Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів



Скачати 247.96 Kb.
Дата конвертації05.10.2017
Розмір247.96 Kb.



Використання елементів проектної технології на уроках української мови і літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів.

Опис досвіду роботи вчителя Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ст. № 10 Тернопільської міської ради Тернопільської області Волинець Галини Георгіївни.

 Адреса досвіду: 46011, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Лесі Українки, 3а, Тернопільська загальноосвітня школа I – III ст. № 10.

Автор досвіду: Волинець Галина Георгіївна, учитель української мови і літератури, вчитель вищої кваліфікаційної категорії зі званням «старший учитель», електронна адреса  gala-2016@ukr.net.

Тема досвіду: "Використання елементів проектної технології на уроках української мови і літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів».

Матеріали досвіду  розглянуто на засіданні методкомісії  вчителів української мови і літератури, представлено на педагогічній раді школи, а також репрезентовано на міському етапі конкурсу професійної майстерності «Парадигма освітніх інновацій».

Початок ХХІ ст. ознаменовано в історії людства новим етапом розвитку – побудовою інформаційного суспільства, що спричинило появу нових суспільних потреб, зокрема в галузі освіти.

         Модернізація сучасної школи передбачає орієнтацію навчання не лише на засвоєння учнем певної суми знань, але й на розвиток його особистості, його пізнавальних і творчих здібностей. Саме тому освітній процес має бути організований таким чином, щоб учні могли не лише адаптуватися в швидко змінюваному світі, а й були спроможні його перетворити, тобто не лише володіли знаннями, але й уміли застосовувати їх під час самостійної пошукової, дослідницької та творчої діяльності.

         У наш час процес навчання – це сприяння інтелектуальному вдосконаленню учнів, розвитку дослідницьких умінь і навичок шляхом експерименту, систематизації та конкретизації. Даний підхід забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини, допомагає учневі стати самодостатнім.

Слід зазначити, що проекти почали активно запроваджуватись у шкільну навчальну практику ще на початку XX століття. Значний внесок у педагогічну теорію та практику цього періоду вніс Дж. Дьюї, який пропонував будувати навчання на активній основі, через практичну діяльність учня, що відповідає його особистій зацікавленості у певній ділянці знань. Відповідно до цього, увесь навчально-виховний процес організовується на основі самостійного вирішення дитиною завдань, які виникають у її практиці.

Ці ідеї знайшли своє висвітлення у працях американських педагогів І. Кілпатріка та Ф. Пар- кера, які намагалися організувати активну пізнавальну діяльність учнів на основі їх спільної активної пошукової діяльності у процесі роботи над проектом, а також – у дослідженнях вітчизняних педагогів (С. Шацького, В. Шульгіна, М. Крупеніної), які вважали, що ця технологія забезпечить розвиток ініціативи та творчої діяльності учнів.

Сучасні дослідники (О. Пометун, О. Пєхота, В. Симоненко ) відзначають , що проект - це система навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування та виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюються.
Провідна ідея досвіду

Урахування вікових особливостей учнів у процесі використання елементів проектної технології на уроках української мови і літератури сприяє успішному формуванню комунікативної, інформаційної , самоосвітньої компетентностей.


Актуальність основної ідеї

Актуальність основної ідеї визначається сучасними запитами та потребами суспільства і полягає у формуванні такої мовної особистості, яка є носієм мови і вільно володіє лінгвістичними знаннями та високим рівнем комунікативних умінь і навичок, дбає про красу і розвиток власного мовлення.

Проектна діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності учня, що передбачає форму- вання пошукових, дослідницьких умінь у школярів. Це процес складний і довготривалий. Тому вчителю належить поступово і методично формувати в учнів дослідницькі навички, розвивати почуття відповідальності, самодисципліни, здатність до самоорганізації, уміння планувати свою роботу і представити результати діяльності, бажання робити свою справу якісно.

Застосування проектної технології під час уроків української мови і літератури - один із пріоритетів сучасної освіти. Дослідницько-пошукова активність дозволяє виховувати в школярів жагу до знань і прагнення до відкриття.

Проектна діяльність на уроці і в позаурочний час відкриває багато можливостей для досягнення успіху.

Саме тому в роботі зі школярами часто впроваджую елементи проектної технології як шлях до розвитку дослідницько-пошукової діяльності учнів, як запоруку формування комунікативно компетентної особистості з власним поглядом на світ, на життя, що дає змогу в майбутньому впевнено почуватися в суспільстві, бути щасливою людиною, яка не боїться труднощів, складних життєвих ситуацій, із яких завжди зможе знайти вихід.


Мета
Формування комунікативних, інформаційних, самоосвітніх компетентностей у процесі проектної діяльності учнів на уроках української мови і літератури.
Завдання:

  • створювати умов для розвитку особистості, здатної до самореалізації;

  • формувати в учнів уміння удосконалювати себе шляхом постійної продуктивної діяльності;

  • прищеплювати уміння користуватися пошуковими, дослідницькими прийомами, розвивати творче мислення, уяву;

  • вчити здобувати знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;

  • сприяти у здобутті учнями комунікативних навичок;

  • розширювати коло спілкування дітей, ознайомлювати з різними точками зору на одну проблему;

  • систематизувати дидактичні та методичні розробки з даної теми.

  • узагальнити власний досвід роботи з проектами на уроках української мови та літератури.



Технологія  реалізації   провідної  педагогічної  ідеї

Повноцінними є тільки ті знання, які дитина

здобула власною активністю.

Й. Песталоцці

Мова й література вивчаються в школі не лише для того, щоб через багато років людина могла розповісти всі правила, назвати біографічні дані кожного письменника, знати тему та ідею художнього твору.

Головне - навчити дитину жити, думати, аналізувати, правильно будувати своє висловлювання, вчитися протягом усього життя.

Сьогодні школа повинна піклуватися про розвиток кожної особистості, створювати сприятливі умови для реалізації творчих задумів учнів.

Проектна технологія дає можливість педагогові, застосувавши розмаїття інтерактивних вправ, змінити роль авторитарного транслятора інформації на координатора навчального процесу. Крім того, учні здобувають знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігають і роблять власні висновки. Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча й активна особистість.

Слово "проект"у перекладі з латини означає "кинути уперед". Справді, проект — це будь-який задум, що має мету, термін та конкретні кроки реалізації.

Цілі та завдання технології, які вирішують учасники в рамках навчальних проектів:



  • когнітивні — пізнання об'єктів навколишньої реальності; вивчення способів розв'язання проблем, оволодіння навичками роботи з джерелами інформації, інструментами і технологіями,

  • організаційні - оволодіння навичками самоорганізації, вміння ставити перед собою мету, планувати та корегувати діяльність, приймати рішення; нести особисту відповідальність за результат,

  • креативні — уміння конструювати, моделювати, проектувати і т. ін. ,

  • комунікативні — розвиток навичок роботи в групі, виховання толерантності, формування культури публічних виступів.

Основні принципи:

- принцип розвитку пізнавальних та творчих навичок учнів;

- самодіяльний характер творчої активності учнів;

- принцип співробітництва учнів між собою і вчителем;

- прагматична спрямованість на результат.

Характеристика суб'єкта та об'єкта технології, особливості їх взаємодії. Із носія готових знань учитель перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів.

Типологія проектів.

За домінантною діяльністю: дослідницько-пошукові, творчі, прикладні (практико-орієнтовані), ігрові (рольові, пригодницькі), інформаційні.

За предметно-змістовою галуззю знань: монопроект, міжпредметний проект, надпредметний проект.

За кількістю учасників проекту: індивідуальні, парні, групові.

За тривалістю виконання проекту: короткострокові, середньої тривалості, довгострокові.

За формою представлення результатів: пленарні, стендові, мультимедійні, рольові, творчі. Технологічна карта:



  1. Організаційно-підготовчий етап:

  • визначення теми, мети і типу проекту, обговорення проблеми, висунення гіпотези;

  • планування;

  • дослідження, спостереження, робота з інформаційними ресурсами, анкетування, експеримент.

  1. Технологічний етап:

  • виконання проекту (самостійна робота, самоорганізація роботи партнерства);

  • аналіз інформації, обговорення отриманих даних у групах, підбиття підсумків, формулювання висновків.

  1. Підсумковий етап:

  • творчий звіт, презентація отриманих результатів, захист проекту;

  • колективне обговорення, оцінювання результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями, коригування, рефлексія.

  1. Подальше "життя" проекту (презентація його в місцевій пресі, на конференції, для учнів інших шкіл, знайомих і батьків тощо).

Існує і коротка формула етапів роботи над навчальним проектом — "шість П": проблема — планування — пошук — продукт — презентація — портфоліо (тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали).

Прогнозовані результати:

1) зовнішній результат (його можна побачити, осмислити, оформити відповідним чином, застосувати в реальній практичній діяльності): альманах, анкета, брошура, буклет, виставка, відеокліп, віртуальна екскурсія, дизайн-макет, довідник, ілюстрація, інсценівка, інтерв'ю, каталог, колаж, колекція, мультимедійна презентація, публікація, рекламний проспект, стаття, сценарій, стінгазета, таблиця, фотоальбом, щоденник подорожі тощо;

2) внутрішній результат, або досвід діяльності, який стає безцінним надбанням учня, поєднуючи в собі знання і вміння, компетенції й цінності: розвиток різноманітних здібностей: вербально-лінгвістичних, візуально-просторових, міжособистісних, внутрішньособистісних. Розвиток специфічних умінь та навичок: проблематизації, цілепокладання, організації та планування діяльності, пошуку необхідної інформації, самоаналізу та рефлексії, презентації, комунікативності, уміння приймати рішення та ін.

На думку Н.В. Маслової, "якщо школа не навчає дитину мислити проектно, вона назавжди залишиться тільки виконувачем чужих планів. Така людина живе сьогоднішнім днем, короткими програмами".

Проектна технологія передбачає



  • розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

  • уміння інтегрувати свої знання;

  • уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

  • уміння критично мислити;

  • уміння самостійно конструювати свої знання.

Завдяки проектуванню на уроках української мови та літератури учні вчаться:

  • усвідомлювати мету;

  • планувати свою роботу;

  • використовувати джерела інформації;

  • самостійно шукати й накопичувати матеріал;

  • аналізувати та зіставляти різноманітні факти;

  • доводити власні погляди; приймати власні рішення;

  • створювати матеріальні носії проектної діяльності.

Використання проектів на уроках української літератури спрямовую на активізацію пізнавальних інтересів учнів, розвиток творчих здібностей, умінь застосовувати знання на практиці, формування критичного мислення школярів.

Проектна технологія є інтегративним видом діяльності, що синтезує в собі елементи дослідницькоїі, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, навчальної, комунікативної та творчої діяльності. Сила проектів у тому, що вони пов’язують навчальну і виховну роботу з життям. Проектна діяльність допомагає дітям включитися в активну соціальну дію.

Проекти настільки захоплюють  учнів, що вони змагаються між собою, намагаються вдосконалити свою роботу, розробляють презентації. Триває такий бажаний для кожного вчителя «процес творчості».

У   своїй  педагогічній  діяльності  намагаюся застосовувати такі форми  і  методи роботи, які  б  зацікавили  школярів, викликали в них жвавий інтерес  до окресленої  проблеми.

Залучення до проектної  діяльності  відбувається поступово. Тематику проектів підбираю з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Практика роботи підтверджує, що учні   5-х класів – новачки  в  цій  справі, тому  й  починаю  з простого:

-       створення авторського кросворду  (10 слів); власних акровіршів, казок , загадок (творчий проект ), участь у  проекті «Я – ілюстратор»  ( І. Франко «Фарбований Лис», В. Симоненко «Цар Плаксій і Лоскотон»);

-        повідомлення на 3-5  хвилин (домашній міні-проект, що створює  ситуацію успіху  і творчої атмосфери, а також умови для  самореалізації  учнів із різним рівнем  підготовки).

Наприклад,   у 5 класі  при вивченні літописних оповідань, поділившись на 3 групи («Історики», «Біографи», «Екскурсоводи»),  учні виконують  на уроці спільний  проект, де перші розповідають  про найдавніші книжки - літописи, другі – про Нестора Літописця, а треті готують віртуальну екскурсію старовинним Києвом.

Проектну технологію спрямовую на те, щоб продемонструвати дитині її особисту зацікавленість у здобутті знань та практичну доцільність вивченого.

На підсумковому уроці з вивчення повісті  В. Рутківського «Джури козака Швайки»  пропоную шестикласникам участь у творчих проектах:  «Я  бібліотекар» (завдання - переконливо порадити юним читачам прочитати книгу); «Ми  актори» (завдання  інсценізувати уривок із твору); "Я – художник" (завдання – проілюструвати певний розділ книги).

На уроках української мови в шостому класі застосовую проекти під час вивчення розділу «Лексикологія» (учні представляють пошуково-ознайомлювальні проекти на тему: «Біблійні вислови, що стали крилатими», «Фразеологізми міфологічного походження»), а також під час роботи над твором - описом приміщення на основі власних спостережень. Шестикласникам заздалегідь дається завдання щодо здійснення майбутнього проекту. За бажанням діти об’єднуються в групи. Учитель дає кожній групі «Картку - план підготовки до твору…» (практико – зорієнтований проект). Підсумок роботи - виготовлення макету приміщення, яке діти будуть описувати.

Для учнів цього віку характерна недостатня сформованість навичок спілкування (замкнутість), невміння одержувати інформацію в спілкуванні, використовувати зворотний зв’язок (труднощі при формулюванні запитання для одержання додаткової інформації), невміння звернутися по допомогу і прийняти її. Тобто є певні проблеми у комунікативній сфері. Проектна діяльність дає можливості усунути багато проблем спілкування.

Також шестикласники працюють над довготривалим прикладним проектом «Мій словник труднощів української мови» з метою розвитку загальної мовленнєвої культури і виявлення у власному мовленні – усному і писемному - своєї індивідуальності.


Починаючи з 7-го класу, все більше учнів стають активними діячами вже групових проектів, проектів із систематизації і узагальнення знань, розробки тестових завдань. Комп’ютерна презентація стає справжнім захистом наукового дослідження чи глибокої роботи.

Під час вивчення творчості І. Франка пропоную учням на вибір роботу над проектами:

- дослідницько-пошуковим (провести міні-дослідження ролі описів природи у повісті «Захар Беркут»),

- ознайомлювально-інформаційним (підготувати інформацію про історію написання повісті, повідомлення про боротьбу руського народу проти монголо-татар),

- ігровим (ребуси, кросворди, вікторини тощо за повістю «Захар Беркут»),

- творчим (створити ілюстрації-портрети героїв твору),

- прикладним (укласти словничок «Архаїзми та діалектизми у повісті І. Франка «Захар Беркут»).



Кожен учень має право на участь у проекті, і це носить добровільний характер.Теми для проектів, які виконують учні, обираються ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовується матеріал, який викликає  в семикласників зацікавлення.

В ході застосування проектної технології учні вчаться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань. Діти набувають комунікативних навичок та вмінь, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомлюються з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

На уроці мови у 8 кл. на тему «Твір-опис пам’ятника» учень звітує про роботу над індивідуальним проектом «Шевченко у світі». Об’єкт дослідження – пам’ятники Т. Г. Шевченку у світі. Мета дослідження – проаналізувати масштабність монументального увіковічнення постаті Кобзаря в різних країнах. Працюючи над проектом, учень розвиває навички самостійної пошукової діяльності, уміння аналізувати знайдену інформацію, виокремлювати головне, оформляти кінцеві результати в презентації.

Під час опрацювання художнього твору залучаю школярів до участі у творчих особистісно орієнтованих проектах: "Моє слово на захист героя" (публічний виступ на захист героя, «Слово про похід Ігорів»), "Мої поради герою" (лист героєві з дружніми порадами,

І. Карпенко-Карий «Сто тисяч»), "Переписана" сторінка художнього твору" (розв’язка твору "переписана" відповідно до учнівського бачення розвитку подій, В. Винниченко «Федько-халамидник»).

Найбільш доцільно використовувати проекту діяльність на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано, що дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання з певної теми.

Неодмінним складником проектної діяльності є презентація матеріалів перед широкою аудиторією. Вона має свій строгий регламент — 7—10 хвилин на виступ і 3—5 хвилин відповіді на питання. Презентація призначена для демонстрації отриманого продукту: відеоряду, тестів, збірки творчих робіт, словника, розробки інтелектуальних ігор або сценарію позакласного заходу. За своїм педагогічним ефектом - це один із найбільш важливих етапів проекту, коли учень одержує можливість презентувати результати своєї праці.

Критерії оцінювання проекту можуть бути різними, в залежності від типу проекту і складу його учасників. Моїми ж параметрами оцінювання захисту виконаного проекту є:



  • якість доповіді;

  • аргументованість;

  • переконливість, упевненість доповідача;

  • обсяг і глибина знань теми;

  • загальна ерудиція;

  • культура мови, відчуття часу;

  • імпровізований початок, утримання уваги аудиторії;

  • відповіді на запитання;

  • ділові й вольові якості доповідача;

  • лаконічність і аргументованість кожного висновку (якщо груповий про­ект - колективний характер рішень, взає­мо­доповнення).

Учні 9-их класів працюють над короткотривалими та середньотривалими, парними та груповими проектами, комплексом пошукових, різного роду творчих видів робіт, що виконуються з метою практичного чи теоретичного вирі­шен­ня значущої проблеми.

Старшокласники частіше виконують дослідницько-пошукові проекти.

Зокрема, на уроці української мови в 11 класі (філологічний профіль) на тему «Епістолярний стиль: сфера поширення, головне призначення, основні мовні стильові засоби. Українська епістолярна спадщина – невичерпне й незамінне джерело для вивчення життєвого й творчого шляху письменника» учні захищають індивідуальні проекти «Листи Ольги Кобилянської», «Україна в епістолярії Т. Шевченка», «Епістолярна спадщина Лесі Українки». Мета даних проектів: ознайомитись із епістолярною спадщиною українських письменників, дослідити стилістику епістолярію, заглибитись у творчу лабораторію митців, розкрити особливості їхнього духовного світу.

Дослідницькі проекти дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ знань.

Під час вивчення творчості М. Коцюбинського десятикласники презентують проект «Фольклорне тло повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Завдання проекту: відстежити систему архаїчних уявлень і поглядів гуцулів, дослідити фольклорно-міфологічний аспект повісті. Ця робота дала можливість учням розвинути навички пошуково-дослідницької, творчої роботи, вміння працювати в групах, індивідуально, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити, представляти результати своєї роботи у вигляді презентацій, буклетів, узагальнювати, робити висновки; виховувати почуття відповідальності, шанобливе ставлення до багатовікових традицій рідного народу, естетичний смак.

Дослідницькі навички, набуті в процесі роботи, допоможуть випускникам реалізувати свій особистий творчий потенціал.

Виконання пошукових проектів допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.

Наприклад, на уроці літератури в 11 класі на тему «Література в Західній Україні

(до 1939 р.). Огляд. Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 року» учні звітують про роботу над проектами, завданням яких є дослідження життєвого і творчого шляху Б. Лепкого, Ю. Липи,

К. Гриневичевої, І. Вільде, Ю. Опільського, С. Гординського, привернення уваги до творчості письменників Західної України, популяризація її серед однолітків. Результати досліджень узагальнено та висвітлено в презентаціях, фотовиставці, бібліотечці літератури.



Робота над даними проектами сприяє розвиткові інтелектуальних здібностей старшокласників, навичок самостійної дослідницько-пошукової праці, умінь чітко, правильно формулювати і висловлювати власні думки.

У своїй діяльності керуюся систематикою освітніх цілей, відомою як «піраміда Блума». Це ієрархічно взаємопов'язана система освітніх цілей. Кожен її рівень спрямований на формування певних навичок мислення (від простого до складного).

В основі піраміди Блума лежать ті цілі (знання – розуміння – використання), які ми звикли вважати основними. Але розвиток навичок мислення високого рівня забезпечують три наступні рівні (аналіз – синтез – оцінювання).

Проектна технологія найкраще демонструє «піраміду Блума» в дії. Саме працюючи над проектом, учень має проаналізувати певний матеріал, оцінити (тобто відібрати те, що йому потрібно) і синтезувати новий продукт.

Наприклад, під час вивчення біографії письменників залучаю учнів до участі у проекті "Віртуальний музей письменника".  Для цього школярі об’єднуються в групи, кожна з яких отримує завдання опрацювати і проаналізувати життєвий і творчий шлях письменника (за підручником і додатковою літературою). Оцінивши події в житті митця, групи складають перелік можливих експонатів для окремої музейної кімнати. Таким чином, з’являється новий продукт (синтез) – уявний музей письменника.

Під час вивчення теми "Леся Українка" десятикласники підбирають експонати до таких "музейних залів": "Леся Українка: становлення письменниці"; "Культурне оточення». "Мандрівниця не з власної волі"; "Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти"; " Літературна спадщина Лесі Українки", «Останні роки життя". Кожна група презентує свою роботу, проводячи "екскурсію" певним залом віртуального музею.           Завдання проекту не тільки в тому, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тім, щоб розширити світогляд учнів, набути теоретичних знань.

Робота над груповим проектом сприяє формуванню комунікативної компетентності- здатності встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, досягнення партнерами взаєморозуміння, краще усвідомлення ситуації і предмета спілкування.

Учні 11 класу з інтересом працюють над проектом «Пильно й ненастанно політь бур’ян», адже в процесі роботи намагаються привернути увагу до мовного середовища в місті Тернополі, вчаться помічати «мовні бур’яни», упорядковують матеріал, пояснюють причини появи мовного «бруду» та способи уникнення помилок у власному висловленні. Проект розвиває мовну пильність старшокласників, сприяє виникненню бажання слідкувати за культурою власного мовлення, постійно самовдосконалюватися, бути свідомими і небайдужими громадянами свого міста і держави.

Презентація й захист проектів – невід’ємна складова застосування проектної технології. На практиці здебільшого пов’язую презентацію та захист проектів із заходами в межах позакласної роботи з предмета, а також із нестандартними уроками на зразок: бінарний урок, урок-диспут; урок-екскурсія; урок-творчий звіт; урок-прес-конференція; урок-конкурс; урок-змагання; урок-КВК; урок-узагальнення; урок творчості; урок-конференція; урок-семінар; інтегрований урок; урок-вікторина «Що? Де? Коли?».

Під час захисту проектів виявляється не тільки активність щколярів, зростання їхнього пізнавального інтересу, а й неабияка творчість: вони представляють листи, нариси, поетичні збірки, наукові доповіді, компаративний аналіз тощо.

На уроках української мови і літератури учні 5-11 класів працюють над творчими проектами: написанням творів-оповідань, есе, віршів. Уроки літератури сприяють тому, що дитина, вивчаючи творчість письменників, намагається створити щось своє.

Етюди про природу (5 клас)

Про що співав весняний струмок?

Настала весна. Прокинувся струмочок. Спершу він, мов сонне дитя, кволо, потихеньку плив.

А ось і сонечко виглянуло, засвітило і звеселило весь світ своїм золотавим промінням. Тепер струмок ожив, він почав весело дзюркотати і жваво поспішив кудись у далечінь, немовби сповіщаючи: «Весна, весна прийшла». Будив на своєму шляху усі дерева, квіти, трави, розповідав усім звіряткам, пташкам, що він бачив на своєму шляху.

Своєю цілющою водою він допомагає природі ожити. Ще якусь хвильку, дві – і все зазеленіє, відкриють очі квіти, прокинуться дерева. І усі весняні пахощі феєрверком розпустяться

над стомленим від зими лісом і полетять по білому світу.

Костич Світлана

Наодинці з природою

Теплого весняного дня я вийшла у садок. Іду по зеленій-презеленій, насиченій життям траві, і ніби мені назустріч дзвінко затьохкав соловейко.

Відкривали мені свої найпотаємніші секрети фіалочки. Червоні, мов палаючий вогонь, тюльпани казали, як їм подобається тепле жовтогаряче сонце. А ромашки говорили зі мною про те, як добре, коли у садок хтось завітає.

Добре бути наодинці з природою!

Козарик Юлія

Перший промінь сонця

З’явився нарешті перший веселий промінчик сонця. На вулиці все ожило, зацвіло. Дивлюся на той промінь, і розповідає він мені, що допомагає квіточці зацвісти, травинці ожити, кущику – розпустити бруньки. Завдяки промінчику сонця оживають чудові весняні квіти: підсніжники, фіалки, нарциси, тюльпани, конвалії, барвінок.

Завжди він радіє, сміється і каже мені не журитись, а веселитись. Сміюся я, сміються квіти, сміється сонце і все навколо…

Дупелич Софія

Пробують себе мої вихованці і в поезії.
Зимові свята

Коли навколо сніг, зима,

Катається на санях

Весела, чемна дітвора –

Це свято Миколая.
Коли родина за столом,

Кутю мама готує,

А сніг мете в нас за вікном –

Різдво в хаті панує.

Стояк Юлія, 5 клас
До України

Що для мене слово «Україна»?

Це земля моя й моїх батьків,

Це прекрасна мова солов’їна,

Це веселий жайворонків спів.
Що для мене слово «Україна»?

Це козацький волелюбний дух,

Це держава сильна і єдина,

Нездоланний до свободи рух.


Що для мене слово «Україна»?

Це сади зелені, і ліси, й поля,

Біля хати червона калина.

Україно, хто без тебе я?


Ти під натиском загарбників не впала,

Вистоїш і в цей буремний час.

Переможеш, Україно, лиха й чвари.

Вірю щирим серцем в тебе, в нас.

Волинець Наталя, 11 клас

Небесна сотня полетіла

І не повернеться назад.

Та їм дорога в рай відкрита:

Вони ж боролися за нас,

За нашу неньку Україну,

Щоб ми в достатку всі жили.

Життя віддали на Майдані

Хоробрі наші земляки.

Небесна сотня зникла навіки,

Ридають всі, і плаче Україна.

Та пам’ятатимуть і внуки, і сини

Сміливців, що боролись за Вкраїну.

Огниста Анна, 11 клас


Роботу над проектами застосовую також у позаурочній та виховній роботі. Результатами такого проекту стають сценарії, альманахи, виставки, свята, альбоми, газети, екскурсії тощо.
До Дня української писемності та мови учнями 11 класу підготовлено і проведено мовно-літературний КВК «Мово українська, гордосте моя!» для учнів п’ятих класів.

Між учнями восьмих класів проведено гру «Що? Де? Коли?» (Чи знаєш ти Шевченка?).

Такі ігрові проекти викликають особливе зацікавлення в школярів, вони охоче беруть у них участь і як організатори, і як безпосередні учасники команд. Цінність даних ігрових проектів полягає у тому, що діти різних вікових груп вчаться співпрацювати, комунікувати один із одним.

До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка учнями 10 класу виконано проект «Відомий і невідомий Шевченко». Мета: розширення знань школярів про Шевченка, про неповторний духовний світ нашого генія, вивчення маловідомих фактів із біографії Кобзаря і донесення їх до однолітків..

Робота над даним проектом вимагає від учнів високого рівня самостійності пошукової діяльності, координації своїх дій, активного дослідницького підходу, виконавської та комунікативної взаємодії.

Готуючи проекти, школярі працюють із творами різних видів мистецтва, а саме: літератури, живопису, музики, графіки, вивчають додаткові джерела, а найголовніше — удосконалюють не тільки знання з української літератури, а й уміння та навички самостійної роботи, вчаться разом ставити мету, завдання, досягати їх, робити певні висновки.

Про значущість використання елементів проектної технології на уроках української мови і літератури йдеться у відгуках самих учасників проектів. За даними анкетування, на запитання «Яке значення для тебе особисто мають знання та вміння, отримані в результаті роботи над проектом?» 75% відповіли, що їм це знадобиться в майбутньому. У 50% опитаних найбільші труднощі викликає необхідність публічного виступу. І всі опитані вважають, що проекти потрібні.

Використання проектів на уроках української мови і літератури та в позаурочній роботі допомагає формувати ключові компетенції учнів, реалізовувати діяльнісний підхід до освітньо-виховного процесу, позитивно впливає на емоційний стан школярів, пробуджує не тільки розум, але і їх душу.

Проектна технологія передбачає використання нестандартних форм занять, можливість поділитися життєвим досвідом, співпрацювати з учнями різних вікових груп, самостійність у виборі теми, відсутність вимушеного керівництва з боку вчителя і діяльнісний підхід — дії, спрямовані на досягнення певного результату. Проектна діяльність підпорядковується принципу гуманізації системи: дає змогу невстигаючим учням пережити успіх, відзначити особисті та колективні досягнення через само- та взаємооцінювання. Цінним є те, що школярі набувають умінь користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, аудіовізуальними та комп'ютерними засобами, вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігати і робити власні висновки, що обов’ְязково їм знадобиться для подальшого навчання у вищій школі.
Результативність та правильність обраного напрямку роботи підтверджується досягненнями учнів у мовно-літературних конкурсах та в предметній олімпіаді.

Майовецький Ігор - 3 місце (олімпіада, 2010 р.)

Баб’як Дарина – 2 місце (конкурс знавців рідної мови ім. П. Яцика, 2010 р.)

Майовецький І.– 2 місце (конкурс ім.Т.Шевченка,2011 р.)

Стояк Юлія – 3 місце (конкурс ім. Т. Шевченка, 2012 р.)

Станько Наталя – 3 місце (олімпіада, 2011, 2012,),

2 місце (олімпіада, 2013, 2014 р.р.)

Стояк Юлія – 4 місце (конкурс ім. Т. Шевченка, 2013 р.)

Піскун Вероніка – 3 місце (конкурс читців, 2015 р.)

Піскун Вероніка – 3 місце (предметна олімпіада, 2016 р.)
Дослідницько-пошукову роботу, розпочату в школі, мої учні продовжують в обласному відділенні МАН України, у секції філології і мистецтвознавства. Учениці Буряк Катерина і Піскун Вероніка працювали над науково-пошуковими роботами «Психологічний портрет покоління 60-70 р.р. ХХ ст. в малій прозі Григора Тютюнника» і «Лінгвостилістичні особливості вживання емоційно-експресивної лексики в творчості Юрія Іздрика» і успішно захистили їх.
У жовтні 2016 р. команда школи посіла 3 місце на міському конкурсі «Що? Де? Коли?», присвяченому І. Я. Франку.

Слід відзначити, що випускники, які займалися дослідницькою, пошуковою діяльністю, продовжують навчання на філологічному факультеті ТНПУ та факультеті журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Києво-Могилянської академії (Станько Н., Баб’як Д., Стояк Ю.).



Список використаної літератури


  1. Абашина Н.С. Розвиток ключових життєвих компетенцій через метод проектів // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / Керівник авторського колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51 С.М. Шевцова. Науковий керівник і редактор – канд. істор. наук І.Г. Єрмаков. – К.: “Департамент”, 2003. – с.257-258.

  2. Богосвятська А.І. Сучасні педагогічеі технології у практиці вчителя світової літератури// Зарубіжна література в школах України: Методичний журнал. - 2013. - № 1.- с. 34 – 41.

  3. Гусь І.М., Калмикова І.В. Метод проектів // Управління школою. – 2005. – № 5. – с. 8-11.

  4. Застосування проектних технологій на уроках української літератури.

Л. Денисюк // «Українська мова та література», №17-18, 2010.

  1. Іонова М.І. Потенціал методу проектів для розвитку творчої особистості //

http://www.ioso.ru/distant/project/meth%20project/metod%20pro.htm

  1. Кримський С.Б. Проект і проектування в сучасній цивілізації // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / Керівник авторського колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51С.М. Шевцова. Науковий керівник і редактор – канд. істор. наук І.Г. Єрмаков. – К.: “Департамент”, 2003. – с.6-15.

  1. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання // Відкритий урок. – 2003. – № 3-4. – с. 19-27.

  2. Проектні технології на уроках мови і літератури. О.Каліманов //

«Вивчаємо українську мову та літературу», №28, 2008.

  1. Проектні технології на уроках літератури. Г. Присмицька //

«Вивчаємо українську мову та літературу», №1, 2008.

  1. Столяренко Г., Дем’яненко О. Чи можна застосовувати проектні технології на уроках літератури? // Українська мова та література. – 2005. – № 45. – с. 3-5.







Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів iconОпис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах»
Тема досвіду «Формування естетичної компетентності учнів на уроках української мови І літератури шляхом використання елементів інноваційних...
Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів iconА. Тарковський Використання елементів технології критичного мислення на уроках світової літератури та російської мови
Використання елементів технології критичного мислення на уроках світової літератури та російської мови
Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів iconВикористання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках світової літератури та в позаурочній роботі в системі особистісно орієнтованого навчання
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів iconВикористання проектної технології як засіб розвитку творчих здібностей учнів на уроках словесності

Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів iconТекстоцентричний підхід до вивчення української мови та літератури як основа формування комунікативної компетентності учнів
Мо в останнє десятиліття, шкільна словесність має для вирішення особливо складні завдання. Часто вони вимагають поєднання різнополярних...
Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів iconНаталія Кейван-Чорнокожа, вчитель-словесник
Використання творчості письменників рідного краю на уроках словесності та в позаурочній роботі
Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів iconПочатківців, вихователів груп продовженого дня, батьків, учнів початкової школи. 67 сторінок І
Розвиток комунікативної компетентності на уроках мови як умова успішної соціалізації
Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів iconЛітературне читання 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка
Його основною метою є формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної І пізнавальної...
Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів iconНаказ №35/О 05. 02. 2018 Про розвиток комунікативної компетенції школярів на уроках зарубіжної літератури, російської мови
Згідно з річним планом роботи школи, планом внутрішкільного контролю за діяльністю вчителів та рівнем знань, умінь І навичок учнів,...
Використання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів iconЗвіт про роботу вчителя української мови та літератури в міжатестаційний період Курдибайло Людмила Іванівна, освіта вища, стаж 40 років, кваліфікаційна категорія вища
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка