Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача»



Скачати 342.35 Kb.
Дата конвертації17.04.2017
Розмір342.35 Kb.

МАТЕРІАЛИ


віртуальної виставки-презентації
«Сучасні заклади освіти Донеччини – 2014»
Волноваська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів №6

Волноваської районної ради

Донецької області
Номінація «Педагогічна майстерність –

домінанта професійної дії вчителя, викладача»

Волноваха – 2014

Педагогічна майстерність - домінанта

професійної дії вчителя, викладача


Освіта сьогодні покликана займатися особливим духовним творенням готувати людину – громадянина України, якому притаманні такі риси, як національна самоповага і патріотизм, гуманність і добропорядність, компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократії, свободи, справедливості. Й значну роль відіграє саме вчитель.

Вчитель – це завжди творець. По іншому не може бути. Лише у творчості педагог розкриває свій духовний потенціал. Якщо зачарований учителем клас вбиратиме в себе зерна педагогічної творчості, то колись обов`язково з того зерна проросте добре колосся. Це аксіома. І кожен учитель знає її напам`ять.

Тож, у своїй практичній діяльності адміністрація Волноваської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 на перше місце ставить забезпечення умов для формування професійно-компетентного педагогічного колективу, найповнішого розкриття його педагогічних, громадських, особистісних якостей; створення відповідної матеріально-технічної бази; організацію всіх управлінських функцій і рішень на кінцевий результат.

За багаторічне існування 6-та школа була завжди в рядах передових. Вона славилася творчими вчителями – новаторами. Це і Черткова Н.Г., вчитель історії, Аносова О.Л. та Куліченко Н.І., вчителі математики, Воробьова В.Ф., вчитель російської мови та літератури, Федоренко В.О. та Туренок М.М., вчителі початкових класів та інші. Славилася спортивними досягненнями. На базі школи постійно проводилися (і проводяться зараз) районні змагання. Вчителі – фізкультурники високо підняли планку спортивного і фізичного розвитку дітей, починаючи ще з Палагути М.П., і Толмачов В.П., і Міщенко В.К., і зараз працюючий молодий вчитель Кондратьєв О.Ю. – всі внесли свою частку для досягнення такого авторитету.

В наш час ми спостерігаємо абсолютний матеріальний фактор, коли людина шукає не сенс життя, а тільки його блага. Наслідком його стають споживання, егоїзм, відсутність почуттів та інше. В такій атмосфері доводиться вчителю «сеять разумное, доброе, вечное». Якими ж повинні бути ті, в чиїх руках виховання нового покоління нашої України?! Школі потрібна нова ціль. В ситуації, коли неухильно падає престиж професії вчителя, коли зі школи йдуть талановиті люди, коли у учнів виховано чітке негативне ставлення до навчання і до своєї alma mater, коли здоров’я сучасних дітей, м’яко кажучи, бажає кращого, а самі діти все частіше виховуються в неповних сім’ях, коли тільки від 5 до 10% вчителів працюють творчо, а останні – одні з яких працюють тільки під контролем адміністрації, або при перевірках, - інші – кваліфіковані ремісники – то що може змінити настрій вчителів, атмосферу, пануючу в школі, привести до нової мети. Заставити жити творчо, а не виживати!!!

Які функції, в основному, виконують – директор, завучи школи – відвідування уроків, перевірка документації і виявлення недоліків, написання відповідних рекомендацій, наказів тощо. Але потрібно перш ніж перевіряти, треба організувати навчання, тобто ознайомлення працівників школи з новим педагогічним досвідом, практичним застосуванням новаторських педагогічних технологій тощо.

Управління школою сьогодні потребує від керівника високої наукової компетентності, великої майстерності і постійного вдосконалення. Керівник школи має не тільки володіти високим рівнем професійної підготовки з питань управління, а й постійно оволодівати та вдосконалювати інноваційний простір щодо розвитку професійних вмінь із загального та шкільного управління.

Саме творчий керівник, який прагне до інноваційної діяльності й управляє нею, є інноваційним менеджером освіти, конкурентоспроможнім.

Бухтіярова Тетяна Яківна, має стаж керівної роботи 11 років. Стандартом її управлінської діяльності в сучасних умовах є:

бачення стратегії та розвитку;

керівництво та моніторинг освітнього процесу;

мотивація та управління персоналом;

управління розвитком та фінансами;

внутрішня та зовнішня комунікація.

У школі створено сприятливий морально-психологічний клімат. Щоб всім до єдиного було затишно в стінах нашої школи. Всі члени колективу оволоділи комп’ютером, працюють в мережі Інтернет. Адміністрація закладу співпрацює з депутатами районної та міської ради, органами батьківського та учнівського самоврядування, навчальними закладами району, соціальними службами, позашкільними навчальними закладами. Секрет нашої роботи – це управлінські технології. А основне завдання роботи – створення системи інтелектуальної творчої діяльності вчителів та учнів. Скоординованість дій, професіоналізм, виконавча дисципліна – ось ці складові, що визначають роботу педагогічного колективу Волноваської ЗОШ №6.

Життя наше не стоїть на місці, воно тече, наче годинник, лічить час, висуває все нові і нові вимоги до всіх галузей людського існування. Не залишається осторонь і освіта. Ми розуміємо: сьогодні за шкільними партами сидить нове покоління, яке по-іншому сприймає життя, по-іншому оцінює себе і своє місце, вимагає іншого ставлення, ніж учні минулих поколінь. Тому сучасна школа повинна допомогти молодим людям зорієнтуватися, обрати життєві орієнтири, усвідомити сутність глобальних змін, освоїти іх і здійснювати протягом усього життя.

Про що ми мріємо? Як зробити все можливе для створення оптимального варіанту майбутнього школи? Як включити всіх, і вчителів, і учнів, і батьків в осмислення ідеї об’єднати всіх навколо неї? Саме сьогодні потрібна компетентність, яка допоможе об’єднати місію школи, її філософію, принципи. Процеси глобальних змін, що відбуваються на сучасному етапі всього українського суспільства і освіти, зокрема, вимагають нових підходів до управління навчальним закладом. Пріоритетами є впровадження нових інновацій в управлінні, що мають забезпечити доступність та ефективність освіти, вдосконалення навчально-виховний процес, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в суспільстві. Все це створює Концепція розвитку школи, в якій заплановані заходи направлені на професійний ріст вчителя, здійснення профільного навчання, інформатизація навчального закладу, методична робота. Програма розвитку Волноваської ЗОШ №6 на 2012-2016 роки була розроблена та впроваджується у школі. Цей документ містить опис розвитку основних напрямків діяльності школи, а саме: вдосконалення навчального плану, робота з обдарованими дітьми, наукова діяльність учнів та вчителів, психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, виховна робота, самоврядування, інформатизація школи.

Інформатизація освіти – складний і тривалий процес, який включає в себе створення матеріальної бази та формування нового педагогічного мислення.

«Усе тече, усе змінюється» - цей афоризм у світі інформаційних технологій найактуальніший. Те, що вчора було актуальним, нині виглядає технологічно і морально застарілим. А 10 років для комп’ютера-вік поважний. Влітку 2013 року у школі обладнано новий комп’ютерний клас на 15 робочих місць. Ми маємо 2 комп’ютерні класи, мережу Інтернет. Поступово зростає кількість програмних засобів навчання. Все це, безумовно, впливає на результати роботи педколективу.

Головне сьогодні - не допустити професійної некомпетентності, щоб цього не сталося слід підніматися сходинками профмайстерності. Для розв’язання цього важливого питання основою є готовність педагогів до впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес, формування нового інформаційного типу культури вчителя як частини загальної культури людини. Ставлення вчителів до нових технологій часто визначається їх ставленням до використання комп’ютера. Зрозуміло, що вчитель, який не користується комп’ютером, вже автоматично не використовує сучасні програмні засоби підготовки матеріалів, Інтернет та інші on-line джерела інформації. Дуже прикро, але є такі факти, коли вчитель володіє сучасним комп’ютером гірше, ніж його учні, адже давно відомо, що «хто володіє інформацією, той володіє світом». Вже другий рік у школі за допомогою комп’ютерних технологій використовується методична робота з вчителями – електронне портфоліо. Професійне портфоліо – це інтелектуальний продукт, презентабельна форма результатів творчої діяльності педагога, показник ступеня професійної кар’єри педагога у між атестаційний і атестаційний періоди.

Усе більше освітян розуміють, що Інтернет це не просто розвага, а ще й вихід навчального закладу у світовий простір. У школі створено інтернет-сайт, де розміщуються не тільки дані про заклад, а, насамперед, подається інформація про діяльність колективу, вчителів, учнів.

Основною проблемою методичної роботи в школі є професійне становлення, професійне зростання і професійна компетентність. Підвищення компетентності, професіоналізму вчителя – одна з найважливіших умов підвищення якості освіти. Адміністрація школи організовує методичну роботу як частину соціально-педагогічної системи, яка впливає на розвиток професійної компетентності, удосконалює професійну діяльність педагогів, будує систему методичної діяльності, спрямовану на розвиток потреб, мотиваційної сфери особистості педагогів, на діагностику професійної компетентності вчителів. На підставі цього в школі виникла ідея створення та впровадження проекту «Професійна компетентність вчителя», метою якого є систематичне підвищення педагогами свого професійного рівня. Цей проект розраховано на 5 років, підсумки роботи педагога підводяться у період атестації. Очікувані результати реалізації проекту:

- створення ефективної гнучкої шкільної системи методичної роботи в умовах, що постійно змінюються;

- створення нормативної та методичної електронної базі проекту та діючих семінарів;

- формування колективу педагогів, здатний до впровадження стратегії й розвитку освіти.

Для формування творчого вчителя необхідна нова структура науково-методичної служби. С цією метою у школі створена і працює науково-методична рада. Головна мета роботи науково-методичної ради – це підвищення професійної майстерності вчителів. Такі форми роботи застосовуються у школі:

Семінари-практики;

Теоретичні семінари;

Самоосвіта вчителів;

Участь у роботі творчих груп;

Індивідуальні консультації;

Участь у професійних конкурсах;

Відкриті уроки;

Розробки методичних рекомендацій на допомогу вчителеві.

Управлінські технології в роботі з педагогічними кадрами спрямовані на доведення вчителеві позиції адміністрації, суть якої полягає в тому, що вчитель вільний у виборі педагогічних технологій і несе цілковиту відповідальність за результати своєї роботи. Адміністрація допомагає вчителеві утвердитися шляхом рефлексії власних дій і самооцінки результатів, допомагає здійснювати діагностику, необхідну для самовдосконалення, і намічати шляхи попередження розвитку педагогічних «хвороб».

Реалізація управлінських технологій у роботі з педагогічними кадрами відбувається у процесі проведення різних заходів та реалізації різних форм освітньої діяльності. До них належать:

1. Педради.

х тематика співвідноситься із цілями діяльності школи й намічуваними результатами. В основі підготовки й проведення педрад лежить розробка програм діяльності педагогічного колективу з розв'язання проблем, що стримують розвиток школи, учителів, учнів. Із цією метою формується творча група вчителів.

2. Динамічні творчі групи. Це невеликі групи людей, які за підтримки адміністрації добровільно зустрічаються для вирішення проблем, пов'язаних із реалізацією науково-методичної проблеми школи, проблем у НВП.

3. Школа молодого вчителя. Програма роботи цієї невеликої структури заснована на комплексному підході до формування в учителя професійно-педагогічних функцій (діагностичної, аналітичної й дослідницької) у навчально-виховному процесі. У її основу покладений принцип наступності в діяльності й доборі змісту навчання (чого навчити?) та індивідуального підходу до вчителя.

4. Взаємонавчання (наставництво). Це довірчий процес, за допомогою якого не менше двох учителів спільно аналізують НВП, консультують одне одного, формують і розвивають свою педагогічну майстерність, проводять дослідження в класах, вирішують проблеми на своїх робочих місцях.

5. Проведення науково-практичних, психолого-педагогічних та теоретичних семінарів. Це діяльність, змістом якої є: надання допомоги вчителям у вивченні й упровадженні інноваційних технологій навчання; забезпечення теоретико-методологічної допомоги у вирішенні практичних завдань; дотримання єдиної психолого-педагогічної і дослідницької діяльності; зв'язок теоретичних знань з аналізом фактів повсякденного життя; підготовка практичних рекомендацій, що впливають на якість НВП.

6. Підвищення рівня професійної майстерності на курсах підвищення кваліфікації, атестація й робота в міжатестаційний період.

7. Постійне стимулювання педагогічної діяльності. Це визнання заслуг колективом, успіх в очах учнів, довіра адміністрації, можливість підвищити кваліфікацію й просування по службі.

Щоб творити, треба навчитися будувати відносини з учнями на позиціях внутрішньої свободи – бути партнерами для своїх вихованців. Вільна особистість – це відповідальна особистість. Виховування таких особистостей і є першочерговою задачею.

В нашій школі є такі особистості. Одна з них – вчитель англійської мови Оксана Валентинівна Марченко. У своїй роботі вчитель дотримуюсь методичних рекомендацій, що розробив В.О.Артемов. Він сформулював компонентний склад навчальної комунікативної ситуації, проаналізувавши комунікативні ознаки мовленнєвих вчинків.

Навчаючи дітей англійській мови Оксана Валентинівна перш навчає їх спілкуванню англійською мовою, а тому намагається організувати навчання таким чином, щоб процес спілкування був побудований на реальній основі. Однак процес навчання не можна зробити повністю схожим на спілкування. Комунікативність означає подібність процесу навчання та процесу спілкування лише за основними ознаками які є цілеспрямованими і вмотивованими в мовленнєвій діяльності. Вони, на думку вчителя, мають бути взаємовідносними між дійовими особами, створювати ситуацію спілкування, обговорення тих тем, що відповідають віку та інтересам учнів, рівню їх розвитку , набутих мовленнєвих умінь та навичок.

Готуючись до уроків вчитель добирає вправи, що мають вищезгадані ознаки, таким чином, щоб вони були взаємопов’язані, зберігався принцип наступності, тобто, щоб процес навчання діалогічного мовлення був логічно послідовним. При складанні плану уроку об’єднуються всі його етапи за загальним сюжетом, продумуються комунікативні установки, які даються окремим учням і класу.

Порівнюючи різноманітні погляди на методику викладання іноземної мови, існуючі підходи до навчання діалогічного мовлення, вчитель дійшла висновку, що будь-яка система навчання діалогу повинна передбачати оволодіння мовленням не як суворо відібраним набором правил діалогу, а як живою, активною, мовленнєво-розумовою діяльністю , що є повністю орієнтованою на особистість співрозмовника. Спонукаються учні до вирішення проблемних завдань, до умовиводів та резюмування. В своїй педагогічній практиці я вчитель керується принципом усного випередження навчання, що забезпечує опрацювання раніше засвоєного мовленнєвого матеріалу у комунікативних ситуаціях різного типу складності.

Багато хто помилково полегшує процес навчання використовуючи на уроці рідну мову паралельно з іноземною. З самого початку своєї педагогічної діяльності Оксана Валентинівна намагається звести до мінімуму вплив рідної мови на ефективність засвоєння іноземної.

В методиці викладання іноземних мов існує два основних підходи до навчання діалогічного мовлення: «зверху вниз» та «знизу вверх». Вчитель надає перевагу використанню другого підходу, бо вважає його більш раціональним. Цей підхід передбачає шлях від засвоєння елементів діалогу до самостійної його побудови на основі запропонованої комунікативної ситуації. Серед вправ, спрямованих на оволодіння навичками діалогічного мовлення з певної навчальної теми використовуються як вправи з навчання реплікування, вправи, спрямовані на самостійне вживання різних видів діалогічних єдностей, так і вправи , метою яких є створення мікродіалогів. Якщо дозволяє кількість учнів у класі, з метою інтенсифікації роботи в парах, використовуються такі методичні прийоми як «карусель», «рухомі шеренги», «натовп» . Використання цих прийомів дозволяє здійснювати навчання діалогічного мовлення на засадах інтерактивності.

При плануванні роботи щодо використання на уроці певних методів та прийомів, вчитель надає великого значення урахуванню психологічних особливостей дітей різного віку. Так, наприклад, в початковій школі процес навчання спирається на особливості наочно-образного мислення, тому ефективним є використання зображувальних опор. Учні початкових класів з захопленням проектують на себе ролі вчителя, батьків, друзів за листуванням, своїх однолітків з-за кордону. Виконання нових соціальних ролей викликає у них бурхливі емоції та є додатковою мотивацією у навчанні. Так учні третього класу з особливим інтересом відтворюють міні-діалоги між членами родини, відвідувачами міжнародного дитячого табору, представниками різних професій. Учні четвертого класу із задоволенням беруть участь у відтворені спілкування між продавцем та покупцем, членами родини щодо розподілу домашніх обов’язків, туристами та місцевими мешканцями. Доросліші школярі можуть відсторонитися від використання зображувальної опори. Вони здатні відтворити діалог на вербальній основі завдяки розвитку таких операцій мислення як аналіз, синтез та узагальнення. Вищезазначені особливості мислення учнів середньої та старшої ланки дозволяють використовувати на практиці прийом діалогізації розповідних текстів, віршованих творів. Так учні одинадцятого класу після читання серії розповідних текстів про весільні традиції різних країн в межах вивчення теми « Family Relationships» драматизували діалоги ілюструючи звичаї різних країн.

Обов’язковим при навчанні діалогічного мовлення є використання коннекторів та фраз, що висловлюють особисту думку співрозмовників. З цією метою вже на початковому етапі вивчення іноземної мови вчитель вважає за доречне ознайомлення та практичне опрацювання таких фраз як: «I think», «As for me», «And you?».

Велике значення при навчанні діалогічного мовлення має позитивне емоційне забарвлення діяльності. В молодших класах це досягається завдяки створенню ситуації успіху та використанню ігрових прийомів: розмова з іграшкою, вітання іноземних гостей, телефонна розмова. Старшокласники виявляють цікавість до діалогічної діяльності тоді, коли вона торкається питань,актуальних в їхньому віці.

Молода, талановита, завзята, впевнена в собі особистість. Оксану Валентинівну поважають і учні, і батьки, і колеги. Десять років праці – це небагато. Але цій дівчині є чим похвалитися. Переможець багатьох конкурсів, учасниця обласних семінарів, волонтер на «ЄВРО – 2012» та інше. Вона веде за собою дітей, володіє сучасними методами викладання іноземної мови і вчить дітей бути розумними, цікавитись подіями у всьому світі і йти «в ногу» з часом. Багатьом треба повчитися у цієї людини відношенню до своєї професії. Кілька років тому, маючи 6-річний досвід педагогічної діяльності та кваліфікаційну категорію «вчитель II категорії», Оксана Валентинівна вирішила спробувати себе у новому напрямку та прийняти участь у конкурсі «Вчитель року. Англійська мова». На підготовку до конкурсу було затрачено багато часу та зусиль. Прочитана не одна наукова стаття про особливості сприйняття навчального матеріалу дітьми певного віку. Переглянуто безліч методичних рекомендацій щодо впровадження на уроках англійської мови тих чи інших форм та методів роботи. Найскладнішим, як зазначає педагог, було те, що урок мав відбутися в іншій школі з колективом дітей, яких вчитель жодного разу не бачила до того.

Яким же щирим було здивування, коли вчитель дізналася, що вона не тільки гідно представила на районному рівні школу, в якій працює, а й спромоглася перемогти. Ця подія стала поворотною у педагогічній діяльності вчителя. З того часу Оксана Валентинівна стала на стежку не тільки теоретичного набуття нових знань та методик роботи, але й практичного їх втілення. У вересні минулого року вчитель провела районний семінар-практикум для молодих вчителів де поділилася своїм досвідом та новими ідеями щодо проведення уроків англійської мови з молодшими та старшими школярами. В тому ж році взяла участь та стала лауреатом конкурсу «Класний керівник року». Оксана Валентинівна з власної ініціативи стала постійним учасником обласних семінарів для вчителів англійської мови. Саме під час одного з таких семінарів вчитель дізналася про те, що в Донецькій області вже кілька років працює Рух Дебатерів. Існування та діяльність цього руху стали можливими завдяки підтримки Обласного ІПО та Американського консульства, що впроваджує програму з поширення англійської мови серед учнівської молоді.

Оксана Валентинівна виявила бажання приймати участь в цьому русі, і для того, щоб в подальшому мати змогу навчити своїх учнів всім тонкощам ведення дебатів, впродовж року відвідувала тренінги у м. Донецьк. Це дало їй змогу набути досвіду та отримати сертифікат тренера, що надає їй право готувати учнівські команди до участі в дебатах. На базі нашої школи було створено дві команди з 6 учнів. Ці команди вже приймали участь у «Великому Ринзі» у серпні та грудні поточного року. І хоча, поки що вони не здобули перемоги, вчитель та учні мають намір і надалі відвідувати турніри та здобувати досвід. Оксана Валентинівна мріє про те, щоб створити районний рух дебатерів та залучати молодь не тільки розвивати навички спілкування на іноземній мові, а й використовувати її як інструмент для висловлювання власних думок з найактуальніших питань сьогодення.

Але найбільшим досягненням вчителя є те, що п’ятеро з учнів, які беруть участь в турнірах, вже твердо вирішили зв’язати своє подальше життя з вивченням іноземної мови.

Сьогодні читання пронизує усі сфери нашої життєдіяльності. Воно покладене в основу освітньої, пізнавальної, інформаційної, професійної діяльності людини. Розвиток сучасних технологій потребує набагато вищого рівня сформованості вміння читати, ніж раніше. Стрімке зростання обсягу інформації, яку необхідно засвоїти і обробити, потребує збільшення темпу читання, швидкості і якості розуміння прочитаного. З огляду на це, читання стає основою освіти і самоосвіти, провідною навичкою самоосвіти людини упродовж життя. Навчити дітей добре читати - одне з найважливіших завдань, яке ставить перед собою вчитель початкових класів Міняковська Оксана Віталіївна.

В. О. Сухомлинський зазначав, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, що погане читання – ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно.

Проблема формування навички читання завжди була і є актуальною, детально дослідженою як в психолого-педагогічному так і в методичному плані. Вчитель в своїй педагогічній діяльності використовує передовий педагогічний досвід педагогів – новаторів: Т. Єгорова, О. Леонтьєва, М. Жинкіна, а також методики систем вправ для формування навички швидкочитання І. Т. Федоренка, В. М. Зайцева та комплекс вправ для формування правильного свідомого, виразного та швидкого читання Б. В. Динги.

Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою попрощається тільки в юнацтві. Попереду 11 довгих і важких років навчання. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має. Джерелом такої радості може й повинна стати книга.

Працюючи з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках. Вчитель докладає зусиль навчити учнів читати свідомо, виразно, швидко. Це одне з першочергових завдань вчителів початкових класів. Читання нерозривно пов’язане з письмом. У більшості випадків, якщо учень добре вміє визначити головну думку твору, робити висновки з прочитаного, тобто вміє логічно мислити, то йому легше дається розв’язання задач з математики. Особливо важливо, щоб, починаючи з першого класу, діти вміли добре читати. Це запорука успішного навчання в наступних класах.

Чи можливо з самого початку вчити дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування в майбутньому.

Ствердну відповідь на це питання дає методика, розроблена педагогічним колективом під керівництвом вчителя Б. В. Динги. Всі учні цієї школи, закінчуючи 1 клас, читають уголос новий текст у найвищому для вказаного віку темпі - до 150 слів на хвилину.

У системі Б. В. Динги передбачено велику кількість вправ для формування навичок правильного, свідомого і виразного читання. Проте швидкість визначена найголовнішою якістю. Переконатись у цьому можна, розглянувши залежність свідомого читання від швидкості. Дочитавши речення до кінця, потім нелегко пригадати, з чого воно починалося, особливо - довге. Ще важче у пам'яті втримати прочитану сторінку. Отож для усвідомлення змісту потрібне цілісне сприйняття тексту, а це, в свою чергу, залежить від швидкості читання.

Практика багатьох шкіл свідчить, що до школи приходять діти з різним рівнем готовності вчитися. Відмінності між ними досить великі. Вже серед першокласників виділяють групи дітей зі значним діапазоном індивідуальних виявів. Особливо це помітно щодо сформованості навички читання:

- завжди є невеликий відсоток дітей, які читають вільно;

- певний відсоток дітей, які ще до школи оволоділи способом читання складами і словами;

- більшість становлять діти, які знають букви, але не можуть утворити склад або плутають звукові значення літер.

І тоді виникає питання, як у колективі з різним рівнем читацької майстерності в одних не загасити жагу до читання, інших спонукати вдосконалювати свою навичку, а частину просто навчити читати. Зрозуміло, що рівень навчальних досягнень учнів прямо пропорційно залежить від сформованості навички читання.

Тому ключовими моментами роботи Оксани Віталіївни є:



  1. Опрацювання всього матеріалу повинно спиратися на природне бажання дитини гратися, фантазувати, діяти. Духовне життя дитини повноцінне тільки тоді, коли вона живе у світі гри, казки, фантазії, творчості. „ Без них вона – засушена квітка ” , -  говорив В.О. Сухомлинський.

  2. Використання в своїй роботі розроблені науковцями і практичними педагогами методики формування навички читання.

  • Методика професора І.Т Федоренка, яка дає змогу виробити чіткість вимови, розвивати артикуляційний апарат, швидкість і точність сприймання (зорові і слухові диктанти); 

  • Методика багаторазового перечитування тексту;

  • Методика Кушніра ( текст начитується на аудіпристрій, діти читають мовчки за читаючим );

  • Методика І.Г.Пальченка. Передбачає роботу з дітьми, які мають техніку читання 0 – 10 слів (пропонує слухання читання вчителя, читання за ведучим, читання в парі, з пришвидшенням темпу, переказ з опорою на текст, читання з переходом на невідомий уривок).

  • Методика В.Едігея (робота з деформованими словами).

  1. Формувати навичку читання допомагають різноманітні вправи і завдання, які спрямовані на:

  • розвиток мовного апарату;

  • розвиток правильності вимови, читання;

  • безпомилкове сприйняття слів, речень, тексту;

  • розвиток догадки (антиципації) на різних рівнях;

  • розвиток швидкості при читанні вголос і мовчки;

  • розвиток уваги та пам’яті  в процесі сприйняття.

Вчитель з самого початку вчить дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування в майбутньому, та щоб удосконалити ці навички, використовує таку систему вправ:

• для розвитку правильної орфоепічної вимови;

• для подолання заміни, пропусків букв у словах.

Підвищенню швидкості читання сприяє використання такої системи вправ:



  • для розширення кута зору;

  • для розвитку артикуляції і дихання;

  • для подолання бар'єру промовляння;

  • для активації мислення;

  • для розвитку уваги і пам'яті.

Виразність читання досягається при використанні наступної системи вправ:

  • для розвитку навичок техніки мовлення;

  • для розвитку навичок логіки мовлення;

  • для розвитку навичок емоційно-образної виразності.

Система вправ для розвитку усвідомлення прочитаного має бути такою:

  • для розуміння окремих слів, словосполучень;

  • для усвідомлення зв'язних висловлювань;

  • творча робота.

Щоб підтримати інтерес до читання, впроваджуються різноманітні форми уроків з використанням інтерактивних технологій: урок – гра, урок – змагання, урок – казка, урок – подорож, урок – КВК, урок – вікторина, урок – свято та ін.

Збагаченню практики читання сприяє і цілеспрямоване позакласне читання. Уроки позакласного  читання є складовою частиною навчального предмета – читання. На цих уроках учитель має можливість працювати над вдосконаленням читання, розвитком зв’язного мовлення, збагаченням словникового запасу дітей. 



В позаурочній діяльності з книжкою і серед книжок учні оформлюють класну картотеку, книжкові виставки, відвідують бібліотеки, переглядають фільми, збирають матеріали з дитячої періодики, збирають ілюстрації до вказаної теми, ведуть класний щоденник читання.

У позакласний час з учнями організовується інсценізація прочитаних творів. Ця робота їм дуже подобається. Діти читають свої ролі, інколи майже вдвічі швидше, ніж твори у класі. Причому швидкість відповідає характеру персонажів, сприяє кращому усвідомленню твору в цілому.

А також вчитель використовує такі резерви навчання читанню, які допомагають навчити учнів читати швидко.

1. Не довготривалість, а частота тренувальних вправ. Людська пам’ять краще пам’ятає те, що з’являється періодично, час від часу, а не постійно перед очима. Саме це створює подразник і запам’ятовується краще. А тому щодня, через певні проміжки часу, необхідно проводжу невеликі за об’ємом вправи. Тобто тренуватися в читанні часто, порціями, по кілька хвилин краще, ніж читати 1-2 години без відпочинку.

2. Напівголосне читання (читання-гудіння). Саме воно було основним елементом навчання читанню в школі В. Сухомлинського. Учні класу читають вголос, але так, щоб не заважати товаришам.

3. Поурочні п’ятихвилинки читання. Будь-який урок починається з того, що діти відкривають книгу і 5 хв. читають в режимі читання-гудіння, а потім проводиться звичайний урок. Такі поурочні п’ятихвилинки дають тижневий тренаж об’ємом 120 хвилин.

4. Читання перед сном. Це може бути невелике оповідання чи вірш. Останні події дня фіксуються емоціональною пам’яттю, і час, який людина спить, допомагає зберегти, зафіксувати останні події дня. Ось чому добре, коли читання є останньою подією дня.

5. Режим помірного читання. Після певного часу, коли дитина читала, їй необхідно дати перерву. Не забувати про відпочинок для очей, губ та язичка.

6. Читання у темпі скоромовки. На кожному уроці відводиться час, коли діти вчаться читати скоромовкою. Саме тоді розробляється мовний та артикуляційний апарат, працюють на повну силу органи дихання, язик, губи. Від дитини вимагаю читати чітко правильно.

7. Проведення самозамірів читання. Під кінець читання залишати 2-3 хв., щоб провести самозаміри читання. Учень читає у своєму темпі, напівголосно, самостійно підраховує слова, записує їх кількість у таблички, які зберігаються у щоденнику.


Результати діяльності роботи з учнями.

При перевірці техніки читання адміністрацією закладу учні показали високий рівень техніки читання завдяки систематичному використанню вищезазначених методик в порівнянні з учнями паралельного класу.

Таким чином, комплексне і систематичне використання вищезазначених методичних прийомів дали прогнозований результат. А саме: кількість учнів у 3-Б класі – 19, 8 з яких опанували навичками швидкісного читання більше норми у 2 рази – мають високий рівень навчальних досягнень, 9 – в межах норми – мають достатній рівень, 2 – близько норми – середній рівень. Учень Оксани Валентинівни Мельник Анатолій зайняв ІІ місце у районному етапі знавців української мови імені Петра Яцика (2013 рік).
Результати діяльності вчителя.

2013 рік – лауреат районного конкурсу «Учитель року. Номінація початкові класи».

Сьогодні школі необхідний педагог нового типу, який зможе управляти процесами розвитку творчих здібностей учнів, вчити використовувати отримані знання на практиці, розвивати ініціативи, самостійність. Щоб учні оволоділи навичками саморозвитку і самоосвіти, педагог сам повинен бути особистістю, яка розвивається, вдосконалюється, змінюється та йде вперед разом з учнями. Ці риси діяльності можна віднести до творчості вчителя російської мови і літератури Воробйової Валентини Федорівни.

В педагогіку приходять люди з різних причин: одні – треба ж десь працювати, другі – вважають, що вчитель має багато пільг, треті – тому, що це їхнє покликання тому, що це їх доля.

33 роки працює в Волноваській ЗОШ №6 Валентина Федорівна вчителем російської мови і літератури. Старший вчитель, вчитель вищої категорії – це офіційний статус цієї людини, а якщо говорити взагалі – це людина, яка живе життям кожного учня, який був, є та ще буде в її педагогічній долі.

Головними принципами педагога є любов до дітей, любов до професії вчителя, любов до російської мови і літератури, любов до Батьківщини. За час роботи в школі вчителька набула не тільки життєвого досвіду, професійної майстерності, упевненості, ствердженості в своєму виборі, але й навчилася розуміти, що кожна дитина – талановита, тільки таланти ці треба розшукати і дати їм дорогу. Розвивати творчість у дітей можна тільки творчістю. Головна мета вчителя – максимальний розвиток творчих здібностей учнів через спільну творчу співпрацю учнів, вчителів, батьків.

Вже багато років вчителька працює над проблемами грамотного письма, вдумливого виразного читання та над інтерактивними методами викладання російської мови і літератури. За довгі роки спостереження за грамотністю учнів вона зробила висновки, що заучування нескінченних правил не приводить до позитивних результатів. Є діти, які не знаючи правил, пишуть без помилок, а є й навпаки – знають всі орфограми і пунктограми, а писати грамотно не вміють. Точного рецепту, як стати грамотним, нема й бути не може. У кожного свої шляхи до нескорених вершин, але допомогти учням, хоча б на щаблинку піднятися до Олімпу грамотності, задача вчителя – словесника.

Використовуючи методи навчання грамотному письму А.Дистервега, Е.Бормана, (німецьку методику XІХ віку), Д.Зайцева, В.Шаталова (Донецьких сучасних вчених), В.Сухомлинського, К.Ушинського та інших, вчителька шукала і інші шляхи рішення проблеми. Орфографічні словникові диктанти з обов’язковим використанням слів на уроці, в домашній роботі, кольоровим оформленням, вдумливим відношенням до етимології слів, орфограм, і т.п., домашні диктанти, які треба виконувати три рази – два рази навчальні (з сумісною перевіркою, аналізом, коментарями) і третій раз – контрольний. При цьому працюють всі види пам’яті, включаючи моторну, зорову, слухову - з`являється бережливе ставлення до слова; картки – сигнали з орфограмами а, о, и, е, і інші, схеми, таблиці, шпаргалки – вказівники, які записуються в кінці зошитів на обложці – все працює на створення умов, щоб покращіти грамотність, розвинути пам’ять, вчитися уважності, спостеріганню, рости духовно.

Однією з головних проблем, над якими працює педагог, є методика інтерактивного навчання. На її уроках використовуються різноманітні елементи групової роботи, «ажурна пилка», «асоціативний кущ», «мікрофон», «мозковий штурм» та інші. Починаючи з 5 класу учні працюють в постійних групах (по гетерогеному типу), в змінювальних групах за чисельністю, в залежності від мети, яка стоїть перед учнями.

Елемент інтерактивного навчання «асоціативний кущ» використовується і на уроках мови, і на уроках літератури. Наприклад в 7 класі при вивченні теми «Дієслівник» при закріпленні знань. При вивченні «Різдвяної пісні в прозі» Діккенса в 6 класі на уроці літератури – аналізі образів літературних героїв. Учні самостійно складають «асоціативний кущ» до образу Скруджа та інших героїв. Під час узагальнення теми вчителька доречно використовує схеми, таблиці, алгоритми, малюнки, різнокольорові мілки та інше, наприклад в 5 класі при вивченні приставок пре- при- .

Інтерактивне навчання потребує певних навиків, багато часу, щоб оволодіти елементами цього методу. Але це не означає, що потрібно тільки займатися новими методами. Які б не відбувалися реформи, модернізації, урок залишається головною і вічною формою навчання. Як вважає Валентина Федорівна, процес навчання – це не автоматичне вкладання знань в голову учнів. Педагогу не треба відкривати двері в незнайому країну знань, треба тільки довести учнів до дверей, допомогти їм знайти ключі, а двері вони самі відкриють.

Мовними скарбами вважає вчитель, є тексти для різноманітних завдань. Вони повинні нести і виховну, і моральну, і мовну цінність. Працюючи постійно в пошуку нових форм, вчитель вчить користуватися новизною, розвивати мислення і уяву, вчитися монологам, діалогам.

За багаторічну діяльність Валентина Федорівна напрацювала десятки варіантів завдань, тестів для аудіювання, читання вголос, читання мовчки, контрольні роботи і т.п.

Багато років Валентина Федорівна керує ШМО вчителів гуманітарного циклу. Повага до вчителів, чітка організація роботи, відповідальність за молодих вчителів, допомога колегам, науковий підхід до нових форм навчання – це складові професійної роботи цього вчителя.



Результати діяльності роботи з учнями

  • 2008р. Боровик Аліна. 11 клас. Переможець конкурсу «Перо надії» («Юний кореспондент»)

  • 2008р. Мирошниченко Олена. 9 клас. ІІ місце в республіканському конкурсі «Юні письменники»

  • 2010р. Гулякіна Тетяна. 10 клас. ІІ місце в районній олімпіаді з російської мови і літератури

  • 2011р. Багмут Катерина. 10 клас. ІІІ місце в районній олімпіаді з російської мови і літератури

  • Голуб Юлія. 8 клас. ІІ місце в районній олімпіаді з російської мови і літератури

  • 2012р. Бугмут Катерина. 11 клас. ІІІ місце в районній олімпіаді з російської мови і літератури.

  • Голуб Юлія. 9 клас. ІІІ місце в районній олімпіаді з російської мови і літератури

  • 2012р. ІІ місце в літературному конкурсі «Творча юнь Донбасу» в номінації «Ними славиться Донеччина».

  • 2012р. ІІ місце в літературному конкурсі «Лист на війну» Білицька Катерина. 10 клас.

  • 2013р. І місце в конкурсі «Перо надії» Білицький Андрій. 11 клас

  • 2013р. Голуб Юлія. 10 клас. ІІІ місце в зональній олімпіаді з російської мови і літератури.

  • Литовченко Тетяна. 11 клас. ІІ місце в зональній, ІІІ місце в районній олімпіаді з російської мови і літератури.

Нариси, вірші, оповідання таких учнів як Мирошниченко Олена, Боровик Володимир, Блінова Ганна, Голівець Юлія, Білицький Андрій були надруковані в газеті «Наше слово», обласній газеті «Київська Русь». Мирошниченко Олена і Боровик Аліна пов’язали своє життя з літературним захопленням. Одна працює журналістом, друга – кореспондентом районної газети.

Результати діяльності вчителя

  • 2008-2009, 2009-2010 н.р. – апробація підручника російської мови для 7 класу.автор О.Бикова, Л.Давидюк, В.Статівка.

  • 2010р. Робота в творчій групі з розробки матеріалу для моніторингового контролю якості знань з російської мови і літератури для шкіл Волноваського району. 6 клас.

  • Виступи на РМО «З досвіду роботи» 2009р., майстер-клас «Уроки передбачення» (по оповіданню Ю.Дружникова «Уроки мовчання) 2012р.

  • Надруковані роботи:

  • Цикл уроків з російської мови для 7 класу «Дієприкметник» в «Учительському журналі» Харків, 2012р.

  • Урок «По сторінках прочитаного» в збірнику «Вести с курсов», укладачи Г.І.Король, 2008р.


Методична робота

За час роботи в школі вчителькою напрацьовано десятки варіантів завдань для аудіювання, читання мовчки, контрольних робіт. Розробила і провела відкриті уроки і заходи з літератури:



  • 8 клас. І.С.Тургенєв «По сторінках прочитаного»

  • 9 клас. О.С.Пушкін. Любовна лірика поета

  • 5 клас. «В країні казок».

З мови:


  • «Повторюємо орфограми» 10 клас

  • «Складні речення» 9 клас

  • «Звернення» 8 клас

  • «Дієприкметник» 7 клас – 3 уроки

  • «Контрольні роботи з російської мови» 7 клас.

Заходи:


  1. КВК «В країні Синтаксису і Морфології» 7, 8 класи

  2. «Любовний дует». Лірика поетів ХХ ст. 11 клас.

  3. « Ахматова і Цвітаєва» вечір поезії та інші.

На сучасному етапі навчання, звичайно, використовуються різноманітні матеріали Інтернету, презентації творів, біографій письменників, реферати, доклади, малювання ілюстрацій, схеми, таблиці і т.п. Але головне – це спілкування людей, які живуть довгі роки в одному колективі, в одній сім’ї, виконуючи одну велику роботу – ростять людей.

Як відомо в системі освіті існує безліч методів навчання, різні типи уроків, які переслідують одну єдину мету - засвоєння знань учнями. Вітається впровадження нововведень, або як зараз модно говорити інновацій, і їх гармонійне вливання в усталену структуру уроку. Таким педагогом в школі є учитель фізики Паскаль Володимир Афанасійович, який працює над проблемою «Застосування інтерактивних методів у викладанні фізики».                                                  

В своїй професійній діяльності він керується висловом: «Скажи мені - і я забуду. Покажи мені - і я запам'ятаю.  Дай мені діяти самому - і я навчуся».  Інтерактивні технології йдуть своїм корінням в далеке минуле. Ще Демокріт ( 460-371 до н.е.) помічав, що краще спонукати до чесноти внутрішнім потягом і переконанням, ніж повчанням, законом і силою. Марк Фабій Квінтілліан писав: «Вчення повинно бути для нього (учня ) забавою ...». Теоретичні підходи до інтерактивного навчання, привертали увагу багатьох вчених. Психологічні питання активності людини, активізації її навчально- пізнавальної діяльності вивчали: Б.Г.Ананьев , Л.С.Виготський, Д.Дьюі, А.Н.Леонтьєв , С.Л.Рубинштейн , Ж.Ж.Руссо та інші. Пошуком найбільш ефективних форм і методів навчання займалися: Я.А.Каменский, А.С.Макаренко , І. Г. Песталоцці , В. О. Сухомлинський , К. Д. Ушинський та інші. У розробці проблеми інтеракції брали участь: Р.Мертон, Дж.Мід, Дж.Морено, Клаус Фопель та інші.

З моменту застосування форм інтерактивного навчання їх становлення і розвиток у вчителя йшло в основному через педагогічну практику, по шляху спільного використання групової динаміки, формування соціальних і поведінкових навичок у поєднанні з широким застосуванням управлінських та імітаційних ігор. Завдяки поширенню ігрових форм, особливо ділових ігор, інтерактивне навчання в 80 - роках переживає новий підйом популярності, розглядаються варіанти використання засобів, форм і методів, спрямованих на активізацію навчального процесу. Помітний поштовх до розширення дидактичного використання форм інтерактивного навчання, поклали дослідження і розробки ділових та імітаційних ігор таких фахівців як Н.П.Анікеєв, І.Г.Абрамова, Л.Г.Борисова, А.А.Вербицкий, І.П. Іванов, В.Я.Платов, В.В.Подиновський, В.Н.Рибальський, А.М.Смолкін, І.М.Сироєжин, С.А.Шмаков та інші. Велику роль у поширенні форм інтерактивного навчання зіграли не тільки теоретичні розробки даних авторів, але і їх практична діяльність з пропаганди ігрових форм, як основи інтерактивного навчання, а також особиста участь більшості з них у створенні і розвитку ігротехнічного руху.

Але самостійної теорії інтерактивного навчання як такої - не існує. Інтерактивні методи навчання засновані на прямій взаємодії учнів з навчальним оточенням. Навчальне оточення виступає як реальність, в якій учень знаходить для себе область освоюваного досвіду. Досвід учня - це центральний активатор навчального пізнання. У традиційному навчанні вчитель грає роль "фільтра", що пропускає через себе навчальну інформацію, в інтерактивному - роль помічника в роботі, активізуючого взаємонаправлені потоки інформації. При застосуванні інтерактивних методів навчання змінюється взаємодія з учителем: його активність поступається місцем активності учнів, завдання вчителя - створити умови для їх ініціативи. У створюваній вчителем ситуації ініціативи учнів виступають повноправними учасниками процесу отримання знань, їх досвід важливий не менше, ніж досвід вчителя, який не стільки дає готові знання, скільки спонукає учнів до самостійного пошуку вирішення проблеми поставленої вчителем на уроці. Інтерактивний ( « Inter » - це взаємний, «act» - діяти ) - означає взаємодіяти, знаходитись в режимі бесіди, діалогу з будь-ким. Інтерактивні та активні методи мають багато спільного. Але на відміну від активних методів, інтерактивні орієнтовані на більш широку взаємодію, учні навчаються не тільки з викладачем, але й один з одним і на домінуванні активності учнів у процесі навчання.

До інтерактивних вчитель відносить наступні методи:

● дискусія,

● евристична бесіда,

● «мозковий штурм»,

● рольові , «ділові» ігри,

● тренінги,

● метод проектів (метод моделювання ),

● групова робота з ілюстраційним матеріалом,

● перегляд та обговорення відеофільмів, роликів, мультфільмів тощо,

● пошуковий (дослідницький ) метод,

● метод каруселі,

● робота в малих групах: в парах, ротаційних трійках.

Проведення уроків із застосуванням інтерактивних методів створює комфортні умови навчання, за яких усі учні активно взаємодіють між собою. Урок перестає бути актом передачі інформації від вчителя до учня, формуються нові відносини, в яких вчитель і учень виступають у ролі партнерів при досягненні однієї мети, кожен з яких вносить індивідуальний внесок . Учень при цьому відчуває відчуття самостійності та успішності. При цьому на уроках вчитель також застосовує стандартні методи і прийоми. Їх значення і важливість ніхто не може применшити. Для того, щоб праця приносила радість і задоволення Володимир Афанасійович застосовує і нестандартні прийоми навчання. Дитина повинна здійснювати активні дії ( говорити, виконувати досліди, робити винаходити, придумувати методи дослідів ). Найкраще, коли це проходить в грі. Грати люблять і діти і дорослі. Учні грають в інтерактивні ігри в своє задоволення і з користю для справи.

У результаті проведення циклу уроків вчитель зробив висновок про те, що застосування інтерактивних методів навчання вплинуло не тільки на успішне засвоєння матеріалу, а й на ставлення учнів до предмета та покращенні якості знань учнів. Спостереження за роботою учнів на уроці показало, що в процесі використання інтерактивних технологій змінюється психологічний клімат на уроці.

30 років Володимир Афанасійович працює в Волноваської загальноосвітній школі І- ІІІ ступенів № 6. Волноваха - місто залізничників. У місті є кілька залізничних підприємств ( локомотивне і вагонне депо, механізована гірка, станція Волноваха, залізнична РЕМ та інші). Багато випускників нашої школи вибирають спеціальності, пов'язані із залізницею. Профілюючим предметом при вступі в залізничні училища, технікуми, інститути є фізика. Після закінчення навчання випускники залишаються працювати в рідному місті. Вони працюють робітниками, слюсарями, машиністами та їх помічниками, інженерами, є й керівники. Кожен з випускників пройшов своїм шляхом, застосував свої здібності і вміння, але маленькою цеглинкою у фундаменті їхніх досягнень є знання, отримані ними на уроках фізики. Передані не тільки теоретичні знання, а й практичні вміння, необхідні фахівцям залізничних спеціальностей.



Результати діяльності вчителя

2008 рік – участь у професійному фестивалі педагогічних ідей де було представлено збірник завдань для тематичного оцінювання з астрономії,

2010 рік – Гулякіна Тетяна, учениця 11 класу зайняла ІІ місце у обласному конкурсі рефератів присвячених дню космонавтики,

2012 рік – Дяговець Віталій, учень 11 класу посів І місце у районному конкурсі плакатів, присвячених дню космонавтики,

2013 рік – Білицький Андрій, учень 10 класу посів І місце у районному конкурсі інформаційних бюлетенів «Ми за здоровий спосіб життя»,

2013 рік – Бабенко Ігор, учень 7 класу посів І місце у районному конкурсі «Юніор МАН», секція експериментальна фізика за темою «Вивчення залежності електричного опору людини від різноманітних факторів»,

2013 рік – І місце у районному етапі професійного конкурсу «Учитель року. Номінація фізика», 13 місце у обласному етапі,

Постійний учасник районних семінарів вчителів природничого циклу.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, проникнення інформаційних потоків в свідомість, викликають її активну діяльність. Зрозуміло, що структура інтерактивного уроку буде відрізнятися від структури звичайного уроку, тому в структуру уроку включаються тільки елементи інтерактивної моделі навчання - інтерактивні технології, тобто конкретні прийоми і методи, що дозволяють зробити урок незвичайним і більш насиченим та цікавим. Хоча можна проводити повністю інтерактивні уроки але використання інтерактивних технологій значно збільшує час, необхідний вчителю для підготовки до заняття, оскільки потрібно переструктурування змісту матеріалу, продумування організації процесу навчання, роздаткового матеріалу тощо. Таким чином, інтерактивні технології в практиці шкільного навчання фізики вимагають подальшої розробки та підтримки в масштабах держави.

Особливого значення в управлінні розвитком творчості в нашому закладі надається стимулюванню. Вчитель мусить знати, що його ініціативу і творчість у роботі буде заохочено. Стимулювання забезпечує система заходів морального і матеріального заохочення, організація творчого змагання, конкурси учнівських робіт, організація методичних виставок, заснування спеціальних дипломів для творчих педагогів.

Важливим етапом стимулювання творчості стає поставлена на новий рівень атестація вчителів. Усі види нагород і заохочень враховують не тільки сумлінну працю, а й новаторство вчителя, його творче ставлення до своїх обов’язків. Більш того, атестація й відповідні винагороди не просто фіксують наявність у хорошого вчителя творчого досвіду, а й враховують щорічне зростання творчого потенціалу педагога. Адже творчий учитель завжди на виду, а його працю, його знахідки обговорюються на засіданнях ШМО, педради, методичного об’єднання.

Видатний німецький педагог А. Дістервег писав: «Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче потрапляє під владу трьох демонів: механічності, рутинності, банальності, він дерев’яніє, кам’яніє, а навчання перетворюється на катування й дресирування».



І навпаки участь учителя в розвитку педагогічної науки дає йому натхнення, робить цю науку його власністю, допомагає не відставати від її розвитку, приносить радість і задоволення. Отже вчитель виступає не тільки як споживач науки, а й як її виробник.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача» iconВідділ освіти Березанської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Березанська загальноосвітня школа І- ііі ступенів Березанської районної ради Миколаївської області
Березанської зош І – ІІІ ступенів. Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії»
Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача» iconКз «Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Гуляйпільської районної ради Підготувала: творча група вчителів початкових класів кз «Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Гуляйпільської районної ради
Здоров’я – дорогоцінний дар, яким наділяє людину природа. Недарма в народі кажуть: у здоровому тілі – здоровий дух. Щоб надовго вистачило...
Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача» iconГолубівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новомосковської районної ради Дніпропетровської області
Леніна, 17, с. Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51230
Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача» iconСкладні речення, їх види
Йосипівського нвк «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новомиргородської районної ради Кіровоградської...
Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача» iconДослідження впливу шуму на увагу, пам'ять та самопочуття людини
Баловненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради Миколаївської області
Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача» iconВідділ освіти Солонянської районної державної адміністрації
...
Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача» iconТема: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»
Йосипівського нвк «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новомиргородської районної ради Кіровоградської...
Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача» iconСватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області
Матеріали досвіду можуть допомоги в практичній діяльності вчителя у роботі з розвитку критичного та креативного мислення на уроках...
Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача» iconДимитровська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Донецької області опис досвіду вчителя початкових класів
Видатні вчені, методисти про розвиток читацької компетентності молодших школярів
Волноваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Волноваської районної ради Донецької області Номінація «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача» iconНаукове товариство учнів «Ерудит» цдют м. Ульяновка
«Ульяновський навчально-виховний комплекс №2 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Ульяновської районної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка