Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та



Сторінка4/5
Дата конвертації14.04.2017
Розмір0.87 Mb.
1   2   3   4   5

Проведення екзаменаційного диктанту
 Оскільки державна підсумкова атестація з української мови за курс базової школи у дев’ятому класі традиційно проводиться у формі текстуального диктанту, вчителі мають володіти методикою його проведення. Крім рекомендацій, пропонованих Міністерством освіти і науки України та авторами збірників диктантів, пропонуємо практичні поради, які допоможуть учителям у проведенні диктанту як форми контролю.

Диктант вимагає від учнів умінь зосередитися, посиленої уваги, відповідного темпу письма, швидкого орієнтування у вивчених правилах і точності відтворення почутого.



Певні вимоги ставляться і до вчителя, дотримання їх сприятиме чіткій організації праці та позитивно позначиться на кінцевому результаті, а саме:

  1. Виголошення тексту повинне бути якісним щодо дикції, інтонації і темпу читання. Слід дотримуватися балансу між темпом письма всього класу і темпом диктування. Ситуація, коли учень не встигає записати почутий текст, не допускається.

  2. Диктант розпочинається не з читання тексту, а з інструктажу. Наголошується, що:

  • текст буде читатися три рази: перший раз звучить увесь текст для загального ознайомлення, другий раз – для написання, третій – для перевірки та виправлення можливих помилок;

  • кожне речення також читатиметься тричі: перший раз – для сприйняття, другий раз – частинами для запису, третій – для перевірки написаного.

  1. Під час виголошення диктанту в класі чути тільки текст; жодного зайвого слова вчитель не промовляє, щоб не порушувати уваги дітей. Попередження допустиме лише тоді, коли треба вказати на новий абзац або речення. Тоді звучать фрази «Наступне речення»,«Абзац».

  2. Поділ речення на частини під час читання не може бути довільним, а підпорядковується певним принципам:

  • орієнтовна кількість слів у частині – два-чотири;

  • частина читається, як правило, один раз;

  • однорідні члени речення, по можливості, диктуються водночас та з відповідною інтонацією;

  • нижчим тоном і в прискореному темпі читаються порівняльні звороти, звертання, вставні слова, відокремлені члени речення;

  • окремою частиною може бути коротка підрядна або сурядна частина складного речення.

  1. Щоб віднайти правильний темп читання, вчителю слід орієнтуватися на учня із середньою у порівнянні з іншими швидкістю запису. Як тільки він завершить запис прочитаного, можна читати наступний фрагмент речення.

  2. Слід ігнорувати намагання деяких учнів спонукати вчителя до багаторазового читання одного й того ж. В окремих випадках дати більше часу для запису складного фрагменту тексту.

  3. Після запису фрагментів речення читається повністю.

  4. Після написання всього тексту диктант читається повністю для остаточної перевірки записаного. Текст читається, як правило, ще повільніше, із паузами між реченнями, які використовуються учнями для перевірки написаного.

  5. Час для самоперевірки не надається. Сумніви щодо правопису учні повинні вирішувати в процесі написання.


Проведення Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2015»
Специфікою конкурсів «Учитель року» останніх років було намагання відмовитися від шаблонних форм їх проведення, що дозволило більш повно виявити творчі здобутки педагогів і популяризувати їх із метою підвищення професійної майстерності. Це вимагає від його учасників, крім знання предмета, належного володіння інформаційно-комунікаційними технологіями, зокрема створювати власні блоги, працювати з тестовими системами тощо.

Щодо конкурсу «Учитель року – 2015», то він, з одного боку, став більш відкритим, (всі охочі могли ознайомитися з матеріалами його учасників на їхніх персональних блогах), творчим, цікавим, а з іншого, виявив слабкі сторони в підготовці учасників та поданих ними матеріалів. Із метою уникнення допущених недоліків у майбутньому радимо звернути увагу на такі моменти:



  • Конкурс – це завжди пошук нових ідей, свіжих думок та креативних поглядів. І цією новизною має бути пронизаний висновок методичного об'єднання про педагогічну та методичну діяльність педагога. Результативність роботи, зокрема переможців конкурсів, олімпіад, МАН, краще показати у формі діаграми за роками чи подати узагальнено в іншій формі, ніж перераховувати поіменно. Важливо продемонструвати досягнення учасника не лише на рівні навчального закладу, а й району (міста), області, України.

  • Найбільше турбот учасникам конкурсу завдав блог, оскільки потребував багато часу, знань і вмінь. Щоб зробити його презентабельним і читабельним, радимо продумати тематичні рубрики (обов'язкові рекомендувалися); постійно оновлювати, наповнюючи цікавим і різноманітним за тематикою контентом; для привабливості та інформативності розмістити окремі ґаджети. Члени журі, крім цього, відстежували, як блог сприяв організації урочної та позакласної навчальної діяльності учнів, як залучалися батьки до участі в навчально-виховному процесі, наскільки був комунікативним (запитання – відповіді), а контент - авторизованим.

  • Під час створення і захисту освітнього проекту радимо звернути увагу вчителів на такі моменти:

а) вид і форму проекту, адже від цього залежатиме його структура (пропонувався практико-орієнтований проект у формі розробки уроку);

б) мету створення (перевірялися знання типів та структури сучасного уроку);

в) використання сучасних підходів до навчання (особистісно орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного);

г) застосування інтерактивних форм і методів;



ґ) комунікативний аспект (уникати читання розробки під час захисту проекту).

  • При проведенні майстер-класу учасник конкурсу повинен не лише презентувати свої досягнення, а й розкрити їх оригінальність, інноваційність. Великого значення слід надавати формі проведення, яка б захопила аудиторію, сприяла активізації діяльності, збудила інтерес і прагнення пізнати нове, оволодіти ним. Небезпека "провалу" майстер-класу криється у використанні відомих широкому загалу методів і прийомів роботи, видавання їх за новації. Результативність майстер-класу значною мірою залежить від уміння його автора бути безпосереднім, створити атмосферу невимушеності, співтворчості, зацікавлення. Часто спостерігається протилежне: скованість, прив'язаність до конспекту, дистанціювання від учасників, невміння керувати діяльністю.

Для визначення ефективності підготовки і проведення майстер-класу радимо враховувати наступні критерії.

Презентабельність – виразність інноваційної ідеї, вигідне вирізнення її серед інших.

Ексклюзивність – яскраво виражена індивідуальність, неповторність у представленні інноваційної ідеї.

Прогресивність – відповідність представлених ідей тенденціям сучасної освіти та методики навчання предмета, здатність автора не тільки до методичного, а й наукового узагальнення досвіду роботи.

Умотивованість – наявність прийомів і умов мотивації, залучення кожного до активної творчої діяльності щодо опанування нової ідеї.

Оптимальність – достатність використаних форм, методів і засобів, їх зв’язок із метою та результатом.

Ефективність – результативність пропонованих інновацій для кожного учасника майстер-класу: що конкретно це дає учасникам.

Технологічність – чіткий алгоритм заняття, дотримання структурних компонентів.

Артистизм – піднесений стиль, харизма, здатність до імпровізації, вміння впливати на аудиторію.

Загальна культура – ерудиція, нестандартність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації.

  • Хвилювання в учасників завжди викликає конкурсне випробування з фахової майстерності у формі тестів за завданнями організаторів проведення відповідного туру. За результатами цьогорічного тестування радимо звернути увагу майбутніх конкурсантів на знання основ сучасної освіти (головні тенденції, підходи до навчання, функції вчителя), педагогіки (дидактика, процес навчання, освітнє середовище, освітні технології, метод, прийом тощо), психології (види темпераменту, індивідуальний підхід, типи сприйняття інформації, психолого-педагогічні ситуації тощо). Завдання цьогорічного конкурсу будуть розміщені на веб-порталі «Освіта Рівненщини».

  • Вирішальним при визначенні переможця традиційно на конкурсі є урок. Готуючи його, передбачливий учитель візьме до уваги також критерії, якими керуватимуться члени журі в оцінюванні уроку. Пропонуємо конкретизовані критерії, що значно допоможе в розробці і проведенні заняття.

Фахова компетентність: знання предмета, науковість.

Методична компетентність: а) мета і цілі уроку: повнота мети, конкретизація її в цілях, рівень досягнення; б) тип і структура: чіткість, змістовність і завершеність кожного з етапів; відповідність структури обраному типу; в) форми роботи: фронтальна, індивідуальна, парна, групова; г) види завдань: репродуктивні, частково-пошукові, проблемні, дослідницькі, творчі; ґ) технології, методи і засоби навчання, їх доцільність та інноваційність; д) організація самостійної діяльності учнів на уроці; е) формування предметних компетенцій.

Психолого-педагогічна компетентність: а) мотивація та активізація пізнавального інтересу учнів; б) рефлексія процесу та результатів навчання; в) підведення підсумків, оцінювання діяльності учнів: правильність, доцільність, види оцінювання; г) характер та обсяг домашнього завдання; ґ) роль учителя: ментор, наставник, фасилітатор; д) раціональність використання часу на уроці.

Особистісні якості: а) культура мовлення, комунікативність; б) креативність; в) ерудиція; г) стриманість, емпатія.

Наголошуємо, що урок має бути суто авторським, інноваційним щодо підходів, технологій, методів і прийомів навчання.



  • Не варто недооцінювати самоаналіз уроку як конкурсний захід, у процесі якого оцінюється здатність учасника конкурсу до рефлексії власної діяльності. Помилковими є намагання окремих учасників переказати конспект уроку, тому що це свідчить про нерозуміння мети самоаналізу.

Із метою ефективного проведення самоаналізу проведеного уроку слід найперше пам'ятати, що від педагога очікують рефлексії його діяльності на уроці, розуміння причин успіху чи невдач. У ході кількахвилинного виступу вчитель аналізує досягнення поставлених цілей; мотивує доцільність обраних методів і прийомів роботи; виділяє найбільш вдалі фрагменти, цікаві відповіді учнів; коментує цікаві моменти, на які члени журі могли не звернути уваги; з'ясовує причини невдач, помилок, якщо такі були. Не потрібно боятися вказати на власні помилки: розуміння і визнання їх журі сприйме позитивно. Проте не варто акцентувати увагу на тому, що окремі завдання не вдалося виконати за браком часу. Некоректними вважаються посилання на непередбачений рівень підготовки дітей та інші «недоліки» класу.

Самоаналіз передбачає запитання до вчителя для отримання додаткової інформації про хід та результати діяльності йогота учнів на уроці, про оцінювання власної діяльності тощо. До цього слід бути готовим.



Маліванчук Наталія Володимирівна,

завідувач міського методичного кабінету



відділу освіти виконкому Острозької міської ради.
Вимоги до сучасного уроку
Загальні вимоги до уроку:

  • проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу; проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій;

  • особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, нахилів, здібностей та життєвих настанов;

  • оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів; встановлення міжпредметних зв'язків, які усвідомлюються учнями;

  • зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

  • актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо;

  • логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів; ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, особливо – комп'ютерних;

  • тісний зв'язок із життям, першою чергою – з особистим досвідом учня;

  • формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності;

  • формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти; діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу – освітньої, розвиткової, виховної та самовдосконалення. В контексті сучасних концепцій навчання на перший план, замість освітньої, виходить виховна функція дидактичного процесу – формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості. Це вимагає, безумовно, зміни парадигми уроку з метою формування духовного світу учня, допомоги в його самоактуалізації та самореалізації, визнання права бути суб'єктом навчального процесу і формування суб'єкт-суб'єктних взаємин на кожному уроці. Така парадигма має бути гуманною і особистісно спрямованою. Відповідно, ґрунтовно змінюється зміст цих функцій та вимоги до уроку.

Виховні вимоги до уроку:

  • формування і розвиток в учнів національної свідомості, самосвідомості та 4 ментальності, провідних рис громадянина своєї держави;

  • формування в учнів високої духовності, підвалину якої мають становити загальнолюдські, національні та професійні цінності, широка моральна, правова, екологічна, політична, художньо-естетична й фізична культура;

  • формування і розвиток в учнів активної життєвої настанови, допомога в самоактуалізації та самореалізації у навчальному процесі та майбутній професійній діяльності;

  • вміле поєднання дидактичних, розвиткових і виховних завдань кожного уроку та їх творче спрямування на формування і розвиток всебічно і гармонійно розвиненої особистості;

  • формування і розвиток мотивації постійного самовдосконалення і змістовної професійної діяльності шляхом реалізації потенційних інтелектуальних, фізичних та інших можливостей;

  • підпорядкування виховної мети кожного уроку загальній меті виховання тощо.

Розвиткові вимоги до уроку:

  • спрямованість кожного уроку на максимальний розвиток духовних, інтелектуальних, фізичних і творчих здібностей кожного учня, його провідних психічних рис;

  • направленість кожного уроку на «зону найближчого розвитку» учня та її творче проектування і реалізація.

Дидактичні вимоги до уроку:

  • чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;

  • проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей кожного учня та активна допомога в його самовдосконаленні тощо;

  • оптимальне визначення змістового компонента кожного уроку з урахуванням особистісної спрямованості навчально-виховного процесу;

  • широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;

  • творчий підхід до обґрунтування методики проведення кожного уроку;

  • опора на загальнолюдські цінності в застосуванні принципів навчання;

  • забезпечення активного зворотного зв'язку, дієвого контролю і управління тощо.

  • крім зазначених, обов'язково слід мати на увазі й інші вимоги до уроку: організаційні (чіткість, раціональне використання часу, обладнання, дисципліна тощо);

  • управлінські (цілеспрямованість, оперативність, конкретність, стиль управління тощо);

  • санітарно-гігієнічні (температура, освітленість, працездатність, перевтома тощо);

  • етичні (рішучість, вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність тощо);

  • психологічні (врахування індивідуально-психічних особливостей учнів, психічного стану учнів і вчителя, настрою вчителя та ін.) тощо.


Пам'ятка учителю щодо підготовки уроку
1. Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.

2. Урок – відносно самостійна ланка у системі навчання.

3. Урок будується як цілісна система взаємодії учителя і учнів на основі співробітництва.

4. Урок будується на основі:



  • програмних вимог;

  • урахування можливостей учнів;

  • урахування можливостей учителя, його творчого потенціалу.

5. Кожен урок має таке дидактичне призначення:

  • засвоєння нових знань;

  • формування умінь і навичок;

  • контроль і оцінювання знань та ін.

6. На уроці комплексно розв'язуються завдання освіти, виховання і розвитку.

7. Урок має раціональну структуру.

8. Зміст навчального матеріалу відповідає основним принципам (науковість, зв'язок із життям, системність, наступність тощо).

9. Застосовуються різноманітні форми проведення уроку.

10. Використовуються нестандартні форми проведення уроку.

11. Здійснюються диференціація й індивідуалізація навчання.

12. Забезпечуються міжпредметні зв'язки.

13. Учитель розвиває навчальну, пізнавальну діяльність учнів і керує нею, здійснюючи стимулювання, організацію, контроль, оцінювання діяльності, озброює учнів прийомами самостійної роботи, формує навички самоконтролю. Для проведення уроку створені необхідні умови: матеріальні, морально-психологічні, гігієнічні, естетичні.

14. Урок проводиться за планом – творчим робочим документом учителя.

15. Проводячи урок за планом, учитель готовий переструктурувати його в разі потреби.

16. Висока результативність уроку.

17. Учитель самоаналізу є проведення і результати уроку.



Найголовніші ознаки технології уроку:

  • сучасність – постійне прагнення до новизни і вдосконалення замісу уроку;

  • оптимальність – спроба досягти навчально-виховних цілей при економічному використанні часу;

  • інтегральність – синтез знань з мови, літератури, історії, краєзнавства тощо;

  • науковість – опора на досягнення сучасної лінгвістики, лінгводидактики, лінгвопсихології;

  • відтворення процесу навчання і його результатів;

  • програмування діяльності вчителя й учнів;

  • використання різноманітних засобів навчання, ТЗН;

  • якісна і кількісна оцінка результатів уроку.


Вісім ознак сучасного уроку


  1. Розвиток критичного мислення учнів.

  2. Розвиток навичок мислення високого рівня.

  3. Особистісно зорієнтоване навчання.

  4. Проблемне навчання.

  5. Ігрові технології.

  6. Інтерактивне навчання.

  7. Інформаційні технології та мультимедійні засоби навчання.

  8. Аналіз та інтерпретація художнього твору.


Завдання всебічного розвитку особистості
Завдання всебічного розвитку особистості школяра підпорядковує у своїй сутності розгляд ряду філософських, наукових, практичних та естетичних площин освіти.

Етапи підготовки учителя до уроку:

1. Визначення специфіки навчального матеріалу.

2. Визначення місця уроку в програмовому матеріалі і в системі знань учнів.

3. Визначення типу уроку та його структури.

4. Вибір найбільш ефективних методів, прийомів, форм, засобів навчання.

5. Розробка оптимального змісту уроку.


Сучасний урок: типи і структура
Класифікацій уроків є десятки. Проблема ця дуже складна і не вирішена остаточно ні у світовій, ні у вітчизняній дидактиці.

Структура уроку – це сукупність, послідовність та логічний зв'язок елементів, які становлять модель уроку.

Сучасна класифікація уроків здійснюється на основі дидактичної мети. Авторами такої класифікації є В. О. Онищук, М. А. Сорокін, М. І. Махмутов та ін.

Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі:

- комбіновані (змішані) уроки;

- уроки засвоєння нових знань;

- уроки формування навичок і вмінь;

- уроки узагальнення і систематизації знань;

- уроки практичного застосування знань, навичок і умінь;

- уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.

Така класифікація є найзручнішою для планування, прогнозування діяльності вчителя, обґрунтування методики кожного уроку.



Основні етапи сучасного уроку
1. Організаційний момент. Зовнішня і внутрішня (психологічна) готовність учнів до уроку. Формування позитивної мотивації.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Актуалізація знань і умінь учнів. Підготовка до сприйняття нової інформації. Створення проблемних ситуацій.

4. Формулювання теми, мети, завдань уроку. Постановка проблеми.

5. Організація сприйняття і осмислення нової інформації (теорії).

6. Первинна перевірка розуміння навчального матеріалу (теорії).

7. Організація практичної діяльності учнів з використанням нової інформації (практика).

8. Організація творчого застосування учнями знань (виконання проблемних завдань, досліджень).

9. Узагальнення і систематизація засвоєного матеріалу.

10. Контроль за результатами навчальної діяльності. Оцінка знань.

11. Домашнє завдання.

12. Підведення підсумків уроку.


Структура уроку формування вмінь і навичок
1. Актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок учнів (також перевірка домашнього завдання).

2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та мотивація учіння. Створення проблемних ситуацій.

3. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні й пізнавальні вправи). Створення проблемних ситуацій.

4. Первинне застосування нових знань (пробні вправи).

5. Самостійне застосування учнями знань у нових ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням).

6. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).

7. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Структура уроку за технологією проблемного навчання

(за Н.Дайрі)


Перевірка знань

Проблемна ситуація

Самостійна пошукова діяльність

Виявлення результатів

Розв'язання проблемних завдань

Завдання для домашньої самостійної

Проблемне завдання

Проблемний виклад

Суть проблемного навчання полягає у створенні для учнів проблемних ситуацій, в усвідомленні, сприйнятті, розв'язанні їх у процесі спільної роботи учнів і вчителя за умов максимальної самостійності перших і під загальним керівництвом останнього. Таке навчання відбувається за типовою схемою:



  • учитель створює проблемну ситуацію, для розв'язання якої учень має знайти й використати нові для себе засоби діяльності;

  • учні аналізують ситуацію, усвідомлюють, що для них невідоме, шукають способи розв'язання проблеми, вчитель допомагає їм, надаючи необхідну інформацію.

Результатом проблемного навчання є нові знання, уміння, способи їх реалізації, розумова діяльність учнів.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconВідділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені
Укладач: учитель української мови та літератури Уманського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа-інтернат І – ІІ ступенів...
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconВідділ освіти артемівської міської ради міський методичний кабінет опис педагогічного досвіду вчителя англійської мови артемівського навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 ім. Артема – багатопрофільний ліцей»
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconВідділ освіти Бородянської райдержадміністрації Методичний кабінет
«Застосування комп’ютерних методичних систем на уроках української мови та літератури»
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconМіський методичний кабінет Департамент освіти Вінницької міської ради
Матеріал підготувала методист з виховної роботи міського методичного кабінету департаменту освіти Вінницької міської ради
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу та вивчення базових дисциплін у школі в 2014-2015 навчальному році Міський методичний кабінет
Міський методичний кабінет відділу освіти Артемівської міської ради пропонує до Вашої уваги та використання у роботі перелік нормативних...
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconЗвіт про роботу відділу культури марганецької міської ради за 2014 р
Відділ культури виконавчого комітету Марганецької міської ради діє на підставі «Положення про самостійний структурний підрозділ відділ...
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconВідділ освіти виконкому Комсомольської міської ради
Формування правильної звуковимови молодших дошкільнят через розвиток рухливості органів артикуляційного апарату
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconУправління освіти виконавчого комітету шепетівської міської ради методичний кабінет
Укладач Гарбарець Валентина Миколаївна вчитель англійської мови навчально-виховного комплексу №1 у складі: «Загальноосвітня школа...
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconУправління освіти виконкому Полтавської міської ради

Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconУправління освіти виконавчого комітету Марганецької міської ради Методичний кабінет Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Використання мультимедійних



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка