Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4



Скачати 81.08 Kb.
Дата конвертації09.04.2017
Розмір81.08 Kb.




Відомі кияни








5.11.2012

Оглавление

Відомі кияни 4

Владислав Городецький 4

Михайло Булгаков 5

Ігор Сікорський 6

Серж Лифар 7

Казимир Малевич 7







Відомі кияни




Владислав Городецький


Дивакуватий архітектор багатій, що дозволяв собі мати один з перших легкових автомобілів, затятий мисливець, безстрашний «льотчик», що піднімався з першими авіаторами на очах здивованих роззяв у небо, франт, що любив епатувати всіх і вся (наприклад, прогулюватися по місту з мавпочкою, що в ті часи шокувало). Творець Миколаївського костьолу, Караїмської кенаси, Міського музею старожитностей і мистецтв.

владислав городецький

Біографія Владислава Городецького

Владислав Городецький народився в 1863 році в селі Шелудьки Подільської губернії ( зараз це Вінницька область) у родині дворян польського походження. Середню освіту Владислав одержав в Одесі. Вже в школі виявилися його здатності до малювання, Лешек не був відмінником, але по малюванню, кресленню й нарисної геометрії одержував незмінні п'ятірки. Вищу освіту Городецький відправився одержувати в імператорську Академію мистецтв у Петербурзі. В 1891 він одержав диплом і переїхав в Київ.

Першими серйозними замовленнями для архітектора стали усипальниця баронів Штейнгелей на Аскольдовій могилі й проект павільйону для мисливського товариства, який він виконав безкоштовно з метою самореклами. Однак Городецький брався й за куди менш престижні роботи — наприклад виконував нескладні проекти будівництва двірських туалетів і підключення їх до вуличних каналізаційних мереж.

Київ кінця 19 століття переживав будівельну лихоманку: земля в центрі міста розкуповувалася, старі будівлі зносилися, а на їхньому місці виростали нові 4-5 поверхові будинки. Городецький став безпосереднім учасником забудови — створював проекти багатьох будинків.

Найвідомішими його творіннями стали Міський музей старожитностей і мистецтв, Караїмська кенаса, Костьол святого Миколи, і знаменитий Будинок з химерами, у якому він прожив кілька років.

Крім створення архітектурних проектів Городецький проявляв свій творчий талант і в інших областях — захоплювався ювелірною справою, писав акварелі, робив гравюри, створював дизайн костюмів для акторів театру Соловцова та для своєї дружини Корнелії.

Іншою пристрастю архітектора було полювання. Городецький був членом імператорського мисливського товариства, ізїдив усю Росію, був у Туркестані, Афганістані, Азербайджані, Сибірі, Середній Азії, на Алтаї, і в Африці. Привезеними мисливськими трофеями Городецький прикрашав свій будинок або дарував у київський мисливський музей. Свої африканські пригоди він описав у книзі «Щоденник мисливця. У нетрях Африки» про сафарі в передгір'ях Кіліманджаро. В книзі були фотографії і малюнки зроблені самим автором. Владислав Городецький був визнаним майстром стрілянини, він брав участь у багатьох змаганнях що проводилися у Європі і не раз повертався із призами — преміальними рушницями або грішми.

Городецький цікавився всіма передовими досягненнями науки й техніки — він був одним з перших власників автомобілів у Києві, літав з першими авіаторами, цікавився роботами іншого відомого киянина Ігоря Сікорського.

Городецький був одружений на дочці відомого підприємця Корнелії Марр, у них було двоє дітей.

Після революції 1917 архітектор іммігрував у Варшаву. Там він займався реставрацією палацу Вишневецьких, а пізніше очолив проектне бюро. З відомих його робіт водонапірна вежа й торговельні ряди.

В 1928 він одержав запрошення обійняти посаду головного архітектора синдикату по спорудженню залізниць у Персії й переїхав туди. У Тегерані він проектував вокзал і палац шаха.

Умер Владислав Городецький в 1930 від серцевого приступу, похований у Тегерані на лютеранському цвинтарі.

У Києві іменем Городецького була названа вулиця, а навесні 2004 у Пассажі відкрили пам'ятник йому присвячений.

Михайло Булгаков


Михайло Булгаков — письменник, автор всесвітньо відомого роману «Майстер і Маргарита».

михайло булгаков

«Ах, які зірки на Україні. Все майже сім років живу в Москві, а все-таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді нестерпно на поїзд… І туди. Знову побачити обриви, занесені снігом. Дніпро… Немає гарнішого міста на світі, ніж Київ».

Біографія Михайла Булгакова

Михайло Булгаков народився в Києві у 1891 році. Його батько працював викладачем у Київській Духовній академії, а обоє дідів були священиками. Майбутній письменник був названий на честь архангела Михаїлу — заступника Києва. У пошуках кращого житла родина Булгакових змінювала квартири майже щорічно, поки не осілася на Андріївському узвозі, 13 — зараз у цьому будинку знаходиться музей Булгакова. Михайло Опанасович прожив на Андріївському узвозі з перервами 12 років, до 1919 року — тут жила його гучна й численна рідня, що стала відома усьому світу як родина Турбіних, тут же молодий Михайло знімав свою першу кімнату із дружиною Тетяною, тут пізніше він практикував як лікар у кабінеті з одіозною табличкою «Венеричні хвороби й сифіліс».

Коли в 1919 у Київ увійшла добровольча армія Білих, Булгаков був мобілізований і в якості військового лікаря виїхав на Північний Кавказ. У Владикавказі Булгаков почав писати роман «Біла гвардія» про трагедію громадянської війни, яка відбувається в рідному письменникові Києві. Булгаков із пронизливою любов’ю розповів про атмосферу затишного будинку, у якім «пихкочуть жаром розмальовані кахлі» і живуть люблячі один одного люди.

Проживши у Владикавказі 2 роки, у 1921 Булгаков виїхав доу Москви робити кар’єру письменника. Творче життя Булгакова було складним — постійні нападки критиків, відмови в публікаціях, зняття п’єс із репертуару. Навіть офіційне звертання до Сталіна й радянському уряду з листом не принесло результату — твори письменника як і раніше були заборонені до публікації. Заробляючи перекладами й написанням лібрето для Великого театру, Булгаков почав писати свій найвідоміший роман — «Майстер і Маргарита». Закінчив його за місяць до смерті, останні глави смертельно хворий Булгаков диктував своєї дружині.


Ігор Сікорський


Ігор Сікорський — великий авіаконструктор, один з піонерів авіабудування й винахідник гелікоптеру.

ігор сікорський

"Винайти машину для польотів — це майже ніщо; побудувати машину для польотів — це вже щось; змусити машину для польотів літати — це все!".

Біографія Ігоря Сікорського

Ігор Сікорський народився в Києві у 1889 році. Мрії про повітроплавання міцно запали йому в душу ще в ранньому дитинстві, коли він слухав розповіді матері про Леонардо да Вінчі, що намалював літаючу гвинтокрилу машину.

Навчаючись у Київському політехнічному інституті Сікорський організував студентське авіаційне суспільство й взявся за створення літальних апаратів. Із властивої молодому конструкторові зухвалістю він почав із самого важкого й незвіданого - з гелікоптеру. Весною 1910 року у дворі свого київського будинку він побудував безпілотний гелікоптер, який піднімався над землею й зависав на невеликій висоті. Піднімальна сила обертового крила була мізерною.

Кар'єра Сікорського почала розвиватися стрімко - поїздка в Париж (центр авіабудування, що зароджувалося), зустріч із царем Миколою II, створення нових моделей літаків, на яких авіаконструктор ставив рекорди висоти, дальності й швидкості польоту. У свої 23 року він уже став головним конструктором авіаційного відділу Петербурзького Російсько-Балтійського вагонного заводу « РусоБалт». У роки Першої світової війни літаки Сікорського моделі "Ілля Муромець" успішно використовувалися на фронті.

Революція 1917 року привела армію й промисловість до розвалу й Сікорський покинув країну емігрувавши до США, тут він створив компанію "Sikorsky Air Engineering". Вже через деякий час авіакомпанія "Pan American" замовила Сікорському пасажирські лайнери для трансокеанських перевезень. Згодом Сікорський знову зайнявся гелікоптерами - його моделі встановили кілька світових рекордів; у наступні роки вони поставлялися до армії, їх закуповували різні цивільні державні агентства та авіакомпанії.

Сікорський поумер 26 жовтня 1972 року й був похований у містечку Істон, Коннектикут. За своє життя він був визнаний гідним безлічі почесних звань і нагород, але головна його нагорода - це подяка людей, що широко використовують створені їм машини.


Серж Лифар


Серж Лифар або як його називали "добрий геній балету XX сторіччя" видатний танцюрист минулого століття. Народившись у Києві й у молодості емігрувавши у Францію, Лифар до кінця життя у своїх думках прагнув на береги Дніпра, у край свого дитинства і юності. І на своїй могилі на паризькому цвинтарі він заповів написати всього 4 слова "Serg Lifar de Kiev" - “Серж Лифар із Києва”.

серж лифар

Біографія Сержа Лифаря

Серж Лифар народився в Києві у 1905 році в багатій родині урядовця. З дитинства Лифар співав у церковному хорі Софіївського собору, грав на скрипці, а також відвідував клас фортепіано в Київській консерваторії, однак визначальним у майбутній кар'єрі став вступ у балетну секцію Броніслави Ніжинської. Коли Ніжинська емігрувала до Парижу вона покликала у свою трупу кращих учнів - серед них був і Лифар.

Самовіддана праця й фанатична любов до танцю дуже швидко зробили зі скромного, допитливого юнака першого соліста "Російського Балету". В 1929 він очолив балетну трупу «Гранд-Опера» у Парижі. Більше 30 років працював Лифар у цьому театрі - був його солістом, хореографом, педагогом.

Серж Лифар заснував у Парижу інститут хореографії, ввів курс історії й теорії танцю у Сорбонні, був ректором університету танцю й почесним президентом національної ради танцю при ЮНЕСКО.

Україна й Київ до кінця життя залишалася світлою мрією Лифаря. "Навіть прекрасний блискучий Париж не зміг змусити мене, киянина, забути мій широкий і величний Дніпро" - казав він. А коли, вручаючи Орден Почесного Легіону, Шарль де Голль уже в який раз запропонував Лифарю стати громадянином Франції, Лифарь відповів: "Я українець і цим пишаюся". Він так і залишився "персоною без громадянства" - не зміг відректися від своїх коренів, предків і землі, на якій народився. Одного разу Лифар прийшов до Гранд Опера у вышиванці, а потім поділився своєю мрією: "Прагну повернутися до України. Однак на батьківщині мене, на жаль, ніхто не знає, а у Франції - забули".

За своє життя Серж Лифар тільки один раз побував у Києві - в 1961 році, це було для нього великим щастям. Після смерті Лифаря його дружина передала в дарунок Україні самі цінні скарби з його особистої колекції - Орден Почесного Легіону, Золоту Туфельку прикрашену діамантами, сценічні костюми, скульптурні портрети Лифаря. А в Україні проходив міжнародний конкурс імені Лифаря та фестиваль "Серж Лифар де ля данс".


Казимир Малевич


Казимир Малевич — автор славнозвістного чорного квадрату, живописець авангардист, засновник супрематизму.

казимир малевич

Біографія Казимира Малевича

Казимир Малевич народився в 1879 році на окраїні Києва. Батько Казимира працював керівником на цукровому заводі і його служба вимагала частих змін міст проживання, - дитинство майбутній художник провів в українських селищах, оточених буряковими полями. Одного разу батько взяв маленького Казимира в Київ і хлопчик побачив у вітрині картину на якій було зображення дівчини, що чистить картоплю - це була перша зустріч зі справжнім живописом. А коли Казимирові було 15 років мама подарувала йому ящик з повним набором фарб. З тих пір він не розставався з пензлем, — у 17 років вступив до київської малювальної школи, а в 1904 виїхав вчитися до Москви.



Протягом свого життя в Росії Малевич кілька разів мав намір перебратися до Києва. З 1926 р. у Росії його починають цькувати як «містика й формаліста». Після погромної статті в "Ленінградській правді" Малевича звільнили з посади директора Інститут Досліджень Культури Сучасного Мистецтва, а сам інститут закрили.

Казимир Малевич рятувався від переслідувань у Києві — у 1928-1930 роках він правцював професором у Київському художньому інституті. Влада ставилися до діяльності Малевича все з більшою підозрою - персональна виставка в Києві, що працювала в лютому-травні 1930, була жорстко розкритикована, а восени того ж року Малевича заарештували й посадили на кілька тижнів у ленінградську в'язницю. Своє життя Малевич закінчив у скруті соціальної ізоляції та помер після тяжкої хвороби у злиднях в 1935 році.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4 iconСерія: Відомі земляки. Серія: Відомі земляки
Особливу увагу приділяв патріотичному вихованню дітей І молоді, проблемам розумового, морального, естетичного та трудового виховання...
Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4 iconТернопільська загальноосвітня школа №8 з досвіду роботи керівника гуртка інтелектуальних ігор
«Спочатку я відкривав істини, відомі багатьом; а потім почав відкривати істини, які нікому ще не відомі». Очевидно, це І є шлях становлення...
Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4 iconВідгуки, зауваження та пропозиції надсилайте на адресу
Через книгу І серце моє я дарую любов тобі – Київ: (книги членів клубу «Кияни») : бібліогр покажч літ. / Цбс поділ р-ну, б-ка ім....
Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4 iconСтепан бандера
Відповідальний редактор – заступник Голови Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор Владислав...
Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4 iconУчень 10 класу Сербін Владислав лубківский роман мар*янович
Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював заступником головного редактора журналу «Жовтень» від 1990
Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4 iconВладислав Яценко " ліберальна візія"
Ліберальна візія” гетьманства івана мазепи в сучасній російській історіографії
Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4 iconВерховна рада україни у дзеркалі змі: За повідомленнями друкованих та інтернет-змі, телебачення І радіомовлення
Владислав Лук’янов: "Партія регіонів робить усе, щоб скласти спільне бачення з нунс"
Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4 iconЗалишив добрий спогад
Вас. Завжди живо цікавився Вашою долею. Багато розповідав про Вас незабутній о. Владислав Буковинський, котрого багаторазово зустрічав...
Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4 iconРозстріляне відродження-суто національне явище чи загальна риса тоталітарної доби? Виконали учні 11 класу: Вахрушев Владислав Моторний Артем
Але, працюючи «на грані», намагаючись використати будь-яку можливість ознайомитися із світовою культурою, розправити віками скуті...
Відомі кияни 4 Владислав Городецький 4 iconНапишемо книжку селом
Наше мальовниче село Літки має багату історико-культурну спадщину, є батьківщиною талановитих людей, які відомі не лише в нашому...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка