Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008



Сторінка1/9
Дата конвертації12.10.2017
Розмір1,77 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ОСВІТИ ДОРОСЛИХ АПН УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА



Серія
Видатні педагоги світу”

Випуск 4


Спадщина А. С. Макаренка
і педагогічні пріоритети сучасності:
1991 
 2008 рр.

(до 120-річчя від дня народження)

БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ

ПОКАЖЧИК


Київ

2008

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ


ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ОСВІТИ ДОРОСЛИХ АПН УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА

Серія

„Видатні педагоги світу”

Випуск 4



Спадщина А. С. Макаренка
і педагогічні пріоритети сучасності:
1991 
 2008 рр.

(до 120-річчя від дня народження)

БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ

ПОКАЖЧИК


Київ

2008


УДК 016:929 Макаренко

ББК 91.9:74

С 71

Рекомендовано до друку Вченою радою Державної науково-педагогічної
бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського
13 жовтня 2008 року. Протокол № 8

Упорядники:

Іванова І. О., зав. відділу науково-документного забезпечення (філії № 1)

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського,



Лога Т. В., зав. відділу наукової організації та зберігання фондів (філії № 1)

 ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.


Вступна стаття:

Ткаченко А. В., канд. пед. наук, доцент Полтавського педагогічного ун-ту ім.

В. Г. Короленка, секретар Міжнародної Макаренківської асоціації


Наукові редактори:

Рогова П. І., канд. іст. наук, директор ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського,

Доркену А. М., зав. філії № 1 ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського
Бібліографічний редактор:

Пономаренко Л. О., зав. відділу наукової бібліографії ДНПБ України

ім. В. О. Сухомлинського


Науковий консультант: Зязюн І. А., д-р філос. наук, професор, директор
Ін-ту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України
Рецензент: Хомич Л. О., д-р пед. наук, професор, зав. відділу виховних систем у

педагогічній освіті Ін-ту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України


Літературний редактор: Несин Н. Г.
С 71 Спадщина А. С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності: 1991 – 2008 рр. : до 120-річчя від дня народж. : біобібліогр. покажч. / Акад. пед. наук України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих ; упоряд.: І. О. Іванова, Т. В. Лога ; вступ. ст. А. В. Ткаченко ; наук. ред.: П. І. Рогова, А. М. Доркену ; бібліогр. ред. Л. О. Пономаренко ; наук. консул. І. А. Зязюн ; рец. Л. О. Хомич. – К., 2008. – 154 с. – (Сер. “Видатні педагоги світу” ; Вип. 4).
Даний біобібліографічний покажчик із серії “Видатні педагоги світу”, випуск 4, присвячений 120-річчю від дня народження Антона Семеновича Макаренка (1888–1939) – видатного педагога-гуманіста, класика світової педагогіки ХХ століття, письменника, організатора і керівника колонії для неповнолітніх правопорушників й безпритульних, творця нової методики виховної роботи з дитячим колективом.

У покажчику представлено бібліографію праць А. С. Макаренка з 80-х років ХХ ст. до 2008 р. та дослідження вітчизняних і зарубіжних учених про життя й діяльність великого педагога-новатора, що вийшли на традиційних та електроних носіях впродовж 1991–2008 рр. в Україні та світі.

Біобібліографічний покажчик рекомендовано науково-педагогічним і педагогічним кадрам, аспірантам, студентам, бібліотечним працівникам, усім, кого цікавить життя та педагогічні погляди А. С. Макаренка.
© Державна науково-педагогічна бібліотека України
імені В. О. Сухомлинського, 2008


АНТОН СЕМЕНОВИЧ МАКАРЕНКО

(1888-1939)

Від упорядників
Утвердження України як суверенної, правової, демократичної, соціально орієнтованої держави, сприяє відновленню та розвитку національної педагогіки, освіти й виховання підростаючого покоління. У пошуках нових шляхів вирішення проблем гуманізації виховання та навчання, сучасна педагогічна наука звертається до різних джерел, зокрема, до педагогічного досвіду прогресивних педагогів минулого. З метою інформаційного забезпечення фахових потреб науки і практики та для популяризації досягнень у освітній галузі Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) започаткувала випуск біобібліографічних покажчиків з серії “Видатні педагоги світу”, які присвячені відображенню педагогічної спадщини, таких видатних особистостей, як В. О. Сухомлинський, Я. Корчак.

Серед визначних досягнень вітчизняної та світової педагогіки у ХХ столітті особливе місце займає педагогічна творчість Антона Семеновича Макаренка (1888–1939) – 13 березня 2008 р. світова громадськість широко відзначила 120-річчя від дня його народження. А. С. Макаренко – український та російський педагог-новатор, класик світової педагогіки ХХ століття, письменник, творець нової методики виховної роботи з дитячим колективом, організатор і керівник колонії для неповнолітніх правопорушників і безпритульних під Полтавою, дитячої трудової комуни ім. Ф. Е. Дзержинського.

Літературно-педагогічна спадщина А. С. Макаренка стала об’єктом численних досліджень ще у 40-х роках ХХ століття й донині продовжує викликати безліч суперечливих і неоднозначних тлумачень у вітчизняних та зарубіжних педагогів. Про масштаби розповсюдження творчого доробку педагога-новатора та публікацій про нього свідчать матеріали
п’яти бібліографічних покажчиків, присвячених діяльності А. С. Макаренка, що були видані за часів Радянського Союзу: один – у Києві у 1956 році і чотири – у Москві у 1959, 1978 (2 покажчики) і 1988 роках. (див. допоміжний апарат покажчика).

З-поміж сучасних українських дослідників-макаренкознавців особливу увагу привертають праці І. А. Зязюна, Л. В. Крамущенка, М. М. Окси, Л. М. Пашко, А. В. Ткаченка, Л. О. Хомич, М. Д. Ярмаченка, а також російських учених Л. І. Гриценко, Л. Ю. Гордіна, В. І. Малініна, С. В. Нєвської та А.  А. Фролова. У їхніх працях спостерігається прагнення заглибитись і об’єктивно оцінити концептуальні положення спадщини педагога, під новим кутом зору переглянути зміст, шляхи, цілі виховання за Макаренком, з тим, щоб одержати певний поштовх для подальшого розвитку педагогічної науки і практики. У рамках цих досліджень зросла кількість публікацій, у яких висвітлено життя й діяльність педагога-практика та окремі аспекти його педагогічної системи. Усвідомлюючи, що час, епоха, коли жив і працював


А. С. Макаренко, накладали на його творчість певний ідеологічний і політико-

партійний відбиток, необхідно відокремити у його педагогічних творах істину, їх сутність від ідеологічного лушпиння, без якого жодна з робіт Макаренко, як і інших педагогів радянських часів, не могла вийти в світ. Педагогічна система А. С. Макаренка, за умови її глибокого об’єктивного осмислення, безперечно послужить подальшому розвитку педагогічної науки і буде корисною суспільству.

Необхідність відновлення історичної справедливості, осмислення педагогічної спадщини та особливостей творчого доробку видатного педагога-гуманіста із світовим визнанням спонукали колектив ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського підготувати біобібліографічний покажчик “Спадщина А. С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності: 1991–2008 рр.”, присвячений 120-річчю від дня його народження, яким поповнили серію “Видатні педагоги світу”.

Даний біобібліографічний покажчик допоможе розкриттю історико-педагогічної науки через постать видатного педагога-гуманіста А. С. Макаренка та сприятиме впровадженню нових форм, підходів у процесі вирішення сучасних проблем виховання підростаючого покоління шляхом творчого використання елементів його педагогічної системи. До покажчика ввійшли бібліографічні описи праць А. С. Макаренка, що були видані з 80-х років ХХ ст. до 2008 р. Необхідно зазначити, що за часів становлення незалежності України, твори педагога майже не видавались, тому для найкращого висвітлиння творчого доробку А. С. Макаренка, ми звернулись до 80-х років ХХ ст., коли його твори неодноразово передруковувались. До видання також увійшли відомості про дослідження вчених, присвячених життю й діяльності А. С. Макаренка як педагога-практика, його виховним методам, технологіям роботи з дитячим колективом, що друкувались впродовж 1991–2008 рр.

Покажчик відкриває ґрунтовна стаття А. В. Ткаченка, канд. пед. наук, доцента Полтавського педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, секретаря Міжнародної Макаренківської асоціації “Антон Семенович Макаренко – подвижник соціального виховання”, в якій висвітлено життя й педагогічну діяльність А. С. Макаренка, його погляди на систему виховання дитячого колективу. Доповнює біографію педагога-гуманіста перелік його основних дат життя й діяльності, що розміщено в прямій хронології. Після зазначеного року йде короткий запис основної події.

Всього видання налічує 853 позиції бібліографічних записів, що мають суцільну нумерацію. Складається покажчик з семи розділів.



Розділ 1“Твори А. С. Макаренка”містить бібліографічні описи праць педагога, видані з 80-х років ХХ ст. до 2008 р. включно. Їх згруповано й розміщено в хронологічному порядку – за прямою хронологією з виділенням років видання, а в межах року – за алфавітом назв. Розділ складається з підрозділів: “Повне зібрання творів”, “Вибрані твори”, “Тематичні збірки”, “Окремо видані праці”, “Статті в наукових збірниках та періодичній пресі”, “Художні твори”.

Документи одного виду згруповано за зведеним українсько-російським алфавітом.



Розділ 2 – “Переклади праць А. С. Макаренка іноземними мовами в зарубіжних країнах” вміщує бібліографічні описи праць педагога, виданих за рубежем з 80-х років ХХ ст. до 2008 р. Їх згруповано в хронологічному порядку за алфавітом назв країн. Якщо немає відомостей про перекладачів, редакторів та інших відповідальних осіб, їхні прізвища не згадуються. Назви творів подано мовою тієї країни, де були видані.

Розділ 3 – “Література про життя й діяльність А. С. Макаренка” відображає публікації праць макаренкознавців про життєвий й творчиий шлях педагога-новатора, що друкувались впродовж 1991–2008 рр. Їх згруповано у три підрозділи:

  • біографія А. С. Макаренка у дослідженнях науковців України і світу;

  • науково-практичні конференції, симпозіуми, семінари, педагогічні читання, конкурси, присвячені творчому використанню педагогічної спадщини А. С. Макаренка;

  • наукова школа макаренкознавства:

а) дисертації та автореферати дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук;

б) дисертації та автореферати дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук.



У підрозділах документи розміщені у хронологічному порядку, а в межах року – за алфавітом прізвищ авторів та назв праць.

Розділ 4“Педагогічна система А. С. Макаренка і актуальні питання виховання молоді” включає публікації дослідників, що характеризують педагогічну систему А. С. Макаренка, його погляди на виховання дітей та молоді у навчально-виховному процесі, організацію й розвиток дитячого колективу, сімейного виховання, які друкувались впродовж 1991–2008 рр. Матеріал згруповано у п’яти підрозділах:

  • педагогічна система А. С. Макаренка і формування педагогічної майстерності вчителя;

  • виховання молоді у навчально-виховному процесі за А. С. Макаренком;

  • організація і розвиток дитячого колективу за А. С. Макаренком;

  • концепція родинного виховання А. С. Макаренка і проблеми сучасного сімейного виховання;

  • творче використання педагогічної спадщини А. С. Макаренка в навчальних закладах.

У підрозділах документи розміщені у хронологічному порядку, а в межах року – за алфавітом прізвищ авторів та назв праць.

Розділ 5 – “Увічнення пам’яті А. С. Макаренка в Україні та світі” має кілька підрозділів, де представлені документи, що надруковані впродовж
1991–2008 рр. У першому підрозділі розміщено матеріали, що розкривають діяльність і внесок у макаренкознавство, установ та закладів України, що носять ім’я А. С. Макаренка. У цьому підрозділі документи розміщені за алфавітом установ та закладів, яким надано ім’я видатного педагога, а в межах установи та закладу – за хронологією. Другий підрозділ включає бібліографічні записи про нагороди та премії, присвячені А. С. Макаренку. У третьому підрозділі відображена література про вихованців А. С. Макаренка, їх спогади та матеріали про них. Бібліографію документів, останніх двох підрозділів, згруповано у хронологічному порядку, а в межах року – за алфавітом прізвищ авторів публікацій.

Розділ 6 – “Публікації про творчість А.  С. Макаренка за рубежем” містить матеріали, що друкувались впродовж 1991–2008 рр. на різних мовах світу. Їх згруповано й розміщено за алфавітом назв країн, а в межах країн – за хронологією.

Розділ 7 – Творча спадщина А. С. Макаренка в електронних ресурсах” представляє інформацію про А. С. Макаренка в мережі Інтернет, яка згрупована за алфавітом назв електронних ресурсів, що вміщені на сайтах з даного питання. До бібліографічних записів цього розділу дано відсилки з інших розділів покажчика, що сприяє більш повному розкриттю теми не лише в документах в традиційній формі, а й в сучасних електронних ресурсах. У розділі відображено найбільш змістовні та безкоштовні для користувачів інтернет-ресурси українського та російського сегментів Інтернету.
Для ефективнішого використання біобібліографічного посібника розроблено допоміжний апарат, який представлено:

  • бібліографічними посібниками, присвяченими діяльності А. С. Макаренка, що були видані до цього часу;

  • алфавітним покажчиком назв праць А. С. Макаренка;

  • алфавітним покажчиком авторів праць про А. С. Макаренка;

  • предметним покажчиком;

  • статті від упорядників;

  • схемою згрупування (зміст).

Бібліографічний опис і скорочення слів здійснено за чинним в Україні стандартами, зокрема, ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. Квадратні дужки застосовано тоді, коли або не було заголовку до матеріалу, або треба було для розкриття змісту доповнити назву певної статті чи навести інші важливі відомості. Анотування документів здійснювалося лише в окремих випадках, наприклад, якщо назва не розкриває змісту.

Виходячи з читацького призначення біобібліографічного покажчика, основними принципами відбору матеріалу для бібліографування були: науковість, повнота (оптимальна), достовірність.

При підготовці покажчика було використано фонди Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В. О. Сухомлинського, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, бібліотеки Полтавського педагогічного університету імені В. Короленка, бібліотеки Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка, бібліотеки Київської гімназії східних мов № 1, бібліотеки Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України, інтернет-ресурси.

Кожна позиція була переглянута de visu. У тих випадках, коли це зробити було неможливо, описи здійснювались за допомогою інших джерел і відмічалися знаком астериск (*).

Біобібліографічний покажчик рекомендовано науково-педагогічним і педагогічним кадрам, аспірантам, студентам, бібліотечним працівникам, усім, кого цікавить життя та педагогічні погляди А. С. Макаренка.

Антон Семенович Макаренко – подвижник соціального виховання

Все, що зроблене і написане Антоном Макаренком є надбанням не лише української, але, безперечно, загальносвітової педагогічної науки і практики. У той же час, феноменальний резонанс, викликаний його ідеями у багатьох, у тому числі, досить віддалених регіонах планети, неодмінно ставить нас перед необхідністю розглядати постать Макаренка як явище не стільки педагогіки, скільки гуманістичної культури людства в цілому. Про нього писали і пишуть люди різних світоглядів і політичних орієнтацій, представники багатьох розділів науки, теоретичних напрямів, шкіл. Прискіпливий аналіз макаренківської спадщини ми знаходимо не лише на сторінках суто педагогічних досліджень – певну і іноді доволі глибоку традицію, що до цього, мають психологія, соціологія, філософія, етика, естетика, логіка, філологічні, економічні і юридичні науки. Також не може не вражати величезний світовий наклад творів самого Макаренка, які видані десятками і десятками мов на усіх континентах.

Сьогодення відкриває нові можливості, а відповідно, і перспективи вивчення педагогіки Макаренка, воно неодмінно та безпристрасно віддзеркалює її універсальний позачасовий виховний потенціал. Сучасні вітчизняні і не лише вітчизняні проблеми соціальної занедбаності дитинства, інтернаціональна педагогічна криза невблаганно повертають нас до педагогічних відкриттів, які зробив ще у 20-х роках минулого століття в українській провінції подвижник соціального виховання Антон Макаренко.

Антон Семенович Макаренко з’явився на світ 1 (за новим стилем 13) березня 1888 року у Білопіллі, заштатному містечку Харківської губернії, нині районному центрі Сумщини. У його батьків, маляра залізничних майстерень Семена Григоровича і домогосподарки Тетяни Михайлівни, народилося всього 5 дітей: старші за Антона Серафіма (пішла з життя ще немовлям) і Олександра та молодші: Наталія (померла у дитинстві) і Віталій. В той час як батько Антона був спадковим робітником, мати, до заміжжя Дергачова, походила із збіднілої дворянської родини. Однак обидва вони були досить освіченими: батько, наприклад, єдиний із свого оточення передплачував і читав періодичну пресу, досить грамотно писав.

Початкову освіту Антон отримував спочатку у Білопільському 2-х класному залізничному училищі, а згодом, після переїзду родини до Крюкова, тодішнього посаду Кременчука, у Кременчуцькому чотирикласному міському училищі, яке закінчив у 1904 році. При цьому ж закладі він отримує і свою першу педагогічну освіту – навчається на однорічних педагогічних курсах, по закінченню яких, рік потому, призначається учителем до двокласного залізничного училища у тому ж Крюкові. Залишилось безліч свідчень про унікальні пізнавальні здібності Антона і його неодмінно високі навчальні досягнення. Систематична наполеглива самоосвіта, яка і в подальшому була сталою рисою його життя у ці роки набуває особливо напруженого характеру. Художня література і історія, філософія і літературна критика, соціологія і природознавство – ось не досить ретельний обрис кола його інтересів. За словами молодшого брата Віталія, Антон на той час був найосвіченішою людиною серед 10-тисячного населення Крюкова.

Через не зовсім зрозумілі причини, очевидно, непорозуміння із своїм керівництвом, у 1911 році він переводиться учителем до залізничного училища станції Долинська Херсонської губернії. Після трьохрічної роботи в ньому, восени 1914 року Антон Семенович вступає до щойно відкритого Полтавського учительського інституту, де не лише успішно навчається, але і привертає до себе увагу студентів і викладачів як надзвичайно обдарована, ерудована і працелюбна людина. Згаданий інститут не був вищим навчальним закладом, тому, як вважається, Макаренко прагнув використати навчання у ньому і відповідний диплом як необхідну умову для подальшої університетської освіти. У 1917 році, блискуче закінчивши навчання, перерване на нетривалий час призовом до війська, Макаренко знаходить місце учителя у міському зразковому училищі при інституті, а також обіймає посаду діловода у останньому.

Революція і початок громадянської війни повертають його до рідного Крюкова на посаду інспектора (сучасною мовою директора) Крюківського двокласного залізничного училища, де колись починав свій педагогічний шлях, і яке, незабаром, за його безпосередньої участі реорганізується на об’єднане залізничне вище початкове і початкове училище. На цю пору припадають перші достатньою мірою об’єктивні свідчення про зміст і характер його педагогічної творчості. У закладі створюються учнівський кооператив, трудова дружина, з виховною метою вводяться військовий стрій, оркестр і прапор. Після захоплення Крюкова Добровольчою армією Денікіна, Макаренко несподівано залишає місто і переїздить до губернського центру, Полтави (ще раніше зайнятої Денікіним), де на пропозицію міської управи очолює 2-ге нижче міське початкове училище ім. князя Куракіна. До осені 1920 р. він обирається членом правління міської профспілки учителів російських шкіл, короткий час працює заступником начальника відділу трудових колоній при Полтавській губнаросвіті.

Наступний етап життя А. С. Макаренка пов’язаний із практикою соціального виховання – стратегічного напряму нової влади у царині народної освіти. Це період професійної і теоретичної зрілості педагога, кульмінація його педагогічного подвижництва. Трудова колонія для неповнолітніх злочинців під Полтавою стала своєрідним полігоном для апробації макаренківських педагогічних ініціатив, вона відкрила зовсім нову сторінку не лише у біографії видатного педагога, але і у світовій практиці виховання.

Історія трудової колонії ім. М. Горького починається у вересні 1920 року, коли губернський відділ освіти пропонує Антону Семеновичу організувати і очолити новий заклад для перевиховання підлітків з кримінальним минулим, що знаходився в 6 кілометрах від Полтави. Про «безславний початок» колонії, що згодом отримала ім’я Горького, добре відомо зі сторінок «Педагогічної поеми» – головного літературного твору Макаренка. Поступово, із педагогічного безсилля і напруженої боротьби з безліччю несприятливих обставин, народжується головний постулат педагогічної віри Макаренка – якомога більше вимогливості до людини, якомога більше поваги до неї. Провідною стратегією Макаренка стає включення вихованців у «загальний рух» господарчого розвитку колонії. Колонія бере в оренду і протягом декількох років відбудовує напівзруйновану поміщицьку економію, вперто розвиває за останніми агрономічними і зоотехнічними вимогами власне господарство, бореться за оренду великого парового млина, організує низку кустарних майстерень. На фоні всього цього відбувається головне – росте, міцніє і загартовується нове соціально-педагогічне утворення – винайдений А. С. Макаренком, так званий, виховний колектив, що об’єднує педагогів і підлітків у складній системі повноважень. Незабаром колонія перетворюється на потужний виховний центр, що здійснює культурну і господарську експансію на всій прилеглій території. Макаренко змальовує перед своїми вихованцями привабливу колективну і особистісну перспективу. Колонійська школа надсилає найкращих своїх випускників у середні і вищі навчальні заклади. Перемоги колонії ім. М. Горького стають предметом уваги і обговорення широкої громадськості, а її завідуючого нагороджують званням Червоного героя праці.

Одним із найцікавіших соціально-педагогічних проектів А. С. Макаренка, своєрідним рефреном його педагогічної біографії була ідея укрупнення і об’єднання інтернатних закладів, до якої він в процесі своєї діяльності повертався неодноразово. Безперечні успіхи горьківської колонії давали підстави сподіватися на універсальність створеної і апробованої п’ятирічним досвідом її роботи виховної системи. Тому 8 серпня 1925 року А. С. Макаренко звертається з доповідною запискою до Головного управління соціального виховання Наркомосвіти України, у якій ретельно обґрунтовує недоцільність і неекономічність дрібних виховно-трудових закладів і пропонує ідею заснованого на великому виробництві потужного виховного підприємства, що об’єднує вихованців усієї України у єдиний трудовий колектив. В цілому, підтриманий владою проект, вилився тоді у такі практичні форми: по-перше, у травні 1926 р. колонію ім. М. Горького було переведено на базу більш численної, але вкрай занедбаної трудової колонії ім. 7 листопада, біля тодішньої столиці України – Харкова. По-друге, влітку 1927 р. всіх вихованців інтернатних установ Харківщини, близько 6 тисяч осіб, було об’єднано у так званий Трудовий дитячий корпус, керівництво яким покладалося на А. С. Макаренка. Однак, очікуваного розповсюдження ефективної «горьківської» системи виховання тоді так і не відбулось: влада не схвалила майже жодного із запропонованих Макаренком статутних документів корпусу і помітно урізала його кошторис, а в окремих закладах недостатньо підготовлені і недбалі педагоги почали спотворювати головні засади макаренківської педагогіки. Невдовзі і його самого як позапартійного було усунуто від керівництва корпусом.

З кінця 1927 р., не залишаючи колонії ім. Горького, А. С. Макаренко погоджується взяти на себе завідування, створеною на гроші працівників українського НКВС, зразкової дитячої комуни ім. Ф. Е. Дзержинського. Після зруйнування ідеї трудового корпусу, особливо загострюється ідейне протистояння педагога з керівними освітніми інституціями і офіційною педагогічною доктриною. Безпрецедентно, ефективно сформована ним виховна система піддається огульному цькуванню, до якого залучаються навіть найвпливовіші особи тогочасної радянської освіти М. Скрипник, Н. Крупська, А. Луначарський. Не в змозі більше терпіти цього, А. С. Макаренко вирішує залишити горьківську колонію, але налякана масштабами дитячої безпритульності і злочинності влада умовляє його залишитись хоча б до, очікуваного улітку 1928 р., приїзду в гості до колоністів їх шефа, М. Горького, листування з яким тривало уже декілька років. Візит письменника та його триденне перебування у колонії і комуні ім. Дзержинського, а також повна підтримка «горьківської» системи виховання, стали своєрідним тріумфом педагогічного новаторства Макаренка.

Протягом наступних 7 років діяльність А. С. Макаренка пов’язана із комуною ім. Дзержинського, де його «безпритульній педагогіці дали висловитись до кінця». Тут він працює до 1932 р. завідуючим, а наступні три роки начальником лише педагогічної частини комуни. Згуртувавши дитячий колектив, Макаренко робить ставку на велике сучасне виробництво як провідний фактор виховання. Незабаром, комуна відкриває власні заводи, що виробляли надзвичайно рентабельну на той час продукцію – електродрилі та перші в країні плівкові фотоапарати (славетна марка ФЕД). Даючи державі мільйонні прибутки, заклад переходить на повну самооплатність. Потужний виховний потенціал комуни ім. Дзержинського, що не мав аналогів, стрункість і блиск колективу дітей роблять її відомою навіть далеко за межами СРСР. Прем’єр Франції Е. Ерріо, письменник Ю. Фучик були в ті роки її гостями. Сучасними спадкоємцями комуни є два потужних харківських підприємства – ФЕД і Комунар.

Протягом 1932–1935 років Макаренко заявляє про себе як досить зрілий письменник. За підтримки Максима Горького, видаються низка його творів, які засобами художнього слова передають драматичну історію педагогічних пошуків, узагальнюють безцінний досвід. Особливу увагу читачів привернули книги «Педагогічна поема» і «Марш 30 року». Свідченням офіційного визнання Антона Семеновича як літератора є прийняття його 1934 року до Союзу письменників СРСР.

Влітку 1935 року, зовсім раптово, педагога переводять до Києва помічником начальника Відділу трудових колоній НКВС України. Сучасні дослідники вважають це призначення намаганням керівництва комуни усунути Макаренка, який усіляко перешкоджав перетвореню блискучого виховного закладу на звичайне промислове підприємство. Значно потерпаючи від незвичної «паперової» роботи, Антон Семенович і у Києві знаходить можливість для власної виховної практики – він за сумісництвом бере на себе керівництво колонією неповнолітніх правопорушників № 5, що у Броварах і перетворює педагогічно занедбану установу на ефективний виховний заклад з міцним дитячим колективом.

Постійні намагання залишити роботу у органах НКВС врешті решт призводять до того, що на початку 1937 року А. С. Макаренко звільняється, переїздить із сім’єю до Москви і присвячує себе виключно літературній і громадсько-політичній діяльності. Наступні два роки він публікує «Прапори на баштах», «Книгу для батьків», нариси, рецензії, статті тощо. Педагог активно виступає перед своїми читачами, педагогічною громадськістю і студентами, веде велике листування, бере участь у роботі Президії Союзу письменників, а також багатьох політичних акціях. 30 січня 1939 року А. С. Макаренко «за видатні успіхи і досягнення у галузі розвитку радянської художньої літератури» нагороджується орденом Трудового Червоного Прапора.

Несподівано, 1 квітня 1939 року, сідаючи у потяг на підмосковній станції Голіцино, Антон Семенович Макаренко помирає від серцевого нападу. Залишилися безліч незакінчених, лише розпочатих літературних творів, а найприкріше те, що так і не була написана головна книга усього життя педагога – методика виховного процесу, про яку він мріяв останні роки.

Світ визнав велич А. С. Макаренка і як педагога і як письменника. Красномовне свідчення: на початку 2000 р. Німецьке товариство наукової педагогіки внесло «Педагогічну поему» до списку 10 найвизначніших педагогічних книг ХХ століття.

А. В. Ткаченко, канд. пед. наук, доцент

Полтавського педагогічного університету ім. В. Г. Короленка,

секретар Міжнародної Макаренківської асоціації
Основні дати життя і діяльності А. С. Макаренка


1 березня 1888 р.

Народився в м. Білопілля Сумського повіту в сім’ї майстра малярного цеху залізничних майстерень


1896 р.

Вступив до Білопільського двокласного залізничного училища


Осінь 1901 р.

Родина переїжджає до м. Крюкова, навчається у Кременчуцькому міському чотирикласному училищі


1904 р.
1905 р.

Закінчив міське 4-класне училище в м. Кременчуку
Закінчив однорічні педагогічні курси

1905–1911 рр.

1911–1914 рр.

Працює учителем двокласного залічничного училища Міністерства народної освіти у Крюкові


Працює вчителем двокласного залізничного училища на станції Долинське Херсонської губернії


1914 р.
1914–1917 рр.

Пише перше оповідання “Дурний день”
Навчається в Полтавському вчительському інституті


Жовтень 1916 р. – квітень 1917 р.


Служба в армії, демобілізований через короткозорість.

Червень 1917 р.

1917–1919 рр.



Закінчив інститут із золотою медаллю. Починає керувати залізничним училищем у м. Крюкові
Працює інспектором Вищого початкового залізничного училища на станції Крюків Південної залізниці.


Весна 1919 р.

Організовує з учнями Крюківського вищепочаткового училища сільськогосподарську комуну


Вересень 1919 р. – вересень 1920 р.

Завідує 2-м міським початковим училищем



вересень 1920 р.

Призначено керівником колонії для неповнолітніх правопорушників під Полтавою (з березня 1921 р. – колонія ім. М. Горького)


1921 р.

Обирається членом Полтавської міськради

1922 р.
1925 р.

Звільнений з посади директора училища
Розпочинає роботу над “Педагогічною поемою”


Травень 1926 р.

1927–1935 рр.




Здійснює злиття колонії ім. М. Горького з дитячою установою у селищі Куряж
Працює начальником трудової комуни ім. Ф. Е. Дзержинського


1930 р.

Вийшла друком книга “На велетенському фронті”
(у співавторстві з М. Фере). Написав книгу “Марш 30-го року”


Осінь 1933 р.

Написав п’єсу “Мажор”


Червень 1934 р.

А. С. Макаренка прийнято до Спілки радянських письменників


Липень 1935 р.

А. С. Макаренка призначено помічником начальника Відділу трудових колоній Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР, у зв’язку з чим він переїжджає до м. Києва.


1935–1936 рр.

Перша науково-педагогічна праця А. С. Макаренка “Методика організації виховного колективу”


жовтень1936 р.

Керує колонією в м. Бровари. Починає роман “Шляхи покоління”


Січень 1937 р.

Переїжджає до Москви. Пише повість “Честь”, закінчує “Книгу для батьків”


1937 р.

Виходить перший том “Книги для батьків”


1938 р.

Закінчив художньо-педагогічний роман “Прапори на баштах”. Виходить праця “Проблеми шкільного радянського виховання”, лекція “Методи виховання”


1939 р.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Написав і опублікував оповідання “Додому хочу”, статті “Література і суспільство”, “Попереду велика робота над собою” та ін.


1 квітня1939 р.

А. С. Макаренко раптово помирає від серцевого нападу на ст. Голіцино у вагоні приміського електротягу



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008 iconДо 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....
Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008 iconДо 120-річчя від дня народження
З-14 Дмитро Загул: біобібліог покажчик (до 120-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 24 с
Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008 iconВипуск 6 Софія Русова педагог, державний діяч, просвітитель (до 155-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2010
Лога Т. В., зав сектору наук організації та зберігання фондів філії днпб україни ім. В. О. Сухомлинського
Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008 iconБіобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018
Кафедраметодології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи
Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008 icon«мій іскренний друже…» ( до 200-річчя від дня народження) Біобібліографічний нарис Київ, 2008 Біобібліографічний нарис «Мій іскренний друже»
Біобібліографічний нарис «Мій іскренний друже» присвячений 200-річному ювілею знакової постаті української культури Івана Максимовича...
Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008 iconБібліотека сергій Данилович Безклубенко Біобібліографічний покажчик До 80-річчя від дня народження Київ 2012

Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008 iconДо 75-річчя від дня народження та
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008 iconЛада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна
Лада Сапухіна : до 80-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. Л. П. Сапухіна,...
Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008 iconПилип кислиця до 70-річчя від дня народження
Пилип Кислиця : до 70-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник....
Випуск 4 Спадщина А. С. Макаренка І педагогічні пріоритети сучасності: 1991 2008 рр. (до 120-річчя від дня народження) біобібліографічний покажчик київ 2008 iconОлесь Гончар (До 90-річчя від дня народження )
Геніальний майстер слова Олесь Гончар [Текст]: бібліографічний покажчик / уклад. О. М. Львович. – К.: Цпрб ім. О. С. Пушкіна цбс...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка