Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Література рідного краю Розробки уроків з української літератури для 6-8 класів



Скачати 491,94 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації17.09.2017
Розмір491,94 Kb.
ТипУрок
  1   2   3


Відділ освіти Петрівської районної

державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Література рідного краю

Розробки уроків з української

літератури для 6-8 класів

Петрове


2014
Укладачі:

Єлісеєва О.М., учитель Луганської ЗШ І-ІІІ ступенів;

Митько Н.П., учитель Петрівського НВК «загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів-гімназія»;

Чудна Л.І., учитель Балахівської ЗШ І-ІІІ ступенів


Рецензент: Горбанець Л.М., методист районного методичного кабінету

У посібнику представлено розробки уроків із української літератури для 6-8 класів із теми «Література рідного краю»

Відповідальна за випуск: Лепська О.П., завідувач районного методичного кабінету




Урок української літератури в 6 класі
Тема. Діти в оповіданнях письменників-земляків про війну. Володимир Шурапов. «Гавроші із Балашівки»
Мета: познайомити учнів із творчістю письменника-земляка Володимира Шурапова; поглибити їхні знання про події Другої світової війни в Україні, зокрема на Кіровоградщині;

перевірити засвоєння змісту твору, виробляти вміння вести бесіду за самостійно прочитаним оповіданням;

сприяти усвідомленню учнями вселюдської трагедії у роки війни та утвердження думки про несумісність дитинства та війни;

виховувати гордість за земляків.


Обладнання: літературний портрет письменника В.П.Шурапова, виставка його книг.

Тип уроку: урок літератури рідного краю
О перший біль тих не дитячих вражень,

який він слід на серці залиша!

Л.Костенко
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Робота з епіграфом

2. Слово вчителя

- Як ви розумієте значення слова війна?

(Звертаємося до тлумачного словника: у прямому значенні - організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо; у переносному стан ворожнечі між ким-небудь).
-Доберіть синоніми до слова війна.

(Розмир, воєнні дії, свари, ворожнеча)
- А що вам відомо про події Другої світової війни?
(Читання домашніх повідомлень, декламування напам'ять віршів чи уривків з поетичних творів українських письменників про героїзм українського народу (дітей) у роки війни)
- Тож зрозуміло, чому в творчості бага­тьох письменників 60-80-х років минулого століття, спо­стерігаємо численні спроби відображення трагічних подій Другої світової війни "дитячими очима", адже в літературу прийшло покоління митців, які самі пережили війну.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Учитель

Саме до такого покоління належить Володимир Петрович Шурапов – поет і прозаїк, наш земляк.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з життєвим і творчим шляхом письменника та його оповіданням «Гавроші із Балашівки».
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

08 січня 1944 року червонозорі бійці принесли з собою до Кіровограда знамено визволення. То був найщасливіший день для кіровоградців, світле неповторне свято. Хлібом-сіллю зустрічало населення міста визволителів. Серед тисяч радісних людей розсипалися у натовпі й молоді борці, чий внесок у нашу Перемогу вагомий. Багато з них взяли до рук зброю і пішли з Червоною Армією добивати ворога, наближати травень сорок п’ятого.

08 січня - річниця з нагоди визволення Кіровограда від німецько-фашистських загарбників. Але як все починалалося?

Ішов третій місяць війни. У понеділок 4 серпня 1941 року фашисти окупували Кіровоград. І відразу його жителі відчули звірячу подобу нових «господарів». На стовпах, тинах, стінах будинків зарясніли різноманітні розпорядження, накази, вироки. Більшість із них закінчувалися погрозливо: за невиконання – смерть. А в місті залишалися мирні жителі: жінки, діти, немічні. Дитинство того періоду стало «обпаленим війною».

Оповідання В.Шурапова «Гавроші із Балашівки», яке ми сьогодні будемо розглядати, про кіровоградських дітей, які в роки окупації міста вели підпільну боротьбу з ворогами і разом із радянськими солдатами наближали щасливий мить перемоги.
2. Розповідь про автора

Хто ж він, Шурапов Володимир Петрович? Це поет і прозаїк. Народився в Кіровограді

03 жовтня 1928 року. У трудовій біографії чимало робітничих професій: піднімав з руїн завод, стояв біля горна й вагранки, на риштуваннях і за верстатом, спускався в шахту і крутив "баранку", служив у десантних військах... Закінчив історичний факультет Одеського університету (1962). Працював журналістом. Тепер – завідуючий літературною частиною обласного академічного музично-драматичного театру імені

М.Л. Кропивницького.

У 2008 році став членом Національної спілки театральних діячів України.

У цьому ж році Володимир Петрович Шурапов став лауреатом премії Володимира Винниченка газети «Народне слово» за публікації з нагоди 125-річчя Театру корифеїв.

Значна частина творчої спадщини автора присвячена саме періоду Великої Вітчизняної війни.

3. Теорія літератури

Оповідання – це невеликий прозовий твір, у якому розповідається про одну або кілька подій з життя одного героя чи кількох головних персонажів протягом обмеженого проміжку часу.


4. Словникова робота

Гаврош (фр. Gavroche)— персонаж Роману Віктора Гюго «Знедолені», життєрадісний, гострий на язик, разом з тим хоробрий і чуйний паризький безпритульний, шибайголова, що загинув на барикаді.

Балашівка – один із мікрорайонів міста Кіровограда. У 30-х роках ХХ століття село Балашівка було приєднано до міста Кіровограда, назване так іменем поміщика Балашова, який володів найкращими у нашій місцевості чорноземами. Під час окупації Кіровограда у 1941-1943 роках німці вивозили у вагонах на свою батьківщину чорнозем із цієї місцевості.
5. Бесіда за твором

- Коли і де відбуваються події у творі? (Це трапилося під Кіровоградом взимку 1944 року.)

- Про яку околицю Кіровограда розповідається у творі? (Балашівську околицю.)

- Хто є героями твору? (Діти.)

- Чому діти із Балашівської околиці зібралися в поле? (Тому що Петько знайшов цілий лан кукурудзи, а у кожного вдома за німців нічого не лишилося.)

- Чому йти по качани було ризиковано? (Лан кукурудзи знаходився в зоні фронтової смуги.)

- Хто мало не зіпсував справу і чому? (Справу мало не зіпсували дівчатка: вони причепилися, як п’явки. Скільки їх не відраджували, не відпихали, вони все-таки ув’язалися, хоча йшли на певній відстані.)

- Яке порівняння використовує автор для опису кукурудзи? (Кукурудза стояла, як ліс, тужливо шелестячи пересохлим листям. )

- Що свідчить про врожайність кукурудзи? (На високих стеблах погойдувались по два-три дорідних качани.)

- Чому кукурудза шелестіла пересохлим листям взимку? (Не було кому прибрати, війна).

- Чому діти з жадібністю накинулись на качани? (У кожного вдома за німців нічого не лишилося).

- Скільки можна було ламати кукурудзи? (Кожен наламав собі стільки, скільки міг піднести.)

- Як, на вашу думку, чому дівчатка допомагали хлопчикам, а не навпаки? (Були більш хазяйновитішими).

- Чим були задоволені діти? (Дітлахи були задоволені багатою здобиччю.)

- Хто із дітей першим побачив наших? (Петько.)

- Як зустріли цю звістку діти? (Діти зраділи і були щасливі)

- Чому вони не кинулися до наших? (Петько попередив: «Не вилазити! А то наженуть. Бій подивимось».)

- Чим були слова Петька для дітей? Чому? (Його слова завжди закон. Він серед дітлахів найстарший.)

- Скільки йому було років? (Йому було чотирнадцять років.)

- Яким був Петько? (Круглоплечий, руки довгі, сильні, кулаки важкі.)

- Чим відрізнявся Петько від своїх хлопців-гаврошів? (Він був найписьменніший, найначитаніший – до війни закінчив шість класів. Він верховодив околишньою ватагою хлопців-гаврошів, таких же обідраних, латаних-перелатаних, як і сам. )

- Як назвав Петько свою ватагу ? (Організація, як гордовито називає її Петька.)

- Де і коли виникла організація? (Виникла сама по собі тільки-но гітлерівці окупували місто. Тоді біля греблі, куди вони часто приходили купатися, ловити рибу, і вирішили називатися гаврошівцями.)

- Хто такий Гаврош? (Їм сподобався хлопець Гаврош, про якого так цікаво і захоплено розповідав Петько.)

- Хто давав Петькові різні доручення? (Його старший брат був зв’язаний з підпільниками міста і часто давав Петькові різні доручення.)

- Де були батьки гаврошів? (Батьки всі пішли на фронт.)

- Чим займалися діти? (Проколоти шини, побити фари, випустити бензин з баків автомашин непроханих гостей, порахувати залізничні військові ешелони, передати записки до табору військовополонених, чи комусь віднести на квартиру борошно, хліб, молоко, коржі, мамалигу, бинти чи якийсь одяг, розклеїти листівки, позривати ворожі оголошення, розсипати по дорозі цвяхи, порізати телефонні дроти – це вони робили таємничо, зухвало, захоплено, без усякого остраху і жалю.)

- Що відбувається на полі перед очима дітей? (Прямо на них, гучно хропучи, мчали рябі коні з гарматою, бігли солдати. Кукурузники не встигли опам’ятатися, як перша упряжка круто розвернулася, ламаючи сухі стебла, зупинилася метрів за двадцять-тридцять. Дихнуло кінським потом, горілою фарбою, порохом.)

- В який бік було спрямовано ствол гармати? (Ствол гармати, спрямований у бік Новоукраїнки, холодно блиснув серед бадилин у яскравих променях сонця).

- Що робить командир? (Командир, високий на зріст красень, надриваючи голос, давав команди швидше зариватися у землю, коней відвести у вибалок).

- Як до його дій ставляться рядові бійці? (Підганяв солдатів, які й без цього квапились якомога швидше обладнати свою позицію. Артилеристи уперто довбали мерзлу землю. Обличчя спітнілі, збуджені. Сердито б’ють кирками, мовчки вивертаючи масні брили чорнозему, перемішаного із зернистим іскристим снігом, кукурудзяним бадиллям, корінням, вигорілим листям).

- Що таке «тигри» і «пантери»? (Німецькі танки).

- Що це за гул долинув із степу? (Гул танків).

- Яку звістку приніс солдат офіцерові? (Машина із снарядами зламалася, а їздового вбито).

- Яке рішення приймає офіцер? (Носити снаряди на собі).

- Що наказує хлопцям Петько? (Носити снаряди разом із солдатами).

- Гвардієць, здивований появою підлітка, сказав: «Ану марш додому! Не дитяче це діло. Мати, либонь, плаче, жде». Що на це відповів Петько? Поясніть відповідь. (Нікуди я не піду. Кажи, що нести! – з дитячою настирністю і безпосередністю перейшов він на «ти»).

- Як діти зреагували на рішення Петька? (Ватага, стовпившись, слухняно пішла за Петьком).

- Як зустріли появу підлітків бійці? (Були здивовані).

- Як носили гавроші снаряди? (Петько, Сергій і Марат носили по два снаряди, решта – по одному).

- Що шепотів Петько й про що він весь час хвилювався? («Хоч би встигнути». Чи вистачить у бійців снарядів, доки їм принесуть нові).

- Як підбадьорював Петько дітей? («Гавроші не відставайте! Скоріш!»)

- Як трималися хлопці? (Хлопці поспішали, інколи провалюючись по коліна в сніг. Йшли мовчки сопучи й мліючи).

- Чи допомагали хлопчакам дівчатка? Зачитайте в оповіданні, як несли снаряди дівчатка. (Катруся, вихряста, з кісками в різні боки, несла снаряд у пелені чорної спідниці, зшитої із старої ковдри, і біла нічна сорочка фартушком опускалася нижче колін.

Симпатична гостра на язик Тамарка, свій вантаж тримала в картатій хустці за спиною. Простоволоса, розпашіла, з крапельками поту на кирпатому носикові.

Реготуха, голубоока Віруня і не по літах серйозна Лідка поклали снаряди у плетені кошики. Інші несли на плечах, як круглі і відшліфовані поліна).

- Що трапилося зі солдатом Івановим за п’ятдесят метрів до позиції? (Султан вибуху, а потім розірване тіло солдата що розліталося в повітрі у різні боки).

- Чи вразила Петька смерть солдата? (Петько трохи не випустив снарядів. Вони ковзнули вздовж тулуба і він, упавши на коліна, ледве встиг схопити їх за конуси і міцно притиснути до стегон. Його кинуло в жар. Чомусь затерпла й заніміла спина. У вухах - гул і дзвін.)

- Що привело його до тями? (Крізь дим побачив: перед позицією диміли два ворожих танки, командир разом з високим на зріст гвардійцем розвертали сорокоп’ятку. Петько глянув праворуч і жахнувся: величезний танк із чорним хрестом на броні, підім’явши під себе третю гармату, борсаючись у глибокому снігу, загрозливо наближався до другої. І цієї ж миті з позиції долетіло: «Сна-ря-ди!» )

- Чи була небезпека для дітей? (Так. Кулі то цвьохали й шипіли в землі, то свистіли над головою).

- Зачитайте уривок про зустріч дітей із командиром. (Командир побачив дітей, і обличчя його витягнулось. Йому хотілося вилаяти і негайно прогнати їх, але замість цього він раптом радісно вигукнув:

- Пацани! Сюди кладіть! – показував місце і хапав кожного за голову, цілував у мокрі від поту обличчя і шепотів: Спасибі, спасибі, голубчики.

… А коли одна за одною на позиції появилися дівчатка, ледве живі від страху, командир на мить завмер від здивування, потім кинувся до них і став відбирати снаряди, складаючи їх докупи. «Господи, дівчатонька…» На очах йог бриніли сльози.)

- Із яким настроєм продовжили гавроші роботу? (Збуджені, радісні напоєні гарячим диханням бою, суворим фронтовим хрещенням).

- Скільки часу носили діти снаряди? (До пізнього вечора без стогону і хникання носили діти снаряди).

- Чому снаряди щораз ставали важчими й важчими? (Від перевтоми).

- Хто полював на дітей? (На дітей полювали ворожі літаки, обстрілювали, кидали бомби)

- Що трапилося з Лідою? (Одна з бомб попала в Лідку, і Лідки не стало, наче вона крізь землю провалилась чи на небо знялась).

- Коли у Петька болюче защеміло серце? (Мертві солдати були накриті плащ-палатками, шинелями. На одному з них вітер загнув край накидки, і Петько побачив знайоме обличчя гвардійця з Шевченківськими вусами. Болюче защеміло серце).

- Чому діти перестали носити снаряди? (Тому що вони закінчилися).

- Якими були обличчя дітей? (Схудлі обличчя хлопчаків і дівчаток).

- Чому командир не знаходив слів? (Пересохлий клубок здавлював горло).

- Чи подякував командир дітлахам? («Спасибі вам, батькам спасибі скажіть…» Та дітлахи були вже далеко…)

- Звідки був родом командир? (Із Кіровограда).

- Що побачили діти замість кукурудзяного лісу? (Замість кукурудзяного лісу стирчали одні шпички. Земля із білої стала чорною, перерита снарядами, стебла скошені, пошматовані, розкидані. Від мішків і торб не лишилося і сліду).

- Із чим порівнює автор ворожі танки і трупи ворожих солдат? Чому? (Страшними примарами стояли підбиті вдень ворожі танки, розкидані по всьому полю, як здоровенні кукурудзяні качани, валялися замерзлі трупи ворожих солдатів).

- Чому Петько наказав гаврошам про сьогоднішню пригоду вдома мовчати?

- Яким був шлях додому? (Додому шлях завжди коротший. Ноги самі несли, не відчуваючи втоми).



6. Робота вгрупах

Скласти характеристики героїв твору, використовуючи цитати з тексту.



Захист учнівських проектів

І група – Петро.

ІІ група – хлопці.

ІІІ група – дівчатка.


7. Складання «Сенканів» до слова Гавроші
V. Закріплення та узагальнення вивченого

Літературний диктант із взаємоперевіркою

1. Як називається оповідання, над змістом якого ми сьогодні працювали? («Гавроші з Балашівки»).

2. Хто автор цього оповідання? (Володимир Шурапов).

3. Де відбуваються події, описані в творі (Під Кіровоградом).

4. Про дітей якої околиці розповідається у творі? (Балашівської околиці).

5. Хто запропонував піти по качани? (Петько).

6. Чим були слова Петька для дітей? (Закон).

7. Скільки років було Петькові? (Чотирнадцять).

8. Кого послав командир до роз’їзду? (Іванова).

9. Що таке «тигри» й «пантери»? (Німецькі танки).

10. Як звали дівчаток? (Тамара, Діда, Катруся, Віруня).

11. Звідки родом був командир? (Із Кіровограда).

12. Яким був шлях додому? (Коротшим).
VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання


  • Яке враження справило на вас оповідання?

  • Який епізод змусив глибоко замислитися над життям?

  • Хто з героїв найбільше запам'ятався? Чим саме?

  • Сформулюйте тему твору.



VІІ. Домашнє завдання

  1. Намалювати ілюстрації до твору.

  2. Скласти кросворд або вікторину за оповіданням.


Урок української літератури у 6 класі
Тема. Діти в оповіданнях письменників-земляків про війну. В.П.Козаченко. «Блискавка»
Мета: познайомити учнів з постаттю письменника-земляка Василя Павловича Козаченка та його повістю «Блискавка»;

розвивати навички висловлювання власної думки з приводу обговорення поведінки і вчинків героїв, навички виразного читання, усного мовлення, творчого мислення,

пам’яті;

виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за людей своєї землі, що відстояли її незалежність і волю;

показати, як важливо сьогодні пам’ятати уроки історії і подвиги наших предків.
Обладнання: літературний портрет письменника, виставка його книг.

Тип уроку: урок літератури рідного краю.
Хід уроку.
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Слово вчителя

Війна... Велика Вітчизняна ві­йна 1941-1945 років проти фашистських загарб­ників, Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не кожній родині в Ук­раїні.

Воїни-переможці проявляли чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожен клаптик рідної землі до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли й перемогли.

Для України ціна тієї перемоги жахлива — мільйони людських життів і поруйно­ваних осель. Кожен другий воїн поліг у боях, ко­жен з тих, хто залишився живим, був поранений.

Керівництво фашистської Ні­меччини значну увагу приділяло окупації Укра­їни. Багата на природні ресурси, що до того ж славилася працьовитим народом і родючи­ми землями, була ласим шматочком для фашист­ських загарбників.

Як можна забути ті жахи, що їх творили нелюди! Фашистські окупанти створи­ли на території України понад 230 концтаборів. За часи окупації, що тривала упродовж 1941-1944 років, гітлерівці знищили понад 5 мільйонів осіб, понад 2 мільйони людей вивез­ли на роботи до Німеччини. У роки війни загинув кожний шостий житель України. Понад 250 укра­їнських сіл були спалені окупантами дотла.

Не могла терпіти Україна такої наруги від окупантів. Страшним був гнів народу. І малі, і старі йшли в партизани, створювали під­пільні осередки. Полум'я партизанської бороть­би охопило всю Україну. На фронтах і в тилу розгорну­лася жорстока боротьба з фашистськими окупан­тами.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

- Запнуто вікна в хаті, замкнено двері. Темна ніч стоїть надворі. Завиває вітер, мрячить дощ. Можна сподіватися, що поліцаї не захочуть у таку пору швендяти попід чужими хатами, винюхувати, дослухатися. А може, навпаки? Все одно, час не жде. І, схилившись над столом, підпільники складають текст чергової листівки. Тут, серед народних месників, і Василь Козаченко, автор кількох книжок, що вийшли в Києві до війни. Кому ж як не йому, молодому прозаїкові, знайти потрібне, влучне слово, скласти палкий заклик! І він думає, пише, вкладаючи в схвильовані рядки, всю свою ненависть до ворогів рідного народу...



- Про Василя Павловича Козаченка – письменника-земляка та про його повість «Блискавка» і піде мова на нашому уроці.
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Повідомлення учнів.


Василь Павлович Козаченко - письменник, громадський діяч, автор багатьох повістей, оповідань, нарисів та публіцистичних статей. 
Народився 25 березня 1913 року в с. Новоархангельську Кіровоградської області. Після закінчення школи вступив на літературний факультет до Уманського інституту соціального виховання. 
У 1933-1938 рр. В.П.Козаченко навчався на філологічному факультеті Київського державного університету, після закінчення якого працював відповідальним секретарем редакції журналу "Радянська література". 
До початку Великої Вітчизняної війни видав збірку оповідань "Золота грамота" (1939) і повість "Перший взвод" (1941). 
3 перших днів війни - в діючій армії. Був командиром стрілецького взводу, брав участь в оборонних боях біля Києва. Потрапив в оточення, але, перейти лінію фронту не пощастило. Діставшись до рідного села, організував підпілля, брав участь у складанні, друкуванні та розповсюдженні антифашистських листівок.
Нагороджений медаллю "Партизанові війни" I ступеня. 
Після війни працював у редакціях республіканських журналів "Вітчизна" та "Дніпро". 
Після закінчення війни окремими виданнями вийшли його повісті та романи "Атестат зрілості" (1946), "Серце матері" (1947), "Нові Потоки" (1948), "Зорі назустріч" (1951), "Сальвія" (1956), "Гарячі руки" (1960), "Блискавка" (1962), "Листи з патрона" (1967), "Яринка Калиновська" (І969), "Біла пляма" (1970), "Отчий дім" (1979), "Коні воронії (Дума про матір)" (1989), збірки нарисів "В боях гартована" (1954), "Нью-Йорк зблизька" (1958), "Вершники Ченліма" (1963), "Головний напрямок" (1976), "День слави" (1985). 
Багаторічну працю над циклом "Листи з патрона", до якого увійшли шість повістей: "Блискавка", "Гарячі руки", "Яринка Калиновська", "Біла пляма", "Листи з патрона", "Ціна життя", у 1917 році відзначено високою нагородою - Державною премією УРСР ім. Т.Г. Шевченка 1971 року. 
Упродовж багатьох років В.П.Козаченко поєднував творчу працю з активною громадською роботою. У 1957 р. у складі української урядової делегації брав участь у роботі Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Обирався членом правління, відповідальним секретарем правління Спілки письменників України, головою правління Київської організації СПУ, депутатом Верховної Ради СРСР та УРСР. 
Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, "Знаком Пошани" та іншими нагородами. 
Помер 2 березня 1995 р. в Києві.
2. Бесіда за повістю В.Козаченка «Блискавка»

- Повість В.Козаченка «Блискавка» пройшла випробування дитинством і на все життя залишиться в емоційній пам’яті. Вона удостоєна премії імені М.Островського.

  • На якій події зосереджена увага автора у «Блискавці»?

Автор зосередив увагу читачів на трагічній історії невеликої молодіжної підпільної організації, яка виникла восени 1941 року. Вона проіснувала лише кілька місяців: усі її члени були схоплені гестапо і страчені.

  • Про які часи йдеться у творі?

Василь Козаченко змалював найтяжчі часи гітлерівської окупації на Україні (листопад - грудень 1941 року), розказав про тих, хто загинув, лише ставши до боротьби.

Доповнення вчителя. У творі "Блискавка" письменник звертається до життєвого матеріалу, особисто пережитого. З перших днів Вітчизняної війни В.Козаченко у діючій армії: був командиром стрілецького взводу, брав участь в оборонних боях біля Києва, але потрапив у оточення. Прорватися до своїх, перейти лінію фронту йому не пощастило, і В.Козаченко зв'язується з партизанським підпіллям, ставши одним з найактивніших його учасників. Письменника нагороджено медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» І ступеня.

- Де відбуваються події, описані у творі?

У невеличкому містечку Скальне.

- Хто ж входив до підпільної організації «Блискавка"?

До підпільної організації «Блискавка» входили недосвідчені юнаки й підлітки, які чимось особливим ніби й не виділяються.



  • Назвіть головних героїв твору.

Максим Залізний, Сенька Горецький, Льоня Заброда, Володя Пронін,

Петро Нечиталюк, Галя Очеретна.

  • Що встигли зробити герої повісті?

Випустили одну листівку і врятували друкарське начиння за кілька хвилин перед арештом.

Доповнення вчителя. У них вчорашніх школярів - незламна сила духу, переконання у правоті своєї справи. Об цю силу розбилася професійна вишколеність і скажена лють завойовників, і вони, шестеро спійманих гестапівцями юних підпільників, морально вийшли переможцями у нерівному двобої з фашистами: "Діяли тому, що не діяти не могли".

  • Який епізод з твору це підтверджує?

(Зачитування уривків із твору (44 розділ))

Дуже показовим є такий епізод твору: слідчий гестапо Пауль-Йозеф Форст, переконавшись, що йому ніякими катуваннями не вдається вирвати з ув'язнених жодного слова про підпільну організацію, вирішив посіяти між ними ворожнечу і, викликавши взаємне недовір'я, примусити заговорити. З цією метою Форст фабрикує фальшиві свідчення одних проти інших, демонстративно поліпшує режим Галині Очеретній.

Нарешті, слідчий гестапо саджає всіх учасників "Блискавки" в одну тісну камеру, розраховуючи, що так вони швидше пересваряться між собою. Бо досить комусь засумніватися в товаришеві, хоч на хвилину повірити в те, що друга зламали, щоб бути зламаним самому. І тоді фашисти розкрили б таємницю друкарні.

Та цього не сталося.



Молоді підпільники ще більше згуртувалися, допомагаючи один одному морально й фізично. Щоб підтримати дух своїх товаришів, фактичний організатор і керівник «Блискавки» Максим Залізний цілими годинами декламував тихо вірші, яких знав безліч. Коли непритомного, скривавленого товариша кидали в холодну камеру, друзі гріли його своїми тілами, щоб не дати замерзнути. «Хтось із філософів сказав, - говорить Максим, - там, де людина втрачає віру в товариша, вона втрачає віру в самого себе. Там добра не жди. Там уже всьому кінець».

  • Це був моральний двобій між юними героями і гестапівцем Форстом.

  • Хто ж став мимовільним привідцем викриття «Блискавки»?

Нікчемний сільський п'яничка Савка Горобець. Зацькований, катований у в'язниці, він, нічого не знаючи про організацію, плів про неї все, що тільки, на його потьмарену думку, могло б врятувати його від подальших катувань. І ось цього Савку слідчий Форст також закинув у камеру з юними підпільниками, сподіваючись, що мікроб злості, роздратування посіє в їхніх душах зерна взаємної недовіри, підозри, ненависті... Та молоді борці стали вище за цю зненависть, її вони залишили для тих, хто впав так низько, що міг доводити людину до такого стану.

Юні друзі стали турбуватися про Савку, як і про інших. Все це призвело до пробудження у Савки людської гідності. Так, нікчемний сільський п’яничка прагне віддати свої харчі, які навмисно щедро приносили йому фашисти, до краю виснаженому Петрові Нечиталюку (під цим ім'ям приховувався віськовополонений азербайджанець Джаміль Ібрагім-Огли).

  • Про кого ще йде мова у творі «Блискавка» В.Козаченка?

Про Галю Очеретну та її малолітнього брата Грицька. А ще про зовсім крихітну Надійку Очеретну.

  • Розкажіть про їхню сім'ю, використовуючи цитати з тексту.

(10 розділ).

  • Що ж трапилося з Грицьком?

(Зачитування уривків із твору (38, 39 розділи))

Грицько Очеретний трагічно загинув від поліцейської кулі, виконавши наказ Галі, Максима і Сеньки – заховав букви у річку.

  • Смерть героїв повісті - це звитяжна загибель борців, які сміливо вийшли на бій з ворогом у пітьмі перших окупаційних ночей.

Наприкінці твору змальована остання путь героїв. Фашисти ведуть їх на розстріл.

(Зачитування уривків із твору (48 розділ) та їх обговорення).
3. Обговорення слів Світлани Барабаш: «Минають роки. Віддаляється війна. Та зріла душа пронизує бачені й зафіксовані пам’яттю факти новими силовими лініями роздумів, що адресуються цілому світові як застереження проти нової всепланетарної жорстокості» (Стаття «Пам'ять розуму і серця в ліриці Ліни Костенко»).
V. Підсумок уроку

- Чим вас вразив даний твір?

- Над чим змусив замислитись?
VІ. Домашнє завдання

Написати лист героєві твору

Урок української літератури в 7 класі

Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Література рідного краю Розробки уроків з української літератури для 6-8 класів iconВідділ освіти черкаської районної державної адміністрації районний методичний кабінет
Схвалено радою районного методичного кабінету відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації
Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Література рідного краю Розробки уроків з української літератури для 6-8 класів iconЛітературне краєзнавство як один із шляхів національно патріотичного виховання в школі
Відділ освіти Бердичівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет
Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Література рідного краю Розробки уроків з української літератури для 6-8 класів iconВідділ освіти Рокитнянської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Ольшаницька загальноосвітня школа I-III ступенів
Підсумкові контрольні роботи із зарубіжної літератури (5-11 класи) // Василенко Н. С., Ольшаниця, школа. – 2010. – с
Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Література рідного краю Розробки уроків з української літератури для 6-8 класів iconВідділ освіти Криворізької районної державної адміністрації ку «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради
Персонажі як на долоні. – Укл. Петросян-Чиркінян І. А.– с. Красіне: Красінська зош І-ІІІ ступенів, 2016. – 36 с
Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Література рідного краю Розробки уроків з української літератури для 6-8 класів iconВідділ освіти Красилівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет
У посібнику подано розробки уроків за темою «Село моє – частинка Батьківщини» для учнів 4 класу
Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Література рідного краю Розробки уроків з української літератури для 6-8 класів iconВідділ освіти Збаразької районної державної адміністрації Районний методичний кабінет
Обладнання: комп’ютер, телевізор, підручник, портрет письменника, доповідь, фрагменти кінофільму «Камінний хрест», презентації учнів,...
Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Література рідного краю Розробки уроків з української літератури для 6-8 класів iconВідділ освіти Березанської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Березанська загальноосвітня школа І- ііі ступенів Березанської районної ради Миколаївської області
Березанської зош І – ІІІ ступенів. Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії»
Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Література рідного краю Розробки уроків з української літератури для 6-8 класів iconВідділ освіти Підволочиської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Вчитель біології
Тема: Будова І функції опорно-рухової системи. Кісткова І хрящова тканини. Лабораторна робота №1 «Мікроскопічна будова кісткової,...
Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Література рідного краю Розробки уроків з української літератури для 6-8 класів iconВідділ освіти Чемеровецької районної державної адміністрації Чемеровецький районний методичний кабінет
У чому полягає сутність усвідомлення цінностей соціального спілкування? Що означає засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка