Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна



Сторінка2/22
Дата конвертації13.02.2018
Розмір3.13 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Частина I

ВСТУПНА



Розділ 1

Чому написана ця книга


Кожен, хто збирається писати про генезу польсько-українського конфлікту, ризикує постійно «провалюватися» углиб історії. Аби пояснити його перебіг у роки Другої світової війни, потрібно поринути в аналіз міжвоєнних подій, щоб зрозуміти цей період — проаналізувати польсько-українську війну 1918–1919 років, витоки цієї війни — у суперництві бездержавних націй у складі імперій протягом XVIII–XIX століть, джерела суперництва — у польсько-українських війнах XVI–XVIII століть, і так можна дійти аж до Болеслава Хороброго та Володимира Великого. Тож маємо минуле, на фоні якого сучасний стан стосунків виглядає несподівано позитивним. Рівень та якість сьогоднішніх відносин між Україною та Польщею є яскравим та оптимістичним підтвердженням, що історія таки навчає, хоч для того її уроки мають бути дуже жорстокими.

Одним із таких уроків була війна між українцями і поляками 1942–1947 років, криваве зіткнення, що розпочалося в рамках ширшого конфлікту — Другої світової, всіляко ним посилювалося і навіть вийшло поза його рамки. Війна, яка стала жорстоким зведенням порахунків між націями за кривди минулого, мала на собі відбиток світової війни, з притаманним їй нехтуванням будь-яких обмежень у веденні бойових дій та воєнними злочинами.

Пам’ять про цю війну і завдані нею рани продовжує жити в українському та польському суспільствах. Найяскравішим проявом цього є українські та польські поминальні заходи з участю не лише представників громадськості обох сторін, але й найвищого керівництва України та Польщі. Політики обох країн періодично виступають із заявами, використовуючи пам’ять часто задля власних політичних цілей, далеких від історичної правди.

Сподіваємося, що вже незабаром вирішальним у суспільних дискусіях стане слово істориків. Адже саме їхня скрупульозна, оперта на наукову методологію робота є найкращою запорукою всебічного й неупередженого висвітлення конфлікту. Історики не повинні говорити про забуття цієї війни, її жертв в ім’я майбутнього, але, розкриваючи важку правду, пояснюючи походження та природу, міцно прив’язати війну до минулого, ізолювати там, аби болюча пам’ять не стала іграшкою в руках недобросовісних політиків і загрозою для дальшої розбудови приязних стосунків.

Таку мету має, зокрема, пропоноване дослідження.

Історіографія польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки на сьогодні є настільки масштабною, що вже сама стала популярним предметом досліджень істориків2. Тож не намагатимемося тут подати ретельний аналіз і не наводитимемо прикладів найважливіших робіт. Вони використані при написанні роботи і їх перелік зацікавлений читач зможе віднайти в кінці книги.

Навіть поверхневий перегляд виявляє яскраву диспропорцію між польською та українською історіографією. З польського боку маємо справу з сотнею наукових статей, кількома монографіями, науково-популярною літературою3 і навіть методичними вказівками для шкільних вчителів4. З українського ж — здебільшого статті і лише кілька монографічних робіт фактично одного автора, який спеціалізується на цій тематиці5. Очевидно, відсутність уваги української історіографії до проблеми польсько-українського конфлікту має чимало причин. Загальна полягає в тому, що українська гуманітарна наука значно більше, аніж польська, потерпіла від комуністичного панування, тому її відродження відбувається повільніше. Незалежна українська історіографія як така була можливою тільки в діаспорі, тоді коли в комуністичній Польщі, попри тиск і цензуру, вдалося зберегти власні історичні школи, які займалися темами, немислимими в межах СРСР.

Проте одна з ключових причин відсутності уваги українських істориків до польсько-українського конфлікту стосується все ж більше сучасної України, ніж радянських часів. Мова йде про відчутний донедавна брак серйозних історичних робіт про ОУН та УПА. Вивчення історії українського націоналістичного підпілля в незалежній державі тривалий час залишалося на маргінесі наукових студій. А без досліджень діяльності ОУН та УПА, які були одними із головних суб’єктів польсько-української війни, неможливо говорити про її повне розуміння. Грунтовні дослідження історії польського підпілля свідчать, наскільки важливою є така робота для цілісного бачення проблеми.

Від 2003 року, після спровокованої польськими істориками гарячої суспільної дискусії, ситуація в Україні почала змінюватися. Українські науковці звертають дедалі більше уваги на цю проблему, але знову-таки брак серйозних аналітичних робіт про ОУН та УПА, її методи та цілі призвів до того, що часто дослідження розвивалися майже виключно в руслі запропонованих польськими колегами концепцій. Головний фокус у вивченні протистояння українські історики, вслід за польськими, зосередили на подіях 1943 року на Волині. Інші території та періоди тривалої польсько-української війни залишилися фактично поза їхньою увагою, що не лише штучно зменшує масштаби війни, але й спотворює її загальне розуміння.

Автор цих рядків довгий час займався саме історією ОУН та УПА, тому спробував підійти до проблеми польсько-українського протистояння з погляду його місця та ролі в загальній стратегії і тактиці українського визвольного руху 1940–1950-х років. Для ОУН та УПА боротьба з поляками була «третім фронтом», а тому, описуючи антипольську діяльність повстанців, не слід забувати, що вона залежала від боротьби на двох інших фронтах — антинімецькому та антирадянському. Додатковим фактором впливу були дії головного супротивника в даному конфлікті — польського підпілля. У протистоянні часто спрацьовував своєрідний дзеркальний ефект, коли вчинки одного учасника відображали чи провокували дії іншого. Відповідно, вивчення історії українського підпілля проливає світло на мотиви і методи польських підпільників, і навпаки — дії вояків АК значною мірою можуть пояснити вчинки стрільців УПА. Тому цілісну картину Другої польсько-української війни можна відтворити лише скрупульозно вивчаючи обох головних акторів.

Пропоноване ж дослідження не претендує на всеохопне представлення проблеми польсько-української війни чи докладний хронологічний виклад. Автор зупинився лише на ключових моментах історії, іноді залишаючи поза увагою ретельний опис перипетій військових дій чи переговорних процесів. Праця має на меті викласти концепцію цього протистояння як війни і обгрунтувати її, покликаючись на джерела, показати місце і роль кривавого конфлікту в загальній історії українського визвольного руху 1940-х років, у стосунках між українцями і поляками. Сподіваємося, висловлені у дослідженні інтерпретації подій, аналіз учинків учасників конфлікту, їхніх мотивів і цілей сприятимуть подальшим жвавим науковим дискусіям довкола проблеми і таким чином наблизять до розуміння цих драматичних подій нашої історії.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Схожі:

Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна iconІсторія польсько-українських конфліктів Третій том
Кожного, хто високо оцінив важливість І актуальність виходу в світ трьох томів книги Миколи Сивіцького «Історія польсько-ук­раїнських...
Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна iconТема: Г. Тютюнник. Коротко про письменника. «Климко». Ідейний зміст твору мета
Яке лихо принесла народам Друга світова війна? Назвіть твори ху­дожньої літератури українських письменників, в яких відображено лихоліття...
Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна iconУрок компаративного аналізу потребує попередньої підготовки учнів. Задля ефективної роботи, оптимального використання часу доцільним є випереджальне опрацювання біографії письменників, текстів творів з відзначенням цитат
Тема. Друга світова війна у дзеркалі української та німецької літератури. Осуд антигуманної сутності війни, розкриття її руйнівних...
Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна iconОлександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина друга
Слово І його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням І використанням
Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна iconВелика Вітчизняна війна та роки першого повоєнного десятиліття Війна постукала в село ще за 35 – 40 днів до її офіційного проголошення. Взяли на перепідготовку «резервістів»
Війна постукала в село ще за 35 – 40 днів до її офіційного проголошення. Взяли на перепідготовку «резервістів» у розпалі весняних...
Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна iconПлан-конспект уроку з Всесвітньої історії у 8 класі Дата 23. 10. 14 учитель Косарєва А. І
«буржуазія», «Реформація», «громадянська війна», «Варфоломіївська ніч», «сеньйор», «секуляризація», «Генеральні штати»; «гарант»,...
Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна iconЖивописець, дійсний член Петербурзької Академії мистецтв
Народництво, тероризм, толстовство, російсько-турецька війна, Перша світова війна, три революції — Рєпін на все "відгукнувся". Причому...
Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна iconФункції образу уявного друга в дитячій літературі
Виходячи із вищесказаного, щоб з’ясувати функції образу уявного друга в дитячій літературі варто виокремити окремі точки зору на...
Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна iconВолодимир Мельниченко Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь) Москва

Володимир В’ятрович друга польсько-українська війна iconБюлетень нових надходжень за липень 016р. Львів 2016 Природа. Природничі науки
Перевод заглавия: Гео-Карпати. Створення польсько-українського туристичного шляху


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка