Введення до Біблії Переклад Павла Смука



Сторінка26/44
Дата конвертації13.04.2017
Розмір3.13 Mb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   44

Филипська Церква


Найспокійніше і найбільш зворушливе, найінтимніше і найбільш конфіденційне послання Павла, хоч і не позбавлене певного запалу, є адресоване до християн в Филиппах, його «первородних синів у Європі». В 16-ій главі книги Діянь розповідається про пригоди першого перебування Павла в Филиппах і про виникнення першої християнської спільноти у цьому місті. Филип’яни ніколи не завдали Павлові жодного переживання, вони завжди були близькі до нього, і то не лише любов’ю і послухом, але й субсидіями та матеріальною допомогою, які вони йому посилали як до Солуня, де Павло зупинився після поспішного відбуття з Филиппів, так і до Корінту, а вкінці і під час його ув’язнення.

Це єдині діти, яким Павло дозволив допомагати йому матеріально, з якими відкрив рахунок «давання і приймання», як сам він каже (Флп 4,15), в той час як з іншими спільнотами рахунок був обмежений лише до «давання». Ми знаємо, з якою наполегливістю він завжди твердив, що на своє утримання він заробляв працею власних рук, щоб не допустити навіть тіні підозри про якусь особисту користь із проповіді євангелії.

З цього ми можемо оцінити, наскільки він чувся однією сім’єю з филип’янами, й наскільки великими були взаємна близькість і довір’я між ними.

Це послання не має «частин». Це є справжній лист до родини, в якому вістки, почуття і вказівки є висловлені без жодного порядку, вони спонтанно виливаються з голови і з серця, тобто з віри і з любові, якими є переповнене серце Павла.

Багато вчених твердять, що дане послання до Филип’ян в дійсності є сформоване зі злиття трьох коротких писань, які Павло заадресував християнам в Филиппах, і які згодом, коли у Церкві виготовлювалася збірка Павлових послань, були об’єднані разом. Раптові зміни в тоні і в змісті, без жодного переходу, можуть підтверджувати цю гіпотезу. Ці три маленькі листи ось так пробують реконструювати: а) Флп 1,1–3,1; 4,2-9; б) Флп 4,10-20; в) Флп 3,2–4,1. Адрес і прощання залишилися, самозрозуміло, лише на початку і вкінці.

Крім цього, багато-хто вважає, що Павло написав ці короткі послання під час свого ув’язнення в Ефесі, про яке знаходимо натяк в 2Кр 1,8, а не під час римського ув’язення. Коротка відстань між Филиппами і Ефесом безсумнівно полегшували частіше листування. Це питання не є розв’язане, але воно не впливає на вартість і на розуміння тексту.


Послання до Филип’ян


Павло розпочинає із подяки Богові за віру филип’ян та за їхнє прив’язання до його особи, за яке він віддячується глибокою любов’ю, радістю і молитвою за те, щоб їхнє християнське життя ставало щоразу більше ревним і працелюбним (Флп 1,1-11).

Наступають деякі особисті вістки, в яких Павло повідомляє филип’ян, що його кайдани не перешкодили, але радше посприяли поширенню євангелія (Флп 1,12-18).

Його теперішнє положення не має значення; все перетвориться у добро, і навіть якщо б він мусів померти, то це було б здобутком, а не втратою, адже так він осягнув би настільки бажану мету, найглибше і вічне об’єднання з Христом, який сповнює усе його життя. Але поки що він годиться жити і працювати для добра своїх вірних (Флп 1,19-26), яким він поручає таку саму стійкість і силу, для якої він сам, знаходячись в кайданах ув’язнення, подає приклад (Флп 1,27-30).

Християни в Филиппах будуть тим сильніші і стійкіші, чим будуть більш об’єднані у братній любові, чим більше будуть чутися братами між собою, готовими думати про інших та допомагати їм у їхніх потребах (Флп 2,1-4).

Ілюструючи свій заклик до покори, яка є головною умовою для чинення діл любові, Павло представляє своїм читачам приклад Ісуса Христа, який, бувши Богом і мавши змогу постати перед людством у прославленому і безпристрасному вигляді, як Володар всесвіту і людини, зберігаючи свої Божі права, волів натомість зректися цих прерогатив — каже Павло, застосовуючи одне слово (кенозис), яке сьогодні повертається до катехитичної термінології — і постати перед людством у становищі слуги, тобто в такій самій природі, як і наша, податливій на втому, терпіння і смерть, в найбільш упокорюючих соціальних умовах. Крім цього, його пониження досягнуло найвищої точки у найбільшому упокоренні хреста, яке він прийняв в акті послуху і любові до Отця. Цей акт став для Ісуса Христа зачатком незрівнянного прославлення і вивищення над усім людством і над всіма створіннями, включно з ангелами і дияволами, які перед ним мусять схилити своє коліно на знак підлеглості і поклоніння (Флп 2,6-11).

Це є ще один славний уривок, ще один «христологічний гімн», в якому Павло кількома короткими але влучними фразами дає визначення особі Ісуса та його ділу. Заохочення, яким він розпочинає цей уривок, (Флп 2,5) треба розуміти як заохочення, звернене до филип’ян (і до всіх християн), до того, щоби плекати у собі ті думки, які личать членам Христа, що належать до того самого тіла, в якому кожен повинен почуватися настільки покірним, щоб бути завжди до послуг іншим, коли вони цього потребують, так як Ісус посвятив себе цілого для нашого спасіння, не рахуючись із власними правами і задля нього приймав будь-яке упокорення.

Після цього величавого представлення прикладу Ісуса Павло подає загальні поради про вірність у християнському житті (Флп 1,12-18). Потім він повертається до своєї особистої ситуації, не заощаджуючи похвал для Тимотея і Епафродита, добре знаним для християн у Филиппах його співпрацівників (Флп 2,19-30).

У третій главі Павло застерігає филип’ян перед юдаїзуючими християнами, які могли прийти також і до Филиппів. Він пригадує, що він також має все, що необхідне, щоб чутися в порядку перед фарисейськими вимогами відносно спасіння, але все це більше не вартує нічого перед найвищим добром «спізнання», тобто віри і любові Ісуса Христа (Флп 3,8). Усі ці титули, які і всі інші, які би ще можна було додати, є лише сміттям в порівнянні до скарбу віри, благодаті і вкінці вічного щастя, що ми маємо в особі Ісуса Христа. Він нас зробив громадянами неба (Флп 3,20), так що нас більше не повинні цікавити всі почесті і привілеї, які може нам дати земне життя.

Після ще однієї короткої згадки про конкретних осіб і ситуацію Церкви в Филиппах (Флп 4,1-3) Павло вибухає закликом до радості, до втіхи. Для християнина, який є свідомий свого стану Божої дитини та того вічного майбутнього, що його очікує, не може існувати жодної причини до суму. Сумувати можуть погани або ті, що відкидають спасіння, яке Бог дає усім. У цій атмосфері глибокого миру і братньої любові все, що лиш доброго, гарного і корисного існує у світі і в людському житті, належить християнинові, тому що воно походить від Бога, який сотворив всі речі добрими на службу своїм дітям (Флп 4,8-9).

Павло завершує своє послання зворушливою подякою за отримані дари й за любов, яку ці дари виявляють (Флп 4,10-23).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   44

Схожі:

Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconМ.Є. Салтиков-Щедрін. Переклад з російської мови. Історія одного міста. К79р.=50грн
Степан Руданський. 1,2,3 том(3 книги). Співи, листи, переклад "Іліади". Пісні, приказки, байки, співи. К73р.=100грн
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconМіжнародного хорового конкурсу імені Павла Муравського
Другий Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського проводиться в селі Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconР. П. Зорівчак Художній текст є надзвичайно складною структурою. А художній переклад це двоаспектний процес, який знаходиться під впливом численних перемінних факторів, зокрема питання, чи повинен переклад орієнту
Він – у нових умовах – повинен бути на передньому плані турботи про культуру, про ментальність народу, про мову
Введення до Біблії Переклад Павла Смука icon«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість
Унаочнення: портрети Павла Тичини та Генріх Гейне, збірки творів, мультимедійні презентації «Життєвий шлях Павла Тичини» та «Там,...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconКраса І музика поезії Павла Тичини 27 січня 2016 року
Миколи Леонтовича, перетворивши ІІ на хор – студію, де викладав всесвітню історію музики. Музична обдарованість Тичини не могла не...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconПро павла штепу та його книгу
Журавков В. В. Про павла штепу та його книгу «Українець І москвин: дві протилежності». Електронна версія. Серія «державність україни:...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconВ пакистані він знайшов книгу Їцгар Аль Хак
Шейх Ахмед Дідат вирішив вивчати англійську Біблії все різні видання навіть арабською мовами
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни " Практика перекладу з англійської мови" для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Практика перекладу з англійської мови" для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconПоетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень
Біблії на літературно-естетичні погляди письменника, розкрити красу «божественних пісень» І співзвучність думок поета нашому часові;...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка
Філософія серця Василя Сухомлинського: бібліогр антологія /скл. Л. Нехайчик; ред. Л. Трошина; відп за вип. Є. Гнатів. – Прилуки:...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка