Впровадження методів активізації



Скачати 202.75 Kb.
Дата конвертації16.03.2018
Розмір202.75 Kb.


Міністерство освіти і науки України

Курсова робота

на тему:

ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДІВ АКТИВІЗАЦІЇ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Виконав


Вчитель історії

Желдецького НВК «ЗОЗ І-ІІІ ст.. - ДЗ»

Кам’янка-Бузького району

Сапрука Орест Богданович



2013

ЗМІСТ

Вступ


I. Методи, що передбачають спільну роботу всього класу.

II. Метод «робота в групах»

III. «Рольова гра»

IV. Дискусія

V. Учнівський проект

Висновок.



Вступ

Сучасні вимоги до шкільного начального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримували систему наукових фактів, готових істин і штампів поведінки. Навчання повинно формувати в школярів здатність творчо мислити, вміння зіставити аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, критично ставитись до джерел інформації, вчитися розуміти інших людей і співпрацювати з ними. У цій ситуації на допомогу вчителям прийдуть активні та інтерактивні методи ( або методи активізації пізнавальної діяльності ), що сьогодні успішно застосовуються в багатьох країнах світу.

Методи активізації пізнавальної діяльності дозволяють вирішити комплекс проблем, які досить часто постають перед учителем:


  • усі учні класу включаються в роботу;

  • опрацьовуються, узагальнюються й повторюється велика кількість навчального матеріалу;

  • кожен учень має можливість висловити свою власну думку;

  • учні навчаються грамотно аргументувати свою точку зору й знаходять альтернативні рішення;

  • формуються доброзичливі стосунки в учнівському колективі.

Запропоновані нижче методи впорядковані за принципом зростаючої складності. Спочатку розглядаються прості щодо організації методи, які доступні для будь-якого учнівського колективу. Після цього описуються складні методи, що передбачають наявність певного рівня підготовки школяра, а також відповідної фахової майстерності вчителя. Усі методи певним чином поєднані між собою й можуть використовуватися окремо або комплексно. Учитель сам обирає частоту їх застосування: від окремого елементу уроку - до технології навчання.

Структура поданого матеріалу однакова для всіх розділів і містить наступні основні теоретичні та практичні позиції:



  • узагальнююча характеристика групи методів;

  • опис організації, проведення окремих методів кожної групи й рекомендації щодо їх застосування учнями та вчителем;

  • орієнтовний перелік тем ( проблемних завдань ) з історії, що можуть вивчатися на уроках з використанням активних та інтерактивних методів.

I. Методи, що передбачають спільну роботу всього класу.

Важливу роль в активізації пізнавальної діяльності учнів відіграє група простих щодо організації методів, які передбачають спільну роботу всього класу. Їх основною метою є збирання найбільшої кількості думок щодо поставленої проблеми. Такі методи використовуються на різних етапах уроку і мають наступний загальний алгоритм підготовки та проведення:



  1. Постановка й короткий аналіз проблеми.

  2. Проведення інструктажу.

  3. Робота з класом:

    1. Висловлюється тільки один учень;

    2. Відповіді не коментуються та не оцінюються;

    3. Виступи не перериваються вигуками та розмовами.

  4. Загальне обговорення та підбиття підсумків.

« Обговорення проблем в загальному колі »

Учні розташовуються колом. Весь клас обговорює різні аспекти запропонованої проблеми. Обговорення триває до тих пір, поки є бажаючі висловитись. Учитель узагальнює висловлені ідеї.

Орієнтовні проблеми для обговорення.


  • Чому, на вашу думку, в сучасній Галичині спостерігається зростання інтересу до періоду правління Йосифа II ?

  • «Нам необхідний сьогодні культ Крут для створення ідеології державної розбудови» ( Газета «Голос України» - 29.01.98). Чи згідні ви з цим твердженням?

  • Які запитання ви поставили б учасникам зустрічі ветеранів ОУН-УПА та Червоної армії?

«Мікрофон»

Учитель пропонує учням проблемне запитання. Вони беруть у руку «мікрофон» ( ручка, олівець, пенал, тощо) і передають його один одному, по черзі висловлюючи свою думку. Говорить тільки той, хто отримав «мікрофон». Відповіді повинні бути лаконічними ; вони не коментуються й не оцінюються.

Орієнтовні проблеми для обговорення.


  • Щоб ви записали в український літопис, якщо жили б у другі половині XVIIст.?

  • Які приготовані питання ви підготували б для виступу на конференції « Кирило – Мефодіївське братство: історія на сучасності».

  • Яке значення в розвитку сучасних українсько – польських відносин має вивчання історії західноукраїнських земель у складі Польщі в 30 – і рр. XX ст.

  • Як ви гадаєте, хто проявив себе більшим далекоглядним політиком у ході радянсько – німецьких переговорів 1939 р. – Й. Сталін чи А.Гітлер?

«Незакінчені речення»

Визначивши тему для обговорення, учитель формулює початок речення і пропонує учням закінчити його. Кожен наступний учасник діалогу має починати зі запропонованої формули.

Орієнтовні « незакінчені речення »


  • На сьогоднішньому уроці найважливішим для мене було…

  • Після 1621 р. українсько–польські відносини загострились тому, що…

  • Реформи 1848 р. мали помітне значення для українців Галичини, зокрема…

  • Поразка директорії була неминучою, бо…

  • Головними причинами загострення міжнаціональних відносин в СРСР були…

«Мозковий штурм»

Учитель чітко формулює питання, записує його на дошці і пропонує учням висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції ( без зауважень і коментарів ) записуються на дошці у порядку їх надходження. Наостанку відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих версій.

Пам’ятка для учня

А) Кажіть усе, що спадає вам на думку.

Б) Не обговорюйте і не критикуйте висловлювань інших.

В) Можна повторювати запропоновані ідеї.

Г) Розширення запропонованих ідей заохочується.

Орієнтовні проблеми для обговорення.



  • Терміни та поняття: русифікація,колективізація, тоталітаризм, роздробленість, «відлига», перебудова, тощо?

  • Чому айстро – угорський компроміс 1867 р. посилив позиції поляків у Галичині?

  • Що означає поняття « розстріляне відродження»?

  • Які, на вашу думку, кроки має зробити Україна для виходу на європейський рівень розвитку.

«Метод ПРЕС»

Вчитель пояснює механізм етапів методу ПРЕС і наводить приклади його застосування. Бажаючі роблять спроби використати цей метод щодо визначеної проблеми. Коли алгоритм зрозуміють усі учні, вчитель використовує його на кожному уроці.

Обов’язкові правила для учнів.


Позиція

Висловіть свою точку зору, починаючи так: «Я вважаю, що…»

Обґрунтування

Обґрунтуйте причину виникнення думки, починаючи так: «Оскільки…», «Позаяк…»

Приклад

Наведіть факти, приклади, дані на підтвердження, підсилення вашої позиції, починаючи так: «Наприклад…»

Висновки

Узагальніть свою думку, зробіть висновки, починаючи так: «Отже, я вважаю…»

Орієнтовні приклади застосування

Тема: «Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60 – початок 80-х років XX ст.)»

* Я вважаю, що в період «застою» СРСР проводив політику русифікації українського населення, оскільки це підтверджують різноманітні статистичні дані. Наприклад, з 1969р. по 1980 р. частка журналів, що виходила українською мовою, знизилася з 46 до 19%; з 1958р. по 1980р. частка книг виданих українською мовою зменшилася з 60 до 24%. Отже, я вважаю, що Населення України зазнавало жорстокої дискримінації з боку радянської тоталітарної системи.

* Я вважаю, що в період «застою» в СРСР існувала криза сільського колективного господарства, оскільки зменшились обсяги сільгосппродукції, виробленої колгоспом. Наприклад, у 1970 р. присадибні ділянки в Україні, на які припадало 3% орної землі, давали 33% загального виробництва м’яса; 40% молочних продуктів, 55% яєць. Тому, я вважаю, що колгоспна система втрачала провідну роль у продовольчому забезпеченні населення.



«Кожен навчає кожного»

Учитель готує картки з фактами щодо визначеної теми і роздає по одній кожному учневі. Упродовж кількох хвилин діти вивчають отриману інформацію. Переміщуючись по класу, вони обмінюються між собою знаннями. Протягом визначеного часу кожен має поспілкуватися з максимальною кількістю товаришів. По завершенні вправи учні відтворюють отриману інформацію під час колективного обговорення.

Орієнтовна тема для вивчення


  • «Суспільно-політичний рух на Наддніпрянській Україні у 70-90-х рр. XIX ст.»

  • Тематика інформації на картках.

  • Відродження громадівського руху;

  • Стара Київська громада;

  • Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства;

  • «Київський телеграф»;

  • Емський указ;

  • М. Драгоманов;

  • Створення Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО);

  • Російські народники в Україні;

  • Політика російського уряду щодо України.

II. Метод «робота в групах»

На початкових етапах навчання учнів в малих групах досить ефективною стає робота в парах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої практичної мети (засвоєння, закріплення, перевірки знань, умінь, навичок), зокрема для:



  • обговорення короткого тексту, завдання, документа;

  • визначення ставлення партнера щодо лекції, відео чи іншого джерела інформації;

  • критичного аналізу чи редагування письмової роботи партнера;

  • підбиття підсумку уроку чи серії уроків з теми;

  • проведення взаємоатестації та взаємооцінювання;

  • розроблення системи запитань з опрацьованої проблеми.

Послідовність роботи в парах містить низку основних етапів:

  1. Постановка проблеми та її короткий аналіз.

  2. Об’єднання учнів у пари шляхом поділу класу на дві половини.

  3. Проведення інструктажу:

  • визначення по черговості учнівських висловлювань;

  • установлення тривалості обговорення: кожного зокрема і всіх разом;

  1. Робота в парах:

  • учні сідають обличчям один до одного, установлюють контакти очима;

  • співрозмовники використовують жести та звуки заохочення: кивки головою, доброзичливу посмішку, слова «так-так»;

  • при потребі партнери ставлять один одному уточнюючі запитання;

  • учні висловлюються чітко, по суті справи, наводять приклади, пояснюють свої думки;

  • співбесідники не змінюють тему розмови, не дають порад, не оцінюють один одного.

  1. Представлення результатів роботи. Загальне обговорення.


«Карусель»

Учитель розставляє стільці у два кола попарно. Учні з внутрішнього кола розташовані спинами до центру, а учні із зовнішнього сидять обличчям до товаришів (один навпроти одного). Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє – рухоме. За сигналом керівника учасники зовнішнього кола пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед наступним партнером. Після проходження повного кола робота припиняється.

Кожен учень, що сидить у зовнішньому колі, пересуваючись, збирає й записує максимум інформації із зазначеної проблеми. Після проходження повного кола учасники можуть помінятися ролями і продовжувати співпрацю.

Орієнтовні теми (проблеми) для обговорення.



  • Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі:

  • слово «козак» прийшло зі сходу;

  • з 1556 р. на острові Мала Хортиця знаходилася перша Січ;

  • курінь – військово-господарська одиниця на Січі;

  • уся повнота влади належала козацькій Раді;

  • центральний орган управління Запорозької Січі – кіш;

  • кіш очолював кошовий отаман;

  • 1492 р. – перша письмова згадка про козаків.

  • кошовому допомагали військовий писар, військовий суддя, військовий осавул;

  • козаки мали свої символи-відзнаки – клейноди (корогва, булава, бунчук, печатка).

«Два – чотири – всі разом.»

Учитель ставить учням проблему для опрацювання. Вони протягом 1-2 хв. Індивідуально аналізують імовірні відповіді. Тоді клас об’єднується у пари, які після нетривалого спілкування приймають узгоджену позицію. Пари об’єднуються у четвірки і вони, обговоривши попередньо досягнуті варіанти, визначають спільне рішення. Кожна четвірка аргументує свій остаточний варіант після колективного обговорення.

Орієнтовна проблема для обговорення.

Тема: «Західноукраїнські землі на початку XX століття.»

* «У чому полягала різниця в підході до національного питання українських партій Галичини та Наддніпрянської України»

Групова навчальна діяльність – це форма організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. За такої організації учитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формувань вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується із традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

Групова навчальна діяльність сприяє формуванню у школярів позитивного ставлення до навчання, забезпечує високу загальну активність учнівського колективу, дає можливість усім учням активно працювати на уроці, застосовувати на практиці вміння активного слухання.

Кількість учнів у групі залежить від загальної кількості їх у класі. Розбіжності думок складніше подолати у групах з парною кількістю членів. Групам з непарною кількістю властива краща спроможність вибиратися з глухого кута.

Групи з двох осіб (пара) – забезпечують високий рівень обміну інформацією і низький рівень розбіжності думок. Однак, якщо в такій групі запанують емоції, ситуація може надто ускладнитися, бо тут відсутня третя особа для примирення.

Група з трьох осіб має найстабільніші групові структури, утім двоє сильніших у цій групі можуть домінувати над третім учасником.

П’ять осіб – оптимальна кількість навчальної групи. Співвідношення 2:3 забезпечує меншість підтримкою.

Об’єднання в групи може здійснювати учитель (за результатами жеребкування, запропонувати учням розрахуватися на «перший, другий…», об’єднати їх за порами року, квітами, днями тижня, тощо) або самі учні за власним вибором. Проте краще, щоб учитель формував регулювання груп. В одній групі мають працювати дівчатка й хлопчики, сильніші і слабші, лідери й виконавці, активні і пасивні. Групи розміщуються за окремими столами.

Проведення настановчого інструктажу:


  • учні отримують навчальні завдання (вони можуть бути однакові для всіх груп або різні в контексті основної теми);

  • визначається спосіб представлення результатів роботи;

  • подаються критерії, за якими оцінюватиметься робота груп;

  • розподіляють дидактичні матеріали, необхідні для виконання завдань;

  • регламентується робочий час (орієнтовно 10-30 хв.).

Робота в групах. Учитель постійно спостерігає за роботою груп, переконується, чи правильно учні зрозуміли його розпорядження, відповідає на їх запитання, контролює при потребі.

Презентація результатів роботи, колективне обговорення, оцінювання та підбиття підсумків.

Обов’язкові правила для учнів:



  1. Швидко розподіліть ролі в групах:

Спікер (керівник групи):

  • зачитує завдання;

  • організовує порядок їх виконання;

  • установлює черговість висловлювання учасників;

  • підбиває підсумки роботи.

Секретар:

  • веде лаконічні записи ходу та результатів роботи.

Спостерігач (тайм-спікер):

  • стежить за часом.

Доповідач:

  • чітко висловлює загальну думку;

  • оголошує результати спільної роботи.

  1. Дотримуйтеся правил активного слухання.

  2. Висловлюйтеся по черзі.

  3. Будьте толерантним.

  4. Намагайтеся дійти спільної думки.

Форма презентації залежить від групи й теми та винахідливості учасників. Це може бути схема, таблиця, малюнок (плакат), зіграна сценка, усна розповідь, тощо. Тривалість звіту для групи не більше 5 хв. Оцінюється внесок кожного члена групи в загальний результат. При потребі проводиться коротка підсумкова дискусія.

Для опрацювання в малих групах обирається найширша історична тематика чи окрема проблема.



«Діалог»

Спільний пошук усіма створеними у класі групами узгодженого рішення однієї проблеми, що знаходить своє відображення в заключному тексті, таблиці, схемі тощо. Після обговорення проблеми кожна група створює власний текст, таблицю, схему, які доповідач записує на дошці або аркуші паперу. Спеціальна група експертів, що теж готує свій варіант відповіді, узагальнює і пропонує кінцевий варіант для всього класу. Він заноситься до зошитів.

Орієнтовна проблема для обговорення:


  • Причини Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.

  • Державний статус України згідно з Універсалами Центральної Ради.

«Мнемотур»

Нагадує телевізійні «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг».

Групи по черзі формують запитання з означеної проблеми. Інші групи протягом хвилини обговорюють і представляють варіанти відповіді.

Орієнтовна проблема для обговорення:

Тема. «Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація Російською імперією української державності.»


  • Визначте, яка з двох подій відбулась раніше:

    • ліквідація Запорозької Січі;

    • другий поділ Речі посполитої.

  • Назвіть вивчені теми пов’язані з географічними назвами Яси, Турбаї, Ізмаїл, Бар, Умань, Очаків.

III. «Рольова гра»

Пізнавальна гра, як один із прийомів інноваційних підходів до проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів.

Модель навчання у грі - це побудова навчального процесу шляхом включення учня до гри(передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються).

Ігрова модель навчання покликана реалізовувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: надання дитині можливості самовизначення; сприяння і допомога розвитку творчої уяви; надання можливості вдосконалення навичок співпраці в соціальному аспекті; надання можливості висловлювання свої думки.

Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності.

Учні, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення.

Елементи гри в середніх класах повинні бути присутні майже на кожному уроці. Так, щоб закріпити в пам’яті учнів хронологію, можна використати такий ігровий прийом «Знайди дату». Кожен ряд одержує чистий аркуш паперу. Один учень пише дату ,другий подію і передають на другу парту ,яка теж веде запис дата –подія. Виграє той ряд, хто написав всі дати і всі події із тими наприклад «Національно визвольна війна».

Гру доцільно проводити за рівнями. Так початковий рівень передбачає питання з хронології,знання біографій історичних діячів. Середній розрахований на знання понять, опис подій (Що таке данина? Як відбулося хрещення Русі?); а достатній і високий – на виявлення причинно-наслідкових зв’язків та питань, які вимагають аналізу, порівняння історичних фактів, подій.

Арсенал інтерактивних ігор доволі великий, однак найпоширенішими серед них є моделюючі. Кожна така гра відбувається за такою схемою: учні «входять» у ситуацію, на основі якої вони отримують ігрове завдання. Для його виконання учнів об’єднують у групи й розподіляють між ними відповідні ролі. Висловлюючи припущення щодо розв’язання проблеми, вони використовують додаткову інформацію надану вчителем (якщо в цьому є потреба), або використовують уже відомий матеріал. Рольова гра відбувається за попередньо створеним сценарієм, де кожен учасник повинен чітко знати зміст своєї ролі й мету рольової гри взагалі. Рольові ігри вимагають значної підготовчої роботи та відповідного обладнання.

Орієнтовні проблеми для обговорення.



  • Дохристиянські вірування давніх слов’ян.

  • Галицько–Волинська держава за князювання Данила Галицького.

  • Чи потрібно було скасовувати систему плантаційного рабства, яке панувало на Півдні?

  • Основні ідеї французьких просвітителів. Прикладом «ройової гри» може служити урок – семінар.

IV. Дискусія

Дискусією називають метод навчання, що ґрунтується на обміні думками з певної проблеми.

Особливість дискусії як методу визначає цільову спрямованість її використання – на закріплення, підсумок та узагальнення вивченого матеріалу.

Схема проведення дискусій поєднує декілька послідовних елементів:



  1. Підготовчий етап. Учитель знайомить учнів з темою дискусії й рекомендованою літературою для додаткового опрацювання.

  2. Вступ до проблеми.

  3. Розвиток дискусії.

  4. Обговорення проблеми в малих групах.

  5. Загальне обговорення та підбиття підсумків.

Для ведення дискусії обирається ведучий; аналітик (займається постановкою запитань учасникам); секретар (веде протокол та представляє результати роботи групи); спостерігач (оцінює діяльність учасників груп); черговий (стежить за часом).

Хоча ззовні деякі види дискусій можуть справляти враження учнівських експериментів, вони вимагають копіткої підготовчої роботи вчителя. При планування дискусії вчитель враховує кілька важливих моментів:



  • тривалість часу, необхідного для проведення дискусії;

  • узгодженість дискусії з іншими видами роботи на уроці;

  • наявність необхідного простору для пересування учнів;

  • забезпеченість обладнанням, дидактичними матеріалами й письмовими інструкціями всіх учасників дискусії;

  • чітка організація учнівської діяльності.

«Засідання експертної групи»

Відбувається у два етапи. Перший – обговорення поставленої проблеми всіма учасниками групи (з 4-6 учнів). Другий – виклад спільної позиції групи у вигляді невеличких (3-5 хв.) виступів кожного її члена перед усім класом. Загального обговорення не передбачається.

Орієнтовна проблема для обговорення:


  • «Воєнний комунізм»: причина чи наслідок громадянської війни в Україні?

«Симпозіум»

Виступ за заздалегідь підготовленими повідомленнями. Потім виступаючі відповідають на запитання класу.

Орієнтовна проблема для обговорення.


  • Переяславська рада: возз’єднання чи приєднання?

«Письмові дебати»

Учні заздалегідь знайомляться з темою дебатів. Учитель готує робочі аркуші й об’єднує клас у дві (чотири) групи: групи 1(3) – прихильники; групи 2 (4) – противники. Попарно розпочинається письмовий діалог. Учні з груп 1 (3) формують власний аргумент і, старанно відредагувавши, записують його на аркуші паперу. Аркуш передається партнерам. Протягом 5-8 хв. 2 (4) групи обговорюють і записують відповіді на аркуш, а також висловлюють і записують власний аргумент. Аркуш передається партнерам. Процедура обміну відбувається 2-3 рази, причому кожен раз записується відповідь і аргумент. Аркуші передаються вчителю. Він підбиває підсумки дебатів та оцінює роботу учасників.



Групи 1 (3)

Перший аргумент

Групи 2 (4)

Відповідь




Аргумент

Групи 1 (3)

Відповідь




Аргумент

Групи 2 (4)

Відповідь




Аргумент

Групи 1 (3)

Відповідь




Аргумент

Групи 2 (4)

Відповідь




Аргумент

Усі разом

Загальний підсумок

Орієнтовні проблеми для обговорення.



  • Одні історики вважають витік української інтелігенції в Росію наприкінці XVIII ст. мав прогресивний характер, інші – негативний. Висловіть та аргументуйте власну думку.

  • Україна - країна розвинена чи така, що розвивається? Висловіть та аргументуйте власну думку.


V. Учнівський проект

Для активізації пізнавальної діяльності важливою буде проблема над учнівським проектом. Учнівськй проект- індивідуальне або групове учнівське дослідження, здійснене на основі вільного вибору з урахуванням інтересів школярів. Такий метод допоможе учням самостійно пройти вісі етапи дослідження обраної проблеми, формує навики пошукової , аналітичної творчої діяльності. Робота над учнівським проектом поєднує в собі низку основних послідовних етапів:

1. Вивчення актуальних тем та вибір проблеми для дослідження:


  • Визначається одна проблема, що є націкавішою і посильною для вивчення.

2. Дослідження проблеми:

  • Визначаються всі доступні для використання джерела інформації. Обговорюється їх корисність.

  • Учні об’єднуються а групи , кожна з яких опрацьовує певні чітко визначені джерела інформації. Хід опрацювання фіксується письмово, що згодом використовуватиметься при звітуванні.

3. Аналіз інформації. Вибір способу вирішення проблеми:

  • Школярі презентують опрацьовані матеріали;

  • На основі зібраних даних збирається посильна, оптимальна програма і спосіб вирішення проблем.

4. Вирішення проблеми. Учні об’єднуються в групі, кожна з яких працює над окремими аспектами загального завдання. Передбачається поєднання зусиль школярів, учителів, сімї тощо.

5. Підготовка проекту до представлення. Матеріали напрацьовані робочими групами використовуються та розподіляються на документальні, описові, демонстраційні.



Папка документів

Містить важливі матеріали, що розкривають зміст проблеми: копії архівних документів, фотографії, спогади очевидців, анкети опитувань, тощо.



Опис

Представляє науково теоретичне узагальнення обраної проблеми відповідно до вимог щодо виконання таких робіт.



Демонстраційний стенд

Складається з чотирьох планшетів, кожен із яких відповідно показує 1, 2, 3, та 4 етапи роботи над проектом.

6. Представлення матеріалів дослідження. Може здійснюватися у різних формах: виступ перед шкільним колективом, організація виставки, музейної експозиції, участь у конкурсах.

7. Обговорення та підсумки виконання проекту.

Орієнтовні теми(проблеми)для обговорення:


  • Наш край у…

  • Село моє! Для мене ти єдине…

  • Історія моєї школи.

  • Доля людини.

  • «Роде наш красний…»



Висновок.

Сучасний випускник школи має знати основи науки, володіти прийомами розумової діяльності, тобто аналізувати, синтезувати, узагальнювати, порівнювати, систематизувати і вміти використовувати набуті знання за нових ситуацій, самостійно поповнювати їх. Тому головним завданням школи має стати-опанування учнями умінь і навичок саморозвитку особистості. Цього можна досягнути шляхом активних та інтерактивних методів навчання (або методів активізації пізнавальної діяльності учнів).



Такими методами є:

  • Методи, які передбачають спільну роботу всього класу;

  • Методи « роботи в групах»

  • Метод інтерактивного навчання «рольова гра»

  • Дискусія – як особливий метод навчання

  • «Учнівський проект» - метод індивідуального або групового учнівського дослідження.

Усі ці методи навчання допомагають розвивати у школярів активну життєву позицію. Вони здобувають: навички колективної роботи, уміння




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Впровадження методів активізації iconМайстер-клас «Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови І літератури та впровадження методу проектів – один із напрямів активізації пізнавальної діяльності учнів»

Впровадження методів активізації icon2013р. Моє педагогічне кредо
Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови І літератури – один із напрямів активізації пізнавальної діяльності...
Впровадження методів активізації iconЗ досвіду роботи районної творчої групи
У методичному посібнику викладено сутність І зміст інтерактивних методів навчання, вимоги до його впровадження в практику роботи...
Впровадження методів активізації iconКреативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
Впровадження інноваційних технологій, зокрема інтерактивних методів навчання, сприяє розвитку самостійної творчої активності молодших...
Впровадження методів активізації iconКиївська Русь, Русь-Україна
Нова програма з історії України (7 клас) містить суттєві зміни порівняно із попередньою. Вони стосуються як змісту, так І впровадження...
Впровадження методів активізації iconРозвиток критичного мислення на уроках історії Зміст
Розвиток критичного мислення школярів шляхом впровадження інноваційних методів навчання
Впровадження методів активізації iconМетодичні вказівки до проведення бесід 16 Розділ ІІ. Впровадження ефективних форм, методів І прийомів сприймання естетичних явищ у житті І мистецтві на уроках малювання у початкових класах 20
Розділ І. Організація сприймання естетичних явищ у житті І мистецтві на уроках-бесідах у 1-4 класах 6
Впровадження методів активізації iconРубан-Щуковська Т. О. викладач української мови та літератури ІІ категорії
Гостро постає питання методичної майстерності викладача, здатного творчо підходити до організації навчального процесу, здійснювати...
Впровадження методів активізації iconЛекція 15. Класифікація методів навчання іноземних мов Оскільки термін
Класифікація методів навчання викликає певні труднощі, тому що в основі їх назв лежать най­різноманітніші ознаки. В залежності від...
Впровадження методів активізації iconУправління освіти, молоді та спорту баришівської районної державної адміністрації методичний кабінет баришівської районної ради упровадження інтерактивних методів роботи на уроках світової літератури
Упровадження інтерактивних методів навчання як один із шляхів підвищення ефективності уроку світової літератури стор


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка