«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського



Скачати 65.67 Kb.
Дата конвертації08.04.2017
Розмір65.67 Kb.

http://meest-online.com/wp-content/uploads/2015/03/37579_html_38dd0d0d-450x335.jpg


« Все для людини і завжди з людиною»

120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського

(1895—1964), українського поета, перекладача, громадського діяча




Макси́м Таде́йович Ри́льський

(*7 (19) березня 1895, Київ — †24 липня 1964, Київ)

український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець, академік АН України.
Біографія

Його батько, етнограф, громадський діяч, економіст і публіцист Тадеуш-Томаш-Збіґнєв Розеславович (Тадей) Рильський , був сином поміщика Розеслава-Кароля-Теодора-Яна Теодоровича Рильського і княжни Трубецької. Один із предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем. Прапрадід Ромуальд був учнем василіянської школи і під час Коліївщини (1768) його мало не страчено (за переказом, він заспівав православний гімн «Пречиста Діво, мати Руського краю», це справило на ватажка гайдамаків таке враження, що він відпустив хлопця, а також решту засуджених на смерть поляків та євреїв).


Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області).
1902 — помер батько, й родина переїхала з Києва до Романівки. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім (з осені 1908 року) у приватній гімназії в Києві.
Змалку познайомився з композитором М. Лисенком, етнографом, дослідником і збирачем українських народних дум та пісень Д. Ревуцьким, актором і режисером П. Саксаганським, етнографом та фольклористом О. Русовим, які справили на нього великий вплив. Деякий час він жив і виховувався в родинах М. Лисенка та О. Русова.
Після приватної гімназії Науменка Рильський у 1915–1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але через бурхливі події революції й громадянської війни жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою.
1919–1929 — учителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.
Рильський почав писати рано, перший його вірш надруковано 1907, перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. Першою вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918, перевидана у понад пал. скороченому вигляді 1926).
У 1920-х роках Рильський належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною критикою за декадентство і відірваність від сучасних потреб соціалістичного життя. Протягом десятиріччя вийшло десять книжок поезій, серед яких «Синя далечінь» (1922), «Поеми» (1925), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги» (1929), та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року — переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».
Як і решта неокласиків, Рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «На світі є співучий Лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «Чумаках» чи поемі «Сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді (зокрема, у статті «Моя апологія, альбо самооборона», «Більшовик», Київ, ч.216, 23 вересня 1923). Така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом НКВС у 1931, після чого він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі. Після ув'язнення Остап Вишня забрав його до себе в Харків на кілька днів у гості. Його товариші-неокласики М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Зеров були репресовані й загинули в концтаборах.
Після ув'язнення, з 1931 року творчість Рильського зазнає змін, і в збірці «Знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів. Його творчість поділилась на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його. Одначе це не заважало радянським органам «профілактично» його шпетити. Зокрема, початком жовтня 1947 "Радянська Україна " друкує статтю «Про націоналістичні помилки М.Рильського», Рильський винуватиться у «буржуазному об'єктивізмі, відсутності більшовицької партійності і забутті істини, що змістом радянської ідеології і культури була більшовицька ідейність… не оволодів основами марксистсько-ленінського світогляду… не позбувся впливу буржуазно-націоналістичної ідеології.»
У радянську добу Рильський написав тридцять п'ять книжок поезій, найкращі серед яких — «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства. 1943 року його обрано академіком. У 1944–1964 роках Максим Рильський був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. 1960 року йому було присуджено Ленінську премію, у 1943, 1950 — Державну премію СРСР.
Помер Максим Тадейович Рильський 24 липня 1964 року. Поховано його у Києві, на Байковому кладовищі.
Вшанування пам'яті
Надгробок Максима Рильського на Байковому кладовищі в Києві, скульптори П. Остапенко, П. Кальницький (1969)

У 1965 році на честь Максима Рильського було названо вулицю в Києві, на якій він жив і працював у 1951–1964 рр. (кол. вул. Радянська). Поруч з цією вулицею розташовано Голосіївський парк, у 1964 році також названий на честь Максима Рильського. У 2003 році біля центрального входу до парку було відкрито пам'ятник поету (автори — скульптор П. Остапенко та архітектор О. Стукалов). У будинку, де жив Максим Рильський (нинішня адреса — вул. Максима Рильського, 7), з 1968 р. працює літературно-меморіальний музей поета. Перед будинком-музеєм встановлено бронзовий бюст М. Рильського (скульптор — О. Ковальов). У 1972 році Постановою Ради Міністрів УРСР була заснована щорічна премія ім. Рильського за найкращий художній переклад.


Твори

Збірки поезій

«На білих островах» (1910)

«Під осінніми зорями» (1918)

«Синя далечінь» (1922)

«Поеми» (1925)

«Крізь бурю і сніг» (1925)

«Тринадцята весна» (1926)

«Гомін і відгомін» (1929)

«Де сходяться дороги» (1929)

«Знак терезів» (1932)

«Київ» (1935)

«Літо» (1936)

«Україна» (1938)

«Збір винограду» (1940)

«За рідну землю» (1941)

«Слово про рідну матір» (1942)

«Світла зброя» (1942)

«Жага» (1943)

«Неопалима купина» (1944)

«Мандрівка в молодість» (1944)

«Чаша дружби» (1946)

«Вірність» (1947)

«Під зорями Кремля» (1953)

«На оновленій землі» (1956)

«Троянди й виноград» (1957)

«Голосіївська осінь» (1959)

«Зграя веселиків» (1960)

«В затінку жайворонка» (1961)

«Поезії» (І-ІІІ, 1946)

«Поезії» (І-ІІІ, 1949)

«Твори» (І-ІІІ, 1956)

«Твори» (I-Х, 1960–1962)

та інші
Переклади

«Пан Тадеуш» А.Міцкевіча

«Ернані» В.Гюґо

«Сірано де Бержерак» Е.Ростана

«Орлеанська Діва» Вольтера

«Король Лір» В.Шекспіра

«Дванадцята ніч» В.Шекспіра

«Євгеній Онєгін» О.Пушкіна

та інші



Література

Дитячі роки Максима описані в книзі для дітей «Лариса Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ» / Л.Денисенко. — К.: Грані-Т, 2008. — 128 с.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-2923-77-3. — ISBN 978-966-465-188-9

Віра Агеєва. Мистецтво рівноваги. Максим Рильський на тлі епохи. — К.: Книга, 2012. — 391 с. ISBN 9789668314667

Віктор Ціон. Син шляхтича і селянки // Zbruch, 19.03.2015 (збірка фотографій поета з архіву Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського)



Джерела

q: Рильський Максим Тадейович у Вікіцитатах?

Commons-logo.svg Рильський Максим Тадейович у Вікісховищі?

Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).

Томілович Л.В. Парки Києва. Голосієво. (Праці науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень.)

Біографія Максима Тадейовича Рильського

Літературна премія ім. М. Рильського

Твори в інтернет-бібліотеках

Поезія Рильського в бібліотеці «Українського центру»



Поезія і переклади на «Поетиці»
http://ts4.mm.bing.net/th?id=jn.8qooty7ddvsq9yjgvvt4rg&w=153&h=149&c=7&rs=1&qlt=90&o=4&pid=1.1максим тадейович рильський ( 1895 – 1964 )
http://ts4.mm.bing.net/th?id=jn.8qooty7ddvsq9yjgvvt4rg&w=153&h=149&c=7&rs=1&qlt=90&o=4&pid=1.1картинки по запросу максим рильський



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського iconДо 120-річчя від дня народження
З-14 Дмитро Загул: біобібліог покажчик (до 120-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 24 с
«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського icon120 років від дня народження валентина петровича катаєва одеса–мама

«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського iconСценарій математичного ранку до 140-річчя від дня народження
А у скількох справах І починаннях, пов'язаних з розвитком І освітою українського народу, брав безпосередню участь професор В. Левицький...
«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського iconЗнайомий І незнайомий Павло Тичина (До 120 річниці від дня народження) Для учнів 7-9 класів
Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате попередніх...
«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського iconМетодичні рекомендації щодо відзначення 120-річниці з дня народження М. Булгакова у загальноосвітніх навчальних закладах, розроблені кабінетом методики викладання світової літератури та мов національних меншин вошопп. (Додаток 1)
Булгакова №3168-уі від 18 березня 2011 року, надсилаємо вам методичні рекомендації щодо відзначення 120-річниці з дня народження...
«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського icon120 років від дня народження євгена филимоновича маланюка
Филимонович Маланюк народився 1 лютого (20 січня за старим стилем) 1897 року в селищі Архангород, яке розташувалося над річкою Синюхою...
«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського iconУсний журнал до 120-річчя від дня народження І 70-річчя від дня смерті
Михайло Кравчук – математик широкого масштабу. Його ім’я добре відоме у світовій математичній науці. Світ не знав лише, що він –...
«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського icon120 років від дня народження Миколи Григоровича Хвильового
Микола Хвильовий (справжнє прізвище Микола Григорович Фітільов) (13 грудня 1893 – 13 травня 1933) — український прозаїк, поет, публіцист,...
«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського iconЩодо відзначення 120-річчя від дня народження Бруно Шульца

«Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського iconСценарій заходу до 120-річниці від Дня народження О. П. Довженка Ведучий. Доброго дня, шановні викладачі! Ведуча
Учень №2 (батько). Так, звиніть, се мій хлопець, чи, сказати б, ребятьонок меншенький


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка