Є. Храпливого зарубіжна література



Сторінка3/4
Дата конвертації08.04.2017
Розмір0.79 Mb.
1   2   3   4

Нескінченне розкриття слів, що належить епохам!

Ось моє слово сучасності…

Юрба Вітмена – це абсолютне і вище від окремої особистості. Поет вбачав свій обов’язок у тому, щоб обезсмертити кожну істоту, кожний предмет, навіть найменший, найнепотрібніший:

Я вірю, що травинка не менш важлива за поденне зір,

І мурашка, і піщинка, і яйце волового очка досконалі так само…

Твори Вітмена адресовані майбутнім поколінням. Його поезія увійшла до антології американської поезії. Популяризували доробок поета в Україні В.Мисик, І. Багряний, І. Драч, В. Коротич.

Ти, Уолтер Уїтмен,

океаном розтроганий вщерть!

Ти вже визрів, поете, співмірним по духу й захланню…

І. Драч

Завдання і запитання

  1. Виконайте тестові завдання.

      • Поетом якої країни був Волт Вітмен?

а) Франції;

б) Англії;

в) США.

      • Яку назву мала збірка, що стала його життям?

а) “Листя трави”;

б) “Весняна пісня”,

в) “Моє слово”.

      • Хто є головним героєм поеми Уїтмена “Пісня про себе”?

а) президент Лінкольн;

б) вигадана особа;

в) сам поет.

      • Які поетичні засоби створюють ритміку віршів В. Вітмена?

а) метафори;

б) анафори;

в) асонанси і алітерації.

      • Чим займався У. Уїтмен під час Громадянської війни у США?

а) був військовим кореспондентом;

б) служив у військовій скарбниці;

в) воював зі зброєю в руках.


  1. Поясніть значення наведених уривків.

О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь, -

Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть...

______________________________________________________

______________________________________________________
Я ступаю на шлях відкритий безжурно,

Здоровий, вільний – весь світ переді мною,

Довга тіниста путь веде мене, куди я захочу...

______________________________________________________

______________________________________________________

3. Дайте визначення:

Верлібр – це ___________________________________________

______________________________________________________

Асонанс – це ____________________________________________

______________________________________________________

Алітерація – це__________________________________________

______________________________________________________

4. І. Драч проголошував:

Рокотан – океан! Так, Уолтере, збурений теслю.

Галька, гравій, граніт –

Це розкришені зуби його.

Ну, а ти ж бо стропила

Крейдою хижо накреслюй,

І роби, і рубай, і рубайся,

Уолтере, чортів огонь!

Що цими рядками стверджував поет?

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________
Дома: література № 5 стор. 124-131, № 8  ст.181-199.




Шарль Бодлер

(1821 – 1867)
Із французької літератури

Шарль Бодлер

Збірка «Квіти зла»

Шарль Бодлер народився в Парижі у квітні 1821 року. Батько поета походив із сільської родини у Шампані з войовничим прізвищем ("бодлер" - двосічний ніж), але йому вдалося вибитися в люди, отримати освіту й стати вихователем у шляхетній сім'ї. Він помер, коли Шарлю ледве виповнилося сім років.

Навчався Бодлер у закритому колежі у Ліоні, потім у Парижі, а у 1841 році за наполяганням вітчима Бодлера відправляють служити у заокеанські колонії Франції.

Повернувшись до Парижа у 1842році, Бодлер починає самостійне життя на спадок, що залишився по смерті батька. Він поринає у художній і літературний світ столиці. Вважаючи поезію своїм основним покликанням, Бодлер, однак, пише дуже мало, старанно працюючи над кожним рядком. Водночас Бодлер вивчає живопис.

У віршах, написаних між 1852і 1856 роками, поет доходить висновку, що зло панує у світі і що завдання мистецтва - перемагати зло. І головний його твір - збірка «Квіти зла», видана у 1857 році,- стає «динамітною бомбою, яка впала на буржуазне суспільство Другої імперії».

Останні роки життя Бодлера перетворилися на пекло. Редактори періодичних видань відмовляються брати його статті та художні твори, як «неприйнятні для друку».



Наприкінці березня 1866 року Бодлера вразив параліч. Останні місяці життя він провів у клініці доктора Дюваля в Парижі, де 31 серпня 1867 року помер.

Бодлер залишив порівняно невеликий творчий спадок: збірку «Маленькі поезії в прозі», книгу статей про мистецтво та літературу «Романтичне мистецтво», яка була видана посмертно. Але вершиною творчості Бодлера залишається поетична збірка "Квіти зла", в якій схрестилися магістральні шляхи французької і всієї європейської поезії. Книжка складається з 6 розділів: «Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти Зла», «Бунт», «Смерть». Основний мотив збірки – суперечність буття сучасної людини, конфлікт між ідеалом і дійсністю. Від розділу до розділу поет простежує митарства ліричного героя у щоденному пеклі.

«Маніфестом символізму» вважається сонет Бодлера «Відповідності», який відкриває збірку «Квіти зла». «Природа — храм живий, де символів ліси», — так звучить його перший рядок. Прекрасний переклад Дмитра Павличка передає саме пейзажний аспект бодлерівської образності:

Всі барви й кольори, всі аромати й тони

Зливаються в могуть єдиного єства.

І зрівноважують їх вимір і права

Взаємного зв’язку невидимі закони.

За допомогою порівнянь та епітетів («свіжі запахи, немов дітей тіла», «природа – храм живий», запахи «звитяжні, молодечі, розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола ...») автор намагається знайти відповідності в природі, навіює нам відчуття, що все породжене «єдиним єством».

Бодлер у своїх теоретичних трактатах писав, що «ввесь видимий світ є лише арсеналом образів і знаків, яким уява відводить місце і визначає відносну ціну». Навіть у тих віршах, де поет справді милується гармонією реального пейзажу, він не може позбутися «темного смислу речей», що, можливо, приховує в собі незворотню темноту небуття. Подібне сполучення слів («широкого і чорного небуття») зустрінемо і в поезії «Вечорова гармонія». Читаючи цю поезію, ми уявляємо незвичайно прекрасні образи: «куряться квіти, немов кадильний дим», «ридає скрипка десь, як серце в самотині», «поринуло сонце в кров», «сумна краса небес в спокої віковім...». Але всі ці поетичні образи зненавиділи те, що звуть чорним. Вони повторюються і навівають на читача меланхолію, світлий смуток. Ліричний герой тужить за світлими днями. Йому дуже самотньо, хочеться ніжності й тепла. Справжня гармонія існує в природі. А чи живе вона в наших душах?

У ранніх поезіях символи Бодлера свіжі, зворушливі, але за природою своєю ще цілком романтичні, інколи навіть близькі до алегорій. Ось моряки впіймали альбатроса і глузують з бідного птаха, який щойно був такий величний і красивий у небі над морем («Альбатрос»). У перекладі Дмитра Павличка це звучить так:

Незграба немічний ступає клишоного;

Прекрасний — в небесах, а тут — як інвалід!

Символ «прекрасно-потворної істоти»

(Альбатроса)

розгортається у романтичну алегорію Поета:

Поет подібний теж до владаря блакиті,

Що серед хмар летить, як блискавка в імлі.

Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій

Він крила велетня волочить по землі.

(Переклад М. Терещенка)

«Квіти зла» - це здійснений із рідкісною послідовністю і завершеністю синтез значної епохи європейської поезії - епохи романтизму, й водночас це своєрідний пролог до іншої видатної поетичної епохи кінця XIХ - початку XX століття. Тому невипадково Бодлера називають і пізнім романтиком, і поетом епохи імпресіонізму, і предтечею символізму.

Запитання і завдання

1. Виконайте тестові завдання

1. Предтечею якого літературно-художнього напрямку став Шарль Бодлер?

а) натуралізму; б) модернізму; в) романтизму.

2. До якого поетичного угруповання належав Шарль Бодлер на початку своєї творчості?

а) «Парнас»; б) «Плеяда»; в) «Абатство».

3. Яка із вказаних поезій є втіленням поетичних поглядів Шарля Бодлера?

а) «Гімн красі»; б) «Відповідності»; в) «Альбатрос»;

4. Позначте назву книги, в яку Шарль Бодлер, за його словами, вклав «усе своє серце, усю ніжність, усю віру (вивернуту навиворіт), усю свою ненависть».

а) «Квіти зла»;

б) «Штучний рай»;

в) «Маленькі поезії в прозі».

5. Що протиставляється майже у всіх віршах книги Шарля Бодлера «Квіти зла»?

а) кохання і ненависть;

б) краса і потворність;

в) добро і зло.

6. Який цикл є центральним у книзі Бодлера «Квіти зла»?

а) «Паризькі картини»;

б) «Сплін і ідеал»;

в) «Бунт».

7. За що в 1857р. було засуджено книгу Шарля Бодлера «Квіти зла»:

а) за натуралізм;

б) за символізм;

в) за аморальність й реалізм.

8. У якому вірші Шарля Бодлера порушено проблему «поет і натовп»:

а) «Гімн красі»;

б) «Відповідності»;

в) «Альбатрос».

9. Яким був основний пункт Бодлерівської естетичної програми, сформульований ним у передмові до книги «Квіти зла»:

а) видобування краси зі зла;

б) встановлення відповідностей між природою та людьми;

в) протиставлення Творця і сатани.

10. У який образ переростає образ птаха – володаря морських просторів, але безпорадного і смішного на палубі корабля у поезії Ш.Бодлера «Альбатрос»)?

а) образ-символ недовговічного щастя, яке примушує людину страждати;

б) образ-символ поета і його долі;



в) символ самотньої людини, що страждає від відчуженості людей.

2. Випишіть цитатні пари-антитези з поезії «Гімн красі» (напр., з неба – з безодні). Зробіть висновки.

3. Дайте визначення поняттям:

Сугестія– це ____________________________________________

Ліричний цикл – це _____________________________________

_____________________________________________________
Дома: література№5 ст. 133-140, № 8 ст.201-224

Вивчіть напам’ять вірш «Альбатрос», визначте його тему та ідею.







Поль Верлен

(1844– 1896)
Поль Верлен

«Найперше – музика у слові!»
Поль Марі Верлен народився 30 березня 1844року в місті Мец в сім’ї військового інженера. У 1851 році родина Верленів переїхала до Парижа, де й проминули шкільні роки майбутнього поета. У 1862році Поль закінчив ліцей і вступив на юридичний факультет університету, але через оскільки матеріальне становище сім’ї змушений був піти на чиновницьку службу.

Літературні здібності виявилися у Верлена рано. Вже 1863 року з’явилась перша публікація поета-початківця. Верлен відвідував літературні салони, здружився з молодими поетами, особливе враження на нього справила група поетів «Сучасний Парнас».

Уже перші збірки лірики Верлена — «Сатиричні поезії» (1866), «Вишукані свята» (1869) і «Добра пісня» (1870) привернули увагу читачів і письменників. Заприятелювавши з надзвичайно обдарованим поетом Артюром Рембо, вирушив з ним мандрувати Бельгією та Англією, виливаючи свої враження в поетичних рядках. Проте їхні стосунки були нестабільними, через надмірну емоційність і нестриманість друзі конфліктували, а одна із сварок між ними ледь не призвела до трагічного кінця. Верлен вистрілом з пістолета поранив Рембо, за що був засуджений до двох років ув’язнення.

Незважаючи на драматичну розв’язку, спільне життя для обох поетів стало періодом творчого злету. Верлен свої поезії цих років зібрав у книгу «Романси без слів» (1874). Перебуваючи в тюрмі, Верлен переосмислював своє життя і відчув потребу звернутися до католицизму, духовно очиститися. Релігійні настрої поета відбилися в збірці «Мудрість» (1881).

Під кінець життя Верлен зажив літературної слави, став кумиром молодих поетів. Але визнання прийшло надто пізно: здоров’я митця було зруйноване. Помер митець 8 січня 1896 року.

Літературна спадщина Верлена досить обширна: 30 книг віршів і прози, упорядкованих у шість об’ємних томів. Дуже вплинув на Верлена Бодлер своєю книгою «Квіти зла», спрямованою проти буржуазного суспільства.

Верлен стверджував єдність, поліфонічність сприйняття світу, обравши об’єктом поезії миттєве переживання. Похмурі картини буття, мотиви туги, суму, безнадії, скореності долі — провідні мотиви верленівських поезій. Саме Верлен увів до обігу термін «декаданс».

У 1874році був написаний вірш «Поетичне мистецтво», якому судилося стати програмою нового мистецтва. І хоча «Поетичне мистецтво» часто сприймається як маніфест символізму, насправді вірш являє собою, на думку проф. Д.Наливайка, програму поетичного імпресіонізму. Верлену належить думка, яка у символістів справді розвинулась у цілу теорію: «Про неясне слід говорити неясно». Саме у творчості Поля Верлена і його молодшого колеги і друга Артюра Рембо можемо знайти найяскравіші приклади новаторської поезії: у Верлена — здебільшого імпресіоністичної, у Рембо — здебільшого символістичної.

Проголосивши в «Поетичному мистецтві»: «Найперше — музика у слові.'» — Верлен послідовно втілював цю настанову у власній ліриці, аж до звукопису — добору не просто слів, а й звуків, що сприяють створенню потрібного враження. Тому його поезії дуже складно перекладати. У центрі уваги самотнього ліричного героя поезії Верлена - звукове тло його настрою. Найвідоміший з таких верленівських творів — «Осіння пісня», що відтворює «пейзаж душі» ліричного героя:
Неголосні,

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі

Топлять в журбі,

В голосіннях.

(Переклад Григорія Кочура)

Сумні осінні пейзажі майже завжди акомпанували почуттям, світобаченню і світосприйняттю Верлена, поезія якого — це історія його душі, інтимна сповідь, щоденник настроїв і переживань.

У рік публікації віршованого маніфесту «Поетичне мистецтво» вийшла збірка з промовистою назвою «Романси без слів» (1874), яка складається з трьох розділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі». Серед дев’яти «забутих арієт» найбільш відомою українському читачеві є поезія «Так тихо серце плаче» у блискучому перекладі Максима Рильського:

Так тихо серце плаче,

Як дощ шумить над містом.

O, ніжно як шумить

Дощ по дахах, по листю!

У цю тужливу мить

Як солодко шумить!

Французькому поетові притаманне інтимне відчуття природи, тож Верленова лірика синтезує «інтимну» і «пейзажну». Відповідність, подібність станів душі і природи (що відкрили романтики) Верлен відчував дуже тонко, інтуїтивно й органічно ввів у свою поезію. Слідом за ним витончену чуйність культивувала школа французьких символістів, а згодом — і українські символісти (М.Вороний, О.Олесь, ранній П.Тичина та ін.).
Запитання і завдання

1. Дайте відповідь на запитання:

  • В одному із сонетів збірки «Сатурнічні поезії» П.Верлен писав: «… моя душа народилася для жахливих катастроф». Чи здійснилося це пророцтво поета (на прикладах із біографії митця)? ______________________________________________________

______________________________________________________

  • Хто ще із відомих вам поетів, крім П.Верлена, умів сприймати світ через звуки?

______________________________________________________

______________________________________________________

2. Визначте кольори, звуки осені й душевні стани ліричного героя поезії «Осіння пісня».

______________________________________________________

______________________________________________________

3. Виконайте тестові завдання:

З яким французьким поетом-символістом Поля Верлена пов’язувала фатальна дружба, яка привела його у в’язницю?

а) із Теофілем Готьє;

б) із Стефаном Малларме;

в) з Артюром Рембо;

Вкажіть назву вірша Верлена, в якому було проголошено головні принципи символізму:

а) «Сентиментальна прогулянка»;

б) «Осіння пісня»;

в) «Поетичне мистецтво».

Визначте центральний образ вірша Поля Верлена «Осіння пісня»:

а) плач-сум;

б) осінній дощ;

в) вітер.

З якого вірша Поля Верлена взято подані рядки?



Не клопочись добором слів,

Які б в рядку без вад бриніли,

Бо наймиліший спів – сп’янілий:

Він невиразне й точне сплів:

а) «Так тихо серце плаче»;

б) «Поетичне мистецтво»;

в) «Осіння пісня».

- Що Поль Верлен вважав основою символістської поезії?

а) музикальність;

б) живописність;

в) символічність.

- Як називають поетичні замальовки природи Поля Верлена?

а) «діалектика душі»;

б) «опис душі»;

в) «пейзаж душі».



4. З якого вірша Поля Верлена взято подані рядки:

Так музики ж всякчас і знов!

Щоб вірш твій завше був крилатий,

Щоб душу поривав – шукати

Нову блакить, нову любов.

______________________________________________________
______________________________________________________
Які ще принципи символізму задекларував у цій поезії Поль Верлен? ______________________________________________________
______________________________________________________
5. Дайте визначення поняттям:


Сонет – це__________________________________________

«Пейзаж душі» - це_____________________________________
Дома: № 5 ст.156-161, №8 стор.236-244

Вивчіть напам’ять вірш «Осіння пісня».

Порівняйте різні переклади твору, випишіть художні засоби, які засвідчують символістську поетику вірша.





Артюр Рембо

(1854– 1891)

Артюр Рембо

Поетичні експерименти
Народився Артюр Рембо 20 жовтня 1854р. у провінційному містечку Шарлевілі в родині кадрового офіцера Фредеріка Рембо. Із шести років у маленькому хлопчикові пробуджуються творчі здібності. Артюр блискуче навчався у колежі, особливих успіхів досяг у вивченні латини. У 1869—1870 рр. були надруковані деякі вірші Рембо, написані латинською та французькою мовами. Проте юного Рембо вабить свобода, далекі мандрівки. Ще школярем він чотири рази тікав з дому. У 1871 р. Рембо розробляє свою теорію «поета-ясновидця», яку ілюструє такими блискучими поезіями, як «П’яний корабель» та «Голосівки». На вересень того ж року припадає його зустріч з П. Верленом та переїзд до Парижа. Протягом 1872—1873 рр. поети вдвох мандрують Бельгією та Англією. Завершиться їхнє товаришування тим, що під час суперечки Верлен випадково прострелить Рембо руку і на два роки потрапить до в’язниці.

Упродовж 1872—1873 рр. Рембо створив поезії, що увійшли до збірки «Останні вірші» (1872), та вірші у прозі («Осяяння», 1872—1873). У 1873 р. він написав сповідальний твір «Сезон у пеклі», який став підсумком його поетичної творчості.

У 80-ті роки Рембо залишив поезію, його охопила творча криза. У 1880 р. після кількох спроб покинути Шарлевіль, Францію та й Західну Європу взагалі Рембо переїхав до Східної Африки, де служив у торговельних фірмах і займався комерцією, На батьківщину до матері він повернувся вже смертельно хворим. У 37-річному віці йому ампутували ногу. 10 листопада 1891 р. Артюр Рембо помер від саркоми у Марселі.

Творчий шлях Рембо тривав усього чотири роки. А. Рембо сприяв появі авангардизму в поезії. Поет захоплюється більше експериментами у галузі віршування. У вірші «П’яний корабель» поет символічно виклав свій намір стати на самостійний шлях у мистецтві, пророчо передбачив трагічність власного життєвого шляху. П’яний корабель — символ особистості поета, його внутрішньої свободи та безмежної розкутості його уяви — не знаючи причини своєї незалежності, вільно й легко пливе «поемою моря». У вірші «Голосівки» Рембо переступає межу віршової традиції — використовує верлібр. Завдяки цьому йому вдається вивільнити енергію, розкрити думки, почуття в нетрадиційній формі. У сонеті «Голосівки» Рембо у поетичній формі виклав свою теорію символістичного звукопису (на противагу імпресіоністичному звукопису Верлена):

А чорне, біле Е,

червоне І, зелене У,

синє О, — про вас

я нині б розповів.

Верлен, який першим визнав талант Рембо, бачив у ньому заблукалого невдаху, дивака, який сповна не реалізував поетичний дар. Упродовж усього XX століття молоді поети подібної вдачі наслідували образ, створений Рембо,— людини «богеми», що в перекладі означає «циганерії». Цей образ відтворено у сонеті Рембо «Моя циганерія»:

Руками по кишені обмацуючи діри

І ліктями світивши, я фертиком iшoв,

Бо з неба сяла Муза! Її я ленник вірний.

Ото собі розкішну вигадував любов!

Штани нінащо стерті? Та по коліно море!

Адже котигорошку лиш рими в голові.

Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,

А під Чумацьким Возом—банкети дарові.

(Переклад В. Стуса)

Образ «ленника», вірного служителя Музи, поєднаний з лахміттям волоцюги, що повсякчас зазнає голоду і холоду, проте не проміняв би їх на будь-яке обмеження свободи, з якою пов’язане його поетичне натхнення.

В історії світової поезії А.Рембо залишився не «тридцятисемилітнім негоціантом», а юнаком сімнадцяти – дев’ятнадцяти років, генієм. Вільним від побуту й суспільства, відданим тільки поезії, палко закоханим в Музу.

Запитання і завдання

1. На прикладі біографії А.Рембо доведіть, що найзнаменнішою рисою його вдачі було безкомпромісне бунтарство, всеосяжне заперечення, незгода.

2. Допишіть речення.

- Сонет «Голосівки» - це відповідність між______________________

______________________________________________________

- «П’яний корабель» є символом _____________________________

______________________________________________________

- Вірш «Моя циганерія» - це протиставлення двох світів – ______

______________________________________________________

3. Виконайте тестові завдання.

- У якому віці Артюр Рембо назавжди відмовився від літературної творчості?

а) у дев’ятнадцять років;

б) у тридцять сім років;



в) у шістнадцять років.

- Представником якої літературно-мистецької течії був А.Рембо?

а) футуризму;

б) романтизму;

в) символізму.
- Яку назву мала збірка віршів у прозі А.Рембо?

а) «Осяяня»;

б) «Сезон у пеклі»;

в) «П’яний корабель».

- Темою якого вірша Артюра Рембо є блукання ліричного героя в бурхливому морі життя?

а) «П’яний корабель»;

б) «»Моя циганерія»;

в) «Голосівки».

- Волю, свободу, життєві шторми у поезії А.Рембо «П’яний корабель» символізують:

а) море;

б) мости;

в) кораблі.

- Вірш А.Рембо «Голосівки» є:

а) верлібром;

б) білим віршем;

в) сонетом.

- Гімн творчій уяві, свободі митця є ідеєю поезії Артюра Рембо:

А «Відчуття»;

Б «Голосівки»;

В Моя циганерія»;

Г «П’яний корабель».

- Яку найвищу цінність для людини А.Рембо абсолютизує у вірші «П’яний корабель»?

а) некерованість; б) свободу; в) кохання.



4. Установіть відповідність між назвами віршів та їх авторами:

1 «Осіння пісня» Б Артюр Рембо;

2«О, капітане»; В Волт Вітмен;

3 «Голосівки»; Г Поль Верлен



4«Гімн красі»; А Шарль Бодлер;

5. Дайте визначення понять:

Асоціація – це __________________________________________

______________________________________________________

Символ – це ____________________________________________

_____________________________________________________

«Вірш у прозі» - це______________________________________

______________________________________________________

Дома: література №5 стор. 164-171, №8 ст.245-254

Створіть асоціативний малюнок, навіяний «Голосівками» Артюра Рембо (усно)






Генрік Ібсен

(1828 – 1906)
Норвезька література

Генрік Ібсен

Драма «Ляльковий дім»

Протягом третьої третини XIХ ст. реформування зазнає і драматургія. Генрік Ібсен – норвезький поет і драматург, фундатор соціально-психологічного напряму у світовій драматургії. Його творчість визначила напрямки розвитку літератури XX ст. Ще за життя митця називали творцем аналітичної п’єси, яка відроджувала традиції античної драматургії. П’єсою, в якій найбільш послідовно виявились нові принципи драматурга, стала драма “Ляльковий дім”.

В основі п’єси – історія молодої вродливої жінки Нори, яку оточує налаштований побут. Вона має заможнього чоловіка, прекрасних дітей. Дія розпочинається напередодні Різдва, саме тоді, коли закінчився важкий період у житті родини: Хельмера (чоловіка Нори) призначено на посаду директора Акціонерного банку, важка праця і матеріальні нестатки минули. Але непорушна будівля сімейного щастя вже починає хитатися. Уважний і милий Хельмер поводиться з дружиною так, що складається враження: він має її за прекрсну коштовну іграшку. Хельмер скрізь підкреслює свою принциповість, постійно повчає Нору і закликає її бути ощадливою. Дружина повністю кориться його волі. Після цього він щедро дає їй гроші.

Зустріч Нори з фру Лінне розкриває “злочин” дружини Хельмера. Вісім років тому від тяжкої праці Хельмер небезпечно захворів, і, щоб йому допомогти, треба було дістати гроші, аби лікувати його в Італії. Матеріальну допомогу їм надав смертельно хворий батько Нори.

Таємниця Нори прояснюється остаточно, коли приходить Крогстад. Мета його приходу – прохати Нору вплинути на чоловіка, щоб той не звільняв його з посади в банку. У разі незгоди Крогстад загрожує відкрити усю правду Хельмеру: саме у Крогстада Нора позичила гроші та при тому порушила закон, підробивши документи.

Причини такого вчинку молодої жінки були благородні, але, як каже Крогстад, “закон не цікавиться причинами”. Нора умовляє Хельмера залишити Крогстада в банку, але усі її зусилля даремні. Тепер вона ще глибше усвідомлює власну безвихідність: чоловік залишається непохитним. Злочин, який скоїв Крогстад, (підробка грошового документа), - такий самий, як злочин Нори.

В душі Нори зростає відчуження від родини. Хельмер звільняє Крогстада. Та Крогстад вдається до рішучих дій – кидає до поштової скриньки листа з викладом злочину Нори.

Змова фру Лінне і Крогстада веде до катастрофи. Спочатку Крогстад має намір забрати свого листа, але фру Лінне переконує його не робити цього: хай у шлюбі її подруги і Хельмера більше не буде брехні. Крогстад погоджується і забуває про свої претензії до Хельмера. Такий перебіг подій загострює етичну проблематику твору. Нору чекає найсуровіше покарання, Хельмер виносить рішення: “Мусить бути, як і було, але, звичайно, це тільки про людське око. Ти залишишся вдома, це безперечно. Але дітей ти не будеш виховувати. Я не можу довірити їх тобі...”

Що ж образило і розгнівало Нору? Найбільше це те, що Хельмер, перш за все, говорить тільки про себе, а дружина для нього – іграшка, яка не має власної душі, слухняно робитиме те, що захоче чоловік. Вона каже, що і в домі батька, і в домі чоловіка їй відводили роль ляльки. Героїня підсумовує історію свого шлюбу: “Я всі вісім років прожила з чужим чоловіком і прижила з ним трьох дітей”. І воня рушає назустріч несвідомому, а гуркіт зачинених перед нею воріт лунає, як вибух бомби, підкладеної під самі основи суспільства.

У творі відбилася така риса “нової драми”, як незавершеність кінцівки. Одна річ – відкинути старе, і зовсім інша – збудувати власний світ, коли невідомо, за якими приципами це робити.

Запитання і завдання

1. Літературний диктант:

  • Яку другу назву має п’єса “Ляльковий дім”?

______________________________________________________

  • Напередодні якого свята відбувається дія п’єси?

______________________________________________________

  • Яка таємниця була у Нори?

______________________________________________________

  • Для чого вона позичала гроші?

______________________________________________________

  • Ким був чоловік Нори?

______________________________________________________

  • Чому Нора просить Хельмера залишити на посаді Крогстада?

______________________________________________________

  • Як ставиться до Нори лікар Ранк?

______________________________________________________

  • Хто така фру Лінне?

______________________________________________________

  • Що пов’язує Крогстада та фру Лінне?

______________________________________________________

  • Як поводить себе Хельмер, отримавши листа Крогстада?

______________________________________________________

  • Чому Крогстад відмовляєтьс від шантажу та повертає вексель?

______________________________________________________

  • Як поставилась Нора до “прощення” Торвальда?

______________________________________________________

  • Який фінал має п’єса?

______________________________________________________

2. Порівняйте поводження Хельмера з Норою:

  • перед читанням листа від Крогстада;

  • після читання;

  • після отримання звістки про те, що Крогстад повертає боргову розписку.

  • яких змін зазнає його принциповість?

  • що так образило Нору в його поведінці?

3. Яка різниця в поняттях “співжиття” і “шлюб”? Чим були для Нори роки, прожиті з Хельмером? Обгрунтуйте письмово відповідь.

______________________________________________________

______________________________________________________

Дома: література№3 стор. 507-542, №10 ст.430-455.



Дайте відповідь на питання «Як я оцінюю моральний вибір Нори»?







Антон Павлович Чехов

(1860 – 1904)

Російська література

Антон Павлович Чехов

«Чайка»

Шлях Антона Чехова до вершин майстерності розпочався в його рідному Таганрозі. Він походив із міщанського середовища з численними обмеженнями й забобонами, а відтак “міщанство” як специфічне духовне явище стало однією з вічних тем Чехова.

У рідному місті А.Чехов створив свою першу драму “Бездоглядність”, водевіль “Про що співала курка”, чимало коротких гумористичних оповідань і опублікував пародії “Лист до вченого сусіда”, “Що найчастіше зустрічається в романах, повістях, іт.п.” (1880). Вже в цих юнацьких спробах проявився талант Чехова-гумориста і тонкого спостерігача, здатного підмічати стереотипи свідомості, які беруть людину у полон, знецінюють її особистість, здійснюють підміну “я” роллю.

Переїхавши до Москви, юнак став студентом медичного факультету університету. Це також мало значення для формування Чехова – письменника, який вигострював і без того розвинену схильність до об’єктивного аналізу й точного вибору визначень. Його твори вже тоді були новаторськими за формою. В оповіданнях він переосмислював тип «маленької людини».

Під різними псевдонімами (Антоша Чехонте, Людина без селезінки, Балдастов, Брат мого Брата і ін.) він публікується в журналах. Звертаючись до дедалі широкого кола тем, привернув до себе увагу літераторів. За збірку оповідань «У сутінках» Чехова було нагороджено Пушкінською премією.

Неабияке значення для розвитку Чехова, як особистості, та його таланту мала подорож через усю Росію на Сахалін. Він почав бачити російське життя в різних вимірах, тож його оповідання набули рис філософського узагальнення й психологічного дослідження. Усіма засобами викривав майстер духовну обмеженість та недосконалість російського побуту, звичайну неохайність і негрунтовність людини, своїми ворогами оголосивши пошлість і вульгарність, рабську психологію й конформізм. Письменник, глузуючи з непривабливих ознак міщанства, намагається прописати суспільству гіркі пілюлі аби вилікувати його. «Анна на шиї», «Чорний чернець», «Іонич», «Людина у футлярі», «Дама з собачкою», «Скрипка Ротшильда» вражають насиченими спостереженями і психологізмом.

Чехов – майстер слова. Він узагальнює, засуджує, співчуває, співпереживає, але обов’язково висловлює свій авторський погляд досить приховано, опосередковано, водночас не подаючи його як істину в останній інстанції.

А. Чехова – прозаїка важко порівняти з іншими представниками соціально-психологічної прози XIХ ст.: його оповідання – явище унікальне, що знайшло відповідну оцінку у XIХ ст.

Справжнім першим витвором оновленого чеховського театру була п’са „Чайка”, яку сам драматург назвав твором, „написаним всупереч правилам драматургічного мистецтва”.

Прем’єра відбулася 17 жовтня 1896 р. В Олександринському театрі в Петербурзі й завершилася провалом. Проте 17 грудня 1898 р. На Чехова чекав тріумф.

За висловом самого драматурга, у п’єсі „ багато розмов про літературу, мало дії, п’ять пудів кохання”. До маєтку Петра Миколайовича Соріна приїздить його сестра актриса Ірина Миколаївна Аркадіна разом з письменником Борисом Олексійовичем Тригоріним. У маєтку живе син Аркадіної Костянтин Треплєв, який хоче стати письменником і кохає дочку сусіднього поміщика Ніну Зарєчну. Мрія дівчини – бути актрисою. Зустрівшись із Тригоріним, вона закохується в нього, засліплена його „славою” і авторитетом. Ніна їде за ним до Москви, де потрапляє на сцену. Зіркою їй не вдалося стати, і вона задовольняється кар’єрою провінційної актриси. Її роман з Тригоріним складається невдало: Ніна набридла йому, а їхня дитина помирає. Костянтин Треплєв, уже більш – менш відомий письменник, не може забути Ніну. Зустрівшись з нею після чотирирічної розлуки, він переконується, що вона ніколи його не покохає, накладає на себе руки.

Паралельно з цими подіями розгортається інші любовні історії. Але й вони нещасливі. „Рабинями кохання” є Аркаді на, яка не може жити без Тригоріна, і дочка керуючого маєтком Шамраєва Маша. Та Маша кохає Треплєва, а той думає тільки про Ніну, і тому Маша виходить заміж за вчителя Медведенка, сподіваючись забути своє кохання. Але це виявилося помилкою. Щось схоже на безплідний роман простежується і в стосунках дружини Шамраєва Поліни Андріївни та лікаря Євгена Сергійовича Дорна.

У п’сі відсутній головний герой. Назва – „Чайка”. Чайкою себе називає й Зарєчна, тому Ніна претендує на роль головної героїні. Але це не так, тому що серед персонажів є ще один, якого можна назвати Чайкою. Це Костянтин Треплєв, якому не вистачає сил пробитися до вершин слави. Якось, у відчаї від того, що Ніна не відповідає йому взаємністю, він убив чайку і поклав її до ніг дівчини зі словами: „Так само я вб’ю себе”, Отож і Треплєв міг би бути головним героєм.

Та річ у тім, що шукати головного героя в п’єсі Чехова безперспективно. Ця категорія не застосовується до чеховського театру. В драматурга всі дійові особи однакові. Кожен з них вносить щось власне, неповторне. Вони доповнюють один одного, утворюючи ансамбль.

Особливості драматургії Чехова:



  • відсутність головного героя, інтриги;

  • відсутність зовнішньої дії;

  • побудова сюжету на основі синхронного розвитку кількох подій;

  • використання діалогів для створення надзвичайних ефектів;

  • поєднання несумісних прямо протилежних настроїв: трагічного і фарсового, лірики та іронії.

Все це надає п’єсам Чехова символічного характеру.

Персонажі в п’єсі поділяються на дві групи: це чайки (люди хай і недосконалі, але внутрішньо порядні й чесні) і ті, які на них полюють. Тригорін своїм коханням убиває Ніну. Егоїзмом і бездушним ставленням Аркадіна вбиває Треплєва. Так п’єса стає складним багатозначним символом одвічного конфлікту митця і суспільства, „Я” і і світу.



Нетрадиційним є й розуміння жанру „Чайки”. За визначенням автора – це комедія, насправді вона є драмою чи навіть трагедією. Таким чином Чехов розробив нову театральну систему.

Запитання і завдання

1. Кому із персонажів п’єси належить сказане:

  • „Психологічний курйоз – моя мати. Безперечно талановита, розумна, здатна ридати над книжкою, за хворим догляне, як ангел; але спробуй похвалити при ній Дузе!”

______________________________________________________

  • „Це траур по моєму життю. Я нещасна”

______________________________________________________

  • „... Я весь розбитий, у мене кошмари...”

______________________________________________________

  • „Нехай ви не задоволені собою, але для інших ви великі й прекрасні”

______________________________________________________

  • „Навіщо ви кажете, що цілували землю, по якій я ходила! Мене треба убити”

______________________________________________________

  • „Я – чайка. Ні, не те...Пам’ятаєте, ви підстрелили чайку? Випадково прийшла людина, побачила і знічев’я занапастила.

______________________________________________________

2. Тестові завдання:

  • Рід заняття сина Аркадіної К. Трепльова:

а) рибальство;

б) написання п’єс;

в) хімічні досліди.

  • Кого кохав Костянтин:

а) Машу;

б) Ніну Зарічну;

в) Поліну;

  • Для кого Трепльов написав свою п’єсу:

а) для матері;

б) для Маші;

в) для Ніни Зарічної.

  • Чому героїня п’єси «Чайка» Маша завжди ходить в чорному?

а) нещаслива доля;

б) через траур;

в) так було модно.

  • Ким був Тригорін:

а) драматургом;

б) публіцистом;

в) журналістом.

3. Дайте відповіді на запитання:

  • Яку долю вибирає собі Ніна?

______________________________________________________

  • Що стало причиною самогубства Трепльова?

______________________________________________________

  • Яка головна проблема п’єси?

______________________________________________________

  • Якими подіями закінчується п’єса? Чому? (Ваша думка)

______________________________________________________

  • Жанр п’єси за визначенням А.Чехова.

______________________________________________________

4. Розкрити особливості драматургії А. Чехова.

______________________________________________________




Додому: література№10 ст.457-464

читати п’єсу.

До заліку: коротка характеристика одного із персонажів п’єси.








Бернард Шоу

(1856—1950)

Англійська література

Бернард Шоу

«Пігмаліон»

Драматичний твір «Пігмаліон» відомий англійський письменник Бернард Шоу визначив за жанром як роман у п'ятьох діях, підкреслюючи його глибокий зв'язок з життєвою прозою. Прагнучи перетворити традиційний англійський театр у театр великих ідей і глибоких почуттів, Бернард Шоу звертається до соціальних проблем англійської дійсності.

В основу п'єси драматург поклав давньогрецький міф про царя Кіпру, скульптора Пігмаліона, який цурався жіночого товариства та кохання. Боги досить у своєрідний спосіб покарали царя за його неприступність. Пігмаліон вирізьбив із слонової кістки чудову статую жінки, якій дав ім'я морської німфи Галатеї. Ця статуя була настільки прекрасною, що скульптор закохався у холодний витвір власних рук. Богиня любові й краси Афродіта зглянулася на страждання від нерозділеного кохання і виконала пристрасне прохання Пігмаліона, ожививши прекрасну Галатею, яка стала дружиною закоханого царя-скульптора.

Мотив цієї прекрасної легенди про силу кохання неодноразово використовувався в літературі та образотворчому мистецтві. Проте Б. Шоу подає свій оригінальний і парадоксальний варіант відомого сюжету, поєднаного з мотивом казки про Попелюшку, яка зустріла прекрасного Принца.

Але у п'єсі, що побачила світ у 1912р., тема кохання ледве окреслена. «Пігмаліон» — шедевр того проблемного інтелектуального театру, який Б. Шоу прагнув створити. Головна увага автора приділяється безмежній силі творчості, проблемі духовного пробудження людини під впливом мистецтва, проблемі внутрішньої краси людини, свободи особистості, сенсу життя взагалі. У творі порушуються важливі інтелектуальні та моральні проблеми — проблеми англійської фонетики як науки, співвідношення культури та мовлення, залежність рівня культури людини від її соціального становища, проблема природної рівності людей і їх класової нерівності, проблема стосунків жінок і чоловіків та ін.

Попри те, що ідейне навантаження п'єси суттєво відрізняється від античного міфу, ми можемо відзначити паралельність образів «скульптор Пігмаліон — професор фонетики Хіггінс» та «скульптура Галатея — квіткарка Еліза Дулітл».

Хіггінс— талановитий вчений, фанат своєї справи, аристократ-скептик, для якого почуття нічого не означають (як спочатку і для Пігмаліона). Він закладається зі своїм другом і береться навчити вуличну квіткарку «джентльменської» мови: «Дайте мені три місяці часу, і я зроблю так, що ця дівчина з успіхом зійде за герцогиню...» Проте несподівано виявляється, що його піддослідна — це не просто матеріал, з якого Хіггінс «вирізьблює» свій витвір. В Елізи є характер, вона наполеглива, старанна, розумна, дотепна, здатна до самовдосконалення, їй притаманне почуття власної гідності. У процесі навчання з неї ніби спадає, «сколюється» під інструментом митця все вульгарне, потворне. Хіггінс, як і Пігмаліон, «вдихає у неї життя», і несподівано для себе замість витвору «мистецтва» створює людину, особистість.

Міф про Галатею на цьому місці завершується пристрасним коханням та щасливим розв'язанням долі митця і витвору його рук. У п'єсі Шоу цей момент стає лише зав'язкою конфлікту: Хіггінс відмовляється сприймати Елізу як цікаву особистість, для нього вона — «жива лялька», об'єкт експерименту, предмет закладу в суперечці, який раптом збунтувався і вирішив продемонструвати власне «Я». Шоу проводить думку, що справжня внутрішня культура людини залежить від багатства її внутрішнього світу, а не від соціальної приналежності чи матеріальної забезпеченості.

Для Елізи, яка пішла в навчання до професора з метою стати пізніше «продавщицею у квітковому магазині», ситуація, що склалася, майже трагічна. Вона вже не та напівдика істота, якою була раніше. Хіггінс додержав свого слова, зробивши з неї «леді», яка з жахом виявляє, що вже не може повернутись на вулицю, не може одягти смішний «капелюшок з трьома страусовими перами» їдучих кольорів, не хоче бути серед таких людей, як її батько.

Оволодівши бездоганно вимовою, вишуканими манерами, Еліза Дулітл залишається такою ж безправною, бідною і нікому не потрібною, як і раніше. Для автора головне не зображення того, як Хіггінс з «опудала» зробив «герцогиню», а показ прагнення Елізи зрівнятися зі своїм творцем, усвідомлення того, що вона самодостатня особистість, показ росту її людської гідності. Вона запитує: «А навіщо я вам потрібна? Тільки для того, щоб подавати вам туфлі, і зносити всі ваші капризи, і бути у вас на побігеньках?»

З цього моменту Пігмаліон-Хіггінс та Галатея-Еліза ніби міняються місцями. Самовдоволений і самовпевнений професор, егоїстичний у своїй відданості холодній науці, скептик, якому не має діла до оточуючого світу, здивований, і вибитий з колії своїх звичних уявлень про життя та людей. 1 дивним є те, що саме ця смішна вулична квіткарка, яка ще недавно не могла правильно висловитись, спровокувала переміни у характері Хіггінса, збудила емоційну сторону цієї непристрасної натури. Автор уникає романтичного фіналу у п'єсі, залишивши читачу домислити у своїй уяві вирішення проблем головних героїв.

Б. Шоу у «Пігмаліоні» звертається і до гострих соціальних проблем. Ця тема з'являється у творі разом з появою батька Елізи Альфреда Дулітла, який приходить до Хіггінса, аби випросити п'ять фунтів. Це типовий люмпен, пропаща людина, хвора на алкоголізм. Та й професія у нього відповідна— він сміттяр. Але Альфред Дулітл не простий люмпен, це своєрідний філософ. Головна тема його монологів — це ставлення до буржуазних цінностей. Дулітл вважає, що блага йому повинні дати задарма ті, хто їх має. За його логікою краще бути негідником, ніж працювати. Коли йому пропонують змінити свій спосіб життя, покращити матеріальне становище, Альфред Дулітл відповідає, що в цьому випадку він потрапить у залежність до грошей і втратить особисту свободу.



Монологи Альфреда Дулітла, його доморощена софістика дуже показові для того підходу, який Шоу поклав в основу свого проблемного інтелектуального театру. Драматурга важко назвати прихильником буржуазії, але й від обожнювання нижчих класів, тільки тому, що вони бідні, Шоу також далекий.

Завдання і запитання

  1. У першій дії п’єси «Пігмаліон» Б.Шоу називає свою героїню:

а) Елізою; б) квіткаркою; в) дівчиною; г) ніяк не називає.

  1. Другого дня Еліза приїхала до професора фонетики заявивши: «Бажаю стати…»

а) герцогинею; в) прислугою;

б) продавцем; г) шанованою людиною.

  1. Що уклали професор Хіггінс і полковник Пікерінг?

а) парі; б) угоду; в) доручення; г) зобов’язання.

  1. За чим дізнавався професор Хіггінс місце проживання співрозмовника?

а) за манерами поведінки; б) за вбранням;

в) за мовою; г) за зачіскою.

  1. Хто допомагав Хіггінс навчати Елізу?

а) полковник Пікерінг; б) мати Хіггінса;

в) місіс Пірс; г) батько Елізи.



  1. Як поставився батько Елізи до того, що вона живе у Хіггінса?

а) був радий; б) обурився;

в) запропонував продати доньку; г) його це не цікавило.

  1. Чи справилася Еліза із завданням, яке поставив перед нею Хіггінс?

а) так; в) це на мало значення;

б) ні; г) навіть більше, ніж чекали.

  1. Який настрій був у Елізи після «екзамену»?

__________________________________________________

__________________________________________________


  1. Що вивчав професор Хіггінс?

__________________________________________________

__________________________________________________


  1. Яким можна назвати фінал п’єси?

__________________________________________________

__________________________________________________


Додому: література№ 3 ст.543-586 № 10 ст.497-525

Коротко розкажіть, яким вам уявляється майбутнє Елізи Дулітл.

Узагальнення та систематизація вивченого
1. Дайте визначення.

  • Герой модернізму – це _______________________________

_____________________________________________________

  • Сонет – це________________________________________

_____________________________________________________

  • Реалізм – це ______________________________________

_____________________________________________________

  1. Вкажіть персонаж і твір:

  • «На світі немає нічого постійного. Існують лише умовності – свої для кожного»

_____________________________________________________

  • «А діаманти в мене! Діаманти тепер мої! Чудові діаманти! Бездоганні діаманти!!!»

_____________________________________________________

  • «Це місто напівбожевільних … А тим часом це адміністративний центр Росії…»

_____________________________________________________

  • «Вона лише довела до крайності свою любов до чоловіка і дітей…»

_____________________________________________________

  • «Від її голосу, як і від танцю та від краси, віяло чимось незбагненним і чарівним, чимось чистим і дзвінким, легким і окриленим…»

_____________________________________________________

  1. Встановіть відповідність між автором і твором.

1. В.Вітмена) «Ляльковий дім»

2. Ш.Бодлерб) «Листя трави»

3. Б.Шоув) «Квіти зла»

4. Г.Ібсенг) «Пігмаліон»

_____________________________________________________

4. Встановіть відповідність між героєм і твором.

1. Раскольников а) «Війна і мир»

2. Дервіль б) «Злочин і кара»

3. Болконський в) «Пігмаліон»

4. Хіггінс г) «Гобсек»

5. В.Вітмен. Збірка «Листя трави», її наскрізні теми й образи

_____________________________________________________

_____________________________________________________

6. Віршований розмір, яким написані вірші В. Вітмена?

(дайте визначення)

_____________________________________________________

_____________________________________________________

7. Яка думка, за словами автора, утілена в романі Л. Толстого «Війна і мир»

_____________________________________________________

_____________________________________________________

8. Установити послідовність розкриття теми руйнівного впливу золота і грошей в повісті О. де Бальзака «Гобсек»

    • розчарування Гобсека в юності в загальнолюдських цінностях;

    • подвійний наполеондор, загублений Гобсеком на сходах;

    • смерть Гобсека в самотності;

    • позика Дервілю для придбання адвокатської контори.

9. Яка із соціальних проблем драми Г. Ібсена «Ляльковий дім» розкривається на основі стосунків Хельмера і Крогстада?

_____________________________________________________

_____________________________________________________

10. Яка теорія розвінчана в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара».

_____________________________________________________

_____________________________________________________
Тематичне оцінювання

«Від романтизму до реалізму»

1 варіант

1. Позначте століття в якому жив О.де Бальзак:

а) ХХ; б) ХІУ; в) ХІХ; г) ХІІІ.



2. До якої літератури належить творчість Оноре де Бальзака:

а) англійська; в) українська; б) німецька; г) французька.



3. Як називається найвизначніше творіння Оноре де Бальзака?

а) «Людська трагедія»; б) «Людська комедія»;

в) «Божественна комедія».

4. До якого літературного жанру належить «Гобсек»:

а) роман; б) повість; г) драма. в) новела;



5. Який провідний принцип реалізму?

а) герой – яскрава, незвичайна особистість;

б) фон подій барвистий, екзотичний;

в) увага до віддаленого в просторі і часі;

г) конкретно-історичне зображення характерів.

6. Які проблеми найчастіше порушували реалісти ХІХ століття?

а) морально-етичні; в) соціально-психологічні;

б) морально-психологічні; г) соціально-фантастичні.

7. Який прийом використовує Бальзак в композиції повісті «Гобсек»

______________________________________________________



8. Який твір ознаменував народження справжнього Оноре де Бальзака? ____________________________________________

9. Поміркуйте, яка роль портрету та інтер’єру в розкритті образу Гобсека. ______________________________________________

10. Навіщо, на думку Гобсека, потрібно мати багато грошей? А ви як вважаєте? ___________________________________________

II варіант

1. Яке століття називають «золотою добою» класичної прози:

а) XXІ; б) XX; в) XІX; г) XVІІІ.



2. Яку освіту отримав Оноре де Бальзак:

а) медичну; б) юридичну; в) філологічну; г) аграрну.



3. Вкажіть прізвище жінки, кохання до якої пов’язало Бальзака з Україною:

а) Варвара Лопухіна; б) Евеліна Ганська; в) Поліна Віардо.



4. Під якою назвою Бальзак об’єднав свої художні твори:

а) «Людська комедія»; в) «Людська трагедія»;

б) «Паризькі таємниці»; г) «Ліричні етюди».

5. Який жанр літератури досягає найвищого розвитку в добу реалізм?

а) оповідання; б) новела; в) повість; г) роман.



6. Хто став зачинателем жанрового різновиду реалістичного роману?

а) Лев Толстой; б) В. Гюго;в) Оноре де Бальзак; г) Генріх Гейне.



7. Охарактеризуйте спосіб життя від Гобсека.__________________

8. Чому О.Бальзак поєднав у одному творі розповідь про лихваря з історією графської родини де Ресто? _________________________

9. Що було найважливішим в житті Гобсека?__________________

10. Чи погоджуєтесь ви з думкою Дервіля, що в Гобсекові живуть «скнара і філософ, істота ница і мисляча»? Доведіть свою думку.

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________



III варіант

1. «Людська комедія» Бальзака — це:

а) соціально-психологічний роман; б) велика серія творів; в) збірка поезій.



2. Яка ідея повісті О. де Бальзака «Гобсек»

а) зображення скупості як найгіршої людської риси;

б) засудження влади золота як руйнівної сили;

в) прославлення філософського погляду на життя;

г) співчуття до самотньої людини;

3. Хто в творі розповідає про Гобсека:

а) віконтеса де Гранльє; б) Дервіль;

в) Максим де Трай; г) сам Гобсек.

4. Як не характеризував Гобсека Дервіль:

а) людина-автомат; б) людина-павук; в) людина-вексель.



5. Кульмінацією жадібності Гобсека є опис:

а) вияв його радості з приводу придбання діамантів;

б) сцени, що надавала можливість Гобсеку стати володарем усього майна де Ресто;

в) опис кімнати із запасами, які з подивом розглядає Дервіль після смерті лихваря.



6. Що в перекладі з голландської означає прізвище Гобсек?

а) людина-автомат; б) людина-вексель; в) живоглот; г) лихвар.



7. Яка провідна тема повісті О. де Бальзака «Гобсек»__________

8. Яку роль в розкритті ідейного задуму повісті «Гобсек» відіграє образ графині Анастазі де Ресто? ___________________________

9. Визначте риси романтизму й реалізму в образі Гобсека ________

10. Поміркуйте, чи справді гроші правлять світом (за повістю «Гобсек»)_____________________________________________
Тематичне оцінювання

«Із літератури російського реалізму»

I варіант
1. Хто з героїв роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» стоїть на захисті закону:

а) Раскольников; в) Разуміхін;

б) Лужин ; г) Порфирій Петрович.

2. Який був вирок суду у справі Раскольникова:

а) смертна кара; в) довічне ув’язнення;

б) 8 років каторги; г) героя оправдали.

3. Як визначено жанр роману Л. Толстого «Війна і мир»:

а) роман-хроніка; в) пригодницький;

б) роман-епопея; г) психологічний.

4. В образі якої героїні роману Л. Толстого «Війна і мир» утілено духовний

аристократизм:

а) Наташі Ростової; в) Елен Безухової;

б) Марії Болконської г) Лізи Болконської.



5. Чому французи хотіли застрелити П’єра Безухова:

а) за підпал Москви;

б) за спробу вбити Наполеона;

в) за агітацію;

г) бо вважали його гульвісою.

6. Яке положення теорії Раскольнікова стало його «новим словом»:

а) у суспільстві, як і у природі, відбувається природний відбір і перемагає сильніший;

б) видатні особистості заради щастя всіх мають право на «кров по совісті»;

в) поділ людства на розряди;

г) ідея владарювання над людьми.

7. У якому місті проходить дія роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара»?

______________________________________________________

______________________________________________________

8. Як склалася доля Марії Болконської? (Л. Толстой «Війна і Мир»)

______________________________________________________

______________________________________________________

9. Чим стало поле Аустерліца для князя Андрія? ______________________________________________________

______________________________________________________



10. Поміркуйте, чи могла теорія Раскольникова бути правильною.

______________________________________________________

______________________________________________________

ІI варіант
1. Як звали доньку Мармеладова із роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара»:

а) Поля; в) Марія;

б) Соня; г) Ганна.

2. Хто вів справу Раскольникова:

а) Разуміхін;

в) Порфирій Петрович;

б) Свидригайло;

г) Лужин.

3. Як звали стару лихварку із роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара»:

а) Марія Федорівна;

в) Пульхерія Іванівна;

б) Олена Іванівна;

г) Ганна Петрівна

4. Як слалася доля Андрія Болконського, героя роману Л. Толстого «Війна і мир»:

аристократизм:

а) одружився з Наташею; в) помер від тяжкого поранення;

б) став героєм війни 1812року; г) став жити у своєму помісті.



5. Чому П’єр Безухов не служив у діючій армії:

а) був партизаном;

б) через хворобу очей;

в) не мав бажання іти на війну;

г) вважав війну злом.

6. Як склалася доля Наташі Ростової:

а) одружилася з П’єром;

б) одружилася з Анатолем Курагіним;

в) пішла в монастир;

г) вийшла заміж за Болконського.

7. У чому Л. Толстой вбачав призначення жінки?

______________________________________________________

______________________________________________________

8. Як загинув Петя Ростов?

______________________________________________________

______________________________________________________

9. Як у прізвищі головного героя відображена, на вашу думку, суть його образу?

______________________________________________________

______________________________________________________

10. Поміркуйте, в чому суть теорії Раскольникова?

______________________________________________________

______________________________________________________
ІIІ варіант
1. Який жанр роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара»:

а) філософський; в) історичний;

б) психологічний; г) філософський, морально-психологічний.

2. Кому Раскольников зізнався у злочині:

а) Разуміхін;

в) Соня;

б) матері;

г) сестрі.

3. Чому Раскольніков зізнався у скоєному злочині:
а) зрозумів, що поліція викрила його;

б) розчарувався у власній теорії;

в) усвідомив, що вбив людину, і розкаявся у злочині;

г) усвідомив, що він «звичайна людина» і мусить, як усі, нести свій хрест.



4. Хто з героїв роману Л. Толстого «Війна і мир» був позашлюбним сином:

а) Анатоль Курагін;

в) П’єр Безухов;

б) Микола Ростов;

г) ніхто з героїв.

5. В образі якої героїні роману Л. Толстого «Війна і мир» утілено духовність народу:

а) Наташі Ростової; в) Елен Безухової;

б) Марії Волконської; г) Лізи Волконської.

6. Чому П’єр Безухов залишився у Москві:

а) щоб убити Наполеона;

б) щоб рятувати своє добро;

в) просто без ніякої мети;

г) бо залишилась Наташа.
7. Чому красуня Елен Курагіна вийшла заміж за П’єра Безухова?

______________________________________________________

______________________________________________________

8. На кого хотів бути схожим Раскольников, створюючи свою теорію?

______________________________________________________

______________________________________________________

9. Які риси образу Соні Мармеладової ви б виділили як основні? ______________________________________________________

______________________________________________________



10. Поміркуйте, в чому велич полководця Кутузова?

______________________________________________________

______________________________________________________



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Є. Храпливого зарубіжна література iconЗарубіжна література
Відповідно до наказу мон україни від 08. 05. 2015 №518 змінено назву предмета "Світова література" на "Зарубіжна література"
Є. Храпливого зарубіжна література iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання зарубіжна література
Предмет Зарубіжна література — важлива складова літературної освіти українських школярів
Є. Храпливого зарубіжна література iconПрограма зарубіжна література для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення
Безумовно, такий стан розвитку усного мовлення не може не відбиватися на якості засвоєння теоретичних знань, та вимагає розробки...
Є. Храпливого зарубіжна література iconРобоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література
...
Є. Храпливого зарубіжна література iconЗарубіжна література Календарне планування на 5 клас. Лк «Література І культура» ек
Лк «Література І культура» ек «Елементи компаративістики» тл "Теорія літератури"ус «Україна І світ»
Є. Храпливого зарубіжна література iconРеферат підручника «Зарубіжна література: Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів»
«Зарубіжна література: Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів» (Київ, видавництво «Грамота», 2009, 304 с.), висунутого...
Є. Храпливого зарубіжна література iconЗарубіжна література
О. О. Ісаєва, Ж. В. Клименко, А. О. Мельник «Світова література». 11 клас. Рівень стандарту
Є. Храпливого зарубіжна література iconПрограма 5 клас Романюк Тетяна Василівна Зарубіжна
Зарубіжна література. Посібник для контролю навчальних досягнень учнів (за підручником Волощук Є. В.). Нова програма. 5 клас. Бережинці,...
Є. Храпливого зарубіжна література iconПосібник-хрестоматія. Романтизм у поезіях Дж. Байрона й Т. Шевченка
Даний посібник-хрестоматію укладено відповідно до чинних програм «Зарубіжна література 5 – 11 кл.» (За редакцією Д. В. Затонського,...
Є. Храпливого зарубіжна література iconПрограма гуртка «Зарубіжна література»



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка