Волкотруб ольга Нилівна



Скачати 348.28 Kb.
Дата конвертації12.05.2017
Розмір348.28 Kb.
ТипАвтореферат


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ

ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМ. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО

ВОЛКОТРУБ Ольга Нилівна


УДК [930.25:050] (73) «1938/2008»


ЖУРНАЛ «THE AMERICAN ARCHIVIST»

ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ АРХІВНОЇ СПРАВИ У США

(1938–2008 рр.)

07.00.06 – історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2015
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі зарубіжних джерел з історії України

Інституту української археографії та джерелознавства

ім. М. С. Грушевського НАН України
Науковий керівник: кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник

МАВРІН Олександр Олександрович,

Інститут української археографії

та джерелознавства ім. М. С. Грушевського,

заступник директора



Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

ПАЛІЄНКО Марина Геннадіївна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра архівознавства

та спеціальних галузей історичної науки,

професор
кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник

ПРИХОДЬКО Людмила Федорівна,

Український науково-дослідний інститут

архівної справи та документознавства,

відділ архівознавства,

завідувач
Захист відбудеться «30» червня 2015 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (адреса: 01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4).
Автореферат розісланий «__» _______ 2015 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. О. Песчаний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вивчення та творче засвоєння прогресивного досвіду економічно розвинених країн світу у будь-якій сфері (включаючи й архівну), безперечно, є корисним і повчальним. На особливу увагу заслуговує вивчення організації архівної справи у Сполучених Штатах Америки.

Архівна система у США, на відміну від архівних систем у країнах Європи, базується на двох рівнях: централізований федеральний та децентралізований штатів, що обумовлено, в першу чергу, специфікою державного та адміністративно-територіального устрою країни, її правової системи, історичними традиціями, ціннісними категоріями, що їх пред’являє суспільство до інформації, а також пізнім структуруванням архівів. До архівної системи належать різні типи і види архівів: державні, муніципальні, громадські (архіви університетів, релігійних товариств), сховища рукописів, підприємницькі, приватні тощо. У США немає єдиного загальнонаціонального архівного законодавства. Правову основу для функціонування архівів усіх типів забезпечують закони кількох рівнів (федерального, штату, місцевої влади).

Визначальне значення для становлення архівної справи у США мало створення у 1934 р. самостійної федеральної установи – Національного архіву США (сучасна офіційна назва – The National Archives and Records Administration) та заснування у 1936 р. Товариства американських архівістів (The Society of American Archivists – далі SAA). Саме з часу функціонування цих двох інституцій можна говорити про організаційне упорядкування і стабілізацію архівної справи.

Незважаючи на помітні відмінності в структуруванні архівних систем США та України, архівістам обох країн доводиться вирішувати тотожні проблеми, пов’язані зі змінами у структурі інформаційних потреб суспільства і новими формами їх задоволення, впровадженням нових електронних технологій, які забезпечують ширший і оперативний доступ до документів тощо. Завдяки фаховому журналу «The American Archivist» (далі – «АА») (заснований 1938 р.) українські архівісти мають змогу ознайомитися з практичними досягненнями американських колег. Слід зазначити, що й розвиток архівознавчої думки в Україні та вивчення історії української архівістики у контексті всесвітньої історії архівів були б значно збідненими без глибокого і всебічного вивчення та осмислення наукового і практичного доробку зарубіжних колег.



Загалом, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається такими чинниками: важливістю сучасних історіографічних студій, присвячених фаховим періодичним виданням як осередкам організації наукової діяльності вчених та практиків відповідної спеціалізації; інформативністю журналу «AA», який протягом усього часу свого функціонування презентував найновіші дослідження в архівній галузі; зацікавленням українських архівістів зарубіжним досвідом розв’язання проблем архівного будівництва, а також потребою у всебічному вивченні і запозиченні кращого зарубіжного досвіду у сфері організації архівної справи. Крім того, актуальність дисертаційного дослідження випливає з потреби окреслити науковий потенціал публікацій на шпальтах «АА» та оцінити вклад друкованого органу SAA в розвиток архівної справи у США. Українські вчені у своїх дослідженнях неодноразово зверталися до праць зарубіжних колег, вміщених у «AA», але комплексно цей журнал не досліджувався.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вивчення обраної теми передбачено науково-дослідними планами Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Зокрема, проблематика дисертаційної роботи пов’язана з плановою темою Інституту «Архівно-документальна спадщина українських зарубіжних громадсько-політичних та культурних діячів ХХ століття» (державний реєстраційний № 01.13; U003098).

Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному дослідженні журналу «AA» в період з 1938 р. до 2008 р. включно, як джерела вивчення архівної справи та архівознавства у США. Досягнення цієї мети передбачає виконання таких завдань:

 проаналізувати стан дослідження теми;

 опрацювати склад джерел, що уможливлюють розкриття теми, визначити їх типо-видовий склад та інформаційний потенціал;

 проаналізувати культурні і наукові передумови створення першого фахового журналу американських архівістів;

 охарактеризувати процес становлення та розвитку журналу, з’ясувати провідні тенденції й засади редакційної політики журналу;

 проаналізувати фаховий рівень журнальних публікацій; визначити основні категорії дописувачів; з’ясувати їхній внесок у розвиток архівної справи;

 здійснити комплексний аналіз доробку фахового наукового журналу американських архівістів із ключових питань архівної справи;

 виконати систематизацію матеріалів журналу і визначити пріоритетні напрями архівознавчих досліджень у США.

Об’єктом вивчення є фахове наукове періодичне видання «The American Archivist».

Предмет дослідження складає комплекс архівознавчих та джерелознавчих публікацій на сторінках журналу «AA», які відображають розвиток архівної науки та архівної справи в США, його повнота та інформаційний потенціал.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на методологічних засадах, пов’язаних із загальнонауковими принципами історизму, наукової об’єктивності, неупередженості, конкретності, системності, опори на історичні джерела, історіографічної традиції. При вирішенні поставлених завдань використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу, історико-критичний, проблемно-хронологічний, математично-статистичний та біографічний методи дослідження. Обрані методи уможливили достовірність отриманих результатів та висновків.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період функціонування журналу за 70 років (1938–2008 рр.). 70 років діяльності – це знакова дата, що зумовлює необхідність підсумків та з’ясування перспектив роботи.

Наукова новизна дослідження полягає у постановці та розробленні теми, яка раніше не отримала всебічного висвітлення у науковій літературі. У дослідженні:

 вперше в українському архівознавстві здійснено комплексний аналіз доробку фахового наукового журналу «AA» з ключових питань архівної справи, де представлені праці американських вчених, які здійснили вагомий вклад в архівознавство як науку; розкрито значення «АA» як провідного науково-практичного журналу з архівної справи у США; охарактеризовано публікації журналу за їх типо-видовою ознакою; укладено бібліографічний покажчик публікацій журналу за 1938–2008 рр. (19 блоків, 1917 бібліографічних описів), що сприятиме ознайомленню вітчизняних архівістів із досягненнями американських колег з основних практичних та теоретичних напрямів архівної справи та архівознавства; висвітлено історію формування архівної колекції SAA, складовою якої є документи редакції журналу.

 дістало подальшого розвитку висвітлення передумов створення та особливостей функціонування фахового товариства архівістів США та його друкованого органу: організація роботи редакційної колегії, тематика публікацій, умови фінансування, категорії дописувачів; персонального вкладу визначних архівістів США Уолдо Г. Ліланда та Маргарет К. Нортон у розбудову SAA і журналу «AA».

Практичне значення дисертації визначається тим, що отримані результати розширюють джерельну базу зарубіжного архівознавства, а також збагачують знання з джерелознавства та історії архівної справи за кордоном. Висновки, узагальнення та фактичний матеріал дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні історіографічних праць з історії зарубіжної наукової періодики, науково-популярних і навчальних посібників, оглядів із зарубіжного архівознавства, а також при розробленні спеціальних курсів у практичній викладацькій роботі у вищій школі.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовані у формі виступів на 7 наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Ольвійський форум – 2011: стратегії України в геополітичному просторі» (Ялта, 2011); IV Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 55-річчю з дня відкриття Одеського історико-краєзнавчого музею «Музей. Історія. Одеса» (Одеса, 2011); Міжнародній конференції «Американські студії» (Сімферополь, 2012); науковій конференції з міжнародною участю «Архівознавчі та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі» (Київ, 2013); Міжнародній конференції «США: історія, суспільство, культура» (Сімферополь, 2013); Чотирнадцятих джерелознавчих читаннях, присвячених 170-річчю створення Київської археографічної комісії (Київ, 2013); XVII Міжнародній науково-практичній конференції «Гуманитарные науки в XXI веке» (Москва, 2013).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 10 наукових публікаціях, підготовлених автором дослідження одноосібно. З них 4 – у фахових виданнях України, 1 – у фаховому виданні, включеному до міжнародної наукометричної бази РИНЦ, 5 – матеріали конференцій.

Структура дисертаційного дослідження зумовлена її метою, завданнями і характером дослідження. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів (які, у свою чергу, поділяються на підрозділи), загальних висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. Обсяг основного тексту дисертації – 179 с., перелік джерел і літератури складає 25 с. (212 бібліографічних описів джерел, 63 – літератури), додатки – 151 с. Загальний обсяг дисертації – 355 с.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження, його хронологічні рамки та методологічну основу, розкрито наукову новизну праці, практичне значення отриманих результатів, подано відомості про зв’язок праці з науковими програмами і темами, рівень апробації положень і висновків.

У першому розділі «Історіографія, джерельна база та методи дослідження» з’ясовано рівень науково-теоретичної розробленості теми, охарактеризовано джерельну базу дослідження, наведено основні наукові методи, використані в роботі над дисертацією.

У підрозділі 1.1. «Стан наукового розроблення питання» на основі проблемно-хронологічного принципу проаналізовано історіографічний доробок американських, радянських, російських та українських учених, який засвідчив, що зазначені наукові питання не були об’єктом спеціального комплексного джерелознавчого дослідження.

З’ясовано, що найповніше висвітлення діяльність SAA та його друкованого органу – журналу «AA» знайшло у працях американських авторів: президентів, членів Ради SAA, головних редакторів журналу, провідних науковців: Альберта Р. Ньюсома, Філіпа К. Брукса, Філіпа П. Мейсона, Карла Л. Тревера, Вільяма Ф. Бердсела, Дж. Френка Кука та ін. Повноті праць, в яких осмислювалася роль SAA та журналу у становленні та розвитку архівної справи в країні, здійснювався аналіз публікацій журналу щодо їх тематики, категорій дописувачів, становища жінок в архівній професії, висвітлювався процес трансформування журналу в цифрове видання тощо, сприяв такий важливий фактор для досліджень, як можливість вивчати безпосередньо архівні документи SAA і журналу, використовувати інтерв’ю та спогади президентів SAA, членів Ради та редакторів, а також мати безпосередній доступ до всіх чисел журналу. Саме у такому контексті підготовлені праці Френка Г. Бурке, Мері С. Стефенсон, Девіда Бірмана, Мейбл Е. Дютріх, Мішель Ф. Пацифіко, Ричарда Дж. Кокса, Люка Дж. Гілліланда-Світланда, Б. Бротмена, Поля Конвея та Вільяма  Е. Лендіса.

У радянській історіографії праць, в яких висвітлювався б стан архівної справи у США, а також присвячених SAA та журналу, – небагато, і більшість із них мають фрагментарний характер, за винятком навчального посібника Н. Бржостовської (1971) та монографії Є. Старостіна (1997), які на той час були значним внеском у вивчення історії архівної справи зарубіжних країн. Всі інші – це, здебільшого, аналітичні та реферативні огляди, що базуються на публікаціях американських авторів. Огляди друкувалися окремими виданнями або в журналах «Исторический архив» та «Советские архивы». У пострадянський період у російській історіографії варто відзначити навчальний посібник «Архивы в современном мире» О. Леонтьєвої (2004), в якому окремий розділ присвячено питанню управління архівами у США.

Здобутки українських архівістів, їхні проблеми та плани стали відомі світовій архівній спільноті починаючи з 1956 р., коли Архівне управління МВС України отримало офіційне членство у МРА. Відтоді ж розпочалася й співпраця між українськими та американськими вченими й архівістами, інформація про яку вміщувалася у фаховому журналі «Архіви України».

З проголошенням незалежності України в українських архівістів з’явилося значно більше можливостей для вивчення зарубіжного досвіду та роботи з американськими джерелами. Так, українські дослідники вивчали історію створення Національного архіву США; висвітлювали участь українських архівів у глобальному проекті оцифровування метричних документів, що здійснювався Генеалогічним товариством штату Юта; виявляли та вивчали документи архівної україніки в США. До праць зарубіжних колег, уміщених в «АА», неодноразово зверталися у своїх дослідженнях українські науковці І. Антоненко, Г. Боряк, Л. Зашкільняк, І. Матяш, М. Палієнко, Л. Приходько, К. Селіверстова, С. Сельченкова та ін.

Узагальнюючі праці, де висвітлено роль США у створенні МРА, особливості функціонування архівної системи у США, вплив на розвиток архівознавства у США Теодора Р. Шелленберга, заснування SAA та його друкованого органу належать В. Лозицькому, Г. Боряку, І. Матяш, М. Палієнко. Ґрунтовнішим дослідженням становлення та розвитку архівної справи в США є монографія та захищена на її основі докторська дисертація Л. Левченко, де окремий розділ присвячено товариствам архівістів США, у тому числі – SAA. Окремий підрозділ цього ж розділу під назвою «Архівна періодика – «голос професії архівістів США» присвячено періодичним виданням професійних організацій архівістів США, зокрема, журналу «AA». Переважна більшість публікацій американських авторів, використаних у роботі – це публікації журналу «AA». Разом із тим, Л. Левченко не ставила завдання комплексного дослідження журналу як джерела вивчення історії архівної справи у США.

Підрозділ 1.2. «Джерельна база» присвячений аналізу специфіки комплексу джерел, який склав основу дисертації.

Особливість джерельної бази дисертації полягає у дослідженні окремого періодичного видання. Її основу складають друковані матеріали журналу «AA» за 70 років функціонування (1938–2008), які є у вільному доступі в мережі Internet. За жанровою та типо-видовою класифікацією публікації журналу можна умовно поділити на кілька основних груп:

1. Програмні (установчі) документи SAA та його друкованого органу; статті-звернення президентів SAA, які мають програмний характер, та головних редакторів журналу. Ця група джерел дає змогу проаналізувати засадничі принципи і особливості функціонування SAA, організацію роботи редакційної колегії журналу, складові її видавничої політики та окреслити соціокультурні умови, в яких діяли SAA та журнал у різний час.

2. Наукова та науково-популярна продукція (статті, есе, рецензії, огляди тощо), яка посідає чільне місце в журналі, вирізняється надзвичайно широкими проблемно-тематичними межами. Американські вчені та вчені з інших країн, а також архівісти-практики оприлюднюють тут результати своїх наукових та науково-практичних досліджень, спрямованих на розвиток архівної науки та практики.

3. Статті з історії, організації та діяльності архівних установ та сховищ рукописів; описи: архівних будівель, обладнання для зберігання архівних документів та рукописів; повідомлення про створення та поповнення архівних колекцій. Найбільша кількість статей з цієї тематики припадає на період, коли журнал та його головний редактор фінансувалися Національним архівом США (1949–1980 рр.).

4. Інформаційно-хронікальні (бібліографічні і хронікальні нотатки, некрологи, повідомлення, репортажі та ін.) публікації в журналі охоплюють найважливіші події архівного життя. Найчастіше зустрічаються інформаційні нотатки про поточні події міжнародного архівного життя, зокрема, про міжнародні конгреси архівів та міжнародні конференції «Круглого столу» архівів.

У видовому плані тут домінують хронікальні нотатки, повідомлення та некрологи, де подається інформація про наукове, культурно-освітнє, громадське та суспільно-політичне життя, а також важливі біографічні відомості про американських науковців, архівістів, істориків тощо.

5. Серед аналітично-оглядових публікацій («кореспонденції», огляди, рецензії тощо) у журналі домінують рецензії. У них переважно висвітлюються власні та іноземні видання і книги.

За дисциплінарно-фаховою належністю публікації журналу можна поділити на такі категорії: спеціальні історичні дисципліни (архівознавство, генеалогія, історична бібліографія та ін.), історія, історіографія, етнографія, статистика, демографія, правознавство тощо.

За національною репрезентацією серед авторів, звичайно, домінують американські вчені й дописувачі, але публікуються й праці з архівознавства як визначних учених, так і архівістів-практиків з інших країн – Англії, Індії, Канади, Китаю, Росії, Франції, Японії тощо.

Важливим джерелом дослідження стану архівної справи у США є офіційний сайт SAA та укладені американськими і канадськими авторами бібліографічні покажчики, що стали основою для укладення автором дослідження бібліографічного покажчика публікацій журналу.

Опис документів колекції SAA (автор – Майкл Долейн) представлено на веб-сайті Бібліотеки Університету Вісконсіну-Мілуокі, де зараз зберігається ця колекція. Колекція має назву «Документи Товариства американських архівістів». Хронологічні межі – з 1935 р. до сьогодення. Документи журналу «AA» за 1936–2001 рр. зберігаються в окремому контейнері, якому присвоєно шифр 200/07 (підгрупа 7. «The American Archivist»).

У підрозділі 1.3. «Методи дослідження» описано методи роботи з джерельним комплексом.

Під час окреслених завдань автором дослідження використовувалася вся сукупність наукових методів, засобів та правил, які пов’язані з пошуком, відбором, всебічним критичним аналізом джерел та подальшим їх використанням. Застосовувалися фундаментальні теоретичні методи сучасного джерелознавства та архівістики. При аналізі публікацій журналу були застосовані методи загальнонаукового (класифікації, узагальнення, синтезу) та історичного дослідження (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-системний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний).

Значний обсяг публікацій за великий часовий проміжок зумовив застосування також математично-статистичних методів дослідження, а саме: контент-аналізу та вибірки. Основним джерелом контент-аналітичного дослідження були публікації журналу. Завдяки цьому методу було отримано інформацію про кількісні показники публікацій з кожної теми, представленої на сторінках журналу за досліджуваний період. Доцільність застосування методу вибірки зумовлена потребою аналізу значної кількості публікацій з кожного напряму діяльності архівних установ, суцільне вивчення яких є фізично складним. Згідно з методом вибірки, дослідження сукупності текстів з певної тематики відбувалося на основі вивчення їх репрезентативної частини. Тому автор дослідження вдався до штучної випадкової вибірки публікацій з кожної проблеми.

Важливе значення надавалося використанню методу критичного аналізу і синтезу джерельного та історіографічного матеріалу. З цих позицій було проаналізовано публікації в журналі у їх багатожанровій та тематичній різноплановості з метою усвідомлення і визначення причин, обставин і чинників розвитку архівної справи у США. При висвітленні вкладу американських учених у розвиток архівної справи у США були застосовані методи біографістики, що дало можливість доповнити вже відомі біографічні дані про життя, наукову та громадську діяльність цих осіб.

У другому розділі «Виникнення першого фахового журналу американських архівістів «The American Archivist» та його організаційно-видавнича діяльність» висвітлено передумови створення й початки діяльності SAA та його друкованого органу; становлення та розвиток журналу, редакційну політику. Окремо розглянуто вклад Уолдо Г. Ліланда і Маргарет К. Нортон у розбудову SAA та журналу.

У підрозділі 2.1. «Культурні й наукові передумови виникнення Товариства американських архівістів та його друкованого органу» коротко окреслено діяльність: перших зберігачів документів – історичних товариств, бібліотек, архівів; Американської історичної асоціації та створених нею комісій – Комісії з питань історичних рукописів (1895) і Комісії з питань державних архівів (1898); заснованого у 1934 р. Національного архіву США. Висвітлено зусилля групи передових учених щодо організації фахового товариства.

Обґрунтовано, що потреба у створенні окремої незалежної організації архівістів обумовлювалася тогочасним становищем архівних установ. По-перше, існувала нагальна потреба в розробленні та прийнятті основоположних архівних законодавчих рішень, по-друге, було необхідно привернути увагу посадових осіб до архівних проблем та розвивати серед національної спільноти усвідомлення важливості діяльності архівів як зберігачів пам’яті американського народу, по-третє, все більшого розвитку набувала диференціація між істориками та архівістами. Тому 29 грудня 1936 р. на Конференції архівістів у м. Провіденс (штат Род Айленд) було утворене Товариство американських архівістів та прийняті його Конституція і Статут.

На першому засіданні, яке відбулося у червні 1937 р., SAA прийняло рішення стати практичною самодостатньою установою архівістів для вирішення комплексних архівних проблем, заохочуючи зовнішні відносини з усіма архівними установами, освітніми органами та суспільством, а також сприяти розвитку архівної професії в США шляхом організації періодичних зустрічей архівістів та фахового видання – офіційної трибуни SAA. Дотримуючись курсу, визначеного на початку діяльності, SAA неухильно сприяє розвитку архівної справи та архівної професії в країні, співробітництву між архівістами та істориками, розробляє принципи архівної економіки, забезпечує ідентифікацію, збереження та користування документами, що мають історичну цінність, задовольняє наукові, освітні та інформаційні потреби суспільства.

У підрозділі 2.2. «Становлення та розвиток журналу «The American Archivist» розглянуто процес створення журналу, окреслено його завдання; визначено основні категорії дописувачів; висвітлено зміни в структурі, переведення з друкованого варіанту у друкований+електронний.

З моменту виходу першого числа у січні 1938 р. і до 1998 р. журнал видавався 4 рази на рік, з 1998 р. він виходить двічі на рік. Загалом упродовж досліджуваного періоду – 1938–2008 рр. – вийшло 72 томи журналу у 262 випусках. Загальна кількість авторів і дописувачів журналу за цей період складає близько 1500 осіб. Основні категорії дописувачів – університетські вчені, президенти SAA, Архівісти США, керівники та працівники Національного архіву, регіональних архівних відділень у федеральних центрах документації, президентських бібліотек, сховищ рукописів, бібліотек університетів тощо. Їхні праці є важливим і цінним джерелом для вивчення розвитку усіх напрямів архівної справи. Серед авторів журналу – такі відомі вчені, як: Маргарет К. Нортон, Олівер В. Холмс, Альберт Р. Ньюсом, Роберт Д. В. Коннор, Ернст М. Познер, Крістофер Кріттенден, Уолдо Г. Ліланд, Лестер Дж. Каппон, Солон Дж. Бакк, Вейн С. Гровер, Лестер К. Борн, Роско Р. Хілл, Джеральд Хем, Х’ю А. Тейлор, Теодор Р. Шелленберг, Френк Боулс, Марк Грін, Чарльз Доллар, Лучіана Дуранті, Френк Б. Еванс, Террі Кук, Террі Іствуд та ін.

Перші числа журналу мали такі рубрики: «Research Articles» («Науково-дослідні статті»), «Book Reviews» («Огляд видань»), «Abstracts» («Анотації архівних видань»), «Shorter Notices» («Короткі повідомлення»). У процесі роботи над виданням журналу постійно тривав пошук найбільш оптимальної його структури. На початок XXI ст. остаточно виробилася така організаційна структура журналу: «Research articles» («Науково-дослідні статті»); «Case Studies» («Тематичні дослідження»); «Perspectives» («Коментарі»); «International Scene» («Міжнародна арена»); «Forum» («Форум»); «Reviews» («Оглядові рубрики»). Якщо перші випуски журналу мали обсяг 50 сторінок, то сьогоднішні випуски – 500-700 сторінок (весняний та зимовий номери). З серпня 2007 р. розпочато роботу над повним цифровим перетворенням усіх випусків журналу, починаючи з першого. На сьогодні в мережі Internet представлені електронні версії публікацій з 1938 р. до 2009 р. включно. Згідно з дослідженням Австралійської дослідної ради, проведеним у 2010 р., «AA» увійшов до числа 20-ти кращих наукових журналів у сфері бібліотечних та інформаційних досліджень.

У підрозділі 2.3. «Головні редактори, провідні тенденції та практичні засади редакційної політики журналу» розглянуто обставини обрання першого редактора «АА», його редакторську політику; охарактеризовано перші випуски журналу; проаналізовано заходи, здійснювані президентами SAA та головними редакторами з метою розбудови, популяризації видання, покращення його змісту та структури.

Питання щодо обрання та функцій головного редактора журналу регулюється п. 6. Статуту SAA. Влітку 1937 р. на цю відповідальну посаду було обрано Теодора К. Піза (1887–1948), на той час професора історії Університету штату Іллінойс у мм. Урбані і Шампейні. Головним редактором журналу Теодор К. Піз пробув майже три строки (загалом – вісім років). В основному його редакторська діяльність була спрямована на широке вивчення та аналітичну публікацію європейської архівної традиції.

Наступницею Теодора К. Піза була Маргарет К. Нортон, Державний архівіст штату Іллінойс (1922–1957), яка керувала журналом з липня 1946 р. до 1948 р. Основним досягненням її як редактора було спрямування тематики публікацій журналу у більш практичну площину.

Після Маргарет К. Нортон журналом опікувалися: Карл Л. Тревер (1949–1956), Г. Філіп Бауер (1957–1959), Кен Мунден (1960–1968), Гарольд Т. Пінкетт (1968–1971), Едвард Велдон (1972–1975), Чарльз Ф. В. Кукер (1975–1978), Вірджинія С. Парді (1978–1981), Френк Х. Макаман (1982), Єва С. Мозлі (1982), Гарольд П. Андерсен (1982), Дж. Р. К. Кантор (1982), Мері Е. Роуел (1983), Чарльз Р. Шульц (1983–1985), Джулія М. Янг (1986–1988), Девід Клаасен (1989–1991), Ричард Дж. Кокс (1991–1995), Філіп Б. Еппард (1996–2005), Мері Дж. Пуг (2006–2011), Грегорі С. Хантер (з 2012 р. дотепер).

З’ясовано, що провідну роль у розвитку журналу відігравало керівництво SAA, яке, по суті, й визначало основні засади його діяльності. Основні завдання, які ставили перед собою головні редактори, передбачали: дотримання високих стандартів своїх попередників; зміна стилю й акцентів журналу відповідно до зміни професійних зацікавлень архівістів; представлення та стимулювання креативних думок з архівної справи; запровадження нових рубрик із метою «надання легітимності різним формам вираження»; представлення останніх розробок у різних сферах діяльності архівної галузі; ширше висвітлення новин в архівній сфері, як внутрішніх, так і за кордоном.

У підрозділі 2.4. «Визначні архівісти США Уолдо Г. Ліланд і Маргарет К. Нортон: їх вклад у розбудову Товариства американських архівістів і журналу «The American Archivist» розкрито вплив цих учених на становлення й розвиток архівної професії та архівної справи у США.

Уолдо Г. Ліланд (1879–1966) – історик та архівний теоретик, 2-й президент SAA (1939–1941). Саме Уолдо Г. Ліланду належала ідея скликання першої конференції архівістів (1909), де обговорювалися загальні архівні проблеми з метою розроблення раціональних принципів архівної економії. Багато зусиль доклав Уолдо Г. Ліланд разом із Джоном Ф. Джеймсоном до створення Національного архіву. Особливо великою була заслуга Уолдо Г. Ліланда у створенні SAA. Він надав архівній професії певної згуртованості та сприяв створенню принципово нового типу кар’єри. У 1939 р. Уолдо Г. Ліланд був обраний президентом SAA. Його діяльність припала на період Другої світової війни. Серед інших заходів щодо збереження архівів у воєнний час, ним у складі SAA було створено 4 спеціальні комітети: захисту архівів від загроз війни; збереження архівів у надзвичайних ситуаціях; історії та утворення державних установ з надзвичайних ситуацій; збирання та збереження документів з історії надзвичайних ситуацій.

Маргарет К. Нортон (1891–1984) по праву вважається одним із найвпливовіших піонерів американської архівної сфери. Більш ніж 60 років активно працювала вона на архівній ниві, обіймаючи різні посади, зокрема: Державний архівіст штату Іллінойс (1922–1957), 4-й президент SAA (1943–1945), головний редактор «The American Archivist» (1946–1947). Особливо вагомим був вклад Маргарет К. Нортон у створення SAA. Ще у 1929 р. вона наполягала на необхідності виокремлення архівної професії та заснування незалежної організації архівістів. Значним був також вклад Маргарет К. Нортон у розвиток архівної справи в США як редактора «AA».

Третій розділ «Теорія і практика архівної справи у публікаціях журналу «The American Archivist» присвячений висвітленню інтерпретації на сторінках журналу актуальних проблем із ключових аспектів архівної справи у США.

У підрозділі 3.1. «Теорія архівної справи у США в обговоренні журналу «The American Archivist» досліджувалося питання репрезентації теорії архівної справи, яка є однією з важливих складових архівознавства.

Питання архівної теорії постійно були предметом обговорення американських учених: Теодора Р Шелленберга, Дж. Філіппа Бауера, Джона В. Робертса, Террі Іствуда, Ричарда Дж. Кокса, Гарольда Т. Пінкетта, Еріка Кетелаара, Лучіани Дуранті, Террі Кука, Мейнарда Брічфорда, Френка Бурке, Леонарда Раппорта, Лестора Дж. Каппона, Барбари Крейг та ін. Найактивніше обговорювалися проблеми унормування архівної термінології; експертизи цінності та відбору документів для архівного зберігання; класифікації документів та керування документаційними процесами тощо. Завдяки статтям, присвяченим архівній теорії, можна прослідкувати, як розвивалися основоположні принципи та положення архівознавчої думки в США.

У підрозділі 3.2. «Питання архівної освіти та регламентації доступу до архівів у публікаціях журналу «The American Archivist» здійснено вибірковий огляд статей американських учених та архівістів-практиків, в яких висвітлювалися аспекти підготовки архівних кадрів; проблеми доступу та використання документів.

Питання підготовки кваліфікованих фахівців для архівної галузі посідає одне з чільних місць на сторінках журналу. Зокрема, дописувачі журналу піднімали такі питання: аналіз архівної освіти у США; обсяг знань, якими має володіти архівіст; функціонування короткострокових курсів для підготовки архівістів, створення повноцінних стаціонарних факультетів в університетах, підготовка програм післядипломної освіти та програм для підготовки осіб із науковим ступенем доктора (DrPhil), розроблення програми сертифікації архівістів; інтеграція вищих освітніх архівних програм із державними програмами історичної освіти; скорочення існуючої дистанції між архівною освітою і практикою; підготовка управлінських кадрів для архівної галузі.

Незважаючи на керівні принципи та кодекси, етика доступу до інформації в США, як і в інших країнах, є найбільшою юридичною проблемою, яка постає перед архівістами. Проблеми доступу та використання документів, особливо конфіденційних, неодноразово були предметом обговорення на сторінках журналу. Ці питання розглядали: Альберт Р. Ньюсом, Філіп С. Брукс, Роланд М. Бауман, Джоан Хофф-Вілсон, Девід Е. Хорн, Хелена С. Деніельсон, Алан Рейтман та ін.

У підрозділі 3.3. «Інформатизація архівної галузі, реставрація документів та історичних рукописів на сторінках журналу «The American Archivist» висвітлено особливості формування національної архівної інформаційної системи; подано огляд публікацій з цього питання та з проблем реставрації документів.

З’ясовано, що у США стрімке впровадження нових інформаційних технологій в усі сфери діяльності країни почалося у 1960-х роках. Цей процес торкнувся також архівної сфери, і роль архівів почала змінюватися на національному рівні. Проблеми інформатизації активно обговорювалися на сторінках журналу. Загалом за досліджуваний період тут опубліковано 174 праці. Питанням реставрації документів та історичних рукописів присвячено порівняно небагато (55) статей, але вони є надзвичайно інформативними. Їх автори (В. Дж. Барроу, Тернер Роберт В. С., Елеанор К. Бішоп, В. Х. Спак, Р. Дж. Блеквелл, Дж. М. Соха, Стівен Річі та ін.) презентують власні здобутки з цього важливого практичного питання.
У висновках узагальнено основні результати дослідження, що виносяться на захист:

1. Аналіз стану наукового опрацювання теми засвідчив факт відсутності у вітчизняному джерелознавстві комплексної систематизованої праці, де предметом дослідження був би журнал «AA» як джерело вивчення архівної справи у США. Встановлено, що, незважаючи на наявність значної кількості наукових, переважно англомовних праць, в яких так чи інакше згадується чи осмислюється функціонування SAA та його друкованого органу, комплексного концептуального аналізу і синтезу основної проблематики вміщених на сторінках «AA» публікацій здійснено не було. З’ясовано, що найбільш вдалими спробами наукової оцінки ролі «AA» в американській історіографії є праці учених США, які базуються, головно, на архівних джерелах.

2. Встановлено, що матеріали журналу є інформаційно насиченим джерелом із вивчення перебігу та результатів актуальних досліджень у сфері архівістики та думок і поглядів фахівців щодо теоретичного і практичного розвитку архівної справи у Сполучених Штатах і за кордоном.

Джерелознавчий аналіз публікацій в «AA» дозволяє виокремити за тематичною ознакою такі комплекси: програмні (установчі) документи SAA та його друкованого органу; історія, організація та діяльність архівних установ і сховищ рукописів, описи архівних споруд, повідомлення про створення та поповнення архівних колекцій; архівна теорія (експертиза цінності, придбання і знищення документів; класифікація і описування документів й історичних рукописів, включаючи путівники; організація доступу до документів, послуги, що надаються архівами, користування документами, публікація документів й історичних рукописів; розвиток архівної термінології; науково-методична робота архівних установ); інформатизація архівної справи; питання фізичного збереження і реставрації документів та історичних рукописів, мікрофільмування; професіоналізація та освіта архівістів, зберігачів рукописів та інших працівників архівних установ; міжнародне співробітництво архівної галузі США; бібліографія, рецензії, огляди; персоналії.

Джерельна база дисертації вирізняється видовою різноманітністю джерел та всебічністю охоплення ними предмету дослідження. Загалом, вона є достатньо репрезентативною і тим самим спроможна забезпечити досягнення мети дослідження та вирішення поставлених завдань.

3. У ході дослідження з’ясовано, що виникнення SAA у 1936 р. стало логічним наслідком інтенсивного розвитку архівів, активних обговорень та швидкого формування суспільної думки щодо необхідності самоорганізації працівників архівів і створення такої національної координуючої установи, яка б: взяла на себе вироблення головних архівних принципів, їх впровадження та розв’язання назрілих проблем у розвитку архівної економіки; акумулювала та узагальнювала корисну інформацію; сприяла обговоренню актуальних питань архівної теорії і практики та обміну досвідом; стимулювала експериментування, дослідження та пошук «загального знаменника» в архівній практиці, процедурах та ідеології архівістики; заохочувала продуктивне навчання у багатьох сферах знання.

4. Доведено, що одним із важливих напрямів діяльності SAA стало видання фахового журналу «AA», перше число якого побачило світ у січні 1938 р. Журнал, який став трибуною для обговорення нагальних питань архівної галузі, презентує результати актуальних досліджень та думки стосовно теоретичного і практичного розвитку архівної справи у Сполучених Штатах та за кордоном шляхом публікування статей провідних фахівців, дослідників, аналітичних і прогностичних матеріалів, рецензій на важливі архівні видання, а також оглядів новинок фахової літератури, веб-сайтів та виставок. Про актуальність і швидке реагування на сучасні виклики в архівній сфері свідчить тематика статей, що друкуються в «АА» упродовж останніх років.

Становлення та розвиток журналу відбувалися поступально, відповідно до вимог часу і стану архівної сфери у Сполучених Штатах. З’ясовано, що протягом 1949–1980 рр. фінансування журналу здійснював Національний архів США, відповідно, він мав певний вплив на редакційну політику і тематику публікацій. Встановлено, що з невеликого за обсягом журналу з мінімальною кількістю рубрик в початкові роки існування видання, «AA» нині перетворився на найпопулярніший і найавторитетніший архівний журнал у США, до публікацій в якому часто звертаються фахівці з інших країн. Журнал має один із найвищих рейтингів серед фахових наукових часописів світу. Здійснено паралельний випуск друкованої і електронної версій «AA», переведення в електронну версію номерів, починаючи з першого. Нині у виданні налічується 6 рубрик, у межах яких висвітлюються важливі практичні та теоретичні аспекти діяльності архівної системи у США.

З’ясовано, що саме керівництво SAA визначало інтелектуальні риси журналу, а також пріоритети й засади його редакційної політики. Основним своїм завданням редактори вбачали наповненість журналу актуальними матеріалами та належний змістовний рівень вміщуваних у ньому статей. Разом із тим, необхідно відзначити високий інтелектуальний потенціал керівників журналу, про що свідчать як їхні програмні статті, так і напрями редакційної політики.

Тематика статей, а відповідно й поява нових рубрик у журналі визначалися, насамперед, дописувачами та читачами і відображали розвиток архівознавчої думки в США, практичні потреби архівних установ, запровадження нових архівних форм і видів роботи, технологічних процесів, зумовлених науково-технічним прогресом. Журнал достатньо точно відображає інтелектуальний рівень американських архівістів, їхні здобутки, є об’єктивним літописом архівної сфери.

5. З’ясовано, що фаховий рівень журнальних публікацій в «AA» є надзвичайно високим. Серед авторів журналу – такі відомі вчені, як-от: Маргарет К. Нортон, Олівер В. Холмс, Альберт Р. Ньюсом, Роберт Д. В. Коннор, Ернст Познер, Крістофер Кріттенден, Уолдо Г. Ліланд, Лестер Дж. Каппон, Солон Дж. Бакк, Вейн С. Гравер, Лестер К. Борн, Роско Р. Хілл, Джеральд Хем, Теодор Р. Шелленберг, Френк Боулс, Марк Грін, Чарльз Доллар, Лучіана Дуранті, Френк Б. Еванс, Террі Кук, Террі Іствуд та ін. Їхні теоретичні праці, практичні здобутки мали визначальний вплив на розвиток архівної справи в США. Зокрема, вагомий внесок у процес формування сучасної архівної професії у США здійснили Теодор Р. Шелленберг, Уолдо Г. Ліланд, Маргарет К. Нортон, Солон Дж. Бакк, Альберт Р. Ньюсом. Їхні праці, вміщені на сторінках «AA», стали фундаментом, на якому базується сучасна архівістика у США.

Серед дописувачів журналу визначено низку основних категорій. Найбільшу групу складають науковці, далі – державні службовці: президенти SAA, які не тільки зверталися до читачів журналу зі вступним чи прощальним словом, а й презентували свої наукові праці з теоретичних і прикладних проблем архівістики, Архівісти США, члени Ради SAA. Друга, досить чисельна категорія дописувачів – працівники Національного архіву США, керівники та працівники регіональних архівних відділень у федеральних центрах документації, президентських бібліотек, сховищ рукописів, бібліотек університетів тощо, дослідження яких базуються на практичному досвіді. Праці цих дописувачів є важливим і цінним джерелом для вивчення розвитку практично всіх напрямів архівної справи у США та світі.

За національною репрезентацією серед авторів, звичайно, домінують американські вчені й дописувачі, але публікуються й праці з архівознавства як визначних вчених, так і архівістів-практиків з інших країн – Англії, Індії, Канади, Китаю, Росії, Франції, Японії тощо.

6. На підставі проведеного комплексного аналізу доробку «АA» з’ясовано, що журнал за сім десятиліть своєї діяльності зробив вагомий вклад у розвиток сучасного архівознавства не тільки в Америці, а й у всьому світі, а також у розширення джерельної бази вивчення архівної справи у США. Щодо характеру представлених на сторінках журналу матеріалів, то їх аналіз дозволяє констатувати домінування публікацій практичного характеру, що цілком відповідає цілям журналу: служити кожному окремому члену професії і забезпечити його саме тією інформацією, якої він потребує. Особливу значущість має висвітлення у статтях архівістів-практиків новаторських ідей та підходів до основних напрямів роботи архівів.

Встановлено, що завдяки широкому спектру порушуваних на сторінках «АА» проблем, журнал став віддзеркаленням усіх важливих процесів, що відбувалися у ході становлення та розвитку архівної системи у США. Презентовані на сторінках журналу публікації мають велике значення для сучасних архівознавчих досліджень у всьому світі.

7. За підсумками систематизації матеріалів журналу за 1938–2008 рр. з’ясовано, що протягом зазначеного періоду чільне місце на сторінках журналу посідають публікації, присвячені питанням освіти архівістів та їх працевлаштування; стану архівної справи за кордоном та міжнародному архівному співробітництву; розвитку інформаційних технологій та їх застосуванню в архівах; а також таким практичним напрямам роботи архівів, як-от: керування сучасними документаційними процесами; експертиза цінності, придбання та знищення документів; фізичне збереження і реставрація документів й історичних рукописів; класифікація та описування документів й історичних рукописів; користування документами та регламентація доступу до них. Досить широко висвітлювалася діяльність SAA, особливо участь у роботі конгресів та конференцій, як у США, так і за кордоном.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові праці, в яких опубліковані

основні результати дисертаційного дослідження:
1. Волкотруб О. Н. З історії Товариства американських архівістів / О. Н. Волкотруб // Архіви України. – 2011. – № 1. – С. 178–191.

2. Волкотруб О. Н. Товариству американських архівістів – 75 років / О. Н. Волкотруб // Архіви України. – 2012. – № 1. – С. 245–248.

3. Волкотруб О. Публікації з питань оцінки та відбору документів для архівного зберігання у США на сторінках журналу «The American Archivist» (1940–2002 рр.) / Ольга Волкотруб // Студії з архів. справи та документознавства. – Київ, 2013. – Т. 21. – С. 7–17.

4. Волкотруб О. Конституція та Статут Товариства американських архівістів (1936 р.) / Ольга Волкотруб // Пам’ятки : археогр. щорічник. – Київ, 2013. – Т. 14. – С. 57–67.

5. Волкотруб О. Н. Підготовка у США фахівців для архівних установ / О. Н. Волкотруб // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – 2014. – Вип. 41. – С. 121–127.
Опубліковані праці апробаційного характеру:
6. Волкотруб О. Н. Жінки та архівна професія в США [Електронний ресурс] / О. Н. Волкотруб // Американские студии : сб. докл. и выступлений по материалам междунар. конф., 30 нояб. 2012 г. / Таврич. нац. ун-т им. В. И. Вернадского, Ист. ф-т, Каф. новой и новейшей истории. – Симферополь, 2012. – С. 40–45. – Режим доступу: http://amstud.crimea.edu/tezis.pdf

7. Волкотруб О. З історії формування архівної колекції Товариства американських архівістів / Ольга Волкотруб // Архівознавчі та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі : матеріали наук. конф. з міжнар. участю, 14 берез. 2013 р., м. Київ. – Київ, 2013. – С. 25–29.

8. Волкотруб О. Н. Освещение вопросов информатизации архивного дела в США на страницах журнала «The American Archivist» (1961–2009 гг.) / Волкотруб Ольга Ниловна // Гуманитарные науки в XXI веке : материалы XVII Междунар. науч.-практ. конф. (10.12.2013). – Москва : Спутник+, 2013. – С. 7–18.

9. Волкотруб О. Н. Теодор Кельвін Піз – перший редактор (1938–1946 рр.) часопису «The American Archivist» [Електронний ресурс] / О. Н. Волкотруб  // США: история, общество, культура : сб. докл. междунар. конф., 5 апр. 2013 г. / Таврич. нац. ун-т им. В. И. Вернадского, Ист. ф-т, Каф. новой и новейшей истории. – Симферополь, 2013. – С. 29–31. – Режим доступу: http://usa-hsc.crimea.edu/tezis.pdf
Опубліковані праці, які додатково відображають

результати дисертаційного дослідження:
10. Волкотруб О. Теодор Шелленберг – фундатор нових освітніх програм в галузі архівної та бібліотечної справи Північної Америки / Ольга Волкотруб // Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею. – 2011. – № 10. – С. 64–69.
АНОТАЦІЯ
Волкотруб О. Н. Журнал «The American Archivist» як джерело вивчення історії архівної справи у США (1938–2008 рр.). – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Київ, 2015.


У дисертації на основі широкого кола джерел досліджено передумови заснування і діяльність Товариства американських архівістів та його друкованого органу – журналу «The American Archivist». Проаналізовано організацію роботи редакційної колегії, умови фінансування, тематику публікацій, категорії дописувачів. Здійснено комплексний аналіз доробку журналу з ключових питань архівної справи, де представлені праці американських вчених, які здійснили вагомий вклад в архівознавство як науку.

Виклад матеріалів дисертації доповнюють додатки: бібліографічний покажчик публікацій журналу «The American Archivist» за 1938–2008 рр. (19 блоків, 1917 бібліографічних описів); співвідношення основної тематики публікацій у журналі за 1938–2008 рр.; список президентів SAA; список головних редакторів журналу.



Ключові слова: SAA, журнал «The American Archivist», архівна справа у США, архівна освіта, експертиза цінності та відбір документів, архівна термінологія, доступ до архівів, інформатизація архівної галузі.
АННОТАЦИЯ
Волкотруб О. Н. Журнал «The American Archivist» как источник изучения истории архивного дела в США (1938–2008 гг.). – На правах рукописи.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук за специальностью 07.00.06 – историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. – Институт украинской археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины, Киев, 2015.


В диссертации на основании широкого круга источников исследованы предпосылки создания и деятельности Общества американских архивистов и его печатного органа – журнала «The American Archivist». Проанализированы организация работы редакционной коллегии, условия финансирования, тематика публикаций, категории авторов. Осуществлен комплексный анализ публикаций журнала по ключевым вопросам архивного дела, где представлены работы американских ученых, внесших весомый вклад в архивоведение как науку.

Изложение материалов диссертации дополняют приложения: библиографический указатель публикаций журнала «The American Archivist» за 1938–2008 гг. (19 блоков, 1917 библиографических описаний); соотношение основной тематики публикаций в журнале за 1938–2008 гг.; список президентов SAA; список главных редакторов журнала.



Ключевые слова: SAA, журнал «The American Archivist», архивное дело в США, архивное образование, экспертиза ценности и отбор документов, архивная термінологія, доступ к архивам, информатизация архивной отрасли.
ANNOTATION
Volkotrub O. N. «The American Archivist» journal as the source of study of the history of archival affairs in USA (1938–2008). on the rights of manuscript.
The thesis for obtaining a degree of a Candidate of Historical Sciences. Speciality 07.00.06 – Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines. – M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2015.

The thesis researches the preconditions of establishment and activity of the Society of American Archivists and its publishing body «The American Archivist» journal on the basis of a wide range of sources. It was found that the occurrence of SAA in 1936 was a logical consequence of the intensive development of archives, active discussions and rapid formation of public opinion on the need for self-organization of archives employees and creating such a national coordinating agency that would have taken over the production of the main archival principles and their implementation and solve pressing problems in the development of archival economy; accumulated and summarized useful information; contributed to the discussion of current issues of archival theory and practice and sharing experience; encouraged experimentation, researched and searched for «common denominator» in archival practice and ideology archival procedures; encouraged the productive learning in many fields of knowledge.

One of the important activities of SAA was the publication of a professional journal «AA», the first issue of which was published in January 1938. Journal, which has become a platform for discussion of relevant issues of archival field, presents the results of current research and opinions on theoretical and practical development of archives in United States and abroad by publishing articles of leading experts, researchers, analytical and forecasting materials, reviews of important archival publications and reviews new professional literature, websites and exhibitions.

About the relevance and rapid response to the current challenges in archival field indicates the subject of articles published in «AA» in recent years: digitalization of information and problems of preserving of digital heritage; the electronic documents and their storage in the archives; appraisal, description and cataloging of archival documents in conditions of archives informatization; providing archive services and expanding of their range; processes of preservation and management of information; photographic and visual means of preserving information; ways to prevent natural disasters and force majeure; intellectual property and copyrights, authenticity of documents, etc.

It was determined that the journal publications are rich source of information for the study of course and results of current researches in archival field and opinions and views of experts regarding the theoretical and practical development of archives in the United States and abroad.

The formation and development of the journal took place progressively, according to the requirements of the time and the state of archival field in the United States. The journal has one of the highest ratings among professional scientific journals in the world. It was made the concurrent production of printed and electronic versions of «AA», the transfer of issues to an electronic version beginning with the first one.

Presented in the journal publications are essential for modern archival researches worldwide. For seven and a half decades of its activity journal made a significant contribution to the development of modern archival affairs, not only in US but all around the world, as well as expanding of the range of sources of study of the archival affairs in the United States.

The thesis has applications: the bibliography of publications of the journal for 1938–2008 years (19 units, 1917 bibliographic descriptions); the ratio of the main topics of papers in the journal for 1938–2008 years; list of SAA presidents; list of «AA» editors.



Keywords: SAA, «The American Archivist» journal, the archival science in the United States, the archival education, the appraisal and selection of documents, the archival terminology; the access to archives, the informatization of archival field.

Підписано до друку 21.05.2015 р. Формат 60 х 90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл. вид. арк. 0,8.

Наклад 120 прим. Зам. № 1023


01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Поліграфічна дільниця Інституту української археографії



та джерелознавства їм. М.С. Грушевського НАН України,




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Волкотруб ольга Нилівна iconОльга Юліанівна Кобилянська Життєва стежина Ольги Кобилянської
Гумора (Південна Буковина) народилась Ольга Юліанівна Кобилянська. Ольга була четвертою (усього родина мала семеро дітей) 1868 переїздить...
Волкотруб ольга Нилівна iconОльга Ольга
Князь Київської Русі у 882-912 рр., об’єднав північні та південні руські землі, здійснив переможні морські походи на Візантію 907,...
Волкотруб ольга Нилівна iconУрок читання в з класі за оповіданням Остапа Вишні «Фазани» Вчитель-методист Волкотруб Ірина Іванівна
Вдосконалювати навичку читання, формувати вміння самостійно (за поданим планом) ділити текст на логічні частини, вчити виділяти основну...
Волкотруб ольга Нилівна iconПрочитайте на канікулах! Для наймолодших школярів бусенко Ольга. Паперовий янгол. К.: Грані-Т,2011. 64 с.: іл.
Бусенко Ольга. Паперовий янгол. К.: Грані-Т,2011. 64 с.: іл
Волкотруб ольга Нилівна iconУрок №40 Ольга Кобилянська «робітниця свого народу», «пишна троянда в саду української літератури»
...
Волкотруб ольга Нилівна iconГордість села шевчукевич Ольга Іванівна (1904 р.) – педагог, літературознавець, громад­ський діяч
Шевчукевич Ольга Іванівна (1904 р.) – педагог, літературознавець, громад­ський діяч
Волкотруб ольга Нилівна iconЖінка в історії розвідки, контррозвідки І провокаторської діяльності ольга Ковалевська

Волкотруб ольга Нилівна iconМащенко Ольга Миколаївна Полтава 2010 Робоча навчальна програма

Волкотруб ольга Нилівна iconОришака Ольга Миколаївна
Поетичний світ арсенія тарковського: культуроцентризм, поетологія
Волкотруб ольга Нилівна iconОльга Борисова релігійний чинник у геополітичних устремліннях еліт україни в добу середньовіччя



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка