Введення до Біблії Переклад Павла Смука



Сторінка37/44
Дата конвертації13.04.2017
Розмір3.13 Mb.
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   44

Головні характеристики євангелія від Матея


а) Найвизначніша характеристика першого євангелія — це, безумовно, присутність у ньому широких промов. Матей намагався зібрати у них навчання Ісуса, якого він представляє як абсолютно авторитетного учителя людства, об’явителя остаточного Божого слова до людини, того, хто завершує ряд пророків, через яких Бог промовляв у попередніх століттях.

Ці п’ять проповідей стоять в основі християнства та становлять перший катехизм послідовників Ісуса, від першої, яка представляє основні вимоги для того, щоб увійти у Боже царство, до останньої, в якій описується вічна доля тих, хто увійшов, та тих, хто відмовився ввійти до Божого царства.

Тим часом, як ця остання (есхатологічна) проповідь є відносно цілісною, інші чотири — це плід редакційної праці автора. Ми вже сказали, що вони становлять, у певному значенні, «катехизм» для послідовників Ісуса. Але ми мусимо уважати, щоб не розглядати в занадто матеріальний спосіб ті норми, які подає Ісус у цих проповідях. Це не є якийсь «кодекс» чітких законів чи збірка приписів, що має задушити свободу Божих дітей.

Це дуже добре зрозумів Павло: спасає не закон, але благодать Христа, яку він називає, проводячи аналогію, «законом Духа життя» (Рм 8,2). Йоан зведе всі подані Ісусом норми поведінки до однієї єдиної заповіді любові, до «його» заповіді, до «нової» заповіді (Йо 15,12.17; 13,34), заповіді, яку задля її природи неможливо кодифікувати. Ці норми знаходять своє підґрунтя у благодаті, у прийнятті особи Ісуса та прийнятті Божої любові, яка нас спасає через Ісуса.

Щоденне ж життя складається з багатьох різних ситуацій. Як конкретизувати цю любов до Бога, це прийняття Ісуса? Як здійснити Боже царство у цих ситуаціях? Ісусові слова подають вказівки, які, незважаючи на те, що пристосовуються до конкретного життя того часу і того середовища, містять у собі Духа, який їх просякає та чинить їх завжди актуальними, чинить їх стимулом до того, щоб шукати, у тому самому Дусі, норми для життя Церкви та для життя християн у будь-якій епосі та у будь-якій культурі.

Слова Ісуса — це дорога, через яку ми можемо дійти до нього, а він може дійти до нас, зобов’язуючи нас до відповіді. Євангеліє й зокрема Ісусові слова треба наново писати у кожній епосі й у житті кожного християнина, бо він є покликаний стати живим євангелієм, написаним не чорнилом і ручкою, але «Духом Бога живого», як казав Павло до християн у Корінті (2Кр 3,3).

Ніколи не можна залишати поза увагою особу Ісуса та спасаючу нас благодать під час того, як читаються ті норми життя, які Матей зібрав та об’єднав у проповіді у своєму євангелію. Спасіння приходить не від них, але від Ісуса Христа. Вони лиш становлять приклади життя за Духом, вони є тим, що Павло називав плодами Духа (Гл 5,22-23). Адже їх пригадувалося, передавалося та збиралося докупи як норми життя для послідовників Ісуса, для тих, хто вже вибрав його, хто ризикує своїм життя задля нього, хто вірить у нього та виявив свою віру у хрищенні. Вони не так являються якимсь кодексом, як радше провідником для християнської свободи; вони вказують на ту безконечну дорогу, по якій треба йти, щоб наслідувати святість і доброту самого Бога (Мт 5,48; Лк 6,36).

Поза цим життєвим вибором навіть Ісусові норми, тобто норми, як такі, не спасають. З іншої ж сторони, відмова жити згідно з цими Ісусовими вказівками виявляє, що ця віра є мертвою, як говориться в посланні Якова (Як 2,14-19), що вона є чимось зовнішнім, пасивно прийнятим задля традиції, задля лінивства, задля користі чи чогось іншого, але не становить принцип життя.



б) Друга характерна ознака першого євангелія — це часте звертання до Старого Завіту. Матей дбайливо звертає увагу на події та слова Ісуса, в яких здійснюється якесь давнє пророцтво. З десятку разів він починає біблійну цитату формулою: «сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком...», яка рідко трапляється у інших євангеліях. Матей намагається доказати читачам, християнам юдейського походження, для яких він в першу чергу написав своє євангеліє, що Ісус є справді обіцяним Месією, хоч вони і не очікували його таким.

Ці цитування мають також ще інше значення: вони вказують, наскільки тісно Старий і Новий Завіт пов’язані між собою, як вони становлять одну єдину історію спасіння людства, яку поступово приготовляв старий закон, і яка згодом сповнилася в божественній особі Ісуса. Матей нас ніби запрошує ще раз перечитати й намагатися зрозуміти те, що написали давні пророки, щоби краще зрозуміти діло Ісуса.

Це відбувається більш систематичним чином у перших двох главах, присвячених дитинству Ісуса. В дійсності ж вони становлять останню стадію роздумів про життя Ісуса, які перевела Церква, шукаючи ще від першої появи Христа за тими знаками, що вказують на його виняткову особистість та на його месіанську діяльність. Матей уважно збирає й описує деякі з цих знаків, навмисне пов’язуючи їх зі старозавітними текстами, в яких пояснюються деякі події з життя Ісусової родини.

Родовід, звіщення Йосифа, народження у Вифлеємі — все це спрямоване до того, щоб доказати, що Ісус — це обіцяний і очікуваний Месія. Переслідування Ірода, втеча до Єгипту та повернення до вітцівської землі намагаються пов’язати події з життя Ісуса до подій, пережитих Мойсеєм та Ізраїлем в часах Виходу; окрім цього вони провіщають долю Месії, відкиненого своїм народом та прийнятого поганськими народами.

Старий Завіт становив приготування до Ісуса та пророцтво про нього. Таке бачення минулої історії, розпочате ще самим Ісусом, продовжувалося і щоразу більше посилювалося у Церкві. Послання апостола Павла й головним чином послання до Євреїв подають нам дуже ясний доказ цього.

В Матея це унітарне бачення історії спасіння стало більш обдуманим і свідомим, передусім у євангелії дитинства, де п’ять вибраних епізодів (непорочне зачаття Ісуса, візит Мудреців, втеча до Єгипту, вбивство вифлеємських дітей, повернення до Назарету) є представлені ніби здійснення передбаченого сценарію, написаного і реалізованого Режисером історії



в) Запрошення Матея до того, щоб наново відкрити правдиве значення старозавітного об’явлення, було надзвичайно актуальним в часах Ісуса, коли книжники і фарисеї, які були духовними провідниками Ізраїля, здеформували, принаймні у деяких пунктах, правдиву релігію, накидаючи масу безвартісних приписів, які задушували основні обов’язки щирої любові до Бога та до ближнього (пор. Мт 22,35-40). Ісус скасовує безліч непотрібних приписів, і Матей вказує на це найчастіше від інших євангелистів.

Ісус, приймаючи будь-яке людське горе та будь-якого грішника з добротою та милосердям, не може толерувати фальшивості і лицемірства тих, хто використовує релігію для власної слави, чи, ще гірше, для власної вигоди. Крім славної 23-ої глави можна ще навести Мт 9,10-17; 12,1-13; 15,1-9 у яких зображається, як Ісус виявляє цілковиту байдужість до безлічі накинених фарисеями практик чисто людського походження.



г) Месія, якого не зрозуміли і відкинули офіційні власті та велика частина народу, організовує навколо себе перше ядро нового Божого народу, до якого пізніше увійдуть усі, хто повірить у нього, з якого б роду вони не походили. Матеєве євангеліє — це «євангеліє Церкви». Лише у ньому знаходимо вже слово «Церква» (Мт 16,18; 18,17); найбільші проповіді Ісуса у ньому є присвячені Церкві, цій духовній дійсності, видимій спільноті, яка становить перший етап здійснення Божого царства й, одночасно, середник його поширення у Церкві.

У ньому знаходимо дану Петрові обітницю про його владу над Церквою та інші епізоди, які вказують на його гідність і які є опущені в Марка. У ньому наголошується на владі та гідності апостолів: вони являються пророками і мудрецями нового союзу (Мт 23,34); вони являються дванадцятьма патріархами, від яких отримає життя новий Божий народ, як від дванадцятьох синів Якова народився старий Ізраїль (Мт 19,28). Одним словом, Матей проявляє особливу увагу до того, щоб звести будову Церкви перед будовою юдаїзму, виразно вказуючи, на якій скалі Церква основана (Мт 16,18-19), які структури її підтримують та яка влада є їй дана (Мт 16,19; 18,18; 28,18-20).

Існують ще й інші особливості, які вказують на те, що Матеєве євангеліє було написане для християн юдейського походження, які жили в Палестині у першому столітті; вони повністю підтверджують ті відомості про перше євангеліє, що передані нам найдавнішими церковними письменниками, але у порівнянні зі згаданими нами особливостями вони є другорядними.

Підсумовуюча схема

1. 1–2: Євангеліє дитинства Ісуса. Родовід Ісуса; звіщення Йосифові про народження Ісуса; прихід Мудреців та втеча до Єгипту; вбивство дітей у Вифлеємі; повернення до Назарету.

2. 3–7: Звіщення царства Божого.



а) 3–4: Розповідна секція. Діяльність Йоана Христителя; хрищення Ісуса та його спокуси у пустелі; початок діяльності у Галилеї; покликання перших учнів;

б) 5–7: Дидактична секція. Нагірна проповідь.

3. 8–10: Чуда і місія поширюють царство.



а) 8–9: Розповідна секція. Розповіді про чуда.

б) 10: Дидактична секція. Місійна проповідь для учнів.

4. 11,1–13,53: Таїнства царства.



а) 11–12: Розповідна секція. Контроверсії та застереження.

б) 13,1-53: Дидактична секція. Проповідь у притчах.

5. 13,54–18,35: Організування царства.



а) 13,54–17,27: Розповідна секція. Мученицька смерть Христителя; визнання Петра та обітниця про його примат у Церкві; провіщення страстей; переображення.

б) 18: Дидактична секція. Проповідь про церковну спільноту.

6. 19–25: Сповнення царства.



а) 19–23: Розповідна секція. Подорож до Єрусалиму та месіанський всіх до столиці, притчі та суперечки з начальниками народу;

б) 24–25: Дидактична секція. Есхатологічна проповідь про зруйнування Єрусалиму та про кінець світу; притчі про чування.

7. 26–28: Страсті, смерть і воскресіння Ісуса.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   44

Схожі:

Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconМ.Є. Салтиков-Щедрін. Переклад з російської мови. Історія одного міста. К79р.=50грн
Степан Руданський. 1,2,3 том(3 книги). Співи, листи, переклад "Іліади". Пісні, приказки, байки, співи. К73р.=100грн
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconМіжнародного хорового конкурсу імені Павла Муравського
Другий Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського проводиться в селі Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconР. П. Зорівчак Художній текст є надзвичайно складною структурою. А художній переклад це двоаспектний процес, який знаходиться під впливом численних перемінних факторів, зокрема питання, чи повинен переклад орієнту
Він – у нових умовах – повинен бути на передньому плані турботи про культуру, про ментальність народу, про мову
Введення до Біблії Переклад Павла Смука icon«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість
Унаочнення: портрети Павла Тичини та Генріх Гейне, збірки творів, мультимедійні презентації «Життєвий шлях Павла Тичини» та «Там,...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconКраса І музика поезії Павла Тичини 27 січня 2016 року
Миколи Леонтовича, перетворивши ІІ на хор – студію, де викладав всесвітню історію музики. Музична обдарованість Тичини не могла не...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconПро павла штепу та його книгу
Журавков В. В. Про павла штепу та його книгу «Українець І москвин: дві протилежності». Електронна версія. Серія «державність україни:...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconВ пакистані він знайшов книгу Їцгар Аль Хак
Шейх Ахмед Дідат вирішив вивчати англійську Біблії все різні видання навіть арабською мовами
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни " Практика перекладу з англійської мови" для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Практика перекладу з англійської мови" для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconПоетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень
Біблії на літературно-естетичні погляди письменника, розкрити красу «божественних пісень» І співзвучність думок поета нашому часові;...
Введення до Біблії Переклад Павла Смука iconВідділ культури І туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека Прилуцька міська бібліотека для дітей ім. Павла Білецького – Носенка
Філософія серця Василя Сухомлинського: бібліогр антологія /скл. Л. Нехайчик; ред. Л. Трошина; відп за вип. Є. Гнатів. – Прилуки:...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка