Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури



Сторінка4/5
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.85 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5
Тема. Мотив єдності природи й людини. Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний настрій "Кримських сонетів" А. Міцкевича.
Найбільші подвиги благородства було зроблено з любові до батьківщини.

Ж.-Ж. Руссо


Мета: поглибити знання учнів про епоху романтиз­му, сонет як жанр; розкрити ідейно-тематичний зміст, структуру "Кримських сонетів"; на основі аналізу сонетів даного циклу визначити його основні мотиви, провідний настрій; дослідити втілення рис романтизму в поезіях А.Міцкевича; розвивати образне та критичне мислення учнів, навички аналізу поетичного твору, виразного чи­тання поезій; виховувати любов до рідного краю, вміння бачити прекрасне.

Обладнання: портрет М. Огіньського, його « По­лонез», фото кримських краєвидів, що пов'язані з соне­тами А. Міцкевича.



Тип уроку: урок виразного читання.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

  • Закінчіть речення:

    • Рік написання «Кримських сонетів» — ...

    • Провідна тема творчості А. Міцкевича — ...

    • Товариство філоматів — це товариство ...

    • Товариство філаретів — це товариство...

    • Гімнами таємних організацій стали пісні на слова Адама Міцкевича... '

    • Рік вислання Міцкевича з країни ...

    • В Росії він відвідав міста ...

    • В Україні Міцкевич побував ...

    • Поет організовував польські легіони, щоб…

    • Найвідоміші твори А. Міцкевича — ...

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та мети уроку.

    • Презентація портрета А. Міцкевича, написаного Ва­лентином Ваньковичем, «Адам Міцкевич на скелі Аю-Дагу».

Коментар учителя На цьому портреті, написаному в романтичному дусі російського живопису як ілюстрація до со­нета "Аю-Даг», поет зображений в «байронівській позі"- він спирається на скелю, а на його плечах накидка, що носили кримські жителі. Цей портрет мав таку популярність в Росії, що Ванькович виконав на замовлення велику кількість копій.

  • Робота з епіграфом.

  • Словникова робота: ностальгія.

III. Робота над темою уроку.

Учитель . Всі поезії« Кримських сонетів» об'єднані спільною ідеєю — ностальгією за батьківщиною, яку зму­шений був покинути поет. Вісімнадцять сонетів пов'язує між собою образ ліричного героя. Його еволюція, душев­на драма та емоційні конфлікти становлять головний інте­рес автора. В кожному сонеті центральні образи несуть символічне навантаження та знаходять прояв в інших со­нетах. Душа ліричного героя мандрує, і саме вона поєднує всі вірші в збірку. Для поета подорож Кримом — втілен­ня романтичного образу Сходу.

  • Бесіда.

  • Визначте засоби внутрішнього зв'язку між віршами в збірці. Чи можемо ми говорити про певний сюжет у ній?

  • Хто є ліричним героєм збірки» «Кримські соне­ти»? Чому він опинився в Криму? До яких святих місць мандрує?

  • Як у «Кримських сонетах» відтворено східний колорит?

  • Що є провідною рисою характеру ліричного ге­роя збірки? Як змінюється він протягом циклу ?

Яким постає ліричний герой у сонеті «Пілігрим»?

Учитель. Польський літератор Ю. Кляйнер відзна­чаючи особливість «Кримських сонетів», писав: «Перед обличчям кримських гір, перед обличчям Чатир-Дагу про­будилось в ньому релігійне відчуття світу. У великій при­роді відкрилась йому вперше велич Бога».

  • Бесіда.

  • У якому сонеті збірки лунає ідея єдності людини і природи?

  • Яку роль відіграє крітська природа в збірці?

  • Як пов'язаний ліричний герой збірки з природою? Яке значення має природа в його духовному житті?

Порівняйте сонет Міцкевича «Пілігрим» із со­нетом Петрарки « Щасливі квіти й благовісні тра­ви». Чим спричинений сумний настрій ліричного ге­роя? Яке місце й роль образів природи в розкритті провідної ідеї сонета ?

  • Робота з підручником. Ознайомлення з описом Фон­тана сліз.

  • Бесіда.

    • Якою є провідна думка сонета « Бахчисарай»? Чому легенда про Фонтан сліз визикала у поета шквал емоцій ?

    • Як пов'язані між собою сонети «Гробниця Потоцької» та «Бахчисарай»?

    • Мозгова атака. «Ліричний герой «Кримських со­нетів». Який він?

Учитель записує на дошці висловлювання учнів.

Герой «Кримських сонетів»:



  • Мандрівник, пілігрим (за Міцкевичем). Здійснює подорож незнаною країною і відкриває" красу.

  • Мандри душі особистості.

  • Що він шукає на дорогах Криму? Себе, своє минуле ко­хання, дорогу серцю країну. Шукає, але не знаходить.

  • Краса Криму зачаровує, але не втішає його.

  • Ліричний герой — патріот.

  • Ліричний герой — поет. Тонко відчуває красу і гармонію природа.

  • Схильний до філософських роздумів.

  • Замріяний і мужній, залишився вірний своїм ідеалам.

  • Презентація портрета Міхала Огіньського.

Коментар учителя Міхал Клефас Огіньський — граф, білоруський та польський композитор, державний діяч Речі По­сполитої і Росії. В 1794 році брав участь в польському повстанні під проводом Костюшка. Написані ним марші та бойові пісні були поширені серед повстанців. Його авторству приписуєть­ся пісня «Іще Польща не загинула», яка є польським націо­нальним гімном. Та всьому світу він відомий як автор полонезу «Прощання з батьківщиною», так званого «Полонезу Огіньсь­кого», мелодія якого сповнена тугою прощання з рідним краєм.

Ректор Кримського державного індустріально-педагогічного університету, герой України Февзі Якубов, який пережив стра­хіття депортації разом зі своїм народом, говорив: "Коли я слу­хаю «Полонез» Огіньського, він викликає у мене бурю емоцій. Тому що такий твір могла написати тільки людина, яка справді втрачала батьківщину, пережила до кінця біль утрати. І все ж таки я впевнений — справжня людина, яка пережила таке горе, не буде згадувати зла, вона шукатиме шляхи, щоб робити доб­ро»



  • Підготовка учнів до виразного читання напам'ять со­нетів.

  • Згадайте, у сонеті органічно поєднуються по­чуття і сила думки. Яким має бути темп читання сонетів?

  • Як можна передати інтонаційно почуття туги за батьківщиною ліричного героя?

  • Виразне читання учнями вивчених напам'ять сонетів на тлі мелодії «Полонезу» Огіньського.

  • Перегляд та коментування фото кримських краєвидів, що пов'язані з сонетами А. Міцкевича.

IV. Підбиття підсумків уроку.

  • Дайте характеристику романтичному світу, що створив Міцкевич у «Кримських сонетах».

( Прекрасний, загадковий, сповнений глибоких роз­думів...).

  • Робота в зошитах.

  • Створення опорного конспекту. "Втілення рис романтизму в збірці "Кримські сонети".

  • Основа віршів — кримські казки, легенди, перекази.

  • За формою сонети—лірична сповідь.

  • Ліричний герой — герой-самітник, мандрівник, людина, яка кидає виклик долі.

  • Картини, що постають перед читачем, тяжіють до екзотич­ного, виняткового.

  • Пейзаж трагічний колорит, несе лірично-емоційне на­вантаження.

  • Мова сонетів насичена яскравими метафорами і порівнян­нями.

  • Поєднання пейжаної і філософської лірики.

  • Бесіда.

  • Як творчість Міцкевича вплинула на розвиток української літератури? Хто вперше переклав всю збірку «Кримські сонети» українською мовою?

  • До якої течії романтизму тяжіє Міцкевич?

Очікувані результати.

Учень:

  • знаходить приклади конкретного втілення рис роман­тизму в поезіях А. Міцкевича та ілюструє їх цитатами з тексту;

  • виразно читає (одну напам'ять) і аналізує поезії Міцкевича.

V. Домашнє завдання. Знати зміст та історію написання поеми А. Міцкевича «Дзяди». Створити асо­ціативну картину «Патріот».
Урок 3

Тема. Втілення теми патріотизму як однієї з провідних у творчості А.Міцкевича.
Ми переконані, що не можемо інакше служити Європі та людству, як тільки служачи вітчизні нашій, Польщі, що тільки тією мірою, якою ми будемо корисні польській справі, можуть скори­статися нами Європа і людство.

А. Міцкевич
Мета: дослідити на прикладі творчості А. Міцкеви­ча втілення рис патріотизму; розвивати вміння учнів ви­значати риси романтизму в художніх творах на прикладі роботи зі змістом поеми «Дзяди»; удосконалювати на­вички виразного читання поезій; виховувати інтерес до історичного минулого інших народів, почуття патріотиз­му.

Обладнання: репродукція картини О. Верне «Польський Прометей», запис «Революційного етюду» та одного із вальсів Шопена (за вибором вчителя), порт­рет Шопена.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Хід уроку
І.Актуалізація опорних знань.


  • Представлення та захист створених учнями вдома асоціативних картин «Патріот».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та мети уроку.

Слово вчителя. Все життя Адам Міцкевич дово­див. що любов до батьківщини не знає кордонів, а найсильніша туга — це туга за батьківщиною.

«Жодне з людських почуттів не чуже його поезії, роз­криває поет читачам і найтаємніші свої особисті пережи­вання, але слово Міцкевича є передовсім голосом мільйонів, є героїчним закликом до боротьби за вільність. Міцкевич — той, який живе повсюди в людській пам'яті — це насамперед поет боротьби», — засвідчував польський поет Юліан Пишбось.

Ім'я Адама Міцкевича набуло для поляків особливого значення. Він вважається символом національної своєрідності, гідності польського народу, який вів багатовікову боротьбу за здобуття незалежності; поляки бачать в ньо­му втілення народного генія чи апостола найчистішого гу­манізму і найбільш піднесеного ідеалізму.


  • Повідомлення вчителя про повстання 1830— 1831 рр.

29 листопада 1830 року тисячі робітників, ремісників, дрібних торговців Варшави піднялись на боротьбу. Вели­кий князь Константин змушений був втекти з міста.

  • Презентація репро­дукції картини О.Верне '' Польський Прометей ".

  • Бесіда та коментуван­ня зображеного на кар­тині.

Які історичні події польського народу зоб­разив Орас Верне?

Що символізують образи, відтворені на картині?

Чому картина має назву «Польський Прометей » ?

Події 1830 року стали доленосними ще для одного відо­мого всьому світу поляка.



  • Презентація портрета Ф. Шопена.

  • Читання вчителем поезії М. Рильського "Шопен".

Шопена вальс... Ну хто не грав його

І хто не слухав? На чиїх устах

Не виникала усмішка примхлива,

В чиїх очах не заблищала іскра

Напівкохання чи напівжурби

Від звуків тих кокетно-своєвільних,

Сумних, як вечір золотого дня,

Жагучих, як нескінчений поцілунок?


Шопена вальс, пробреньканий невміло

На піаніно, що, мовляв, поет,

У неладі «достигло идеала».

О даль, яку він срібну відслонив

Мені в цей час вечірньої утоми,

Коли шукає злагідніле серце

Ласкавих ліній і негострих фарб,

А десь ховає і жагу, і пристрасть.

І мрію, й силу, як земля ховає

Непереборні парості трави...


В сніги, у сиву сніжну невідомість,

Мережані, оздобні линуть сани,

І в них, як сонце, блиснув із-під вій

Лукавий чи журливий — хто вгадає? —

Гарячий чи холодний—хто збагне? —

Останній, може,може, перший усміх.

Це щастя! Щастя! Руки простягаю,

Б'є сніг із-під холодних копитів,

Метнулось гайвороння край дороги
І простяглась пустиня навкруги.

Сідлать коня! Гей, у погоню швидше!

Це щастя! Щастя! — Я приліг до гриви,

Я втис у теплі боки остроги —

І знову бачу те лице, що ледве

Із хутра виглядає... Що мені?

Невже то сльози на її очах?

То сльози радості — хто теє скаже?

То сльози смутку —хто те розгада?
А вечір палить вікна незнайомі,

А синя хмара жаром пройнялася,

А синій ліс просвічує огнем,

А вітер віти клонить і співає

Мені в у шах... Це щастя! Це любов!

Це безнадія! Пане Фредеріку,


Я знаю, що ні вітру, ні саней.

Ані коня немає в вашім вальсі.

Що все це - тільки вигадка моя.

Проте... Нехай вам Польща чи Жорж Занд —

Коханки дві, однаково жорстокі! —

Навіяли той ніжний вихор звуків, —

Ну й що ж по тому? А сьогодні я

Люблю свій сон і вас люблю за нього.

Примхливий худорлявий музиканте...


  • Розповідь учителя про життя і творчість Ф. Шопена.

  • Прослуховування запису "Революційного етюду" Ф. Шопена.

III. Робота над темою уроку.

Слово вчителя . У 1829 р. поет залишає Росію. Повернення на батьківщину йому забороняють, тому він виїжджає до Німеччини. У Веймарі зустрічається з Гете, потім їде до Швейцарії, Італії. В Римі, у 1830 р., він дізнається про початок повстання і одразу ж вирушає на батьківщину, але його затримують на австрійському кор­доні і не пускають на підконтрольну Росії територію. Так почався період еміграції. До кінця життя Міцкевич не по­бачить Польщі.

У багатьох письменників є твори, над написанням яких вони працюють все життя, доповнюючи, вносячи зміни, розширюючи сюжетну лінію, поглиблюючи образи. Лірико-драматична поема «Дзяди» стала дня Міцкевича твором, до якого він повертався усе життя. «Дзяди» розповідають про зв'язок між живими й померлими, про посмертну кару для тих, хто не шкодував нещасних, гнобив убогих.



Перша частина цієї поеми залишилася незавершеною, третя з'явилася через десять років і мала самостійний характер. У передмові до другої частини Міцкевич пояс­нює назву поеми: «Дзяди — це назва урочистого обряду, що його справляє донині простий люд у багатьох місцево­стях Литви, Пруссії, Курляндії в пам'ять «дзядів», тобто померлих предків». Міцкевича полонила в цьому старо­винному обряді не лише романтична таємничість, а особ­лива роль долі у земних справах людей.

  • Бесіда.

  • Яке враження справила на вас поема «Дзяди»?

  • З яких частин складається цей твір?

  • Вкажіть роки написання другої та четвертої частин, що називаються віленськими, та першої і третьої— дрезденськими?

Учитель. Прототипом Адольфа з геніального твору «Дзяди» став друг Адама Міцкевича Адольф Янушкевич. Третю частину «Дзядів» Міцкевич задумав як велику на­ціональну драму, пов'язану з трагедією польського по­встання 1830—1831 рр. На відміну від попередніх час­тин, тут діють конкретні історичні постаті. Поет прагнув показати мужність, безмежну відданість героїв патріо­тичним ідеям. Саме Адольф у першій сцені третьої части­ни «Дзядів» гнівно розповідає про арешт польського ре­волюціонера царськими властями. Так доля поєднала імена Адама Міцкевича й Адольфа Янушкевича. Янушкевич поклав життя на вівтар волі й батьківщини. Міцкевич увічнив його ім'я та імена інших патріотів Польщі, котрі боролися за її свободу.

  • Бесіда.

  • Які історичні особи стали героями чи прототи­пами героїв поеми?

  • Вкажіть епізоди, що вразили вас своєю драма­тичністю.

  • Віднайдіть рядки поеми, в яких поет втілює ро­мантичне бачення високої місії поета.

  • Які знущання терпить польський народ? Які емоції переповнюють автора поеми, коли він гово­рить про народ?

Учитель. Легенда про Густава цікавила Міцкевича ще підчас проживання на батьківщині, та в еміграції він знову повертається до неї, тепер вже на новому рівні. Він ство­рює III частину «Дзядів», в якій додає нові факти до біог­рафії душі Густава. Після самогубства люди знаходять на стіні латинський надпис: «Тут помер Густав й народився Конрад». Тобто, не зазнавши щастя на землі, душа Густа­ва звільняється від земного кохання і йде назустріч відчай­душному служінню батьківщині. Таким чином поет пере­осмислює і образ середньовічного героя Конрада Валленрода, до якого вже звертався в однойменній поемі. Історичний Конрад загинув за батьківщину, але його дух не залишив нескорені землі. Поезія Міцкевича є глибоко патріотичною й сповненою громадянського обов'язку. Інко­ли поет наближається до байронічного демонізму.

  • Виразне читання учнями монологу Конрада з поеми (сцена II. Імпровізація) на тлі музики Шопена.

Яким у монолозі постає Конрад? У чому він вба­чає своє призначення?

  • Робота в зошитах.

Визначити і записати до зошитів риси романтизму, на­явні в монолозі.

  • Виразне читання поезії А. Міцкевича.

Люблю я весь народ! В обійми я приймаю

Всі дні минулих, всі прийдешні покоління.

Усіх до лона пригортаю.

Як батько, приятель, як муж і як коханий;

Народу радість хочу дати,

Ним всесвіт хочу здивувати, —

Йому до щастя тут шукаю шлях незнаний.


Провідною темою творчості Адама Міцкевича є патріотизм. Яке звучання знайшла дана тема в поемі «Дзяди»?

IV. Підбиття підсумків у року.



Слово вчителя. Поема «Дзяди» справила вра­ження на сучасників поета, вона була символом свободи, заборонялась для читання.

Коли на початку 1847 року царські жандарми влашту­вали розгром Кирило-Мефодіївського товариства, то се­ред вилучених матеріалів у молодих київських «братчиків» виявилися й твори Адама Міцкевича — заборонена в Росії поема «Дзяди» та «Книги польського народу і польського пілігримства». Крамольний подих свободи, спрямований проти російського самодержавства, «експерти» Третього відділу помітили у поемі А.Міцкевича «Дзяди». Текст її теж вилучали у кирило-мефодіївців — разом із рукопи­сами поеми Тараса Шевченка «Сон» та «Кавказ».

Поема «Дзяди» знайшла відгомін і в долі та творчості ще одного поета, заарештованого в справі «Украйно-Славянского общества» — Пантелеймона Куліша, який перекладав IV час­тину поеми «Дзяди» і залишив у щоденнику 9 серпня 1844 р. такий загадковий запис: «Переводил я эту пьесу под. влиянием страданий, похожих на страдания Густава». Отже, у героєві Міцкевича Куліш помічав «сродну» душу, зізнаючись, по суті, в тому, що якраз у цю пору й сам він переживав драму нерозділеної любові, подібну до драми Густава, якому кохана сказала: «Забудь мене. Я буду вічно тебе пам'ятати, але не можу бути твоєю» І справді: до Олександрівки Пантелеймон Куліш при­їхав невдовзі після невдалої спроби одружитися в Мотронівці з Олександрою Білозерською.

Майже всі твори Міцкевича перекладено українською найвідомішими поетами — Павлом Тичиною, Андрієм Малишко, Леонідом Первомайським, Максимом Рильсь­ким. Переклади "Пана Тадеуша", "Кримських сонетів" Рильським є, за визнанням польської критики, найкра­щим перекладом з Міцкевича іноземними мовами.

Існує понад ЗО пам'ятників нескореному поету. Найбільш відомий із них "Пілігрим" Бурделя, який стоїть у Парижі на набережній Сени.

Виразне читання поезії М. Рильського «Перед пам'­ятником Міцкевичу».


Ти не як пам'ятник над нами

У голубій височині —

Ти з нами поруч, наш Адаме.

Ідеш в безсмертні наші дні.

Ти з Олександром, ти з Тарасом

Дивився мудро в даль віків,

Тому не поржавіє з часом

Ваш вічний вайделопський спів.

Ти не лише всесвітній подив.

Не тільки слава ти із слав, -

Це ж ти«Трибуною народів»

Серця народів потрясав!

І в час, коли земної кулі

Одна єднається сім'я.

Лунає у всесвітнім гулі

Твоє, Міцкевичу, ім'я!



Очікувані результати.

Учень:

  • виразно читає монолог Конрада ("Дзяди"), визначає в ньому риси романтизму;

  • наводить приклади втілення теми патріотизму як однієї з провідних у творчості А. Міцкевича.

V. Домашнє завдання. Підготувати розгорну­те повідомлення (з використанням мультимедійних за­собів) «Життя, покладене на вівтар Вітчизни. Життєвий і творчий шлях Адама Міцкевича »
Урок

Тема. Волт Вітмен (1819—1892) .Життєвий і творчий шлях письменника. Вітмен — американський поет-новатор. Зв'язок його поезії з романтичними традиціями та трансценденталізмом.

Мета: ознайомити учнів зі своєрідністю романтич­ної традиції в американській літературі XIX ст., само­бутністю творчості поета Волта Вітмена, її специфікою; вчити добирати епіграф; розвивати аналітичні та пізнавально-творчі здібності учнів; вміння виразно читати та аналізувати поетичні твори; формувати в учнів мотиви звернення до поетичного слова; виховувати справжніх цінителів мистецтва, розуміння неповторності поетич­ного твору.

Обладнання: репродукція картини Ф. Збурського «Портрет В. Вітмена», ілюстрації В. Пивоварова до кни­ги К. Чуковського «Мій Вітмен», фотозапис оркестрової увертюри Г. Холста «Волт Вітмен», виставка різних ви­дань творів В. Вітмена, філософський словник.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь і навичок.

Хід уроку
Уся його письменницька сила у надзвичай­но живому відчутті безмежної широти всесвіту, яке ніколи не полишало його.

К. Чуковський

І. Мотивація навчальної діяльності.



Слово вчителя. Чи любите ви поезію? Запитання швидше риторичне. Впевнена, що не лише любите, а й самі робили спробу відчути себе поетом. У кожного в житті є хвилини найбільшої радості й найбільшого суму. Саме в такі моменти і виникає бажання висловити свої почуття. Сьогодні на уроці (ітиметься про митця, якого називають «поетом тіла і душі». Його творчість не обмежена тісними рамками. Та чи завжди так було в поезії? Простежимо еволюцію тематики художньої творчості.

ІІ. Актуалізація опорних знань.



  • Повторення відомостей про романтизм, романтично­го героя, ліричного героя.

ІІІ. Робота над темою уроку.

  • Презентація теми і мети уроку.

Слово вчителя. Наша сьогоднішня розмова про поета, тематика творчості якого надзвичайно широка. Волт Вітмен — це справжній поет «тіла і душі».

  • Демонстрація портрета В. Вітмена роботи Ф. Збарського.

«Листя трави» — єдина книга віршів американського поета Волта Вітмена, який прагнув писати для майбутнього. У збірці немає сюжету як такого, точніше кажучи, сюжет книжки — саме життя; людина і Всесвіт. Але всі вірші, що складають збірку, об'єднані ідеєю одвічного тор­жества людини. У найголовнішій поемі книжки, її компо­зиційному стрижені — «Пісні про себе» — Вітмен з пер­ших рядків проголошує:
Себе я прославляю, себе я оспівую,

І те, що приймаю я, приймете й ви,

Бо кожен атом, котрий належить мені,

Так само належить вам.




  • Виразне читання поетичних творів Вітмена.

  • Робота з філософськими словниками.

Трансценденталізм (від лат. transcendens — те, що виходить за межі чого-небудь, позасвідоме) — самобутня релігійно-філософська й етична система, в основу якої було покладено вчення І. Канта про апріорне знання, яке ніби­то одвічно притаманне свідомості та є умовою будь-якого досвіду. Терміном трансцендентний позначається потой­бічне, те, що лежить за межами людського пізнання. Аме­риканські трансценденталісти поділяли думку І. Канта про те, що людська свідомість від народження не чиста дошка. Трансценденталісти не сприймали капіталістичного на­копичення, протиставляли йому вищі духовні цінності. Вони поставили в центр всесвіту людську особистість, наділену божественною душею, яка не визнає над собою жодної влади, крім закону «я».

  • Обговорення введеного поняття і його ролі в осмис­ленні поезій автора, робота з віршами. Л. Герасимчук — перекладач збірки Вітмена — так визначав характерні оз­наки книжки: «Тема збірки — це сам Волт Вітмен; сюжет - людина і Всесвіт: ідея — одвічна неухильна перемога людини».

«У мене є лише один центральний образ — узагальне­на людська особистість, типізована через самого себе», - писав Вітмен. Поетичне «Я» автора постійно пере­втілюється в інших людей і навіть у явища природи, має узагальнюючий філософський характер.

  • Робота з мовною тканиною поетичних творів В. Вітме­на.

  • Визначення синтаксичних та лексичних особливостей ліри­ки В Вітмена:

      1. вживання професіоналізмів, неологізмів, слів фольклор­ного походження;

      2. поет часто ставить запитання і сам відповідає на них, безпосередньо звертаючись до читача.

Чи ти гадав, що народитись — це щастя?

Чим швидше тобі розкажу, що померти — таке саме

щастя, і я це знаю.

(Переклад Л. Герасимчука)


      1. велика кількість анафор, синонімічних паралелізмів:

Прощай, моя фантазіє!

Прощай моя дружино, моя любове !

(Переклад В. Коптілова)



  • Визначення ознак новаторства поезіі В Вітмена поет відмовляється від традиційних розмірів, рим, звертається до астрофічного вірша, верлібру.

  • Опрацювання елементів теорії літератури.

Астрофічний вірш — вірш, у якому відсутнє симет­ричне членування на строфи.

Верлібр (фр.Verslibre — вільний вірш) — система віршованих рядків, ритмічна єдність яких ґрунтується лише на інтонаційній подібності. Вірш без рими здовільним чер­гуванням рядків різної довжини.



  • Актуалізація опорних знань. Повторення відомостей про аболіціоністський рух в США.

  • Виразне читання вірша В. Вітмена «Чую — співає Америка...».

  • Бесіда за запитаннями.

  • Чому поет чує саме пісні, споглядаючи життя трудової.Америки ?

Чи є краса у праці звичайних трудівників?

  • Чи можна, на вашу думку, бути щасливим, не по­сідаючи помітного місця у суспільстві ?

  • Актуалізація опорних знань.

  • Пригадайте відомі вам твори (художні, філо­софські) , співзвучні з віршем Вітмена «Чую — співає Америка...».

  • Проведіть паралелі між віршем В. Вітмена та філософією Г. Сковороди.

  • Згадайте, чого навчав Г. Сковорода.

(Щоб змінити макросвіт на краще, треба кожному зміни­ти мікросвіт, тобто себе самого. Пізнавай себе, а пізнав­ши, удосконалюй. Знаючи про свої схильності, людина правильніше визначить своє місце в суспільстві й прине­се найбільшу користь. А поки що чимало людей перебува­ють не на своїх місцях: один ходить за плугом, а він від приро­ди музикант, інший працює суддею, а йому б пасти череду. Великий філософ доводив, що людина не може бути щас­ливою, якщо діє всупереч своїй природі. Веління природи — це веління Бога в людині. Пізнання природи — це пізнання Бога. Цьому навчав Сковорода у своєму творі «Сродная праця»).

  • Творча пауза.

  • Спробуйте оспівати працю (професію) людина.

  • Виразне читання вірша «Вночі над узбережжям, один...».

  • Бесіда.

  • У чому полягає гармонія Всесвіту ?

  • Яку роль відіграє в ній людина ?

  • Що підкреслює в цьому вірші анафора?

  • Цитатна доріжка.

Здрастуй, Вітмене зеленобровий,

Космосе, сину Манхеттена,

Це ти — мучитель моєї долі,

Мій старший брате, друже мій.

І. Драч
Ти, УолтерУітмен,

океаном розторганий вщерть!

Ти вже визрів, поете, співмирним по духу й заклинанню.

Пульс прибою і серця

гуркоче в єдинім ярмі,

І згоряє сокира теслярською мирною гранню,

Вся у пасмах графіту, в чуднім таємничім письмі!

І. Драч

Вітмен... - перший повністю американський поет. (Дж.Стенбек).



Уїтмен — величезне дерево, казкове Древо Ігдразиль, його коріння в підземному царстві, а гілки його чарівної вершини закрили собою все небо. (Дж Саймондс).

Уїтмен — сам Водяний. Він морський цар: танцює, кораблі перекидає... Уолт Уїтмен — Південний полюс... Уолт Уїтмен — розмах. Він птах у повітрі. Він як той морський орел, якого звуть фрегатом: гострий зір у цього птаха, і харчується він летючими рибами, і весь ніби створений із етапі (К. Бальмонт).

Уолт Уїтмен був кумиром моєї молодості... В моєму юнаць­кому серці знайшли найспівчутливіший відгук і його заклики до екстатичної дружби, і його світлі гімни рівності праці, демок­ратії, і його радісне сп'яніння своїм буттям, і його дерзновенна промова на славу емансипації плоті, яка так злякала тодішніх лицемірів. (К. Чуковський).

Уся його письменницька сила у надзвичайно живому відчутті безмежної широти всесвіту, яке ніколи не полишало його (К. Чуковський).

Людськість промовляє трьома розтрубами фанфар: Шев­ченко — Уїтмен — Верхарн мов кабелі од нації до нації. (П. Тичина)

...Збираюся опублікувати кілька перекладених ліричних віршів дивовижного американського поета Уолта Уїтмена (чи чували ви про нього?..) з невеличкою передмовою. Чогось більш вра­жаючого уявити собі неможливо. (І. Тургенєв)

Осягаючи Уїтмена, американці осягають себе. (І. Маркі).

Розвиток вітменського вірша має багато спільного з музич­ною композицією. Рядки, змінюючи один одного, утворюють міцну суцільну течію: кожен рядок — відносно самостійна оди­ниця, оформлена паузами на початку та наприкінці, водночас кожен бере участь у розвитку поетичної ідеї-мелодіі, уповіль­нює її, пришвидшує. ..(Б. де Селенк).



  • Добір епіграфа до уроку. Коментар вибору.

III. Підбиття підсумків роботи.

  • Робота в мікрогрупах. Виконання завдань (на вибір):

на прикладі поезії В. Вітмена вміти розкрити значен­ня вивчених на уроці літературних термінів: верлібр, астрофічний вірш;

визначити особливості поетичної мови Вітмена на при­кладі аналізу мовної тканини одного із поетичних творів.

IV. Етап рефлексії.


  • Презентація ілюстрацій В. Пивоварова до книги К. Чуковського «Мій Вітмен».

  • Музична пауза. Прослуховування фонозапису оркес­трової увертюри Г. Холста «Волт Вітмен ».

  • Бесіда за сприйняттям музичного твору.

  • Який настрій викликала у вас музика?

  • Які почуття і враження намагався передати композитор?

  • Чи відповідає музика вашому уявленню про Вітмена та його поезію?

  • Які мотиви композиції не співвідносяться із ва­шими враженнями про поезію Вітмена?

  • Що ви очікуєте від подальшого заглиблення у світ поезії Вітмена ?

Очікувані результати:

Учень :

  • розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

  • пояснює, чому американця Волта Вітмена називають великим поетом- новатором;

  • дає визначення поняття «верлібр».

Домашнє завдання. Опрацювати матеріали підручника про життєвий і творчий шлях В. Вітмена. Підго­тувати виразне читання та аналіз поетичних творів В. Вітмена. Вивчити визначення поняття «верлібр».
Урок



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури iconВикористання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках світової літератури та в позаурочній роботі в системі особистісно орієнтованого навчання
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури iconВикористання інформаційних комп'ютерних технологій на уроках світової літератури
З досвіду роботи вчителя світової літератури Мізоцької школи-інтернату Федоркович Н.І
Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури iconНаказ №35/О 05. 02. 2018 Про розвиток комунікативної компетенції школярів на уроках зарубіжної літератури, російської мови
Згідно з річним планом роботи школи, планом внутрішкільного контролю за діяльністю вчителів та рівнем знань, умінь І навичок учнів,...
Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури iconУроках світової літератури в профільній школі
У статті розкрито суть понять художній переклад, теорія та практика перекладу. Виокремлено завдання з практики перекладу для учнів,...
Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури iconЧижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області Використання мультимедійних презентацій та відеоматеріалів на
Використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури iconА. Тарковський Використання елементів технології критичного мислення на уроках світової літератури та російської мови
Використання елементів технології критичного мислення на уроках світової літератури та російської мови
Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури iconКонкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей»
Тема досвіду: Використання традиційних та інноваційних форм роботи бібліотеки із залучення дітей до читання та користування бібліотекою;...
Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури iconТема використання додаткових джерел інформаційних та інтерактивних методик на уроках історії з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів на основі інформаційно-комунікативних технологій мета
Висвітлити методичні принципи організації І проведення уроків історії, використовуючи інтерактивно-комунікативні технології
Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури iconМетодичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
Синтез мистецтв на уроках світової літератури як засіб формування особистості учнів
Використання традиційних І новітніх методик у формуванні читацької компетенції учнів на уроках світової літератури iconМетодика роботи з художнім текстом на уроках географії у класі (з досвіду роботи) 201 зміст
Методи та прийоми використання творів світової літератури на уроках географії у 7 класі


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка