Ярослав мудрий



Скачати 373.96 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації09.04.2017
Розмір373.96 Kb.
  1   2   3

Підготувала



О.Глазова,

заступник директора

ІППО КУ імені Бориса Грінченка.
ТЕКСТИ ДЛЯ ПЕРЕКАЗІВ
8 КЛАС
РОЗПОВІДНІ ТЕКСТИ
З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

Стояла холодна зима 1054 року. Лютий, виправдовуючи своє наймення, тріщав суворими морозами. У близькому до Києва Вишгороді на руках любого сина Всеволода помирав князь Ярослав. Його земна путь закінчувалась у сімдесят п’ять літ.

Мабуть, у ті останні години князь пригадував усе своє життя. На противагу батькові Володимиру та дідові Святославу він не любив воювати. Прагнув клопотатися мирними справами. За часів його князювання Русь зміцнила зв’язки з багатьма європейськими державами, повела з ними жваву торгівлю. В монастирях процвітали ремесла й мистецтва. Сам Ярослав кохався в книжних премудростях, зібрав величезну бібліотеку, слава про яку линула далеко за межі Руської землі.

Та воювати князеві все ж доводилося. Час од часу в його землях з’являлися печеніги. Тоді князь, одклавши вбік рукописну книгу, брав до рук меча й вів дружину на ворога.

Одна з таких битв відбулася під Києвом 1037 року. Князю Ярославу вдалось остаточно розбити печенігів, і після цього вони ніколи більше не нападали на Русь. На честь цієї перемоги Ярослав наказав закласти храм Святої Софії.

За вікнами княжого терема холодними крильми бився лютневий вітер. Ярослав заглибився у спогади… А вранці на Русі почався перший день без нього.

Князя поховали у збудованому ним Софійському храмі. Величаву мармурову гробницю привезли з Візантії. На зразок античних гробниць Ярославова домовина має форму дому. Двосхиле віко над саркофагом нагадує дах.

Стіни гробниці прикрашено різьбленими зображеннями розцвілих хрестів (так зване «дерево життя»), виноградної лози, пальм, кипарисів, птахів, риб. Різьбу виконано у стилі давньохристиянського мистецтва.

На думку дослідників, Ярославова домовина азіатського, а не українського походження. І виготовлена не в ХІ столітті, коли помер князь, а в VI чи в VII.

Шеститонний саркофаг установлено в північній галереї Софійського собору. Колись це була великокнязівська усипальниця. Тут стояли камінні домовини Всеволода Ярославича, Володимира Мономаха та інших видатних діячів Русі. Проте час з-поміж усіх цих поховань зберіг єдине.

Важка кам’яна труна має вигляд вишуканий та урочистий. Це одна зі святинь нашого народу. (За М. Слабошпицьким.) (314 сл.)
Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: античний, галерея, віко.

2. Дібрати синоніми до слів: саркофаг, усипальниця.

3. Записати на дошці: Вишгород, 1054 рік, стиль давньохристиянського мистецтва, азіатське походження, великокнязівська усипальниця.

4. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Останні години князя Ярослава: а) прагнув клопотатися мирними справами; б) перемога над печенігами; в) храм Святої Софії. 2. Перший день без князя. 3. Поховання в Софійському соборі: а) привезена з Візантії гробниця; б) домовина має форму дому; в) різьба на стінах; г) походження труни; ґ) де встановлено саркофаг. 4. Одна з народних святинь).

5. Усно переказати текст (детально).


Для допитливих

Софіївський собор у Києві. Собор Софія Київська - головна визначна пам'ятка Києва



http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/sofiya_kyivska.shtml
Дослідження вмісту саркофага Ярослава Мудрого 2009-2010 рр. Пошуки та знахідки

http://nzsk.org.ua/ukr/sarkofag_investigation.pdf

БОГОМАТІР ВОЛОДИМИРСЬКА
Найперші відомі нам давньоруські ікони датуються другою половиною ХІІ століття. До того часу ікони привозили на Русь із Візантії. Так, у Десятинну церкву їх привіз із Херсонеса князь Володимир. Печерський монастир закуповував образи в Константинополі.

Чи не найпопулярнішою на Русі була ікона Володимирської Богоматері. Кораблем її привезли з Константинополя. Ця ікона – не тільки визначний твір візантійського живопису, вона – одне з найвищих досягнень світового мистецтва.

Боже Дитя зворушливо пригорнулося до Матері. З невимовним сумом Богородиця дивиться на нас. Радість материнства завжди перейнята тривогою за майбутню долю дитини, такої безпорадної на зорі свого життя…. А на Дитинча Марії чекає доля безприкладна: мучеництво, слава, влада над душами мільйонів людей… Богородиця знає це. Вона передбачає майбутні страждання і майбутню славу Сина. Тому такий скорботний і такий світлий її погляд…

Ікона знаходилась у Вишгороді поблизу Києва. Звідси її підступно вивіз князь Андрій Боголюбський до столиці свого Суздальського князівства – Володимира-на-Клязьмі. Назва міста дала наймення славетній іконі. Пізніше Богоматір Володимирську було урочисто перенесено до Москви.

За легендою, ікона була написана покровителем художників євангелістом Лукою. Він зобразив Марію на дошці від стола, за яким Христос трапезував з Матір’ю. Проте мистецтвознавці стверджують, що ікона була створена значно пізніше, а не в І сторіччі, коли жив Святий Лука.

Первісні розміри ікони – 0,78 х 0,55 м. Від малювання автора на іконній дошці залишилися лише лики Марії та Божого Дитяти. Все інше було дописане десь у XV – XVI століттях.

Щоб зрозуміти, чому так сталося, треба знати, як створювалися ікони. Їх писали розтертими на яєчному жовтку фарбами на вкритій алебастром дошці. Зверху живопис покривали оліфою. Таке покриття зберігало іконну дошку від вологи, робило яскравими кольори. Проте оліфа з плином часу темніла, обриси зображеного ставали нечіткими, а далі й нерозрізнюваними. Художники намагалися поновити зчорнілий живопис, але не вміли цього. Пізніші нашарування фарб часто нівечили твір.

Реставрувати давні твори живопису навчилися відносно недавно. Богоматір Володимирська була поновлена на початку ХХ століття. (За Л. Любимовим.) (307 сл.)


Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: євангеліст (один із чотирьох укладачів Євангелії), алебастр (будівельний гіпс), оліфа (речовина, що її отримують шляхом переробки олії, уживають для виготовлення фарб та лаків).

2. Дібрати синоніми до слів: ікона (образ), лик, обрис, трапезувати, реставрувати.

3. Записати на дошці: Боже Дитя, Богородиця, безприкладна доля, мучеництво.

4. Скласти план опису ікони (о р і є н т о в н и й : 1. Первісні розміри ікони. 2. Що зображено на іконній дошці: а) Боже Дитя пригорнулося до Матері; б) сумний і світлий погляд Марії; в) що передбачає Богоматір?).

5. Написати вибірковий переказ - опису ікони.


Для допитливих

Вікіпедія: Володимирська ікона Божої Матері



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%BE%D1%97_%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96
Д.Степовик. Історія Вишгородської ікони Богородиці

http://cerkva-km.info/istoriya-vyshhorodskoji-ikony-bohorodytsi-%e2%80%94-svidchennya-tradytsijnoho-jevrazijskoho-svyatokradstva/
Щаслива доля ікони Вишгородської Богородиці

http://www.day.kiev.ua/13230/

ЯКИМИ БУЛИ ЗОЛОТІ ВОРОТА
Чимало історичних пам’яток на землі українській. Вони мовчать, але їх чують, вони напівзапали в землю, але їх видно і крізь товщу віків. Такими є Золоті ворота Києва. Через них можна розгледіти минуле й майбутнє міста Кия.

Золоті ворота були зведені Ярославом Мудрим. Яким був первісний вигляд Золотих воріт? Вони становили собою архітектурну тріаду: власне ворота, фортечну вежу, храм. Три споруди різного призначення доречно й гармонійно злились у єдине ціле.

Брама замикала пояс оборонних укріплень міста. Довжина цього поясу сягала трьох з половиною кілометрів.

Вежа була прямокутна, з високою аркою, яку вгорі прикрашала декоративна кладка. З боку поля фортечна вежа мала три яруси вікон-бійниць.

Однокупольний храм Благовіщення здіймався над склепінням воріт. Він був розписаний вишуканими фресками.

Перед воротами був глибокий рів, через який перекидали підйомний міст.

Київ завжди гостинно відчиняв двері перед бажаними гостями: посольствами далеких і близьких країн, купецькими караванами. Але ворогів Золота брама завжди жахала. Літописи свідчать, що ніхто з напасників не зміг прорватися до Києва через Золоті ворота. Не змогли цього зробити й лави Батия – вони ввірвалися до міста з боку Лядських воріт. Прорвавши укріплення, кочівники знищили місто.

«Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід», - говорили давні єгиптяни. Безперечно, Золота брама – не колоси-усипальниці серед пісків пустелі. Проте справа не в розмірі. Будь-яке визначне творіння людських рук непідвладне часові. Не запали в Лету й Золоті ворота. 1832 р. їх відкопали. Брама – ровесниця всесвітньовідомої Київської Софії – вдруге побачила світ.

У 1982 році археологи та архітектори відбували церкву над Золотими воротами. Під новобудовою-макетом зображено руїни давніх Золотих воріт, зведених великим київським князем Ярославом Мудрим. (З історичного календаря.) (230 сл.)
Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: тріада (єдність, утворювана трьома окремими частинами), арка (криволінійне перекриття між стовпами, колонами або прорізів у стіні – вікон, дверей, воріт), ярус, склепіння, фреска, караван, макет (модель будь-чого: споруди, декорації, виробу), колос.

2. Розкрити значення фразеологізму запасти (впасти) в Лету.

3. Скласти план (о р і є н т о в н и й : 1. Чимало пам’яток на землі українській. 2. Первісний вигляд Золотих воріт: а) три споруди злилися в єдине ціле; б) брама замикала пояс оборонних укріплень; в) прямокутна, з високою аркою башта; г) однокупольний храм Благовіщення. 3. Рів з підйомним мостом перед воротами. 4. Ворота, гостинні для друзів, безжальні до ворогів. 5. Золоті ворота не запали в Лету. 6. Створений 1982 році макет над воротами).

4. На дошці записати: Лядські ворота.

5. Написати детальний переказ тексту.

Для допитливих

Вікіпедія: Золоті Ворота



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)
Національний заповідник «Софія Київська»: Золоті Ворота

http://nzsk.org.ua/ukr/museums/goldengate/
Пам’ятки України: Золоті Ворота

http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/09/kyiv-gate.php


МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
Відбудова Михайлівського Золотоверхового монастиря в Києві – знаменний факт життя столиці. Зведена споруда є реставраційною копією давньоруського храму, в XVIII ст. відбудованого в стилі бароко. Нинішня відбудова відтворює стан споруди на середину XVIII ст.

Відбудові монастиря передували палкі суперечки. Варто чи не варто відбудовувати монастир, бути чи не бути в Києві ще одному храмові? За цією суперечкою стоїть серйозна проблема. Адже сучасна наука заперечує можливість відтворювати в натуральних розмірах повністю зруйновані пам’ятки. Така думка зафіксована в кількох міжнародних документах.

Проте існує й інша точка зору. Відбудову зруйнованих пам’яток можна розглядати як відродження загальнонаціональних цінностей. Така відбудова пробуджує національну свідомість, згуртовує націю.

Відомо, що національна культурна спадщина українців протягом ХХ ст. зазнала страхітливих руйнувань. Передусім знищувалися ті твори архітектури та мистецтва, які становили каркас духовності українського суспільства. Безперечно, до таких національних святинь належить київський монастир Святого Архістратига Михаїла, названий Золотоверхим.

Київський князь Святополк Ізяславович був охрещений Михайлом. Тож на честь свого патрона князь звів мурований Михайлівський храм за взірцем Успенського собору Печерської лаври. Символічно, що храм було закладено 11 липня 1108 р., у роковини смерті княгині Ольги.

Це був хрещатий в основі храм з однією позолоченою банею, від чого походить назва «Золотоверхий». Собор було збудовано з каміння і плінфи. Його оздобили мозаїками і фресками.

Від початку XVII ст. в монастирі проводилося значне будівництво. Поряд із собором звели дерев’яну трапезну. Коштом Богдана Хмельницького наново позолотили баню. Іконостас у Михайлівському Золотоверхому соборі замінюють на інший, подарований гетьманом Іваном Скоропадським. Собор розширили, перебудували. Він став семиверхим, оздобленим у стилі бароко. Ще пізніше звели муровану триярусну дзвіницю.

Разом із Софійським монастирем Михайлівський монастир утворював унікальну в світовій архітектурі композицію, коли два храми були поставлені один напроти другого, з двох боків замикаючи вулицю, що їх сполучала. Обидва ансамблі панували в панорамі Києва і уособлювали священний центр міста. (З журналу.) (300 сл.)


Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: реставрація (відновлення чогось у первісному вигляді), копія (точне відтворення, що відповідає оригіналові), бароко, каркас (переносно: основа), патрон (тут: покровитель, захисник), архістратиг (старший воєначальник), плінфа (тонка плитчаста цегла), фреска, мозаїка, трапезна, дзвіниця.

2. Дібрати синоніми до слів: баня (купол), зафіксувати, згуртувати, унікальний, взірець.

3. Скласти план (о р і є н т о в н и й : 1. Відбудова Михайлівського Золотоверхого собору відновлює його вигляд у середині XVIII ст. 2. Відбудові передували палкі суперечки: а) сучасна наука проти відновлення повністю зруйнованих пам’яток; б) відбудова пробуджує в людях національну свідомість. 3. Київський монастир Святого Архістратига Михаїла – національна святиня українців. 4. Князь Святополк збудував храм на честь свого патрона. 5. Хрещатий в основі храм з позолоченою банею. 6. Будівельний матеріал – каміння та плінфа. 7. Храм оздоблено мозаїками й фресками. 8. Перебудова та розширення монастиря у XVII ст. 9. Унікальна композиція, створювана Михайлівським та Софійським монастирями).

4. План детального переказу перебудувати на план стислого переказу тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Відбудові Михайлівського Золотоверхого собору передували палкі суперечки: а) сучасна наука проти відновлення повністю зруйнованих пам’яток; б) відбудова пробуджує в людях національну свідомість. 2. Київський монастир Святого Архістратига Михаїла – національна святиня українців. 3. Хрещатий в основі храм з позолоченою банею. 4. Будівельний матеріал – каміння та плінфа, оздоблення стін - мозаїки й фрески. 5. Перебудова та розширення монастиря у XVII ст. 6. Унікальна композиція, створювана Михайлівським та Софійським монастирями).

5.. Зробити усний стислий переказ.


Для допитливих
Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир: Історія

http://www.archangel.kiev.ua/monastyr/history.html


ГОРЕЛЬЄФ АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА
Найперші на Русі собори загальнодержавного значення освячували в ім’я Богородиці. Княжі монастирі й храми освячували здебільшого в ім’я святих воїнів, бо князь мав бути передовсім воїном. Засновником Михайлівського монастиря князь Святополк у посвяті свого собору теж витримав вояцьку лінію.

Культ Архістратига Михаїла було занесено на Русь із Візантії. Святого Михаїла шанували як заступника князів та війська в походах.

Хрест на позолоченій бані Михайлівського собору був прикрашений мідним горельєфом Архангела Михаїла. На щастя, після зруйнування Михайлівського собору горельєф потрапив на подвір’я Софії Київської. Пам’ятка довго мандрувала монастирськими звалищами, аж поки не потрапила до Львівського музею етнографії. Пізніше мідне зображення Архангела було передане київським науковцям.

Що ж являє собою горельєф покровителя монастиря Архангела Михаїла? Його фігура зроблена з міді, її чільний бік позолочений. Розміри горельєфа такі: висота – 200 см., найбільша ширина – трохи більше 150 см., товщина – 17 см., вага – 69 кг.

Архангела Михаїла зображено на повний зріст. Крила Архангела широко розведені й підняті, як в орла, який збирається злетіти. Навколо голови – сонячне сяйво у вигляді променів, що сяють на фоні круглого німба. У правиці воїн міцно стискає здійнятий залізний меч, а в лівій руці тримає бронзовий щит.

Святий Михаїл одягнений у туніку, поверх якої накинуто плащ. Груди й плечі Архангела захищає панцер, на руках – металеві нарукав’я, на ногах – античні сандалії. Увесь захисний металевий обладунок прикрашено рослинним орнаментом. На грудях Архангела – хрест.

Обличчю надано вольового виразу, волосся довге й хвилясте. Хоч лице зображене молодим, постать дебела й дужа, наче в літнього воїна. Архангел стоїть на округлій хмарі.

Спідній бік горельєфа складається з прямокутної залізної балки, до якої поперечними рейками прикріплено фігуру Михаїла.

Горельєф Архістратига Михаїла, без сумніву, є найвидатнішим з-поміж мистецьких творів української металевої скульптури XVII – XVIII ст., які дійшли до нас. Оригінал пам’ятки був відреставрований, а його позолочена копія прикрасила музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря (За І. Черняковим.) (300 сл.)
Завдання.

1. З’ясувати лексичне значення слів: горельєф (скульптурний твір, у якому зображення виступає над площиною фону більш як на половину його об’єму), архангел (старший ангел), архістратиг, культ (поклоніння), етнографія (наука, що вивчає культуру і побут народів світу), орнамент.

2. Дібрати синоніми до слів: відреставрований, дебелий, обладунки, звалище.

3. Дібрати аноніми до слів: поперечний, оригінал, дебелий.

4. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Чому княжі монастирі освячували в ім’я воїнів. 2. Оздоблення хреста на бані Михайлівського собору горельєфом Архангела Михаїла. 3. Доля горельєфа після зруйнування собору. 4. Що являє собою горельєф: а) фігуру зроблено з міді, чільний бік позолочено; б) розміри горельєфа; в) крила архангела, німб із сонячного проміння; г) зброя Архістратига Михаїла; ґ) одяг архангела, хрест на грудях; д) молоде обличчя і дебела постать воїна. 5. Найвидатніший зразок металевої скульптури XVII – XVIII ст. 6. Подальша доля пам’ятки).

5. Написати детальний переказ.

Для допитливих

Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря



http://primetour.ua/uk/excursions/museum/Muzey-istorii-Mihaylovskogo-monastyirya.html
Вікіпедія: Архангел Михаїл

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D1%97%D0%BB

ЛАВРСЬКА ДЗВІНИЦЯ
З найдавніших часів у горах над берегом Дніпра існували печери. За літописом, монахи Антоній та Феодосій, оселившись у них, заснували монастир. У ХІІ столітті монастир дістав статус головного – Лаври. Монастирські церкви були збудовані дванадцятьма братами. Вони ж мурували високу Лаврську дзвіницю.

І було тим братам особливе чудо Боже: скільки вони вимурують удень, уночі входить у землю. Тому риштовання брати не потребували. Стоячи на землі, будівники виводили усі ті стовпи, що бачимо сьогодні під самим дахом.

Однієї ночі з’явилася старшому братові уві сні Мати Божа і сказала, що стіни класти вже досить, бо в усьому світі немає вищої будівлі. Богородиця наказала обкувати покрівлю чистим золотом і поставити золотий хрест. Сказала так і зникла в небесах.

Старший брат устав, помолився Богові, збудив братів, і взялися вони до роботи. Скоро вивели покрівлю, обкували золотом, поставили золотий хрест. Тільки-но все скінчили, дзвіниця враз вийшла з-під землі і стала такою, як ось тепер…

Так розповідає про будівництво Великої Лаврської дзвіниці народна легенда. Насправді ж робота над величною спорудою продовжувалася протягом трьох десятиліть і завершилась 1744 року. Зведена дзвіниця за проектом архітектора Й. Шеделя. У її створенні брали участь місцеві народні майстри, серед них чимало лаврських кріпаків. Найвідоміший серед них – кріпак Степан Ковнір.

На той час Лаврська дзвіниця справді була найвищою баштовою спорудою в імперії – її висота сягала 98 метрів. На будівництво пішло близько 5 мільйонів цеглин різних розмірів та форми.

Велика Лаврська дзвіниця – це восьмигранна чотириярусна вежа. Її увінчано позолоченою банею. На третьому ярусі висіли дзвони. На четвертому ярусі дзвіниці знаходились куранти.

Щоб піднятися на Лаврську дзвіницю, треба було подолати 374 сходинки. Звідси було видно весь Київ. А озброївшись підзорною трубою, можна було побачити Васильків, Козелець, Переяслав.

…І приснився дванадцятьом братам однаковий сон: з’явилася Мати Божа і спитала їх, якої нагороди бажають вони від Бога за чудову свою працю. Одинадцять братів захотіли, щоб поховали їх у печерах Лаври. Лише дванадцятий побажав ще пожити на світі і стати багатим. Але так незабаром усе йому набридло, що прийшов він до братів, щоб і собі лягти поруч з ними. Та не залишили брати йому місця! Тоді він втиснувся між ними, примостився в тісноті та й заснув навіки із підібганою ногою… (Із журн.) (354 сл.)
Довідка. Йоганн-Готфрід Шедель (1680 – 1752) – німецький архітектор. 1733 року з Берліна переїхав до Петербурга, працював у Москві. Згодом переїхав в Україну. Степан Ковнір – лаврський кріпак, потім «гезель», тобто підмайстер будівництва.
Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: лавра (великий православний чоловічий монастир, підпорядкований безпосередньо вищій церковній владі), статус (законодавчо закріплене правове становище), риштовання, куранти.

2. Дібрати синоніми до слів: будівля (споруда), башта, баня (купол). Дібрати аноніми до слова підібгати (випростати, розпрямити).

3. Записати на дошці: Святий Антоній, Святий Феодосій, Божа Мати, Йоганн Шедель, Степан Ковнір.

4. Скласти план (о р і є н т о в н и й: 1. Заснування Києво-Печерської лаври. 2. Легенда про дванадцятьох братів: а) було братам чудо Боже; б) обходились без риштовань; в) дзвіниця вийшла з-під землі. 3. Як було насправді: а) будівництво тривало три десятиліття (до 1744 р.); б) за проектом архітектора Й. Шеделя; в) участь у будівництві народних майстрів. 4. Якою була дзвіниця: а) найвища вежа в імперії (близько 98 м); б) восьмигранна чотириярусна башта; в) позолочена шоломовидна баня; г) дзвони на третьому ярусі; ґ) куранти на четвертому ярусі. 5. Краєвид з Лаврської дзвіниці. 6. Чим скінчилася легенда?).

5. Написати детальний переказ.


Для допитливих

Вікіпедія: Велика Лаврська дзвіниця



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F
Велика Лаврська дзвіниця

http://www.thisisukraine.org/index.php/ru/what-to-see/cherkvy/419-velika-lavrska-dzvinnicja.html
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра

http://www.castles.com.ua/lawra.html

НЕОЦІНЕННІ СКАРБИ
Наші предки поважали й високо цінували книги. Чимало книгозбірень існувало при монастирях і церквах, при дворах князів та бояр.

На щастя, до наших днів збереглося кілька книг ХІ – ХІІ століть, переписаних та оздоблених руськими майстрами. Найдавніша з-поміж них – «Остромирова Євангелія».

Книгу було написано в 1056 – 1057 роках, за князювання в Києві Ізяслава Ярославича. Її було створено для заможного боярина Остромира. Виконав книгу диякон Григорій.

Це – величний та урочистий фоліант. Щоб виготовити 294 аркуші пергаменту, використали шкури з цілої череди телят – понад 60 голів. Книга цінувалася не тільки як духовний скарб, вона була й великою матеріальною цінністю, тому що пергамент був досить дорогим.

Сторінки «Остромирової Євангелії» списані красивим шрифтом, так званим уставом. Зміст книги – Євангельські читання на кожен тиждень. Як і більшість книг того часу, переписана Євангелія з болгарського оригіналу.

Книгу прикрашено вигадливим орнаментом, заставками та трьома ілюстраціями із зображенням письменників-євангелістів – Іоанна, Марка й Луки. Колорит ілюстрацій яскравий та вишуканий, деякі лінії виконані золотом. «Остромирова Євангелія» - справжній витвір мистецтва.

Інша видатна рукописна книга – «Пересопницька Євангелія». Це – славетна пам’ятка історії та культури нашого народу.

1556-1561 рр. в монастирі волинського містечка Пересопниця було здійснено переклад Святого Письма українською мовою, наближеною до живої, розмовної. Таке замовлення зробила архімандритові монастиря княгиня Анастасія Заславська.

Уперше Євангелія була викладена тими простими словами, які звучали в повсякденному житті українців. Декому тоді це могло видатися зухвальством, приниженням великої книги. Чи ж спроможні буденні слова передати велич думки Святого Письма? Змогли! І переконався світ у повноцінності української мови, її здатності служити людям в усіх сферах духовного життя.

«Пересопницька Євангелія» - книга з 482 пергаментних аркушів. Вона оздоблена яскравими ілюстраціями, заставками, мініатюрами. Книгу було переплетено в міцну оправу, вкладено в коштовну ризу з металевими застібками.

На жаль, оригінал славетної книги не зберігся. Та в бібліотеці Національної Академії наук України зберігається її копія. (З журн.) (298 сл.)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Ярослав мудрий iconЯрослав Мудрий(бл. 978 р.– 20 лютого1054р. Вишгород)
Презентацію підготувала: Возвишаєва Оксана Віталіївна вчитель історії та правознавства Вітівського нвк
Ярослав мудрий iconТема. Олександр олесь (кандиба). «Ярослав мудрий»
Навчальна: опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів та сюжет
Ярослав мудрий iconАмерханян С. В., учитель української мови та літератури, кваліфікаційна категорія
Тема: Ярослав Мудрий та його роль в історії становлення І розвитку української державності
Ярослав мудрий iconНачерк до історії Холодноярської організації 1917 1922 років
Мирослава, якому ці землі подарував Ярослав Мудрий. “Мирослав збудував тут городище, обніс його високим земляним валом, створив різноманітні...
Ярослав мудрий iconМетодичні рекомендації щодо відзначення Дня українського козацтва в закладах освіти Київщини 14 жовтня українці
«Літописі Руському» згадується, що великий князь київський Ярослав Мудрий після перемоги над печенігами у 1036 році на пошану Богу...
Ярослав мудрий iconЄрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Українська мова: підручн для 9-го кл загальноосвітн навч закл
«Княжої України» «Ярослав Мудрий» написати лист князю Ярославу Мудрому від імені правителя однієї з європейських держав. Описати...
Ярослав мудрий iconЄвсович Ярослав

Ярослав мудрий iconВеликий хлібороб, мудрий добротворець
«відродження», відбувається руйнація основи, на якій воно мало б здійснюватися, а тому сьогодні ми маємо
Ярослав мудрий iconКиєво-Святошинський районний Киево-Святошинский районный
Я, Янкович Ярослав Володимирович, народився 27 лютого 1975 р в м. Києві. Громадянин України
Ярослав мудрий iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка