Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець



Сторінка16/16
Дата конвертації19.04.2017
Розмір2.99 Mb.
ТипКнига
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Висловлювання Гітлера

Британське видавництво Оксфорд Юніверсіти Пресс видало 746 сторінкову книжку під заголовком «Гітлерс тейбл - ток».

Історія запису Гітлерових розмов при столі доволі цікава. Почалися ті розмови влітку 1941 року, в липні, коли німецькі армії громили Совєтський Союз.

Історик Гай Тревор - Ропер у своїй цікавій передмові, даючи дуже правильну оцінку особі німецького диктатора, розглядаючи його характер, психологію, пише, що Гітлер уважав себе «людиною століть», своєрідним «Месією», що своїм призначенням мав мету створити тисячоліття німецького Райху. Гітлер ще в 1933 році заявив, що «ми, німці, варвари. Ми й будемо варварами. Це почесна назва. Ми змінимо світ, бо він доходить до кінця...»

Знаємо, що в Гітлера була патологічно-зоологічна ненависть до жидів і слов'ян. Тим і другим він готував загладу після виграної війни на Сході Європи. Знищений мав бути український народ, бо ж Україна призначалась у божевільних планах Гітлера, як основна територія майбутнього тисячолітнього німецького Райху.

В Гітлерових монологах небагато відведено місця Україні й українській проблематиці. Набагато більше говорив Гітлер про Росію. Проте навіть з тих небагатьох монологів про Україну, бачимо, з якою ненавистю відносився Гітлер до українців і до всього, що українське.

Тисячолітній Райх, що охоплював би всю Східну Європу, був ідеєю нацистського фюрера. В концепції цього імперіалістичного плану Україну повинні колонізувати німецькі вояки, головно підстаршини, що вислужили понад 12 років у військовій службі. Всі вони творили б основну силу колонізаторів. «Не буде ніяких труднощів нам з вигнанням автохтонного населення з Південної України й Криму», – говорив Гітлер увечері 26 липня 1941 року. Вночі з 19 на 20 серпня того ж року Гітлер говорив, що «Україна, а теж басейн Волги, будуть у майбутньому житницею Європи. В захоплених районах України помітно тепер релігійне відродження серед населення. Це нам нічого не шкодить, але треба подумати над тим, чи дозволити українцям мати освічене духовенство». 17 вересня того ж року Гітлер у своєму монолозі заявив, що «особисто він не зацікавлений у збереженні Київського університету. Найдогідніше для німців – не вчити українців грамоти взагалі. Навіть дозволити їм керувати паровозом буде помилкою. Ми можемо евентуально постачати українцям шалі, чарки та інші товари, такі, що їх люблять колоніальні народи». «Подумати тільки, – продовжував Гітлер свій монолог, – яка багата Україна. Там збирається річно около 14 мільйонів тонн збіжжя. Скільки більше мільйонів тонн збіжжя можна буде зібрати, якщо ми дбайливо будемо організувати сільське господарство і природні багатства України?» 22 липня 1942 року Гітлер говорив, що «в ніякому разі українські міста не будуть відновлюватися й пристосовуватися до догідних житлових умовин. Це не наша місія, ані наше завдання поліпшувати життєві умови українському населенню».

З не меншою зоологічною ненавистю відносилися до України й українців Гіммлер і кат України Еріх Кох. У своїй інавгураційній промові з нагоди призначення його губернатором України, виголошеній у вересні 1941 року, Кох сказав: «Панове. Я відомий як брутальна собака. Тому й призначений райхскомісаром України. Наше завдання вимотати з України все багатство, що його ми лише зможемо дістати, не оглядаючись на почування українців»... «...Коли ж ми виграємо війну, тоді я зроблю сіканці з українців і поляків та з інших, що тут живуть». Улітку 1943 року, в часі поїздки Розенберга в Україну, той же Кох заявив цинічно, що «якщо я знайду українця, що вартує сісти зі мною до столу, я особисто його застрелю».

Зло породжує зло й кінчається злом. Так і пропав нацизм і Адольф Гітлер та його божевільна концепція тисячолітнього Райху на Сході Європи.

«Українська Думка»


«Выслать всех украинцев»
Приказ № 0078/42 22 июня 1944 года. г. Москва.

По народному Комиссариату ВД СССР и народному комиссариату обороны Союза ССР:



Содержание: О ликвидации саботажа на Украине и о контроле над командирами и красноармейцами, мобилизованными из освобожденных областей Украины.

І. Агентурной разведкой установлено:

За последнее время на Украине, особенно в Киевской, Полтавской, Ровенской и других областях наблюдается явно враждебное настроение украинского населення против Красной Армии и местных органов советской власти...

Отдельные красноармейцы и командиры, попав под влияние полуфашистского украинского населення и мобилизованных красноармейцев из освобожденных областей Украины, стали разлагаться и переходить на сторону врага... Приказываю:

1. Выслать в отдаленные края Союза ССР всех украинцев, проживавших под властью немецких оккупантов...

2. Выселение производить:

а) в первую очередь украинцев, которые работали и служили у немцев,

б) во вторую очередь выслать всех остальных украинцев, которые знакомы с жизнью во время немецкой оккупации,

в) выселение начать после того, как будет собран урожай и сдан государству для нужд Красной Армии,

г) выселение производить только ночью и внезапно, чтобы не дать скрыться другим и не дать знать членам его семьи, которые находятся в Красной Армии...

3.... в) прикрепить одного секретного сотрудника на пять человек командиров и красноармейцев...

Нарком внутренних дел СССР Берия

Маршал Советского Союза Жуков

(Зі скороченням)


Спеціальні завдання...

Є не до подумання, щоби у вільному світі якійсь країні вдалося затаїти боротьбу народу у їхній державі. Але це зуміла з великим зусиллям і успіхом Москва. Масові голодомори, морди в Катині і довголітню боротьбу УПА Москва таїла довгі десятиліття. Щойно після розвалу імперії світ довідується як масово і брутально Москва поборювала поневолені народи, зокрема в Україні. Нищення наших провідних людей за кордоном планувало саме Політбюро в Москві. За наказом і планами Політбюра загине у Франції в 1926 році голова нашої держави Симон Петлюра. Виродок і кат нашого народу Павєл Судоплатов у своїй 500 сторінковій книзі «Спешел Таск» («Спеціальне завдання»), виданій у Лондоні 1994 року у видавництві «Літел бровн бук», пише, як детально, роками Сталін, Берія і Судоплатов планували знищення полковника і командира Корпусу Січових Стрільців та провідника ОУН Євгена Коновальця. Він пише, як вони в московських лабораторіях винаходили і підготовляли різні зброї для знищення наших провідних людей. Шоколадові бомби, ціанкалієві пістолі, прерізні отрути, розривні набої для УПА, взуття із закаблуками з радієвими сигналами та багато іншого.

Судоплатов за планами Сталіна і Берії, проникає в ОУН як добрий «патріот» і відданий член Організації та правдоподібно, виступає як Валюх. Москва добре підготовила свого агента, і він своєю діяльністю здобув довір'я у провідника ОУН Євгена Коновальця та брав участь у різних курсах і діях ОУН. Дійшло навіть до того, що Судоплатов разом з Кіндратом Полуведьком через Гельсінкі організували зв`язок між Проводом ОУН в діаспорі і Україною.

Коли Судоплатов у Гельсінкі долучився до Полуведька, то так «щиро» і «віддано» працював для ОУН, що Половедька навіть пройняла підозра і він кілька разів зголошував про це до своїх московських зверхників і рекомендував знищення Судоплатова.

Згодом Судоплатов знов іде в Україну на зв'язок, а в дійсності в Москву, де одержує пошту і коробку шоколаду. Це везе російським кораблем до Амстердаму, до Коновальця. Ця шоколадка вибухає і нищить нашого славного провідника ОУН, полковника Євгена Коновальця.

Писанина Судоплатова, це перший ворожий документ про масове нищення Москвою нашого народу. Ця книжка є сенсацією у вільному світі. Вона доказує, як той «щасливий і спокійний» український народ пережив змаг із Москвою за своє життя.

Після знищення Коновальця, Судоплатов стає заслуженим героєм у московській імперії. Крім медалей він одержує ранг генерала НКВД, і тепер ще завзятіше воює проти нашого народу. Жінка його, жидівка, також старшина НКВД. Він тепер очолив відділ шпіонажу і боротьбу за «рубежем» з великими, підлеглими йому, силами та з дуже значним числом вибраного народу. Йому доручено провести акцію викрадання атомного секрету на Заході, знищення небезпечного Сталінового ворога – Троцького. Та найбільшу увагу він приділяє ворогові Москви число один – Україні і її патріотам з ОУН, УПА. Правда, ні разу не назвав «вояки УПА», а лиш «бандити Бандери». У цій боротьбі йому багато допомогли західні розвідки, зокрема Філбі і компанія. В той час боротьби проти нашого народу Москва запрягла свої комуністичні сили з цілого світу. Вже 5-й рік по війні вона своєю величезною воєнною машиною продовжує війну проти нашого народу. Політбюро у Москві шаліє: їхні сили знищили гітлерівську імперію, а українського народу і його збройних сил не можуть побороти. УПА при допомозі міліонів нашого населення веде щоденний змаг на життя і смерть!

Сталін, Берія і Хрущов знов висилають Судоплатова з його мордерськими відділами для знищення «українських агентів Риму», – української католицької церкви. Це вони робили московським садистичним стилем. Існування церкви заборонили, тисячі єпископів і священиків ув'язнили, митрополита Сліпого запроторили в Сибір на довгі роки.

Судоплатов пише, що було вирішено також знищити архиєпископа Ромжу в Ужгороді. Цього домагавсь у Сталіна Хрущов і міністр безпеки України Шевченко. Однак замах на Ромжу був погано проведений. Організована автомобільна аварія завдала архиєпископові Ромжі лишень поранення. Люди привезли його до шпиталю, під догляд монахинь, і він почав приходити до здоров'я. Судоплатов два тижні в Ужгороді тримав сталий телефонічний зв'язок зі Сталіном і Хрущовим. Москва висилає отруту. Судоплатов міняє нічну зміну в шпиталі і «медсестра» – агент НКВД – отруїла Архиєпископа Ромжу.

Два роки пізніше Москва знову висилає Судоплатова з його відділами душогубів знищити головнокомандуючого УПА – генерал-хорунжого Тараса Чупринку – Шухевича. Та безуспішно. Судоплатов пише, що Чупринка – Шухевич тоді лікувався на серце в шпиталі в Одесі.

Чи не подиву гідні наші герої ОУН і УПА та їх легендарний командир Чупринка?! Це вже 9-й рік пекельних боїв нашої УПА. Два роки з німецькою імперією і сьомий з московською. Це не боротьба одиниць, а тисяч у формаціях роїв, чот, сотень і куренів. Головна Команда в них була не десь там на чужині, а на своїх рідних землях. Чи міг би головнокомандуючий УПА поїхати у такі небезпечні терени, де роїлось від ворожих військ, без допомоги наших патріотів?!

Рік 1949. Боротьба УПА проти окупантів і їхніх вислужників продовжується із завзятістю. На Хрущова з Москви тиснуть, а він безрадний, – знищити УПА не в його силі. Він пропонує видати людям в Західній Україні інші паспорти і зовсім вивезти нашу молодь на схід. Цього не радить робити Судоплатов, бо тим ще збільшаться ряди УПА.

Москва знову висилає Судоплатова як «спеца» з цієї боротьби на знищення головного командира УПА. Судоплатов зі своїми кагебістами працює безупинно шість місяців. Тепер він звернув пильну увагу на родину Чупринки - Шухевича і приятелів. Скільки тисяч людей мусило розвідувати по цілому терені різні деталі. Нарешті їм вдалося напасти на слід генерала. 5 березня 1950 року генерал Тарас Чупринка, заскочений, у безвихідному стані, геройськи поліг, вбивши ще двох енкаведистів. Та боротьба за вільне життя на свій землі, проти брутального нашого окупанта ще велася тривалий час під командою полковника Василя Кука - «Леміша» - «Коваля».

З Москви трубіли на цілий світ, різними мовами, про щасливе й багате життя в імперії. Що там є вільна наука, безплатна медична охорона, опіка над старшим, немає безробіття і т.д. В це повірило багато людей у вільному світі, там стали чекати на визволення їх від капіталізму.

(Сьогодні ж цей вільний світ довідується, як брутально Москва нищила мільйони невинних людей, а провідні комуністичні сили нищили себе, як стадо звірів.)

Морди наших провідних людей в краю і в діаспорі продовжувалися. За вбивство нашого визначного провідника Степана Бандери, злочинцеві Сташинському вручили в Москві Хрущов і Шелепін найвищі медалі.

Нарешті про ідолів, про яких 70 років з Москви гуділи, як про наймудріших батьків народів, світ довідується правду. Російський історик Дмитро Волкогонов у своїй книжці «Ленін», виданій 1994 року, після перегляду багатьох колись тайних архівів Леніна, пише, що Ленін називав росіян дурними ідіотами. Він стверджує, що саме Ленін почав терор, який продовжував Сталін, знищивши міліони людей. Він пише, що Ленін дав наказ знищити 70 тисяч церков.

Книжка Судоплатова «Спешіал таск» є справді цінна. Та найбільша цінність її в тому, що в ній змальовано, на основі фактичного матеріалу, злочинно-бандитське, справжнє обличчя московської імперії.



Такими методами Москва боролася з нами на нашій рідній землі. Подібно продовжувала цькувати українців-патріотів і у «вільному світі». Та вже іншими, «чужими»голосами.

Євген: Ви, мабуть, хочете сказати, що й там, у «вільному світі», продовжували боротися за вільну Україну. Що ж, за таких умов – коли нема ніяких заборон, погроз, переслідування, труднощів, – можна боротися з великим успіхом.

Павло: – Для чого ці саркастичні нотки, Женю?!

Саша: – Він має рацію, Пашо. Легко говорити: «Ми живемо з Україною в серці», коли знаєш, що тебе за це не потягнуть на «білі ведмеді». Я особисто не вважаю це проявом особливого героїзму.

Олексій: – Треба враховувати, що змінилися обставини й умови боротьби, то й іншими стали можливості та способи її ведення.

Павло: – Гадаю, що часом словом, лозунгом можна досягти більшого результату, ніж гарматою на війні!

Саша: Особливо, коли нема ворогів... Власне, хтось хіба там, у «вільному світі» оголошує українців ворогами?

Відповідь: – Не думайте, що у вільному світі все подають на золоченій таці. За власну честь і гідність, тим більше за добре ім'я України там треба боротися з не меншою відвагою, як у бою. І цю боротьбу ми ведемо з перших днів свого побуту там.

ПОСИЛАННЯ
1 «Вісті з України», 1994, ч.52. с.8

2 М.Грушевський, Історія України, Київ-Львів, 1913. с.10

3 Там же, с. 15.

4 М.Аркас, «Історія України».

5 М.Грушевський, Цит. тв. с.39-40.

6 О.Субтельний, Україна, Історія, Торонто, 1988 -Київ, 1991, с.30.

7 «Вісті зУкраїни», 1994. ч.52. с.9.

8 М.Грушевський... с.36.

9 М.Грушевський... с.38-47.

10 Там же с.48.

11 Тамже с.50.

12 Там же с.54.

13 Там же с.56.

14 Там же с.60.

15 Хрестоматія 1000-ліття Хрещення Руси-України, Філядельфія -
Торонто, 1986, с.50.

16 М.Грушевський... с.80-81.

17 М.Грушевський...с.81.

18 М.Грушевський... с.82.

19 Повість минулих літ, к.1989. с.85.

20 В.Цветков, Мала історія України-Руси, Львів, с.26-34.

21 О.Субтельний, Україна, історія, с.98

22 О.Субтельний, Україна, історія, с.105

23 О.Субтельний, Україна, історія, с.124

24 О.Субтельний, Україна, історія, с.62.

25 Г.Нудьга. Перші магістри і доктори, ж-л «Жовтень» №3,1982, с.89-100.

26 О.Субтельний, Україна, історія, с.76.

27 Г.Нудьга, Цит.праця.

28 О.Субтельний, Україна, історія, с.196-197.

29 Літопис Бережанської землі. Бережани, 1994. с.35.

30 "«Віночок тернових доль», Бережани, 1993, с.7.

31 "«Віночок тернових доль», Бережани, 1993, с.9.

32 О.Субтельний, цит.праця. с.299.

33 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.62-65.

34 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.197.

35 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.249.

36 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.249.

37 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.250.

38 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.250.

39 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.254.

40 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.275.

41 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.282.

42 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.281.

43 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.293.'

44 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.295.

45 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.249.

46 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.271.

47 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.298.

48 Р.Конквест, Жнива скорботи, К.1993. с.292.

49 Р.Конквест, Жнива скорботи,-К.1993. с.334-335.

50 Газ. «Вісті з України» №2,1994, с.6.

51 ОУН: минуле і майбуття, К.1993. с.40

52 «Історія УПА», ф-типне видання, Львів. 1992 р. с.12

53 О.Субтельний, Україна, Історія, с.385.

54 «Історія УПА», с.13.

55 Юрій Борець, «З найкращими».

56 О.Субтельний, цит.тв., с.385.

57 За УРЕС. т. ії. К.1966. с.626.|

58 О.Субтельний, цит. тв., с.390.

59 Історія УПА, ф-тип.вид.

60 В.Косик, Україна і Німеччина у Другій світовій війні, Париж - Н-Й, -
Львів, 1993, с.67.

61 Газ. «Комуніст», 1939,18 вересня.

62 В.Косик, цит. тв. с.77.

3 В.Косик, цит. тв. с.77.

64 В.Косик, цит. тв. с.83.

65 В.Косик, цит. тв. с.85.

66 В.Косик, цит. тв. с.102.

67 В.Косик, цит. тв. с. 105.

68 В.Косик, цит. тв. С. 13. Інші джерела називають цифру 8 тис. чол.

69 Історія УПА, с.22.

70 П. Мірчук, «Роман Шухевич, командир армії безсмертних», Н-Й - Торонто
- Лондон, 1970. с.94-95. ї

71 П.Мірчук, цит, тв. с.96.

72 Я.Стецько, «30 червня 1941», Лондон, 1967, с.330.

73 С.Бандера, «Слово до українських націоналістів-революціонерів», 1948.

74 П.Мірчук, цит. тв. с.101-102.

75 Історія УПА. с.25.

76 Я.Стецько, Цит. тв. с.238 і 239.

77 Я.Стецько, цит.тв. с.241

78 Історія УПА, с.26-27.

79 Історія УПА, с.31.

80 Лев Шанковський, Українська Повстанська Армія.

81 Див. опис наскоку в підпільному виданні: «Літопис УПА». Передрук: у
збірці передруків підпільних матеріалів ч. 11/49. Видання ЗЧ ОУН. _
Німеччина, с.21-24

82 Див. опис бою в журналі: «До зброї», видання ЗП УГВР, ч. 4/12 за1947 рік

83 Газ. «Шлях перемоги», Мюнхен, 2 серпня 1992 р. і

84 І. Тиктор. Історія українського війська.

85 За виданням: Др.Петро Мірчук, «Роман Шухевич /ген.Тарас Чупринка/
командир армії безсмертних», Н-Й - Торонто - Лондон, 1970, с.188-202.

86 В УПА обов'язувала інструкція ГК УПА в справі полонених. Перша
редакція цієї інструкції з 5.viii.1944 р. й друга редакція з дня 26.ІУ.1946
доручала відділам УПА й СКВ , спецвідділам і боївкам СБ та всьому
визвольно-революційному підпіллю «максимум розважности, розуму й
такту» в поведінці з полоненими. Всі ці відділи обов'язувала «дуже чемна
поведінка»; вони повинні були «перев'язати раненим рани», заспокоїти їх у
дружній розмові, дати їсти, в чемний спосіб перевести переслухання,
передати організаційним властям на переслухання, після якого полонені,
яким не доказано жадної провини у відношенні до українського народу,
повинні були бути негайно звільнювані.

87 Карателів не вшановувати", газ. «Свобода», 18.04.1995 р. с.3.

88 Карателів не вшановувати", газ. «Свобода», 18.04.1995 р. с.3.

89 Карателів не вшановувати", газ. «Свобода», 18.04.1995 р. с.3.

90 Карателів не вшановувати", газ. «Свобода», 18.04.1995 р. с.3.

91 Історія УПА с.96.

92 Цит. за газ. «Свобода», 18.04.1995. с.3.

93 Літопис УПА. с.97.

94 Літопис УПА. сі05.

95 Літопис УПА. с.106.

96 Літопис УПА. с.109.

97 Літопис УПА. с.101.

98 Літопис УПА. с. 108.

99 "«Слово до українського народу під московсько-большевицькою
окупацією» за підписом Української Головної Визвольної Ради появилось
друком у листопаді 1946 року. Формат 13,5x19 см. 5 сторінок, 8 частин.
Перевидано друком в 1948 році.

100 У другій половині 1946 р. появились: «Самостійність», ч.І, «Ідея і Чин»,
ч.10, «Повстанець", ч.8-9, «На Зміну», ч.3, «Пропагандист», ч.6, а крім цього
цілий ряд одноднівок, брошур, листівок, карикатур і т.д.

101 Дружина Г.М.Маленкова - рідна сестра Н.С.Хрущова.

102 І. Білас, «Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 р.», с.181.

103 О.Субтельний, Україна, Історія, К., «Либідь», 1991, с.411.

104 Газ. «Шлях перемоги», Мюнхен, 14 серпня 1993 р.(зі скороченням).

105 "Гебисты в форме УПА. газ. «Юг», 10.02.1993.

106 О.Субтельний, «Україна», с.426.

107 О.Субтельний наводить, що в операції «Вісла» брали участь «близько 30
тисяч польських солдатів». Отже, загалом проти 2 тис. воїнів УПА було
кинуто понад 40 тисяч більшовицько-польсько-чехо-словацького військ.

108 Літопис УПА т.12,с.134-139.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець iconПроблема оун-упа
Упа, а також історичний висновок з проблеми оун-упа. Обидва докумен­ти підготовлені групою істориків, яка працювала в 1997-2004 pp...
Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець iconМарко Вовчок знавець народного життя, прозаїк, борець проти кріпосництва, геніальна донька українського народу
Тема: Марко Вовчок знавець народного життя, прозаїк, борець проти кріпосництва, геніальна донька українського народу
Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець iconБоротьба упа-«Захід» І збройного підпілля оун на західноукраїнських землях

Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець iconУлас Самчук. Життєвий І творчий шлях письменника. «Марія» перший в українській літературі твір про голодомор. Головна героїня – сильний характер І борець, символ незалежності та страдниці України

Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець iconІван Максимович Піддубний (1871-1949)
Видатний український спортсмен, борець. Іван Піддубний 25 років поспіль залишався непереможним борцем у світі. Його називали «чемпіон...
Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець iconПаращук Людмила
В роботі на основі архівних документів висвітлюється діяльність оун-упа в 1941 1944 рр на території Вінниччини
Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець iconТарас Григорович Шевченко (1814 – 1861) Ось уже 196 років минуло, як спочиває український кобзар борець за волю…
А вивчаючи біографію Тараса Григоровича, здається, що так нещодавно він мандрував стежками таких же українських звитяжців та вивчав...
Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець iconДовідка час створення упа
Українська Національно Революційна Армія (унра). Загони Т. Бульби-Боровця підпорядковувались Уряду унр в екзилі. З т. Бульбою співпрацювали...
Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець iconЖиття Петра Івановича Калнишевського та його діяльність — дзеркальне відображення історії Запорізької Січі, її успіхів, труднощів та протиріч. Зовсім не випадкові трагічні долі останнього кошового І самої Січі
М’я П. Калнишевського тривалий час було таємницею. Хто ж він насправді — борець чи жертва? Царський чиновник, котрий впав у немилість?...
Юрій Борець оун- упа: шляхами лицарів ідеї І чину вічний борець iconДіяльність Хариті Кононенко в Рівному (1941-1943)
Стаття висвітлює діяльність жінок у воєнні роки (1941-1943) на прикладі Харитини Кононенко, яка активно співпрацювала з оун-упа,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка