Введення до Біблії Переклад Павла Смука



Сторінка14/44
Дата конвертації13.04.2017
Розмір3.13 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   44

Завершальні зауваження


Діяння — це перша книга історії Церкви. Але Лука не є лише істориком: він є також, і в першу чергу, євангелистом, і це не лише тому, що він написав євангеліє, але власне тому, що написав Діяння апостолів. Він є цілковито свідомий, що у цьому другому томі свого твору він продовжує писати своє євангеліє: однак тепер «добра новина» — це жива, діюча, спасительна присутність Христа у його Церкві, яка продовжує його місію у часі та у просторі. Через свого Духа він оживляє свою Церкву, провадить нею та вкладає в неї весь свій місійний динамізм. Завдяки цій присутності Духа Діяння були навіть названі «євангелієм Святого Духа».

Лука описує й інтерпретує цей перший період життя Церкви, як новий етап історії спасіння, у якому сповнюється започатковане Ісусом діло, чи, радше, в якому сам Ісус сповнює те діло, яке він розпочав у часі свого земного життя. І він це дає виразно зрозуміти в усьому своєму творі.

Із передань про об’яви воскреслого Ісуса Лука черпає слова, якими сам Христос пояснює апостолам свою долю, пригадуючи їм те, що було сказано про слугу Йгвг: «Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви – свідки того всього» (Лк 24,46-48). Діяння переймають розповідь від цієї точки: апостоли повинні будуть залишатися в Єрусалимі, щоб отримати Духа, який дасть їм силу бути свідками (Ді 1,1-8). Адже треба ще здійснити цілу другу частину пророцтва, про яке говорив Ісус, і якраз у цьому полягатиме місія апостолів, яка є темою книги Діянь.

Перші глави книги розповідають про поширення Церкви серед юдеїв, переходячи згодом до опису її експансії в поганському світі. Головним протагоністом у цьому другому етапі буде безсумнівно Павло. Коли ж цей великий апостол розповідає про своє навернення, у 26-ій гл. Діянь, він каже, що звіщає лише Христа, який після своїх страстей та воскресіння має принести світло народові (юдеям) та поганам, згідно з провіщеннями пророків (Ді 26,23). Павло застосовує майже ті самі слова, якими Христос, під час свого об’явлення по дорозі до Дамаску, вказав йому на його місію: Христос послав його, «щоб відкрити очі поганам, щоб вони повернулися від темряви до світла...» (Ді 26,18).

В особі Павла Лука показує, якою є місія Церкви (та її відповідальність): бути слухняною Духові Ісуса, який продовжує у ній через свого Духа звершувати відкуплення людей. Знаходимо тут, у рівнозначних термінах, те, що Павло скаже про Церкву, представляючи її як Христове тіло, оживлюване його Духом, яке живе, зростає і діє через множество своїх членів (1Кр 12; Рм 12,3-8).

В книзі Діянь Лука виявляє себе не лише істориком, який акуратно викладає деякі події з народження і з початкового поширення Церкви, та євангелистом, який описує, як добра новина розповсюдилася по всьому світі, але і богословом, що визначає і показує, з яких елементів складається ця Цекрва (Дух, свідчення апостолів, єдність віри, богопочитання та братньої любові), й пояснює, яке значення має час, що переходить між вознесінням Ісуса та його другим приходом. Це є «час Церкви», у якому спасіння повинно прийти до всіх народів: Церква, отож, повинна приготувати себе до довгої історії; вона повинна знайти відповідні інструменти та встановити відповідну структуру на довгі часи й повинна зуміти втілитися у кожну культуру, щоб принести аж до кінців землі (Ді 1,8) ту спадщину правди і благодаті, що вона отримала і продовжує отримувати від Ісуса.

Це відбувається не без трудностей всередині самої Церкви, як це показує Єрусалимський собор, але постійна присутність Святого Духа запевнює їй вірність своїй місії й у різних епохах та в різних народах настановляє людей, які здійснюють цю місію як Павло, який зреалізував її для грецького світу та грецької культури.

Навіть на рівні місцевої спільноти можуть виникати певні трудності у співжитті, як показує той мотив, що спричинив постання установи та служби «сімох» (пор. Ді 6,1-6). Визнання реальної ситуації, відкинувши будь-які удавання, та взаєморозуміння розв’язали проблему через розумну та конкретну ініціативу, в якій вся спільнота активно приймала участь своєю молитвою та вибором. Навіть у цьому випадку Лука представляє первісну християнську спільноту як модель для християнських спільнот всіх часів, в яких присутній Дух Ісуса.

Книга Діянь запрошує кожного віруючого до того, щоб зробити власний акт віри у цю присутність, й щоб з довір’ям прийняти навчання і норми Церкви.

Переслідування, вороже настановлення і нерозуміння у добрій і навіть у злій вірі завжди супроводжують Церкву і християн у цьому світі, як супроводжували Ісуса під час його земного життя. Труднощі та терпіння — це «нормальний» стан Церкви і кожного християнина, який серйозно ставиться до власного покликання.

Отож не треба дивуватися: це нормально, що євангеліє наштовхується на інтереси, недовір’я, пристрасті, упередження та спротив тих, хто надає перевагу цим інтересам та пристрастям перед царством Божим. Дивно було б, якщо б так не було. Але Церква не може відмовитися від проповіді євангелії Ісуса в ім’я фальшивого миру і спокою. Й той факт, що її переслідується, — це найпевніша гарантія, що вона залишається вірною своїй місії, та що її оцінка світу та людей не є диктована корисливим опортунізмом, але надприродним баченням дійсності.

Кожна спільнота і кожен християнин повинен добре знати книгу Діянь, так як і євангелії, й порівнювати власне життя із життям первісної Церкви. Не треба забувати, що про Церкву судиться не з офіційних норматив церковної ієрархії, але з того, як живуть християни. Всі християни є відповідальні за Церкву, адже всі вони разом становлять Церкву. Читання Діянь повинно стимулювати усвідомлення цієї відповідальності, а ще більше акт віри у тайну Церкви, видиму спільноту, оживлювану Духом, що продовжує сьогодні, як і в апостольських часах, проповідувати та здійснювати спасіння людей.


6
Павло,
Христовий апостол народів


В Новому Завіті після євангелій та Діянь йдуть Павлові послання. Павло — це не лише один із протагоністів первісної Церкви, як ми вже знаємо з книги Діянь, але й один із найбільш плідних письменників Нового Завіту.

Перед тим, як перейти до читання його послань, корисним буде познайомитися трошки ближче із цим персонажем. Діяння вже досить широко представили нам цю особистість у його головних апостольських починаннях. Доповнюючи подані Лукою інформації іншими відомостями, взятими із послань Павла та з історії I ст. по Хр., спробуємо тут подати у повніший спосіб період його земного життя.

Життя Павла є різко поділене на два періоди його наверненням до Христа. Воно не лише перевернуло життя Павла, але й мало надзвичайні наслідки для первісної Церкви, беручи до уваги виняткову особистість наверненого. Дехто каже, що це навернення — найважливіша подія в історії Церкви після воскресіння Ісуса Христа.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   44

Схожі:

Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconМ.Є. Салтиков-Щедрін. Переклад з російської мови. Історія одного міста. К79р.=50грн
Степан Руданський. 1,2,3 том(3 книги). Співи, листи, переклад "Іліади". Пісні, приказки, байки, співи. К73р.=100грн
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconМіжнародного хорового конкурсу імені Павла Муравського
Другий Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського проводиться в селі Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconР. П. Зорівчак Художній текст є надзвичайно складною структурою. А художній переклад це двоаспектний процес, який знаходиться під впливом численних перемінних факторів, зокрема питання, чи повинен переклад орієнту
Він – у нових умовах – повинен бути на передньому плані турботи про культуру, про ментальність народу, про мову
Введення до Біблії Переклад Павла Смука icon«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість
Унаочнення: портрети Павла Тичини та Генріх Гейне, збірки творів, мультимедійні презентації «Життєвий шлях Павла Тичини» та «Там,...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconКраса І музика поезії Павла Тичини 27 січня 2016 року
Миколи Леонтовича, перетворивши ІІ на хор – студію, де викладав всесвітню історію музики. Музична обдарованість Тичини не могла не...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconПро павла штепу та його книгу
Журавков В. В. Про павла штепу та його книгу «Українець І москвин: дві протилежності». Електронна версія. Серія «державність україни:...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconВ пакистані він знайшов книгу Їцгар Аль Хак
Шейх Ахмед Дідат вирішив вивчати англійську Біблії все різні видання навіть арабською мовами
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни " Практика перекладу з англійської мови" для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Практика перекладу з англійської мови" для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconПоетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень
Біблії на літературно-естетичні погляди письменника, розкрити красу «божественних пісень» І співзвучність думок поета нашому часові;...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка
Філософія серця Василя Сухомлинського: бібліогр антологія /скл. Л. Нехайчик; ред. Л. Трошина; відп за вип. Є. Гнатів. – Прилуки:...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка