Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та



Сторінка5/5
Дата конвертації14.04.2017
Розмір0.87 Mb.
1   2   3   4   5

Технологія особистісно зорієнтованого уроку
Увібравши в себе елементи різних методик (розвивального, модульно-рейтингового навчання, педагогіки співробітництва), особистісно зорієнтоване навчання ставить за мету зробити учня суб'єктом навчальної діяльності, забезпечити можливість навчання за індивідуальною програмою, створити умови для його самовизначення й самореалізації, спиратися на інтереси, цінності, схильності, психолого-фізіологічні особливості (пам'ять, увагу, уяву, мислення) особистості. Учитель, обираючи особистісно зорієнтоване навчання, має

пам 'ятати:

  • стиль спілкування на уроці повинен грунтуватися на педагогіці співробітництва;

  • урок слід будувати на діяльнісній основі: учень активно працює одноосібно, у парі, групі, кооперативно;

  • оволодіння навичками цілевизначення, планування, організації, рефлексії, оцінки, корекції є обов'язковим;

  • учитель має спиратися на суб'єктивний досвід, психофізіологічні особливості школяра, його інтереси, ціннісні орієнтації, індивідуальний стиль навчальної діяльності, створювати атмосферу успіху;

  • учень постійно має знаходитися в ситуації вибору;

  • використовувати активні й інтерактивні методи навчання.


Структура особистісно зорієнтованого уроку

(за А. Фасолею)
1. Мотивація (мета: сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми).

2. Цілевизначення (мета: чітке визначення цілей, забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони мають досягти на уроці й чого від них чекає вчитель).

3. Рефлексія (мета: обговорення роботи на уроці, а саме участі кожного в спільній діяльності, аналіз здобутих результатів, труднощів, обговорення шляхів подолання недоліків у роботі, осмислення своїх відчуттів, порівняння їх з відчуттями й міркуваннями однокласників, планування досягнення намічених цілей). Послідовність формування рефлексивних умінь має такий вигляд: аналіз і оцінка — взаємоаналіз і взаємооцінка — самоаналіз і самооцінка.

4. Оцінювання (на уроці оцінюються: рівень навченості учнів – традиційне виставлення оцінок за знання); рівень научуваності – оцінка навчальних можливостей, зона найближчого розвитку (за Л.Виготським); рівень особистісного зростання.
Технологія інтерактивного уроку
Інтерактивний урок – спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

О.Пометун, Л.Пироженко визначають умовну робочу класифікацію за формами навчання, у яких реалізуються інтерактивні технології. Вчені розділяють їх на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:



  • інтерактивні технології кооперативного навчання;

  • інтерактивні технології кооперативно-групового навчання;

  • інтерактивні технології ситуативного моделювання;

  • інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань.

Інтерактивні технології кооперативного навчання

Кооперативна форма навчальної діяльності – форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. Кооперативне навчання здійснюється як у групах, так і в парах.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп: робота в парах; ротаційні (змінювані) трійки; два чотири всі разом; карусель; робота в малих групах; діалог; синтез думок; спільний проект; пошук інформації; коло ідей; акваріум.

Інтерактивні технології кооперативно-групового навчання

До цієї категорії відносять інтерактивні технології, які передбачають одночасну групову (фронтальну) роботу всього класу. Групова (фронтальна) форма організації навчання передбачає навчання однією людиною групи учнів чи цілого класу. Усі учні працюють разом чи індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів: обговорення проблеми в загальному колі; мікрофон; незакінчені речення; мозковий штурм; навчаючи вчусь; ажурна пилка; аналіз ситуації (Case метод); вирішення проблем; дерево рішень.


Інтерактивні технології ситуативного моделювання

Модель навчання у грі – побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру, підпорядковану дидактичній меті (передусім ігрове моделювання явищ, що 10 вивчаються). Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише визначеними правилами гри. Учні самостійно обирають собі роб у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв'язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель в ігровій моделі виступає як: інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), тренер (підказка учням для прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення). Види інтерактивних ігор: імітаційні ігри; симуляційні ігри; судове слухання; громадські слухання; рольова гра.



Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань

Дискусія – широке публічне обговорення спірного питання. Вона може виступати як метод засвоєння знань, закріплення їх, вироблення вмінь і навичок, як метод розвитку психічних функцій, творчих здібностей і особистісних якостей учнів, а також як метод стимулювання і мотивації уміння.

Є кілька варіантів моделювання навчальних тем на основі дискусії:


  • побудова вивчення теми як підготовки до дискусії за всім матеріалом, яка відбувається на останньому уроці;

  • включення дискусійного компоненту в окремі уроки теми на етапах перевірки домашнього завдання і закріплення щойно вивченого матеріалу;

  • побудова навчання як самостійної або групової роботи учнів з обговорення її результатів.

Найбільш поширеними у вітчизняній методиці навчання є: метод прес; займи позицію; неперервна шкала думок; дискусія; дебати.
Особливості структури уроку літератури
Структура уроку літератури не схожа на будову занять з інших навчальних предметів: вона має наближатися до явищ художнього порядку, оскільки це зумовлено естетичною природою самого літературного твору.

У сучасній шкільній практиці простежується відмова від стандартного уроку за усталеною схемою: опитування — вивчення нового матеріалу — закріплення — домашнє завдання.

Словесники-новатори все частіше доводять, що урок літератури – це художньо-естетичний витвір, що має не лише дати знання, а й викликати в учнів колективне художнє переживання та обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати їх до діалогу з письменником. Це зумовлює безперервний пошук нового, свіжого стилю викладання і спілкування з учнями.

Насамперед учителю необхідно продумати, як підготувати учнів до сприйняття художнього твору, як розпочати знайомство з ним. Цей етап має викликати інтерес у школярів, скерувати їх на сприйняття авторської думки, створити атмосферу емоційного співпереживання, налаштувати на певну тональність, підготувати учнів до духовної діяльності під час читання літературного твору.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиткової та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів.

Комбінований урок:


  • перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру;

  • перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів;

  • повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння;

  • сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу;

  • осмислення, узагальнення і систематизація нових знань;

  • підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Йому належить 75–80 відсотків загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах.

Зміст основних етапів комбінованого уроку

Підготовка вчителя до уроку. Цей етап передбачає: вивчення учнів класу; стилю викладання інших вчителів у цьому класі; докладне вивчення змісту навчального матеріалу; планування навчальної роботи; підготовку навчально-матеріальної бази.

Підготовка вчителя до конкретного уроку. В. О. Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все своє життя. Його підготовка до конкретного уроку включає: формулювання теми; визначення виховної, розвиткової та дидактичної цілей уроку; підбір конкретного матеріалу до теми; визначення структури вибраного типу уроку; визначення методики уроку; підготовку дидактичних засобів і матеріалів; визначення форми контролю й оцінки знань, навичок і вмінь; визначення місця й ролі спостереження, демонстрування засобів наочності і опитування в рамках уроку; перевірку своєї готовності до уроку; перевірку готовності учнів до уроку.

Тематичне планування передбачає визначення типу уроку; визначення обсягу навчального матеріалу; підготовку засобів наочності, використання технічних засобів навчання й підбір фактичного матеріалу.

Поурочний план включає дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним планом; назву, тип уроку і його мету; структуру уроку; зміст уроку; методи роботи вчителя й учнів; навчальне обладнання і домашнє завдання.

Початок уроку. Організація активної участі учнів в уроці є важливою методичною проблемою. Вона не повинна забирати багато часу, тому учнів бажано залучати до навчально-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку має бути динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості. Урок починається так: взаємне вітання вчителя й учнів; перевірка відсутніх; перевірка зовнішнього стану приміщення; перевірка робочих місць та зовнішнього вигляду учнів; організація уваги.

Важливість повторювально-навчальної роботи зумовлена трьома причинами:

1) більш відповідальним ставленням учнів до підготовки до уроку, бо їхні знання обов'язково перевіряються;

2) актуалізацією знань учнів під час перевірки, що сприяє усвідомленню, поглибленню, систематизації та закріпленню навчального матеріалу;

3) спрямованістю повторення і перевірки знань на розвиток мовлення та мислення учнів. Тому ця робота має бути творчою і, водночас, націленою як на окремого учня, так і на весь клас.

З цією метою можна застосувати індивідуальне усне опитування, фронтальне та інші види опитування з поурочним оцінюванням.



Повідомлення теми, цілі й завдань уроку. Тему кожного уроку вчитель повідомляє на початку заняття або роботи над новим матеріалом. При цьому важливо чітко її сформулювати, визначити завдання уроку й основні питання, які учні мають засвоїти.

Мотивування вчителем навчально-пізнавальної діяльності учнів має відбуватися протягом всього уроку. Воно спрямоване на формування і розвиток в учнів широких інтересів, потреб у різноманітних знаннях, чітких життєвих перспектив, професійної орієнтації та самовдосконалення. Мотиви – це внутрішні імпульси, які спонукають учня до активної навчально-пізнавальної діяльності.



Пояснення матеріалу. Цей етап повинен відповідати таким вимогам: учитель має продумати своє місце в класі, щоб його було чути і видно всім учням; не ходити по класу; говорити голосно і чітко; темп розповіді має бути розміреним; мова доступною. При цьому важливо спиратися на попередній досвід учнів; виділяти істотне й головне в навчальному матеріалі; послідовно викладати тему; використовувати ілюстративний і демонстраційний матеріал.

Сприймання, осмислення і засвоєння нового матеріалу. Сприймання є першим етапом процесу засвоєння учнями нового матеріалу. Воно найбільш успішне, коли правильно поєднано виклад матеріалу, наочні посібники та самостійну роботу учнів. Осмислення знань – це заглиблення в суть явищ, процесів, які вивчаються. Воно передбачає насамперед розкриття внутрішніх закономірностей цих явиш. Основними прийомами такої роботи є аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, порівняння й узагальнення, моделювання, класифікація тощо.

Формування навичок і вмінь. Разом із засвоєнням навчального матеріалу учні засвоюють різноманітні навички та вміння, що формуються на основі знань. Основні компоненти формування навичок і вмінь: розбір і засвоєння правила, яке лежить в основі навички; подолання труднощів під час набуття навички; вдосконалення й автоматизація навички; закріплення досягнутого рівня навички та використання її на практиці. Основним методом формування навичок є вправи.

Підбиваючи підсумки уроку, вчитель коротко повідомляє цілі уроку і визначає, чи досягнуті вони, оцінює дисципліну як окремих учнів, так і всього класу.



Домашнє завдання. Методика передбачає чітку систему домашніх завдань; визначення і конкретизацію окремого домашнього завдання; визначення часу на ознайомлення з ним учнів; дохідливість домашнього завдання; інструктаж про його виконання.

Урок засвоєння нових знань:

  • перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань;

  • повідомлення теми, цілей і завдань уроку;

  • мотивування учіння;

  • сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу; узагальнення і систематизація знань;

  • підсумки уроку;

  • повідомлення домашнього завдання.

Урок формування навичок і вмінь:

  • перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь;

  • повідомлення теми, цілей і завдань уроку;

  • актуалізація мотивації учіння учнів;

  • вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи);

  • первинне застосування нових знань (пробні вправи);

  • самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, завданням);

  • творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань:

  • повідомлення теми, цілей та завдань уроку;

  • актуалізація мотивації учіння учнів;

  • відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань;

  • узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних наукових ідей;

  • підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок практичного застосування знань, навичок і вмінь:

  • перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь;

  • повідомлення теми, цілей і завдань уроку;

  • актуалізація мотивації учіння учнів;

  • осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій;

  • самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя;

  • звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування отриманих результатів;

  • підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

Урок контролю і корекції знань, навичок і вмінь:

  • повідомлення теми, цілей та завдань уроку;

  • актуалізація мотивації учіння учнів;

  • перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять;

  • перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення;

  • застосування учнями знань у стандартних і змінних умовах;

  • перевірка, аналіз і оцінка виконаних під час уроку робіт;

  • підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Методика визначених типів уроків складається з трьох частин:

      • організація роботи – 1-3 хв.;

      • основна частина (формування знань, навичок і вмінь; їх засвоєння, повторення, закріплення і контроль; застосування на практиці тощо) – 35-40 хв.;

      • підведення підсумку уроку і повідомлення домашнього завдання – 2-3 хв.

Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них – уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегровані уроки тощо.

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.

Отже, форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу. Вона тісно пов'язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.
Самоаналіз уроку вчителем
Основні вимоги до самоаналізу: місце уроку, що розбирається, у системі уроків з досліджуваної темі, обґрунтування освітньої й виховної цілей уроку й виконання наміченого плану уроку, характеристика класу й мотивація відбору навчального матеріалу для даного уроку, психологічна й педагогічна оцінка системи навчальних завдань і вправ, виконаних учнями на уроці, оцінка розвитку самостійного мислення учнів на уроці. Мотивація вибору методів уроку, оцінка відповідності даних методів цілям і змісту уроку, виконанню поставлених завдань, задоволеність або незадоволеність учителем уроком (його окремими частинами); заходи, намічені вчителем щодо усунення недоліків, оцінка й обґрунтування досягнутих на уроці результатів. Самооцінка як одна з умов творчої праці вчителя.
Пам’ятка для проведення самоаналізу уроку
При проведенні самоаналізу уроку має бути враховане наступне:

1. Мета уроку.

2. Місце даного уроку в темі, розділі, курсі, як пов’язаний даний урок з попередніми, яка його роль у вивченні наступного матеріалу. Специфіка уроку та його тип.

3. Чи раціонально був розподілений час на всі етапи уроку, чи логічним був перехід від одного етапу до іншого?

4. Назвати та дати обґрунтування вибору методів навчання.

5. Які форми навчання використовувались при вивченні нового матеріалу?

6. Яка реальна характеристика навчальних можливостей учнів? Які особливості учнів були враховані при проведенні даного уроку?

7. Чи була забезпечена висока працездатність учнів на уроці, яким чином?

8. Як здійснювався контроль засвоєння знань, умінь і навичок?

9. Як використовувався на уроці кабінет, які засоби навчання, з якою метою?

10. Чи була забезпечена атмосфера доброзичливості та взаєморозуміння на уроці?

11. Що планувалось на випадок непередбачуваної ситуації?



12. Чи вдалося повністю реалізувати мету уроку? Якщо не вдалось, то чому?


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconВідділ освіти Уманської міської ради Методичний кабінет Уманський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа-інтернат імені
Укладач: учитель української мови та літератури Уманського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа-інтернат І – ІІ ступенів...
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconВідділ освіти артемівської міської ради міський методичний кабінет опис педагогічного досвіду вчителя англійської мови артемівського навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 ім. Артема – багатопрофільний ліцей»
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconВідділ освіти Бородянської райдержадміністрації Методичний кабінет
«Застосування комп’ютерних методичних систем на уроках української мови та літератури»
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconМіський методичний кабінет Департамент освіти Вінницької міської ради
Матеріал підготувала методист з виховної роботи міського методичного кабінету департаменту освіти Вінницької міської ради
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу та вивчення базових дисциплін у школі в 2014-2015 навчальному році Міський методичний кабінет
Міський методичний кабінет відділу освіти Артемівської міської ради пропонує до Вашої уваги та використання у роботі перелік нормативних...
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconЗвіт про роботу відділу культури марганецької міської ради за 2014 р
Відділ культури виконавчого комітету Марганецької міської ради діє на підставі «Положення про самостійний структурний підрозділ відділ...
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconВідділ освіти виконкому Комсомольської міської ради
Формування правильної звуковимови молодших дошкільнят через розвиток рухливості органів артикуляційного апарату
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconУправління освіти виконавчого комітету шепетівської міської ради методичний кабінет
Укладач Гарбарець Валентина Миколаївна вчитель англійської мови навчально-виховного комплексу №1 у складі: «Загальноосвітня школа...
Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconУправління освіти виконкому Полтавської міської ради

Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та літератури острог-2015 Відділ освіти виконкому Острозької міської ради Методичний кабінет на допомогу вчителю української мови та iconУправління освіти виконавчого комітету Марганецької міської ради Методичний кабінет Марганецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Використання мультимедійних



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка