Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман



Сторінка2/4
Дата конвертації21.03.2018
Розмір0.56 Mb.
1   2   3   4

Необхідно позбутися програм із країни-окупанта

Іван ГЛУШМАН
Для безпеки особистих даних Служба безпеки України (СБУ) радить українцям не користуватись соц­мережами північно-східного окупанта, оскільки з 1 серпня у клятій москалії набирає чинності новий «антитерористичний» закон, що надає повне право на отримання їхній репресивній машині федеральній службі безпеки (фсб) практично всіх особистих даних користувачів інтернет-ресурсів.

Із набранням чинності нового закону в клятій москалії фсб на законодавчому рівні отримує повне право втручатися в особисте життя не тільки громадян своєї країни, а й іноземців, якими ми з вами є, шановні читачі.

Зокрема, усі дані про всі логіни і електронні адреси своїх користувачів, списки їхніх контактів, відомості про кількість обсягів і адресатів переданих повідомлень власники поштових серверів, блог-хостингів, форумів і соц­мереж будуть зобов’язані надавати на першу ж вимогу представників москальських державних структур.

Зважаючи на триваючу агресію клятої москалії на території України, нові повноваження надають фсб можливість отримувати наявну у веб-середовищі інформацію про українські події і можуть використовуватися на шкоду інтересам нашої національної безпеки, попереджають в СБУ.

Тож СБУ звертається до всіх громадян, які стурбовані безпекою особистої інформації, і рекомендує утриматися від використання інтернет-ресурсів москальської доменної зони. В першу чергу це стосується таких соцмереж та поштових скриньок:

Яндекс – http://www.yandex.ru, ВКонтактє – http://vk.com, Однокласснікі – http://www.odnoklassniki.ru, Фотострана – http://fotostrana.ru, Прівєт.ру – http://privet.ru, LiveInternet – http://www.liveinternet.ru, Toodoo – http://toodoo.ru, LJ.Rossia.org – http://lj.rossia.org, Блогі@Mail.Ru – http://blogs.mail.ru, Моя живая страніца – http://www.mylivepage.ru, MirTesen.ru – http://mirtesen.ru, Днєвнік на TKS.RU – http://blogs.tks.ru/portal.php, Клерк.ru – http://www.klerk.ru, Beon.ru – http://beon.ru, БебіБлог – http://www.babyblog.ru, Блогус – http://www.blogus.ru/blog.php, ITBlogs – http://itblogs.ru, Риболовний клуб – http://www.fion.ru, RuSpace – http://www.ruspace.ru, Re:vision – http://www.revision.ru, Diary.Ru – http://www.diary.ru, LiveLib – http://www.livelib.ru, Карта для любітєлєй рибалкі – http://www.fishingmap.ru, Сообщєство влюбленних в кіно – http://www.ilovecinema.ru, 100 Друзей – http://www.100druzei.ru, Dogster – http://www.dogster.ru, Факультет.ру – http://www.facultet.ru, Тейст – http://www.mmm-tasty.ru, Вебкруг – http://www.webkrug.ru, VeniVidi – http://venividi.ru, Я талант – http://yatalant.ru, Мой мір – http://my.mail.ru, ЛІМП – http://www.limpa.ru, Spaces.ru – http://spaces.ru, Мой круг – http://moikrug.ru, Сосєді-онлайн – http://sosedi-online.ru, За баранкой – http://zabarankoi.ru, Юмамі – http://www.u-mama.ru, Автокадабра – http://autokadabra.ru, Отдохнулі.ру – http://www.otdohnuli.ru, Telefoner.ru – http://www.telefoner.ru, В кругу друзєй – http://vkrugudruzei.ru.


Декомунізація в дії

Погони носитимуть українські, а не москальські

Президент України Петро Порошенко підписав документ, згідно з яким із погонів українських військовослужбовців зникнуть радянські зірки. Про це у вівторок, 5 липня, повідомив радник Президента України Юрій Бірюков.

– Ця копітка робота велася більше року. Дуже багато зроб­лено, навіть не зважаючи на спротив із боку недоброзичливців. Інтриги, скандали, плітки, скарги, все було. Нарешті копітка робота групи ентузіастів завершилась і сьогодні поставлена крапка, – зазначив пан Бірюков.

Він додав, що офіційна презентація нових погонів відбудеться на параді на честь Дня незалежності України 24 серпня.­

Зміна погонів військових та правоохоронців відбувається в рамках декомунізації. Ще 15 травня Петро Порошенко назвав її питанням національної безпеки України. Він також застеріг від повернення до старих імперських найменувань міст країни, пообіцявши не допустити, «щоб мапу України знову заплямували новоросійськими топонімами».


За матеріалами інтернет-сайтів

Абітурієнт-2016



Найближчими днями стартує вступна кампанія
Розпочнеться вона 11 липня та триватиме 20 днів. Про основні відмінності цьогорічної кампанії говорили під час засідання штабу «Вступна кампанія-2016» під керівництвом заступника голови облдержадміністрації Світлани Богатирчук-Кривко. На засіданні були присутні й острожани, зокрема, ректор Національного університету «Острозька академія», Герой України Ігор Пасічник (на фото).

– В освітянській галузі розпочинаються жнива. Завершилися всі сесії ЗНО і стартує вступна кампанія. Тож ми повинні забезпечити рівний доступ абітурієнтів до здобуття якісної освіти, відкритість приймальних комісій, контроль за прийомом абітурієнтів із числа обдарованої молоді, – звернулася Світлана Богатирчук-Кривко до учасників засідання.

Прийом паперових заяв закінчується 20 липня, її електронну форму можна подати до 27 липня. Зарахування вступників за держзамовленням відбудеться не пізніше 6 серпня, а за приватні кошти – до 12 серпня.

Серед основних відмінностей цьогорічної вступної кампанії – відміна позаконкурсного вступу, пільговиків зараховуватимуть за квотами; вступ за новим переліком спеціальностей, що дає можливість більш ширшої освітньої програми бакалавра; перехресний вступ за іншими спеціальностями, пріоритетність (рейтингування) поданих заяв.

Під час вступної кампанії діятимуть «гарячі телефонні лінії» – (0362)26-16-33, (0362)62-34-62.

Цьогоріч на Рівненщині закінчили школу майже 8,5 осіб, які отримали повну загальну середню освіту. 12 651 випускник отримав базову загальну середню освіту. Мережа вищих навчальних закладів Рівненської області складається з 33 закладів, серед яких 6 вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації.



За матеріалами сайту Рівненської ОДА
Олеся КАЗМІРЧУК
Спекотне літо, відпочинок, канікули... Поки школярі та дошкільнята відпочивають на канікулах, насолоджуються довгоочікуваною та найулюбленішою порою усіх дітей та молоді, їхні навчальні заклади готують до нового навчального року.

Нещодавно я відвідала навчальні заклади міста та змогла, так би мовити, самостійно оцінити стан готовності усіх тих установ до роботи. Загалом, ситуація у всіх закладах однакова: усюди білили стіни, фарбували підлогу, у класах клеїли шпалери і так далі. Словом, робили косметичні ремонти.


Закінчення на 3 стор.>>>

До нового навчального року майже готові
Про те, як відбувається підготовка до навчального року, мені розповів головний спеціаліст відділу освіти виконкому Острозької міської ради Олексій Опольський:

– Фактично до нового навчального року готові майже всі навчальні заклади. За кошти батьків та силами працівників проведено поточні ремонтні роботи, які відбуваються щороку. Я не можу сказати, що усе на 100% готово, адже в середині серпня буде огляд стану готовності навчальних закладів до нового навчального року, і тоді комісія зробить свій висновок, але робота зроблена велика.

Згаданий огляд є щорічним, його зазвичай проводить комісія у складі міського голови, його заступників, працівників відділу освіти, представників Держпродспоживслужби, пожежної та ін. Комісія огляне всі навчальні заклади, після чого будуть складені акти, підписані і роздані керівникам шкіл та садочків. Лише за їх наявності можна буде розпочинати новий навчальний рік. До огляду-перевірки навчальних закладів залишається майже місяць, а тому ще є час, аби завершити усі заплановані роботи та якісно підготуватись до 2015 – 2016 навчального року.

З того, що я бачила, і що мені розповів Олексій Опольський, можу зробити висновок, що в Острозькому НВК «Школа І – ІІІ ступенів – гімназія» проведено ремонт більшості навчальних кабінетів. Подібна ситуація і в ЗОШ № 1. А от Острозька ЗОШ № 3 вже повністю готова до нового навчального року. В закладі проведено поточний ремонт усіх кабінетів школи. Загалом, побілено стелю, стіни, пофарбовано підлогу, усунено усілякі проблеми у їдальнях. Також не забули і про територію навколо шкіл. Там пофарбовані ігрові майданчики, відремонтовано те, що потребувало уваги.

Також тривають ремонтні роботи у дошкільних навчальних закладах міста. Зокрема, у цей час Острозький ДНЗ «Ромашка» дітей не приймає, проводяться ремонтні роботи. Щойно вони завершаться, дітей переведуть у «Ромашку», а у «Веселці» продовжать готувати заклад до нового навчального року. Тож у «Ромашці» зроблено ремонти усіх групових кімнат, коридорів, їдальні, методичних кабінетів та навіть медпункту, прочищено вентиляційні ходи, які часто забруднюються. Стараннями батьків вихованців у «Ромашці» гарно обладнано ігровий майданчик.

Хоча педагоги та вихователі ДНЗ переважно знаходяться у відпустках, навчальні заклади готуються до нового навчального року. Хід підготовки міських закладів освіти вселяє упевненість, що 1 вересня діти нашого міста прийдуть у світлі, відремонтовані та ще кращі школи й дошкільні заклади.

Ну що, дівчино, Ваші подруги забули про Вас? Поставте статус: «Waw! У мене закохався чоловік моєї подруги!»

***

75% людей не знають математики. Добре, що я відношуся до решти 28%.

99,8% населення Ісландії дивилися матч проти Англії на Євро 2016, інші грали проти англійців.

***

Судячи із зарплати вчителів, наш уряд складається з мстивих двієчників.

Фермер звернувся до ветеринара за порадою.

– Є у мене кінь. Часом ходить нормально, часом накульгує. Що ви порадите?

– Коли наступного разу буде ходити нормально – продавайте.

***

Михайло Булгаков за професією був лікарем, а прославився як письменник. Ось що виходить, коли у лікаря розбірливий почерк.

Ну ось і підняли тарифи на житлово-комунальні послуги. Але ж дехто стверджував, що наш уряд зовсім забув про свій народ.

***

– Ось, купили дачу для відпочинку.

– Ну і як, відпочиваєте?

– Так, коли на дачу не їздимо.



***

Бабуся в маршрутці:

– Синку, біля базару зупиниш?

– Нема базару, бабуля!

– Як нема? Вчора ж був?

***

Якщо в спеку ходити в трусах, то надіта до столу майка сприймається як повний парад.



***

– У мене є дві новини.

– Почни з хорошої.

– Хто тобі сказав, що є хороша?


Наш історичний календар
Князі Любомирські – нащадки
Василя-Костянтина Острозького

Ведучий рубрики Микола МАНЬКО, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника м. Острог


Тринадцятого липня 1666 року – 350 років тому – правнук князя Василя-Костянтина Острозького по онуці Софії Олександрівні князь Єжи (Юрій) Себастьян Любомирський у переможній для нього битві біля Міотов розгромив урядові війська короля Польського і Великого князя Литовського Яна Казимира. Ще раніше, у 1665 році князь Любомирський розгромив королівські сили біля Ченстохови. Цими поразками було остаточно покладено кінець планам короля провести політичні реформи у Польсько-Литовській державі, зміцнити особисту владу монарха, його вплив на збройні сили і фінанси, ослабивши, відповідно, могутність магнатів, яких і очолив правнук князя Василя-Костянтина Острозького.

Видатний політичний письменник, мислитель і воєнноначальник свого часу, князь Єжи-Себастьян, зайнятий вирішенням питань своєї доби, менше всього думав, що своєю антикоролівською політикою він послаблює польську державу, зрештою – наближає її загибель. Власне, про це хай поміркують, перш за все, польські історики та історіософи.

А що стосується самих Любомирських, вони не були з природніх князів, чиї предки колись займали монарші престоли, хоча й належали до давнього шляхетського роду вихідців із Сілезії гербу Шренява. Досить пізно вони розбагатіли на управлінні королівськими солеварнями. Лише 1595 року Себастьян Любомирський отримав від німецького імператора графський титул (своїх графів у польсько-литовській державі не було) і став першим сенатором із роду Любомирських ще у не високому чині кастеляна. Зате вже його син – граф Станіслав Любомирський – був руським (тобто львівським) воєводою, багатіючи, як і предки, на солеварному промислі. Син графа Станіслава Любомирського – теж Станіслав, воєвода руський, а пізніше краківський – у 1613 році одружився на княжні Софії Олександрівні Острозькій – онуці знаменитого фундатора друкарні й академії в Острозі князя Василя-Костянтина. Під час Хотинської війни 1621 року, коли помер командувач об’єднаних військ Речі Посполитої гетьман Ян-Кароль Ходкевич (одружений, до речі, на рідній сестрі Софії Олександрівни Острозької – Анні-Алоїзі), саме Станіслав Любомирський став головнокомандувачем польсько-литовського війська під Хотином і довів цю битву з турками до переможного кінця, а потім уклав із османами почесне перемир’я.

За свої заслуги Станіслав Любомирський отримав від німецького імператора князівський титул, хоча, варто зазначити, давні поляки, русини і литвини, не дуже шанували княжі титули, надані чужоземними володарями, якщо носії цих титулів самі не були нащадками святого Володимира, Гедиміна чи Чингісхана. Інша річ (як у випадку з Любомирськими), якщо із наданим закордонним монархом княжим титулом поєднувалася чимала родинна маєтність.

Згадуваний нами на початку статті князь Єжи-Себастьян був другим із синів переможця Хотинської війни від шлюбу з княжною Софією Острозькою. Він народився понад 400 років тому – 20 січня 1616 року, і пішов із життя на вершині військової, політичної, дипломатичної слави, подолавши всіх своїх супротивників, серед яких був і польсько-литовський монарх. Однак, роки політичних переслідувань, вигнань, вимушеної еміграції, підірвали здоров’я князя Єжи-Себастьяна Любомирського і він помер 31 грудня 1669 року на 43 році життя – якраз у віці зрілості для державного діяча і воєнноначальника.

Чисельні сини Єжи-Себастьяна Любомирського і їх нащадки впродовж кількох поколінь володіли незчисленними замками, містами і селами на просторах Польщі й України. Серед них були видатні вчені, громадські діячі, літератори й політичні письменники, сільські господарі, організатори промисловості та фінансового життя, просто меценати й колекціонери, що зібрали й зберегли цінні бібліотеки, мистецькі колекції, підбірки старожитностей та порцеляни. Багато князів Любомирських займали вищі державні посади – тож їх неофіційно називали «першими громадянами Речі Посполитої».

Особливо багато анекдотичних переказів у наші дні ожило про ту гілку князів Любомирських, що володіла містом Рівне, де зараз археологи розкопують їх замок.

Історії судилося, що саме князь Здзіслав Любомирський – президент (глава міського самоуправління міста) Варшави, член і фактичний глава Регентської Ради Королівства Польського 7 жовтня 1918 року проголосив відновлення незалежності Польської держави (пізніше, з політичних міркувань, цю дату стали відзначати 11 листопада). Цей нащадок Юрія-Себастьяна Любомирського і Василя-Костянтина Острозького помер від ран, завданих йому гестапо під час арешту за участь у Русі Опору і організацію підпільного складу медикаментів.

Фундація князів Любомирських працює і в наші дні, втілює у життя наукові, філантропічні, освітні, культурно-мистецькі проекти, опікується знаменитим Музеєм у Вілянуві, досліджує генеалогію свого знаменитого княжого роду, серед предків якого були і наші князі Острозькі.
Наші інтерв’ю

Юрій ЗУБАЙ: «Щоб досягти успіху у будь-якій справі, потрібно докласти чимало зусиль»

Мій співрозмовник, хоч і молодий, але вже знаний в Острозі та далеко за його межами піаніст, лауреат багатьох всеукраїнських і міжнародних музичних конкурсів, учасник фестивалю «Острог. Ренесанс». Нещодавно я поспілкувалася з музикантом і просила його розповісти про себе, музику та свої подальші плани.

У рамках фестивалю «Острог. Ренесанс» 11 травня Ви дали фортепіанний концерт в Острозькій академії. Які у Вас враження від університету та фестивалю?

– Враховуючи те, що я корінний острожанин, і те, що все моє дитинство (до 13 років) пройшло в Острозі, я, звичайно, вже неодноразово бував в Острозькій академії. Кожен раз, коли я відвідував цей заклад, мене переповнювали багатогранні почуття, тому що я находжусь там, де навчались Конашевич-Сагайдачний, Іов Борецький та багато інших видатних постатей України. До речі, в цьому ж приміщенні з 1 по 10 клас навчалася моя мама (тоді це була школа-інтернат). Ще дитиною я неодноразово бував на екскурсіях в Острозькій академії. Вони залишилися в моїй пам’яті аж до цього часу. А от нагода виступити в академії випала мені вперше. За це я хочу подякувати директору Острозької школи мистецтв Наталії Балаушко та організаторам фестивалю «Острог. Ренесанс». Враження просто незабутні: прекрасний інструмент (на якому, наскільки я знаю, часто виступають піаністи зі світовими іменами), прекрасна зала, вдячна аудиторія, що є дуже важливим для розвитку професійного музиканта та просто чудова атмосфера.

Юрію, з чого розпочався Ваш творчий шлях? В яких конкурсах Ви уже брали участь?

– Мій творчий шлях розпочався зі стін, ще тоді Острозької музичної школи (тепер вона називається дитяча школа мистецтв – ДМШ). Туди мене ще 6-річного привели батьки, але не заради професійних занять музикою. Мої батьки просто хотіли мене всебічно розвивати. Заняття в ДМШ були лише одним із компонентів цього розвитку. Але, почувши живий звук фортепіано, я зрозумів, що це мій інструмент. У моїй пам’яті залишилось багато цікавих моментів (знайомство з викладачем, радість від першої вивченої п’єски, вдалого виступу, академічного концерту, конкурсу...). Я знав, що рідна школа назавжди залишиться в глибині мого серця. І тому всі роки навчання в ДМШ я не ставився до музики, як до гуртка. В мене були серйозні, цілеспрямовані заняття нею. І як результат – я виступав на багатьох концертах. За час, проведений у школі, двічі виступав сольно у Рівненській філармонії (у рамках фестивалю «Нове виконавство»), став лауреатом обласних конкурсів з фортепіано та теоретичних дисциплін. Пізніше були і Всеукраїнські, і Міжнародні конкурси, на яких я завжди мав лауреатство («Подільський водограй», «Бурштинові нотки», конкурс піаністів імені Нейгауза...). До речі, тільки впродовж травня я став лауреатом двох конкурсів – Міжнародного «Мистецтво ХХІ століття» та володарем гран-прі Всеукраїнської музичної олімпіади «Голос країни».

Кому Ви завдячуєте своїми успіхами?

– Успіхам у музичному мистецтві я завдячую, перш за все, своїм батькам та педагогам. Батькам, бо в мене було безхмарне дитинство. Вони створили всі умови для мого різнобічного розвитку. А педагогам – за те, що розгледіли мої здібності та розвивали їх в правильному руслі. Першою моєю вчителькою музики була Галина Петрівна Рудик. Вона була і є для мене незвичайною людиною. Я кожен раз із запалом біг до неї на урок, бо знав, що заняття пройде для мене цікаво і захоплююче. Саме вона відкрила мені дивовижний світ музики, за що я їй безмежно вдячний. У музичному училищі я навчався в керівника фортепіанного відділу Оксани Григорівни Вакулюк. Це педагог із величезним досвідом роботи. Вона виховала не одне покоління піаністів. З нею в мене пов’язані поїздки на мої перші серйозні конкурси. Вона була люблячим, але водночас вимогливим педагогом (заняття по спеціальності бували і по 7 разів на тиждень). І наші спільні старання не залишилися безрезультатними – я вступив до омріяного вишу – Національної­ музичної академії ім. П. І. Чайковського (неофіційно – Київська консерваторія), де на всіх вступних екзаменах отримав 200 (найвищий бал). На цей час я навчаюся у професора, заслуженої артистки України – Алли Владленівни Кащенко. Це піаністка, яка часто виступає як і в Україні, так і за її межами, має фондові записи на Національному радіо. До речі, минулої осені вона давала концерт і у Рівненській обласній філармонії.

Яку ще музичну освіту Ви отримали?

– Після музичної школи я навчався в Київській музичній школі-інтернаті імені Лисенка. Це один із провідних навчальних закладів у галузі підготовки професійних музикантів. Потім було Рівненське музичне училище. А на даний момент та наступні 5 років я буду навчатися в Київській консерваторії.

Які у Вас плани щодо подальшої творчої діяльності?

– О, планів, звичайно, дуже багато: нові конкурси (що, як наслідок, тягне за собою нові програми, які з кожним роком стають все більшими і складнішими), участь у нових майстер-класах, концертах та ще багато цікавого.

Яких композиторів найбільше цінуєте? І що слухаєте в повсякденному житті?

– Мої улюблені композитори – Бах і Шопен. Вони є основою всього фортепіанного мистецтва. Піаніст, якому під силу добре виконати музику цих композиторів, може зіграти і всі інші фортепіанні твори. Також я активно популяризую українську фортепіанну музику – був одним із перших виконавців «Прелюдії і токати» Карабиця. А от, до прикладу, в цьому році я зіграв український фортепіанний концерт (ля мінорний Кос-Анатольського).

Я слухаю різноманітну музику, не лише фортепіанну, але і вокальну, хорову та музику для інших інструментів. І це, до речі, значним чином впливає на мою фортепіанну гру (наприклад, граючи пісенні мелодії, я наслідую вокал).

Чим любите займатися, окрім музики?

– Розвиток музиканта – це не лише гра на інструменті, а також всебічний особистісний розвиток. Так як я проживаю в Києві, то маю можливість часто відвідувати різноманітні концерти, театральні та балетні вистави, оперу. Одним словом – у мене досить насичене життя.

Що б Ви побажали людям, які прагнуть досягнути вершин у музичному мистецтві?

– Щоб досягти успіху у будь-якій справі, потрібно докласти чимало зусиль. Музикантам-початківцям можу сказати, що серйозні заняття музикою – непроста справа. Вона потребує великої кількості часу, багато фізичних та розумових зусиль, величезне терпіння. Овації, слава та визнання публіки – це лише верхівка айсбергу.

Дякую Вам за цікаву розмову.
Розмову записала
студентка НаУОА

Катерина КРАВЧУК
Творчі зустрічі

Син розповідав про маму і читав її вірші
Тетяна КОШЛО,

студентка НаУОА


В Острозькій центральній районній бібліотеці у понеділок, 4 липня, відбулася зустріч з політиком, у минулому міністром, а тепер громадським діячем, науковцем та поетом Василем Куйбідою.

Власним поточним завданням і найкращим шляхом вшанувати пам’ять матері, Василь Степанович вважає захопливе читання її поезії та патріотичне донесення істини до молодого покоління.

Поет із гордістю презентував творчість матері, відомої української поетеси, учасниці визвольних змагань – Катерини Куйбіди. Сталося так, що за життя Катерини Михайлівни всю велич її письменницького таланту змогли оцінити небагато українців. І завдяки сину нині творчість письменниці мають змогу чути і читати українські патріоти. З душевним жалем, громадський діяч розповідав про тяжку долю своєї матері. Катерина Куйбіда була депортована до таборів суворого режиму у місті Інта. Її звинувачували у причетності до УПА. Щоб пережити лихоліття заслань та знущань каральної системи, юна Катерина Мандрик залишала свої переживання за Батьківщиною на папері – складаючи свою лірику. Василь Степанович перечитував вірші своєї матері під музичний супровід, завдяки якому вони ще більше зачіпали душу слухачів.

Читаючи власні вірші, які теж покладені на музику, поет наголосив, що, на відміну від матері, у нього трішки більше філософської тематики.

Патріотична атмосфера, захопливе читання, гучні оплески панували в стінах острозької бібліотеки. Аудиторія не лише слухала поезію щирих патріотів України, а, бесідуючи, запевняла, що творчість Катерини Куйбіди повинна бути почута кожному патріоту нашої країни. Наразі, як ніколи, ця тема є актуальною. І тому вірним кроком буде введення в шкільну програму творів поетеси. Я переконана, що зустріч не залишила байдужим жодного з присутніх, адже поезія з пророчими рядками є надзвичайно важливою у наш час.
Професійна освіта



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман iconТуристсько-краєзнавчої екскурсії
Археологічні пам’ятки; “Рожева криниця”; геологічні пам’ятки; пам’ятники боїв на Букринському плацдармі
Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман iconВідлуння події Через Острожчину пройшов Всеукраїнський хід миру Іван глушман
...
Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман iconМузично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження І популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, Львів
Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження І популяризації : Матеріали Наукових читань до Дня...
Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман iconРозділ І. Феномен книги як «пам’яті поколінь»
Адже саме пам’ять є тим ланцюжком, що єднає покоління. Пам’ять, матеріально втілена в образі книги, у слові, художніх образах, зображеннях...
Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман iconВідділ освіти Куликівської райдержадміністрації Чернігівської області Районний методичний кабінет
У посібнику пропонується збірка пам’яток для використання на уроках історії. Пропоновані пам’ятки ставлять на меті полегшити роботу,...
Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман iconА джерелознавство. Б археографія. В геральдика. Г археологія
Галузь історичної науки, що вивчає речові (матеріальні) пам’ятки та реконструює за ними
Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман iconПересопницьке Євангеліє – українська національна святиня
Пересопницького Євангелія як визначної рукописної пам’ятки староукраїнської літературної мови й мистецтва
Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман iconКультурні пам’ятки Італії
Визначні міста Італії
Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман iconМіністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж
В пошуковій роботі ґрунтовно подається краєзнавчий матеріал про визначні пам’ятки
Візити Знайомилися з Острогом та тим, як ми бережемо пам’ятки Іван глушман iconКнижкова палата україни імені івана федорова літопис газетних статей державний бібліографічний покажчик України
Археологія. Передісторія. Археологічні пам’ятки


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка