Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета



Скачати 142.26 Kb.
Дата конвертації21.03.2018
Розмір142.26 Kb.

d:\шкільна документація\мальчевська в.і\сосюра\133.jpg


http://900igr.net/datai/geografija/sibirskaja-ravnina/0018-028-eto-interesno.jpg

Володимир Сосюра (1898-1965)

Виховний захід

«Любіть Україну, як сонце, любіть»

f:\диск\тиждень фізики і математики\фотографії\2012-2013 нр\володимир сосюра\img_2969.jpg

Виховний захід

«Любіть Україну, як сонце, любіть…»

Мета: ознайомити учнів із творами патріотичної, інтимної громадянської, пейзажної, повоєнної лірики В.Сосюри, що не ввійшли до програмового вивчення; навчати естетично сприймати тонкощі поезій українського поета; розвивати в учнів образне відчуття світу, чутливість; виховувати почуття гуманізму, любові до людей, природи, Всесвіту, до України; прищеплювати любов до рідного слова.

Обладнання: презентація, «Володимир Сосюра - ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ - оригінальна версія» (автор: Basil Bucolic); портрети батьків поета Київ, Раднек 1978 р.; відеофільм «Красивая природа под классную музыку» (автор: dobroblog), пісня у виконанні Світлани Весни «Мій рідний край» (слова: Вадим Крищенко, музика: Володимир Куртяк, автор: borkovskyy01)

  1. Вступне слово вчителя:


Жив на землі поет. Захоплювався і страждав, розчаровувався і втішався, любив і співав. Чарівні й загадкові прості образи переповняли його кожну мить, рвали душу з душі, розлітаючись кольоровими світами радості й печалі. Поезія була його мовою, природною, як роса погожого світанку, запах бузку в травні, як мідяний голос осінніх кленів. Це не значить, що вона народжувалась легко, бо ніщо справжнє не приходить у світ без болю. Вона

народжувалася повсякчас, завдаючи серцю щасливої муки.

Володимир Моренець


Учень 1

О місячне сяйво і спів солов’я,

Півони, мальви, жовтини

Моря бріліантів, це – мова моя,

Це – мова моєї Вкраїни.

Яка у ній сила і кличе, й сія

Яка в ній мелодія лине,

В натхнення хвилини! О мова

Душа голуба України.

f:\диск\тиждень фізики і математики\фотографії\2012-2013 нр\володимир сосюра\img_2941.jpg
Рис. 1 Виступ ведучих

Вед. 1.: Самородок, так називають великий шматок чистого золота, знайдений у породі. Але часом це слово звучить і в іншому значенні.

Вед. 2: «Самородок», - говоримо ми про людину з вродженим великим талантом. Поезія була б неможлива, якби її не зрощували «самородки», не засівали чистим, справді золотим зерном своїх образів, не зігрівали глибокими почуттями своїх сердець.

Вед. 1.: Українська поезія щедра на таланти, на щирих і задушевних поетів. Не будемо їх зараз перелічувати, згадаймо лише одного, який любив рідну землю і народ, оспівував їх у віршах і поемах і залишив людям у спадок свій солов’їний голос, свої невмирущі твори.
Учень 2: Це – Володимир Миколайович Сосюра. У січні 2018 року ми святкуємо 120 років від дня народження цього поета, але його поетичні слова і сьогодні звучать і будуть звучати завжди для нас, як заповіді.
Звучить уривок запису в оригіналі В.Сосюра «Любіть Україну»
Учень 3: Донеччина. Селище Третя Рота (нині місто Лисичанськ). У похиленій хворостянці бідують Микола Володимирович та Антоніна Дмитрівна Сосюри. Недавно переїхали сюди з Дебальцево, де 6 січня 1898 року народився Володя.
Я починався відтіля,

Де гул заводів даль колише.

Ясні Донеччини поля

Мені на світі наймиліші.

В.Сосюра

Учень 4: Щоб якось звести кінці з кінцями, батько, виходець із селян, у поті чола працював, часто міняючи професії: він був шахтарем, будівельником, землеміром, писарем, мандрівним учителем.

Гарно малював і віршував. У пошуках роботи побував у Харкові, Воронежі, на Кавказі.



Учень 5: Мати, людина лагідної вдачі, часто співала народні пісні. У своєму автобіографічному романі «Третя рота» В.Сосюра писав:

Учень 6: Моя мама, як контраст до мого русявого татка, була чорна, майже циганка, мятежна і розкидана. Вона була красуня, її смугляві тонкі риси, темно-карі очі; чорні, аж жагучі, мов крила летючих птиць, красиво загнуті брови; нервові ніздрі майже класичного, з ледве помітною горбинкою носа завжди були в якомусь дивнім, хвилюючім русі. Мама була чудесно збудована. У неї було чорне, аж до синяви, волосся, і вся вона була як зоряна і пристрасна пісня. Вона дуже любила зорі і часто молилась і плакала під ними. В юності своїй вона працювала на патронному заводі в її ріднім місті Луганську (сама вона з Кам'яного Броду). І на загальноміськім балу одержала перший приз за красу. Там були претендентками і дочки багатіїв міста, а вона, звичайна робітниця, всіх їх перемогла. Татко нагадував мені похмурого козацького орла, а мама - якусь смугляву птицю, що їй не сидиться на місці і все вона хоче кудись полетіти. Як протилежність батькові, вона була дуже балакуча, її одвертість була потрясаюча.

Учень7: Батько мій був за походженням (чоловіча лінія) француз, - на прізвище "Соссюр", навіть з приставкою "де". Пономаренко Пантелеймон Кіндратович , який читав початок цього роману, сказав мені, що я ніякий не француз і що правильне моє прізвище не "Соссюр", а "Сюсюра" (і відкіля він це узяв, бо в документах нашого колишнього волосного правління я дійсно записаний на прізвище "Сюсюра"), і що у нього був друг його батрацької юності, козак із Кубанської станиці Брюховецька, Сюсюра, і що в тій станиці майже половина Сюсюрів.

(Показ портретів батьків поета) В.Сосюра. Київ, Раднек 1978 р.d:\шкільна документація\мальчевська в.і\сосюра\батьки поета.png

Рис. 2 Портрет батьків В.Сосюра, Київ, Раднек 1978 р.

Вед. 1: Сосюрам доводилося бідувати. В сім’ї було восьмеро дітей.

Вед. 2: Згодом після важких поневірянь та тривалих мандрів у пошуках кращого життя сім’я переїхала у селище Третя Рота (тепер селище Верхнє Луганської області).

Вед. 1: Сім’я оселяється в старій хворостянці над берегом Дінця, де й минули дитинство та юність майбутнього співця.
Учень 8:

О мій Донець, до тебе думи

летять, зливаючись у спів…

Твоїх дерев я слухав шуми,

твоїх криниць я воду пив.

Од берегів твоїх додому

не раз я йшов у співах птиць.

І відчуваю ще оскому

я од терпких твоїх кислиць.

І серцем я завжди з тобою,

завжди, завжди, і ночі, й дні…

О ні, ніде води такої ніколи вже не пить мені!


Вед. 2: Від 11-и років В.Сосюра йде працювати – спершу до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробочим, не цурається випадкових заробітків.
Учень 9:

Ми жили в хворостянці… Заводу ворота

відчинилися для мене в 11 літ.

Юнаком я зазнав, що шахтарська робота -

Це найважча з відомих на світі робіт.
Я багато читав і став вірші складати

так, як дід мій і татко, в натхнення огні,

і в юнацькому серці відбились крилато

незабутні Шевченка пісні.



f:\диск\тиждень фізики і математики\фотографії\2012-2013 нр\володимир сосюра\img_2942.jpg

Рис. 3 Виступ вчителя (презентація)


Вед. 1: Початкову освіту Володимир здобуває під наглядом батька. В 13 років вступає до міністерського двокласного училища і стає одним із кращих учнів, захоплюється співами і літературою.
Учні читають вірш «Батько» В.Сосюри

Проміння лампочки як цятка

і стояків ряди міцні.

Забута штольня там, де татка

дзвеніло кайло в глибині.
Де не синіло небо стелі

і слали в тьму заліза дзвін

товариші його дебелі,

такі ж суворі, як і він.


А горе тисло, як обценьки,

Його і їх, його і їх …

Ах, ті тини, тини кривенькі,

й біля пивної плач і сміх.


Я пам’ятаю очі тата

і сум, захоплений у них…

о як йому нагодувати

дітей голодних і худих?


Його волосся темно-русе

в блідім промінні каганця,

і довгії козацькі вуса,

і кашель, кашель без кінця…


А потім смерть. Ми за труною

йдемо і плачемо, а він

в холоднім мертвім супокої –

як одлетілий кайла дзвін…


Промчали роки…Край мій любий

шумить, як сад, в сім’ї новій…

І у сльозах шепочуть губи:

«О тату, тату, тату мій!»


Вед. 2: Після смерті батька юнак змушений був на деякий час перервати навчання, але розуміє, щоб зарадити осиротілій родині і принести якесь забезпечення зможе тільки освіта.

f:\диск\тиждень фізики і математики\фотографії\2012-2013 нр\володимир сосюра\img_2954.jpg

Рис. 4 Виступ учня (декламування вірша)


Вед. 1: Він закінчує Кам’янське сільськогосподарське училище. Агрономом Володимир Сосюра не став, хоча трепетна любов до землі, до всього живого була потребою його ніжної і тривожної душі.
Учень 10:

Я закоханий в синь океану,

В свіжий дух, що пливе від ріллі,

А ще дужче – у зорі рум’яні,

Рідні зорі моєї землі, - пізніше писав поет.

Вед. 1: У країну поезії В.Сосюра вирушив у 14 літ. Ця країна радо зустріла творчу, щиру, відверту людину.
Вед. 2: У небагатьох словах важко розповісти про всі ті численні теми, які хвилювали В.Сосюру. Він писав про все, чим жив народ, чим жила кожна людина.
Учень 11:

Я дивлюся на все, що хвилює мене,

І про все це пісні я співаю,

Про життя, що шумить, наче море ясне,

Про народ, що люблю я без краю.
Вед. 1: На долю поета випало багато випробувань: революційні роки, жахливі роки Великої Вітчизняної війни. Але через все своє життя поет проніс святу, безмежну любов до Батьківщини, і через роки можемо почути його слова.
Учні декламують вірш «Любіть Україну» В.Сосюри
Любіть  Україну,  як  сонце,  любіть,  

як  вітер,  і  трави,  і  води…  

В  годину  щасливу  і  в  радості  мить,  

любіть  у  годину  негоди.  


Любіть  Україну  у  сні  й  наяву,  

вишневу  свою  Україну,  

красу  її,  вічно  живу  і  нову,  

і  мову  її  солов'їну.  


Між  братніх  народів,  мов  садом  рясним,  

сіяє  вона  над  віками…  

Любіть  Україну  всім  серцем  своїм  

і  всіми  своїми  ділами.  


Для  нас  вона  в  світі  єдина,  одна  

в  просторів  солодкому  чарі…  

Вона  у  зірках,  і  у  вербах  вона,  

і  в  кожному  серця  ударі,  


у  квітці,  в  пташині,  в  електровогнях,

у  пісні  у  кожній,  у  думі,  

в  дитячий  усмішці,  в  дівочих  очах  

і  в  стягів  багряному  шумі…  


Як  та  купина,  що  горить  —  не  згора,  

живе  у  стежках,  у  дібровах,  

у  зойках  гудків,  і  у  хвилях  Дніпра,  

і  в  хмарах  отих  пурпурових,  


в  грому  канонад,  що  розвіяли  в  прах  

чужинців  в  зелених  мундирах,  

в  багнетах,  що  в  тьмі  пробивали  нам  шлях  

до  весен  і  світлих,  і  щирих.  


Юначе!  Хай  буде  для  неї  твій  сміх,  

і  сльози,  і  все  до  загину…  

Не  можна  любити  народів  других,  

коли  ти  не  любиш  Вкраїну!..  


Дівчино!  Як  небо  її  голубе,  

люби  її  кожну  хвилину.  

Коханий  любить  не  захоче  тебе,  

коли  ти  не  любиш  Вкраїну…  


Любіть  у  труді,  у  коханні,  у  бою,  

як  пісню,  що  лине  зорею…  

Всім  серцем  любіть  Україну  свою  —  

і  вічні  ми  будемо  з  нею!  



f:\диск\тиждень фізики і математики\фотографії\2012-2013 нр\володимир сосюра\img_2946.jpg

Рис. 5 Виступ учня (презентація)


Вед 2: І словами поета хочеться відповісти:

Як не любить той край, де вперше ти побачив

Солодкий дивний світ, що ми звемо життям,

де вперше став ходить і квіткою неначе

В його теплі зростав і усміхавсь квіткам.
Вед 1: Прекрасна, мальовнича природа України, як можна не любити її степів, ланів простори, лазурні далі і зірки. Людина повинна жити в повній злагоді з природою, адже ми – її частина, і цьому вчить нас великий поет.
Учні декламують вірш «Стоять замислені дуби…» В.Сосюри

Стоять замислені дуби

над тихою водою…

Люби природу, о, люби,

щоб буть самим собою!
Люби ці трави, озерце

до щастя, до нестями!..

І соловей тобі за це

подякує піснями.


Послухай!..Заспівав один,

а другий іще лучче…

А третій – наче срібний дзвін,

що лине із-за тучі…


Усе чарує зір кругом:

роса і луг, і води…

Десь по ковадлу молотком

дзвенить коваль, мій родич…



Вед. 1: А як можна не любити той час, коли природа тільки-но пробуджується після довгої лютої зими. А як чудово змалював поет весну у своїй поезії.

На проекторі фільм «Пейзажі весни»

Учень 12:

Люблю весну

Люблю весну, та хто її не любить,

Коли життя цвіте, як пишний сад.

І, мов у сні, шепочуть листя губи,

І квіти шлють солодкий аромат.
Люблю весну, коли плюскочуть ріки,

Коли рида од щастя соловей

І заглядає сонце під повіки

У тишині задуманих алей...


Люблю, коли блукає місяць в травах,

Хатини білить променем своїм

І п'є тепло ночей ласкавих,

А на лугах пливе туманів дим...


Весна вдягла у зелень віти в дуба,

уже курличуть в небі журавлі.

Люблю весну, та хто її не любить

на цій чудесній, радісній землі!


Вед. 2: Про що б не писав поет, все народжувалося з пережитого, передуманого. Слова, як намисто на нитку, нанизувалися на мотив і зливалися з ним, щоб стати гімном рідному українському слову.
Учень 13:

Як не любити рідну мову

Як не любити рідну мову

і як її не берегти,

коли із нею в даль грозову

ми йшли на бій – і я, і ти.
Коли за кожне рідне слово

в нас слали кулі вороги…

Ми збили з нього злі закови,

щоб ширить щастя береги.


Щоб з ними іти в нові походи

до осяйних життя висот…

Бо мова – це душа народу,

народ без мови – не народ.


Вона як світла хор в ефірі,

як білий сад, весняний сад…

Ні, ні! Не вірю, я не вірю,

щоб ти забув її, мій брат!


І в миру дні, й години бою

її нам треба берегти.

Де б ти не був, вона з тобою

іде звитяжно у світи!


Вед. 1: Життя Володимира Миколайовича Сосюри водночас і дуже просте, і дуже складне. Для того, щоб відтворити його біографію в усіх її складностях, потрібна, мабуть, ціла книга. Все своє життя він віддав літературній творчості. Не стало Володимира Миколайовича 8 січня 1965 року, але зірка безмежної любові до рідного краю, до людей, до Батьківщини, запалена ним, вічно на небосхилі буде сяяти нам.
Вед. 2: Увесь він – і своєю зовнішністю, і своєю ходою, і ніжно-ласкавим поглядом, і особливо своїми душевними якостями був взірцем уродженого поета, співця, людини, яка з’явилася на світ для того, щоб дарувати людям насолоду своїм осяйним талантом.
Учень 14:

Люблю, України коханої небо

Люблю України коханої небо,

що буде, люблю, й що було.

Живи, моє серце, живи не для себе,

для себе ж бо ти й не жило.
Щасливії люди, щасливих багато.

Живуть для живого живі.

Тому я й повинен про щастя співати,

коли навіть серце в крові!.


Учень 15: В.М.Сосюра понад усе любив життя, життя, що цвіте, мов пишний сад, життя на своїй рідній землі - Україні, любив її мову співучу, солов’їну і в прекрасних поезіях залишив свої думки, мрії.

Учитель: І я вірю, що ви винесете з нашого заняття цю любов і пронесете її через усе своє життя. Сподіваюся, що всі ви виростите гідними людьми і будете жити в Україні без сліз і розпачу, без туги і горя, а в серцях ваших буде тільки любов.
Звучить пісня Світлани Весни «Мій рідний край»

Використана література:

1. Володимир Сосюра Вибране. – Київ: «Радянський письменник», 1992.

1. Відеофільм «Красивая природа под классную музыку» https://www.youtube.com/watch?v=gewnpC37wjk

2. Пісня Світлани Весни «Мій рідний край» https://www.youtube.com/watch?v=VouDm1IiZPE



3. «Володимир Сосюра - ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ - оригінальна версія» https://www.youtube.com/watch?v=Q-kWIaea1v0

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета iconВ. М. Сосюра. Любіть Україну
В. Сосюри; опрацювати ідейно художній зміст твору поета «Любіть Україну»; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження,...
Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета iconУрок №32 В. Сосюра. Патріотичний пафос поезії "ЛюбітьУкраїну!" 1898 1965 Мета І завдання уроку
«Любіть Україну»; визначити ідейно-художній зміст та особливості ліричного твору
Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета iconТворчість Т. Г. Шевченка періоду заслання
Свою Україну любіть. Любіть її… во врем'я люте, в остатню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть!
Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета iconБібліотека Доннму запрошує портрет великого кобзаря віртуальна виставка
«Свою Україну любіть. Любіть її во врем'я люте, в останню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть!» Тарас Шевченко
Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета iconАфоризми про Батьківщину та патріотизм, про рідну мову та українську пісню
Свою Україну любіть. Любіть її Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть
Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета iconАндрій Чайковський: Любіть Україну, любіть своє рідне! 1857-1935 Біографія
Народився Андрій Чайковський 16 травня 1857 року в сім'ї дрібного службовця, дрібного шляхтича, в місті Самбір. У ранньому віці втратив...
Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета icon«Свою Україну любіть»
О. Гончар писав, що правда «Кобзаря», як правда Святого Письма, для людства ніколи не постаріє, не згасне. Шевченко відкрив світові...
Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета iconУкраїнська мова Опрацювати §21, Впр. 4 (с. 75)
Українська література Біографія В. Сосюри (с. 60-62), вивчити вірш напам’ять «Любіть Україну»
Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета iconІнтелектуальна гра «Всім серцем любіть Україну свою»
Мета: виховувати почуття національної гідності. Розвивати уяву, пам'ять, вміння самостійно аналізувати факти. Збагатити ліцеїстів...
Володимир Сосюра (1898-1965) Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть» Виховний захід «Любіть Україну, як сонце, любіть…» Мета iconПрограма виховної роботи з учнями класів
Любіть Україну – вашу власну державу. Не на словах, а на ділі, роблячи все, аби вона була процвітаючою, міцною, багатою, незалежною,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка