Витязь української поезії



Скачати 147.79 Kb.
Дата конвертації26.07.2017
Розмір147.79 Kb.

Тема: Витязь української поезії
Особистісно зорієнтований урок – дослідження життя і творчості В.А. Си-моненка.

Мета:

- через рольову гру ознайомити учнів з біографією В. Симоненка, тематикою його поетичної творчості розкрити ідейний зміст поезій, допомогти осягнутит духовний світ поета;



  • розвивати вміння визначати порушені у віршах проблеми, мислення, активізувати вміння виразно читати, аналізувати лірику, формувати власні висновки виходячи зі змісту;

  • виховувати любов до рідного слова, свідому життєву позицію, національну гідність, плекати почуття патріотизму.


Цілі:

Учні знатимуть: біографію В. Симоненка, зміст опрацьованих поезій; послідовність аналізу ліричного твору.

Учні вмітимуть: висловлювати судження з приводу почутого і прочитаного; виразно читати поезії; проводити паралелі між почутим, зображеним у творах та реаліями сучасного життя.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і розвитку на основі їх умінь і навичок.

Вид уроку: урок – дослідження.

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, бесіда, виразне читання (вчителем і учнями), аналіз поезій, виконання творчих завдань, «Мікрофон», «Мозковий штурм», рольова гра «Інтерв’ю з поетом», розв’язання проблемних питань, пошук альтернатив, «Незакінчене речення».

Характеристика навчальної діяльності: учні працюють у складі малих груп.

Випереджувальні завдання: підготувати презентацію рольової гри «Інтерв’ю з поетом».

Обладнання: портрет В. Симоненка, збірка його поезій, проектор, гітара, роздатковий матеріал, тексти віршів, плеєр, плакат.
Епіграф: « Я воскрес, щоб із вами жити...»

Василь Симоненко


Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

Дидактична мета: забезпечити психологічну готовність учнів, викликати інтерес до теми, створити емоційний настрій, мотивувати навчальну діяльність.


ІІ. Формування нових понять і способів дії.

Дидактична мета: забезпечити засвоення учнями нових знань, способів навчальної і розумової діяльності, керувати їхньою пізнавальною діяльностю, ставлячи проблему й окреслюючи шляхи розв’язання її; сприяти самостійному переконанню знань, формувати особистісні переконання молоді.



  1. Мозковий штурм

  2. Рольова гра «Інтерв’ю з письменником»

  3. Експрес-опитування

  4. Проблемно-пошукова робота у групах «Де? Чому? Як?»

  5. Метод проблемного аналізу

  6. Робота в групах. Творче спостереження з елементами аналізу.


ІІІ. Застосування знань і формування умінь і навичок.

Дидактична мета: закріпити, узагальнити і систематизувати здобуті знання.



  1. Мозковий штурм.

  2. Метод доведення від супротивного «завдання-провокація».

  3. Пошук альтернатив з використанням незакінчених речень.


ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Підсумок уроку.



  1. Колективна усна розповідь з використанням інтерактивної вправи «Мікрофон».

  2. Самооцінювання навчальної діяльності.


V. Домашнє завдання:

Вивчити вірш «Лебеді материнства».

Написати твір-мініатюру на тему: «Серце В. Симоненка було віддане Україні»
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя (під ліричну музику і демонстрацію слайдів презентації «Життєвий і творчий шлях В. Симоненка)

Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла б спокійно обійтися, нічого не втративши. А є такі, що стають виразниками свого часу, живши нервами його драм і горінь, відтворюють у собі дух епохи. Є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, і тих ландшавтів, що нас чарують, і тих помислів, якими живемо. Таким був В. А. Симоненко, поет шістдесятих років. Прийшов у літературу бадьорим, сміливим, молодим і назавжди таким залишився. Доля відміряла йому всього 28 років. Та незважаючи на такий короткий термін, він зумів сказати своє слово.

Слово, яким захоплювались.

Слово, кому поклялись.

Слово, яке любили.

Слово, якого боялись.

Тож гляньмо в очі віршам Симоненка. В них – його біографія, його думка, переконання, погляди, пристрасті. В них все його життя.


Вірш «Найогидніші очі порожні»
Найогидніші очі порожні,

Найгрізніше мовчить гроза,

Найнікчемніші дурні вельможі,

Найпідліша брехлива сльоза.


Найпрекрасніша мати щаслива,

Найсолодші кохані вуста,

Найчистіша душа незрадлива,

Найскладніша людина проста,


Але правди в брехні не розміщуй,

Не ганьби все підряд без пуття,

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя.


Саме за таким принципом жив В. Симоненко, жив – бо любив життя. І сьогодні, я сподіваюся у ваші душі ввійде славний поет України, бо темою і метою уроку є вивчення життя і творчості В. Симоненка – витязя української поезії.

Урок пройде під девізом: «Я воскрес, щоб із вами жити...»

Василь Симоненко


ІІ. Формування нових понять і способів дії.

  1. «Мозковий штурм». Що знаєте ви, шановні учні про В. Симоненка? Запишіть тему уроку «Василь Симоненко» (1 слайд)

  2. Рольова гра «Інтерв’ю з письменником»

До дошки виходить учень, одягнутий в українську рубашку. Решта учнів ставлять йому запитання.

    • Скажіть коротко про себе?

    • Я українець. Оце і вся моя біографія. Наскрізно через всю мою творчість проходить образ України..

Укрїно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік... (2 слайд)



  • Звідки ви родом, де формувався ваш світогляд?

  • Народився я 8 січня 1935 р. В селянській сім’ї в Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство припало на роки війни, було тяжким, голодним. Зростав я без батька, який залишив сім’ю. Мати тяжко працювала, заробляючи горьований шматок хліба. Допомагали дідусь і бабуся. (3 слайд)

  • У якій школі навчалися, як закінчили школу?

  • Протягом 1942-1952 рр. Навчявся в школі: 4 класи – у Біївцях (1942-1946), решта – у сусідніх селах Єньківцях і Тарандинцях. У 1952 р. закінчив із золотою медаллю. (4 слайд)

  • Коли прочитали свій перший вірш?

  • Перший свій вірш я прочитав на зустрічі колишніх випускників. (5 слайд і 6 слайд)

  • Де навчалися після закінчення школи?

  • У 1952 р. вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка.

  • Коли закінчили навчяння, у яких газетах працювали?

  • У 1957-1960 рр. Працював у газеті «Черкаська правда», у 1960-1963 рр., у газеті «Молодь Черкащини».

  • Як називалася ваша перша збірка? У якому році вона вийшла?

  • У 1962 р. вийшла моя перша збірка «Тиша і грім». (7 слайд)

Вчитель: спасибі за чудове інтерв’ю, ми з великим задоволенням познайомилися з вашою творчістю Василь Андрійович. (слайди 8, 9, 10)

Мовчанка і ніби забуття, і ніби й не було творчості, але вона була чи не тому В. Симоненку присуджено премію ім. Т. Г. Шевченка. (слайд 11)

Була не тільки творчість, а була людина. (слайд 12)

(Звучить під музичний супровід пісня «Ти знаєш, що ти людина»)

3. Експрес-опитування



  • Яке враження справив на вас вірш?

  • Якими кольорами можна передбачити настрій пісні?

  • Про що задумувався автор, коли писав цей вірш?

Про велику любов до власного життя, про передчуття невблаганної долі, що вміряла йому такий короткий шлях у житті, адже 28 років – це мало... (слайд 13)

  • Чому звучить заклик «не проспи»?

  • Яку настанову кожному з нас дає В. Симоненко своїм віршем?

Ми повинні жити, радіти миттю, залишити після себе добрі справи, адже по добрих справах у пам’яті людській живе людина.

Прожив недовго, але залишив по собі неповторну високу лірику. (Презинтація «Лірика В. Симоненка.»)

Вся вона створена під девізом Симоненка «Хай серце дивиться! Хай тільки правду слуха!» (слайд 1).

Запишіть девіз В. Симоненка.

Зупинимо свій погляд на збірці «Тиша і грім» (слайд 2), яка вийшла з друку у 1962 р. Вся збірка пронизана тягарем провини В. Симоненка перед рідним краєм, перед трудящою людиною. Проаналізуємо вірші цієї тематики «Піч», «Дума про щастя», «Дід умер».

4.Проблемно-пошукова робота у групах «Де? Чому? Як?»

Кожна група аналізує вірш: 1 гр. «Піч», 2 гр. «Дума про щастя», 3 гр. «Дід умер». Група отримує питання аналізу вірша.
Піч
Лиже полум’я жовте листя,

Важкувато сопе димар,

Галасує від болю дерево,

Піднімаючись димом до хмар.


Бубонять рогачі і кочерги –

Щось пригадують з давнини,

І чекають покірно черги

Засмаглілі горшки і чавуни.


З тітки полум’я сон злизало,

Тітка гладить рукою глек,

Теплий ватяник зав’язала

На застужений свій поперек.


Біга тітка із кухні у сіни,

З-під повітки заносить дров –

З них струмує жовтаво-синя

Віковічна печаль дібров.


Звично грюкають мляві двері,

Піч гуде і димить у світ –

Скільки в пащу цій ненажері

Тітка вкинула кращищ літ!


Сновигають по зморшках думи,

На щоках танцює вогонь,

Сажа в’їлась чорним глумом

У пелюстки її долонь.


Біля печі вона, мов бранець,

Слугувала під шурх спідниць,

Віддавала дівочий рум’янець

Чистоті смачних паляниць…


Менше ми гіркоти нестимем,

Стане ближчою наша мета,

Як не будуть у небо димом

Підніматись жіночі літа.




Дума про щастя
Увійшла вайлувато в сіни,

З хати віє нудьга

Й самота.

У руках засміявся віник –

Спритно валянки обміта.

Тупотить

Об долівку ногами

І мороз вибива

З рукавиць

З нею


В хату ввірвався гамір,

Ошалілий сміх сніговиць.

Мов воскресли

Принишклі діти –

Тупіт, лемент,

Вищання й писк.

Місяць хоче,

Мабуть, погрітись –

Суне в шибку

Свій блідий диск.

Заглядає, цікавий,

У миску:


Що ви з’їли таке смішне, що од вашого

Реготу й писку

Тягне в хату

Із неба мене?

Щастя хлюпає

Срібною хвилею,

Ніби тут вікувало воно –

Не життя тобі,

А ідилія,

Як в поганих книжках

Чи в кіно.

Де фотографи?

Де поети?

Нуте, хлопці, сюди скоріш!

Можна знімок утнуть

До газети

І жахливо веселий вірш.

Це ж така показна ситуація:

Гарна мати і троє дітей,

Це ж чудова яка ілюстрація

Для підтвердження наших ідей.

Застрибають веселі цифри

У грунтовно важких статтях,

Та не встане

З словесних вихрів

Многотрудне її життя.

Ви мовчанкою соромливою

Постараєтесь обминуть,

Що в доярки цієї

Щасливої


Руки й ноги

Вночі гудуть.

І чи прийде

Під ваші кашкети

Блискавицею думка дзвінка:

В космос крешуть ото

Не ракети,

Але пружні цівки молока.

А для неї

Це зовсім не диво,

Бо збагнула давно таке:

Справді,


Зараз вона щаслива,

Тільки ж щастя яке важке!..

І тому ця Марія

Чи Настя


Будить дзвоном дійниць село,

Щоб поменше

Такого щастя на радянській землі

Було.
Дід умер


От і все.

Поховали старезного діда,

закопали навіки у землю святу.

Він тепер вже не встане

і ранком не піде

із косою під гору круту.

І не стане мантачкою тишу будити,

задивлятися в небо, як гаснуть зірки.

Лиш росою по нім буде плакати жито

і пливтимуть над ним непомітно віки.

От і все.

Поховали хорошу людину,

Повернули навіки у лоно землі.

Та невже ж

Помістились в тісну домовину

Всі турботи його,

Всі надії,

Жалі?


Та невже ж то

Йому все віднині байдуже –

Чи світитиме сонце,

чи ніч напливе?

Біль у душу мою закрадається вужем,

Відчай груди мені розпанахує, рве.

Я готовий

повірити в царство небесне,

бо не хочу,

щоб в землю ішли без сліда

безіменні,

святі,


незрівняно чудесні,

горді діти землі,

вірні діти труда.

Хай шалені гудуть

над планетою весни,

хай траватпнеться вгору

крізь листя старе…

Я не вірю,

що дід із могили воскресне,

але вірю,

що ні –

він увесь не умре.

Його думи не хитрі

додумають внуки,

і з очей ще віки пломенітимуть в них

його пристрасть і гнів,

його радощі й муки,

що, вмираючи,

він передав для живих.
5,Метод проблемного аналізу.

Кожна група працює над проблемою:



  1. У чому розкривається проблема провини перед рідним краєм, перед трудящою людиною.

  2. Чому прості люди нації, це носії духовних скарбів?

  3. У чому проявляється гнітюча реальність і високе покликання людей?

Збірка «Земне тяжіння» вийшла після смерті. Симоненка 1964 р. (слайд 3)

Поезія В. Симоненка – це фрагменти цілісного твору: чи то про кохання, чи то про Україну, чи то про людську долю.

6. Робота в групах. Творче спостереження з елементами аналізу.

1 гр. «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок»

Бесіда

2 гр. «Задивляюсь у твої зіниці»



Бесіда

3 гр. «Лебеді материнства»

Бесіда

«Я – українець. Оце і вся моя автобіографія», - сказав В. Симоненко. У його поетичній спадщині чимало віршів адресовано Україні. Діалог з Україною, з українським народом, поставленим у підневільні і злидельні умови життя, звернення до славного минулого українців – то міцна основа майже всієї його громадянської лірики. Поетична пристрасть Симоненка спрямована насамперед на пекучі проблеми сучасності. У вірші «Стільки в тебе очей...» поет писав:



Не шукаю до тебе

Ні стежки, ні броду –

Ти у грудях моїх,

У чолі і в руках.

Упаду я зорею,

Мій вічний народе,

На трагічний і довгий

Чумацький твій шлях.

Поезія «Задивляюсь у твої зіниці...» («Україна») написана у формі монологу ліричного героя, зверненого до матері-України. Синівська розмова з атьківщиною щира і задушевна. У ній відчуваються Шевченкові традиції: «Україно! Ти моя молитва». У вирі буденної суєти, між тривогами і битвами «за твое життя, твої права», ліричний герой наче на хвилинку зупинився, щобю звести подих, щоб подивитися в материнські очі, побачити все, що приховане в них тільки для сина. Вируюче життя земної кулі постійно перериває тихий діалог сина-патріота і матері. Тому в поезії стільки звертань: «Україно!», «мамо, горда і вродлива», «нене». Цілком протилежні інтонації у звертанні до тих, хто заважає тій розмові: «Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю», «Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі!»

Починається поезія з неповторного олюдненого портрета, вірніше з очей матері-України:

Задивляюсь у твої зіниці,

Голубі й тривожні, ніби рань.

Тяжкий життєвий шлях у поетового народу, нелегка доля у матері-України:

Крешуть в них червоні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.

Ліричний герой поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» схиляє голову перед матір’ю. Україна ХХ ст. постає перед ним зовсім іншою, ніж вона поставала перед Шеченковим зором.

Україно! Ти для мене – диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Симоненко віддає Україні щирий синівський пошанівок і високо підносить її престиж. Риторичні оклики, звертання підкреслюють схвильованість ліричного героя.

Вірш «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок...» - це справжній поетичний шедевр, місткий думками і почуттями. Цей вірш – розгорнута метафора. Він звучить як патріотичне волевиявлення українського хлібороба, готового на будь-які випробування. У цьому творі, написаному за два місяці до смерті, поет спробував у художній формі розкрити свій пройдений творчий шлях. І це йому вдалося зробити на високому мистецькому рівні.

Найпопулярнішим серед читачів став Симоненків вірш «Лебеді материнства». Мати і Батьківщина завжди з людиною. Що б її не спіткало у житті, якщо довелося б навіть впасти на чужому полі, то «прийдуть з України верби і тополі...». твір пронизує ідея:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибирати не можна тільки Батьківщину.

Д. Павличко писав про поета: «Він мало жив, немов літак, що ховається за обрієм швидше, ніж доб’ється до нашого слуху шум його двигунів. Василь Симоненко зник за пругом життя скоріше, ніж долинув до нас могутній гук його серця, зарядженого тривогою двадцятого віку і любов’ю до української землі».

Ніжні дворядкові строфи поезії В. Симоненка «Лебеді материнства» ніби відроджують мелодії української колисанки, української казки. Рожеві Симоненкові лебеді випливають з туману, зігрітого материнською любов’ю дитинства, із матусиних пісень.

Заглядає в шибу казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой, біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.

Не пущу тебе колиску синові гойдати.

Це перша частина поезії, у якій розгортається чарівна казка щасливого дитинства. Добра мати прагне все зробити для любої дитини, віддати їй увесь цвіт своєї душі, оберегти від усіх лих життя – зда, небезпеки, хвороб.

Друга частина – це роздуми-мрії матері про майбутню долю її сина у тривожному світі, його юність, хмільний час кохання, зустрічі, з яких одна мусить стати любов’ю.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмільні смеркання мавки чорноброві,

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Третя частина – це роздуми матері про синове змужніння. Коли він стане перед вибором, мати бажає, щоб і друзі, і наречену, і брата по духу він вибрав не за чиєюсь вказівкою, а з власної волі. Мати прагне, щоб головні підвалини людського життя – матір і батківщина – ніколи не були замінені. Навіть у смерті, в еміграції, в багатстві і бідності.

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Цей поетичний шедевр В. Симоненка, як і «Пісня про рушник» А. Малишка, отримав усенародну шану, любов і став народною піснею.

Окремою сторінкою творчості В. Симоненка є інтимна лірика, яку складають вірші з опрацьованих збірок. (слайд 4)

Кожна особистість неповторна. Любов – це основа повнокровного, змістовного життя.

«Ти знаєш, що ти людина», «Світ який! Мереживо казкове...», «Вона прийшла...», «Є в коханні і будні, і свята».


ІІІ. Застосування знань, формування умінь і навичок.

  1. Мозковий штурм

  • На які проблеми сьогодення звернув би увагу В. Симоненко?

  • Що мав на увазі В. Стус, коли писав: «Симоненко став явищем більшим за його власний доробок»? (5 слайд)

  1. Метод доведення від супротивного «Завдання-провокація»

  • Якщо байдужість – це принцип життя людей сьогодення, то чи потрібно виховувати людяність, чуйність, співпереживання?

  1. Пошук альтернатив з використанням незакінчених речень.

  • Якби я мав змогу поговорити з В. Симоненком я б йому сказав...

  • Якби я був поетом я б писав про...


ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап. Підсумок уроку.

Колективна усна розповідь з використанням інтерактивної вправи «Мікрофон»



  • Чи був В. Симоненко з нами поруч на протязі уроку? Зверніть увагу на епіграф.

  • Запам’ятайте вислови з його творчості.

  • Який опрацьований текст найбільш вразив і чому?

  • Чи актуальна творчість В. Симоненка сьогодні?

  • Чому навчила вас творчість В. Симоненка?

Далі учні заповняють картки оцінювання своєї роботи у складі групи.
Картка оцінювання


1

Прізвище, ім’я учня




2

Оцінка роботи групи




3

Прізвище найактивнішого учасника




4

Оцінка власної участі в роботі групи




5

Підсумкова оцінка, яку виставляє вчитель





V. Домашнє завдання:

Вивчити вірш «Лебеді материнства».



Написати твір-мініатюру на тему: «Серце В. Симоненка було віддане Україні».
Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Витязь української поезії icon2015 р. Ббк 91 24 «Витязь молодої української поезії»
«Витязь молодої української поезії» : рекомендаційно-бібліоргафічний список/ матеріал підготувала О.І. Гурин; Березнівська центральна...
Витязь української поезії icon-
Тема заняття: «Вступ. Поети-шістдесятники. В. Симоненко — «витязь» молодої української поезії»
Витязь української поезії icon“Витязь української поезії” (до дня народження Василя Симоненка)
Дитинство його, за словами Олеся Гончара, чуло ридання матерів, що божеволіли від горя над фронтовими похоронками. Скупе на ласку...
Витязь української поезії iconСвітова велич Т. Шевченка
...
Витязь української поезії iconУрок з української літератури у 7 класі Підготувала: вчитель української мови І літератури
Тема. Ліна Костенко. Життєвий І творчий шлях письменниці. Поезії «Чайка на крижині», «Крила»(диптих). Духовне багатство – найбільший...
Витязь української поезії iconКонтрольна робота №4 ( тестові завдання ). Світ української поезії: Леся Українка, В. Сосюра, В. Підпалий, І. Малкович
Тема: Контрольна робота №4 (тестові завдання). Світ української поезії: Леся Українка, В. Сосюра, В. Підпалий, І. Малкович
Витязь української поезії iconКалендарне планування 1 клас Вступ. Українська літературо 20-30-х років ХХ ст. «Український ренесанс»
«Український ренесанс» як вияв національного відродження в українській літературі 20-х років. Ідейно-естетичні пошуки української...
Витязь української поезії iconДмитро Прокопов динаміка інтимного мотиву в поезії дмитра павличка
У статті простежується динаміка ін­тимного мотиву в поезії Дмитра Павличка, вивчаються засоби художньо-образної сис­теми поета. Eротична...
Витязь української поезії iconКонтрольна робота Глибинні зрушення в поезії початку ХХ століття. Модернізм І основні течії європейської поезії ХХ століття Варіант 1 Рівень 1
Глибинні зрушення в поезії початку ХХ століття. Модернізм І основні течії європейської поезії ХХ століття
Витязь української поезії iconТема : василь симоненко. Творча біографія митця «витязя молодої української поезії». Патріотичні мотиви як лейтмотив творчості в. Симоненка. «Задивляюсь у твої зіниці», «є тисячі доріг…»,
Тема: василь симоненко. Творча біографія митця – «витязя молодої української поезії». Патріотичні мотиви як лейтмотив творчості в....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка