Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм



Сторінка1/8
Дата конвертації21.01.2018
Розмір1.55 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Волонтерська організація

«Міжнародний благодійний фонд»ХЕЛП-ЮКРЕЙН»

Альтернативні джерела фінансування місцевих

цільових програм

(фандрайзинг)

м.Київ

2015

ЗМІСТ

Передмова

Вступ

Розділ 1. Фандрайзинг?  Це дуже просто!



§ 1. Визначення фандрайзингу.

§ 2. Сім міфів світу фандрайзингу

§ 3. Фандрайзинг як основа для розвитку організації

Розділ 2. Плануємо діяльність

§ 4. Модель планування фандрайзингу

§ 5. Концепція проекту .

Розділ 3. Етап перший - потреби .

§ 6. Визначення проблем і потреб.

§ 6.1. Проблеми.

§ 6.2. Визначення цільової групи проекту.

§ 7. Визначення шляхів розв’язання проблеми

§ 7.1. Мета проекту.

§ 7.2. Завдання

§ 7.3. Методи та етапи реалізації проекту

§ 8. Визначення очікуваних результатів

§ 9. Визначення ресурсів.

§ 10. Логічна схема проекту

§ 10.1. Точно визначені часові рамки

§ 10.2. План реалізації  

§ 11. Інструменти оцінки проектів (SMART, NAOMIE).

Розділ 4. Етап другий -  пошук.

§ 12. Вироблення стратегії фандрайзингу

§ 13. Пошук джерел коштів, їх вивчення, визначення їх потенціалу та інтересів.

Розділ 5. Етап третій - звернення.

§ 14 Звернення.

§ 15. Структура проектної заявки

§ 16.1. Складання бюджету проекту  

Розділ 5. Етап четвертий - результат

§ 17. Менеджмент, орієнтований на результат.

§ 18. Моніторинг та оцінювання 

Розділ 6. Законодавство України про благодійну діяльність.

Післямова.

Глоссарій.  

Перелік благодійних організацій, які діють в Україні

Список джерел

Передмова.

Ми живемо в суперечливий і цікавий час. З одного боку існує досить значна кількість установ та організацій, які потребують ресурсів на впровадження різноманітних проектів спрямованих, в основному, на розв’язання соціальних проблем, з іншого – не менша кількість організацій, фондів і установ, які мають значні фінансові ресурси і які готові надати благодійну допомогу на реалізацію проектів високої суспільної значимості.

Процесом здатним поєднати інтереси обох сторін, започаткувати між ними партнерські стосунки є фандрайзинг. Термін фандрайзинг походить від словосполучення англійських слів fund (кошти, фонди) і raise (піднімати, збільшувати). Фандрайзинг уже не є чимось новим в Україні.

Організації, які надають благодійну допомогу, переважно надають її там, де існують юридичні та інші гарантії, що надані кошти не будуть використовуватися у комерційних цілях, і віддають перевагу недержавним, неприбутковим організаціям (НДО). Тому з початку 90-х років, коли в Україні швидкими темпами стали розвиватися неприбуткові організації, саме вони стали основними „споживачами” послуг благодійних фондів. Громадські організації почали частково займати ніші, у яких раніше діяла практично лише держава, передусім впровадження суспільно корисних, соціальних програм, а отже місії НДО і благодійних фондів багато в чому співпадали.

Одначе потенціал донорських організацій, яких у світі нараховується близько 50-ти тисяч, використовується досить слабо з ряду причин. Близько 8-9 з 10 проектів, які подаються на фінансування, відхиляється. Чому? Є цілий ряд причин.

Одна із основних проблем полягає в тому, що більшість організацій практично мало знайомі з правилами, які діють на Заході для подачі заявок на фінансування. Мало у кого є досвід звернення до фондів на рівні західних професійних стандартів. Тому організації не в змозі отримувати гранти для здійснення своїх проектів, що, в свою чергу, негативно відображається на ритмі соціальних перемін.

Крім того, складність у проведенні етапів роботи по фандрайзингу – це відсутність професійного підходу до питання залучення благодійної допомоги. Найбільш часто зустрічаються дві: заявник не вияснив, як правильно звертатися до даного фонду чи навіть не вияснив, чи відповідає даний проект пріоритетам фонду, тобто чи надає донор кошти на таку діяльність. Часто доводилося спілкуватися з людьми, які втратили віру у фонди і гранти після декількох відмов щодо фінансування проектів. Основне враження, яке залишається у цих заявників про фонди - це тільки “для своїх”. Насправді, аналізуючи розповіді і факти, з’ясовується, що заявник сам у своїй заявці порушив правила фонду або подав свій проект в організацію, яка зовсім не цікавиться даними проблемами. Звичайне, це зовсім не повний перелік причин можливої відмови, але, погодтесь, отримувати відмову з причин вказаних вище - образливо! Все це є наслідком неправильної організації роботи у даному напрямку.

Навчальний курс "Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм (фандрайзинг)" створено для того, щоб допомогти вирішити конкретні проблеми, з якими стикаються заявники в написанні проектних заявок, успішно долати всі труднощі створення створення проектів і написання заявок, проведенні анализу можливих фінансових джерел. Основна мета цього курсу полягає в тому, щоб висвітлити весь процес залучення грантів; пояснити, як визначити свої наміри і цілі свого проекту; „озброїти” активістів неприбуткових організацій стратегією пошуку і аналізу можливих фондів; допомогти вам відредагувати і оцінити власну заявку.

Автор навчального курсу, виходячи з досвіду особистої участі у розробці цільових проектів та залучення коштів на їх фінансування, має на меті ознайомити читачів з принципами фандрайзингу, його впливом на розвиток суспільства; надати зацікавленим особам навички методології фанрайзингу та втілення стратегій фандрайзингу в діяльність організації; висвітлення світового та вітчизняного досвіду у даній сфері; запропонувати деякі загальні рекомендації, які можуть допомогти зацікавленим особам обійти підводні камені та провести процес фандрайзингу з найменшими затратами.

Даний курс дасть можливість ефективно застосовувати набуті знання не тільки для залучення додаткових ресурсів, а і для покращення діяльності вашої організації, визначити вплив фандрайзингу на розвиток та стабілізацію організації, переглянути методи управління і таким чином вийти на новий етап діяльності будь-якої організації чи установи.

До навчального курсу включено практичні приклади, вправи і зразки, які можна використати при складанні власних  заявок, наводяться деякі рекомендації експертів з оцінювання проектів.

Залучення грантів - це важка, кропітка, але цікава і інколи навіть азартна діяльність. Багато організацій мають як позитивний, так і негативний досвід роботи з фондами. Але, як правило, системного підходу до впровадження даного напрямку немає. Вся діяльність у сфері фандрайзингу, спрямована на пошук додаткових ресурсів для реалізації проектів чи програм, носить епізодичний та хаотичний характер, і тому не призводить до накопичення досвіду і його систематизації.

Основним завданням автора навчального курсу було наведення найбільш простих та зручних шляхів для досягненню поставлених вами цілей, тобто діяльності по залученню ресурсів на реалізацію вашого проекту, а також надання практичних порад та розкриття маленьких  секретів, які можуть бути корисними при розробці і реалізації проектів.

Про те, у якому напрямку діяти ми і поговоримо далі.



Вступ.

Отже, запрошуємо вас до загадкового світу створення конкурентоспроможних проектів – світу фандрайзингу, світу в якому вільно почуваються тисячі активістів громадських неприбуткових організацій, які щорічно звертаються за мільйонами доларів в багаточисельні іноземні донорські фонди.

В той же час, широко розповсюджена думка, що фандрайзинг існує лише для громадських неурядових, неприбуткових організацій, на думку автора не відповідає дійсності. Аудиторія, яка може скористатися фандрайзингом як досить потужним інструментом залучення позабюджетних коштів, є більш широкою і може складатися як з представників громадських організацій, так і урядовців та громадян, які беруть участь у процесах місцевого розвитку, для підтримки соціальних, освітніх і культурних програм.

Такий підхід є особливо актуальним у нинішніх умовах, коли громади опинилися віч на віч з багатьма соціальними проблемами, на які бюджетних коштів не вистачає, або їх просто немає.

У цьому випадку є два шляхи – відкласти цю проблему „на кращі часи”, не звертаючи увагу на неї сьогодні, або пошук альтернативного джерела для фінансування заходів, спрямованих на вирішення цієї проблеми.

Пропонуємо вам другий шлях – шлях залучення додаткових ресурсів через застосування можливостей, які надає процес під назвою фандрайзинг. Фандрайзинг – це збір пожертв для некомерційної і благодійної діяльності для забезпечення соціально значимих заходів.

Не можна говорити, що це легкий шлях. Навпаки, звернення до фонду – складний і тривалий процес, який має як певні переваги, так і недоліки.

Переваги фандрайзингу полягають в можливості залучити кошти на визначений період часу, що забезпечить стабільну діяльність по реалізації визначеного напрямку, проекту чи програми.

Недолік полягає в складності отримання фінансування (як правило, це завжди конкурс), значних зусиль при підготовці проекту, значний період часу з моменту складання заявки до отримання гранту і, при цьому, відсутність гарантії отримання коштів (відсоток організацій, які отримують фінансування у фондів – відносно невисокий).

Донори стають все більше вимогливими. Донорам по великому рахунку не важливо, що ваші організації настільки соціально зрілі, що вирішують важливі суспільні завдання. Вони задають точні питання, хочуть дізнатися про все, що тільки можуть, для прийняття правильних рішень. І ніхто не збирається фінансувати вас чи підтримувати будь яким чином тільки тому, що ви свідомо взялися за вирішення певної проблеми.

Успіх вашого проекту залежить, в основному, від узгодження інтересів, а вірніше - налагодження партнерства між  двома сторонами – заявником і донором. З одного боку, заявка є інструментом маркетингу потенційних грантоотримувачів. Той хто подає заявку передбачає „продати” певну продукцію - тобто проект своєї організації.

З іншого боку, в більшості донорів є чітко визначені завдання і сфера інтересів. Спектр цих завдань і інтересів дуже різноманітний – від підтримки медичних досліджень і до видачі стартового капіталу для організації малих підприємств. Донори хочуть використати свої ресурси для того, щоб покращити світ. А тому досить прискіпливо розглядають кожну заявку.



Точка зору експерта по оцінці проектів:

Організації, відповідальні за використання суспільних фондів для надання грантів, особливо чутливі до будь яких звинувачень в упередженості чи відсутності ясності в їх процедурах.

Такі організації зазвичай розробляють дуже чітко сформульовані письмові цільові установки, правила подачі заявок, а також систему попередньої експертизи. Один із методів - встановити дуже високі або жорсткі стандарти для участі в програмі. Багато організацій вбачають вихід в кількості залучених для оцінки заявок експертів.

Попередня оцінка, або експертиза, проектних заявок – це процес визначення і прогнозування „цінності” діяльності чи послуги до початку діяльності чи надання послуги.  



Ричард Н.Блу старший співробітник  Management Systems International

І все ж, маю запевнити вас, що в фандрайзингу немає нічого особливо важкого, для успішної діяльності потрібен лише здоровий глузд і  нездоланний ентузіазм в роботе заради справи, для якої ви просите кошти.

Фандрайзинг  - не випрошування коштів, як часто думають, а продаж вашого продукту (послуги, проекту, програми, ідеї тощо) потенційному дарувальнику, спонсору, грантодавцю. Випрошують милостиню, а організація, яка працює в соціальній сфері, потребує не подачок, а пожертв, зроблених свідомо. Тому, якщо ви вирішили зайнятися фандрайзингомприготуйтеся до того, що вам доведеться навчитися переконувати донорів у необхідності вашої діяльності.

Щоб заручитися підтримкою, ви повинні постійно турбуватися принаймні про три речі: про те, що добре робити свою справу; вміти показати її результати; аргументовано переконувати людей, що ця робота корисна і для них.

Ви отримуєте кошти не тому, що співчуваєте комусь, а тому, що ваше співчуття  спонукає вас до конкретних ефективних дій. І ці дії призводять до позитивних змін у обраній вами сфері.

Не будемо глибоко аналізувати мотиви та причини, які спонукають до благодійності та меценатства. Наведу лише деякі думки дослідників. Отже, концепція “Соціально-відповідального бизнесу (the Socially-Responsible Business concept)” виникла в 60-70-і роки в США. Цей період характеризується зростанням суспільного незадоволення негативними наслідками зростання виробництва.

Левова частка відповідальності за соціальну несправедливість і економічну нерівність було покладено на бізнес. Суспільство, а відповідно, покупці теж, стали менше довіряти корпораціям. У результаті виник суспільний тиск на бізнес з метою регулювання його діяльності. Інколи сам бізнес, розуміючи, що з соціальною ситуацією все одно “доведеться щось робити”, виступав ініціатором “соціально-відповідальної” поведінки. 

Теорія розумного егоїзму (еnlightened self-interest) пояснює, що соціальна відповідальність бізнесу - це просто «гарний бизнес», так як скорочує довгострокові втрати прибутків (long-term prоfit loss). Витрачаючи кошти на соціальні і філантропічні програми, корпорація скорочує свої поточні прибутки, але в довгостроковій перспективі створює сприятливе соціальне оточення і, таким чином, стабільні прибутки в майбутньому.

Прояв соціальної відповідальності дозволяє покращити імідж корпорації, відносини в колективі, залучити нових клієнтів, збільшити обсяги продаж своєї продукції (послуг), вартість акцій корпорації тощо.

Можна впевнено говорити, що люди готові платити за те, щоб отримати моральне задоволення від своїх дій, нехай навіть несвідомо.

В той же час, необхідно пам’ятати, що мотиви донора є основою всієї діяльності по залученню коштів. Вони визначають характер і зміст звернення, вибір методів, аргументів для переконання і стратегії розвитку відносин з донором.

Зрозуміти мотиви донорів можуть допомогти знання п’яти основних принципів фандрайзингу, які можна назвати «законами донора». Вони застосовуються незалежно від того, чи звертаються з проханням про корпоративних пожертвах, грантах фондів чи особистих пожертвах.

Донори дають гроші людям. Має значення не скільки організація, скільки те, хто залучений до її роботи, і хто просить кошти. Потенційним донорам – компаніям, фондам чи приватним особам – цікавий людський фактор будь якої заявки і будь якого внеску. За виключенням масштабних загальнонаціональних кампаній прямої розсилки, які проводяться заради справи, яка зачіпає інтереси всього суспільства, організація може зібрати значні суми тільки завдяки контактам між людьми. Навіть в масових кампаніях має значення те, які люди до неї залучені.

Донори дають гроші тому, що хочуть. Це їм приємно і викликає у них відчуття задоволеності – тобто ви не нав’язуєтесь будь кому з проханням подумати про пожертву організації тільки тому, що вважаєте її достойною. Неврахування цієї простої істини є, можливо, самою серйозною перепоною в роботі заявника, який недбало виконує обов’язки фандрайзера. Звертаючись до донорів з проханням про виділення коштів, ви приносите їм задоволення і лестите їм.

Донори дають кошти тільки тоді, коли їх про це просять. Добровільні пожертви зустрічаються рідко. Загальні заклики надати допомогу, без конкретного визначення сфери спрямування пожертви, не дають результатів. Як висновок: люди роблять солідні пожертви тільки тоді, коли їх просять про солідні пожертви. В ході кампаній по поповненню капіталу, самим важливим і найбільш делікатним аспектом є звернення до основного потенційного донора з проханням про солідну пожертву – як просити, яку суму. Донор може не дати стільки, скільки у нього просять, але його не образить саме прохання; і майже у будь якому випадку пожертва буде більшою, ніж якщо б донора не попросили про більш значну суму.

Донори дають кошти на фінансування можливостей, а не потреб. Донори дають кошти не організації-заявнику. Вони надають їх для ваших клієнтів. Але спочатку ви повинні пояснити їм, для чого потрібні кошти. Можливість допомогти організації досягнути мети чи виконати важке завдання є більш привабливою, ніж допомога для поправки фінансового стану. Важко збирати кошти тільки на покриття дефіциту.

Донори дають кошти успіху, а не нестатку. Ефект переможця діє і в фандрайзингу: людям подобається приймати участь в успішній кампанії, мати справу з організацією,  яка отримує все більшу підтримку.

Не менш важливо знати, чому донори відмовляють у пожертві. Можливо це викликано тим, що вони не зацікавлені в даному напрямку діяльності, яким займається організація-заявник, чи з певних причин не хочуть жертвувати саме цій організації. Останнє може пояснюватися негативним іміджем організації, чутками чи тим, що організація яка, наприклад, займається допомогою малозабезпеченим, знаходиться в розкішному офісі, використовує дороге офісне обладнання. Часто донори думають, що та сума, яку вони могли б пожертвувати, занадто мала для суттєвого поліпшення ситуації. Інколи проблема виглядає наскільки складною, що здається, її не можна вирішити зусиллями однієї організації.

Пам’ятайте, що не існує ніякої „магічної формули" для успішного фандрайзингу і ніякого способу гарантовано отримати кошти у відповідь на прохання.

Одначе, якщо ви будете наполегливі у своєму бажанні діяти для залучення коштів, якщо ваша організація буде надійною, якщо вона буде відома і відкрита, якщо ви правильно підготуєте звернення до потенційних донорів, і доведете їм, що саме ваша організації при їх сприянні зможе вирішити певну проблему, то, скоріше всього, ви ці кошти отримаєте.

Пам’ятайте, що:

Успіх – це ретельно продуманий план та чітке його виконання.

 

Розділ 1. Фандрайзинг? Це дуже просто!



ФАНДРАЙЗИНГ - діяльність неприбуткової організації, яка базується на її унікальній місії і стратегії, і використовує ефективні і продуктивні способи отримання ресурсов, необхідних для реалізації її програм і досягнення  благополучия суспільства в цілому.

§1. Визначення фандрайзингу. 

У будь-якому суспільстві завжди існують проблеми, до вирішення яких або „не доходять руки”, або не вистачає необхідних ресурсів – фінансових, матеріальних, людських тощо. Тому час від часу перед будь-якою організацією – урядовою, бізнесовою чи громадською постає завдання – пошук і залучення додаткових ресурсів. З ким би з представників цих організацій не доводилося спілкуватися, розмова обовязково “повертається” до коштів. Частіше всього доводиться чути: “Все це, звичайно, цікаво, але де знайти кошти?  Дайте нам гроші, і не буде жодних проблем.”

Але ж ні кошти, ні обладнання, ні приміщення ніхто просто так не дає. І чим раніше ви визнаєте те, що ніхто нічого вам не винен, що пошук ресурсів — це не одноразова дія, а постійний процес, який необхідно ретельно планувати, тим краще.

Теоретично для залучення додаткових ресурсів (фінансових, матеріальних тощо) існує декілька способів:



  • залучення кредитів банків;

  • комерційна діяльність, доходи від якої спрямовуються на досягнення поставлених організацією цілей;

  • самофінансування – через членські внески, проведення благодійних та інших заходів;

  • кошти місцевого бюджету у вигляді заліків і взаємозаліків між організацією і підприємствами-боржниками бюджету;

  • ресурси різних фондів у формі грантів, як бюджетних так і позабюджетних, що діють на різних рівнях і контролюються різними структурами;

  • збір пожертв. Реалізується різними способами – від адресних звернень до звернень під час проведення спеціальних заходів (концертів, лотерей, теле- та радіомарафонів тощо) з детальною інформацією про напрямки використання цих пожертв;

  • участь у державних та регіональних цільових програмах;

  • волонтерський рух.

Отже ресурси можна залучати на договірних засадах, створювати, придбавати тощо.

Ми поведемо мову про один із способів залучення ресурсів, який став популярним в Україні протягом останніх років, а саме про залучення ресурсів від благодійних фондів – донорів.

Такий процес залучення ресурсів називають фандрайзингом. В поняття і визначення фандрайзингу входить процес збору коштів та інших ресурсів, які використовуються, в основному, для реалізації соціально значимих програм.

Фандрайзинг може приймати різні форми. Але тут і надалі ми будемо говорити про залучення коштів приватних осіб чи благодійних організацій, які надають фінансові ресурси у вигляді грантів. Грант – це ресурси (кошти, послуг, технічне забезпечення), які надаються заявникові на безповоротній основі.

В той же час, в фандрайзингу головне не кошти, а цілі, досягнення яких потребує підтримки.

Тому основними завданнями фандрайзингу є:



  • Залучити ресурси для реалізації цільових програм.

  • Проаналізувати ефективність діяльності організації.

  • Зібрати нові ідеї для майбутніх програм.

  • Підвищити імідж організації та зміцнити довіру громадськості до неї.

  • Проінформувати та просвітити громадськість щодо проблем, які вирішує організація.

Фандрайзинг - це мистецтво отримувати від донорів те, що ви хочете, коли і де ви хочете, на ті цілі, які ви визначили. Ми свідомо використовуємо слово „мистецтво” тому, що для оволодіння методами фандрайзингу необхідно вчитися і знати особливості, які впливають на рішення донора надати ту чи іншу благодійну допомогу.

Фандрайзинг це не тільки пошук коштів. Це також пошук і надбання друзів та помічників, які розділяють місію вашої установи, хочуть допомогти їй у досягненні цілей і навіть приймають участь у цьому. Фандрайзинг - це також розвиток організації у такому напрямку, коли вона запрошує до участі і вітає всіх, хто поділяє її сподівання і надії.

Готуючи відповідний запит на фонд, ви повинні постійно мати на увазі інтереси можливого донора, щоб сумістити їх з інтересами вашого проекту і вашої організації.

У чому полягає потреба вашої організації? Можна підготувати досить довгий перелік, але запам’ятайте - нічого такого не потрібно. Все це відноситься до майбутніх рішень. У самої організації потреб немає! Вони є у її клієнтів. Отже, як не дивно, але ваша потреба - це задоволення потреб клієнтів.

Розуміння цих принципів має полегшити фандрайзинг. Якщо благодійність – задоволення, то просити про пожертву – все одно що пропонувати цукерку. Чому  ж тоді фандрайзинг виглядає так грізно і так лякає заявників?

§2. Сім міфів світу фандрайзингу

Фандрайзинг і досі залишається новою та новаторською справою для українських організацій, яка надає невідомі досі можливості для вирішення місцевих проблем. І як кожна нова і незвідана справа, фандрайзинг з часом "обріс" міфами. Тому перш ніж перейти далі, необхідно розвінчати ці міфи.

 Мушу зазначити, що фандрайзинг, як будь яка серйозна "гра" має певний набір жорстких правил. Не знаючи правил чи свідомо їх не виконуючи, ви не зможете виграти.

Міф перший: Фонд тільки і чекає, щоб озолотити мене.

Реальність: Пошук потребує активності. Само це слово вказує на необхідність пошуку, відслідковування, а не пасивного очікування того, що хтось  прийде і дасть вам кошти. Коротше кажучи, не сидіть склавши руки. Якщо ви не знайдете відповідний фонд першими, це "за вас" зроблять інші.

Правило: "Активно шукайте можливості, якщо не хочете програти".

Міф другий: Чим більше грошей я попрошу, тим більше мені дадуть.



Реальність: Зазвичай, чим більший бюджет проекту, тим складніше отримати кошти. На великі гранти можуть розраховувати тільки відомі і перевірені часом організації з "послужним списком" успішно реалізованих проектів. Якщо ви представляєте молоду організацію, почніть з малого. Одначе, якщо ідея проекту не виправдає запрошених коштів, може статися і так, що фонду навіть дуже скромний запит покажеться зависоким.

Правило:  "Кожен спонсор бажає отримати віддачу від своїх коштів".

Міф третій: Отримавши грант від фонду, я гарантую собі отримання нових грантів від того ж фонду в майбутньому.

Реальність: Жоден грант не може бути гарантією автоматичного отримання нового фінансування від того ж фонду. В ваших інтересах показати черговому донору, що у вас є уже ціла мережа фінансових джерел, за допомогою якої ви можете скільки завгодно довго здійснювати свій проект. Пріоритетні напрямки фондів міняються досить часто.

Правило: "Не покладайте ні на один фонд надій на пожиттєве фінансування”.

Міф четвертий: Гроші в кишені - я їм господар і ні перед ким не маю звітувати.

Реальність: Фонди укладають угоди з організацією, яка береться реалізувати проект, який відповідає потребам (інтересам, пріоритетам) самого фонду. Ваш проект стає таким чином тим документом, який юридично пов’язує вас і фонд. Згідно угоди ви зобов’язані вчасно надавати фонду всю документацію - звіти, повідомлення про зміни в програмі тощо.

Правило: "Грант покладає на вас, перш за все, певні зобов’язання".

Міф п’ятий: Показавши свою організацію у більш вигідному світлі, ніж є насправді, я доб’юся більшого, ніж показавши тільки правду.

Реальність:  У вас може виникнути спокуса прикрасити дійсність. Навряд чи це може допомогти. Плідність ваших відносин з фондом залежить, в основному, від того, наскільки ви довіряєте один одному. Якщо виявиться брехня, ви не тільки ризикуєте репутацією своєї організації, але, скоріше за все, повинні будете повернути надані кошти.

Правило:  "Чесність - краща тактика."

Міф шостий: Свої цілі і завдання я повинен повністю підпорядкувати інтересам фонду.

Реальність: Деякі заявники впевнені, що їх шанси зростуть, якщо орієнтиром для них будуть, в першу чергу, інтереси і цілі донора, і тільки потім - свої власні. Візьміть курс на рівноправне співробітництво. Визначте власні цілі і потреби і намагайтеся зблизити їх з інтересами фонду.



Правило: "Ви не можете управляти вітром, але ви можете управляти вітрилами".

Міф сьомий:  Відмова - це справжня катастрофа.

Реальність:  В цій грі у вас дуже багато суперників. Зазвичай тільки 10-30% всіх заявників отримують позитивну відповідь. Тому, якщо на ваше звернення надійшла негативна відповідь, спийміть її як гарний урок і - попробуйте знову! Виясніть у донора, чому він відмовився фінансувати вашу ідею, і ніколи не відмовляйтеся від наступних спроб.

Правило:  "Якщо ви програли, проаналізуйте свої помилках і пробуйте                     знову і знову! "

§3. Фандрайзинг як основа для розвитку організації.

Перш ніж описувати діяльність по фандрайзингу, рекомендуємо вам визначити його місце у загальному напрямку діяльності вашої організації, так як ефективний фандрайзинг можливий лише при умові ефективної роботи вашої організації в цілому.

Необхідно розглядати діяльність по фандрайзингу, як діяльність вашої організації в мініатюрі. Ефективна діяльність по фандрайзингу об’єднує всі аспекти діяльності будь-якої організації:


  • планування – це стратегія на визначення цілей і прийняття рішень про способи і засоби їх досягнення;

  • організація – це створення структури, планування роботи, підбір та розстановка кадрів;

  • мотивація – це спонукання до діяльності в ім’я досягнення цілей, формування зацікавленості до роботи і прагнення виконувати її якнайкраще;

  • контроль, тобто створення процесу, що буде забезпечувати досягнення цілей, визначатиме стандарти, проводитиме аналіз інформації про досягнуті результати з порівнянням її із встановленими параметрами і корекцію у випадку відхилення, аналіз людських, матеріальних, фінансових і других ресурсів.

  • маркетинг, тобто дослідження ринку і визначення позиції Вашої організації і донора на цьому ринку.

  • паблік рілейшенз, тобто зв’язок з громадськістю, як зовні, так і в організації.

Все це разом складає процес успішного управління, а фандрайзинг лише надає ресурси, які дозволяють більш ефективно використати потенціал організації.

Діяльність у сфері фандрайзингу – це цілеспрямована, спланована і безперервна діяльність задля забезпечення організації ресурсами, необхідними для реалізації її місії.

Перш ніж звернутися до фонду, ви повинні зрозуміти і дати чітке визначення, хто ви, чого ви хочете досягнути і для кого. Якщо організація складається з відданих людей, які є ентузіастами своєї справи, фандрайзинг стає їх спільною діяльністю задля реального внеску у майбутній успіх.

Тільки при усвідомленні важливості вашої ідеї не лише керівництвом, а і працівниками самої організації, можливо донести  завдання проекту і до донора шляхом правильного написання заявки на грант.

Тому необхідно переглянути контекст діяльності організації, усвідомлення її місії, бачення, цінностей, стратегії, тактики. Врахуйте, надаючи гранти, вам не тільки виділяють кошти, - вам демонструють віру в можливості вашої організації.


Порада експерта:

Не потрібно намагатися виграти всі конкурси, які потрапляють у поле зору вашої організації.

Всеядність організацій, які займаються всім потроху, може викликати здивування донора. Якщо, для прикладу, останній проект організації був присвячений реабілітації дітей – інвалідів, зараз організація займається проблемами свободи слова та розвитком громадянського суспільства, а новий проект подається на конкурс по профілактиці ВІЛ/СНІДу, то може виникнути питання – чи можна розраховувати на дійсно професійний рівень виконання цією організацією даних проектів, чи можливе продовження розпочатих робіт у майбутньому. Більш того, одразу помітно, що проект розроблено не тому, що організація займається цією проблематикою, а тому, що було оголошено конкурс і проект був швидко написаний для участі у конкурсі.

І навпаки, послідовність організації у розробці проектів, які спрямовані на реалізацію її основної місії, досвід роботи у певній сфері, наявність спеціалістів у штаті завжди викликає довіру до організації, тому що такий підхід є свідченням професіоналізму і реалістичного погляду на вирішення проблеми.

Олег Семерик, координатор з питань

репродуктивного здоров’я, ВІЧ,

прав людини в проекті ПОЛІСІ


Контрольні питання

1. Що таке фандрайзинг?

2. Який із запропонованих засобів отримання коштів не є фандрайзингом?

a) Проведення передплати на інформаційний вісник громадської організації.

b)  Збирання пожертвувань на будівництво торговельного центру.

c)  Отримання платні за надання готельних послуг.  



d) Безкоштовне використання неприбутковою організацією автомобіля для розвезення гуманітарної допомоги.

e) Залучення волонтерів для проведення громадською організацією навчальних програм.

3.   Що таке грант?



Розділ 2. Плануємо діяльність.

Що так відрізняє фандрайзера, який успішно залучає значні пожертви?

Є декілька особливотей. Якщо їх знати, то і ви зможете працювати краще.

«Благодійність  – це загадкова суміш

радісного донора, вправного прохача і

вдячного отримувача»

Д-р Дуглас М. Лоусон 

§4. Модель планування фандрайзингу.

Головна проблема у проведенні етапів роботи по фандрайзингу – це відсутність професійного підходу до питання залучення ресурсів від благодійних фондів. Як результат, погано орієнтуючись серед організацій – донорів, не виконуючи чітко правил оформлення заявок, не вміючи підкреслити позитивні сторони своїх проектів, заявники (апліканти) часто виявляються неконкурентоспроможними порівняно зі своїми колегами. Діяльність у галузі фандрайзингу, спрямована на пошук ресурсів для реалізації проекту чи програми, у нас часто носить епізодичний характер і тому не призводить до накопичення досвіду і його систематизації.

Перед тим, як почати працювати над проектом, необхідно дати відповідь на наступні запитання:


  • Чи ви добре розумієте, що ви хочете зробити по проекту, яку проблему хочете вирішити?

  • Хто отримає користь від вашої роботи, яка цільова група вашого проекту?

  • Чи ви визначили географію вашої діяльності по майбутньому проекту?

  • Чим ваша організація відрізняється від інших громадських організацій, у чому полягає унікальність вашої організації?

  • Чи ви провели детальне вивчення фондів, які б могли профінансувати запропонований проект?

  • Чи ви співпрацюєте з іншими, в тому числі і громадськими організаціями і чи ця співпраця допоможе вам при пошуку потрібного донора?

  • Чи пошук донора відбувається панічно, дезорганізовано, аби тільки залучити хоч якесь фінансування, чи все відбувається згідно плану діяльності вашої організації і подання запиту на фінансування саме цього проекту є частиною запланованої діяльності вашої організації?

Тому отримавши інформацію про початок конкурсу на здобуття гранту, не поспішайте телефонувати у фонд та з’ясовувати відповіді на ті питання, які виникли, можливо спонтанно, у перший момент. Спочатку проаналізуйте місію вашої організації, її співвідношення з тематикою та пріоритетами конкурсу, а також дайте відповіді на поставлені вище запитання.

Як і кожен процес діяльності людини у будь-якій сфері, діяльність у сфері фандрайзингу є цілеспрямованою, спланованою і безперервною. Серед основних кроків фандрайзингу є:



  • Визначення потреб та проблем.

  • Визначення об’єкта проекту.

  • Відбір потенційних донорів.

  • Вивчення індивідуальних особливостей донора.

  • Підготовка пропозиції (проекту) з урахуванням особливостей донора.

  • Вибір методів і складання плану дій з урахуванням особливостей донора.

  • Встановлення першого контакту (лист-запит, телефонна розмова).

  • Особиста зустріч.

  • Презентація програми чи проекту.

  • Уточнення умов гранту.

  • Укладання угоди.

  • Подяка.

  • Аналіз, оцінка і перевірка результатів.

  • Підтримка зацікавленості донора.

Наведені вище кроки можна об’єднати у чотири етапи моделі планування фандрайзингу (рис. 1).

I. ПОТРЕБИ

  • визначення та з’ясування проблем та потреб, формулювання їх актуальності, невідкладності;

  • вибір об’єкта проекту;

  • формулювання мети, визначення методів та завдань, очікуваних результатів та ресурсів.

IV. РЕЗУЛЬТАТ

  • аналіз та оцінка здійснення діяльності;

  • подяка донору;

  • реалізація проекту, звітність;

  • врахування попереднього досвіду та планування майбутнього звернення.

II. ПОШУК

  • вироблення стратегії фандрайзингу;

  • пошук джерел коштів, їх вивчення, визначення їх потенціалу та інтересів;

  • вивчення можливості підтримки вашої ідеї.

III. ЗВЕРНЕННЯ

  • підготовка заявки (аплікаційної форми);

  • здійснення фандрайзингової кампанії та звернення до джерел ресурсів;

  • отримання ресурсів.

Рис. 1. Модель планування фандрайзингу

Перший етап – визначення потреб. На цьому етапі проводиться визначення та з’ясування проблем та потреб, формулюється їх актуальність та невідкладність, визначаються шляхи вирішення проблем, очікувані результати та необхідні витрати (ресурси).

На другому етапі – етапі пошуку джерел ресурсів, розробляється стратегія фандрайзингу, проводиться аналіз джерел коштів (донорів), визначається їх потенціал та інтереси, через направлення до обраного фонду листа-запита вивчається можливість підтримки вашої ідеї.



Третій етап – звернення до донора. Цей етап передбачає підготовку та направлення заявки до відповідного фонду.

Четвертий етап – аналіз результатів. На цьому етапі проводиться аналіз та оцінюється проведена робота, надсилається подяка донору, з врахуванням отриманого досвіду планується майбутнє звернення.

§5. Концепція проекту

Заявка на фінансування вашого проекту може розглядатися як пояснення того, яким чином різні витрати вашої організації пов’язані з кінцевим результатом вашої діяльності. І чим краще це пояснено в заявці, тим більші ваші шанси на успіх. Тому пропонуємо вам схему загальних понять, в які потрібно вкласти вашу ідею для успішної її підтримки донором.

Коли схиляємося над чистим листком паперу, щоб написати проект, найчастіше маємо тільки певну ідею, яку потрібно реалізувати. На перший погляд формулювання «розробка проекту» звучить дещо дивно. Адже проект — це ідея, надхнення, яке приходить коли заманеться. Чи можливо запланувати і розробити ідею?

Спрощена модель мотиваційної поведінки (з психологічної точки зору) виглядає наступним чином: потреба, тобто недостатня кількість чи необхідність чого-небудь, спричиняє внутрішню напругу, результатом якої є формування ідеї. Ідеї, які прийшли до нас керують нами якийсь час, ми їх обмірковуємо, оцінюємо їх реалістичність, реалізуємо чи відкидаємо.

Але ідея  більше відноситься до світосприйняття людини, до того, як вона сприймає і оцінює навколишній світ і вплив цього світу на її життя. Організація ж первісно призначена для дійякі впливають на світ і якимось чином змінюють його. Ми всі якось діємо, здійснюємо різні вчинки.

І якщо ми хочемо впорядкувати наші дії, надати їм одного змісту, то самий легкий шлях - описати ситуацію, яка виникне в результаті всіх наших зусиль, або призведе до визначеного результату. Це і є метаЯк правило для того, щоб бажана ситуація стала реальною, необхідно дотримуватися ряду умов, без яких досягнення мета неможливо. Завдання організації - це створення таких умов.

Як правило, завжди після запису продуманої і відпрацьованої уточненої мети маємо вже якусь, щонайменше сіру, уяву щодо характеру нашої діяльності, яка веде до цієї мети. Маємо врешті загальну концепцію проекту - коло розвязання проблеми (рис.2).

Досвід підтверджує тезу, що найчастіше люди мають своєрідний план заходів, який хочуть реалізувати, ще до того, як обдумають, навіщо це хочуть робити, яка мета цієї діяльності.

Це, звичайно, не властива черговість. Треба знайти в собі силу призупинити на певний час свій задум і об’єктивно обдумати проблему, яка лежить в основі проекту і є, власне, причиною, для якої взагалі треба зробити цей проект, а потім цілі. Аж тільки тоді треба ще раз “на свіжу голову” обдумати, чи відповідає проблемі і меті те, що хочемо робити, чи буде воно потрібне і дієве.

До певних винятків належить протилежна ситуація, коли обрано ціль і абсолютно немає поняття, що могло би нас до тієї цілі довести. Не залишається нічого іншого, як шукати розв’язок, спираючись на техніку творчого мислення, а з іншого боку – зайнятися пошуком подібних проектів в доробку інших організацій і надихнути себе до задумів, перевірених попередниками.



Фактор дискомфору

Оцінка отриманого результату

Аналіз ситуації, фіксування проблеми

Зафіксована проблема

Реалізована дія

Планування дій

Реалізація дій

Запланована дія

Рисунок 2. Коло розвязання проблеми

Розділ 3. Етап перший - потреби.

У цьому розділі ми обговоримо етап визначення та з’ясування проблем та потреб, формулювання їх актуальності та невідкладності, визначення шляхів вирішення проблем, визначення очікуваних результатів та необхідні витрати (ресурси).

§ 6. Визначення проблем і потреб

Невирішені протягом довгого часу потреби перетворюються у суспільні проблеми. Рішення про реалізацію проекту приймається якраз для розв’язання цих проблем. Практично на початку кожної заявки організація - потенційний грантоотримувач має описати (а інколи і проаналізувати) проблему, яку вона має намір вирішити за допомогою фінансів організації-грантодавця. Будь-яка проблема певною мірою зачіпає певну кількість людей. Тому наступним етапом є визначення цільової групи проекту (бенефіціантів). Бенефіціанти - це ті, для кого робимо проект, ті хто ним користуватиметься. Якщо ми не в змозі однозначно стверджувати, для кого це робимо, проекту немає.

§ 6.1. Проблеми  

Отже, першим і найважливішим етапом вашого творчого процесу по відпрацюванню проекту є стисла і ясна характеристика ситуації, яка вимагає змін, тобто визначення проблеми, на розв’язання якої буде спрямовано проект. Що ж таке проблема? Проблема визначається як протиріччя між бажаним і дійсністю.

В цьому місці потрібно на деякий час забути про те, що хочемо зробити (це буде записано пізніше). Необхідно відповісти на запитання:

Що сьогодні не так? Якщо ми не зможемо окреслити конкретну проблему, яку хочемо вирішити, то абсолютно не варто реалізувати наступні етапи роботи над проектом.

Чого не вистачає людям? Часом проблеми відносяться до справ, про які мешканці взагалі не згадують - або не мають звички користуватися цими послугами, або взагалі не знають про їх існування.

Чому ми беремося за це? Покажіть що місія і завдання вашої організації спрямовані на розвязання цього кола проблеми.

Чому вважаємо, що це потрібно зробити? Пам’ятайте, що проблема – це завжди дещо негативне, із знаком „мінус” і, це те, що організація збирається змінити. Встановлена проблема потребує чіткого формулювання, пояснення того, що може бути її можливими компонентами, основними причинами, які призвели до її виникнення.

Якщо ми не можемо чітко окреслити потребу реалізації проекту, це може мати одну з двох причин:

- або ми ще недостатньо добре зорієнтовані в справах; тоді потрібно зібрати додаткові дані, краще продумати ситуацію, провести додатковий ширший і глибший аналіз;

- або, можливо, немає жодної суспільної потреби; тоді недоцільно братися ні за який проект у даній справі.

Описуючи проблему потрібно памятати про два аспекти. По-перше, в центрі уваги завжди стоїть людина, її потреби. По-друге, в описі проблеми не потрібно описувати методику її розв’язання.

Не можна писати: “Проблемою є те, що потрібно збудувати міст”. Необхідно писати: “Проблемою є те, що люди не мають доступу на іншу сторону річки”.

Як ви розв’яжете цю проблему: чи збудуєте міст, чи організуєте паромну переправу, чи перенесете послуги, які є предметом зацікавленості громадян на інший берег річки - це описується в наступних розділах проекту.

Підсумовуючи сказане вище: коли описуємо проблему, відповідаємо на питання про причину написання проекту - навіщо цей проект потрібен?

Виклад проблеми має виходити за рамки простого опису, як наприклад, “рівень тяжких злочинів зростає на 10% з 1991 року”. В цьому викладі має бути надано короткий аналіз різних факторів, які, на думку організації-заявника, є причиною проблеми. Наданий аналіз зазвичай виокремлює фактори, на які, на думку організації, необхідно звернути особливу увагу. Такі фактори зазвичай можна розділити на декілька категорій: неналежна державна політика і закони, недостатнє чи неефективне забезпечення виконання законів, не інформованість громадян і нерозуміння проблем суспільством, відсутність технічних навичок, відсутність належних організацій і структур, відсутність моральних чи духовних цінностей і стимулів.


Приклад опису проблеми:

Слід відмітити, що більш ніж 73% дітей мали отоларингологічну патологію, серед якої у 60,6% дітей займають хронічні тонзіліти.

На другому місті знаходиться захворювання органів травлення - 64,5%, серед яких 55,5% займали функціональні порушення.

Третє місце посідають хвороби ендокринної системи, які становлять майже 55%, серед них у 69% дітей була виявлена гіперплазія щитовидної залози, яка частково підтверджена при ультразвуковому обстеженні.

Даний факт може свідчити про напружену екологічну ситуацію в місті, так як Ірпінський регіон після аварії на Чорнобильській АЕС відноситься до 4-ої зони, зони підвищеного радіоекологічного контролю.


Не перепутайте проблему зовнішню, яка має суспільне значення, з проблемами своєї організації; завдання фонду – сприяти зміні соціальної чи суспільної ситуації. Фонд не надасть коштів на загальну організаційну підтримку вашої організації, а тому постановка проблеми повинна відображати не внутрішню її проблему, а проблему в суспільстві чи в громаді. Не змішуйте проблему з методами її розвязання, з цілями і завданнями проекту.

Поясніть потреби конкретної групи людей у вирішенні проблеми (по суті – у вашому проекті), терміновість і актуальність ваших дій. Приведіть кількісні і якісні показники, якщо можливо – зішліться на статистику, дослідження, авторитетні джерела.

Довідайтеся, чи займався хтось інший вирішенням даної, чи аналогічної, проблеми, і якщо так, то який результат. Чи зможете ви зробити краще? І не використовуйте вислови на зразок: “Як усім відомо.” або “Не потрібно доводити, що.”

Межі проблеми, що визначається вами повинні відповідати реальним можливостям вашої організації. Таким чином ви будете чесними перед фондом і перед собою, не візьмете на себе „непосильну ношу” і найвірогідніше матимете більше шансів отримати грант. Покажіть відповідність проблеми, що вирішуєте ви, до місії і завдань вашої організації, та до пріоритетів донора; наведіть досвід, який би свідчив про те, що саме ваша організація може виконати даний проект успішно і половину справи ви вже зробили.



Порада експерта:

Часто організація сміливо заявляє, що є першою хто береться за вирішення унікальної проблеми у своєму місті чи регіоні, що до неї ніхто не займався цією проблемою, що її проект – унікальний. Такі амбіційні заяви є перебільшенням, і заявник або свідомо замовчує про те, що вирішенням цих проблем уже займається інша організація, або організація не знайома з ситуацією у своєму регіоні і не знає чим живуть інші організації. І перше, і друге суттєво підриває довіру донора до такої організації.

Бажання зробити щасливим все людство одразу і глобальні проекти, метою яких є зміна чого небудь докорінно у національному масштабі, рідко отримують підтримку. Якою б гарною не була ідея, проект має бути реалістичним. Донори зацікавлені щоб проект було завершено своєчасно і з найкращими результатами. Досягнути цієї мети вам допоможе чітка уява про те, скільки заходів, враховуючи ваші організаційні можливості, ви зможете реалізувати у визначений для проекту відрізок часу.

Олег Семерик, координатор з питань

репродуктивного здоров’я, ВІЧ,

прав людини в проекті ПОЛІСІ

Не намагайтеся вирішувати глобальних, всеохватних проблем. Обмежуйтеся тією конкретною, яку можно вирішити у вказані терміни і за ті кошти, які ви збираєтеся залучити в рамках свого проекту.

Для початку визначте межі проблеми, яку ви хочете розв’язати. Задайте собі питання - які потреби нашої громади / міста, нашої соціальної групи? Чи реальні ці потреби? Як їх можна підтвердити, довести? Як їх вирішення вплине на життя громади / міста / соціальної групи?

Звичайно на пошук відповідей на ці запитання вам доведеться витратити час, але така інформація знадобиться вам для підготовки тієї частини заявки, де буде подано опис проблеми, яку ви маєте намір вирішити.

Аналізуючи проблему, на вирішення якої спрямовано проект, ви повинні відповісти на такі питання:



  • Що становить проблему? / Чому це є проблемою?

  • Де з’явилася проблема? / Чому з’явилася саме там?

  • Коли з’явилася проблема? / Чому з’явилася саме тоді?

  • Кого стосується проблема? / Чому стосується саме їх?

  • Як проявляється проблема? / Чому проявляється саме так?

Приклад аналізу  проблеми

1. В чому полягає проблема?

В місті Р. з населенням близько 60 тисяч залишається нерозвинутою галузь громадського харчування. Там є лише одне кафе, де можна повноцінно пообідати і два бари, де можна випити і легко закусити. В той же час в іншому подібному місті відкриті і успішно діють понад 50 ресторанів і барів.

2. Чому це явище слід вважати проблемою?

Це слід вважати проблемою тому, що у цьому місті ніхто не хоче відкривати нові заклади харчування, хоча є вільні придатні приміщення, кваліфіковані працівники тощо.

Внаслідок цього частина людей лишаються без роботи, бюджет отримує менше доходів, а населення е отримує необхідних послуг.

3. Для кого це є проблемою?

а) для діючих і потенційних місцевих підприємців, які могли б відкрити новий бізнес і отримувати прибутки, але чомусь не роблять цього;

б) для безробітних, які могли б отримувати там робочі місця;

в) для потенційних клієнтів, передусім з числа гостей міста;

г) для місцевої влади, котра  не отримує належних надходжень до міського бюджету;

д) для всіх, хто  отримує заробітну плату чи послуги за рахунок міського бюджету, а він є недостатнім, зокрема, і через нерозвиненість цілої галузі місцевого господарства

4. Що дасть вирішення цієї проблеми?

Не менш, як 350 робочих місць; прибутки підприємцям; привабливість міста для його гостей, зокрема, потенційних інвесторів; зростання доходів бюджету не менш, як на 5%.

5. Які причини існування цієї проблеми?

Кілька років тому в місті Р. почався такий розвиток громадського харчування, як і в інших містах. Відкривалися нові ресторани і бари. Їх було вже 14. Але в місті діє банда рекетирів, яка змушувала власників віддавати їм значну частину своїх доходів. Працівники міліції не лише не протидіяли рекету, але й самі, з’ївши обід чи вечерю, ішли геть, не заплативши. Так само чинили працівники податкової адміністрації і деяких інших установ. І ресторанний бізнес у місті став невигідним.

Не маючи захисту проти свавілля, майже всі власники ресторанів і барів згорнули свій бізнес.

Отже, справжньою причиною існування проблеми є незахищеність підприємців проти свавілля злочинців і недоброчесних представників влади.

6. Як давно існує проблема?

Вона існує років чотири. Невдовзі перед тим до міста були призначені новий прокурор і новий начальник міського управління внутрішніх справ.

7. В чому справді суть проблеми? 

Поверніться до відповіді на п.1 і вирішіть:



  • чи проблема, яку Ви визначили, не є проявом більшої проблеми?

Так, справді ця проблема є проявом проблеми злочинності і недоброчесності частини працівників інших органів влади.

В місті Р. неефективно діють правоохоронні органи, що породжує сваволю щодо підприємців, які в цих умовах не хочуть розвивати необхідні місту галузі економіки, зокрема, громадське харчування.

8. Що станеться, якщо ніхто нічого не робитиме для вирішення проблеми?

Місто залишатиметься непривабливим для відвідувачів, в тому числі для потенційних інвесторів, і програватиме у конкурентній боротьбі з сусіднім містом (містами) за інвестиційні ресурси.

Не вирішуватимуться або навіть загострюватимуться соціальні проблеми, передусім, безробіття. Місцевий бюджет отримуватиме менші доходи, ніж міг би отримувати в разі вирішення проблеми.

Якщо ви не зможете знайти необхідну інформацію про проблему, спробуйте провести власне дослідження. Будьте самокритичні, не завжди та проблема, яка вам особисто здається надзвичайно важливою і потребує негайного вирішення, насправді є такою. Переконати фонд фінансувати вирішення тієї чи іншої проблеми ви зможете лише у випадку надання фактів чи незаперечних доводів. Тут не підходять ні загальні теоретичні викладки, ні здогадки.

Щоб отримати позитивні результати дослідження (у плані їх повноти та достовірності), при вивченні потреб та проблем, потрібно подолати декілька етапів:



1. Підготовка:

  • визначення мети дослідження;

  • визначення завдань дослідження;

  • визначення методів дослідження;

  • визначення переліку організацій та осіб, задіяних у дослідженні.

2. Збір інформації.

3. Аналіз інформації та написання звітів.

При проведенні збору інформації та її аналізу вам потрібно виконати наступні дії:



  • Спробуйте фіксувати відповіді на всі визначені питання. Порівняйте їх з відповідями колег, друзів, клієнтів.

  • Перегляньте попередні ідеї.

  • Співставте отримані результати з іншими інтересами вашої організації.

  • Почніть описувати всі складові визначеної проблеми – причини, наслідки, побічні ефекти, взаємозв’язок з іншими сферами.

Не намагайтеся вирішувати проблему взагалі, спробуйте вирішити окремий її аспект. І пам’ятайте – боротися потрібно не з негативними наслідками – потрібно усувати причини, які призвели до таких наслідків.

Все це допоможе вам розглянути проблему більш детально з урахуванням великої кількості різних чинників і зупинитися на більш конкретному аспекті даної проблеми, над яким ваша організація може працювати в даний момент.

Вивчення потреб можна проводити за допомогою таких методів: опитування, фокус-групи (обмін думками між людьми, яких хвилюють одні й ті самі проблеми), вивчення повідомлень засобів масової інформації, робота з документами. Кожен з цих методів має свої переваги та недоліки. Щоб вирішити, який метод все ж таки застосовувати, необхідно провести аналіз кожного з них та спробувати визначити, який метод є найбільш прийнятним для вас на даному етапі.

Зверніть увагу на такі фактори кожного з методів як фінансова сторона (кошти на технічні засоби, оплату праці тих, хто буде задіяний у дослідженні), наявність людських ресурсів (кількість людей, які братимуть участь у дослідженні), яким чином ви зможете отримати більше інформації тощо. Варто скласти чіткий список фактів, які вам потрібно отримати, вирішити, як ви збираєтеся їх використовувати.



Опитування. Залежно від визначених завдань і характеру даних стосовно проекту, які необхідно зібрати, застосовується опитування, яке за способом проведення поділяють на анкетування та інтерв’ю.

Анкетування  передбачає самостійне заповнення респондентом („носієм” інформації) відповідної анкети. За методикою проведення анкетування може бути індивідуальним (респондент заповнює анкету наодинці, без присутності дослідника), груповим (у групі респондентів кожен заповнює свою анкету індивідуально в одній аудиторії у присутності дослідника, наприклад, анкетування студентів в учбовій аудиторії), поштовим або проведеним за допомогою засобів масової інформації (наприклад, анкетування на шпальтах газет чи журналів, Інтернет-опитування).

Переваги: ефективний метод для збору даних; великий обсяг кількісної інформації; висока активність респондентів і повернення анкет; дозволяє охопити велику кількість респондентів.

Недоліки: необхідно проведення всебічного планування; низька активність респондентів та невелика кількість повернутих анкет (при анкетуванні через розсилку анкет та через ЗМІ); необхідність залучення додаткових штатів; значні часові затрати.

Інтерв’ю - вид опитування, у ході якого респондент відповідає на запитання інтерв’юера (людини, що ставить запитання) в усній формі, а інтерв’юер фіксує відповіді. Інтерв'ювання за методикою проведення може бути особистим (віч-на-віч), телефонним або проведеним за допомогою електронних засобів інформації (наприклад, опитування в ході телевізійних програм);

Переваги: незначний обсяг вибірки (менша кількість респондентів);    незначні часові затрати - не потребує значних ресурсів для проведення;     отримання якісної інформації; менш трудоємний процес в частині планування і підготовки (не потребує апробації і пілотного дослідження).

Недоліки: складність опрацювання і аналізу отриманих результатів; необхідність залучення додаткових штатів; недоступність респондентів (при телефонному опитувані).

Фокус-група (фокусоване групове інтерв’ю). Цей метод збору даних може бути досить корисним, якщо потрібно висвітлити різні, можливо альтернативні позиції стосовно піднятих проблем та шляхів їх вирішення. Крім того, він може бути корисним для встановлення рівня популярності проекту серед різних суспільних груп або його впливу на різні цільові групи, як ті, що беруть участь у проекті, так і ті, яких проект безпосередньо не стосується. Організовуючи фокус-групи дослідник збирає зазвичай 6—12 представників цільової групи, які, на його думку, у той чи інший спосіб прямо або опосередковано пов’язані з проектом. Протягом досить короткого часу (1—1,5 години) дослідник послідовно пропонує питання для обговорення за попередньо розробленим сценарієм і спостерігає взаємодію учасників між собою: оприлюднення різний позицій, переконливість аргументації на їх захист, процес зміни позицій, висловлення різних версій і почуттів стосовно однакових фактів, процесів і результатів проекту, узгодження і загострення суперечностей, пошук і відпрацювання спільних точок зору, прояви взаємостосунків учасників фокус-груп між собою тощо. Завдяки дискусійній атмосфері в ході групового обговорення часто з’являються такі питання, які не можуть бути висвітлені індивідуальними методами збору інформації.

Переваги: врахування різних точок зору; використання ефекту синергії для опрацювання нових ідей та пропозицій; отримання інформації про приховані процеси і відношення людей до них; незначні часові затрати; незначний обсяг вибірки; не потребує значних ресурсів для проведення.

Недоліки: необхідно проведення всебічного планування; складність аналізу результатів фокус-групи;

Вивчення повідомлень засобів масової інформації. Цей метод застосовується для з’ясування рівня інформованості громадськості та громадську думку щодо проблеми, з якою пов’язаний проект, вивчення інформації щодо діяльності інших організацій по розв’язанню цієї проблеми. Корисним є аналіз не лише змісту повідомлень, а і характер їх оприлюднення. При цьому розробляється класифікатор, який показує стосовно кожного повідомлення:

  • обсяг повідомлення – кількість друкованих знаків, тривалість хвилин трансляції тощо, що свідчить про важливість повідомлення;

  • місце повідомлення в інформаційному засобі – час трансляції, номер сторінки видання тощо також свідчить про важливість повідомлення;

  • вид засобу масової інформації, де з’явилося повідомлення – електронний чи друкований;

  • впливовість інформаційного засобу, де з’явилося повідомлення, тобто його місце у формальних рейтингах, наприклад за за обсягами накладу, аудиторії тощо. Останні два індикатора свідчать про потенційне охоплення аудиторії.

Переваги: низька вартість; метод корисний для висвітлення уже відомих фактів; можливість порівняння і більш широке поле роботи.

Робота з документами. Цей метод дає змогу визначити офіційні передумови, умови і параметри впровадження проекту. Документальними джерелами слугують законодавчо-нормативні акти, які регулюють проектну діяльність у чинному правовому полі, документи планування і обліку діяльності та ресурсів, інформаційні матеріали створені у ході розробки проекту тощо.

Переваги: документи є єдиним офіційним джерелом, на їх основі можна відобразити цілі, завдання, об’єкти, види діяльності, очікувані результати і ресурси проекту, окреслити поле діяльності і напрямки реалізації проекту; документи створюються одночасно з документованими подіями, тобто відбивають ті реалії, що були на час їх створення. Інколи довідатися про  ці реалії іншими методами буває неможливо; документи не змінюються з часом, тому об’єктивно свідчать про попередні події; збирати дані із документів значно дешевше і легше, ніж іншими методами, які потребують спеціальних організаційних заходів, підготовки і ресурсів; документи містять багато даних стосовно різних аспектів питання, яке вивчається; документальні дані уже певною мірою систематизовані.

Недоліки: документи, зазвичай, бувають різної якості, і зясування, які звіти методологічно сильні чи слабкі, потребує часу; ви повинні виокремити інформацію, яка стосується вашого запиту, з великого обсягу матеріалів.Преимущества

и недоПерераховані вище методи вивчення потреб та проблем надають великий обсяг інформації. В залежності від ситуації і наявних ресурсів процес прийняття рішення може бути як складним, із застосуванням комп’ютерних технологій для проведення оцінки впливу, аналізу витрат та вигод, так і простим, з використанням особистої системи підрахунків або розгляду альтернативних пропозицій з позицій відібраних критеріїв. Поступово ви обов’язково досягнете найбільш прийнятного для вас та вашої організації рішення, а після аналізу проблем отримаєте багато ідей для написання нових проектів.

Прагнучи розв’язати проблему, яка турбує будь-яку громаду, не потрібно намагатися вирішити її у глобальному масштабі тому, що це є нереальним.

Навіть якщо ви маєте благородні наміри, для прикладу, вирішити:

Проблеми злочинності в мікрорайонах міста, починаючи від торгівлі наркотиками ” - ви усвідомлені, що боротьба зі злочинністю ніколи не завершиться.

Проблемні питання у сфері розвитку місцевого туризму” - ви усвідомлені, що можна досягнути кращих умов для розвитку туризму, але ніколи не будуть ідеальні.

Необхідно проаналізувати проблему і розкласти її на чинники: причини, фактори, наслідки. Необхідно зупинитися на одній із складових проблеми, яку у даний час і при даних можливостях (виходячи із наявних ресурсів, досвіду, спрямованості організації) ваша організація зможе реально вирішити. 

Ми наведемо лише дві досить прості, на нашу думку, методики прийняття рішення.

Перша з цих методик – побудова „дерева проблем”.

Верхній рівень „дерева проблем” — 



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм iconІнформація про центр (колектив, новини, членство, про Благодійний фонд "Бізнес-Інкубатор Тернопільщини") та його діяльність
Благодійний фонд "Бізнес-Інкубатор Тернопільщини" та його діяльність
Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм iconПремія «Скарби землі Болохівської» Благодійний фонд «Закон та справедливість»

Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм iconМіжнародний фонд “відродження”
Міжнародного фонду “Відродження” (мфв) було підтримання громадських ініціатив І ви­конання власних операційних проектів, що спрямовані...
Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм iconЦільові програми І проекти в діяльності бібліотек
Методичні рекомендації розроблені з метою надання допомоги керівникам структурних підрозділів цбс в питаннях складання цільових бібліотечних...
Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм iconНаціональної спілки краєзнавців україни благодійний фонд імені івана та юрія лип (одеса) перший інформаційний лист
«Дороги пам’яті»: Керч – Харків – Канів – Казань – Полтава – Одеса – Київ – Вінниця – Кам’янець-Подільський – Станіславів – Тарнів...
Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм iconПоложення про Український культурний фонд м. Київ 2017 І. Загальні положення
Український культурний фонд (далі – Фонд) є об’єктом державної власності, бюджетною установою, діяльність якої спрямовується та координується...
Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм iconПрава та обов'язки Спонсора клінічного дослідження та Дослідника Учасники клінічного дослідження лз
Спонсор (замовник) це фізична особа, компанія чи організація, які є ініціатором початку клінічного випробування лз І відповідають...
Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм iconЗвіт про роботу Чугуївського районного Центру дитячої та юнацької творчості Чугуївської районної ради Харківської області у 2017 році
«Щодо необхідності збереження мережі позашкільних навчальних закладів в умовах обмеженого фінансування галузі освіти», державних,...
Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм iconОрганізація, підготовка та проведення спеціальних операцій
Овс, діяльність міліції громадської безпеки, забезпечення прав людини у правоохоронній діяльності, організація охорони громадського...
Волонтерська організація «Міжнародний благодійний фонд»хелп-юкрейн» Альтернативні джерела фінансування місцевих цільових програм iconПовідомлення керівників наукових відділів про роботу в І кв. 2015 р. Підсумки фінансування наукових відділів у І кв. 2015 р та план розподілу фінансування на ІІ кв. 2015 р. Різне. Слухали
Присутні: Я. С. Яцків, Кравчук С. Г., Сободар О. О., Кисельов М. М., Пілюгін Л. С., Кришталь О. Н., Вавилова І. Б., Корсун П. П.,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка