Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128



Сторінка12/16
Дата конвертації17.04.2017
Розмір2.92 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Його погляд від мерехтіння прутів


Так втомився, що вже нічого більше не утримує.

Йому видається, ніби прутів – тисячі,

А за тисячами прутів немає світу

[6, с. 443].

Стусівський художній простір – це не клітка у зоопарку, як у Рільке, це – тюрма з її ґратами, які, як справедливо пишуть дослідники, “стали категорією Стусового життя” [10, с. 126]. “Стус зосереджує увагу читача саме на них своїми повторами, які відсутні в оригіналі”:

Йому несила втоми подолати


Од миготіння нескінченних “ґрат”.

Неначе світ – це “ґрати”, “ґрати”, “ґрати”,

Помножені в очах увістократ

[10, с. 126].

Українське слово “ґрати” має сильнішу конотацію, аніж його російський еквівалент “решетка”, асоціюючись з поняттями “в’язниця”, “неволя”.

Процитована строфа – це психологічний автопортрет перекладача-в’язня, для якого весь зовнішній світ звівся до прутів на вікнах, на воротах. Металеві прути стали категорією Стусового життя. Та в цих же рядках відчутна і та велика воля (der grosse Willen), якої ніхто не може придушити. Стус мав право написати: “Шкода, мій світ є інший від того, в якому жив Рільке” [7, с. 174]. Ці світи – світи Рільке і Стуса – зіставити неможливо. Можна зіставити хіба їх прагнення повністю реалізувати своє призначення.

Отак для Стуса листи, особливо до рідних, в умовах табору й заслання були тим самим, що численні записники й зошити студентських та аспірантських років: все-таки якась гарантія, що збережеться те, чим дихав і жив. “Подекуди вони сприймаються як конспект – з цитатами, посиланнями, рефлексіями з приводу прочитаного” [1, с. 132]. Увесь цей епістолярний матеріал видається таким неспівзвучним ситуації, в якій постав. Ведеться спокійний фаховий діалог – конкретну ситуацію зігноровано. З листа до дружини від 10 серпня 1981р.: “… другий бік культури – репараційний, компенсаційний: вона рятує людину од загрузання в часі, і в “злобі дня”. Вона береже людський дух – аби був неуярмлений в часі, аби – як і належить духові – витав, ширяв над” [6, с. 392].

Варто задуматись: звідки у В. Стуса така глибока й стійка зацікавленість поезією Рільке, така наполегливість у її освоєнні й перекладанні (кажемо тільки В. Стуса, бо І. Світличний не мав такої тісної прив’язаності)? Гадаємо, до Рільке Стуса провадив його загальний інтерес до європейської духовної культури, зокрема новітньої. Адже творчість Рільке – це не лише одне з яскравих породжень цієї культури, а й її високий поетичний синтез. Проте в основі своїй творчість австрійця пов’язана з глибинною традицією німецькомовної поезії, яка позначена передусім філософською наповненістю, заглибленістю, і водночас – інтенсивним ліризмом, широтою його діапазону й експресивністю. Звідси – схильність до напруженого і проникливого ліричного переживання не лише особистих радостей і печалей, а й усієї повноти буття, його духовних реальностей, включаючи й світ філософських абстракцій. Усе це було близьке й духовному складові Стуса.

Тому для нас, людей ХХІ ст., художній переклад постає передусім у своїй “культурній, естетичній, історичній, просвітницькій, нарешті, пізнавально-комунікативній, інформаційній ролі” [8, с. 5] як універсальний засіб спілкування та взаємозбагачення народів, культур, цивілізацій, як унікальний спосіб взаємо- та самопізнання кожної нації, людської спільноти та окремої особистості і, отже, як уведення тих чи інших культурних реальностей у всесвітній контекст і в прямий діалог, а епістолярій якраз допомагає розібратися у глибинах цього процесу.
________________________


  1. Коцюбинська М. “Зафіксоване і нетлінне”: Роздуми про епістолярну творчість. – Київ: Дух і Літера, 2001. – 300 с.

  2. Рільке Р. М. Думки про мистецтво і поезію. – Київ: Мистецтво, 1986. – 293 с.

  3. Райнер Марія Рільке і Україна: Наукові студії про Р. М. Рільке. Переклади його творів. – Дрогобич: Вимір, 2002. – Вип. 1. – 331 с.

  4. Соловей Е. Українська філософська лірика. – Київ: Юніверс, 1999. – 368 с.

  5. Стус В. Твори: У 6 т. – Львів: Просвіта, 1994. – Т. 4.

  6. Стус В. Твори: У 6 т. – Львів: Просвіта, 1997. – Т. 6 (додатковий), кн. 1.

  7. Стус В. Твори: У 6 т. – Львів: Просвіта, 1997. – Т. 6 (додатковий), кн. 2.

  8. Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі. Антологія / Упоряд. і авт. передмови М. Н. Москаленко. – Київ: Дніпро, 1995. – 693 с.

  9. Ткаченко А. Різномовні переклади одного вірша як матеріал компаративіста // Літературознавча компаративістика: Навчальний посібник / За ред. Р. Гром’яка. – Тернопіль: ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2002. – С. 318-335.

  10. Чайковский Р.Р., Лисенкова Е.Л. “Пантера” Р.М.Рильке в русских переводах. – Магадан: МАОБТИ, 1996. – 132 с.


INTERTEXTUAL DIMENSIONS OF INTERLITERARY DIALOGUE RILKE – BAZHAN – STUS (ON THE BASIS OF EPISTLES)
Lesia Yurchyshyn-Bilovus
V.Hnatiuk State Pedagogical University of Ternopil’

M. Kryvonis st., 2, 46027, Ternopil’
The given paper touches on the problem of the literary criticism — faithfulness of the translation to the original. On the basis of Vasyl Stus’ correspondence we consider interliterary dialogue between works by Rilke and Soviet prisoner who tried to interpret poetry of the Austrian man by means of authentic creative competition in this area against M.Bazhan.

Key words: art translation, epistles, interliterary relations.
Стаття надійшла до редколегії 24.04.2003

Прийнята до друку 15.05.2003


УДК 82.0:77
Об’єктив проти об’єкта:

привласнення образів за допомогою фотографії
Олена Галета
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів

Статтю присвячено аналізові фотографування як способу поповнення колекції у романах Джона Фаулза “Колекціонер” та Мішеля Турньє “Лісовий цар”. Колекція розглядається як спосіб конструювання ідентичності самого колекціонера, а нагромадження фотографічних образів замість матеріальних речей дає змогу подолати дилему, яку сформулював Жан Бодріяр: поєднати повноту і здатність колекції до поповнення, і так уникнути смерті суб’єкта.

Ключові слова: колекція, фотографія, ідентичність, насильство, об’єкт, суб’єкт.


Погляд Іншого приховує його очі.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128 iconВісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 74-81 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 74-81 стиль течія жанр
...
Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128 iconВісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 35. С. 3-6 Visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №35. P. 3-6 Літературна теорія та історична поетика
...
Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128 iconВісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 35. С. 123-129 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №35. P. 123-129 з царини франкознавства
Відкидаючи поділ романтизму на реакційний та революційний, дослідник доходить висновку, що І. Франко у своїх працях насамперед ставить...
Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128 iconНик львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 35. С. 219-228 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №35. P. 219-228 До творчого портрета Василя Щурата

Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128 iconПерспективи вивчення дискурсології у вищій школі жанна Горіна
Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч.ІІ. С. 455-460 Ser. Philologi. 2004. №. 34. Vol. ІІ. P. 455-460
Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128 iconОномастичний тезаурус
Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч.ІІ. С. 191-197 Ser. Philologi. 2004. №34. Vol. ІІ. P. 191-197
Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128 iconЛінгвостилістика ’38 національна зумовленість лексичних конотацій в українському поетичному тексті людмила Бублейник
Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч.ІІ. С. 214-218 Ser. Philologi. 2004. №34. Vol. ІІ. P. 214-218
Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128 icon’373 основні чинники формування національно-мовних позицій миколи лисенка
Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч. ІІ. С. 373-380 Ser. Philologi. 2004. №34. Vol. II. P. 373-380
Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128 iconВ. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму
У першому випадку йтиметься насамперед про витворення властивого постмодерному мистецтву текстуального коду. У другому стверджується...
Вісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128 iconВісник львів. Ун-ту серія філологічна. 1999. Вип. 27. С. 155-164
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка