Відділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей»



Скачати 389,99 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.05.2017
Розмір389,99 Kb.
  1   2   3

ВІДДІЛЕННЯ ІСТОРІЯ

Секція «Археологія»


Кілімнік Михайло Вадимович

учень 11 класу КЗО «Криворізький природничо-науковий ліцей» Криворізької міської ради Дніпропетровської області
ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ МОНЕТНОЇ СПРАВИ ХЕРСОНЕСУ В ДОБУ АВТОНОМІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
Науковий керівник: Батрак Олег Петрович, вчитель історії
Нумізматика – це одна з спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. Термін виник в епоху середньовіччя у візантійській імперії, походить від грецького іменника, що означає «закон, звичай, право, законний засіб платежу».

Метою дослідження є з’ясування особливостей вивчення історії монетної справи Херсонесу в добу автономії.

Відповідно до мети необхідно вирішити наступні завдання:

– простежити особливості грошового обігу та монетної справи Херсонесу в добу автономії; – проаналізувати грошово-вагові системи Херсонесу в добу автономії; – розглянути дискусійні (суперечливі) питання монетного карбування Херсонесу в добу автономії; – розкрити вплив політичних подій на грошовий обіг та монетну справу Херсонеса доби автономії.

Актуальність теми зумовлена тим, що таке джерело історичної інформації як монета потребує ретельної розробки, оскільки потенційні можливості нумізматичного матеріалу завдяки новим методологічним підходам продовжують розкриватись. У зв’язку з цим подальше вивчення монетної справи як джерела історичної інформації є беззаперечним.

Проаналізувавши випуски різних номіналів монет Херсонесу в добу автономії можна констатувати про економічне зростання полісу, розширення його територій і підняття значення полісу. У II ст.. до н. е. вся система карбування монет свідчила про загострення стосунків Херсонесу зі скіфами. Перед загрозою скіфського завоювання Херсонесіти звертаються за допомогою до царя Понту і поступово потрапляють у його залежність.



лаказюк в
Лаказюк Валерія Марківна

учениця 11 класу КЗО «Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді» Дніпропетровської області
ПОХОВАЛЬНИЙ ОБРЯД КАТАКОМБНОЇ КУЛЬТУРИ НА КРИВОРІЖЖІ
Науковий керівник: Мельник Людмила Федорівна, керівник археологічного музею МПДЮТ «Горицвіт»
Актуальність теми обумовлена необхідністю проведення комплексного дослідження особливостей поховального обряду пізньої катакомбної культури. Наявний матеріал поховальних комплексів та речей є унікальним не тільки для Криворіжжя, але й усього Північного Причорномор’я.

Мета полягає у дослідженні, систематизації та спробі інтерпретації особливостей поховальних пам’яток, які характеризують пізньокатакомбну спільноту на Криворіжжі.

В результаті проведеної наукової роботи окреслені джерела та література з даної теми; проведена статистична обробка основних елементів поховального обряду; висвітлені його особливості та питання суспільного устрою і духовної культури. Протягом розкопок 1964 – 2008 рр. на Криворіжжі досліджено 66 курганів, в яких виявлено 251 катакомбне поховання. Останні здійснені в основному, в близьких в плані до овальних катакомбах, з округлими вхідними ямами. Більшість кістяків лежали витягнуто на спині. Найбільш розповсюджене закриття лазу камери - затулка з плоских плит каменю (30 (12%)). П’ять входів мали залишки загородки з дерева та ще п’ять були забиті глиняними пробками. Поза визначена у 229 померлих в 191 (76%) похованні, в т.ч. витягнуто на спині – 180 (72%). Окрему групу складають кенотафи – 13 (5%). На нашу думку, поховальний обряд інгульської культури відображає соціальну структуру скотарсько-землеробської спільноти та, можливо, початок процесу виокремлення ремесла. Проведений аналіз поховань дозволив виділити три соціальні категорії серед носіїв катакомбної культури. В досліджені простежені характерні риси матеріальної і духовної культури притаманні інгульському локальному варіанту КІКС.


Секція «Етнологія»
хижов марк михайлович
Хижов Марк Михайлович

учень 11 класу КЗО «Криворізький природничо-науковий ліцей» Криворізької міської ради Дніпропетровської області
ШЛЮБ ТА ШЛЮБНІ СТОСУНКИ НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ У ХVIII – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ
Науковий керівник: Батрак Олег Петрович, вчитель історії
Шлюб та шлюбні стосунки – є важливою складовою соціальної історії будь-якого етносу, в тому числі і українського.

Метою дослідження є з’ясування специфіки укладання шлюбу та змісту шлюбних взаємин на Лівобережній Україні у XVIII- першій половині XIX ст.

Відповідно до мети необхідно вирішити наступні завдання:

- розкрити інформаційні можливості українських балад щодо сімейної історії;

- показати особливості дошлюбних відносин молоді в селах Лівобережжя;

- виявити специфіку шлюбних відносин селян та дворян Лівобережної України.

- на прикладі П. Куліша та Г. Барвінок проаналізувати сімейні відносини дворянства.



Актуальність теми зумовлена тим, що проблема шлюбних відносин залишається однією з не тільки цікавих, але і актуальних складових соціальної історії України. Вагоме місце в ній займає вивчення шлюбно-сімейних відносин.

Виходячи з наукових завдань даної роботи показано особливості дошлюбних відносин молоді в селах і дворян Лівобережжя.



Петінова Наталя Владиславівна

учениця 11 класу «Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 41» Криворізької міської ради Дніпропетровської області
ЛИТВИНИ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ У ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
Науковий керівник: Бондар Валентина Миколаївна, вчитель історії
Кожна нація має свої особливості, які зберігаються протягом віків. І якщо є необхідність у міграції, то люди разом з речами побуту та знаряддями праці забирають із собою обряди і традиції своєї нації.

Мета дослідження: дослідити поселення литвинів на Півдні України.

Завдання дослідження:

  1. охарактеризувати причини виникнення села литвинів;

  2. розкрити особливості історичного розвитку поселення литвинів Херсонської губернії;

  3. визначити етнографічні особливості мешканців села.

Саме національні особливості далинам змогу зрозуміти вихідцями якого краю були перші жителі села Рахманівка або Олександрів Дар. Білоруси, які себе називали «литвинами», змогли зберегти особливості побутової культури та мови до початку ХХ століття, але бурхливий розвиток гірничої справи на Криворіжжі, приплив великої кількості заробітчан, які поселялися тут, зруйнував самобутність села

Під час написання науково-дослідницької роботи були опрацьовані матеріали з Криворізького історико-краєзнавчого музею, зібрані цікаві свідчення старожилів села, які суттєво доповнили відомі факти і які відкривають нові сторінки історії села Олександрів Дар.



рудь а
Рудь Анна Сергіївна

учениця 11 класу КЗО «Криворізький Жовтневий ліцей» Криворізької міської ради Дніпропетровської області
РОЗВИТОК ЕТНІЧНИХ КУЛЬТУР НА ТЕРИТОРІЇ ЗАХІДНОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ УКРАЇНИ
Науковий керівник: Крамар Світлана Петрівна, вчитель історії та правознавства
Кожна з існуючих у світі культур країн, народів, націй неповторна й унікальна, є невід'ємною складовою скарбниці світової культури. На повнокровний розвиток етнічної культури впливає широке коло чинників, таких як: історичний шлях народу, відособлення або взаємовплив з іншими народами; соціальні, економічні, екологічні умови; культурна політика держави. Потрібно особливо зазначити, що кожний народ в культурній сфері створює своєрідний, властивий тільки йому образ. Етнічна культура включає знаряддя праці, звичаї, звичаї, норми звичайного права, цінності, будівлі, одяг, їжу, засобів пересування, житло, знання, вірування, види народного мистецтва.

Традиції і побут українського народу, які мають багато загальнонаціональних рис, і сьогодні зберігають ряд територіальних особливостей. Вони зумовлені: характером історичного розвитку окремих реґіонів України; природно-географічними умовами; взаємозв'язками з іншими народами. З історико-етнографічної точки зору на території України можна виділити такі культурно-історичні зони: Середнє Придніпров'я (Надднiпрянщина), Подiлля, Слобожанщина і Полтавщина, Полiсся, Прикарпаття (Галичина), Волинь, Закарпаття, Буковина, Південь. Етнічна культура дозволяє прилучити кожного до цінностей і досягнень українського народу, у якого особливий характер Вона подібно криниці живить народ. З неї кожна людина може почерпнути собі, що може надати зміст її існуванню. Багатоманітність етнічних традицій, обрядів, звичаїв, свят підкреслють особливість характеру етнічних культур нашого народу, побудовану на загальнолюдських цінностях та історичному досвіді.

Секція «Історичне краєзнавство»
буланова ангеліна вадимівна
Буланова Ангеліна Вадимівна

учениця 11 класу КЗО «Середня загальноосвітня школа № 30 м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ МЕШКАНЦІВ КАМ`ЯНСЬКОГО В УМОВАХ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914 – КІН. 1917 РР.)
Науковий керівник: Боін Антоніна Анатоліївна, вчитель історії та суспільних дисциплін, вчитель-методист, «Відмінник освіти України»
Мета даної роботи: реконструкція повсякденного життя мешканців Кам’янського в умовах Першої світової війни (1914–кінець 1917 р.).

Актуальність теми полягає у практичній відсутності подібних досліджень на локальному рівні, в той час як висвітлення повсякденності на просторово обмеженому матеріалі дає можливість глибше розкрити проблему у всьому її різноманітті. Автор поставив собі за мету вирішити наступні завдання: визначити особливості соціально-економічного розвитку селища напередодні Першої світової війни; з’ясувати особливості виробничого процесу на Дніпровському заводі та сільського господарства у с. Кам’янське; визначити рівень життя кам’янчан; описати особливості соціальних протестів та антисоціальної поведінки мешканців Кам’янського; охарактеризувати соціокультурну сферу та розвиток благодійництва упродовж 1914-кінця 1917 р.

Внаслідок проведеного дослідження встановлені результати, які мають наукову новизну: на початку ХХ ст. Кам’янське являло собою поселення, до складу якого входили заводське селище село з українським автохтонним насленням. Вперше висвітлено особливості виробничого процесу на Дніпровському заводі. Рівень життя знизився через зростання цін на продукти харчування, одяг, взуття, житло. Починаючи з 1915 р., розпочався потужний страйковий рух робітників, відбувалися соціальні заворушення на селі. Війна позначилася зростанням злочинності в Кам’янському та проявів антисоціальної поведінки. Заклади освіти та охорони здоров’я не задовольняли повною мірою потреби зростаючого за умов війни населення Кам’янського. Під час війни подальшого розвитку набуло культурне життя та благодійна діяльність Кам’янського.



фото божков о
Божков Олег Сергійович

учень 11 класу Криворізької гімназії № 95
Криворізької міської ради Дніпропетровської області

УРБАНОНІМИ ЯК ЗАСІБ УВІЧНЕННЯ ПАМ’ЯТІ ВОЇНІВ-ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ НА ТЕРИТОРІЇ КРИВОРІЖЖЯ
Науковий керівник: Барабаш Наталя Олександрівна, к. іст. н., керівник гуртка «Юний науковець» КПНЗ «МАНУМ» ДОР»; Бабенко Юлія Леонідівна, вчитель історії
15 лютого 2014 р. будуть відзначати двадцять п’яту річницю виведення радянських військ з Афганістану, що тривала довгих 2 238 дні. Через афганську війну пройшло близько 650 тисяч військових, з яких - 160 тисяч були громадянами України (найбільший відсоток з 15 республік). Не минула ця біда і наше місто. Однак людська байдужість відсторонює громадян від проблем інших, споживацьке суспільство спотворює сприйняття життєвих цінностей таких як відважність, героїзм, патріотизм.

Пам'ять про героїзм воїнів-інтернаціоналістів сьогодні найчастіше зберігається на рівні родин та бойових товаришів (листи, фото, медалі, біографічні дані), на рівні школи де навчалися юнаки – в музеях, на рівні міської адміністрації – в створенні меморіальних дощечок, пам’ятників, назвах вулиць нашого міста. Саме урбаноніми (з грец. «urbanus» - «міський» і «onyma» - «імя») як назви внутрішньоміських об’єктів (провулків, вулиць, площ, проспектів, театрів, магазинів, готелів тощо) виконують інформативну та ідентифікаційну функцію, відображаючи певні сторінки історії й її творців, а також фактично впливають на «конструювання пам’яті» у тому числі й про тих, хто пройшов по тривожних та небезпечних шляхах Афганістану 1979-89 роках.

У ході дослідження нами було встановлено, що в Кривому Розі іменами воїнів-інтернаціоналістів названі 10 вулиць: одна вулиця в Довгинцівському районі імені О. Лісового; три у Жовтневому імені А. Рзянкіна, С. Калантая, М. Лисяка; шість у в Інгулецькому районі – О. Купріянця, М. Андрущука, Ю. Кажанова, С. Заіки, Ф. Дацко, О. Ричкова.

Тому виховання молоді на прикладі їх однолітків з далеких 80-х років ХХ ст. може стати альтернативною тенденцією майбутнього.



10 015
Бондаренко Сніжана Олександрівна

учениця 11 класу Виноградівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області
Е.К.БРОДСЬКИЙ – ПОМІЩИК НОВОГО ТИПУ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ)
Науковий керівник: Бондаренко Анжеліка Юріївна, вчитель історії
Друга половина ХІХ століття в Росії була ознаменована бурхливим зростанням економіки, значними змінами в політичній і соціальній сферах, а також демократичними реформами. Після селянської реформи 1861 року Україна залишалася аграрною, але змінюється характер сільського господарства. Підприємливі поміщики заводили господарства нового типу – економії, особливо багато їх було в Південній та Правобережній Україні. Одним із них був Ераст Костянтинович Бродський.
Актуальність теми. Тема дослідження, присвячена Ерасту Бродському, який був однією з найбільш помітних та цікавих особистостей у кінці ХІХ - початку ХХ століття, поміщиком нового типу.
Мета. Дослідити різні аспекти діяльності Ераста Бродського, його громадсько – просвітницьку роботу в земських органах Катеринославської губернії та внесок у розвиток краю, вивчити економічний досвід землевласника як знакового представника свого часу.
Для реалізації мети в роботі поставлені такі завдання:

  • охарактеризувати історіографію з проблеми дослідження;

  • виявити і класифікувати джерельну базу;

  • простежити процес становлення Бродського як особистості;

  • порівняти діяльність Ераста Костянтиновича в контексті інших представників дворянства Верхньодніпровського повіту кінця ХІХ століття;

  • з’ясувати, який внесок було зроблено у розвиток сучасного П’ятихатського району;

  • дослідити меценатську діяльність Ераста Костянтиновича.

У ході дослідження було з’ясовано, що тема даної роботи не була предметом спеціального дослідження і не знайшла комплексного висвітлення в історіографії.

Після низки реформ у другій половині ХІХ століття в Російській імперії виникли сприятливі умови для створення господарств нового типу. У цю хвилю потрапляє і Бродський. Ераст Костянтинович був представником тих дворян - землевласників пореформеного періоду, які застосовували нові технології (зокрема мінеральні добрива, багатопілля), широко використовували техніку.

Господарство поміщика було спеціалізованим і поділеним на напрямки: рільництво, тваринництво, садівництво, городництво, виноградництво. У маєтку розводились вівці – мериноси, свині йоркширської та беркширської порід, коні верхові, рисаки, датські, ардени.

Важливою частиною життя Е.К.Бродського є його меценатська діяльність. За власний кошт він побудував та утримував навчальні заклади, лікарні, храми. Результати його праці можна бачити і сьогодні.

фото
Кущ Софія Геннадіївна

учениця 11 класу КЗ «Загальноосвітній навчальний заклад
І ступеня - г
імназія № 39 м. Дніпродзержинська»
ЧАРІВНИК «СЛОВА…» АБО СПРАВА МАЙСТРА (ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ ОЛЕКСИ ВАСИЛЬОВИЧА КОВАЛЕНКА)
Науковий керівник: Гурська Вікторія Михайлівна, вчитель історії та суспільствознавчих наук
Олекса Коваленко був справжнім патріотом України, невизнаним генієм радянських часів. Він людина, що усе своє життя поклала на вівтар літератури та помочі, людина, що не втомлювалася плекати любов до рідної країни, мови, культури, історії, традицій.

Він був помітним представником української інтелігенції першої половини ХХ ст. Коваленко був свідомим українцем, цілеспрямованим, вимогливим до себе, сором’язливим , толерантним, прямим, різким та відвертим водночас. Він не був простим письменником чи революціонером, політиком, науковцем. У собі він поєднав чудового лікаря, чуйного батька, люблячого чоловіка, всесторонньо розвинуту особистість, гарну та порядну людину, неперевершеного поета та перекладача, ревного патріота.

Олекса Коваленко був активним громадсько-політичним діячем, хоча не належав до жодної партії, не виступав на мітингах, але в нього щеміло серце за рідну країну та український народ. Докучало й те, що у різних статистичних звітах німців називали німцями, поляків – поляками, а українців “местными землепашцам”. Ця несправедливість зблизила Олексу Васильовича Коваленка та Дмитра Івановича Яворницького. Випадкова зустріч подарувала кожному з них найцінніший скарб долі – вірного друга, порадника, однодумця.

Промайнули літа, і образ Олекси Коваленка, якого без усяких сумнівів можна ставити на один рівень з найдостойнішими людьми, що будь коли жили в Кам'янському-Дніпродзержинську, майже зітерся з скрижалей пам'яті міста. Згадки про унікальну людину зникають, але прийде час, коли ім’я славного земляка буде знати кожен, а його творчість займе належне місце у ніші української літератури.



молоков владислав
Молоков Владислав Станіславович

учень 11 класу КЗО «Фінансово-економічний ліцей» Дніпропетровської міської ради
СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ КАТЕРИНОСЛАВА
Науковий керівник: Піскарьова Ірина Олександрівна, вчитель історії та правознавства
Мета: дослідити процес становлення системи водопостачання Катеринослава

Актуальність: для жителів Катеринослава Дніпровського питання водопостачання було досить актуальним, адже майже століття після свого заснування місто не мало централізованого водопостачання.

Наразі ця тема малодосліджена, знаходиться на межі наукового й суспільного інтересу, тому про неї пишуть в науково-популярному жанрі. Дана робота покликана сприяти поглибленню знань про розвиток водопостачання Катеринослава.



Джерельною базою для виконання роботи стали щорічні видання: “Вестник Екатеринославского земства”, “Врачебно-санитарная хроника Екатеринославской губернии” , «Обзоры Екатеринославской губернии» та ін.

Хронологічні межі: кінець XVIIІ- поч. XXст.

Задачі роботи: Виявити проблеми, що заважали процесу становлення водопостачання Катеринослава; Дослідити особливості будівництва та експлуатації перших водопроводів Катеринослава; Розрахувати, як змінювався об’єм водопостачання у зв’язку зі зростанням міста та яка була ціна на воду; Визначити, які вимоги висувалися до якості води та як змінювалась якість води з часом; З’ясувати, як відбувалось водоочищення.

У нашій науково-дослідницькій роботі були використані такі наукові методи: аналіз, синтез, порівняння.



Висновок: кінця XІХ - поч. XXст. катеринославський водопровід зростає від споруди для гасіння пожеж, до потужного механізму, який значно модернізував наше місто та дав йому поштовх до його економічного та соціально-культурного розвитку.



Пахомова Марія Віталіївна

учениця 8 класу КЗО «Криворізька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 71» Криворізької міської ради Дніпропетровської області
ІСТОРІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР В УКРАЇНІ: ПОБУТ ТА ДУХОВНА КУЛЬТУРА
Науковий керівник: Кірюха Катерина Ігорівна, вчитель історії
З давніх часів татари вважали Кримський півострів власною домівкою з якої 1944р. були безжально депортовані. Довгий час на населенні стояло тавро «неблагонадійних народів» та їм заборонялося повертатися на історичну батьківщину. Проблема повернення та облаштування кримських татар у Криму та їхня інтеграція в українське суспільство є унікальною, бо не має прецедентів не тільки в Україні, але й у світі. Як правило, завдання інтеграції виникали у зв’язку з появою у структурі соціуму нових етнічних общин, відірваних від історичних місць проживання свого народу. Репатріація ж кримських татар – унікальне явище придбання етносом історичної батьківщини. За даними ГУ МВС України в Криму, на 01.04.2004 року в Автономній Республіці Крим чисельність репатрійованих громадян досягла 265,5 тис. осіб, з них: повернулися і проживають 243,4 тис. кримських татар. Приблизно 4 тис. кримських татар, які повернулися за останні 2 роки, ще не оформили українське громадянство.

Доля цієї нації, яка мешкає з нами на одній території і має одне громадянство не може не привертати увагу.

Саме тому метою даної роботи є вивчення побуту та духовної культури кримських татар України.

Незважаючи, на спільну тюркську основу, населення Криму, що пізніше одержало назву «кримські татари», етнічно неоднорідне, включає три групи. До першої належать мешканці південного узбережжя Криму, в етногенезі яких взяли участь кіммерійці, греки, римляни, генуезці, турки і які, по суті, дали назву всім кримським татарам. Адже саме їх називали «татами» -- «своєвільними людьми». Щоправда, і гірське населення Криму називали «татарами», тобто «людьми гір» (тат – гора, ар – людина).

Другу групу складає населення передгір'я й Кримських гір, в етногенезі якого брали участь таври, скіфи, алани, готи, гуни, хозари, генуезці й частково кипчаки.

Третю групу становлять передкримські степовики, сформовані переважно на кипчацько-половецькій основі: кипчаки, хозари, печеніги, гузи, частково татаро-монголи та ногайці.



Відповідно до вищезазначеного поділу автор роботи виділяє характерні риси побуту та духовної культури. Значну частину інформації, яка була зібрана, завдяки обробці літературних джерел, автор роботи отримав під час етнографічної експедиції по вивченню історії кримських татар (жовтень 2013 р.).

Секція «Історія України»

дяченко дмитро геннадійович
Каталог: uploads -> editor -> 4165 -> 353853 -> sitepage 102 -> files
editor -> Методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури в навчальних закладах в 2016/2017н р
editor -> Тема. Олександр Олесь (О. Кандиба). Життя І творчість, світоглядні Переконання. Прагнення гармонії людини й природи, майстерність у відтворенні настрою І почуття в поезіях «З журбою радість обнялася»,
editor -> Па́уль Цела́н нім. Paul Celan; справжнє ім'я Пауль Анчель
editor -> Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
editor -> Розділ 1 Загальні відомості
editor -> Урок №3 Тема. Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду
editor -> Тема. Шекспірівський театр. Трагедія «Гамлет»: її філософсько-етична проблематика. Особливості конфлікту, зображення світу у творі. Мета
files -> Данило велланський: доля інтелектуала на тлі епохи науковий керівник: Барабаш Наталя Олександрівна, к. І. н, керівник гуртка «Юний науковець»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Відділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей» iconВідділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради Криворізький навчально-виховний комплекс №35 багатопрофільний ліцей
Для цього потрібна можливість впливати на процес навчання. Що особливо важливо в умовах, коли акцент зміщується з процесу передачі...
Відділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей» iconТема. Історія як наука. Михайло Грушевський
«історія»; формувати науковий світогляд та вміння аналізувати історичний матеріал; сприяти формуванню зацікавленості учнів у вивченні...
Відділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей» iconЗаліковий зошит уч 6- класу кзо
Заповніть таблицю «Види історичних джерел», вписавши в колонки таблиці відповідні номери наведених пам’яток
Відділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей» iconОрієнтовна тематика науково-дослідницьких робіт Відділення математики Секція математики

Відділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей» iconКонспект уроку з української літератури на інтегративній основі (5 клас) Учитель: Троценко Світлана Василівна, Криворізький Жовтневий ліцей
Прочитати повість-казку Лесі Ворониної «Нямлик І балакуча Квіточка» Воронина Леся. Нямлик І балакуча Квіточка. – К.: Грані – Т, 2008....
Відділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей» iconВступні випробування 016 тест із загальної навчальної правничої компетентності час виконання – 60 хвилин Тест складається з трьох частин: секція «Критичне мислення»
Тест складається з трьох частин: секція «Критичне мислення», секція «Аналітичне мислення», секція «Логічне мислення»
Відділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей» iconВідділення математика Секція Математика
Математику та літературу іноді ставлять на протилежних полюсах людського знання. Проте мости між літературою й точними науками ніколи...
Відділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей» iconТеми курсових робіт зі світової літератури для студентів англійського відділення Науковий керівник доц. Мельник Діана Миколаївна Група іна24
Карнавальні мотиви у комедії В. Шекспіра “Дванадцята ніч, або як вам це подобається”
Відділення історія секція «Археологія» Кілімнік Михайло Вадимович учень 11 класу кзо «Криворізький природничо-науковий ліцей» iconАрхеологія. Історія району. Етнографія
Ковач, Ю. Коляду приймали полонинські гори, а з ними – Лумшори [Текст]: (свято Вертепів) / Ю. Ковач // Народне слово. – 2014. – 25...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка