Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені



Сторінка1/5
Дата конвертації05.05.2017
Розмір0,99 Mb.
  1   2   3   4   5

Відділ освіти Уманської міської ради

Методичний кабінет

Уманський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа-інтернат імені

Ю.О. Гагаріна – педагогічний ліцей»


В. М. Кравець
Лексикологія та фразеологія
Міні-підручник з української мови

для учнів 5-6 класів

За новим Державним стандартом

Умань 2014

Укладач: учитель української мови та літератури Уманського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа-інтернат І – ІІ ступенів імені

Ю.О. Гагаріна – педагогічний ліцей»



Кравець Вікторія Марківна

Даний матеріал допоможе поглибити знання учнів з української лексикології та фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних та фразеологічних одиниць; збагатити словниковий запас дітей; виховувати любов до рідної мови, пошану до скарбниці народної мудрості.

У посібнику вміщено теоретичні відомості з лексикології та фразеології, цікаві завдання та вправи для закріплення вивченого, тестові завдання для перевірки.

Для учителів української мови, студентів філологічних факультетів педагогічних університетів, учнів.



Схвалено рішенням педагогічної ради школи , протокол № 3 від 12.12.2013р.; рішенням методичної ради міського методичного кабінету, протокол №3 від 17.12.2013 р.


Зміст

5 клас

1. Лексичне значення слова. Ознайомлення із тлумачним та перекладним словниками 7

2. Однозначні й багатозначні слова. Використання багатозначних слів у прямому та переносному значенні. Лексична помилка 14

3. Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова. 18

4. Групи слів за значенням. Синоніми 21

5. Антоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів,

синонімів. 25



6. Омоніми. 30

7. Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови. 34

8. Перевірка вивченого. 38

6 клас

1. Групи слів за їх походженням: власне українські та

запозичені (іншомовного походження) слова. 40



2. Тлумачний словник української мови. Словник іншомовних слів. 44

3. Активна й пасивна лексика української мови. Застарілі

слова (архаїзми та історизми). 50



4. Неологізми. 55

5. Групи слів за вживанням: загальновживані та

стилістично забарвлені слова. Діалектні слова. 60



6. Професійні слова й терміни. 66

7. Просторічні слова 71

8. Офіційно-ділова лексика. 74

9. Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. 77

10. Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів. 85

11. Фразеологізми в ролі членів речення. Ознайомлення із фразеологічним словником. 92

12. Завдання для перевірки. 96

13. Бібліографія. 98

Дорогий друже!

Опанувавши тему «Лексикологія та фразеологія» ти будеш

Знати: що вивчає лексика та фразеологія, основні терміни розділу, їх значення.
Уміти:визначати лексичнезначення слова, групи слів за значенням, походженням та вживанням у мові; значення фразеологізмів, прислів’їв та приказок, крилатих висловів; користуватися тлумачним, перекладним, етимологічним словниками, словниками синонімів, антонімів; редагувати тексти з лексичними помилками;доречно використовувати у власному мовленні вивчені пласти лексики, фразеологізми.

Умовні позначки:


Запам’ятай!

Домашнє завдання

Завдання для перевірки

Завдання для виконання



Бажаю успіху!

5 клас


1. Лексичне значення слова. Ознайомлення з тлумачним і перекладним словниками.

2. Однозначні й багатозначні слова. Використання багатозначних слів у прямому та переносному значенні. Лексична помилка.

3. Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова.

4. Групи слів за значенням. Синоніми.

5. Антоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів.

6. Омоніми.

7. Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови.

8. Перевірка вивченого





Тема 1

Лексичне значення слова. Ознайомлення із тлумачним і перекладним словниками
Не за горами високими, не за степами широкими, не за морями глибокими, а в царстві її Величності Мови є незвичайна країна Лексика.

Живуть там Слова. Вони такі різні: великі й маленькі, голосні й тихенькі, ласкаві й сердиті.

Одного разу потрапив у цей дивний край хлопчик Питайлик. Зачарували його своєю красою ліси, гаї, діброви. Щебетали, тьохкали, виспівували птахи. Трави, схиляючись до землі, про щось перемовлялись, тихо шепотіли, розмовляли з квітами.

Питайлика оточили мешканці незвичайної країни. Вони були чимось схожі між собою і такі різні…

- Де я? Хто ви? – запитав хлопчик.

- Ти в країні Лексиці, а ми – її мешканці, слова.

Гостинні господарі запросили Питайлика помандрувати країною і ближче познайомитися з її жителями.
Лексика запрошує

Допитливих й кмітливих,

Всіх Знайків і Питайків,

Всіх школярів-пізнайків.

Чекають вас Синоніми,

Антоніми, Омоніми.

Слова ці таємничі

у світ пізнання кличуть.

Лексика - усі слова, які вживаються в мові.

Лексикологія - розділ науки про мову, що вивчає всі наявні в мові слова.


Слово має
Граматичне значення – вказує на належність слова до певної частини мови та на його граматичні ознаки (містом – великий населений пункт; іменник, середнього роду, однини, орудного відмінку).

Лексичне значення – це те, що слово означає, це зміст, укладений у нього народом – творцем певної мови(ДІМ - будівля, призначена для житла або розміщення різних установ). Лексичне значення мають тільки самостійні частини мови.

ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА РОЗКРИВАЄТЬСЯ В ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКАХ.



Загадка

Незчисленна ми родина,

В нас на всіх – одна хатина,

Але в ній і мир, і лад,

І сусід сусіду рад.

Ну, а хто із нас щось значить –

Кожен сам вам розтлумачить.

Поетична хвилинка

Клумачний словник

Тарасик набігавсь, примчав із двора.

Уже й за уроки сідати пора.

Ось віршика вивчив, задачі зробив.

В щоденник заглянув – тривогу забив.

Гласить неодмінний шкільний записник:

«Принести до школи клумачний словник».

Завдання у класі він сам записав.

А що за словник то – і досі не взнав.

Прибіг до бабусі, що прала рушник:

- А що таке, - каже, - клумачний словник?

- Клумачний? – бабуся на те хлопчаку, -

Та, мабуть, що носять його в клумаку!

Сестричка сміється, швидка на язик:

- Сам, каже, - доклумай, який це словник!

Та це вам не шахи, це вам не лото:

Кого не спитає – не знає ніхто.

Спитав у сусіда – вже дещо нове:

- В нас, - каже, - в будинку письменник живе.

По радіо мову веде про слова.

Слова – це перлини, це дивні дива!

Піди ти до нього – у нього книжки.

Він знає й розкаже про всі словники.

Ну що ж, як розради немає ніде,

В квартиру поета Тарасик іде.

Ось дзвонить, заходить:

- Будь ласка! – гука, -

Клумачного дайте мені словника!

Поет усміхнувся: - Ти просиш дарма:

Клумачного, каже, в народі нема.

Клумачний… То, мабуть, почулось…

Пробач, бо той, хто тлумачить,

Той зветься – тлумач.

Буває, що слово відоме давно,

А знає не кожен, що значить воно.

І тут у пригоді стає визначник

Скарбів наших мовних – тлумачний словник.

Тарасику, світла твоя голова,

Ану, зустрічав ти, наприклад, слова:

Красуля, красоля?

Словник розгорни – і зразу побачиш,

Що значать вони: красуля – красуня,

Красоля – цвіток і тут же: краснуха – хвороба діток.

Оце ж і тлумачний словник! Зрозумів?

А є словники ще – походження слів.

Любити життя – звідси йде життєлюб.

А шлюб – від слюбитися,

Слюб – отже й шлюб!

Вивчатимеш мову: слова – в голові,

Любов до них – в серці, в самому єстві.

- Слова в голові? – розсміявся хлопчак. –

То, значить, для слів не потрібний клумак!

Радіє письменник з тямкого дружка:

- Як любиш, наука тобі не важка.

Ціннюща в людини до знань ненасить

І їх за плечима тих знань не носить.

- Спасибі! – Тарасик додому побіг.

І ледве, зраділий, ступив на поріг.

- Доклумав! – гукає сестричці своїй.

А потім біжить до бабусі мерщій.

Примчавши на кухню, червоний, як мак:

- Бабусю! – кричить, - не підходить клумак!

Ціннюща в людини до знань ненасить.

І знань за плечима, гука, - не носить!

Д. Білоус.
Чи користувався ти перекладним словником? Для чого їх використовують? Як побудований перекладний словник?
1. Подати значення словосполучень і речень одним словом, користуючись словами для довідок.

А) Найтепліша пора року. Б) Засіяна або оброблена під посів велика ділянка землі. В) Час опадання листя. Г) Лісовий сторож. Д) П’ятий, найменший палець руки, ноги. Е) Середина ночі.

ДОВІДКА: листопад, літо, лан, мізинець, північ, лісник.

2. Прочитати подані слова. Пояснити їх лексичне значення. Записати слова разом із їх лексичним значенням. При потребі користуйтеся тлумачним словником.

А) Бавовна. Б) Вулик. В) Бандура. Г) Заголовок. Д) Кобза. Е) Щедрівка.

3) Об’єднай слова у такі тематичні групи: суспільно-політична лексика, побутова лексика, літературознавча лексика. Поясни значення виділених слів.



Композиція, вишивка, хліб, гірчиця, рима, епітет, лад, економіка, сесія, самосвідомість, гіпербола, сметана, метафора, реалізм, демократія, вибори, серветка.

4. Розгадай кросворд.

1. Ледача людина. 2. Швидкий поїзд, автобус. 3. Вид усної народної творчості. 4. Головне місто держави. 5 Яка буква «ображається» за те, що її не пишуть на початку слів? 6. Судно, на якому врятувався Ной. 7. Особа, яка написала твір.


1. Л
















2. Е



















3. К
















4. С



















5. И







6. К



















7. А


















5. Переписати, на мiсцi крапок уставляючи пропущенi букви. З’ясувати лексичне значення видiленихслiв, за потреби звернувшись до тлумачного словника. Визначити граматичне значення кожного з цих слiв.

Посади калину, хай коралi-грона нах..ляють низько до з..млi гiлля, хай пiд сонцем стигнуть ягоди ч..рвонi, щедрим урожаєм повниться з..мля. (Ф.Малицький.) Над самим краєм поля колиш..ться клапоть туману, вб..рає в себе сонце, рожевiє i невiдомо де зн..кає, може, спускається на ч..рвоний сап’ян гречки i кладе на нього свою во..кувату нiжнiсть барв. (М.Стельмах.)

6. Згрупуй слова за спільними ознаками і запиши їх, давши кожній групі узагальнену назву.



Зразок. Тварини : ведмідь, олень ....

Ластівка, стіл, п'ять, дуб, лікар, тридцять, камбала, костюм, учитель, дятел, шафа, сорок, плаття, береза, стілець, короп, соловей, диван, двісті, ворона, клен, шахтар, куртка, пальто, карась, сорок п'ять, ясен, сокіл, синиця, каштан, агроном, хек, щука, артист.






7. Передай значення поданих словосполучень одним словом, користуючись словами для довідок. Запиши їх. Склади і запиши із цими словами речення.

А) Позначення місця проживання особи або місцезнаходження установи. Б) Той, хто посилає комусь листа, пакунок, телеграму. В) Сукупність слів якоїсь мови. Г) Розділ граматики, що вивчає будову словосполучень і речень. Д) Режим харчування людини. Е) Набір страв для сніданку, обіду, вечері.

ДОВІДКА: меню, дієта, адресант, адреса, синтаксис, лексика.


Тема 2

Однозначні й багатозначні слова. Використання багатозначних слів у прямому та переносному значенні. Лексична помилка


В українській мові є слова, які називають лише один предмет, явище чи особу, мають одне – єдине лексичне значення (крокодил, літак, автомобіль). Слова виникають з одним лексичним значенням, але деякі з них можуть з часом набувати нових значень. Слова, що мають два і більше значень, називаються багатозначними. (крило – у птаха і у літака; ніжка – дитяча, у стола, у гриба, у рослини, у циркуля; корінь – у рослини, у зуба, математичний; стіл - предмет меблів у вигляді широкої горизонтальної дошки на високих опорах, ніжках (письмовий, обідній, журнальний; робочий на комп’ютері).
Поетична хвилинка

Значень слова клас багато:

Перше – це шкільна кімната,

друге – група школярів, підлітків чи малюків.

Клас об’єднує людей

Спільних поглядів, ідей.

Класи знають футболісти,

І пілоти,й хокеїсти,

Клас каюти визначають

І у класи діти грають.


Багато є значень у слові земля.

Земля – це Вітчизна твоя і моя,

І грунт, що орють весняної пори,

І наша планета, де ми живемо,

І суша, що вабить мандрівника в морі

І кличе його у водяному просторі.



1. Виписати однозначні слова в ліву колонку, а багатозначні в праву.

Айстра, вага, великий, глибокий, готель, діброва, земля, зошит, складний.

2. Виписати з тексту спочатку однозначні, а потім багатозначні слова.

Гули бджоли в квітках. Сяяло весняне сонце, щебетали пташки. Я не міг відірвати очей від квітучої вишні. І здається мені, що немає ніде такої краси, як на нашій рідній землі. Рідна земля – найкраща. Бо ми народились на ній, бо вона дала нам життя і силу. (За В. Сухомлинським).

3. Скласти і записати речення, в яких би подані слова виступали у вказаних значеннях.

1. Малий: а) невеликий розміром, невисокий; б) нечисленний, невеликий сумою; в) короткий, недовготривалий; г) невеликий віком, малолітній.

2. Старий: а) який прожив багато років; б) давно створений, який довго існує; в) який був в ужитку, не новий; г) який існував колись у давнину.


Багатозначні слова можуть уживатися в прямому і переносному значеннях.



Пряме значення – це властиве слову звичайне значення.

Переносне значення – образна назва предмета, явища, дії. Переносним його називають тому, що мовець свідомо переносить назву предмета ( ознаки, явища, дії) на інше, бо вони чимось подібні одне до одного.

Поетична хвилинка

Слова бувають однозначні,

А ще частіш – багатозначні,

В одних значення пряме.

В інших – хто їх розбере?

Сонце світить у вікно,

Несе світло і тепло,

Землю нашу зігріває,

Її ніжно обіймає.

Зараз думайте, гадайте,

Слів значення визначайте, –

Переносне чи пряме.

Хто з вас швидше доведе?

4. Пояснити, в яких словосполученнях слова вжиті у прямому значенні, а в яких – в переносному. Записати їх в окремих колонках.

А) Гіркий полин. Гіркі сльози. Б) Гостра стріла. Гостра суперечка. В) Голе дитя. Голий степ. Г) Залізний цвях. Залізна вдача. Д) Холодні ночі. Холодні очі.

5. Спишіть речення, вкажіть слова з переносним значенням. Вставте пропущені букви.

1. Тільки вранці квіти всі умиваються в росі. (Н. Забіла). 2. В п…чі палав вогонь і ч…рвоним язиком л…зав челюсті. (М. Коцюбинський). 3. По діброві вітер виє, гуляє по полю. (Т. Шевечнко). 4. Сміється сонце з н…бозводу, кудись хмарки на конях мчать. (П. Тичина) 5. Можливо, бл…скавицькр…ло ці горді коси запл…ло? (О. Довженко)



Вживання слів у невластивому їм значенні, уживання зайвих чи схожих слів, а також поєднання слів, сполучень називається лексичною помилкою. Уживання русизмів в українському мовленні вважається лексичною помилкою.

6. Гра «Я – редактор».

Знайдіть у реченнях і виправте лексичні помилки.

1. Ми гуляли в футбол. 2. Я повів Дружка гратися в скверик. 3. Мишко кликав мене на двір гратися. 4. На уроці ми гуляли в різні мовні ігри.5. Ви виходите на слідкуючій остановці? 6. А ви сідайте на свободне місто. 7. Біля третини учнів у класі вчаться добре. 8. Подорож тривала дві неділі.



До поданих словосполучень підібрати такі словосполучення, в які увійшли б слова з переносним значенням. Скласти речення з підібраними словосполученнями, що мають слова з переносним значенням.

А) Весела дівчина. Б) Кам’яне дно. В) Темна ніч. Г) Яскраве сонце. Д) Новий костюм. Е) Вовчий хвіст.



Тема 3

Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова
Усі слова мови поділяють на дві групи:

*загальновживані, які вживаються в усіх стилях мовлення. Вони використовуються повсякденно в усному і писемному мовленні всіма людьми.

*стилістично забарвлені, що вживаються в певних стилях. До стилістично забарвлених слів належать:

* наукова лексика – слова, що вживаються в галузі науки, освіти, техніки.

* політична лексика – слова, що вживаються у політичному, громадському житті.

* розмовна лексика – слова, які використовують в усному невимушеному, переважно побутовому спілкуванні.




1. Запишіть парами слова, близькі за значенням, але різні за вживанням: одне загальновживане, а друге стилістично забарвлене.

Піч, скальпель, вітер, домна, човен, борей (вид вітру), змінювати, корабель, ніж, деформувати.

2. Розподільний диктант. Записати слова у дві колонки: 1-а – загальновживані, 2-а – стилістично забарвлені. З’ясуйте значення виділених слів за тлумачним словником, складіть із ними речення.

Сухий, шелестіння, легіт, квитанція, літак, вегетативний, вугілля, шкільний, ходити, декларація, милостиня, здоров'я, сердешна, квіточка, ґазда, колядувати.

3. З-поміж поданих слів відшукайте емоційно нейтральні. Поміркуйте, в яких стилях уживаються емоційно нейтральні слова, а в якому – емоційно забарвлені.

Вірний, рука, базікати, крихітка, спати, ніс, дідусь, чоловік, йти, пес, гарна, мама, подруженька, будинок, криниченька, котик, співаночка, вірнесенький, говорити, рученька, мала, спатоньки, носище, дідуган, плекати, чолов’яга, гарнесенька, подруга, матусенька, криниця,кіт, після, будиночок.

4. Скласти словник наукової лексики, яка вживається у різних галузях науки:

Українська мова: ….

Літературознавство: … .

Біологія: …. .

Математика: …. .

Медицина: … .

5. Уявіть собі, що ви запрошені на день народження до дуга. Чи можна його привітати таким чином? Відредагуйте.

«Вельмишановний друзяко, в цю благословенну мить дозволь привітати тебе з днем народження. Нехай чаша твого життя повниться добреньким здоров’ячком, посмішкою фортуни, щастям, всілякими успіхами й гараздами!»

6. Творча робота.Скласти діалог про вживання загальновживаної та стилістично забарвленої лексики.




1. Відредагувати текст. Хлопець-студент запросив дівчину на побачення. Допоможіть йому, адже, прочитавши запрошення, дівчина студенту відмовила.

«Наталю, у зв’язку з тим, що ти давно привернула мою увагу, дуже прошу тебе завтра, 27 липня, якщо не буде атмосферних опадів, о 20 год. 30 хв. Перейти через магістраль навпроти твого житлового приміщення в зелений масив для зустрічі зі мною. Про своє рішення повідом у вигляді есемески».

2* Скласти казку про загальновживані та стилістично забарвлені слова.


Тема 4

Групи слів за значенням. Синоніми
Епіграф

Процвітай, українська мова,

Заохочуй красою нас:

Що багатший твій слів – запас, –

Легше вибрати влучне слово.

Д. Білоус








Синоніми

(слова, різні за звучанням, близькі за значенням)

ммммммммммммммм


Антоніми

(слова з протилежним значенням)


Омоніми

(слова, однакові за звучанням, але різні за значенням)




Синоніми – це слова, що звучать по-різному, але мають спільне лексичне значення. (Наприклад: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо, круговид, кругозір; зрозуміти, збагнути, втямити, дібрати, уторопати).

Синоніми, як правило, називають той самий предмет, але різними словами.

Слово «синонім» утворено на основі прикметника грецької мови «synonymos», що значить «однойменний».

Синоніми об’єднуються в синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе слово. Воно є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне, найуживаніше й у словниках синонімів ставиться першим. (Наприклад, кричати, горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати).

Синоніми допомагають точніше висловити думку, уникнути повторення однакових або співзвучних слів.

На ймення ми різні, а суть в нас одна:

СИНОНІМИ ми – тобто схожі слова.


1. Виписати із поезії синоніми.

Будував базіка дім –

Сім дверей і вікон сім.

Торохтій допомагав:

Язиком дошки тесав.

Метушився пустомеля:

Скоро будуть стіни й стеля!

Говорун клав на словах

З бляхи цинкової дах...

В дім без вікон і дверей

Талалай скликав гостей.

На гостину гості йшли,

Але... дому не знайшли,

Ані даху, ні стіни.

Ось такі балакуни! (О. Сенатович)


Ой яка чудова українська мова

Де береться все це, звідкіля і як

Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль».

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. (О. Олесь)



2. Списати уривок, вставляючи пропущені букви. Знайти і підкреслити синоніми до слова метелиця.

Ну й зима – хуртеча та вітрюга.

Ні проїхати, ані пр…йти;

Третій тиждень небо в завірюсі

Падає на землю ст…пову.

Налітає раз у десять років

Отака скажена крутія.

Ніч на базі, ну і ніч, нівроку.

Степова бе…сонна манія.

Курява, завія, хуртовина,

Зам…тіль, і хвища, і юга…

(Л. Первомайський).

3. ПРОВОДИТЬСЯ ЦІКАВА ГРА –


ЗМАГАТИМЕТЬСЯ ДІТВОРА
В УМІННІ ДОБИРАТИ
СИНОНІМИ ДО СЛІВ.


Згрупувати синоніми в ряди.

Обрій, ввічливість, простувати, удаваність, набриднути, прямувати, горизонт, азбука, привітний, нещирість, іти, абетка, докучати, шкутильгати, дріботіти, алфавіт, небозвід, приязний, тягтися, плестися, люб’язний, фальшивість, небосхил, делікатний, лицемірний, чемний.

4. «Коректор»

Знайти в тексті недоліки, виправити їх.

Настали холодні зимові дні. З півночі подув холодний вітер, і холодна земля стала як камінь. Снігу не було. Люди в цю холодну пору сиділи в хатах.



Довідка: крижаний, мерзла, морозну.

5. До поданих слів підібрати синоніми. Визначити, якою частиною мови вони виражені. Зробити висновки.

Праця –

Чарівний -

Говорити -

Важко - .

6. Замініть слово «великий» у всіх словосполученнях синонімами відповідно до його конкретного значення. Запишіть утворені словосполучення.

Великий вітер, велика гора, велика прірва, велике подвір’я, великий врожай, великий натовп, велика сім’я, великі діти, велика людина, велика ніч.

7. У вертикальні ряди клітин запишіть сім синонімів до слова іти так, щоб у виділеному горизонтальному ряду можна було прочитати назву цього явища.



До поданих слів дібрати синоніми.

Хоробрий, йти, посміхатися, бій, шлях, хата, велетень, Вітчизна, всюди, важко, охоче, аргумент, літера, оплески.



Тема 5

Антоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів
Лінгвістична казка

Хлопчик Питайлик, з яким ти познайомився на першому уроці, подорожував країною Лексикою і потрапив у дивне місто Антонімів. На його вулицях виднілися розкішні палаци й убогі хатки, росли високі дерева й низенькі кущі.

Тут жили люди бідні й багаті, сумні й веселі, добрі й злі.

- Хто господарі цього міста? – поцікавився Питайлик у його мешканців.

- Слова! А хто вони, дізнаєшся, коли відгадаєш шараду.

Живуть слова ці завжди в парі,

Але не в злагоді – у сварі.

Ім’я з займенником з’єднаєш –

І назву слів ти прочитаєш.

Розгадуючи, пильним будь

І про сполучник не забудь!

(Антон-і-ми)

- А чому вони такі різні? Чому значення у них протилежні? – запитав хлопчик.

- Це дуже давня історія. Про неї розкаже казка…



Казка про Антоніми

Два брати жили на світі,

Був один з них працьовитий,

А другий ледачий дуже.

Слухай казку про них, друже.

Якщо перший брат вставав,



Другий спать мерщій лягав.

Той стоїть, а той сидить.

Той мовчить, а той кричить.

Той хоробрий і правдивий,

Той брехливий, полохливий,

Той розумний, той дурний,

Той великий, той малий.

День і ніч брати сварились

І ніколи не мирились,

Все, що перший будував,

Другий миттю руйнував.

Кожен рать повів свою.

Стрілись вороги в бою.

Із високим стрівсь низький,

На товстого йшов тонкий.

Стрів білявого чорнявий,

Огрядногохудорлявий,

На сумного йшов веселий,

На тендітного дебелий.

Ця кривава я війна –

Нині сива давнина.

Хоч брати вже й помирились,

Після них слова лишились,

Дуже горді, незалежні,

Абсолютно протилежні.

В мові ці слова живуть,

Їх антонімами звуть.

(А. Свашенко)

1. Вибіркове завдання.

Виписати із прислів’їв антонімічні пари.

1. Ластівка день починає, а соловей кінчає. 2. Ситий голодному не товариш. 3. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. 4. За одного вченого дають десять невчених. 5. Вчення - світ, а невчення – тьма. 6. Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. 7. Хто хоче більше знати, тому треба менше спати. 8. Учись змолоду – пригодиться на старість. 9. Краще з розумним загубити, ніж з дурним знайти. 10. Маленька праця краща за велике безділля. 11. Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

2. Завдання з ключем.

До поданих слів доберіть антоніми. Прочитайте перші літери дібраних антонімів. Яке слово вийшло?

Пасивний –

День –

Голосно –



Песиміст –

Вчений –

Колективний –

Багато –


3. Іноді слова стають антонімами тільки в словосполученнях. Дібрати до словосполучень антоніми.

Свіжий хліб; свіже молоко; свіжий огірок; свіжа газета; свіжі квіти; свіже повітря; зелене яблуко; глиняний посуд; цілий кавун; чиста вода; чиста білизна; жирна страва; чорно-білий телевізор; повний місяць; повний чоловік; повний кухоль.

4. Згадай назви творів, у яких використовуються антоніми.

5. Розгадай метаграму.

На морі шторм уже два дні,

А я - його антонім.

Вершина сяє вдалині,

А я – її синонім.

6. Розгадай кросворд.

1. Антонім до слова чорний. 2. Антонім до слова далеко. 3. Антонім до слова смуток. 4. Антонім до слова свійський. 5. Антонім до слова безділля.






1.



















2.



















3.

























4.
















5.














7. У поданих прислів’ях вставте потрібні слова-антоніми.

1. З великої хмари … дощ. 2. Слова, як мед, а діла, як …. 3. Менше говори, …роби. 4. Труд дає, а … … . 5. Літо збирає, а … з’їдає. 6. Руки білі, а сумління … . 7. Добре говорить, а … робить.



8. Аналіз структури словників

Розглянути структуру словника синонімів і словника антонімів. З'ясувати особливості побудови цих словників на основі зіставлення.

Ознайомлення зі структурою словника синонімів української мови

1. Прочитати передмову словника і стисло її переказати.

2. Ознайомлення з побудовою словника і словникової статті.

3. Пояснення умовних скорочень.

4. Повторення алфавіту за словником.

Ознайомлення зі структурою словника антонімів української мови

1. Прочитати передмову словника і стисло її переказати.

2. Ознайомлення з побудовою словника і словникової статті.

3. Пояснення умовних скорочень.






1. Дібрати антоніми до багатозначних слів у поданих словосполученнях.

Сухий одяг; суха погода; сухий хліб; суха мова; сухе літо; сухі квіти; чисті руки; чиста совість; чисте небо; чистий сніг; чиста ріка.



2*. Виписати загадки, які містили б антоніми.


Тема 6

Омоніми

Загадка

Нас лише ім’я єднає.

Все останнє розділяє.
Я не він, а він не я.
Ви ж назвіть наше ім’я.


Омоніми слова, однакові за звучанням, але різні за значенням.

Від багатозначних слів омоніми відрізняються тим, що багатозначні слова виникли на основі подібності, а омоніми утворилися внаслідок випадкового збігу звучання.



Джерела омонімів:

1. Внаслідок випадкового збігу звучання слів (лавка – магазин, лавка – меблі).

2. У результаті збігу у звучанні українських та іншомовних слів (міна – вираз обличчя (фр.), вибуховий пристрій (лат.), грошова одиниця Стародавньої Греції (гр.).

3. У результаті словотвірних процесів (корм – кормові, корма корабельна – кормові).

4. У результаті розпаду значення (коник – пестливе до кінь, коник – назва комахи).

Серед омонімів виділяємо:



Омофони – звучать однаково, але по-різному пишуться (віра – Віра; прут – Прут)

Омоформи– слова, що належать до різних частин мови (три – дієслово, три – числівник)

Омографи– однакові за написанням, але різні за вимовою (о'рган – орга'н; а'тлас – атла'с).

Жартівливі вірші, в основі яких лежить використання однакових чи подібних за звучанням слів, називаються каламбурами.






1. Прочитай каламбури, випиши омоніми та визнач їх різновид.

По дорозі їхав віз.

Він із лісу дрова віз.

А на греблі через став

Заскрипів наш віз і став.
Я до хати дрова ніс

І замерз у мене ніс.


Від чорнила і від мила

Ледве руки я відмила.


Вчора, вибачте за риму,

Полетів мій лист до Риму.


У погожі ясні дні

Сова в дуплі сидить на дні.


Я послав листівку другу,

А тепер пишу вже другу.


На горі, що зветься Лиса.

Є нора старого лиса.


На червоній горобині

Чути співи горобині.


Буду в аптеці купувати

Йод, бинти і купу вати.


Побачила гуска підводу

І з криком пірнула під воду.

2. Розподільна робота.

Розподілити подані словосполучення у дві колонки: 1) із омонімами; 2) із багатозначними словами.

Цвіте пролісок, цвіте усмішка. Гриф гітари, хижий гриф. М’яка подушка, м’яка вдача. Вбирати запах, вбирати дитину. Солодкий цукор, солодкий сон. Мило всміхнувся, духмяне мило. Фаянсова чашечка, колінна чашечка. Важка валіза, важка доля. Морська чайка, козацька чайка.

3. З поданими словами скласти два речення так, щоб ці слова виступали омонімами.

Перловий, вити, кілька, марка, шотландка, полька, склад, літній.

4. Відгадай загадки. Доведи, що відгадки є омонімами. Складіть із відгадками речення.


  • Якою косою не можна косити?

  • Які півники не літають і не кукурікають?

  • Яким гребінцем не можна розчесатися?

  • Який ключ літає?

  • Яким ключем двері не відчиниш?

  • З якого крана не набереш води?

  • Яке поле не виореш?

  • З якої байки не можна пошити сорочку?

  • З якої чашечки ніколи не нап’єшся?

  • Яка мушка не літає?

  • Чи можна переломити прут?

  • Яке містоширяє над головами?

  • На мене сідають, коли спочивають,

Де вулкан, там і я. То яке в мене ім’я?

  • Яку державу влітку можна носити на голові?

5. Записати речення. Підкреслити омоніми.

1. А мати хоче научати, так соловейко не дає. 2.В тебе товар весь хороший, будеш мати мірку грошей. 3. Де Дніпро наш котить хвилі, рве стрімку пороги, там країна вся зелена, рідний край розлогий. 4. Край берега у затишку прив’язані човни. 5. Відлітають сірим шнуром журавлі у вирій. 6. На великій площі копали криниці і ставили високі журавлі.

6. Поясніть, що спричинило непорозуміння.

Повернувся хлопець з військової служби.

– Служив я в морфлоті. Жодна качка мені не була страшною!

– Звісно, чого качки боятися: то ж навіть не індик!

* * *

– Мамо, мамо! Купи мені «Reeboоk»!



– Яких іще рибок? У тебе ще хом’ячок не здох!




1. Прочитай речення. Склади речення із виділеними словами, щоб довести, що це омоніми.

1. Щоб хліб мати, треба добре працювати. 2. На будову привезли балки. 3. Над селом ключ журавлиний кружляв. 4. Чия гребля, того й став. 5. Коло млина, коло броду два голуби пили воду.

2.* Скласти каламбури.

Тема 7

Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови


Чи задумувалися ви колись, чому те чи інше слово так називається? Звідки походить його назва?

Наука, яка вивчає походження слова та його історичний розвиток називається етимологією. Дізнатися про походження того чи іншого слова можна, скориставшись етимологічним словником.

Лінгвістична казка

У чарівній квіточці, що називається айстра народився сонячний промінчик. Він дуже любить подорожувати і запрошує нас із вами в мандрівку. Та спочатку з’ясуємо походження назви його квітки.

Айстра – із грецького «астер», що означає «зірка».

Першим, кого зустрів промінчик, мандруючи, була бджілка. (назва дуже давня. Перші звуки цього слова «бж» нагадують дзижчання цієї комахи під час польоту. Тому так і назвали).



Мед – давньослов’янське слово, що означає «щось солодке».

Комаха – латинське слово, означає «тварина, що має надсічки»

Вулик – праслов’янське слово, означає «дупло, щілина, прохід».

Праця – давньоруське слово, означає «напруження сил, клопіт, старанність».

Промінчик відчув легенький подих вітерця. Ти чому вітер?– Моє ім’я означає «рух повітря у горизонтальному напрямі». Слово це праслов’янське і спочатку мало назву начебто живої істоти: «той, хто дує».

Заважали розмові промінчика і вітра голуби. Вже надто голосно чулося їхнє «гуль-гуль». Голуб – праслов’янське слово, що означає «блакитний» - «колір ясного неба». А птахи отримали цю назву від кольору шийки.

Дятел – давня слов’янська мова, «той, що довбає».

Ворона – «чорна».

Соловей – праслов’янської мови означає «сіренька пташка».

Птах – давньоіндійське слово «той, що літає».

Півень – походить від дієслова «співати».

Індик – «індійський півень»

Познайомившись із птахами та дізнавшись їхні імена, захотів наш промінчик і про тварин дещо дізнатися. Тут саме пробігав пес.



Пес – дуже давнє слово, означає «сторож», «вартовий».

Кіт – від латинського слова «котус», що означає «дика кішка».

Корова – від праслов’янського слова «корва», що означає «рогата».

Молоко – з праслов’янської «те, що видоюють».

Лисиця – давньослов’янське слово, «жовтуватий, рудий».

Заєць – давньослов’янська «стрибун».

Їжак – давньоруське слово «колючий».

Миша – давньослов’янська мова «злодійка».

Муха – індоєвропейська мова «сіра».

Вовк – «тварина, котра вгризається, рве, розриває свою здобич».

Ведмідь – «той, що знає де знаходиться мед».

Мурашки – «мурувати, будувати».

1. Користуючись етимологічним словником, дізнайся походження таких слів:обрій, прозорий, навмання, рушник, успіх, завтра.

2. Склади етимологічний словник рослин.

3. Розгадати метаграми, з’ясувати етимологію слів-відгадок.



Він із «г» - трава, не квіти

Ціле літо.

Ну, а з «в» цвіте мені

На вікні.
З «н» - засідання робоче,

З «ш» - загадка для охочих.
У двох словах шиплячі маєм,

Але в шиплячих інших зміст.

Ми перше слово – одягаєм,

А другим робить хід шахіст.
В кожнім звуці – промінець крилатий,

Кожна буква – зернятко живе.

З «пе» ти можеш мною малювати,

Вишити мене ти можеш з «ве».

4. Уяви, що ти шеф-кухар ресторану «Етимологія». Склади меню, у якому крім назв блюд будуть ще й пояснення їх походження.

1. Скласти етимологічний словник: (на вибір)

А) побутової лексики;

Б) імен учнів нашого класу;

В) назв населених пунктів нашого району.

2.* Скласти лінгвістичну казку «Пригоди Петрика П’яточкіна в країні Етимології.
Перевірка вивченого

1. Лексикологія – це розділ науки про мову, що вивчає:

А) правила написання слів; б) всі наявні в мові слова; в) звуки мови та мовлення.

2. Слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням, називаються:

А) синонімами; б) антонімами; в) омонімами.

3. Укажи словосполучення, в якому слово золотий ужито в прямому значенні:

А) золотий браслет; б) золота дитина; золоті руки.

4. Укажи багатозначне слово:

А) Київ; б) суниця; в) голова.

5. Укажи синонім до слова азбука:

А) абетка; б) кросворд; в) азбест.

6. Укажи групу слів, які не є синонімами:

А) пахучий, духмяний, ароматний; б) дбати, клопотати, піклуватися; в) ходити, летіти, марширувати.

7. Укажи антонім до слова радіти:

А) сумувати; б) жартувати; в) веселитись.

8. Укажи антонім до слова чистий у словосполученні чисті руки:

А) хмарний, б) розведений, в) брудний.

9. Укажи речення з лексичною помилкою.

А) Ми приймали участь у спартакіаді. Б) Хлопчик перейшов на другий бік вулиці. В) Дідусь подарував мені книжку.

10. Наведи власний приклад речення з синонімічним рядом слів.

11. Склади словосполучення або речення, які дозволяють розрізнити значення омонімів: мул, гірка, діти, засипати.

12. Пояснити лексичне значення виділених слів у реченні.

Діду, люльку заховайте, в люльці внука погойдайте!

Був холодний місяць лютий, лис ходив голодний, лютий.



Дякую

за сумлінне вивчення розділу

«Лексикологія»!

Бажаю успіхів у вивченні української мови!



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені iconВідділ освіти артемівської міської ради міський методичний кабінет опис педагогічного досвіду вчителя англійської мови артемівського навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 ім. Артема – багатопрофільний ліцей»
Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені iconУправління освіти виконавчого комітету шепетівської міської ради методичний кабінет
Укладач Гарбарець Валентина Миколаївна вчитель англійської мови навчально-виховного комплексу №1 у складі: «Загальноосвітня школа...
Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені iconКняжицький навчально виховний комплекс: загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад словниковийдивограй княжичі 2014
Княжицький навчально виховний комплекс: загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів
Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені iconУправління освіти виконавчого комітету Марганецької міської ради Методичний кабінет Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Використання мультимедійних

Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені iconВідділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та

Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені iconВідділ освіти Тальнівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Тальнівський нвк «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія»

Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені iconВідділ освіти Рокитнянської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Ольшаницька загальноосвітня школа I-III ступенів
Підсумкові контрольні роботи із зарубіжної літератури (5-11 класи) // Василенко Н. С., Ольшаниця, школа. – 2010. – с
Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені iconНаукове товариство учнів «Ерудит» цдют м. Ульяновка
«Ульяновський навчально-виховний комплекс №2 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Ульяновської районної...
Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені iconВідділ освіти виконкому Жовтоводської міської ради Комунальний заклад освіти середня загальноосвітня школа №12 з профільними класами
Жовтоводська середня загальноосвітня школа №12 з профільними класами, спеціаліст вищої категорії
Відділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу та вивчення базових дисциплін у школі в 2014-2015 навчальному році Міський методичний кабінет
Міський методичний кабінет відділу освіти Артемівської міської ради пропонує до Вашої уваги та використання у роботі перелік нормативних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка