний, бездомний, праліс, помірний, проміжок.

2. Присвята, прикраса, оборона, підгрупа.



Проблемне питання.

Доведіть, що ці слова утворені не префіксальним способом, хоч у них є префікс за-

запал

завал


зажин

2-га група. Пошукова робота.

Установити родовід поданих слів, добираючи до них твірні аж до непохідного.



Перечитувати, по-учительському

Відповідь:

Перечитувати перечитати читати Учительський учитель учити
Гра „ Аукціон”

Утворити від слова писати якнайбільше нових слів за допомогою різних префіксів. Чи змінюється при цьому лексичне значення слова? Як саме? Дайте визначення префіксу.



Зразок. Писати - записати, писар, писання, прописка, запис, підпис, підписати.

Писати – записати – запис

Писати – писар – писання

Писати – прописати – прописка

Писати – підписати – підписка

Писати –підписати - підписаний

5 клас

Фрагмент № 2

Тема: Написання м’якого знака. Апостроф

Мета: Узагальнити і закріпити знання учнів про вживання м’якого знака та апострофа; удосконалювати навички правильно вимовляти й писати слова з м’яким знаком та апострофом; формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці; сприяти розвиткові мислення; формувати культуру спілкування; виховувати шану до геніального українського письменника

Т. Шевченка



Тип уроку: урок-подорож

Робота в парах.

Взаємоперевірний диктант

Учитель диктує слова, учні записують, потім обмінюються зошитами для взаємоперевірки.



Тьохкати, сільський, пір’їнка, щастя, морквяний, ненька, слов’яни, міжгір’я. льотчик, подвір’я, любов’ю, Лук’ян, менший, женьшень, під’їзд.

Робота з лінгвістичним ключем

(за варіантами)

Щоб дізнатися назви сіл, де народився і провів дитячі роки Т. Шевченко, виконаємо роботу з ключем



І варіант.

Записати спочатку слова з м’яким знаком, а потім ті, що пишуться без м’якого знака.



Жмен..ці, ін…ший, лос..йон, одц..вітати, Ірпін.., жін…ці, щиріст.. .

Ключ У кожному слові підкреслити другу від початку букву – прочитаєте назву села, де народився Т. Шевченко. Відповідь: Моринці

ІІ варіант.

Записати спочатку слова з апострофом, а потім – без апострофа.



Зв..зок, тьм..яні, реп..яхи, Солов..йов, пор..ядок, бур..яни, п..єдестал, дух..мяна.

Ключ У кожному слові підкреслити останню букву, прочитаєте назву села, де жив Т. Шевченко

Відповідь: Кирилівка

Усне малювання

Дібрати за змістом і римою слова і вставити в текст (Уразі потреби можна скористатися довідкою). Виразно прочитайте поезію. Усно намалюй те картину, яка постає у вашій уяві. Хто бачив схід сонця? Передайте свої враження. Поясніть написання м’якого знака в дієсловах.

…Світає.

Край неба…,

Соловейко в темнім гаї

Сонце… .


Тихесенько вітер…,

Степи, лани…,

Меж ярами над ставами

Верби… .


Сади рясні…,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

… з полем.

Т. Шевченко

6 клас.

Фрагмент № 3

Тема: Рід іменників (повторення) . Іменники спільного роду.

Мета: повторити засвоєне про категорію роду іменників, дати поняття про іменники спільного роду та визначення роду незмінних іменників; удосконалювати вміння визначити рід іменників ; розвивати увагу, мислення, спостережливість, культуру мовлення

«Мозковий штурм»

Виписати із запропонованих рішень і розділити у три стовпчики іменники жіночого, чоловічого та середнього роду

1.Роззявивши рота, ми слухали розповідь археологів про Запорізьку Січ.

2.Того ж дня експедиція почала розкопувати могилу, що була в степу за два кілометри від села.

3. «От знайдибіда, вилазь зараз же, бо такого втру маку – тиждень чухатимешся».

4.Чудило, можна ж було щось вигадати!

5.Ми чомусь були певні, що Книш та Бурмило пішли в метро.

6.Вперше в житті наші прізвища назвали назвало по радіо.

7.Ви, звичайно, знаєте, що є такий острів Ява.

8. «Хапайся за цямрини, помагай, бо я в небо злітаю».

9.Мить - і ночви вдарили ззаду по ногах «кінозірку»

10.Головних героїв фільму режисер не лає.



«Мікрофон»

  • Учні називають іменники , рід яких визначили.

  • Учні називають іменники, рід яких було визначити складно чи неможливо, записують їх на дошці.

  • З`ясовують, чого бракує шестикласникам для визначення роду цих іменників.

  • Робота з підручником ( ст. 86) : самостійне опрацювання відомостей про особливості визначення роду незмінних іменників.

Після опрацювання правил - робота в парах.

1 пара. Із запропонованих слів виписує іменники чоловічого роду.

Листоноша, берізка, архітектор, нездара, суддя, професор, педагог ,немовля.

2 пара. Отримує ті ж слова, але визначає іменники спільного роду.

3пара. Серед названих знаходить іменники середнього роду.

Журі, таксі, шимпанзе, бюро, поні, кенгуру, фламінго, кашне.

4пара. Знаходить слова, рід яких визначити неможливо.

Канікули, окуляри, весни, дороги, коні, штани, іменини.

Колективна робота:

складання таблиці – опори „ Рід іменників”

Далі пари об`єднуються в четвірки.

Акваріум



  • Учні обговорюють результати в групі

  • Аргументують спільне рішення

  • Доповідають результати.

Вчитель ставить до класу такі запитання:

  • Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

  • Чи була думка достатньо аргументованою, доведеною?


7 клас

Фрагмент № 5

Тема: М. Павленко. Повість-казка «Русалонька із 7-В, або прокляття роду Кулаківських»

Мета: ознайомити учнів із матеріалами про життя і творчість М. Павленко, твором письменниці, допомогти усвідомити його зміст; розвивати навички виразного читання, переказування епічного твору, висловлення власної думки; виховувати інтерес до сучасної дитячої прози

1. Творча робота

«Особова справа письменниці»

(вчитель роздає біографічні відомості про письменницю, на основі яких учні заповнюють анкети в робочих зошитах)



Заповнити анкету Марини Степанівни Павленко

1. Прізвище, ім’я та по батькові:

2. Дати народження:

3. Місце народження:

4. Батьки:

5. Національність:

6. Сімейний стан:

7. Риси характеру:

8. Стосунки із:

- простими людьми:



  • панами, чиновниками:

9. Довгоочікуване бажання, мрії:

2. Виразне читання 1-4 розділів повісті-казки М. Павленко «Русалонька…»

3. Обмін враженнями щодо прочитаного. Еврестична бесіда:

- Які дивні речі відбувалися в новому будинку Софійки?

- Які старовинні предмети передаються в родині головної героїні?

- Яка таємниця була у Вадима Кулаківського?

- Чому люди прокляли рід Кулаківських?

3. Завдання пошуково-дослідницького характеру

Відновіть послідовність сюжетного ланцюжка

«Історія тітки Сніжани»


  • віднайдені коралі

  • пошиття сукні

  • знайомство з Валентином

  • розірвання стосунків

  • знайомство з родиною Сніжани

  • хлопчик на фото

  • зникнення коралів

  • зустріч із дружиною і дитиною нареченого

  1. Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Висловіть своє ставлення до висунутої тези. Свою думку обґрунтуйте.

Я вважаю, що в сучасному світі варто вірити у фантастику

ТАК НІ МОЖЛИВО

Висновки.

Нині перед учителем української мови та літератури постає нелегке питання: як зробити, щоб урок був радісним і цікавим для учнів, щоб розкрив творчий потенціал особистості, поставив у ситуацію морального вибору і прийняття самостійного рішення.

Орієнтація на особистість потребує від педагога запровадження методів, які спонукають учнів до активної діяльності, розвивають фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, наявність власної точки зору, стимулюють розвиток мислення, викликають зацікавленість, позитивне ставлення до навчання.

У процесі пошуків переконалася, що різні інтерактивні методи роботи («Асоціативний кущ», «Гронування», «Займи позицію», «Мікрофон», «Сенкан», «Аукціон», «Прес» та ін..) на уроках набагато збільшують пізнавальну активність та самостійність учнів, мотивують потребу самовдосконалення. Таке навчання передбачає залучення у навчальний процес усіх учнів, що є особливо цінним у вихованні соціально активної особистості. Опанування навчального матеріалу здійснюється у процесі спільної діяльності, коли кожен робить власний внесок у навчальний процес, відбувається обмін знаннями та ідеями. Готуючись до уроків, добре продумую матеріал, добираю такі вправи і завдання, які б викликали бажання виконати їх, давали можливість осмислено засвоїти нову інформацію.

Хочу зазначити, використання особистісно-орієнтованої технології має і деякі перешкоди на своєму шляху. По перше, у сьогоднішній малокомплектній школі не можливо використати деякі групові методи навчання, які призначені для більшої кількості дітей у класах (наприклад: «Броунівський рух», «Павутинка», «Акваріум», «Ажурна пилка» та ін..). По друге, це чималий обсяг часу, необхідний і при підготовці занять, і безпосередньо на самому уроці. Але найбільшою перевагою, по-моєму, є те, що створюється особлива атмосфера у класі, яка найкраще сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, дає змогу по-справжньому реалізувати особистісно-орієнтоване навчання

Саме в умовах особистісно-орієнтованого навчання відбувається становлення та розвиток таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватися та нести відповідальність за наслідки власних дій.

Отже, підбиваючи підсумки і повертаючись до розуміння суті особистісно-зорієнтованого навчання, я прийшла до висновку, що особливе значення при особистісно-орієнтованому підході до освіти відводиться аналітичній, рефлексивній діяльності вчителя на уроці і перш за все з суб'єктним досвідом учнів. Тому від учителя потрібна спеціальна підготовка до кожного уроку, а не просто виклад свого предмета. Необхідний аналіз саме того змісту, який мають у своєму розпорядженні учні з теми уроку. Адже учні не просто слухачі розповіді вчителя, а суб'єкти, що постійно співпрацюють із ним у діалозі, висловлюють свої думки, діляться своїми враженнями, у спільній діяльності відбирають за допомогою вчителя той зміст, який закріплений науковим знанням. Учитель, що реалізує особистісно-орієнтований підхід до навчання, не примушує, а переконує учнів прийняти той зміст, який він пропонує як наукове знання. Учень при цьому сприймається вчителем як «творець» свого знання, учасник його породження.

Саме такий урок називається особистісно-орієнтованим, де вчитель разом з учнями здійснює рівноправну роботу з пошуку і відбору наукового змісту знання, яке підлягає засвоєнню. Тільки в цих умовах засвоєння знань не «знеособлене» (відчужене), а стає особистісно-значущим. Адже жоден підручник не замінить живої співпраці з учителем. Жодна навчальна книжка не передбачить спільної живої думки класу. В цьому бачу своє найвище покликання, цьому віддаю всі свої творчі сили.



Список використаних джерел

  1. Бех І. Особистісно-орієнтований підхід у вихованні / Бех І. // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Українсько-польський щорічник. - Ченстохова-Київ, 2000.-С.ЗЗ 1-350.

  2. Варзацька Л. Кратасюк Л. Інтерактивні технології в системі особистісно – зорієнтованої освіти / Варзацька Л. Кратасюк Л. // Дивослово. - 2006. - № 4.

  3. Ліщинська Л. Особ-зорієнтована спрямованість навчання - шлях до педагогічного успіху / Ліщинська Л. // // Дивослово. - 2004 - №8.

  4. Токмань Г. Методи викладання літератури в їхній особистісній спрямованості на учня / Токмань Г. // Дивослово. – 2004 - №2

  5. Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання. Інноваційні технології: модульно – розвивальна система навчання / Токмань Г. // Дивослово - 2002. - № 11

  6. Фасоля А. Особистісно-зорієнтований урок літератури – мета, зміст, технологія уроку / Фасоля А. // Дивослово. - 2004 - №8.

  7. Фасоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання: шлях становлення / Фасоля А. // Українська мова і література в школі. - 2006. № 5

  8. Фасоля А.М., Гаврилюк О.В. Особистісно- зорієнтоване навчання: сутність, основи, технології: Курс лекцій для слухачів курсів підвищення кваліфікацій педагогічних кадрів. – Рівне: «Юллат», 2008.

  9. Фасоля А. Інноваційні технології: Лідер і лідери: Українськамова і література в середніх школах, гімназіях. Ліцеях та колегіумах. – 2009. -№3.







Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української iconВідділ освіти, сім’ї та молоді глобинської райдержадміністрації глобинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №3 Галига В. О
Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей учнів у умовах особистісно зорієнтованого навчання
Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української iconВідділ освіти, молоді та спорту Хмельницької райдержадміністрації
«Розвиток творчих здібностей учнів на уроках біології шляхом використання інноваційних методів навчання»
Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української iconВідділ освіти Бородянської райдержадміністрації Методичний кабінет
«Застосування комп’ютерних методичних систем на уроках української мови та літератури»
Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української iconВідділ освіти віньковецької райдержадміністрації районний методкабінет інформаційно-методичний центр Яснозірської зош І-ІІІ ступенів
В даному посібнику зібрано матеріали образотворчого мистецтва, які можна використати на уроках української мови та в позакласній...
Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української iconНавчально-методичний посібник м. Біла Церква
Використання технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках української літератури
Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української icon2 Інтерактивні форми роботи на уроках української мови
Розділ І. Впровадження педагогічних технологій у системі особистісно-орієнтованого навчання 4
Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української iconВідділ освіти Славутської райдержадміністрації
Застосування інтерактивних форм та методів діяльності на уроках Світової літератури. Село Старий Кривин: Старокривинська зош І-ІІІ...
Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української iconЗастосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури як складової особистісно орієнтованого навчання
Застосування інформаційних І комп’ютерних технологій – необхідна умова розвитку сучасної освіти
Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української iconПедагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!»
...
Відділ освіти Кам’нець-Подільської райдержадміністрації Особистісно-орієнтовне навчання на уроках української icon2016 рік відділ освіти кам’янець –подільська райдержадміністрація



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка