Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови



Скачати 261.89 Kb.
Дата конвертації21.04.2017
Розмір261.89 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

ВИМОГИ


ДО НАУКОВИХ РОБІТ

УЧНІВ-ЧЛЕНІВ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

КИЇВ – 2006



ВИМОГИ

ДО НАУКОВОЇ УЧНІВСЬКОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Учнівська наукова робота з української мови являє собою першу спробу наукового аналізу самостійно зібраного мовного матеріалу, його систематизації, комплексного опису та класифікації досліджуваних мовних явищ. Завершальним етапом такого дослідження мають стати самостійні висновки та узагальнення, які відповідають визначеним на початку роботи меті та завданням. За своїм характером це наукове дослідження, а не робота реферативного типу.

У своїй науковій роботі учень має продемонструвати добрі знання з певного розділу української лінгвістичної науки, достатній термінологічний апарат, початкове оволодіння методикою аналізу та опису мовних явищ, уміння самостійно робити теоретичні узагальнення та висновки. Тому визначено такі критерії оцінки роботи: актуальність і новизна обраної теми; науковість, самостійність дослідження; аргументоване доведення висунутих положень, якість матеріалу для дослідження; логічність, послідовність викладу думок; довершеність та умотивованість структури роботи; самостійність висновків; стилістична вправність, грамотність та якість оформлення.

Учнівська наукова робота повинна мати чітку структуру і складатися зі „Вступу", двох (трьох, чотирьох) розділів, висновків, списку наукової літератури, списку джерел дослідження. Робота може містити додатки у вигляді схем, таблиць, діаграм, словників та ін.

У Вступі обґрунтовується вибір теми, вказується на її актуальність, подається огляд літератури з наукової проблеми, з'ясовуються теоретичні основи дослідження, подається робоче визначення досліджуваного явища, формулюються мета і завдання.



Розділи повинні мати заголовки, які б не повторювали формулювання теми і відображали їх зміст. У межах розділу виділяють параграфи, пункти, які також мають свої назви. Виклад здійснюється у логічній послідовності з використанням наукового стилю мовлення. Теоретичні положення ілюструються самостійно зібраним мовним матеріалом. У ході викладу варто посилатися на опрацьовану наукову літературу з відповідним оформленням посилань. Відомості з наукових праць подаються дослівно у вигляді цитат або близько до тексту, а в квадратних дужках після них вказують номер джерела за списком літератури, вміщеним у кінці роботи, і номер сторінки, наприклад, /.Р.Вихованець зазначає, що „не всі вживання місцевого відмінка стосуються власне відмінкового функціонування " [ 5, 79].

Висновки мають бути самостійними і відповідати сформульованим у вступі завданням. Вони логічно випливають з проведеного дослідження і не повторюють вихідні теоретичні положення, які подаються на початку роботи.

Бібліографія містить список використаних наукових праць, у тому числі посібники, спеціальні монографії, статті, довідники, словники. Вона оформляється відповідно до сучасних вимог.

Процес учнівської науково-дослідницької роботи досить тривалий і включає ряд етапів: 1) вибір теми для дослідження; 2) визначення мети і завдань дослідження, з'ясування структури роботи та складання робочого плану; 3) опрацювання наукової літератури; 4) збір мовного матеріалу; 5) аналіз, систематизація та класифікація конкретного мовного матеріалу, його комплексний опис; 6) узагальнення одержаних результатів, написання висновків; 7) оформлення роботи.



Вибір теми - це дуже важливий і відповідальний етап, оскільки від нього залежить успіх усього дослідження. Тема наукової роботи повинна бути неширокою, конкретною і стосуватися однієї з актуальних проблем сучасного мовознавства. Відповідно до захоплень та уподобань учня можна обирати наукову проблему з будь-якого розділу мовознавчої науки - „Лексикології", „Словотвору", „Морфології", „Синтаксису", „Стилістики".

Для дослідження фонетики та фонології української мови необхідно проводити експериментальні дослідження в спеціально обладнаних лабораторіях, використовувати певні технічні прилади, до яких учні не мають доступу. Тому теми з цих розділів мовознавства не підійдуть для учнівської наукової роботи. Не варто обирати й теми методичного характеру, наприклад, „Вивчення складного речення в середній школі", оскільки для їх виконання необхідно мати певну педагогічну освіту та досвід роботи учителем.

Важливою умовою вибору теми є її актуальність. Тому слід враховувати тенденції розвитку сучасної лінгвістичної науки та стежити за тим, щоб теми не повторювалися у дослідженнях учнів Малої академії. Так, останнім часом було надто багато учнівських робіт, у яких розглядалися жаргонізми, синоніми, антоніми, семантика кольору, метафора. Роботи частково повторювали одна одну, а отже, їх самостійність та актуальність була під сумнівом.

Після того, як сформульовано мовознавчу проблему, слід визначити, на якому мовному матеріалі буде проводитися дослідження. Звичайно для цього обирають тексти видатних українських майстрів художнього слова -оповідання, романи, поезію - і зазначають це у самому формулюванні теми, наприклад, Тюркізми у романі П.Загребельного "Роксолана" або Лексика мистецтва у поетичних творах Л.Костенко.

Для дослідження, відповідно до його мети та завдань, можна обирати наукові, публіцистичні тексти, зразки усного розмовного мовлення та офіційно-ділового спілкування. На це також слід вказати у формулюванні теми.

Якщо робота проводиться на основі словників - етимологічних, тлумачних, іншомовних, - то це зазначають у вступі до роботи, а для ілюстрацій використовують будь-який якісний мовний матеріал - речення з художніх, публіцистичних та наукових текстів.


Орієнтовні теми наукових робіт учнів:

  1. Фразеологізми на позначення емоційного стану та волевиявлення мовців.

  2. Фразеологізми зорового та слухового сприйняття .

  3. Типи фразеологізмів у творах Олега Чорногуза.

  4. Стилістична роль фразеологізмів і кількісним значенням міри або
    ступеня вияву ознаки (на матеріалі будь-якого твору).


  5. Фразеологізми з опорними іменниками абстрактного значення.

  6. Українські прислів’я як фігура антитези.

  7. Українська економічна термінологічна лексика у наукових текстах.

  8. Назви водяних рослин в українській мові.

  9. Українські назви городніх та садових культур.
    ІО. Мікротопоніміка рідного села (міста).
    11. Антропонімікам роману ( будь-який роман на вибір).


12. Переносні значення прикметників в українських народних казках.

  1. Типи переносних значень у поезії В. Симоненка.

  2. Багатозначні слова у творах Літі Костенко.

  3. Історизми в романі П.Загребельного "Диво" (або в будь-якому іншому історичному романі).

  4. Застаріла лексика у творах Р. Іваничука.

  5. Іншомовна лексика у художньому творі (будь-який твір на вибір).

  6. Запозичення з англійської мови в сучасній українській термінології.

  7. Запозичення з англійської ( або будь-якої іншої ) мови в сучасній українській літературній мові.

20. Тюркізми у романі П.Загребельного "Роксолана".
21. Лексика мистецтва у поетичних творах Л.Костенко.
22. Суспільно-політична лексика у мові засобів масової інформації.
23. Лексика на позначення слухового сприйняття у поезії Лесі Українки.


24. Антонімії у поезії Г.Чупринки

25. Прикметникова синоніміка у поезії Олександра Олеся.

26. Дієслівна синоніміка у поезії Грицька Чупринки.

27. Іменники з суфіксами здрібнілості, пестливості у поемах Т.Шевченка.

28. Іменникові та прикметникові утворення з суфіксами згрубілості

(негативної оцінки).

29. Субстантивовані прикметники та займенники у художньому тексті.

ЗО. Значення і стилістичні функції дієслів з подвійними префіксами (пови-, пороз-, пона- та ін.).

  1. Іменники множинної форми в українській мові.

  2. Фразові частки та їх (функції у художньому тексті.

33. Складені прийменники в сучасній українській мові( на матеріалі будь-якого прозового твору).

34. Переносне вживання дієслівних форм часу в українській мові.

35. Форми іменників чоловічого роду у родовому відмінку однини (на матеріалі наукових текстів).

36. Підмети, виражені словосполученням ІІ( на матеріалі творів П.Загребельного).

37. Структура та стилістична роль іменного складеного присудка (на матеріалі будь-якого твору).

38. Семантико--граматична характеристика прикладки (на матеріалі
роману О.Гончара "Тронка").


39. Засоби вираження додатків ( на матеріалі творів С. Гуцала).

40. Синтаксичні функції віддієслівних іменників ( на матеріалі поезій Олександра Олеся).

41. Синтаксичні функції кількісних числівників в українській мові (на матеріалі будь-якого твору).

42. Синтаксична роль інфінітива у простому реченні (на матеріалі твору

П.Загребельного "Я, Богдан").

43. Типи безособових речень у творах Лесі Українки.

44. Двоскладні неповні речення у творах М.Хвильового.

45. Особливості структури односкладних, бездієслівних речень у творчості

Євгена Маланюка.

46. Дієслівні односкладні речення у творчості В. Дрозда.

47. Структура неповних речень у народних казках.

48. Еліптичні конструкції в поетичному тексті.

49. Структура відокремлених означень (на матеріалі оповідань О. Гончара зі збірки "Далекі вогнища").

50. Вставний компонент у структурі речення (на матеріалі творів

П. Загребельного).

51. Семантико-граматична структура звертань у поетичному мовленні

А. Малишка.

52. Однорідні члени речення у повісті О.Довженка "Зачарована Десна".

5З. Структурно-семантичні типи багатокомпонентних складних речень (на

матеріалі будь-якого прозового твору).
54. Двокрапка і тире в складному реченні( на матеріалі прозових творів


Є.Гуцала).

У визначенні мети і завдань дослідження необхідно уникати загальних фраз, надто широких або неточних висловлень. Помилковим вважають, наприклад, таке формулювання мети: дослідити (проаналізувати) антоніми у поезії Лесі Українки, оскільки в ньому не вказано на кінцевий результат наукової роботи, а названо лише сам її процес (або етап).

Мета здебільшого полягає у з'ясуванні особливостей вияву мовного явища або використання мовної одиниці в певному тексті, у визначенні їх структури, різноманітних функцій, ознак, характерних властивостей, типів, різновидів тощо.

Завдання випливають з мети роботи. Часто в ході дослідження вносять уточнення до їх формулювання. При цьому слід пам'ятати, що узагальнення та висновки, якими завершується робота, повинні відповідати поставленим завданням.

Опрацювання наукової літератури починається з добору тематичної бібліографії. Учневі слід допомогти скласти список наукових джерел -підручників, посібників, статей та монографій, які безпосередньо або опосередковано стосуються обраної проблеми.

Для інформаційного пошуку наукової літератури можна використовувати бібліотечні каталоги, бібліографії, що додаються до наукових праць та деяких посібників, списки наукової літератури інших дослідників наукової проблеми.

Працюючи в бібліотеці, варто використати всі типи каталогів - генеральний, авторський, галузевий (мовознавства) та каталог періодичних видань. При цьому слід врахувати, що список джерел наукового дослідження має включати основні підручники та посібники, у яких розглядається обрана тема, праці відомих українських мовознавців, які досліджували означену проблему, наукові роботи російських та інших зарубіжних учених, а також словники.

Основні результати роботи з науковою літературою подають у „Вступі", де наводять огляд літератури, відображають різні погляди на проблему, називають прізвища її дослідників у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві.

Звичайно опрацювання наукових джерел починають з підручної літератури, лінгвістичних енциклопедій та словників мовознавчих термінів, щоб добре розібратися у визначенні досліджуваного явища, з'ясувати його головні ознаки. Так, обираючи тему „Структура неповних речень у народних казках", необхідно опрацювати різні визначення неповного речення, з'ясувати умови неповноти синтаксичної конструкції та відмінність між поняттями: односкладні і неповні речення, вивчити різновиди досліджуваних синтаксичних одиниць. Лише після цього можна починати збір мовного матеріалу для дослідження.

Способи та методи збору мовного матеріалу залежать від теми, характеру та мети дослідження. У багатьох випадках це здійснюється у такий спосіб: з обраного тексту на окремі картки виписують речення, які містять ті мовні одиниці, які цікавлять дослідника і підлягають науковому аналізу. Кожну картку паспортизують, вказуючи автора, назву твору, том, сторінку. На картці виділяють досліджувану одиницю, роблять необхідні позначення, примітки. З такими картками легко і зручно працювати, описуючи мовні явища, систематизувати та класифікувати їх.

Працюючи зі словником, слова з їхнім тлумаченням та іншими примітками також розписують на окремі картки, які використовують у ході дослідження.

Аналіз, систематизація та опис мовного матеріалу здійснюється самостійно і ґрунтується на знаннях, які учень здобув, опрацьовуючи наукову літературу. Учнівське дослідження, безумовно, ґрунтується на наукових відомостях і досвіді попередніх дослідників, а тому у ході викладу, як уже зазначалося, слід посилатися на опрацьовані наукові джерела. Крім того, учнівська наукова робота містить і власні спостереження, узагальнення, класифікації, а також самостійно зібраний мовний матеріал. Учням-дослідникам слід пам'ятати, що більш глибокою та вагомою вважають роботу, яка містить не лише послідовний опис мовних явищ, а й упорядкування та систематизацію їх за різними значеннєвими, структурними та функціональними ознаками. Така робота часто містить схеми, таблиці, діаграми, словники, що найповніше відображають результати проведеного аналізу.

Отже, результати наукової роботи подають у Висновках та Додатках. Висновки, як уже зазначалося, повинні логічно випливати з проведеного аналізу, відповідати завданням і не повторювати відомі визначення та теоретичні положення, на яких базувалося дослідження. У висновках не слід подавати характеристику творчості та художнього методу письменника, на матеріалі творів якого здійснювалося дослідження (за винятком тем, що стосуються стилістичних функцій різноманітних мовних одиниць). Висновки мають бути чіткими, науковими, аргументованими.

Учнівську роботу оформляють відповідно до загальних вимог, які ставляться до наукових робіт. Стиль викладу - науковий. Обов'язковою умовою позитивного оцінювання роботи є її грамотність, стилістична вправність, логічність та послідовність викладу думок, дотримання орфографічних, пунктуаційних та стилістичних норм сучасної української літературної мови.

ВИМОГИ


ДО НАУКОВОЇ УЧНІВСЬКОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Наукова робота з української літератури є учнівським літературознавчим дослідженням певної наукової проблеми із широким залученням матеріалу з художніх та наукових джерел. Науково-дослідна праця, здійснювана учнем, поглиблює його філологічні знання, розвиває творчі здібності та аналітичне мислення, сприяє виробленню дослідницьких умінь і навичок літературознавчого аналізу художнього тексту.

Тема наукової роботи має містити проблему, актуальну в сучасному літературознавстві. Вона, зокрема, може бути пов'язана із творчістю письменників, які тривалий час залишалися поза увагою професійної літературознавчої науки, може бути присвячені проблемам літературного краєзнавства тощо. Учень має осмислити тему, простежити історію її вивчення у літературознавчій науці, зробити спробу визначити свою позицію у дискусіях навколо досліджуваного твору чи проблеми, що розглядається, проаналізувати тексти у певному аспекті (ідейно-тематичний зміст, проблематика, жанрова природа, система образів, композиційно-сюжетні особливості, стильова манера письменника тощо) і, користуючись обраним методом, створити цілісну концепцію розв'язання поставленої проблеми, викласти результати дослідження у формі зв'язного, грамотного, стилістично вправного тексту.

Структура роботи мусить включати, окрім титульного аркуша: розгорнутий план, "Вступ", "Основну частину", "Висновки", "Список використаної літератури" та "Додатки".
Вимоги до "Вступу"

У вступі учень стисло викладає завдання і методологічну основу своєї роботи. Формулювання мають бути чіткими, твердження - аргументованими. Необхідно зупинитися на з'ясуванні таких питань:



  • актуальність теми, заявленої у науковій роботі;

  • мета і завдання роботи;

  • об'єкт і предмет дослідження;

  • методи, обрані для проведення дослідження;

  • з'ясування стану розробки сучасною літературознавчою наукою проблеми, що заявлена у темі роботи;

  • наукова новизна.


Вимоги до основної частини

Бажано, щоб основна частина складалася з 2-3-х розділів (загальний обсяг роботи - 25-30 сторінок комп'ютерного стандартного набору). Кожний розділ : варто поділити на 2-3 підрозділи (параграфи).

Автор подає історіографічну довідку: називає наукові праці, у яких висвітлюється обрана ним тема, анотує тільки ті частини праць, які дотичні до неї.

У центрі основної частини має бути літературознавчий аналіз твору (творів). Якщо учень вдається до цілісного аналізу, потрібно зупинитися на таких питаннях:



  • історична основа твору;

  • тематика, проблематика, ідея;

  • жанрова специфіка;

  • особливості композиції та сюжету;

  • система образів та засоби творення образів-персонажів;

  • мовностильові особливості тексту.

Здебільшого у науковій роботі проводиться частковий аналіз тексту, розглядається певний елемент його художньої структури, хоча, зрозуміло, для з'ясування будь-якого літературознавчого аспекту слід залучати контекст твору, що вивчається, та всієї творчості письменника.

Варто залучати до роботи (якщо це доречно) епістолярій письменника, його мемуари, спогади сучасників, історичні та інші (соціологічні, економічні) документи.

Предметом дослідження може бути літературне явище, властиве кільком творам митця або митців певного історико-літературного періоду чи художнього напряму. Наприклад, "Національна історія у поезії українських романтиків 30-40-х років ХІХ ст.", "Ідейно-художня функція описів у прозі І.Нечуя-Левицького".

Актуальним для сучасного літературознавства є компаративний аналіз текстів, який дозволяє встановити генетичні, контакті та типологічні зв'язки творчості національних письменників, контакти української літератури із світовою.

Кожна теза, заявлена у дослідження, мусить бути аргументована текстом аналізованого твору або відповідними науковими джерелами, на які орієнтований учень. При цьому обов'язковим є посилання на цитовану чи згадану працю.
Вимоги до висновків

Кожна частина роботи має завершуватися висновком, до якого прийшов учень у результаті певного етапу свого дослідження. Після тексту основної частини подається підсумкова - "Висновки". Вона не містить нових ідей, а лише систематизує виклад попередніх частин.


Вимоги до списку використаних джерел

Література, використана у науковій роботі, подається одним списком, у якому джерела розташовуються у алфавітному порядку і оформлюються відповідно до сучасних бібліографічних вимог. У список вносяться джерела, процитовані у роботі, ті, на які були посилання, а також такі, що дотичні до теми дослідження і опрацьовані учнем. При цитуванні джерела чи посиланні на нього у тексті роботи ставляться квадратні дужки, у яких зазначається порядковий номер джерела у списку використаних джерел та номер сторінки, використаної у роботі, - наприклад [25, 148].


Вимоги до "Додатків"

Всі матеріали, які автор вважає за потрібне подати у "Додатках", - таблиці, схеми, діаграми, ілюстрації, мусять відповідати певним вимогам: вони мають бути виконані охайно і чітко. При цьому їх присутність у роботі необхідно аргументувати. Не варто вміщувати ксерокопії загальновідомих фотографій, документів тощо. Особливо цінними є копії архівних документів, розшукані самим автором і вперше оприлюднені в його дослідженні.

Додаток до пункту 5.1.

Умов проведення Всеукраїнського

конкурсу-захисту

ВИМОГИ

до написання, оформлення і подання науково-дослідницьких робіт

Тематика науково-дослідницьких та експериментальних робіт не обмежується.

Робота повинна відповідати правилам оформлення дисертаційного дослідження - Державний стандарт України. ДСТУ 3008-95 ("Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення", бюлетень ВАК України, Спецвипуск, 2000).

Кожна робота повинна ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі і містити посилання на відповідну літературу, її перелік, відображати власну позицію дослідника.

Обсяг науково-дослідницької роботи не повинен перевищувати ЗО друкованих сторінок.

Наукова робота обов'язково має містити оцінки, рецензії відповідних фахівців (досвідченого вчителя, науковця, спеціаліста певної галузі).

Робота повинна бути виконана з дотриманням Закону України "Про мови в Українській РСР”. Робота з іноземної мови виконується на державній мові.

Роботи, тема і зміст яких не відповідають профілю секції, до участі в конкурсі-захисті не допускаються.

Захист здійснюється на основі другого примірника науково-дослідної роботи.

Учасник конкурсу-захисту зобов'язаний подати тези своєї роботи. Перед тезами зазначається: назва роботи; ініціали та прізвище автора та наукового керівника; назва територіального відділення МАН; базового позашкільного закладу; назва навчального закладу; клас; населений пункт.

Тезисы (образец)

ЭДГАР АЛЛАН ПО.

ОСОБЕННОСТИ ТВОРЧЕСТВА ПОЭТА-РОМАНТИКА

Шитова Маргарита

Крымское республиканское территориальное отделение Малой академии наук Украины, КРЦДЮТ, СОШ № 13 г. Симферополя, 11 класс

Научный руководитель: Шаурова Л.А., методист КРЦДЮТ

Научный консультант: Соколова И.Г., к.ф.н., доцент ТНУ им. В.И. Вернадского
Романтическая литература США немыслима без имени поэта Эдгара По, создавшего свой особый, наполненный тайнами и сновидениями, лирический мир.

Объект данного исследования – тематика лирических сборников поэта, роль в поэтическом наследии его собственной судьбы, ее отражение на страницах произведений; романтические, философские и мистические традиции, их переосмысление и воплощение в образах и символах.

Украинский переводчик и критик Максим Стрих не случайно утверждал: «Чи не єдиною достеменно відомою біографією письменника є біографія його творів». Поэтому в работе использованы методы комплексного анализа для исследования влияния биографии на творческий мир поэта. В исследовательской работе проанализированы стихотворения поэта на английском языке и их переводы как на русском, так и украинском языках, чтобы проследить мир его ценностей, те особенности творчества, что делают бесценными творения Эдгара По и легко узнаваемыми в любом переводе. Отдельным разделом работы стал анализ переводов стихотворения «Ворон» конца 19 - начала 20 века, где осуществлена попытка показать, как каждое поколение переводчиков ищет в оригинале черты, присущие его эпохе, а также сделан авторский перевод «Ворона».

Для анализа творческой лаборатории Эдгара По нами были использованы 17 статей исследователей лирики поэта-романтика. В работе отмечено, что все исследователи выделяют главную особенность его лирики - «присутствие мистического в гуще обыденности», а также, что предельная эмоциональность стихов соединяется с математически точно рассчитанной композицией. «Автор создал в уме свой мир – мир, столь зачарованный, столь странный – и в то же время такой волшебно четкий, что он казался имеющим всю правду действительности».

Эдгар По фиксировал ощущения, возникающие в пограничье между сном и явью, он исследовал чувство ужаса и способность сохранить рассудок перед лицом неминуемой гибели, он воспел красоту во всех ее человеческих проявлениях, он возвел на алтарь Любовь – счастливую и несчастную – и все это силой слова, которое у него стало «волшебной магией откровения». Его стихи – это уже не просто описание душевной драмы, а соприкосновение с ней.

Исходя из всех проанализированных работ и собственных наблюдений за творчеством Эдгара По, мы пришли к выводу, что сегодня Эдгар По признан в мире как поэт-романтик и символист. Влияние американского поэта распространилось на все «малые» жанры литературы: стихи, эссе, новеллы, поэмы, притчи… Поэзия По стала студией стиха для многих поколений европейских поэтов.


Образец

СОДЕРЖАНИЕ


Введение…………………………………………………………………………......3

Глава 1. Творчество Эдгара По в контексте американской литературы эпохи

романтизма ……………………………………………………………...5

Глава 2. Особенности лирики («озарения и срывы»). Эстетические принципы

в поэзии … …………………………………. …………………………13

2.1. Ранние лирические сборники и поэмы……………………………… 14

2.2. Стихи – это «ритмическое создание Красоты» ……………………. 17

2.3. Вершина творчества - «Ворон»………………………………… ……20

2.4. Лирика последних лет ……………………………………..…………22

Глава 3. Переводы как варианты трактовки художественного мира лирики

Эдгара По (на примере переводов «Ворона»)………………. …………..24

3.1. Переводы русских поэтов ……………………………………………25

3.2. Американський класик та українські перекладачі …………………29

Заключение………………………………………………………………………...31

Список использованных источников…………………………………………….34

Приложения
Образец

ВВЕДЕНИЕ


«У американской поэзии 19 века был свой романтический звездный час. И его можно датировать совершенно определенно: 29 января 1845 года. В этот день был опубликован «Ворон» Эдгара По» [18, 28], - так поэтически возвышенно представляет современная критика творчество американского романтика Эдгара По. Однако его восхождение на мировой «литературный Олимп» - путь довольно тернистый, длительный и сложный. «Пытаясь найти неземное в земном, постичь законы Высшей Красоты» [11, 572], поэт не мог стать кумиром своей прагматичной и деловой страны. Его поэзия впервые по достоинству была оценена в Европе благодаря творчеству французских символистов, и, в первую очередь, Шарля Бодлера, который был первым переводчиком Эдгара По. Именно из Франции отправились в свое «звездное плаванье» стихи поэта-романтика 19 века сначала по Европе, а потом уже и по всему миру.

Невероятный интерес к Эдгару По наблюдается на стыке 19 и 20 веков, во время рождения модернистской литературы. Переводчики старались донести особенности и самобытность творческого мастерства одного их самых ярких и необычных поэтов эпохи. Переводили его в основном поэты, и, конечно, По интересовал их, в первую очередь, как поэт. Были попытки даже рассказы переводить стихотворным размером.

В дальнейшем, на протяжении всего 20 века, переводчики занимались прозаическим наследием Эдгара По. Поэзия отошла на задний план. И сегодня, в наш прозаический век, читательская публика знает его больше как прозаика. Настало время вернуть читателю огромнейший и необычный поэтический мир По.

Цель данного исследования – попытаться раскрыть разнообразные грани романтического дарования одного из «таинственных, мистических и трагедийных поэтов эпохи» [6, 28]. Сегодня, как никогда, актуально в наши деловые и прагматические отношения добавить эмоциональности. Напомнить, что в мире есть ценности не только денежные.

Именно в попытке представить мир ценностей американского романтика, рассказать о его поэтическом наследии и заключается актуальность этой работы. В исследовании использовались литературно-аналитические методы для представления лирического наследия в целом, не вырывая отдельных стихотворений из контекста.

Для исследовательской работы были взяты поэтические сборники Эдгара По, собрание его сочинений издательства «Пресса», 1993 года, стихотворения на английском языке с параллельным переводом издательства «Радуга», 1983 и 1988 года, а также переводы и статьи о поэте М. Стриха. Во время предварительного сбора материала были прочитаны стихи Эдгара По на английском языке и в различных переводах, как на русском, так и на украинском языках.

Знакомясь с творчеством этого поэта, чувствуешь ответное звучание в душе. Между нами временной отрезок более чем в 150 лет, но и сегодня завораживает его

стремление к мечте, его беспокойство об утраченных идеалах, желание во что бы то ни стало сохранить Красоту, спасти Любовь, не отдать на поругание Душу.

Один из литературоведов, анализируя творчество поэта-романтика, сказал: «Читая По, мы отрешаемся от будничного состояния. Мир открывается в пропорциях, недоступных восприятию, скованному рациональной нормой. Эти пропорции неожиданны, они завораживают, как прикосновение к тайне»[8, 30].

Разные переводы по-разному передают смысл и художественные достоинства лирики Эдгара По, а первоисточники доступны пока еще далеко не каждому. Поэтому в этой работе представлена попытка проследить те неизменные сокровища литературного дарования поэта, те особенности его творчества, что делают бесценными творения Эдгара По и легко узнаваемыми в любом переводе.

Объект данного исследования – тематика лирических сборников поэта, роль в поэтическом наследии его собственной судьбы, ее отражение на страницах произведений, романтические, философские и мистические традиции, их переосмысление и воплощение в образах и символах.

По твердому убеждению автора этой работы, лирика всегда связана с пережитым самим поэтом. Украинский переводчик и критик Максим Стрих не случайно утверждал: «Чи не єдиною достеменно відомою біографією письменника є біографія його творів» [21, 133]. В стихах По сказал о себе намного больше, чем может сказать хронология его жизни. Именно эту «линию судьбы», его «опаленные крылья», по образному выражению Александра Блока, хотелось бы донести читателю из стихов По. Поэтому в работе используются методы комплексного анализа для исследования влияния биографии на творческий мир поэта.

Пытаясь показать «творческую лабораторию» Эдгара По, проанализировать тот арсенал художественных открытий, который делает его поэзию «завораживающей музой», мы обратились к статьям исследователей творчества Эдгара По – В. Брюсова, Г.Н. Злобина, К. Бальмонта, Е. Нестеровой, С.Б. Джимбинова, М. Стриха, чтобы разобраться в их трактовках видения художественного мира По. Также были исследованы критические работы об основах стихосложения самого Эдгара По, представлен его взгляд на поэзию и литературное творчество. Кроме того, методом сравнительного анализа осуществлена попытка проследить, как меняется тематика, система образов, идейное содержание произведений на разных этапах творчества, а что остается неизменным на протяжении всего творческого пути.

Отдельным разделом работы стал анализ переводов конца 19 - начала 20 веков, когда лирика Эдгара По привлекала особенно пристальный интерес читателей. Здесь хотелось показать, как каждое поколение переводчиков ищет в оригинале черты, присущие его эпохе, иногда далеко уходя от подлинника, и предложить свой вариант перевода отрывка из стихотворения «Ворон».

Надеемся, что эта работа будет интересна как дополнительный источник на уроках внеклассного чтения или как материал для дискуссии, где представлена еще одна версия трактовки художественных открытий на творческом пути Великого Поэта, всю жизнь искавшего свой край «для смелых – Эльдорадо».


Образец
ЗАКЛЮЧЕНИЕ

Заканчивая исследование, еще раз проследим те приемы, методы и художественные тайны, при помощи которых создал свой романтический, полный грез и мечтаний, поэтический мир американский поэт Эдгар По. Ведь не случайно его искусство продолжает волновать читателя вот уже на протяжении двух столетий. Многогранность этого писателя позволяет каждому найти у него «что-то свое», созвучное душе.

«Это – сама напряженность, это – воплощенный экстаз – сдержанная ярость вулкана, выбрасывающего лаву из недр земли в воздух, полная зноя котельная могучей фабрики, охваченная шумами огня, который, ежеминутно заставляет опасаться взрыва» [14, 369].

Еще в самом начале нашего столетия Александр Блок отметил, что стихи По как будто созданы в наше время, так близки они по настроению людей 20 столетия. Современного читателя привлекают в творчестве американского писателя различные стороны его таланта. Особенности человеческой психики, которые стали предметом исследования ученых в наше время, соединение поэтического мышления и научного – все это мы видим в творениях Эдгара По, созданных почти две сотни лет назад. Кто-то зачитывается его новеллами, кому-то больше по душе мистическая поэзия, лиризм, задушевность… Давайте еще раз вспомним, в чем же причина его неослабевающей притягательности. Но как раз к одной-то причине его успех и не сведешь.

На протяжении этой работы мы подчеркивали, как практически все исследователи творчества Эдгара По отмечают, что его образы навеяны всегда обостренным чувством присутствия мистического в гуще обыденности.

«В стихах По создается совершенно новая для тогдашней поэзии форма поэтической речи – эмоционально повышенной по сравнению с предшественниками и современниками. Через все более повышающуюся у него мелодичность стиха, основанную на средствах чисто фонических, звуковых, поэт идет к музыкальности. И именно она придает стихам ни с чем не сравнимое поэтическое звучание» [18, 30]. Поэтический язык отмечен также многозначностью ключевых слов-понятий, допускающих самые различные толкования в зависимости от характера лирического сюжета. Эти ключевые слова выявлены в течение хода работы как «сон, сновидение, грезы, тайны».

Напомним, что все поэты отмечают: «Предельная эмоциональность стихов соединяется с математически точно рассчитанной композицией, которую поэт сам описал в своих теоретических работах о поэзии» [4, 256]. Именно поэтому Николай Гумилев назвал американского романтика «великим математиком чувства»: «Мало у кого можно обнаружить столь тесное слияние алгебры и гармонии, столь математически изящные формы искусства слова, служащие выражению сокровенных движений мятущейся души» [5, 82].

А Константин Бальмонт видел в нем «самого звездного из заблудившихся на земле трубадуров вечности». И еще: «Автор создавал в уме свой мир – мир, столь зачарованный, столь странный – и в то же время такой волшебно четкий, что он казался имеющим всю правду действительности» [14, 36].

Эдгар По фиксировал ощущения, возникающие в пограничье между сном и явью, он исследовал чувство ужаса и способность сохранить рассудок перед лицом неминуемой гибели, он воспел Красоту во всех ее человеческих проявлениях, он возвел на алтарь Любовь – счастливую и несчастную, трагическую и возвышенную, поруганную и потерянную – и все это силой обычного слова - слова, которое у него стало «волшебной магией откровения». Его стихи – это уже не просто описание, не эмоциональная характеристика душевной драмы, а соприкосновение с этим надрывом, драмой как таковой.

Само это свойство поэзии позднее стали называть суггестивностью – воздействием стихотворения, основанном на внушении, которое чем-то сродни гипнотическому. Но мы видели, что впервые разработку поэтическая техника этого «внушения» получила в поэзии По («Ворон», «Улялюм»). Это сказалось и на переосмыслении роли ритма, что мы подчеркивали при анализе стихотворений. «Такой резкой акцентировки ритма и такого выпуклого выделения метрики стиховая культура начала 19 века, вообще говоря, и не знала и стремилась избегать в лирике, идеалом которой считалась гибкость, легкость… У Эдгара По такого рода подчеркивание метрики становится принципом сквозного, из строки в строку, развития ритмического рисунка всего стихотворения в целом» [18, 30].

Можно еще долго перечислять все те магические приемы, при помощи которых держал в постоянном напряжении своего читателя гениальный американский романтик - поэт, новеллист, мастер эссе, психологических и детективных рассказов (положивший начало и этому жанру), - писатель, сумевший рассказать о самых глубинных проявлениях человеческой души.

В работе мы отметили, что Эдгар По не обладал общественным темпераментом и не читал морали буржуазному обществу. Он как бы перешагнул ступень социально-нравственного критицизма, перешагнул слишком легко. Полагаясь только на поэзию, только на искусство. Споры же о его творчестве начались еще при жизни писателя. Не затихают они и до сих пор. Современники упрекали его за то, что его произведения не связаны непосредственно с «обычной жизнью», что они глубоко пессимистичны. Да, он не создал «книгу для миллионов», но сегодня именем Эдгара По открывается академическая «Литературная история Соединенных Штатов» [1, 427].

«Його вірші живуть досі, - под этими словами украинского критика и переводчика Максима Стриха подпишется весь литературный мир, - привертаючи щоразу більшу увагу дослідників, що намагаються знайти в них начатки чи не всіх подальших літературних течій і напрямків» [21, 133].

Творчество По лежит едва ли не у истоков трагической традиции, он – один из тех, кто «прошел сквозь дымки и иллюзии романтичности и идеализма и оставил нам картины психологической угнетенности в огромном обществе, преобразующемся индустриализмом» [9, 156]. Причудливо смешивая на своей палитре краски, с дерзновением гения, своенравно нарушая каноны романтического искусства и стремясь поглубже заглянуть в «бездну души», Эдгар По предвосхитил многие пути дальнейшего движения поэзии и прозы.

В работе мы попытались доказать, что «к своему пантеону литературных предтеч или богов его причисляли приверженцы различных школ и направлений» [8, 13]. По справедливому замечанию Александра Блока: «Захват его творчества так широк, что едва ли правильно считать его родоначальником так называемого «символизма». Повлияв на поэзию Бодлера, Малларме, - Эдгар По имеет, кроме того, отношение к нескольким широким руслам литературы 19 века. Ему родственны и Ж. Верн, и Уэллс, и, наконец, наш Достоевский» [3, 6, 241].

Если Достоевского привлекала в нем тонкость психологического анализа, сила воображения, то поэтов-символистов – «крылатость его души», трагически ощущающей себя в мире бескрылых существ, гипнотическое воздействие его ритмов и музыки слов, писателям модернистской прозы оказалась близка склонность По к фантастическому гротеску, мистификации.

Исходя из всех проанализированных работ и собственных наблюдений за творчеством Эдгара По, мы пришли к выводу, что сегодня Эдгар По признан в мире как поэт-романтик и символист, классик поэтической новеллы, непревзойденный психолог, разрабатывавший тему трагических поисков красоты и ее смысла. И он же критик, теоретик законов стихосложения. Его литературоведческие и публицистические статьи немало способствовали становлению американской журналистики и самостоятельной литературно-критической мысли. Влияние Эдгара По на 20 век было очень значительным и затронуло практически все «малые» жанры современной литературы: стихи, эссе, рассказы, новеллы, поэмы, притчи… Поэзия Эдгара По стала студией стиха для многих поколений американских и европейских поэтов.

Иными словами, по образному выражению Константина Бальмонта, Эдгар По – «Колумб новых областей в человеческой душе»:

В его глазах фиалкового цвета дремал в земном небесно-зоркий дух.

И так его был чуток острый слух, что слышал он передвиженья света.

(К. Бальмонт «Сонет», 1917)

А если говорить об эстетическом и художественном восприятии его произведений, то в памяти миллионов читателей он навсегда останется художником, который всю жизнь искал Прекрасное и тревожно спрашивал у себя и других:



Где этот край? Край золотой Эльдорадо?

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови iconСтандарт з української мови як іноземної початковий рівень (A 1)
Запропонований загальноосвітній стандарт покликаний стати основою системи стандартів з української мови як іноземної. У ньому висвітлені...
Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови iconСтандарт з української мови як іноземної І середній рівень (B 1)
Запропонований загальноосвітній стандарт покликаний стати основою системи стандартів з української мови як іноземної. У ньому висвітлені...
Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови iconПрограма нормативної навчальної дисципліни «культура наукової української мови» підготовки
Розробник програми: Попова Ольга Іванівна, к п н., доцент кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін
Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2015/2016 навчальному році
Центру методичної та аналітичної роботи квнз «Харківська академія неперервної освіти»
Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2014/2015 навчальному році
Кротова І. В., методист Центру методичної та аналітичної роботи квнз «Харківська академія неперервної освіти»
Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови iconМетодичні рекомендації щодо роботи з тестовими завданнями з української мови
Зно, а також шкільних програм з української мови й літератури. До роботи з тестовими завданнями не можна ставитися як до процедури...
Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови iconНаказ №148-о про проведення І,ІІ,ІІІ етапів ХV міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика у 2014/2015 навчальному році
Київської обласної державної адміністрації від 17 жовтня 2014 р. №287 та з метою утвердження державного статусу української мови,...
Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови iconРобоча програма з навчальної дисципліни «культура наукової української мови»

Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови iconПояснювальна записка Роль І місце української мови в структурі загальної середньої освіти визначаються особливостями мови як могутнього націє- І державотворчого фактора, вагомого чинника формування особистості громадянина України
України різних національностей, стимулювання їх інтелектуального внеску в науковий потенціал, інтеграції в культуру українського...
Вимоги до наукової учнівської роботи з української мови iconНаказ №20 Про інтерактивні ігрові елементи, як засіб розвитку особистості у роботі вчителя української мови та літератури Перепічки Людмили Станіславівни
На виконання річного плану роботи школи адміністрацією школи протягом вивчалась система роботи вчителя української мови та літератури...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка