Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8



Скачати 213.03 Kb.
Дата конвертації29.04.2018
Розмір213.03 Kb.




Методична розробка на тему:

ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ФОРМ І МЕТОДІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ”




Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії СЗШ №8

ЗМІСТ


Вступ..........................................................................3

Розділ І. Актуалізація опорних знань.....................5

Розділ ІІ. Вивчення нового матеріалу.....................7

Розділ ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.........15

Висновки...................................................................22

Список використаної літератури............................23



Вступ.
Література в школі належить до тих навчальних дисциплін, які відзначаються високим виховним, людинотворчим потенціалом. Вона одухотворює життя особистості, збагачує її внутрішній світ, робить самодостатньою, спроможною адекватно відповідати на потребу часу.

На уроках літератури потрібно зацікавити учня, змусити його розкрити найпотаємніші куточки душі для добрих, чистих думок і почуттів, щоб йому захотілося вчитися не для оцінки, а задля збагачення власної душі.

Погоджуюсь з думкою О. М. Куцевол, яка зазначає, що „структура уроку зарубіжної літератури не схожа на будову занять з інших навчальних предметів: вона має наблизитися до мистецьких явищ, оскільки це зумовлено естетичною природою самого літературного твору.

Тому важливо викликати в учнів колективне художнє переживання та обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі їхньої думки, підготувати до полілогу з письменником, вчителем, однолітками. Це можна забезпечити на уроках – літературно-музичних композиціях, уроках-інсценізаціях, уроках-рольових іграх, уроках-подорожах, інтерв’ю, складанні сценарію для кіно, - мультфільму чи відео кліпу, ток-шоу, засіданні редакційної ради тощо.”1

Ігри стимулюють інтерес до навчання, конкретизують та закріплюють засвоєне. Гра – це взаємодія педагога й учня, що забезпечує ефективність навчання, це спосіб спрямованої міжособової взаємодії учня та педагога.

Гра – творчість і праця, вона допомагає зосереджуватись, думати самостійно, розвиває увагу, потяг до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться, орієнтуються у незвичайних ситуаціях, поповнюють знання, розвивають фантазію. Навіть найпасивніші охоче приєднуються до гравців, докладаючи зусиль, щоб не підвести товаришів по грі.

Дидактичні ігри добре уживаються із „серйозним” навчанням, роблять процес навчання цікавим, створюють в учнів бадьорий, робочий настрій, полегшують подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Ігрові дії підтримують і посилюють інтерес учнів до предмета.

Дидактична гра дає змогу яскраво реалізувати всі провідні функції навчання: освітню, виховну та розливальну. Вони діють в органічній єдності.

Ігри, вікторини, конкурси, турніри знімають емоційну напруженість, розвивають пам’ять учнів, допомагають учителеві диференційовано оцінювати знання та вміння учнів залежно від їх можливостей.

Різноманітні форми роботи на уроці дають можливість використовувати рейтингову систему, надаючи уроку елементів змагання, оцінюючи не лише роботу учня протягом цілого уроку, а й на кожному його етапі. В цьому є ще одна перевага, адже рейтингова система дозволяє оцінювання не тільки індивідуальне, а й групове, тим самим змушуючи учня не просто заробляти оцінки, а зосередитися на своїх знаннях, їх систематизації, а також на знаннях своїх друзів, працюючи на загальний результат.

Поєднуючи колективну та індивідуальну роботу на уроці, вчитель досягає і важливої виховної мети, а саме: вчить учнів спілкуватися поважати товаришів, слухати і чути співрозмовника, бути активним протягом усього уроку (навіть – найпасивнішим).


Розділ І. Актуалізація опорних знань
Гра з м’ячиком.

Учитель задає запитання по певній темі і кидає м’ячик учню, який повинен дати відповідь і повернути м’ячик вчителю і т.д..

Завдання може ускладнюватись. 1-ий учень задає запитання і кидає м’ячик 2-му учню, який повинен відповісти на нього. Давши правильну відповідь, він задає своє питання і кидає м’ячик 3-му учню і т.д..
Гра „Слабка ланка”

Учням пропонується відповісти на запитання або закінчити речення. За кожну правильну відповідь – 1 бал. За кількістю зароблених балів визначається найсильніший учень.



Тема „Міфи Давньої Греції”.

  1. Як звали верховного бога давніх греків? (Зевс).

  2. Батьком Зевса був... (Кронос).

  3. Як звали титана, якого могутній Зевс наказав прикувати до скелі? (Прометей).

  4. Де жили боги? (На Олімпі).

  5. Як звали Зевсові дочку, богиню мудрості? (Афіна).

  6. Як звали богиню краси та кохання? (Афродіта).

  7. Як називали старших богів давніх греків, що передували богам з Олімпу? (Титани).

  8. Як називається споруда, що її збудував Дедалі для царя Міноса? (Лабіринт).

  9. Як звали сина Дедала, який не послухався поради батька і загинув? (Ікар).

  10. До якого острова долетів Дедал, утікаючі від Міноса? (Сицилії).



Гра „ Я – диктор”

Застосовуємо цей прийом, коли виразно читаються твори.

Звертаємо увагу на темп, силу голосу, його тон. Саме ці чинники розкривають почуття та думки.

Спочатку учні „відточують зір та почуття”, використовуючи цитати з твору. Наприклад, „ – оце вже говорить Людське дитинча! – з гордістю сказала Багіра”. „ – Людина! – вигукнув він, клацнувши зубами. – Людське дитинча. Дивись!” (з твору Кіплінга „Манглі”).



Літературний аукціон.

„Продаж” цікавих фактів з біографії письменника. За кожний факт – 1 бал.



Розділ ІІ. Вивчення нового матеріалу

Рольове знайомство з персонажами твору Д. Боккаччо „Декамерон” (8 клас).

Учні заздалегідь отримали завдання підготувати для переказу історію того персонажу ,який найбільше сподобався.

Учні – актори сідають в коло і спочатку представляються:

Пампінея (від лат. „пишна”, „розкішна”);

Ф’яметта (від лат. „вогник”, таке ім’я носила кохана Боккаччо);

Філомена (від гр. „любителька співів”);

Емілія (від лат. „ласкава”);

Лауреата (зменшено-ласкава форма від Лаури; Лаурою звали кохану Петрарки);

Неіфіла (від гр. „вперше закохана”);

Елісса чи Еліза (так давні греки називали фінікійську богиню, яка заснувала величезне місто Карфаген; римляни називали її Дідоною (за легендами, Дідона була коханою троянця Енея));

Панфіл (від гр. „схоплений коханням”);

Філострато (від гр. „згублений коханням”);

Діоней (від гр. „син Діони”, титаніди, яка жила в океані і породила богиню кохання та краси Афродіту, тобто Діоней – брат Афродіти).

Оповідачі, ввічливо вклонившись, сідають півколом і розповідають невеличкі історії. За правилами етикету, який існував на сільській віллі, кожному новому оповідачеві на голову одягається корона.

Учні-актори коротко розповідають свої історії, а потім задають запитання „глядачам”. А „глядачі” коротко занотовують у робочі зошити зміст кожної історії, а потім відповідають на запитання.

Для розповіді можна запропонувати такі оповідки і питання:

4-ий день, 1-ша оповідка.

Розповідає Ф’яметта.



  • У чому благородство Гвіскардо?

7-ий день, 10-та оповідка.

Розповідає Діонея.



  • Яким чином Янкофьоре обдурила Салабаєтто?

  • Чи актуальна ця новела сьогодні?

10-ий день, 3-тя оповідка.

Розповідає Філострато.



  • Як розуміє великодушність Данте? Який герой новели вам ближче до серця?

Аналогічно підібрати матеріал для інших персонажів твору.
Інсценування уривку з книги М. Булгакова „Життя пана де Мольєра”. Вивчення комедії Ж. – Б. Мольєра „Міщанин – шляхтич” (9 клас).

Автор. Некая акушерка приняла 15 января 1622 года у милейшей госпожи Поклен 1-го ребенка.

С уверенностью могу сказать, что, если бы мне удалось объяснить почтенной повитухе, кого именно она принимает, возможно, что от волнения она причинила бы какой-нибудь вред младенцу, а с тем вместе и Франции.

- Сударыня! Осторожнее поворачивайте младенца. Не забудьте, что он рожден ранее срока. Смерть этого младенца означала бы тяжелейшую утрату для вашей страны!

Повитуха. Мой бог! Госпожа Поклен родит другого.

Автор. Госпожа Поклен никогда более не родит такого, и никакая другая госпожа в течение нескольких столетий такого не родит.

Повитуха. Вы меня изумляете, сударь!

Автор. Я и сам изумлен. Поймите, что по происшествии 3 веков, в далекой стране, я буду вспоминать о вас только потому, что вы сына господина Поклена держали в руках.

Повитуха. Я держала в руках и более знатных младенцев.

Автор. Что понимаете вы под словом – знатный? Это младенец станет болем известен, чем нене царствуючий король ваш Людовик XIII, он станет более знаменит, чем следующий король, а этого короля, сударыня, назовут, Людовик Великий или Король – солнце!

Повитуха. Сударь, вы поражаете меня!

Автор. Ах, госпожа моя! Что вы толкуете мне о каких-то знатних младенцах, которых вы держали корда-то в руках! Поймите, что этот ребенок, котрого вы принимаете сей час в покленовском доме, есть не кто иной, как господин де Мольер! Ага! Вы поняли меня? Так будьте же осторожны, прошу вас! Скажите, он вскрикнул? Он дышит? Он живет!
Урок-вистава по середньвіччю.

Середньовічна європейська лірика.

Творчість трубадурів, вагантів, мандрівних дяків.

Мета: познайомити учнів з представниками поезії середньовіччя, її провідними темами, з'ясувати, чому католицька церква пе­реслідувала мандрівних поетів; розвивати навички драма­тичної гри, монологічного мовлення; виховувати любов до театру, мистецтва.

Обладнання: ширма, фігурки або ляльки мандрівних поетів, магні­тофон.

Урок-вистава

До цього уроку деякі учні одержують завдання: предста­вити лялькою або намалювати ту чи іншу фігурку кожної з дійових осіб міні-вистави.

Лялька повинна мати одяг, яких характерний для того чи іншого типу мандрівного поета. Монологи можна записати на магнітофонну плівку.

З'являється магістр (чорний одяг, характерний капелю­шок з китицею).



Магістр. Отже, я - магістр, саме так в середні віки нази­вали викладачів. Для того, щоб розкрити тему запропонова­ного уроку, ми з вами походимо вулицями різних країн Се­редньовіччя, зустрінемось з героями нашого уроку.

Але спочатку я хочу довідатись, чи готові ви до подоро­жі, чи знаєте про ті часи, до яких ми зараз завітаємо. Слу­хайте мої запитання:

- на які види можна поділити літературу середніх віків?
/клерикальну, світську, фольклор(героїчний епос)/.

- Хто такий Августин Аврелій? (проповідник аскетиз­


му).

- Які спільні риси ви б виділили у Роланді, Ігоря, Сіда -


представників героїчного епосу різних народів?

- Вирушаймо в путь, дорогі друзі, (музика з мультфіль­му


"Бременські музиканти").

З'являється трубадур.

- Чи бачили ви мультфільм "Бременські музиканти"? а па­м'ятаєте, як розпочинається він? Нагадаю: "З давніх давен на білому світі жили дурні королі, прекрасні принцеси, страшні лісові розбійники та веселі трубадури". Хто ж такі трубаду­ри? Пішло це слово від французького "віршувати". Це серед­ньовічні провансальські поети й співці ХІІ-ХІІІ ст., що самі складали пісні.

Магістр. Це дуже похвально, що ви самі складали та ви­конували пісні, про що ж у них розповідалось?

Трубадур. О, ми, як античні поети - Анакреот, напри­клад, оспівували радощі земного життя і, звичайно, кохання.

Магістр. А чи досягли ви мети, чи ставала жінка, яку ви оспівували, супутницею вашого життя?

Трубадур. Дуже часто пісні присвячувались заміжній жінці, тому кохання трубадура найчастіше можна назвати нещасливим.

Ой, дивіться, що там чорніє? Чи не сутана? Тоді мені треба негайно тікати, бо трубадурів переслідує католицька церква, мені зовсім не хочеться побувати в ЇЇ руках.

Магістр. Ні, ні! Заспокойся, немає тут ніяких церковни­ків!.

Трубадур. Це правда?



Магістр. Щось я не знав, що ви такі боязливі, адже лю­дина, яка знаходиться весь час у дорозі, повинна бути сміли­вою. Ось ти, наприклад, якого роду?

Трубадур. Я сам у минулому монах, тому дуже не хочу знову потрапити до своїх братів. Та серед нас багато виходців з простого люду, зубожілих лицарів і навіть феодальні знаті. Мені подобається таке життя, адже мене з задоволенням слу­хають не тільки в рідній Франції, а й у Італії, Іспанії. Деякі з моїх знайомих не мандрують , а постійно живуть при дворах аристократів-меценатів. Наприклад, Бернарт де Вентадори був слугою в замку, писав любовні вірші.

Магістр. У галузі любовної лірики трубадури досягли неабияких успіхів. А чи не могли б ви, шановний трубадуре, проспівати нам один із віршів Бернарта де Вентадорна?

Трубадур. Я з задоволенням продекламую вам вірш, у якому оспівується кохана - знатна дама, неприступна і пре­красна. Нерозділена любов робить вірш водночас і журливим, і радісним:

Вже не повернусь я друзі, в рідний дім,

В наш Вентадорн вона гордує мною.

Де ждав її дарма в огні палкім,

Для мене більш нема там супокою.

її люблю - я винен лиш у тім.

І лиш за те я у краю чужім

Вік мушу жить, повинутий журбою.

Я шлю в Прованс свої нові пісні, Любові в них і радості чимало. Вкладаю я слова свої гучні, Чого мені в житті не вистачало.

(Пер. М.Терещенка)



Магістр. А чи знали слухачі, про яку жінку співає трубадур?

Трубадур. Це таємниця з таємниць, яку трубадур мав бе­регти в найпотаємнішому куточку свого розбитого серця.

Магістр. Чи тільки про кохання та земні втіхи співали трубадури?

Трубадур. Ні, трубадури писали вірші і на суспільно-політичні теми. Відомий поет Бертран де Борн - барон, воло­дар замку Альтафорт, прославився своїми піснями прихиль­ника, які він присвячував принцу Генріху. Особливо йому вдавалися вірші з жалами, адресовані ворогам його покрови­теля.

Люблю я бачить, як погнав

Юрбу озброєних загін,

Як мчать отари серед трав,

А військо лине навздогін.

І видно над рікою,

Як замок між гірських горбів

Обложений з усіх боків,

І темною Габою

Шеренги мерехтять бійців,

Що виглядають між років.

Магістр. Мабуть, правий був Данте, який помістив Бертрана де Борна у пекло, як натхненника воєн і кровопролить. Поет зобразив цього лицаря, сіяча ненависті і ворожнечі, з відсіченою головою, яку той тримає у руках, мов ліхтар. Ой, аж страшно!

Подивись, трубадуре, хто це поспішає до нас?



Трубадур. А, то мій товариш, жонглер. Ми мандруємо разом.

Жонглер. Так мандрувати нам веселіше разом. Адже я "потішник" (лат.) Переходячи від одного селища до іншого, я й співаю, і граю на музичному інструменті, зображую те, про що співаю. Отак і живемо! Ну, до зустрічі, шановний нам по­ра!

Магістр. Щасти вам!

Отже, ми познайомились з трубадурами, жонглерами у Франції. Давайте завітаємо до іншої країни - Київської Русі.

З'являється скоморох.

Магістр. Наскільки пам'ятаю, вас не особливо люблять церковники.

Скоморох. Так, вони говорять, що моє місце в пеклі і можуть допомогти мені скоріше потрапити туди!

З'являється мандрівний дяк.



Дяк. Ну, мандрують не тільки скоморохи. Ось я, напри­клад, мандрівний дяк. Спочатку ми були людьми матеріально забезпеченими, мали можливість утримувати не тільки себе, а й свою "дружину", або слуг. Пізніше змілів наш брат, побі­днішав. Ходили й до "святої землі". Були паломниками, пілі­гримами, або каліками перехожими. Питаєте, чому паломни­ками звались? Бо несли на згадку про "святі місця" пальму, точніше - гілочку пальми, тому й паломники.

Магістр. А слово пілігрим означає чужинець. А чому ж каліки перехожі?

Дяк. О, справа в тому, що під час мандрування надягали спеціальне взуття, грецька назва якого була "калига", а народ перейначив, та й вийшло "каліка".

Все, що бачили, мандрівники записували. Так з'явився окремий жанр "хождєній". Ну, а я тільки йду до святих місць, отже не буду затримуватись.



Магістр. О, цього не переслідує церква, хіба тільки щось у дорозі трапиться. (До речі, пізніше церква змінила своє ста­влення до дяків, почала також переслідувати їх).

З'являються ваганти (пісня вагантів)



Магістр. А це, що за компанія гульвіс? А, ми знов у Франції.

І вагант. Ми - ваганти, мандрівні лірики. Ми - студенти, не просто переходимо від одного міста до іншого, а шукаємо знань, кращих навчальних закладів.

ІІ вагант. Серед нас є ченці, і бідняки. Багатьох із нас називають невдахами, адже в нас немає домівки, немає ситної їжі, але ми не горюємо.

І вагант. Ми цінуємо не розкіш і титули, а розум, еруди­цію та веселу вдачу. Наша поезія - це жарти, іронія, сатира!

ІІ вагант. Особливо від нас гірко церковній і світській знаті, бо ж ми говоримо про її пороки й розпусту.

І вагант. Сам себе я, по-перше, називаю Архіпіїтом (тоб­то поетом над поетами) Кельнським. І пишу я сам про себе.

... А, по-друге, бачте, я - ще й гравець завзятий,

хоч при грі траплялось й одяг часом зняти.

Ось тоді, зіщулений, серцем лиш зігрітий,

Сам в собі викрешую вірші-самоцвіти.

Ну, а ще я геть оббив до корчми пороги:

Я бував і буду там, поки носять ноги,

Поки злинуть янголи із небес високих

Заспівати мертвому: "Вічний йому спокій".

Я в корчмі й померти рад, не в м'якій постелі,

Аби лиш вино було в келиху веселім:

Голосніше янголи заспівають, може:

"Глянь на пияка того й змилостися, Боже!!

Ось і всі гріхи мої, мов на скатертині,

Всі, про що злорадники вам доносять нині.

В душу власну глянути в них немає часу,

Хоч на блуд мій дивляться не з презирством - ласо.

(Пер. А.Содомора)



ІІ вагант. Ну от ви і взнали про наше життя, прощавай­те!

Магістр. Хай вам щастить!

А з вами, шановні учні, ми також будемо прощатись, але спочатку перевіримо набуті вами знання. Отже, спробуйте відповісти на запитання:



  1. Хто такі трубадури? Основні теми їх лірики? Предста­
    вники?

  2. Чим відрізнялись жонглери від трубадурів?

  3. Хто такі скоморохи?

  4. Що ви взнали про мандрівних дяків?

  5. Чим відрізнялись ваганти від трубадурів?

6.Чому всіх їх переслідувала церква?

Дома учні виписують із довідкової літератури пояснення зна­чень слів: трубадури, жонглери, скоморохи, мандрівні дяки, ваган­ти, магістр.




Розділ ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Рейн-ринг „Дивний світ античної літератури”. (8 клас)

Учнів заздалегідь попереджають про конкурс. Клас поділяють на команди. Перед початком конкурсу учня нагадують правила:



  • за кожну правильну, чітку та повну відповідь команда отримує 1 бал;

  • неповна і нечітка відповідь не зараховується;

  • команда має право відмовитись давати відповідь, тоді це право надається іншим командам;

  • команда має право обговорювати варіанти відповіді лише у відведений для цього час;

  • кожен член команди має право брати участь в обговоренні питання, але дає відповідь на питання лише один учень, якого визначає капітан команди або ведучий гри.

Питання для капітанів команд для визначення порядку участі команд у грі:

  1. Що називається античною літературою? (Література Давньої Греції і Риму);

  2. Які ви знаєте роди літератури? (Епос, лірика, драма);

  3. Що означає вислів „яблуко розбрату”? (Причина розбрату між людьми);

  4. Хто назвав Гомера першим пророком давніх греків? (Сковорода);

  5. Як звали богиню, що дуже не любила троянців і заважала Енею? (Гера або Юнона).

1 тур.

1. Хто і чому позичив бойове спорядження Ахілла? (Патрокл ,щоб довести троянцям, що Ахілл не пішов з поля бою).

2. Хто автор вірша, що починається словами: „Добре вмирати тому...”. Назвати основну тему його творчості. (Тіртей, тема - служіння своїй батьківщині).

3. Що таке лірика? (Лірика – один із 3 основних художніх родів; твори, в яких знаходять втілення найглибші та найщиріші переживання поета, відчувається його особиста оцінка явищ життя).

4. Звідки родом був Вергілій? (Італія. Мантуя)

5. Як загинула Дідона? (Кинулась в полум’я).


2 тур.

1. Назвати імена героїв ліванського циклу? (Цар Едіп, Антігона, Креонт Полінік та ін.)

2. Що таке ямби? Кому вони принесли славу? (Спочатку вірші декламувались у супроводі не ніжної ліри чи флейти, а факійського музичного інструменту – ямбіке – дудки. Звідси й назва ямби. В Давній Греції ямбами наивали несмішливі, жартівливі сатиричні пісні. Архілоху)

3. Кого і за що називають „батьком трагедії?” (Есхіла. Скоротив пісні хору, збільшив діалог акторів, створив трагічну трилогію, поглибив драматизм дії, винайшов акторські маски і котурни, театральні машини і пристосування)

4. Скільки баранів несли одного чоловіка з печери Поліфема? (3)

5 Що означає і як виник вислів „Ахіллесова п’ята”? (Вразливе місце)


3 тур.

1. Веди, Біблія, Коран. Для яких народів ці книги є священними? (Індії, християн, мусульман).

2. Коли і як виник давньогрецький театр? (У 7-6 ст. до н.е. з обрядових пісень та ігор)

3. Що таке анакреонтична поезія? (Це життєрадісна, грайлива поезія, що оспівує вино, дружбу і кохання)

4. Чия дружина Єлена? (Менелая)

5. В якому творі пов’язуються зміни в житті на краще з появою „золотого хлопчика”? (4 еклога, „Буколіки” Вергілія)



4 тур.

1. Чий девіз „золота середина”? (Горація)

2. Чия дружина є символом жіночої вірності? (Дружина Одіссея – Пенелопа)

3. Як Овідій змальовує еволюцію людства у „Метаморфозах”? (Людство пройшло 4 етапи, або доби розвитку: золота, срібна, мідна, залізна)

4. Ім’я богині кохання у греків? (Афродіта)

5. Давньогрецький поет, прихильник розваг, вина, любовних втіх? (Анакреонт)


5 тур.

1. Бог ковальства у греків? (Гефест)

2. Який час називається „золотою добою” римської літератури і чому? (Час правління Октавіана Августа, кінець 1 ст. до н.е. – поч.. 1 ст. н.е.; римська література, яка підтримувалась імператорською владою, пишно розквітла)

3. Що таке гекзаметр? Де і ким він використовувався? (Віршовий розмір, шестистопний дактиль; Гомер „Іліада і Одіссея”; Вергілій „Енеїда”)

4. Хто здійснив повні переклади обох поем Гомера українською мовою? (Борис Тен)

5. Як і за допомогою чого давні греки пояснювали навколишній світ, людину у зв’язках із природою і іншими людьми? (Міфи)


Літературний ринг за твором Достоєвського „Злочин і кара” (10 клас)

У рингу беруть участь 3 учні: один задає питання, 2, найбільш ерудованих, відповідають на них

- Как вы относитесь к лозунгу иезуитов: «Цель оправдывает средства»? можно ли сказать, что Раскольников совершает преступление из благородных преступлений?

- Можно ли назвать Раскольникова «бескорыстным» преступником?

- Выскажите свое отношение к «теории 2 разрядов» Раскольникова и о праве великих людей переступать закон?

- «Бедная Лизавета! – восклицает Раскольников. - Зачем она тут подвернулась? Странно, однако ж, почему я об ней почти не думаю, точно не убивал.?» А действительно, почему он о ней не думает?

- Автор неоднократно подчеркивает, что в Раскольникове возникает то ненависть, то презрение, то отвращение к Соне. Почему же вновь и вновь он возвращается к ней?

- Порфирий Петрович сказал: «Солгал – то он бесподобно, а на натуру – то и не сумел рассчитать». Как вы понимаете эти слова?

- Некоторые критики пишут о том, что момент раскаяния, покаяния Раскольникова, описанный на последней странице романа, слишком быстр и потому неубедителен. Согласны ли вы с такой точкой зрения?

- Какие истины посягает Раскольников?



Мандри із казкою

І. Вступне слово вчителя. Представлення журі.



  1. Представлення команд ( назва, емблема) .

  2. Конкурс,, Упізнай".

( команди демонструють ілюстрації до казок , які вивчали, а суперники мають вгадати назву казки).

IV. Конкурс „ Відгадай ".

(команда задає суперникам 5 запитань. 1 відповідь = 1 балу . Якщо суперники не відповідають ,то команда отримує додатковий бал ). -Вікторина з вболівальниками -

V. Конкурс капітанів.

( Скласти букви так, щоб вийшла назва казки)


  1. „Снігова королева";

  2. „ Пані Метелиця";

  3. „ Пензлик Малена";

  4. „ Малюк і карлсон".

VI. Конкурс Питання зі скриньки ".

( Поки капітани складають букви, команди дістають зі скриньки 2 питання у теорії літератури і обговорюють їх ). Питання : 1. Що таке фольклор?



  1. Що таке прислів'я?

  2. Що таке казка?

  3. Що таке загадка?

  4. Що таке тема твору?

  5. Що таке ідея твору?

  6. Що таке фантастика?

  7. Що таке гумор?

-Вікторина з вболівальниками-

(Правильна відповідь приносить 1 бал команді)



VII. Конкурс „ Наші таланти ".

( Інсценізація уривків з казок).



VIII. Підсумок. Нагородження переможців.

Додаток. Вікторина.

Перемолвилася с ним:

«Я ль, скажи мне всех милее,

Всех румяней и белее?»

(«Сказка о мертвой царевне и семи богатирях»).

Попелюшка „ Кому належать слова:


  1. „Ай справді, всі сміялися б , якби побачили на балу
    Чорногузку!" ( Зведені сестри Попелюшки ).

  1. „ Піди на город і принеси мені найкращий гарбуз !"

(Чарівниця).

  1. „ А дайте -но й мені приміряти - може, на мене налізе?"
    ( Попелюшка).

  2. „ Так, хай спробує ,- адже мені наказано міряти черевичок
    усім дівчатам." (Посланець принца).

Снігова королева."

  1. Які властивості мало дзеркало ? (Хороше принижувалось , а
    погане здавалось ще гіршим).

  2. Що було найбільшою розвагою Кая і Герди ? (Кущі троянд).

  3. На що перетворювалось серце людини , якщо в нього
    потрапляла скалка із дзеркала? (На крижинку ).

  4. Чому різко змінилась поведінка Кая ? (Йому попала скалка в
    серце).

  5. Що Герда вирішила віддати річці, щоб дізнатися про Кая?
    ( Свої нові червоні черевички ).

  6. Хто розповів Герді про її друга і повернув пам'ять? ( Троянди
    в бабусиному саду)

  7. Яке слово складав Кай у палаці Снігової королеви ? (Вічність).

  8. Що врятувало Кая ? (Гарячі сльози Герди ).

Мауглі „

  1. Плем'я, що викрало Мауглі. ( Мавпи ).

  2. Що Мауглі назвав непотрібними штучками , які переходять із
    рук в руки і ніколи не теплішають ? (Гроші).

  3. Прізвисько, яке мати дала Шер-Хану через те ,що він був
    кульгавий ? (Ленгрі).

  4. Країна, де народився Мауглі ? ( Індія ).

Пані метелиця"

  1. Де опинялися дочки, коли стрибали в криницю ?
    (На прекрасних луках)

  1. Що мали застеляти дівчата ? (Постіль).

  2. Що впустили в колодязь дівчата ? ( Починок ).

  1. Хто першим сповіщав про появу дівчат та їхню долю ?
    (Півень).

Василина Прекрасна".

  1. За чим послали сестри Василину до Баби Яги ? ( За вогнем).

  1. Скільки вершників зустрічається в казці ? Хто вони ? (З
    вершника: день, вечір, ніч ).

  1. Що хотіла Баба Яга зробити з Василиною ? ( З'їсти ).

  2. Чим закінчується казка ? (Василина вийшла заміж за принца ).

За казками Пушкіна

1. Жил- бьл поп,


Толоконньй лоб.
Пошел поп по базару
Посмотреть кой-какого товару.
На встречу ему Балда

Идет, сам не зная куда.

( «Сказка о попе и работнике его Балде»).

2. В синем небе звезды блещут,


В синем море волны хлещут;
Тучка по небу идет,

Бочка по морю плывет.

( «Сказка о рыбаке и рыбке»)

3. Жил старик со своей старухой


У самого синего моря;

Они жили в ветхой землянке Ровно ЗО лет и 3 года. («Сказка о рыбаке и рыбке»).

4. На девичник собираясь,
Вот царица, наряжаясь
Перед зеркальцем своїм.

Висновки
Переважна більшість прийомів зацікавлення читанням базується на використанні ігрових моментів. Взагалі, гра займає своє місце в методиці викладання літератури. Саме ігри сприяють розвитку таких якостей, як добра пам’ять, кмітливість, уважність, винахідливість, уміння логічно мислити, комбінувати.

Ігрові моменти можна використовувати при перевірці домашнього завдання. Це може бути гра з м’ячиком (питання – відповідь), гра „Слабка ланка”. При вивченні нової теми уроку допоможе рольове знайомство з персонажами твору (Д. Боккаччо „Декамерон”), інсценування уривку з біографії письменника (М. Булгаков „Життя пана де Мольєра”); виразне читання формується за допомогою гри „Я – диктор”, „Я виступаю на трибуні”; проведення уроку-вистави по середньовічній літературі. У підсумкових уроках допоможе брейн-ринг, гра „Щасливий випадок”, „Мандри з казкою”.

Отже, гра є ефективною формою викладання зарубіжної літератури в школі, вона стимулює учнів до читання, змушує їх думати та аналізувати прочитане. Якщо вчителю не вдається привернути до книжки, скажімо, учнів середніх класів, зробити процес читання життєвою необхідністю, то на наступному щаблі освіти це здійснити буде важче. І вони поступово почнуть втрачати свою духовність, бо кращі твори національної та світової літератури, які несуть читачеві Істину, Добро і Красу, пройдуть повз них.

Список використаної літератури:



  1. Александрова Т. К. и др. . Игра как средство активизации учебно-познавательной деятельности учащихся//Химия в школе. – 1989. – №2. – С.59-63.

  2. Арутюнов А. и др. . Игровые задания. – М.: – Русский язык. – 1984. – С.217

  3. Волков І. П. . Вчимося творчості//Педагогічний пошук. – К.: Радянська школа. – С. 90-126

  4. Тузик Н. П. . Учись учитись. – М.: Педагогіка. – 1981. – С. 80

  5. Лисенкова С. М. . Коли вчитися легко//Педагогічний пошук. – К.: Радянська школа. – 1988. – С. 47-97

  6. Матирко В. І. . Збірник ділових ігор, конкретних ситуацій та практичних завдань. – К.: Вища школа. – 1991. – С. 254

1 Куцевол О. М. Структура сучасного уроку зарубіжної літератури (матеріали науково-практичного семінару: „Вивчення зарубіжної літератури в школах України: підсумки і перспективи розвитку”). Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. - №3. – С. 37



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8 iconРуденко В.І., вчитель-методист, спеціаліст вищої категорії, вчитель світової літератури Водянської сзш, Широківського району, Дніпропетровської обл Урок – іспит
Руденко В.І., вчитель-методист, спеціаліст вищої категорії, вчитель світової літератури Водянської сзш, Широківського району, Дніпропетровської...
Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8 iconПрограма факультативу із зарубіжної літератури «зарубіжна література в комп’ютерному світі»
Укладач: Світлана Цибульська, вчитель вищої кваліфікаційної категорії зарубіжної літератури, «старший вчитель» Теребовлянської загальноосвітньої...
Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8 icon-
Укладач редактор Коток Світлана Іванівна- вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, «старший вчитель»
Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8 iconУрок світової літератури у 5 класі за новою програмою
Ркзо «Райпільська сзш І – ІІІ ступенів» Межівського району, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії
Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8 iconПоетичний світ Данте І Петрарки в творчості О. С. Пушкіна Зміст
Учитель російської мови І світової літератури, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, Таран Віра Федорівна
Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8 icon«Формування креативних компетентностей на уроках української словесності в процесі міжпредметної інтеграції» Тернопіль 2011 Відгук
Балабан Г. М. – вчитель української мови та літератури, вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання – «старший вчитель»,...
Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8 iconЛітература рідного краю. Створення учнями тестів, розміщення та налаштування їх у системі тестування
...
Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8 iconМатематичний віночок
Жижченко Інна Яківна, вчитель математики Кислівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Куп’янської районної ради Харківської...
Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8 iconЗагальноосвітня школа І-ІІІ ст. С. Бужанка іваничівського району с.І. Василюк леся українка І волинь
Василюк Світлана Іванівна, вчитель української мови І літератури зош І-ІІІ ст с. Бужанка, Іваничівського району, Волинської області;...
Використання ігрових форм І методів під час навчання світової літератури” Розробила Самойленко Олена Петрівна – старший вчитель вищої категорії сзш №8 iconМетодичні рекомендації для занять мовного гуртка «Дивослово». Відкритий урок конкурсу «Учитель року 2007»
Коритько Валентина Іванівна (спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель, педагогічний стаж – 28 років) вчитель української...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка