Ярослав мудрий



Скачати 373.96 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації09.04.2017
Розмір373.96 Kb.
1   2   3

Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: фоліант (товста книга великого формату), архімандрит (найвище звання священнослужителя-ченця), устав (тип письма в рукописах із виразними великими, майже квадратними літерами, не зв’язаними одна з одною), орнамент, застібка, мініатюра, риза.

2. Дібрати антоніми до слів: рукописний (друкований), оригінал (копія).

3. Записати на дошці: князь Ізяслав Ярославич, боярин Остромир, євангелісти Іоанн, Лука, Марк, княгиня Анастасія Заславська, архімандрит.

4. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й: 1. Наші предки високо цінували книги. 2. Найдавніша з-поміж рукописних книг: а) коли й де було створено «Остромирову Євангелію»; б) урочистий фоліант з пергаменту; в) парадний шрифт – устав; г) зміст книги. 3. Копія з болгарського оригіналу; ґ) оздоблення книги заставками, ілюстраціями. 4. Славетна пам’ятка історії й культури українців: а) коли й де було створено «Пересопницьку Євангелію»? б) хто й кому замовив книгу? В) що засвідчила світові «Пересопницька Євангелія»? г) оздоблені заставками та мініатюрами аркуші; ґ) міцна оправа й коштовна риза; д) копія книги в бібліотеці НАН України).

5. Написати детальний переказ.


Для допитливих

Вікіпедія: Пересопницьке Євангеліє



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94
Духовна святиня народу

http://rdobd.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=127:-doc&catid=39:2010-08-30-14-24-37&Itemid=59

ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
Одна з найвідоміших пам’яток історії Києва – Володимирський собор. Зовні це дуже масивна, велична споруда, яка справляє враження міці й несхитності.

Храм задумано було звести за подобою візантійського собору, в якому хрестився князь Володимир. Проте годі шукати в обрисах будівлі ознак єдиного стилю. Якщо суворістю внутрішнього оздоблення собор справді нагадує візантійський храм, то в своєму плані це традиційний давньоруський собор, увінчаний сімома банями, тобто побудовано Володимирський собор у так званому русько-візантійському псевдостилі.

Будівництво храму затяглося на два десятиріччя. Закладено його було 1862 року, завершено будівництво у 1882 році. Над проектом працювало кілька відомих архітекторів. Завершував проектування київський зодчий О.Беретті.

Внутрішнім оздобленням Володимирського собору керував професор Київського університету Андріан Прахов. Він запросив Віктора Васнецова, Михайла Нестерова, Миколу Пимоненка, Михайла Врубеля. Сам Прахов проектував іконостас, наслідуючи давньовізантійські зразки.

Праця над фресками тривала більше десяти років. Настінні розписи мають велику художню цінність. Митцям вдалося звільнитися від звичних шаблонів. Свої фрески й ікони вони творили вільно й натхненно. Святі в оздобленні собору – не надприродні істоти. Це – люди, наділені звичайними людськими почуттями, люди, які звідали боротьбу зі злом у власних душах і вийшли з цієї боротьби переможцями.

Запрестольна Богородиця Володимирського собору – втілення безмежної материнської любові. Вона передбачає страждання, яке судилося пережити її Синові та їй. Марія тулить до себе Немовля міцно, немов боїться розлучитися з Ним, та все ж іде вперед, несучи Сина.

У соборі є зображення, які можна вважати історичними. Це – «Хрещення Володимира» та «Хрещення киян» В.Васнецова.

Володимирський собор сприймається як чудовий витвір мистецтва. Тут забуваєш про життєві турботи, труднощі й тривоги. На душі стає радісно й світло, ніби торкнулася вона чогось безкінечно справжнього та вічного (За З. Шамуріною.) (270 сл.)


Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: фреска, ікона, іконостас, шаблон (тут: взірець, який наслідують сліпо, некритично; штамп).

2. Записати на дошці: русько-візантійський псевдостиль, архітектор О. Беретті, професор А. Прахов, художники В. Васнецов, М.Нестеров, М. Пимоненко, М. Врубель.

3. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Володимирський собор – одна з найвідоміших пам’яток історії: а) масивна, велична споруда; б) задум зодчих та його втілення; в) коли будувався храм? 2. Внутрішнє оздоблення собору: а) хто розписував храм? б) святі на фресках – люди, що подолали зло; в) запрестольна Богородиця; г) історичні картини в інтер’єрі храму. 3. Володимирський собор – чудовий витвір мистецтва).

4. Написати детальний переказ.
Для допитливих

Офіційний веб-сайт Свято-Володимирського кафедрального патріаршого собору м.Києва: Історія храму



http://katedral.org.ua/istoria.html
Вікіпедія: Володимирський собор у Києві

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)
Храм видатних творінь

http://dt.ua/SOCIETY/hram_vidatnih_tvorin-47666.html


ПАМ’ЯТНИК БОГДАНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ
Визначною пам’яткою історії та культури є пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. Це, по суті, єдине, що матеріально увічнює пам'ять про гетьмана. Могили його немає. Через сім років по смерті Хмельницького шляхетське військо захопило на якийсь час Суботів. Тоді й було навмисно викинуто з домовини кістки ненависного ворогам полководця. Безсилі перемогти живого, вороги позбиткувалися з мертвого.

Ідею спорудження пам’ятника Богдану Хмельницькому вперше висунув у тридцяті роки минулого сторіччя видатний історик, перший ректор Київського університету Михайло Максимович.

Місце для встановлення пам’ятника вибране не випадково. Саме тут, на майдані проти Софійського собору, після перемоги під Пилявою та Зборовом зустрічали свого славного гетьмана кияни.

Роботу над пам’ятником було доручено славетному скульпторові Михайлу Микешину. Митець задумав багатофігурну композицію, проте здійснити задум не вдалося через брак коштів.

Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).

Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.

Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.

Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.

Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік. (З журн.) (269 сл.)
Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: ректор, п’єдестал, монумент.

2. Дібрати синоніми до слів: позбиткуватися, імітувати, п’єдестал (постамент), гармоніювати.

3. Записати на дошці: перемога під Пилявою та Зборовом, монумент, п’єдестал, постамент.

4. Скласти план (о р і є н т о в н и й : 1. Єдине, що матеріально увічнює пам'ять Хмельницького. 2. Ідею висунуто Михайлом Максимовичем. 3. Чому пам’ятник установлено на Софійському майдані. 4. Розміри монумента, матеріал. 5. Гранітний п’єдестал. 6. Кінна статуя: а) гарцює неспокійний кінь; б) одяг гетьмана; в) лице Богдана. 7. Пам’ятник гармонує з обрисами Софійського собору).

5. Написати детальний переказ


Для допитливих

Вікіпедія: Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC'%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)

ШЕВЧЕНКО В КИЄВІ
Час було повертатися до Петербурга, до перерваних в Академії мистецтв занять. Шевченко заїхав до Качанівки, щоб попрощатися з друзями. Один із знайомих якраз збирався на контракти до Києва. Домовилися про спільну поїздку. Вирушили в перших числах лютого.

Ось вони в Києві. Минули Хрещатик, узвозом спустилися на Поділ, у самий вир ярмарку.

Посеред величезної Подільської площі височів довгий будинок контрактів. Його фасад прикрашали шість великих колон, густо заліплених різними оголошеннями.

Просторий зал всередині будинку, який попервах служив тільки місцем нарад і підписання угод, тепер був заповнений приїжджими купцями. Тут були українці, росіяни, поляки, євреї, німці, французи, італійці, бухарці, татари, греки і ще не знати хто. Золото, срібло, фаянс, мило, масла, флакони з парфумами, взуття, тютюн, музикальні табакерки – все це, мов магніт, притягало погляди тих, хто входив, і спокушало зробити потрібні й непотрібні покупки. Увагу Шевченка привернули гравюри та книги.

Знайомий залишився в Контрактовому будинку, а Шевченко вийшов на подвір’я. На колонах будинку поряд зі свіжими оголошеннями висіли давні, ще не зняті. З них Шевченко довідався, що нещодавно в Києві був на гастролях знаменитий піаніст. Незабаром концерти даватиме славетний віолончеліст. Київ був музикальним містом.

Шевченко вирішив піти до театру. Оскільки часу мав досить, він найняв візника й наказав їхати до криниці Святого Володимира.

Була друга година дня. Все довкола засипав сніг: гори, яри, ліси, Дніпро – все покрилося білою пеленою

Криниця знаходилась у глибокому розлогому яру, зарослому старими вербами. Саме тут, за легендою, князь Володимир хрестив своїх синів. Із джерела з шумом витікав струмок і по льоду збігав у долину.

Над криницею за наказом царя Олександра І був збудований пам’ятник, який складався з аркади, що оточувала криницю, високої колони, кулі й хреста на ній. В аркаді, де висіли ікони, світилася лампада.

Неподалік, на високій горі, знаходилося місце, де, за свідченням літопису, Святий Андрій поставив перший на цій землі хрест. Архітектор Растреллі збудував тут церкву на честь Апостола – струнку, ажурну, легку при її чималих розмірах. Особливо гарний вигляд Андріївська церква мала з Подолу.

Шевченко звелів візникові зупинитися біля Золотих воріт, біля їхніх руїн, нещодавно розкопаних.

Два шматки кам’яної стіни, укріплені залізними прутами, пам’ятали прадавню славу Києва, славу України. Всього двісті років тому біля цих воріт, увінчаних гарною капличкою, український народ вітав свого героя, гетьмана Хмельницького, який з тріумфом повертався після переможних битв з військами Речі Посполитої.

Шевченко захоплено роздивлявся старий Київ, такий прекрасний своїм розташуванням і ще прекрасніший пам’ятками давнини. (За Є. Єнджеєвичем.) (390 сл.)

Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: фасад (зовнішній бік будівлі), аркада (ряд однакових за формою та розміром арок, що спираються на стовпи або колони), колона, каплиця, лампада гравюра, гастролі.

2. Дібрати синоніми до слів: контракт (угода), архітектор (зодчий), ажурний (витончений, мереживний), тріумф (торжество).

3. Записати на дошці: Академія мистецтва, Качанівка, Контрактовий будинок, Святий Володимир, Апостол Андрій, Растреллі, Річ Посполита.

4. Скласти план детального переказу (о р і є н т о в н и й : 1. До Качанівки попрощатися. 2. На контракти до Києва. 3. Контрактовий будинок на Подільській площі: а) шість колон на фасаді; б) приїжджі в просторому залі; в) все спокушало зробити покупку; г) що зацікавило Шевченка? 4. Нові й старі оголошення. 5. Рішення піти до театру. 6. Криниця Святого Володимира: а) струмок у розлогому яру; б) пам’ятник над криницею; в) лампада перед іконами в аркаді. 7. Легка ажурна церква на горі. 8. Біля Золотих воріт: а) уламки кам’яної стіни; б) тут зустрічали гетьмана. 9. Шевченко захоплений Києвом).

5. Скласти план стислого переказу (о р і є н т о в н и й : 1. Спільна подорож до Києва. 2. Ким був заповнений Контрактовий будинок? (У Контрактовому будинку). 3. Мандрівка Києвом: а) криниця Святого Володимира; б) ажурна Андріївська церква; в) біля Золотих воріт. 4. Київ прекрасний пам’ятками).

6. Написати стислий переказ.
РУКОПИСНА ЗБІРКА ШЕВЧЕНКА
Десь наприкінці 1845 – на початку 1846 року, живучи після одужання від тяжкої хвороби в лікаря Андрія Козачковського в Переяславі, Тарас Шевченко уклав рукописну збірку своїх творів. Поет дав їй назву «Три літа», маючи на увазі роки 1843, 1844 та 1845. протягом цих трьох літ Шевченкові довелося двічі побувати в Україні після довгої розлуки з рідним краєм.

До збірки увійшли 23 написані протягом цих трьох літ твори. З них найбільш ранній – «Розрита могила», а найпізніший – «Заповіт».

Зовні збірка являє собою великого формату альбом у простій картонній оправі. Альбом утворено з десяти зшитків. Початок та кінець кожного твору оформлено однотипно, окреслено поля, виділено заголовки.

Альбом відкриває ілюстрація із зображенням пророка. На зворотньому боці того ж аркуша – автопортрет Шевченка. На наступній сторінці вміщено епіграф зі Старого Завіту. Епіграф записано церковнослов’янською мовою. Ці слова є молитвою пророка Ієремії за свій народ.

Титульний портрет пророка та епіграф не є випадковими. У Старозавітній книзі пророка Ієремії розказано, як євреї за гріхи батьків потрапили під зверхність чужинців. Вороги знущалися над єврейським народом. Князів стратили, старійшини не мали визнання, молодь забрали на примусові роботи, народні поети-пророки замовкли.

Шевченко натякає на те, що ситуація єврейської неволі повторилася в Україні з українцями-козаками після ліквідації Гетьманщини. Шевченко

усвідомив, що сам він – не тільки поет, він – пророк, натхненний провідник, Ієремія України. А слово поета-пророка спроможне пробудити народ. Тому він і вмістив після портрета Ієремії та його слів свій портрет.

Заголовок збірки та заголовки кількох творів поет виконав у стилі урочистого півуставу XVII століття. Текст чистовий. Незначні виправлення чорнилом темнішого кольору Шевченко зробив під час переписування творів до зшитків. Найпізніші виправлення він вніс олівцем.

Під час арешту поета 5 квітня 1847 року альбом потрапив до рук жандармів. Рукопис було відіслано до «Третього відділу». Саме цей альбом разом із «Кобзарем», надрукованим 1840 року, став підставою для покарання Шевченка.

Нині пам’ятка зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. (За О. Пріцаком) (319 сл.)


Довідка. Ієремія – другий з так званих великих пророків (перший - Ісайя) син священика, народ. бл. 650 р. до н. е. Пророкував з 15 років. Був людиною тонкої й ніжної вдачі, сином гнобленого народу. Долав власні сумніви й напади слабкості, зазнав ув’язнення та знущання. Його неодноразово засуджували до смерті, сувої його пророцтв спалювали. Пророкував протягом 45 років. За легендою, його насмерть забили камінням земляки. За переказами, його тіло Олександр Македонський переніс до Єгипту, де й поховав із почестями. День Святого Ієремії – 1 травня.
Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: ілюстрація (зображення, яке пояснює або доповнює текст: малюнок, фотографія, репродукція, карта, схема), епіграф (цитата, крилатий вислів, афоризм, уривок з пісні, приказка, вміщені перед текстом; визначає основну ідею або тему твору), пророк (у богослов’ї людина, яка за навіюванням Дере Божого провіщала майбутнє), півустав (тип письма в рукописах з виразними великим літерами, не зв’язаними одна з одною), титульний (тут: заголовний).

2. Дібрати синоніми до слів: формат (розмір), зверхність, ліквідація.

3. Скласти план вибіркового переказу опису літературної пам’ятки (о р і є н т о в н и й : 1. Альбом з десяти зшитків: а) формат, оправа; б) оформлення початку й кінцівки творів; в) поля, заголовки. 2. Оформлення збірки: а) ілюстрація з зображенням пророка; б) епіграф із Старого Завіту; в) автопортрет Шевченка. 3. Яким шрифтом написано збірку?).

4. Написати вибірковий переказ опису рукописної збірки Шевченка, замінивши стиль на художній.
ПЕРЛИНА УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО
(Брама Заборовського)

До середини XVII століття церкви в Україні будувалися здебільшого дерев’яні та без прикрас. Причина зрозуміла: найперша ворожа запалена стріла летіла в бік Божого храму. Тож церкви зводилися прості, щоб їх можна було швидко й легко відбудувати.

Та ось із Західної Європи через Польщу в Україну приходить бароко – архітектурний стиль, основною рисою якого є підкреслена декоративність та урочистість.

Новий стиль, так природно й охоче засвоєний українцями у другій половині XVII – на початку XVIII століття, одержав назву українського, або ж козацького бароко. Запорозькі гетьмани, полковники, козаки, заможні міщани активно забудовували українські міста барочними церквами, дзвіницями, трапезними, золотили церковні куполи, обносили вишуканими мурами монастирі.

Частина такого монастирського муру зберігається в Києві у Стрілецькому провулку. У XVIII столітті такий мур оточував весь Софійський монастир. Висота кам’яної огорожі – близько трьох метрів. Стіна розчленована пілястрами й увінчана карнизом.

У глибині Стрілецького провулка стоїть Брама Заборовського. Свою назву вона дістала від імені замовника – київського митрополита Рафаїла Заборовського. Споруда зводилася як парадний в’їзд до митрополичої садиби. У XVIII столітті за брамою височів палац митрополита, збоку Золотих воріт до в’їзду вела вулиця.

На замовлення митрополита браму збудовано 1746 року за проектом архітектора Й. Шеделя. Вона являла собою одноповерхову кам’яну споруду прямокутної форми. У середній частині брами був арковий проїзд завширшки близько чотирьох метрів. Над проїздом височів пишний, вкритий ліпним орнаментом фронтон. Основний мотив ліпнини – вигнуте й переплетене листя. З боків проїзду знаходилися сторожові приміщення.

Стиль українського бароко виконував не лише естетичну, а й політичну роль. Він надавав українським містам європейського вигляду. На стінах барочних споруд часто зображувалися державні, гетьманські чи полковницькі символи влади, фамільні герби. Герби завжди уособлювали честь, силу духу роду й держави. Над проїздом цієї брами вміщено фамільний герб Заборовського – палаюче серце в обрамленні пальмових гілок.

На початку нашого століття пам’ятка знаходилася в занедбаному стані. Рівень землі перед нею підвищився майже на метр. У двадцятих роках проїзд було замуровано, сторожові приміщення розібрано. Від прекрасної споруди зберігся лише портал брами з фронтоном.

Однак і в такому вигляді Брама Заборовського зачаровувала мальовничим силуетом, вишуканістю декору. Навіть залишки споруди засвідчували тонкий художній смак та високу майстерність її творців. Химерний орнамент надавав їй поетичності й одухотвореності. Прикраси настільки промовисті, що хочеться порівняти їх вкарбованими в стіни поезіями.

2011 року Браму Заборовського було відреставровано.(За А. Макаровим.) (370 сл.)


Словник. Бароко – художній стиль у мистецтві (насамперед у архітектурі XVI – XVIII ст.). Батьківщиною цього стилю вважають Італію. Назву перекладають як «шалений», «бурхливий». Головна особливість бароко – значна кількість декору, вигадливість, урочистість (Версаль поблизу Парижа, Зимовий палац у Санкт-Петербурзі, Андріївська церква та Михайлівський палац у Києві). Пілястр – схожий на колону вертикальний виступ на поверхні стіни. Карниз – горизонтальний виступ на стіні. Митрополит – вищий духовний сан християнської церкви. Арка – склепіння, що має форму дуги. Фронтон – декоративний виступу формі трикутної площини. Портал – архітектурно виділений вхід. Декор – система прикрас. Трапезна – обідня палата в монастирі.
Завдання.

1. Дібрати синоніми до слів: фамільний (родинний), символізувати, химерний, вкарбований, силует (обрис).

2. Записати на дошці: Софійський монастир, Стрілецький провулок, українське (козацьке) бароко, митрополит Рафаїл Заборовський, Іоганн Шедель; не лише естетична, а й політична роль; символи влади; вкарбовані в стіни поезії.

3. Скласти план (о р і є н т о в н и й : 1. Якими будували церкви до XVII ст.? 2. Прихід в Україну стилю бароко: а) основна риса стилю; б) природне засвоєння бароко українцями. 3. Залишки монастирського муру в Києві. 4. Брама Заборовського: а) походження назви споруди; б) призначення – в’їзд до митрополичої садиби; в) одноповерхова прямокутна споруда; г) арковий проїзд та фронтон: ґ) пишна ліпнина; д) фамільний герб над проїздом; е) занедбання пам’ятки на початку століття; є) і в такому вигляді брама зачаровує).

4. Написати детальний переказ.
Для допитливих

Вікіпедія: Брама Заборовського



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE
Брама Заборовського

http://sofiyskiy-sobor.polnaya.info/ua/brama_zaborovskogo_sofiya_kyivska.shtml

СТРАЧЕНИЙ СОБОР
Ніщо так вичерпно не розкриває душу народу, як його мистецтво. Саме козацькому бароко судилося найповніше відтворити притаманний українському національному характеру потяг до краси, святковості, поетичності. Саме козацьке бароко несе в собі відбиток трудолюбства й життєрадісності українців. Водночас козацьке бароко – світло-печальне й задумливе, як українська душа…

Неподалік від Києво-Печерської лаври знаходився стародавній Миколаївський монастир. Виник він навколо дерев’яної церковки Святого Миколи, збудованої княгинею Ольгою на місці вбивства київського князя Аскольда, християнське ім’я якого було Микола.

Наприкінці XVII століття не кошти гетьмана Івана Мазепи при Миколаївському монастирі збудували великий кам’яний собор. Спорудив його у стилі українського бароко талановитий зодчий Йосип Старцев.

Цей високий білий храм увінчував один купол. Над західним фасадом собору здіймалися дві стрункі вежі. Стіни було оздоблено прегарними колонами з пишними капітелями. Фронтон над головним входом прикрашали ліпні візерунки.

Інтер’єр Миколаївського собору справляв незабутнє враження. Іконостас нагадував дорогоцінне золоте мереживо. У примхливо закучерявлених коштовних рамах сяяли ікони.

Між собою кияни називали Миколаївський собор Великим Миколою.

З 1831 року Великий Микола став Миколаївський Воєнним собором. Тут служили панахиди за загиблими воїнами. Невтішні матері, вдови й сестри приходили до храму поставити свічу за упокій душі близької людини.

Саме цей собор став ворогом тих, хто насаджував в Україні тоталітарний режим. Саме в цю чудову споруду прицільно стріляли з гармат червоні війська Муравйова. Стріляли усвідомлено, як у символ української самобутності, в уособлення національної незалежності України.

Тоді собор не вдалося стратити. Побитий і розшарпаний, стояв Великий Микола на дніпрових схилах, викликаючи лють у тих, для кого нестерпна була саме думка про українську державність.

Смертельна небезпека нависла над Великим Миколою 1934 року, коли уряд приступив до здійснення плану перенесення столиці з Харкова до Києва. Взялися за перебудову міста. У списку присуджених до страти юули десятки унікальних пам’яток. Передусім намагалися знищити зразки українського бароко. У них вбачали втілення українських національних почуттів.

Пам’ятки висаджувалися в повітря. Вбиваючи храми, намагалися знищити храм народної душі, знищити самобутність і неповторність народу. (За О. Анісімовим.) (318 сл.)
Словник. Фасад – зовнішній бік будівлі. Капітель – верхня частина колони. Панахида – у православ’ї – церковна служба за померлим. Тоталітарний режим – той, що характеризується знищенням демократичних свобод, повним (тотальним) контролем держави над всіма сферами життя суспільства.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Ярослав мудрий iconЯрослав Мудрий(бл. 978 р.– 20 лютого1054р. Вишгород)
Презентацію підготувала: Возвишаєва Оксана Віталіївна вчитель історії та правознавства Вітівського нвк
Ярослав мудрий iconТема. Олександр олесь (кандиба). «Ярослав мудрий»
Навчальна: опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів та сюжет
Ярослав мудрий iconАмерханян С. В., учитель української мови та літератури, кваліфікаційна категорія
Тема: Ярослав Мудрий та його роль в історії становлення І розвитку української державності
Ярослав мудрий iconНачерк до історії Холодноярської організації 1917 1922 років
Мирослава, якому ці землі подарував Ярослав Мудрий. “Мирослав збудував тут городище, обніс його високим земляним валом, створив різноманітні...
Ярослав мудрий iconМетодичні рекомендації щодо відзначення Дня українського козацтва в закладах освіти Київщини 14 жовтня українці
«Літописі Руському» згадується, що великий князь київський Ярослав Мудрий після перемоги над печенігами у 1036 році на пошану Богу...
Ярослав мудрий iconЄрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Українська мова: підручн для 9-го кл загальноосвітн навч закл
«Княжої України» «Ярослав Мудрий» написати лист князю Ярославу Мудрому від імені правителя однієї з європейських держав. Описати...
Ярослав мудрий iconЄвсович Ярослав

Ярослав мудрий iconВеликий хлібороб, мудрий добротворець
«відродження», відбувається руйнація основи, на якій воно мало б здійснюватися, а тому сьогодні ми маємо
Ярослав мудрий iconКиєво-Святошинський районний Киево-Святошинский районный
Я, Янкович Ярослав Володимирович, народився 27 лютого 1975 р в м. Києві. Громадянин України
Ярослав мудрий iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка