Вісник аграрної історії



Сторінка32/32
Дата конвертації24.10.2017
Розмір6.53 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32

Науковий доробок професора М.І. Нижнього

У статті на основі конкретно-історичного, порівняльного та проблемно-хроноло-гічного методівпроаналізовано наукову спадщину видатного вченого економіста-аграрія Миколи Івановича Нижнього (1916–2003). Зокрема, йдеться про предмети досліджень вченого у залежності від виділених нами періодів його наукової діяльності (1950-2003 рр.) та наукових регалій. У результаті дослідження встановлено, що вчений є одним із фундаторів досліджень в галузі оплати праці, якийвперше серед вітчизняних вчених-аграріїв сформував концепцію оплати праці сільськогосподарських працівників в Україні у радянську епоху.

Ключові слова: М.І. Нижній, аграрна економіка, аграрна наука, оплата праці.

Вчений економіст-аграрій, відомий у вітчизняному колі науковців та за його межами, автор численних фундаментальних праць в галузі оплати сільсько-господарської працідоктор економічних наук,професор, Заслужений діяч науки і техніки М. І. Нижній завдяки великій працездатності досяг значного наукового рівня. Однак в історіографії наукової діяльності професора, окрім викладення окремих біографічних фактів та переліку основних його публікацій, на сьогодні практично не представлені наукові узагальнюючі праці, в яких було б ґрунтовно відтворено та предметно оцінено науковий доробок вченого. На даний час аналіз наукових напрямів діяльності вченого досі не здійснений.

Завданням нашого дослідження було проаналізувати наукову спадщину видатного вченого економіста-аграрія М. І. Нижнього, розвинути сутність, характер й особливості системного забезпечення науково-історичних досліджень у процесі дослідження наукового доробку М. І. Нижнього, зокрема, предметності його досліджень у залежності від визначених нами періодів наукової діяльності вченого та його наукових регалій.

Поняття предметності не є провідним і інтенсивно досліджуваним у сучасній історії, зокрема аграрній, попри те, що значною мірою цитований у наукових працях класик мислительІмануїл Кант запровадив дане поняття, довівши, що зміст знання безпосередньо пов’язаний не з об’єктом, а з предметом, започаткувавши таким твердженням відповідну історико-філософську проблематику.

З метою вивчення наявних джерел, які віддзеркалюють та розкривають наукову й організаційну діяльність М. І. Нижнього, проведення аналізу основних здобутків вченого з метою їх деталізації та предметизації, нами було системно вивчено наявні друковані літературні та архівні джерела, результати чого засвідчують той факт, що використані матеріали уособлюють в собі документальне забезпечення предмету дослідження, а їх систематизоване комплексне використання є підґрунтям для досягнення поставленогозавдання.

Наше дослідження ґрунтується на використанні матеріалів про М. І. Нижнього – опублікованих [1; 2] й таких, які що не ввійшли в науковий обіг, зокрема архівні матеріали ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН. З архівних матеріалів нами була використана його особова справа [3], яка включає 54 документа.

Джерельна основа охоплює практично увесь спектр наукових праць Миколи Івановича як вченого і є достатньою для розкриття предметності йогодосліджень.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період творчої наукової діяльності вченого, обмеженого 1950–2003 роками, де нижня хронологічна межа – це час виходу перших наукових праць, а верхня – смерть вченого.

Проаналізуємо предметність досліджень М. І. Нижнього за визначеними нами періодами його наукової діяльності (табл. 1).

Публікаційна активність вченого залежала від зайнятості. Під час навчання у Вечірньому університеті марксизму-ленінізму (1948–1950 рр.) М. І. Нижнім здійснено одну публікацію на предмет ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств.

У 1950–1953 рр. на посаді заступника представника Ради у справах колгоспів по Київській області М. І. Нижній розширив коло своїх наукових інтересів і на предмет видів оплати праці опублікував одну роботу, фонду оплати праці як складової фонду споживання – 3, організації праці, її оплати та результативності господарювання в аграрній сфері – 9, гарантованої оплати праці та авансування сільськогосподарських працівників – 1.

У 1953–1954 рр. на посаді начальника управління організації і оплати праці в колгоспах Міністерства сільського господарства УРСР економіст-аграрій опублікував одну роботу на предмет видів оплати праці, 1 – нормування праці й тарифікації робіт у сільському господарстві, 2 – організації праці, її оплати та результативності господарювання в аграрній сфері та 2 – гарантованої оплати праці та авансування сільськогосподарських працівників – 2.

У 1954–1956 рр., навчаючись в аспірантурі Українського науково-дослідного інституту землеробства, аспірант М. І. Нижній опублікував 7 наукових праць на предмет організації праці, її оплати та результативності господарювання в аграрній сфері та 6 – гарантованої оплати праці та авансування сільськогосподарських працівників.

Виконуючи обов’язки старшого наукового співробітника відділу розміщення, спеціалізації і перспективного планування сільського господарства УкрНДІЕОСГ (1956–1957 рр.), вчений опублікував 7 наукових робіт, з них: щодо видів оплати праці – 2, організації праці, її оплати та результативності господарювання в аграрній сфері – 2, гарантованої оплати праці та авансування сільськогосподарських працівників – 3. На такій же посаді в відділі економіки і організації колгоспного виробництва УкрНДІЕОСГ (1957–1960 рр.), вчений видав 26 робіт, з них: що стосуються форм нарахування заробітної плати сільськогосподарським працівникам – відображені у 8 його роботах, видів оплати праці – у 3, фонду оплати праці – 2, нормування праці й тарифікації робіт у сільському господарстві – 6, організації праці, її оплати та результативності господарювання в аграрній сфері – 5, гарантованої оплати праці та авансування сільськогосподарських працівників – 2.

Обіймаючи посаду завідувача відділом організації, нормування й оплати праці в колгоспах і радгоспах УкрНДІЕОСГім. О. Г. Шліхтера (1960–1984 рр.), вчений опублікував 88 наукових праць на предмет: форм нарахування заробітної плати сільськогосподарським працівникам – 9, систем оплати праці – 9, видів оплати праці – 4, фонду оплати праці як складової фонду споживання – 3, нормування праці й тарифікації робіт у сільському господарстві – 9, організації праці, її оплати та результативності господарювання в аграрній сфері – 48, гарантованої оплати праці та авансування сільськогосподарських працівників – 6.

Виконуючи обов’язки завідувача та старшого наукового співробітника сектора оплати праці відділу організації, нормування й оплати праці в колгоспах і радгоспах УкрНДІЕОСГ (1984–1989 рр.), вчений досліджував проблеми формування фонду оплати праці, що відобразилось у 3 публікаціях, а також організацію праці, її оплату та результативність господарювання в аграрній сфері – в одній.

З таблиці № 1 видно, що найбільшою мірою вчений висвітлив проблеми оплати праці в сільському господарстві в період «Утвердження», завідуючи відділом органі-зації, нормування й оплати праці в колгоспах і радгоспах Українському науково-дослідному інституті економіки і організації сільського господарства імені О. Г. Шліхтера – у 88 працях; а решту (71): 21 – за період «Входження в науку», 46 – «Становлення як науковця», 4 – «Утвердження в науці».

Форми нарахування заробітної плати сільськогосподарським працівникам висвітлені М. І. Нижнім у 17 працях і займають чільне місце в дослідженнях під час його науково-організаційної діяльності в період «Становлення як науковця», коли він виконував обов’язки старшого наукового співробітника відділу економіки і організації колгоспного виробництва – 8 праць, й «Утвердження в науці», коли обіймав посаду завідуючого відділом організації, нормування й оплати праці в колгоспах і радгоспах – 9 праць.

Види оплати праці висвітлені М. І. Нижнім в 16 наукових працях, з них додаткова – у 14, преміальна – у двох. Працюючи в народному господарстві і навчаючись у Вечірньому університеті марксизму-ленінізму в період «Входження в науку» вчений опублікував 2 роботи, під час науково-організаційної діяльності – 12, з яких 5 – у період «Становлення як науковця» і 9 – «Утвердження в науці».

Системи оплати праці висвітлені М. І. Нижнім у 4 працях в період «Утвердження в науці» – по дві з акордної та від валового доходу.

Фонд оплати праці як складова споживання висвітлені вченим у 11 наукових працях, з них у період «Входження в науку» – 3 праці, «Становлення як науковця» – 2 праці, «Утвердження в науці» – 3 праці, «Уповільнення темпів наукових досліджень» – 2 й «Модернізація наукової діяльності» – 1.

Рис. 1. Структура наукового доробку М. І. Нижнього (1950–2003 рр.)

Нормування праці й тарифікація робіт у сільському господарстві відобразились у 16 наукових працях вченого, з яких одна написана в період «Входження в науку», 6 – «Становлення як науковця» й 9 – «Утвердження в науці».

Питання організації праці, її оплати та результативність господарювання в аграрній сфері М. І. Нижній втілив у 75 публікаціях, а саме: ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств – у 21, організація оплати праці сільськогосподарських працівників різних категорій – у 52, організація обліку праці та її оплати в сільському господарстві – у двох. Із цих 75 праць – 12 видано у період «Входження в науку», 14 – «Становлення як науковця», 48 – «Утвердження в науці» й 1 – «Уповільнення темпів наукових досліджень».

Гарантована оплата праці та авансування (грошима, натуральне, на трудодні) сільськогосподарських працівників були відображені М. І. Нижнім у 20 наукових роботах: у період «Входження в науку» – 3, «Становлення як науковця» – 11, «Утвердження в науці» – 6.

Щодо процентного співвідношення здобутків М. І. Нижнього за весь період наукової діяльності (1950–2003 рр.), то частка праць на предмет організації праці, її оплати та результативності господарювання в аграрній сфері займала 47,2 %, гарантованої оплати праці та авансування сільськогосподарських працівників – 12,6 %, форм нарахування заробітної плати – 10,7 %, видів оплати праці та нормування праці й тарифікації робіт у сільському господарстві – по 10,1 %, фонду оплати праці – 6,9 % і систем оплати праці – 2,5 % (рис. 1).

Проаналізуємо кількість публікацій М. І. Нижнього за предметом дослідження у залежності від наукового ступеня (вченого звання, членства) – наукових регалій вченого, що зображено в табл. 2.

Аналіз показав, що із 17 наукових праць М. І. Нижнього, які висвітлюють форми нарахування заробітної плати сільськогосподарським працівникам, 6 – побачили світ у період, коли він був у статусі кандидата економічних наук (1958–1960 рр.), і 5 – старшого наукового співробітника по спеціальності «Економіка сільського господарства» (1963–1971 рр.).

Із 16 його публікацій на предмет видів оплати праці 14 – стосувались додаткової і 2 – преміальної. Щодо додаткової, то 4 з них вийшли, коли вчений був без ступеня, 6 – у статусі кандидата економічних наук (1958–1962 рр.), 2 – старшого наукового співробітника (1963–1971 рр.) і 2 – професора (1973–1981 рр.). Щодо преміальної оплати праці – на її предмет вийшло 2 публікації вченого професора у статусі.

З 4 робіт вченого, що відображують системи оплати праці, 2 – опубліковано відносно акордної системи, коли Микола Іванович працював у вченому званні старшого наукового співробітника (1963–1971 рр.), і 2 – на предмет оплати праці від валового доходу (1 – в цьому ж званні і 1 – у статусі професора (1973–1981 рр.)).

Із 11 робіт, які висвітлюють фонд оплати праці як складової споживання, опубліковані вченим, по 3 опубліковані у періоди, коли він був безступеневим (1950–1957 рр.), старшим науковим співробітником (1963–1971 рр.) та Заслуженим діячем науки і техніки України (1982–1990 рр.), а 2 – у період 1958–1962 рр. будучи кандидатом економічних наук.

16 опублікованих праць, що відображають організацію та планування виробництва продукції сільського господарства, вийшли з друку: 10 – коли М. І. Нижній мав науковий ступінь кандидата економічних наук (1958–1962 рр.), 5 – вчене звання старшого наукового співробітника (1963–1971 рр.) і 1 – без наукового ступеня (вченого звання, членства) (1950–1957 рр.).



Питання організації праці, її оплати та результативність господарювання в аграрній сфері висвітлені М. І. Нижнім у 75 наукових його роботах, із них 21 – на предмет ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, 52 – організації оплати праці сільськогосподарських працівників різних категорій і 2 – організації обліку праці та її оплати в сільському господарстві. Організація обліку праці та її оплата в сільському господарстві вчений відобразив у 2 наукових працях на початку наукової діяльності, будучи безступеневим. У цей же період на предмет ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств ним опубліковано 14 робіт, а також по 2 – у статусі кандидата економічних наук (1958–1962 рр.) і професора (1973–1981 рр.) й 3 – у статусі старшого наукового співробітника зі спеціальності «Економіка сільського господарства» (1963–1971 рр.). По організації оплати праці сільськогосподарських працівників різних категорій 23 публікації здійснено вченим у званні професора (1973–1981 рр.), 11 – старшого наукового співробітника (1963–1971 рр.), решту 11 – будучи безступеневим (5), кандидатом (7) і доктором (2) економічних наук та Заслуженим діячем науки і техніки України (4).

Гарантована оплата праці та авансування сільськогосподарських працівників (грошове, натуральне й на трудодні) віддзеркалилась у 20 його працях, у тому числі 12 з них побачили світ у безступеневому статусі (1950–1957 рр.) і 3 – з науковим ступенем кандидата економічних наук (1958–1962 рр.).

Будучи безступеневим, займаючись наукою під час роботи у народному господарстві з 1950  по 1957 рр., М.І. Нижній зосередився на дослідженні ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, а також гарантованої оплати праці й авансування працівників сільського господарства, які становили відповідно 14 і 12 (або 34,1 % і 29,3 %) наукових праць, решта 15 або 36,6 % – на предмет додаткової оплати праці (4 або 9,8 %), фонду оплати праці (3 або 7,3 %), нормування праці й тарифікації робіт у сільському господарстві (1 або 2,4 %), організації оплати праці сільськогосподарських працівників різних категорій (5 або 12,2 %) і організації обліку праці та її оплати в сільському господарстві (2 або 4,9 %).

Маючи науковий ступінь кандидата економічних наук з 1958  по 1962 рр., вчений опублікував 42 роботи і зосередив основну увагу на дослідженні форм нарахування заробітної плати сільськогосподарським працівникам та нормування праці й тарифікації робіт у сільському господарстві, видавши по цих тематиках відповідно 12 і 10 (або 28,6 % і 23,8 %) наукових праць, решта 20 (або 47,6 %) – дослідження організації оплати сільськогосподарських працівників різних категорій (7 або 16,7 %); гарантованої оплати праці й авансування працівників сільського господарства (3 або 7,1 %); видів, фонду оплати праці й ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств (по 2 або по 4,8 %).

Отримавши вчене звання старшого наукового співробітника по спеціальності «Економіка сільського господарства» з 1963 р. по 1971 р. вчений опублікував 37 робіт, зокрема: на предмет організації оплати праці сільськогосподарських працівників різних категорій – 11 або 29,7 %; форм нарахування заробітної плати сільсько-господарським працівникам, нормування праці й тарифікації робіт у сільському господарстві й гарантованої оплати праці та авансування сільськогосподарських працівників – по 5 або 13,5 %; решта – системи, фонд й ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств (по 3 або 8,1 %), види оплати праці (2 або 5,4 %).

У статусі доктора економічних наук зі спеціальності 08.594 – економіка, організація і планування сільського господарства М. І. Нижній перебував лише один рік (1972) і опублікував при цьому 2 роботи на предмет організації оплати праці сільськогосподарських працівників різних категорій.

У статусі професора з 1973 по 1981 рр. на предмет організації оплати праці сільськогосподарських працівників різних категорій вчений опублікував 23 праці або 76,7 % від загальної їх кількості в даному періоді; решта 7 або 23,3 % – на предмет видів (4 або 13,3 %) і систем (1 або 3,3 %) оплати праці, а також ефективності діяльності сільськогосподарських працівників різних категорій (2 або 6,7 %).

У званні Заслуженого діяча науки і техніки Української РСР з 1982 по 2003 рр. М. І. Нижній написав і опублікував 7 праць на предмет фонду оплати праці (3 або 42,9 %) й організації оплати праці сільськогосподарських працівників різних категорій (4 або 57,1 %).

Динаміка публікацій М. І. Нижнього за предметом дослідження у залежності від його наукових регалій зображена на таб. 3.



Таблиця 3

Динаміка наукових праць М. І. Нижнього за напрямами досліджень (1950 – 2003 рр.)



№ п/п

Напрями наукових досліджень

1950 – 1955

1956 – 1960

1961 – 1965

1966 – 1970

1971 – 1975

1976 – 1980

1981 – 1985

1986 – 1990

Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

Форми нарахування заробітної плати сільсько-господарським працівникам



8

9











17

2

Види оплати праці

2

5

5






4





16

3

Системи оплати праці







3



1





4

4

Фонд оплати праці як складова фонду споживання та неділимі фонди

3

2

1

2





1

2

11

5

Нормування праці й тарифікація робіт у сільському господарстві

1

6

5

4









16

6

Організація праці, її оплати та результативність господарювання в аграрній сфері

15

11

11

6

15

13

3

1

75

7

Гарантована оплата праці та авансування (грошима, натуральне, на трудодні) сільсько-господарських працівників

6

8

2

4









20

Всього:

27

40

33

19

15

18

4

3

159

Періоди входження (1950–1954 рр.), становлення (1954–1960 рр.) та зростання (1960–1984 рр.) М. І. Нижнього в аграрній економічній науці супроводжувались значною кількістю його наукових робіт, присвячених організації праці, її оплати та результативності господарювання в аграрній сфері, що свідчить про те, що вчений не лише займав нішу як філософа і методолога у науковому середовищі, але й буворганізатором в галузі оплати праці сільськогосподарських працівників з 1950 по 1984 рр. (таб. 4). З кінця 1984 р. у вченого погіршилось здоров’я і функцію організатора він не виконував, а лише проводив консультації.

Таблиця 4

Відображення ролі М. І. Нижнього як філософа, методолога й організатора

в галузі оплати праці сільськогосподарських працівників (1950–1984 рр.)


Напрями

Форми нарахування заро-

бітної плати сільськогоспо-дарським працівникам



Види оплати праці

Системи оплати праці

Фонд оплати праці

як складова фонду спожи-

вання та неділимі фонди


Нормування праці й тари-

фікація робіт у сільському господарстві



Організація праці, її оплати

та результативність господа-рювання в аграрній сфері



Гарантована оплата праці

та авансування (грошима, натуральне, на трудодні) сільськогосподарських працівників



Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

9

«Входження в науку» (1950–1654 рр.)

0

2

0

3

1

12

3

21

«Становлення як науковця»

(1954–1960 рр.)



8

5

0

2

6

14

11

46

«Утвердження в науці» (1960–1984 рр.)

9

7

2

3

9

48

6

88

«Уповільнення темпів наукової діяльності» (1984–1989 рр.)

0

0

0

2

0

1

0

3

«Модернізація наукової діяльності»

(1989–2003 рр.)



0

0

0

1

0

0



1

Всього

17

14

2

11

16

75

20

159

Отже, М. І. Нижній був не лише філософом, який розробив концепцію систем і форм оплати праці в сільському господарстві, але й організатором, якийвпроваджував у практику свої і очолюваних ним колективів розробки – спочатку в Управлінні організації і оплати праці в колгоспах при Міністерстві сільського господарства України, а згодом – у Відділі організації, оплати праці і госпрозрахункових відносин при Українському науково-дослідному інституті економіки і організації сільського господарства ім. О. Г. Шліхтера.

  1. Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»: роки і люди. Ювілейне видання, присвячене 50-річчю науково-дослідної установи. – У 2-х ч. – К.: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2006. – Ч. 2. – С. 62–65.

  2. Вчені економісти-аграрники / Наук. ред.: М. В. Зубець, О. М. Шпичак, В. П. Ситник ; Укр. акад. аграр. наук. – К. : Аграр. наука, 2001. – Кн. 5. Ч. 2. – С. 82–85. – (Серія «Українські вчені-аграрії ХХ століття»).

  3. Особова справа Нижнього Миколи Івановича. – Архів ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН, м. Києва. – К., 2003. – 69 арк.

References

  1. Natsіonalnyi naukovyi tsentr «Іnstitut agrarnoi ekonomіki»: roky і liudy. Yuvіleine vidannia, prisviachene 50-rіchchiu naukovo-doslіdnoi ustanovy. – U 2-kh ch. – K.: NNTs «Іnstitut agrarnoi ekonomіky», 2006. – Ch. 2. – S. 62–65.

  2. Vchenі ekonomіsty-agrarnyky / Nauk. red.: M. V. Zubets, O. M. Shpichak, V. P. Sytnyk; Ukr. akad. agrar. nauk. – K.: Agrar. nauka, 2001. – Kn. 5. Ch. 2. – S. 82–85. – (Serіia «Ukrainskі vchenі-agrarіi XX stolіttia»).

  3. Osobova sprava Nizhnogo Mikoly Іvanovycha. – Arhіv NNTs «Іnstitut agrarnoi ekonomіky» NAAN, m. Kyieva. – K., 2003. – 69 ark.

Чалаван В.А.

Научные разработки Н. И. Нижнего.

В статье на основе конкретно-исторического, сравнительного и проблемно-хронологического методов проанализировано научное наследие выдающегося ученого-организатора экономиста-агрария Николая Ивановича Нижнего (1916-2003). В частности, речь идет о предметах исследований ученого в зависимости от выделенных нами периодов его научной деятельности (1950-2003 гг.) и научных регалий. В результате исследования установлено, что ученый является одним из основателей исследований в области оплаты труда,который впервые среди отечественных ученых-аграриев сформировал концепцию оплаты труда сельскохозяйственных работников в Украине в советскую эпоху.

Ключевые слова: М.І. Нижній, аграрна економіка, аграрна наука, оплата праці.

Chalavan V.А.

Scientific heritage of Professor M. I. Nijniy.

On the base ofconcrete historical and comparative methods, and problem-chronological analysisscientific heritage of an outstanding economist and agrarian scientist Nikolay IvanovichNijniy(1916–2003)has been analyzed. In particular, it’s about items of scientist’s research, depending on selectedperiod of his scientific activities(1950-2003) and academicregalia. As a result of the study, wefound out that thescientistis oneof the founders ofresearch of payment for labor sphere, who was the first among domestic agrarianscientists has formedthe concept ofpaymentof agricultural workers laborinUkraineinthe Soviet era.

Key words: M. I. Nijniy, agrarian economy, agrarian science, remuneration of labour.

УДК 338.43(091/092Шепотько)(477) О.Г. Тараненко



Новаторський напрям в аграрно-економічній науці

(Л.О. Шепотько як засновник досліджень

соціальних проблем села в Україні)

Виявлено цінності наукового внеску професора Л.О. Шепотько у розвиток аграрно-економічної науки України у другій половині ХХ століття, а саме її напряму «соціально-економічний розвиток села».

Ключові слова:аграрна економіка, сільське господарство, соціально-економічний розвиток села, Л.О. Шепотько.

Соціально-економічні проблеми розвитку українського села протягом багатьох років спонукали вчених-аграріїв на консолідацію зусиль щодо визначення основних напрямків, методичних підходів та організаційно-економічних механізмів їх вирішення. З-поміж них особливо вирізняється Людмила Олександрівна Шепотько (1932 – 2003) – відома українська вчена в сфері аграрної економіки, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу Інституту економіки Національної академії наук України.

Актуальність теми даної статті зумовлена науковим і суспільним значенням постаті Л.О. Шепотько. Одночасно ґрунтовний науково-аналітичний матеріал про внесок Л.О. Шепотько у розв’язання актуальних на той час проблем соціально-економічного розвитку села України відсутній. Стислу інформацію про її роботу щодо дослідження даного напряму викладено у колективній публікації (О.М. Онищенка та ін.) «Пам’яті Людмили Олександрівни Шепотько» [7] та у згадках про її наукову діяльність у бібліографічних виданнях, щорічниках та енциклопедичних словниках [19;18;17;16].Також можна знайти ряд посилань на результати її напрацювань, у таких роботах, як «Роль академіка І.І. Лукінова у становленні наукового напряму досліджень і розв’язанні проблем соціально-економічного розвитку села» [9], «Заселеність сільських територій: деструктивні зміни і загрози» [3], «Сучасні аграрні перетворення в Україні» [13, с. 85, 92, 111-116, 164, 182-189] та інших.

У статті поставлені завдання розкрити внесок Л.О. Шепотько у наукове забезпечення вдосконалення соціально-економічних відносин в аграрному секторі та соціально-економічному розвитку села, проаналізувавши поступ її наукової думки.

Наукова діяльність Людмили Олександрівни припала на добу спочатку посту-пових (у межах радянської системи), а потім кардинальних політичних та економічних перетворень в Україні.

Своєю працею в Інституті економіки Національної академії наук України (в радянський період – Академії наук УРСР) з 1961 р., Л.О. Шепотько довела спромож-ність бути керівником і організатором науково-дослідної роботи. В 1974 р. вонабула затверджена на посаді завідувача відділу аграрних проблем соціалізму. Очолюючи даний відділ до 1977 р., вчена працювала над розробкою низки теоретико-методо-логічних та прикладних аспектів розширеного відтворення у сільському господарстві. В цей же час Людмила Олександрівна починає зосереджуватися на дослідженні суспільних відносин, які опосередковують відтворення робочої сили (трудових ресурсів) у аграрній сфері, що виводять її на проблеми соціального розвитку села. Вона керує і бере безпосередню участь в дослідженнях з проблем вдосконалення соціально-економічних відносин в сільському господарстві і прискорення соціально-економічного розвитку села. Така зміна напряму науково-дослідної роботи була пов’язана з усвідомленням катастрофічного стану сільського господарства основним ресурсом якого було загнане в глухий кут соціальним відставанням сільське населення.

У другій половині ХХ ст. подолання соціально-економічних відмінностей між містом і селом декларувалося в радянському союзі як один із напрямів державної політики. На той час скорочення як чисельності сільського населення, так і мережі сільських поселень набуло дуже великих масштабів, а в ряді регіонів виникла загроза формування суцільних вогнищ незаселеності у сільській місцевості. Багато колгоспів і радгоспів почали відчувати нестачу трудових ресурсів. Назріла необхідність розглянути село як соціально-економічну підсистему тогочасного суспільства, повніше усвідомити його функції, виробничу та соціальну значимість, існуючі у світі погляди і концепції щодо розв’язання цієї проблеми.

Можливість її вирішення Л.О. Шепотько вбачала не в поодиноких дослід-женнях різних вчених, а в потребі піднесення його до рівня організації структурного підрозділу інституту економіки АН УРСР.

З її ініціативи для розв’язання цих актуальних завдань тогочасного етапу розвитку радянського суспільства і соціалістичного сільського господарства у відділі аграрних проблем соціалізму Інституту економіки АН УРСР була створена дослід-ницька група. Зусиллями її учасників була доведена необхідність координації науко-вого забезпечення поставленого завдання. Завдяки цьому у 1977 р. був створений новий сектор «Соціально-економічних проблем розвитку села та підвищення ефектив-ності сільськогосподарського виробництва». Виконуючим обов’язки завідувача сектору стала ініціатор його створення доктор економічних наук Л.О. Шепотько.Із введенням нової структури інституту сектор було перетворено у відділ, а Л.О. Шепотько була затверджена на посаді завідувача відділу. Незмінно на цій посаді Людмила Олександрівна залишалася до 1998 р. [4, арк. 77].

Домігшись створення згаданого наукового підрозділу, Л.О. Шепотько разом зі своїми співробітниками розгорнула напружену роботу із дослідження основних проблем соціально-економічного розвитку села та сільського господарства. Нею практично було започатковано в Україні новий напрям аграрно-економічної науки – дослідження проблем, які сьогодні характеризуються поняттям «сільський розвиток».

Наукові зусилля колективу вчених, очолюваного Л.О. Шепотько, були спря-мовані на розробку проблем посилення соціальної спрямованості розвитку продуктив-них сил агропромислового комплексу, комплексне поліпшення умов праці і побуту, упорядкування режиму праці і відпочинку колгоспників, робітників і службовців радгоспів; прискорення розвитку соціальної інфраструктури села, розширення обсягів житлово-комунального, дорожнього і соціально-культурного будівництва в сільській місцевості; удосконалення системи підготовки і росту майстерності кадрів масових професій в сільському господарстві, підвищення ролі і відповідальності спеціалістів; приведення в дію додаткових матеріальних і моральних стимулів росту продуктив-ності праці в агропромисловому комплексі; удосконалення на всіх рівнях планового управління соціально-економічним розвитком села та багато іншого.

Важливим результатом стало доведення хибності поділу сіл на перспективні і «неперспективні», у яких обмежувалась виробнича діяльність, житлове і соціально-культурне будівництво і які фактично прирікалися на вимирання Завдяки результатам досліджень і активній позиції громадськості урядом УРСР було зупинено реалізацію в Україні згаданого поділу сіл. Л.О. Шепотько вважала це рішення і зумовлені ним заходи одним з найважливіших кроків на шляху запобігання занепаду українського села.

Наступними кроками в напрямі закріплення сільського сектора як однієї з повноцінних форм територіальної організації суспільства, Людмила Олександрівна вбачала в розвитку багатогалузевої виробничої сфери села, диверсифікації зайнятості сільського населення, урізноманітненні форм надання жителям сіл послуг освіти, охорони здоров’я, соціальної опіки тощо. Результати цих досліджень знайшли відображення у нормативних актах, прийнятих у першій половині 1990-х рр., зокрема в Законі України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», концепції Національної програми відродження села (затвердженій Верховною Радою України), а також у проектах національних програм розвитку агропромислового виробництва та відродження села, методичних матеріалах.



Її погляди на наукове вирішення проблеми соціально-економічного розвитку села знайшли відображення в таких працях як «Сближение социально-экономического развития города и села» [10], «Капитальные вложения в социальную инфраструктуру села» [5], «Соціальний розвиток села на сучасному етапі» [12], «Сільське житлове будівництво» [11], «Українське село: проблеми і перспективи» [14] та ін.

В результаті аграрної реформи, яка розпочалася на зорі створення сучасної Української незалежної держави, соціально-економічний стан сільського господарства різко погіршився. Тож вчена паралельно із науковою діяльністю починає розгортати широку пропагандистську політику, іншими словами поширювати інформацію в «народ». Активно друкувалася в газетах та журналах таких як «Економіка України» [8], «Сільські вісті» [15], «Селянська біржа» [1],«Голос України» [6], «Віче» [2] та багато ін., дає інтерв’ю на телебаченні.

Отже, проявивши себе як талановитий науковець та організатор науково-дослідної справи, Л.О. Шепотько довела на практиці свою небайдужість до проблем пересічної людини-селянина. Людмили Олександрівни Шепотько зробила помітний внесок у розвиток різних напрямів аграрно-економічної науки та основним її досягненням стало започаткування ізабезпечення становлення в Україні нового напряму цієї науки: «соціально-економічний розвиток села» та створення відділу присвяченого вирішенню цих проблем. Послідовно та ефективно організовуючи свою роботу,вона була керівником і співавтором методичних посібників, багатьох наукових доповідей і доповідних записок, поданих керівним і планово-господарським органам. Серед них слід особливо відзначити наукові доповіді, присвячені проблемам удоско-налення виробничих відносин у сільському господарстві, прискоренню розвитку соціальної інфраструктури села, закріпленню кадрів в сільськогосподарському вироб-ництві та ін. Її здобутки високо оцінені в наукових колах, підтвердженням чого є те, що ідеї Людмили Олександрівни продовжують слугувати надійним підґрунтям для послідовників і дотепер допомагають українській аграрно-економічній науці зайняти належне місце у світовому науковому просторі.

  1. Держава не виживе без селянина. Нові підходи: аграрній реформі – стратегічну спрямованість, радикальність і професіоналізм / П.І. Гайдуцький, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, Л.О. Шепотько, В.В. Юрчишин // Селянська біржа. – 1994. - № 12. – С. 3.

  2. Добровільний вибір селянина / Л.О. Шепотько // Віче. – 1995. - №3. – С. 94 – 103.

  3. Заселеність сільських територій: деструктивні зміни і загрози / І.В. Прокопа, О.Л. Попова // Економіка і прогнозування. – 2008. - № 1. – С. 63-84.

  4. Інститут архівознавства (НБУ ім. В.І. Вернадського). Фонд 360. Опис 3. Справа 898. 138 арк.

  5. Капитальные вложения в социальную инфраструктуру села / Л.А. Шепотько, И.В. Прокопа, В.Я Плонский. – М.: Экономика, 1983. – 144 с.

  6. Невже агромісто буде? (точка зору) / О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, Л.О. Шепотько та ін. // Голос України. – 1994. - № 107. – С. 6.

  7. Пам’яті Людмили Олександрівни Шепотько / О.М. Онищенко, В.М. Трегобчук, Б.Й. Пасхавер, І.В. Прокопа // Історія народного господарства та економічної думки України: зб. наук. пр. – К.: ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», 2003. – Вип. 35-36. – С. 311.

  8. Продуктивні сили села – основа його відродження і прогреса / І.І. Лукінов, Л.О. Шепотько // Економіка України. – 1993. - №3. – С. 3-12.

  9. Роль академіка І.І. Лукінова у становленні наукового напряму досліджень і розв’язанні проблем соціально-економічного розвитку села / І.В. Прокопа / Теоретичні надбання академіка І.І. Лукінова та їх значення у розвитку аграрного виробництва України(Лукіновські читання): збірник виступів 10 жовтня 2008 р. – К.: ННЦ ІАЕ, 2009. – С. 33-43.

  10. Сближение социально-экономического развития города и села / Л.А. Шепотько, И.В. Прокопа, В.Я. Плонский, Н.М. Скурская. – К.: Наукова думка, 1981. – 296 с.

  11. Сільське житлове будівництво / Л.О. Шепотько, І.В. Прокопа, Ю.А. Косенко. - К.: Урожай, 1988. – 96 с.

  12. Соціальний розвиток села на сучасному етапі / Л.О.Шепотько. – К.: Знання, 1982. – 48 с. – (сер. 9 «На допомогу техніко-економічній самоосвіті спеціаліста сільського господарства»; № 1 / Т-во «Знання» УРСР).

  13. Сучасні аграрні перетворення в Україні. Ретроспективні нариси у трьох частинах / Володимир Васильович Юрчишин; НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування. НАНУ». – К., 2013. – 424 с.

  14. Українське село: проблеми і перспективи / Л.О. Шепотько, І.В. Прокопа, Д.Ф. Крисанов та ін. –К.: Урожай, 1991. – 235 с.

  15. Чи незостанеться селянин без землі? / О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, Л.О. Шепотько, В.В. Юрчишин // Сільські вісті. – 1993. - № 9.

  16. Шепотько Людмила Олександрівна / І.В. Прокопа // Вчені економісти-аграрники. – Кн. 5. Ч. 2. – К.: Аграрна наука, 2001. – С. 458-460.

  17. Шепотько Людмила Олександрівна // Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник. – К.: Фенікс, 2001. – С. 508.

  18. Шепотько Людмила Олександрівна // Імена України: Біографічний щорічник. – К.:Фенікс, 1999. – С. 480.

  19. Шепотько Людмила Олександрівна // Хто є хто в Україні: Біографічний словник. – К.: Фенікс, 1997. – С. 383.

References

  1. Derzhava ne vyzhyve bez selianyna. Novi pidkhody: agrarni reformi – strategichnu spriamovanist, radykalnist i profesionalizm / P.I. Gaidutskyi, O.M. Onyshhenko, P.T. Sabluk, L.O. Shepotko, V.V. Yurchyshyn // Selianska birzha. – 1994. - № 12. – S. 3.

  2. Dobrovilnyi vybir selianyna / L.O. Shepotko // Viche. – 1995. - №3. – S. 94 – 103.

  3. Zaselenist silskykh terytoriy: destruktyvni zminy i zagrozy / I.V. Prokopa, O.L. Popova // Ekonomika i prognozuvannia. – 2008. - № 1. – S. 63-84.

  4. Instytut arkhivoznavstva (NBU im. V.I. Vernadskoho). Fond 360. Opys 3. Sprava 898. 138 ark.

  5. Kapitalnye vlozheniia v sotsialnuiu infrastrukturu sela / L.A. Shepotko, I.V. Prokopa, V.Ya Plonskiy. – M.: Ekonomika, 1983. – 144 s.

  6. Nevzhe agromisto bude? (tochka zoru) / O.M. Onyshhenko, P.T. Sabluk, L.O. Shepotko ta in. // Golos Ukrainy. – 1994. - № 107. – S. 6.

  7. Pamiati Liudmyly Oleksandrivny Shepotko / O.M. Onyshhenko, V.M. Tregobchuk, B.Y. Pashaver, I.V. Prokopa // Istoriia narodnoho hospodarstva ta ekonomichnoii dumky Ukrainy: zb. nauk. pr. – K.: DU «Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy», 2003. – Vyp. 35-36. – S. 311.

  8. Produktyvni syly sela – osnova yogo vidrodzhennia i prohresa / I.I. Lukinov, L.O. Shepotko // Ekonomika Ukrainy. – 1993. - №3. – S. 3-12.

  9. Rol akademika I.I. Lukinova u stanovlenni naukovoho napriamu doslidzhen i rozviazanni problem sotsialno-ekonomichnoho rozvytku sela / I.V. Prokopa / Teoretychni nadbannia akademika I.I. Lukinova ta ikh znachennia u rozvytku agrarnoho vyrobnytstva Ukrainy(Lukinovski chytannia): zbirnyk vystupiv 10 zhovtnia 2008 r. – K.: NNTs IAE, 2009. – S. 33-43.

  10. Sblizhenie sotsialno-ekonomicheskogo razvitiia goroda i sela / L.A. Shepotko, I.V. Prokopa, V.Ya. Plonskiy, N.M. Skurskaia. – K.: Naukova dumka, 1981. – 296 s.

  11. Silske zhytlove budivnytstvo / L.O. Shepotko, I.V. Prokopa, Yu.A. Kosenko. – K.: Urozhai, 1988. – 96 s.

  12. Sotsialnyi rozvytok sela na suchasnomu etapi / L.O.Shepotko. – K.: Znannia, 1982. – 48 s. – (ser. 9 «Na dopomohu tehniko-ekonomichnii samoosviti spetsialista silskoho hospodarstva»; № 1 / T-vo «Znannia» URSR).

  13. Suchasni agrarni peretvorennia v Ukraini. Retrospektyvni narysy u trokh chastynakh / Volodymyr Vasylovych Yurchyshyn; NAN Ukrainy, DU «Instytut ekonomiky ta prognozuvannia. NANU». – K., 2013. – 424 s.

  14. Ukrainske selo: problemy i perspektyvy / L.O. Shepotko, I.V. Prokopa, D.F. Krysanov ta in. – K.: Urozhay, 1991. – 235 s.

  15. Chy nezostanetsia selianyn bez zemli? / O.M. Onyshhenko, P.T. Sabluk, L.O. Shepotko, V.V. Yurchyshyn // Silski visti. – 1993. - № 9.

  16. Shepotko Liudmyla Oleksandrivna / I.V. Prokopa // Vcheni ekonomisty-agrarnyky. – Kn. 5. Ch. 2. – K.: Agrarna nauka, 2001. – S. 458-460.

  17. Shepotko Liudmyla Oleksandrivna // Zhinky Ukrainy: Biohrafichnyi entsyklopedychnyi slovnyk. – K.: Feniks, 2001. – S. 508.

  18. Shepotko Liudmyla Oleksandrivna // Imena Ukrainy: Biohrafichnyi shchorichnyk. – K.:Feniks, 1999. – S. 480.

  19. Shepotko Liudmyla Oleksandrivna // Khto ie khto v Ukraini: Biohrafichnyi slovnyk. – K.: Feniks, 1997. – S. 383.

Тараненко О.Г.

Новаторское направление в аграрно-экономической науке (Л.А. Шепотько как основатель

исследований социальных проблем села в Украине).

Выявлено ценность научного вклада профессора Л.А. Шепотько в развитие аграрно-экономической науки Украины во второй половине ХХ века, а именно её направления «социально-экономическое развитие села».

Ключевые слова: аграрная экономика, сельское хозяйство, социально-экономическое развитие села, Л.А. Шепотько.

Taranenko O.G.

Innovative direction in anagricultural economics science (L. Shepotko as a founder

of social problems of villages’ researches in Ukraine).

It is discovered a value of scientific contribution of Professor L. Shepotko in the development of agro-economics science of Ukraine in the second half of the 20thcentury, namely itsdirection - "socio-economic development of the villages".

Key words: agrarianeconomics, agriculture, socio-economic development of villages, L. Shepotko.

  


наукове життя

Інтелектуальний фундамент стратегії

аграрних перетворень в Україні

(Рецензія на навчальний посібник для студентів

Вищих навчальних закладів «Аграрна історія України:

Еволюція соціально-економічних відносин» // П.П. Панченко,

І.Г. Кириленко, В.А. Вергунов. – К.: ВЦ «Аграрна наука»,

2014. – 536 с.)

На початку ХХІ століття під впливом складних, неоднозначних соціально-політичних умов, в українському суспільстві формується нова парадигма української історії. Посилення інтересу до подій, пов’язаних із виникненням і формуванням українського народу, еволюцією соціальних відносин, етнічними процесами, призвели до переосмислення багатьох подій минулого і сьогодення.

Особливої актуальності набуває уважне, неупереджене дослідження соціально-економічних і політичних процесів, яке не лише дає плідний матеріал для адекватного відтворення історичного минулого, але й застерігає від повтору типових для реформаційних періодів і процесів прорахунків. Дослідження аспектів аграрної історії, по-суті, надає можливість комплексного узагальнення історичного досвіду в сфері аграрних відносин і охоплює всі ланки життєдіяльності нашого народу – економічну, суспільну, соціальну, духовну, морально-етичну сфери.

У посібнику «Аграрна історія України: еволюція соціально-економічних відносин: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів», на основі широкої джерельної бази, автори, застосовуючи методологічний інструментарій, автори детально аналізують основні тенденції в розвитку аграрних відносин з найдавніших часів до початку ХХІ ст. Основна увага приділена тим трансформаціям, які знайшли якісне відображення в сільському господарстві, інших сферах економічного і політичного життя, стали каталізатором соціальних процесів, стимулюючи розвиток самого українського суспільства. Ця комплексність у дослідженні процесів аграрної історії України в контексті загальноісторичного розвитку дозволила авторам виділити особливості і специфічні риси процесів, які пов’язані із сільським господарством і аграрними відносинами на українських землях в різні історичні періоди.

Структура посібника побудована відповідно до принципів формаційного підходу: етапи феодальної формації, капіталістичного способу виробництва, державно-тоталітарного соціалізму, посттоталітарного (перехідного) суспільства в умовах незалежності, перехід до ринкової економіки і складається із вступу та 17 розділів, в яких детально аналізуються демографічні, економічні, соціальні, політичні аспекти розвитку аграрних відносин з найдавніших часів до початку ХХІ ст.; значна увага приділена переходу до відтворюючого господарювання, географічним особливостям розвитку землеробства в різних регіонах України, еволюції аграрних відносин, починаючи з доби бронзи; залучено широкий статистичний матеріал, що ілюструє трансформаційні процеси в сільському господарстві в період 40-60-х рр. ХІХ ст., 60-90-х рр. ХІХ ст., на початку ХХ ст., в період Першої світової війни, аграрні перетворення в 1917-1920-х рр., в період непу, деформації аграрних відносин в 1928-39 рр., становище сільського господарства в період Другої світової війни та в період повоєнної відбудови, особливості аграрно-економічних відносин в період хрущовської «відлиги», характерні тенденції розвитку українського села в періоди «застою» та «перебудови» і зміни в аграрних відносинах (з 1991 р.), зокрема питання земельної і аграрної реформи, екологічні аспекти, процеси утвердження нових форм власності і господарювання в аграрному секторі економіки незалежної України.

Серед інших, помітно виділяється матеріал Х розділу «Штрихи до соціально-наукових портретів українських вчених-аграрників (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.). У ньому автори піднімають питання історії вітчизняної аграрної науки, аналізуючи вплив на її розвиток найбільш яскравих вчених-аграрників. Для визначення поняття «український вчений» автори виділяють дві групи: першу – тих, хто визнавав себе українцем (незалежно від місця проживання), і другу, до якої відносять представників інших національностей, які значну частину свого життя проживали і працювали в Україні. В розділі детально аналізується внесок у розвиток сільськогосподарської науки всесвітньо відомих вчених-економістів – М. Туган-Барановського, В. Левитського, В. Косинського, М. Яснопольського, Л. Яснополь-ського, П. Лященка, О. Чаянова, М. Кондратьєва, Л. Юровського, вчених-аграрників – О. Дояренка, Л. Семиренка, В. Семиренка; в контексті економічних, політичних і соціальних трансформацій 1920-30-х рр. розглядається «феномен» Т. Лисенка. Автори доходять висновку, що з жовтня 1917 р. до 1921 р. радянська аграрна наука була наполовину розстріляна; 20-ті рр. (особливо період непу) – визначають як «золотий вік науки», 30-ті рр. – період рострілів; 40-60-ті рр. – період «ошельму-вання», що в підсумку негативно позначилося на розвитку аграрної науки і загалом сільського господарства України в ХХ ст.

Розглядаючи питання розвитку аграрних відносин в другій половині ХХ ст., із залученням значного фактичного матеріалу, автори показали відбудовчий та виробничий процеси в аграрній галузі економіки, розкрили неймовірні труднощі відродження сільського господарства, схарактеризували зміни у становищі селянства, стан соціальної інфраструктури села, окремі аспекти повсякденного життя українського селянства, загалом діалектики аграрних відносин в Україні за нових історичних умов.

Посібник «Аграрна історія України: еволюція соціально-економічних від-носин: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів» є вдалим прикладом узагальнення процесів аграрних перетворень на українських землях з давнини до початку XXI ст, систематизації та комплексного аналізу основних тенденцій, і разом з тим, окреслення аспектів проблеми, які потребують подальшого опрацьовування, визначення перспективних напрямів майбутніх досліджень. Його змістове та концептуальне наповнення, фахове бачення глибинних передумов розвитку аграрних відносин в різні історичні періоди, осмислення їх крізь призму багатьох взаємопов’язаних чинників, обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків, дають підстави стверджувати, що посібник Панченка П.П., Кириленка І.Г., Вергунова В.А. стане у нагоді студентам та викладачам, науковцям, широкій аудиторії читачів, загалом – усім тим, хто цікавиться історією України.

Олена Кропивко, кандидат історичних наук,

докторант кафедри історії і політології НУБіП України



Відомості про авторів

  1. Andrzej Antoni Wawryniuk dr n. geograficznych, docent Katedry Nauk o Państwach i Stosunkach Między narodowych Wschodnio europejskiego Uniwersytetu Narodowego im. Łesi Ukrainki w Łucku, pracownik naukowo-dydaktyczny Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej Katedry Stosunków Między narodowych w Chełmie, anwaw@wp.pl

  2. Бойчук Яна Анатоліївна – аспірант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), bouchyk2303 @ukr.net

  3. Вальчик Вадим Едуардович – аспірант Національної наукової сільськогоспо-дарської бібліотеки НААН (м. Київ), cherok@ukr.net

  4. Вергунов Віктор Анатолійович – член-кореспондент НААН, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН, dnsgb_uaan@ukr.net

  5. Гайдай Валентин Вікторович – аспірант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), feodalizm515 @ukr.net

  6. Горецький Микола Олександрович – студент магістратури Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова, викладач ДВНЗ «Коледж економіки і управління» КНЕУ імені В. Гетьмана (м. Київ), terry_26_@ukr.net

  7. Грибан Оксана Григорівна – аспірант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), kafedra_ slovjan@ukr.net

  8. Гуменюк Вікторія Вікторівна – аспірант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), Viktorianna777 @mail.ru

  9. Доценко Віктор Олегович – кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Національного університету Державної податкової служби України (м. Ірпінь), dozenkov@ukr.net

  10. Живора Станіслав Михайлович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і політології НУБіП України (м. Київ), zhyvora@bigmir.unet

  11. Жолоб Михайло Петрович – кандидат історичних наук, викладач кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), zholobb@gmail.com

  12. Журба Михайло Анатолійович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), kafedra_slovjan@ukr.net

  13. Кирієнко Олександр Юрійович – кандидат історичних наук, науковий співро-бітник відділу історії України ХІХ – початок ХХ ст. Інституту історії України НАН України, sanyakiri@yandex.ru

  14. Коляда Ігор Анатолійович доктор історичних наук, професор кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), kolyada.i.a@yandex.ru

  15. Кондуков Андрій Юрійович– кандидат історичних наук, доцент Національного університету Державної податкової служби України (м. Ірпінь), ekond@irpin.com

  16. Котвицький Віктор Станіславович – аспірант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), yablunec@ukr.net

  17. Кравченко Дмитро Юрійович – студент 3 курсу історичного факультету Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), DK_DK@i.ua

  18. Кропивко Олена Михайлівна – докторант кафедри історії і політології НУБіП України (м. Київ), olena_k@meta.ua

  19. Ладиченко Тетяна В’ячеславівна – кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедри методики навчання суспільних дисциплін та ґендерної освіти Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), hromad osvita@meta.ua

  20. Лановюк Людмила Петрівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і політології НУБіП України (м. Київ), lanovuklp@ukr.net

  21. Маковей Євген Олегович – аспірант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), kafedra_ slovjan@ukr.net

  22. Махінько Анна Іванівна – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії НТУУ «Київський політехнічний інсттут», anbor15@ukr.net

  23. Нижник Світлана Володимирівна – директор наукової бібліотеки Уман-ського Національного університету садівництва, аспірантка Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН (м. Київ), cvetn@meta.ua

  24. Ніколіна Інна Іванівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Інституту історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, nika120581@mail.ru

  25. Павловський Євгеній Антонович – аспірант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), pavlovski.evgen@gmail.com

  26. Падалка Сергій Сергійович – студент магістратури історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, seriogap @ukr.net

  27. Приходько Микола Миколайович – аспірант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), kafedra_slovjan@ukr.net

  28. Семанишин Тетяна Стефанівна – аспірант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), t.simanishin@email.ua

  29. Сидорович Олександр Сергійович – кандидат історичних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» (м. Ніжин), sydorovith@ukr.net

  30. Тараненко Оксана Григорівна – викладач Київського кооперативного інсти-туту бізнесу і права, Okstar08@ukr.net

  31. Тонких Сергій Валентинович – аспірант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), tonkih1 @inbox.ru

  32. Хвіст Вікторія Олексіївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і політології НУБіП України (м. Київ), vika_hv@ukr.net

  33. Чалаван Віктор Арісович – здобувач Національної наукової сільськогоспо-дарської бібліотеки НААН (м. Київ), dodpmop-mvs14@ukr.net

  34. Черніговець Наталія Миколаївна – кандидат історичних наук, викладач кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), natali.chernigovets@rambler.ru

  35. Ющенко Петро Андрійович – докторант кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), kafedra_ slovjan@ukr.net

  36. Яременко Інна Олегівна – аспірантка кафедри історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ), yaremenko. npu.edu.ua@yandex.ua

Інформація для авторів

Мета збірника наукових праць — публікація статей проблемно-постановчого і узагальнюючого характеру, в яких відображені результати досліджень з різних проблем аграрної історії України, всесвітньої історії, історії науки і техніки, розвитку аграрної освіти та науки в Україні, які проводяться в рамках здійснення комплексної програми «Аграрний розвиток України і зарубіжних країн: історичний досвід і сучасні тенденції».

Автори подають до редакційної колегії (відповідальному секретарю) електронний варіант статті у супроводі текстового примірника (через 1,5 інтервали) роздруку українською або російською мовами, загальним обсягом 0,5 – 0,8 обл.-вид. арк.

Тексти подаються у форматі редактора MS Word for Windows: всі поля – 20 мм; шрифт — Times New Roman, кегель 14, інтервал – 1,5; абзацний відступ – 1,27 мм (до 30 рядків по 60 – 64 символи). Рисунки й таблиці оформлюються згідно з ДСТУ. За точність цитування, наведення прізвищ, дат, посилань, граматичні та стилістичні помилки відповідальність несуть автори.

На першій сторінці статті друкуються індекс УДК, назва статті, ініціали та прізвища авторів та анотація українською мовою. На останній сторінці після посилань на літературу наводяться анотації російською та англійською мовами (до 50 слів), включаючи ініціали і прізвища авторів та назву статті.

На окремому аркуші вказуються відомості про авторів (прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи – повна назва організації, посада, вчене звання, службова та домашня адреси, службовий та домашній телефони).

Перелік посилань розташовується в алфавітному порядку або в порядку їх використання після тексту статті з обов’язковим зазначенням місця видання, загальної кількості сторінок (для книг) або номерів сторінок початку і кінця тексту джерела (для статей).

Посилання на літературу подаються за таким зразком: [8, c. 25], де 8 – номер посилання за списком літератури, 25 – сторінка. Посилання на декілька джерел одночасно подаються наступним чином: [2; 5; 6] або [2, с. 34; 5, с. 18; 6, с. 214].

Автори несуть відповідальність за точність і якість перекладу.

Запрошуємо до співробітництва!

НАУКОВЕ ВИДАННЯ

ВІСНИК АГРАРНОЇ ІСТОРІЇ


НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ

Випуск 8-9



Редакційна колегія випуску:

д-р іст. наук, проф. Віднянський С.В. (Україна, Київ); д-р іст. наук, проф. Виговський М.Ю. (Україна, Київ); д-р іст. наук, г.н.с. Єліна О.Ю. (Російська Федерація, м. Москва); д-р іст. наук, проф. Жалоба І.В. (Україна, Київ); д.і.н., доцент Білан С.О. (Україна, Київ); д-р іст. наук, проф. Журба М.А. (Україна, Київ); д-р іст. наук, проф., член-кор. НАН України Колесник В.Ф. (Україна, Київ); д-р іст. наук, проф. Корновенко С.В. (Україна, Черкаси); д-р іст. наук, проф. Левчук К.І. (Україна, Вінниця); д-р іст. наук, проф. Каденюк О.С. (Україна, Кам’янець – Подільський); д-р іст. наук, проф. Морозов А.Г. (Україна, Черкаси); д-р іст. наук, проф. Панченко П.П. (Україна, Київ); д-р іст. наук, проф. Свистович С.М. (Україна, Київ); д-р іст. наук, проф. Турченко Ф.Г. (Україна, Запоріжжя), д-р с.-г. наук, проф. Шелепов В.В. (Україна, Київ).




Макетування та верстка

С. Живора

Комп’ютерний набір

О. Кропивко, Л. Лановюк

Оформлення обкладинки

А. Мельник

Підп. до друку 30.12.2014 р. Формат 70х108 1/16

Папір офсет. Друк. різогр.

Ум. друк. арк. 31,2 Обл.-вид. арк. 32,0

Наклад 150 прим.



Друк СПД ФО Куц В.М.

1 Паралельно П.Кулішем уживається назва «руська народовість».

2 Таку дефініцію П. Куліш вживає у своїй статті «Древняя Русь в Царстве Польском»

3 Таку назву П.Куліш ужив для означення козаків у праці «Падение шляхетского господства в Украине обеих сторон Днепра» (вичитано автором у рукописі цієї праці – ІР НБУ ім. В. Вернадьского, ф. І, № 33582).

4 П. Куліш мав видавати газету «Хутір» і вести в ній пропаганду примирення, перенести цент українського руху в Австро-Угорщину. Уряд мав надати концесію на українську друкарню; кн. Адам Сапега мав видати на заснування газети «Хутір» 6 тис. гульдені та по 4 тис. щороку на видатки редакції. Польська шляхта зобов’язувала оформити підписку на газету для українських громад.

 Прес-кліппінг (від англ. press-clipping – «вирізки з преси») – підбірка газетних вирізок за певним напрямом, що містять публікації з потрібних тем.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32

Схожі:

Вісник аграрної історії iconВісник аграрної історії
Вісник аграрної історії. Збірник наукових праць // Гол ред. М. А. Журба. – К.: Нпу ім. М. П. Драгоманова, 2011. – Випуск – 264 с
Вісник аграрної історії iconВісник аграрної історії

Вісник аграрної історії iconВісник аграрної історії

Вісник аграрної історії iconМетодичний вісник: форми науково-методичної роботи
Методичний вісник (випуск 2) / Упорядники О. Нижник, А. Дутчак, С. Клімковська. – Івано-Франківськ: оіппо, 2009
Вісник аграрної історії iconВідділ мистецтв Мистецький вісник
Мистецький вісник : реком бібліограф покажч. / уклала Ю. В. Калмикова; Упр культури облдержадміністрації; Обласна бібліотека для...
Вісник аграрної історії iconUS1.docx [біографія міністра аграрної політики]

Вісник аграрної історії iconІнформаційний вісник №10 листопада 2010 року Інформаційний вісник стр. 5листопада 2010 року

Вісник аграрної історії iconМіністерство аграрної політики та продовольства України Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine
Органічний навчальний тур, що охоплює виробництво, переробку та реалізацію органічної продукції
Вісник аграрної історії iconМіністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж
В пошуковій роботі ґрунтовно подається краєзнавчий матеріал про визначні пам’ятки
Вісник аграрної історії icon1. Вступ. Феномен української історії та культури
Особливості вітчизняної історії. Значення історії України в житті суспільства. Форми І методи роботи над курсом. Проблеми викладання...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка