«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість



Скачати 393,63 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації17.05.2017
Розмір393,63 Kb.
ТипУрок
  1   2   3


Урок української літератури, 11 клас

учитель української мови та літератури Рижикова О.В.

МЗШ І-ІІІ ступенів № 15

УРОК КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ

(українська література – світова література)



Тема: «Їм судилася доля генієв» . Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і

творчість.



Мета: учні мають усвідомити велич поетичного таланту і трагізм творчої

долі П.Тичини, формувати в себе високі естетичні смаки.



Тип: змістовно-пошукові міні-модулі; інтегрований урок компаративного

аналізу (українська література – світова література)



Унаочнення: портрети Павла Тичини та Генріх Гейне, збірки творів, мультимедійні презентації «Життєвий шлях Павла Тичини» та «Там, де спалюють книги, в кінці спалюють і людей.».

Форми роботи: фронтальна, робота в групах, парах.

Методи та прийоми: слово вчителя, бесіда, компаративний аналіз.

ХІД УРОКУ

1-й міні-модуль

І. Організаційно-мотиваційний етап
1. Емоційна готовність учнів до уроку.

Притча про успіх:
- У чому секрет Вашого успіху?” - запитав репортер успішного бізнесмена.
- Всього два слова!
- І які ж, сер?
- Правильні рішення.
- І як ви приймаєте правильні рішення?
- Одне слово.
- І що це за слово?
- Досвід!
- А як ви отримуєте цей самий досвід?
- Два слова.
- І які ж?
- Неправильні рішення....?

Так от сьогодні ми спробуємо з вами відшукати тільки правильні рішення.

2. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація.

  • Чи любите ви поезію?

  • «Проза життя» і «поезія життя» - вислови, які часто зустрічаються в нашій мові. Як ви їх розумієте?

Запишіть свої міркування використавши прийом гронування.
Робота в групах.

«Проза життя» «Поезія життя»





  • Якими є у вашій уяві люди, що люблять і шанують поезію, красу слова, навколишнього світу, мистецтва, й ті, які це не помічають?

3. Виконавчо-діяльнісний етап з використанням мультимедійної презентації «Життєвий шлях Павла Тичини».

Вчитель. У своєму щоденнику П.Тичина записав: «… Люблять чи не люблять – а ми будемо про неї (поезію) говорити, бо вона існує вічно. Міняє вона свої форми, міняє зглядно до смаків епохи, але ж, повторюю, сама вона існує вічно.

Одні кажуть, що поезію не люблять, другі кажуть, що поезію, в порівнянні з прозою трудно читати…

Треті кажуть, що поезія дуже наївно, майже по-дитячому, передає все те, що людина бачить.

Четверті піднімають здивовано брови і хмикають незадоволено: драма в театрі, в поетичній формі? О Господи! Та це ж ненатурально! Бо хіба ж людина в побуті своєму говорить віршами? Яка з цієї поезії користь? А п’яті … Але годі. Їх багато є таких, що ніяк не можуть одійти од корита корисності».

Отже, Тичина стверджував дві істини: багато людей знають лише одну красу – красу корисну, красу матеріальних цінностей. Однак поезія існуватиме вічно, навіть тоді, коли хтось її й не буде визнавати. Бо вічними є сонце, вітер, кохання, смуток, людське серце. Тичина знав про це: йому було дано від природи талант відчувати поезію кожним нервом, кожним дотиком очей, рук, душі. Це про нього сказав В.Стус у прекрасній літературознавчій праці «Феномен доби»: «Йому судилася доля генія» і завдання нашого уроку – переконатися в тому, що в особі П.Тичини Україна справді мала геніального поета, але трагічної долі, зламаного духовно.

4. Усвідомлення нового матеріалу в процесі практичної діяльності.

Вчитель. Ми ще будемо говорити про те, як він злякався репресій, відступив від правди, боявся сказати вголос те, що відчував і розумів. Був академіком, міністром освіти, оспівував партію і комунізм, його любила влада… Ми ще поміркуємо над фразою: «А Тичина пише вірші, та все гірші, та все гірші…» Той Тичина, якого Європа визнала як одного з найкращих поетів світу. І в цьому була трагедія генія. А сьогодні будемо говорити про поезію.

Напевно, й вам не раз доводилось чути, що Тичина – поет складний, малозрозумілий, його вірші часто нагадують партійні гасла. Що ж, Тичину справді зрозуміти нелегко. Тим, хто вже забув, як пахнуть трави, як сонце розливає меди по полях, як дзвенять пташині пісні. А хто пам’ятає про це, вміє бачити навколишню красу, відчувати її душею, - той у поезію Тичини закохується одразу.

Ось послухайте:

Встали мама, встали татко, -



  • Де ластовенятко?

  • А я тут, в саду на лавці,

де квіти-ласкавці.

Використовуючи прийом «оживлення тексту» розкажіть що ви побачили, прослухавши ці рядки.

А щодо гасел… довгі роки творчість Тичини розглядалася дуже однобоко. У збірниках і книжках друкувалися вірші поета комуністичної тематики, підносилася його слава як трибуна, співця партії й комуністичних догм. Неначе хтось хотів, щоб забули люди Тичину-лірика, який у своєму слові віддзеркалював поетичну душу і мудрість українського народу. З приводу цього Станіслав Тельнюк колись написав сердитий вірш:

А ви, тугодумні, вказівноперстні,

Освітні чиновники в міністерстві!

Ви що в хрестоматії понапихали?!

Якого поета в народу украли!

В учнів багатьох поколінь склалося враження, що «Партія веде» та «Пісня трактористки» - найголовніші твори Павла Тичини. Насправдіж це далеко не так. П.Тичина – лірик неповторний, особливий, не схожий ні на кого у світовій літературі. Це поет, який розширив можливості художнього слова, повів стежками неходженими, незнаними. І дивувався, і дивував, і диво своє дарував нам. У 1965 році він записує:

На те я лірик, щоб запитувать,

Не тільки холодно озватися,

Не тільки лозунги почитувати,

А – дивуватись,

дивуватися!

Тичині в цей час було вже 74 роки!

У ці немолоді роки поет записує у своєму щоденнику чудові ліричні рядки:

Я вийшов з хати. Ранок

голівкою врізається у небо.

А вітерця немає й зовсім. Все ж бо

то тут, то там спадає листя. Тихо

воно зліта, немовби так… Між іншим;

немовби ще на дерево вернутись

свій намір мало. Все це сонце бачить,

але мовчить.

Бо що йому до цього?

Саме ж воно в томлінні знемагає,

Сьогодні в неба вихідний деньочок,

й воно ні хмар, ні гроз котить не хоче.



Прийом «оживлення тексту».

Отже, щоб не казали, а поет до останку зберіг молодість душі, любов до природи й рідної душі. Його улюбленим побажанням було: «Закохуйтесь у людей!»



  • А яким він прийшов у літературу? Звідки у нього таке дивовижне вміння чути мову дерев і трав, розуміти розмову птиць з небом, проникати в глибини людської душі? Наші три дослідницькі групи готуючи випереджувальні завдання, постараються дати відповіді на це питання.

Інформація дослідницьких груп.

1 група. Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей своїми дарами. Рясно впала Божа благодать і на Павла Тичину. Змалку він задаровував рідних і односельців виняткової краси голосом. У родині співали всі брати і сестри. Можливо, це від батька. Саме він і купив у Києві гармонію та навчив Павла співати «заборонених пісень». Він же водив дітей то на виступ військового оркестру, то на сільську вулицю, то на весілля – слухати народних пісень. Батька поет згадує багато й ніжно у своїх щоденниках:

- Слух у батька був дуже тонкий. Це не тільки щодо співів… Батько дуже любив читати «Тараса Бульбу». Ще як я був малим, у нас у хаті на стіні висіла лубочна картина «Переяславська Рада» і батько, було, показує пучкою на запорожця, що з лівого боку на якомусь пню сидів: «Оце полковник Тичина», можливо, що це була романтика, хоч, правда, у так званих «Полуботківських міліонах» було й наше прізвище. Любив ще батько пасіку, садівництво. А всі його листи до нас часто кінчалися до прикладу.

Батько грав на гармонії, учив мене імітувати дзвони Лаври і руської церкви.

Співочий талант приносив малому Павлові, учневі Чернігівської духовної школи, не лише насолоду, а й кусень хліба. За співання в монастирському хорі його нагороджували обідами та безкоштовним навчанням, а вже в семінарії став регентом (керівником духовного хору), сам розписував ноти, нотну грамоту знав досконало.

З нього був чудовий музикант, він грав на багатьох струнних і духових інструментах. Дуже любив бандуру. До музики, до пісні, й у зрілому віці було в Павла Григоровича особливе ставлення. У щоденнику 40-х р.р. є запис: «Пісня повинна піднімати нас над побутовщиною».

Його диригентські здібності проявилися і під час керування самодіяльним хором у Києві у 20-х р.р..

Отже, в музиці і співі П.Тичина був справжнім професіоналом.

2 група. Крім того, молодий Павло прекрасно малював. Ще в духовній школі улюблений учитель М.Подвойський, який учив малого малювати, подарував йому маленьку скриньку для малювання, пензлі і фарби. У семінарії ж вчителем малювання був український художник і письменник Михайло Жук. Щоб зрозуміти на скільки серйозно захоплювався Тичина живописом, прочитаємо запис у щоденнику поета: « Я саме тоді, будучи учнем, завідував малювальним класом, бо й сам малював і готувався вступити до художньої Академії в тодішньому Петербурзі, але не вступив тільки через те, що не було коштів приїхати до Петербурга на іспити…»

3 група. Про те, маючи дар співака, музиканта і живописця, він став поетом. Безперечно, в цьому немалу роль зіграв Михайло Коцюбинський, який підтримав літературний дар хлопця. Послухавши вірші молодого Тичини, впевнено сказав: «Між нами – поет». Поезія «Розкажи, розкажи мені, поле…», прочитана на одній із «субот» Коцюбинського вразила відомого письменника глибиною розкриття теми, емоційністю, оригінальними поетичними паралелями.

А ще, можливо, доленосний вибір зумовлювався тим, що слово має здатність відтворювати світ всіма засобами мистецтва: слово можна і змалювати, і озвучити, і розказати.

Отож і заграли в поетовій творчості всі музи одразу, і переповнилося слово всіма чарами мистецтва.

Пробіг зайчик.

Дивиться –

Світанок!

Сидить, грається,

Ромашкам очі розтуляє,

А на сході небо пахне.

Півні чорний плащ ночі

Вогняними нитками зточують.


  • Сонце –

Пробіг зайчик.

(«Пастелі»)

Які несподівані, чудесні образи: «Зайчик… ромашкам очі розтуляє», «Півні чорний плащ ночі вогняними нитками зточують!» чи то небо по краях золотіє саме тоді, коли півні розкричалися на все село? Біг зайчик сірий, а став сонячний!

Коливалося флейтами

Там, де сонце зайшло.

Навшпиньках

Підійшов вечір,

Засвітив зорі,

Послав на травах тумани

І, на вуста поклавши палець, -

Ліг.

Коливалося флейтами



Там, де сонце зайшло.

Тони пастельні, приглушені, тихі, не чорні ще, а сірі, темно-сині, зорі й ті мерехтять крізь туман якось тихо, елегійно. «Вечір… ліг». Настає тиша. Ніжні спокійні звуки флейти заколисують землю.



Використання прийому колористики (за допомогою фарб створіть колір явища).

Такою була рання поезія Тичини, сповнена чарівних звуків і кольорів.



Вчитель. А зараз слово Павлу Тичині. / Учні читають виразно улюблені вірші поета/.

V. Підбиття підсумків першого міні-модуля.

1. Складання асоціативного куща.

Відчував поезію кожним нервом Дивувався і дивував




Дуже обдарований чудовий музикант




с


П.Тичина
півочий талант прекрасно

малював

у кожному образі

бачив щось драматичне


поет лірик, не схожий ні на кого

у світовій літературі
несподівані чудесні образи
2. Використання прийому сенкан.

Завершальним етапом роботи по ознайомленню з ранньою творчістю Павла Тичини стане сенкан – творча робота з п’яти рядків.



Схема сенкану

1-й рядок - іменник (тема)

2-й рядок - прикметник (характеристика теми)

3-й рядок - дієслово

4-й рядок – фраза (авторське ставлення до теми)

5-й рядок – іменник або інша частина мови, словосполучення, чи речення, зміст яких – висновок

Робота учнів.



Поет

Неповторний

Дивувався і дивував

Природа щедро наділила своїми дарами

Поезія Тичини сповнена чарівних звуків і кольорів.

2-й міні-модуль

ІІ.Виконавчо-діяльний етап
1. Представлення учнями мультимедійної презентації «Там, де спалюють книги, в кінці спалюють і людей.»

2. Робота над лірикою Генріха Гейне.

Робота в парах

Кожна пара учнів аналізує один із віршів лірики Г.Гейне на власний вибір за схемою: мотиви – образи – художні засоби.

Пропонуємо для аналізу такі поетичні твори Г.Гейне:

Збірка «Романдеро»

«Сілезькі ткачі»



Звітування роботи в парах.

Учні визначають, що збірка «Романдеро» (1851) відбиває настрої гіркоти, його погляд на хід історії стає песиместичним.

Повстання ткачів влітку 1844 року сколихнуло всю Німеччину. Ця подія

знайшла відображення у творчості багатьох поетів і художників, котрі

прагнули викликати співчуття до тяжкої долі читачів. Гейне відгукнувся

на цю подію віршем «Сілезькі ткачі» (1844).



3. Синтез аналізованої інформації: визначення спільного й відмінного....

Робота над діаграмою «Кола Вена»: у спільну частину кіл учні записують те, що об'єднує життя і творчість Павла Тичини і Генріха Гейне, а в неспільній – те, що їх різнить. Для полегшення подаємо площини порівняння.




4. Підбиття підсумків другого міні-модуля.

- Чи вдалося вам краще зрозуміти лірику Павла Тичини та Генріха Гейне? Якщо так, то що саме? У чому спільність та відмінність тіорчості Павла Тичини та Генріха Гейне?



3-й міні-модуль

ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап.

Інтертекстуальна творча діяльність.

1. Постановка завдання.

Спробуємо уявити незвичайну ситуацію і творчо підійти до її розв'язання. Звісно, що Павло Тичина та Генріх Гейне ніколи не могли зустрітися, бо український поет народився через 35 років після смерті Генріха Гейне. Але їхній зв'язок відбився у творах. Поняття міжтекстових зв'язків у літературі називається інтертекстуальністю. Тож спробуємо за поданим алгоритмом написати міні-поезію «Знайомство».



2. Ознайомлення з алгоритмом написання інтертекстуальної міні-поезії «Знайомство».

Об'єднуємо учнів у групи і пропонуємо за допомогою алгоритму створити інтертекстуальну міні-поезію «Знайомство».




3. Творча робота учнів над створенням поезії.

4. Представлення міні-поезій учнями.

Після творчої роботи учні зачитують складені інтертекстуальні міні-поезії.



5. Представлення поезії вчителем.

Учитель пропонує свій варіант такого вірша:

Павло Тичина та Генріх Гейне

Зустрілись якось восени

Біля Дніпра або на Рейні.

Із вуст двох ліриків-поетів

Лились пісні про їх знайомство.

ІІІ. Контрольно-корекційний етап

1. Підбиття підсумків.

Вчитель. Приємно знати, що є на світі обдаровані різними талантами особистості. Але мудра природа наділила решту людей чарівним умінням розуміти мистецтво, відчувати його красу. Це теж високий талант! Тож розвивайте його!

2. Рефлексія.

- Що пізнавального для вас було сьогодні на уроці? Який вид роботи був найцікавішим? Що видалося важким, нецікавим?



Домашнє завдання.

Обов'язкове

Прочитати пейзажні та інтимні поезії П.Тичини раннього періоду творчості та ті, що належать до збірки «Сонячні кларнети». Один із них вивчити напам’ять і проаналізувати.



За бажанням

Написати листа до Павла Тичини «Музика та твоя поезія вражають»



Урок української літератури, 11 клас

учитель української мови та літератури Рижикова О.В.

МЗШ І-ІІІ ступенів № 15
УРОК КОНТЕКСТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ

(українська література – музика)

Тема: музично-лінгвістичне дослідження інтимної лірики Павла

Тичини (поезії «Ви знаєте, як липа шелестить», «Коли в твої очі

дивлюся», «Я сказав тобі лише слово», «Десь на дні мого серця»,

«З кохання плакав я», «Арфами, арфами», «О панно Інно, панно

Інно», «Пам'яті тридцяти»).

Мета: формувати цілісне сприйняття твору через проекцію змісту твору

на музичний матеріал та життєвий досвід учнів;ознайомити учнів

з «ніжнотонними» зразками інтимної лірики Тичини; донести до

школярів особливості ліричного таланту митця, самобутню

манеру музично-тонального викладу творів; дослідити в

лінгвістично-музичному аспекті художні засоби, використані

поетом для відтворення найтонших почуттів і переживань;

попвнювати знання учнів з теорії літератури; розвивати образне

мислення, зв'язне мовлення; виховува естетичні почуття, любов

до природи.



Тип: змістовно-пошукові міні-модулі; інтегрований урок

контекстуального аналізу (українська література – музика)



Унаочнення: портрет Павла Тичини, таблиці, схеми, збірки творів,

музичні твори для слухання, збірка «Сонячні кларнети».



Форми роботи: фронтальна, робота в групах.

Методи та прийоми: слово вчителя, бесіда, аналіз текстів, робота

над СЛС (структурно-логічною схемою), метод «Прес».


1-й міні-модуль

І. Організаційно-мотиваційний етап
1. Емоційна готовність учнів до уроку.

Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість iconАльбер Камю. Життєвий І творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю І екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
Мета уроку: формувати інформаційну компетентність учнів про життя та творчість Альбера Камю; визначити основні світоглядні позиції...
«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість iconКонспект уроку Альбер Камю. Життєвий І творчий шлях письменника. Його філософські й естетичні погляди. Роман
Тема. Альбер Камю. Життєвий І творчий шлях письменника. Його філософські І естетичні погляди. Камю й екзистенціалізм. Роман
«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість iconУроку : «Павло Тичина» (про нього), П. Тичина «Гаї шумлять»
Матеріал уроку: «Павло Тичина» (про нього), П. Тичина «Гаї шумлять», «Хор лісових дзвіночків»
«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість iconУрок в 5 класі Тема. Павло Тичина «Не бував ти у наших краях!»
Тема. Павло Тичина «Не бував ти у наших краях!». Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісних, патріотичних почуттів...
«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість iconЗнайомий І незнайомий Павло Тичина (До 120 річниці від дня народження) Для учнів 7-9 класів
Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате попередніх...
«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість iconПавло Тичина народився 23 січня 1891 року, в селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губерні. Батько Павла, Григорій Тимофійович Тичина (1850 —1906), був сільським дяком І одночасно вчителем у школі грамоти
Тичина (1850 -1906), був сільським дяком І одночасно вчителем у школі грамоти Павло Тичина народився 23 січня 1891 року, в селі Піски...
«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість iconМультимедійна презентація по вивченню творчості Альбера Камю
Кожен митець мусить сьогодні пливти на галері сучасності А. Камю Мати А. Камю Мадлен Марі Камю
«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість iconУрок №1. Українська література 20 30-х років ХХ ст Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до
Урок №2 павло Тичина найбільший модерніст 20-их років. Життєвий І творчий шлях. Звернення до «вічних» тем у поезіях «Арфами, арфами…»,...
«Їм судилася доля генієв». Павло Тичина. Альбер Камю. Біографія і творчість iconТема. Життєвий І творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм
Ета: простежити життєвий І творчий шлях письменника, дослідити вплив ідей філософії екзистенціалізму на творчість А. Камю; розвивати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка