Вимоги до оформлення наукової праці

Загальні вимоги та правила оформлення результатів наукового дослідження.

План

• 1. Мова і стиль наукової праці.

• 2. Загальні вимоги до оформлення наукової праці.

• 3. Оформлення допоміжних матеріалів. Нумерація. Ілюстрації. Таблиці. Формули. Посилання. Додатки.

• 4. Біографія.

• 5. Программа Microsoft Power Point.

• 6. Інформатика.

• 7. Узбекистан.

• 8. Годиник.

Під поняттям «ділова мова» треба розуміти мову ділових стосунків установ з іншими установами та громадянами, а також мову ділових стосунків громадян між собою. Ділова мова не обіймає технічної термінології і фразеології виробництв.

• Під поняттям «ділова мова» треба розуміти мову ділових стосунків установ з іншими установами та громадянами, а також мову ділових стосунків громадян між собою. Ділова мова не обіймає технічної термінології і фразеології виробництв.

• Особливостями наукового стилю є:

• 1) стислість;

• 2) смислова точність;

3) об’єктивність викладення;

4) константація фактів без експресії;

5) наявність спеціальної термінології;

6) формально-логічний спосіб викладення матеріалу.

Виклад має бути послідовним, логічно завершеним, із чіткими формулюваннями, що виключають подвійне тлумачення або неправильне розуміння інформації, мова тексту – виразна, лаконічна та має відповідати літературним нормам.

Оформлення наукової праці: пaпip – A4; поля: нижнє, верхнє та праве – 2 см, ліве – 3 см; текстовий редактор: Microsoft Word ; шрифт набору: Times New Roman, 14 пт; інтервал між рядками полуторний; текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки і починається обов’язково з УДК.

Оформлення наукової праці: пaпip – A4; поля: нижнє, верхнє та праве – 2 см, ліве – 3 см; текстовий редактор: Microsoft Word ; шрифт набору: Times New Roman, 14 пт; інтервал між рядками полуторний; текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки і починається обов’язково з УДК.

Роботу умовно поділяють на вступну частину, основну частину та додатки.

Кожен розділ починається з нової сторінки. У розділах подають:

Кожен розділ починається з нової сторінки. У розділах подають:

1) огляд літератури за темою і вибір конкретних напрямків дослідження;

2) експериментальну частину і методику досліджень;

3) проведені теоретичні або експериментальні дослідження;

4) аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Після викладення основної частини роботи формулюються висновки.

У “Висновках” узагальнюють і викладають найважливіші наукові та практичні результати, з формулюванням роз’язаної наукової проблеми та значення її для науки і практики.

У “Висновках” узагальнюють і викладають найважливіші наукові та практичні результати, з формулюванням роз’язаної наукової проблеми та значення її для науки і практики.

У межах кожного розділу, номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка (“2.3.”). У цьому ж рядку наводять заголовок підрозділу. Пункти нумеруються так як і розділи.

Ілюстрації, фотографії, креслення, схеми, графіки необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше. Рисунок або креслення за розміром більшим А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів і містять чотири елементи:

Ілюстрації, фотографії, креслення, схеми, графіки необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше. Рисунок або креслення за розміром більшим А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів і містять чотири елементи:

1) скорочене слово “Рис”;

2) Порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

3) Тематичний заголовок ілюстрації – текси із якомога стислою характеристикою зображеного;

4) експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Основними видами ілюстрованого матеріалу є: схема, діаграма, графік. Креслення, технічний рисунок, фотографія.

Основними видами ілюстрованого матеріалу є: схема, діаграма, графік. Креслення, технічний рисунок, фотографія.

На схемах обов’язково витримують товщину ліній зображення основних і допоміжних, відкритих і закритих від спостереження деталей і товщину ліній їхнього зв’язку.

Технічні рисунки використовуються в роботах, коли треба зобразити явище або предмет таким, яким ми його сприймаємо зором. Але без зайвих деталей і подробиць. Такі рисунки виконуються в аксонометричній проекції, що дає змогу найбільш повно, просто і дохідливо зобразити предмет.

Фотографія – найбільш переконливий і достовірний засіб наочної передачі дійсності. Фотознімки розміром менше формату А4 можна наклеювати на аркуші білого паперу зазначеного формату.

Креслення – основний вид ілюстрацій в інженерних роботах. Використовується коли треба максимально точно зобразити конструкцію механізму.

Правила цитування та посилання на використані джерела.

Правила цитування та посилання на використані джерела.

• Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками;

• Цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора;

• Кожна цитати обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

• При непрямому цитуванні слід бути гранично точним у викладенні думок автора;

• Якщо необхідно виявити власне ставлення до окремих слів з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

• Якщо виникає необхідність зробити якесь застереження, то після цього ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора наукової роботи, а весь текст застереження береться у круглі дужки.

Посилання потрібно оформляти у вигляді квадратних дужок після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у “Список використаних джерел” а потім номер сторінки, на якій вміщено саме ту інформацію на яку робиться посилання [36, с. 245 - 246] .

Список використаних джерел – це обов’язкова складова частина, котра містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Джерела у списку слід розміщувати в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті або в алфавітному порядку початкових букв бібліографічного опису. Усі джерела мають бути пронумеровані арабськими цифрами. Якщо використано дві чи більше праць одного автора, то вони вказуються у хронологічній послідовності їх публікації.

Список використаних джерел – це обов’язкова складова частина, котра містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Джерела у списку слід розміщувати в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті або в алфавітному порядку початкових букв бібліографічного опису. Усі джерела мають бути пронумеровані арабськими цифрами. Якщо використано дві чи більше праць одного автора, то вони вказуються у хронологічній послідовності їх публікації.

Підготовка, організація й оформлення результатів наукового дослідження.

Підготовка, організація й оформлення результатів наукового дослідження.

Для підготовки дипломної роботи студентові потрібно:

• чітко сформулювати тему;

• зібрати матеріал з історії цього питання;

• систематизувати цей матеріал;

• осмислити його;

• зробити текст зрозумілим, а джерела на яких він базується прозорими.

Диплом пишеться на класичному або сучасному матеріалі. Сучасний матеріал завжди складніше, ніж класичний. Щоб розв’язати проблему співвідношення класичного і сучасного у дипломі, треба підходити до сучасних робіт як до класики, а до класиків – як до сучасників. Робота не повинна бути надто заполітизованою. Вона має відповідати насамперед принципам науковості.

Диплом пишеться на класичному або сучасному матеріалі. Сучасний матеріал завжди складніше, ніж класичний. Щоб розв’язати проблему співвідношення класичного і сучасного у дипломі, треба підходити до сучасних робіт як до класики, а до класиків – як до сучасників. Робота не повинна бути надто заполітизованою. Вона має відповідати насамперед принципам науковості.

Важливою вимогою для творчої наукової роботи є вміння критично відобразити існуючі погляди на проблему, шляхи її дослідження й розв’язання. Для цього необхідно не просто перелічити різні позиції на проблему, а й критично проаналізувати кожну з них, чітко висловити й обґрунтувати свій погляд на неї.

Важливою вимогою для творчої наукової роботи є вміння критично відобразити існуючі погляди на проблему, шляхи її дослідження й розв’язання. Для цього необхідно не просто перелічити різні позиції на проблему, а й критично проаналізувати кожну з них, чітко висловити й обґрунтувати свій погляд на неї.

Завершальною стадією виконання наукової роботи є її редагування. Можна проводити редагування по частинам, але однаково необхідно редагувати текст цілої, скомпонованої наукової роботи.

Презентацію виконала

Презентацію виконала

студентка 2 курсу,групи Б,

Інституту філології й журналістики.

Сенедяк Ірина Володимирівна