З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах»



Скачати 128.22 Kb.
Дата конвертації11.04.2017
Розмір128.22 Kb.

З журналу

«Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» видавництва «Педагогічна преса»

http://www.ped-pressa.kiev.ua/zhurnali_izdatelstva.php


Тетяна Чумак,

учитель-методист Ічнянської гімназії імені С. Васильченка,

Чернігівська область.
Проблема вірності й зради у творах Ліни Костенко

на історичну тематику
Мета: розкрити характеротворення, проблематику, художню вартісність роману у віршах “Маруся Чурай” та поеми “Дума про братів неазовських”; закріпити вивчене про драматичну поему, епічний історичний роман та історичний роман у віршах; спонукати учнів до глибокого осмислення морально-етичних, духовних уроків Ліни Костенко; розвивати вміння дискутувати, відстоювати свою точку зору; виховувати здатність до емпатії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: диспут, розрахований на дві академічні години.

Обладнання: портрет письменниці, збірки її поезій, вислови:
1. Що ж це виходить? Зрадити в житті

державу – злочин, а людину – можна?!

(Ліна Костенко. “Маруся Чурай”).

2. Це навіть не подвиг, це швидше відноситься до категорії

подвижництва. Момент жертовності як катарсис спокути,

моральна підзвітність самому собі.

(Ліна Костенко. “Дума про братів неазовських”).


  1. І хоча немає нічого вічного в бутті, і все тече, змінюючись у потоці часу, та є одначе у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним, берегти, як святиню, і заповісти майбутньому, як нетлінний знак доблесті своїх предків, як дар їх нащадкам.

(О.Довженко).

План та хід уроку


Вступне слово учителя.

Усі ми на сьогодні ознайомилися з творами Ліни Костенко “Маруся Чурай” та “Дума про братів неазовських”, з критичними статтями, вміщеними в підручниках та в додатковій літературі. Як стверджує відомий методист О.Слоньовська, “чим талановитіший твір, тим менша потреба на уроках розбирати його “по гвинтиках”. Чим більшу долю філософського бачення вкладено в художнє полотно, тим менше шансів пояснити його єдино правильно і потрактувати однозначно.”

Мета нашого диспуту – проаналізувати власне ставлення до цих творів, до проблем, порушених у них, та зробити свій вибір, продуманий і неупереджений: на чиєму боці я сам? Що мені ближче?

Наукою доведено, що за віки витворюються певні стереотипи національного характеру. Українець – який він? Українець-воїн, хоробрий як чорт; українець-“салоїд”; роботящий як віл; співає як бог. То який же він? Учені фіксують два етно-психологічні типи українців: лицарський і пристосуванський. На жаль, у нинішньому світі переважає саме останній. Це такий собі недалекий, але хитрий конформіст1 (типовий Вишняк: “Хто за Богдана, хто – за короля. А він – за тих, которії не проти”).

Напевно, національний характер українця (що є великою умовністю, як зазначає журналіст і поетеса Мар’яна Савка), неможливо звести до якоїсь середини між антиподами – вільного козака, що з піснею іде на смерть, і закопаного в землю “домарика”, який тремтить над своїм майном (пристосуванця).

Сьогодні групи дослідників захищатимуть свої проекти за такими питаннями:



  1. Роман у віршах “Маруся Чурай” побудований на антитезі. На якій саме?

  2. Чому, на вашу думку, Ліна Костенко звернулася до цієї теми?

  3. Зрада держави – злочин, який карається законом. А зрада людини? Чи спільні корені цих вчинків?

  4. Серед проблем “Марусі Чурай” – любов і зрада, митець і народ, Руїна і прагнення державності. Яку з них ви вважаєте ключовою? Чому саме?

  5. Розділ “Проща”. У чому, на думку автора, найбільша трагедія України? Для чого в канву української історії вплетено згадку про античну трагедію – Аппіїв шлях? Що ви про це знаєте?2

  6. Чому Маруся йде на прощу в Київ? Усвідомленим чи випадковим було її рішення?

  7. У чому трагедія Марусиного особистого життя? (Трагедія Марусиного життя – в зраді і в смерті Гриця. Так? А коли перечитати останні розділи? Що нового додається до розуміння цього образу?)

  8. Як Ліна Костенко розв’язує проблему “митець і народ”? Чи варто співцеві жертвувати життям заради нації, якщо нація не гідна такого співця?

  9. Що спільного між романом у віршах “Маруся Чурай” та драматичною поемою “Дума про братів неазовських”?3

  10. Чи можна зраду одного чи небагатьох переносити на всіх?

  11. Що рухає Сахном Черняком, коли він приєднується до осуджених на страту Павлюка й Томиленка? Чому його жертву не приймає Павлюк? Чи завжди жертва – благо?

  12. Чи морально залишити сім’ю, дітей, не скористатися можливістю боротися після поразки, щоб тільки звільнити себе від докорів сумління?

  13. Вчинок Сахна Черняка в народі оцінюється неоднозначно: “Яким же треба бути чоловіком, щоб так на страту за своїх піти!” і “Мабуть, він просто дурень”. А яка ваша думка? Як можна назвати цей вчинок?

  14. Чому Дон Кіхот називає Сахна собратом? Позитивну чи негативну характеристику дає цим порівнянням своєму героєві Ліна Костенко?

  15. Які люди здатні взяти на себе спокуту за чужі гріхи?

  16. Чи можна сказати, що погляд у минуле може стати одним із способів самопізнання?

  17. Як ви розумієте слова О.Довженка, винесені в епіграф уроку?



Орієнтовні висновки:

Роман у віршах “Маруся Чурай” побудований на антитезі – протиставленні високого й низького, приземленого й духовного. Вибір життєвих пріоритетів ділить персонажів твору на два світи, які перебувають у жорстокому конфлікті. І всі події життя героїв визначаються їх приналежністю до котрогось із цих світів. Розшарування персонажів далеко не соціальне. Прірва, що пролягла між ними – це відмінність їх духовних орієнтирів. Маруся внаслідок глибокого катарсису в розділі “Сповідь” приходить до короткого, страшного в своїй лаконічності висновку: “Моя любов чолом сягала неба, / а Гриць ходив ногами по землі”. Коріння цих орієнтирів – спадкове: життєві принципи Гордія Чурая, Івана Іскри, Богдана Хмельницького глибоко відрізняються від приземлених, власницьких інтересів Вишняка, Бобренчихи, війта Горбаня.

У всіх оцих скорботах і печалях,

у всіх оцих одвічних колотнечах –

і чураївські голови на палях;

і вишняківські голови на плечах.

Про що цей твір? Про зраджене кохання? Про криваві часи Хмельниччини? Про славне і безславне минуле нашого народу? Ліна Костенко зуміла створити досконале художнє полотно, в якому переплелися всі теми в нерозривній цілісності. Але найбільше, очевидно, про те, що так глибоко хвилювало і хвилює поетесу – про “генія в умовах заблокованої культури”, про нерозривність снаги до життя і творчості (втративши бажання жити, Маруся Чурай вже не створювала пісень), про “нерівню душ”.

В одному зі своїх виступів Ліна Костенко говорила, що національна свідомість пролягає через усвідомлення національних трагедій, яких у нашого народу було багато. Тому є у поетеси чимало творів історичної тематики – “Древлянський триптих”, “Лютіж”, “Чадра Марусі Богуславки” тощо. У них легенда межує з історичною достовірністю, за допомогою алюзій поетеса майстерно акцентує увагу на сучасності. Тому “Маруся Чурай” як художнє осмислення вічних тем – протиборства високого і низького, відчуженості генія і суспільства, нерівності душ – є позачасовим явищем.

Мотив зради, безперечно, виконує важливу роль у творі. Ставлення до зради так само є чинником розмежування між персонажами. Уперше це виявляється на суді, коли посланець із Січі каже: “Що ж це виходить? Зрадити в житті / державу – злочин, а людину – можна?!”. Проблема зради є ключовою і в гетьманському універсалі: “Вчинивши зло, вона не є злочинна, / бо тільки зрада є тому причина”.

Корені зради – у помилковому виборі життєвих орієнтирів. Приземленість, намагання у всьому знайти вигоду для себе, фетишизація матеріальних статків змушують людину, яка обрала цей шлях, іти на конформізм, на угоду з самим сатаною, лиш би зберегти свою власність, правдами і неправдами нажите майно. Для людей типу Вишняка, Горбаня, Бобренчихи не існує проблеми вибору. Головне для них – сите, спокійне життя при якій завгодно владі, подалі від боротьби.

Гриць Бобренко завис над прірвою між двома берегами. З одного боку, сміливий козак, у колі побратимів, на полі битви він переживає хвилини психологічної свободи. Одначе другою частиною своєї розполовиненої душі він тримається ґрунту, матеріальних статків. Навіть любов до Марусі не спроможна визволити Гриця від впливу матері.

Проблема Грицевої роздвоєності криється в безвольності характеру: він не здатен на вчинки, ні на добрі, ні на злі, завжди пасивно належатиме тій морально-етичній атмосфері, в яку потрапив.

Роздвоєність душі приводить Григорія до зради. Він передусім зрадив ту половинку душі, яка дарувала йому свободу. А потім зрадив і кохання.

Багато перед ким невидимо постає в житті подібний вибір, і трудність його ще й у тому, що він – не однократний, а щоденний. Повсякчасний, довічний….

Ліна Костенко здійснила величезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше відобразити в романі Україну ХVІІ століття. Образ рідної землі доби козацьких воєн – героїчної, поруйнованої і своїми ж зрадженої – постає передусім у розділі “Проща”, розповіді про подорож Марусі після смерті матері на прощу до Києва. Після катарсисного очищення душі в розділі “Сповідь” для Марусі настає новий етап її буття на землі: етап духовного самопізнання, яке було неможливим без усвідомлення себе часткою народу, часткою України. Вітчизна тепер бачиться їй очима мандрівного дяка. На думку критика Анатолія Макарова, він є прообразом, або ж своєрідним предтечею Григорія Сковороди. Філософія його життя має виразно сковородинську основу: він так само утікає від світу. Освічений, великий патріот своєї землі, він чудово обізнаний з національною історією, веде зі своєю супутницею розмови про подвиги героїв, засуджує зрадника Ярему Вишневецького. Він бачить відірваність писемної культури від дійсності, її невідповідність духові часу. У його болючих зітханнях – усвідомлення необхідності “великої книги нашого народу”, яка б розказала світові правду про українців та Україну.

Усі віки ми чуєм брязкіт зброї,

були боги в нас і були герої,

який нас ворог тільки не терзав!

Але говорять: “Як руїни Трої”.

Про Київ так ніхто ще не сказав.

В чому трагедія життя Марусі Чурай? Вона була народжена для пісень. Втративши сенс життя після зради коханого, вона втратила бажання творити, здатність до творчості. “Найтяжча кара звалася життям”.

Найчільніше місце у творі займає проблема митець і суспільство. Легендарна піснярка, як людина у багатьох відношеннях незвичайна, виняткова, відчувала і глибоко переживала різне ставлення до себе з боку сучасників – від щирого захоплення й любові до повного нерозуміння й навіть агресивності до себе як до людини, що є не такою, як усі. “Таких дівок на світі не буває, / хіба для цього дівці голова?”, – сказала Бобренчиха.

Немає сумніву, вважає Григорій Клочек, що Ліна Костенко, змальовуючи образ своєї попередниці, української поетеси ХVІІ століття, внесла у нього багато чого зі свого часу, зі своїх особистих стосунків з українським “застійним” суспільством 70 – 80 – х років ХХ століття. Ліна Костенко в центр свого твору ставить питання жертовного служіння співця своїй нації, навіть якщо нація не гідна поки що такого співця. Інша річ, що цей поет вивищить її до свого рівня.

Високе й прекрасне, віроломне й героїчне відкривається митцеві в багатостраждальній історії України. Через багато творів Ліни Костенко на історичну тематику проходить мотив зради – фатуму нашої нації. Цей же мотив ріднить роман у віршах “Маруся Чурай” з драматичною поемою “Дума про братів неазовських”.

Завжди знаходилися перевертні, головною ознакою вдачі яких були віроломство й підступність (“легким коштом відкупитись”). Загинули не в бою, а полягли од зради відважні козацькі ватажки Северин Наливайко та Іван Сулима. Така ж доля спіткала Павла Павлюка, гетьмана нереєстрового козацтва, і його сподвижника Василя Томиленка: коли “шість тисяч під Кумейками лягло”, їх полякам віроломно видали свої.

Письменниця використовує “Літопис Львівський”, де описано трагедію під Кумейками 1637 року, а також народну “Думу про втечу трьох братів з города Азова”, уривки з якої майстерно вплітаються в художню канву драматичної поеми. Проте авторка протиставила свою думу народній: коли брати з Азова з турецької “тяжкої неволі утікали” і найменшого брата лишали, то герої Ліни Костенко йшли на смерть, умовляючи свого молодшого товариша тікати й рятуватися.

Ми добре розуміємо, що аморально не прийти на допомогу старим, немічним, хворим. А чи потребує допомоги сильна людина? Чи не принижує її співчуття? Мабуть, треба дивитися, від чого страждає ця людина. У даному разі – від зради своїх. Для українського козацтва це було найстрашніше.

Сахно Черняк іде за приреченими, не вагаючись, – і його вчинок переважує другу шальку терезів, де юрмляться зрадники. Павлюк говорить:

Страшно,

Що і на цей раз видали свої!

Це – наскрізна тема, наскрізний біль і сором, чорна нитка в тканині долі української людності. І в народній, і в літературній творчості подібне було нібито неодноразово. Але мало в них такої сили і внутрішнього переконання співців незрадливості, гідності, честі, серед яких назавжди лишиться Ліна Костенко.

Про тих не думай. Думай ось про цього.

Цей нас не видав. Цей вартніш за все, –

відповідає Павлюкові Томиленко. І відчувається, що для обох цих персонажів твору вчинок Сахна Черняка – справжня моральна винагорода, підтвердження того, що боротьба була недаремною, що життя й справа вірного Україні козацтва виправдані перед Богом і людьми.


У вчинкові Черняка, прокоментованому нашим сучасником – другим програмістом, закодований головний мотив твору: “Це навіть не подвиг, це швидше відноситься до категорії подвижництва. Момент жертовності як катарсис спокути, моральна підзвітність самому собі”.

Рушієм вчинку молодого козака є внутрішня установка, переконання, совість. Але Черняк у Ліни Костенко – не просто носій певної моральної категорії. Це жива людина зі своїми болями і клопотами, він не фанат. І йому, звичайно, не байдужа доля його сім’ї, жінки, дітей. На пояснення Томиленка, що їх везуть уночі, “по селах щоб жінки не голосили”, Сахно Черняк зізнається: “Та, може, воно й краще… кому як… бо от мені не вистачило б сили”.

Характерно, що добровільно йде на страту з метою спокутувати гріхи інших людина, яка не ховалася за чиїсь спини, якій не сором глянути у вічі співвітчизникам – сучасникам і нащадкам.

У безкорисливому і, з погляду здорового глузду, невиправданому вчинку Сахна Черняка є щось від Дон Кіхота. Вчинки цього вічного персонажа, його відданість ідеї, готовність до подвигу не приносять ніякої користі, а героїзм його смішний і наївний. Проте герой Сервантеса став загальнолюдським образом, живе віки, отже, втілює в собі одвічні цінності, без яких не може існувати людство. Тож основна функція, яку виконує Сахно Черняк, – це збереження і передача у спадок генетичних рис нації, які унеможливлюють духовне виродження народу, тримають людину на рівні морально досконалої особистості. “Це просто генетично усвідомлена потреба утримати духовний баланс у життєво перспективній позиції”, – роблять висновок програмісти.

Якщо сучасний митець береться за художнє осягнення яякоїсь історичної епохи, то він шукає в ній саме те, що допомагає йому краще зрозуміти і пояснити сучасну йому дійсність. Історія безперервна і спадкова. Ми, теперішні, сформовані усім ходом нашого попереднього історичного розвитку. Ось чому погляд у минуле є для нас одним із способів самопізнання. Читаючи історичні твори Ліни Костенко, постійно відчуваєш їх перегук із вчорашнім, зовсім недавнім, і сьогоднішнім днем

Поетеса в “Думі про братів неазовських” певною мірою порівнює і себе, й кожного із своїх сучасників з отим “непомітним” для літописів духовним звитяжцем Сахном Черняком. Хоча йому й доводиться доганяти фіру з приреченими на страту, але сприймається він не як попутник: на ньому тримається вся концепція драматичної поеми. І до сьогодні цей твір не втратив актуальності, навпаки, став особливо викривальним, таким, що волає до совісті багатьох і ніби запитує: а хто з вас учепиться за воза, який котить зраджених на четвертування?

Німецький філософ Іммануїл Кант писав: “Кінцеве призначення роду людського полягає в найвищому моральному вдосконаленні, яке досягається за допомогою свободи особистості, завдяки якій людина здатна відчути найвище щастя. Іманентний принцип світу – свобода. Призначення людини, таким чином, у тому, щоб досягти вищої досконалості через свою свободу. Бог бажає не тільки того, щоб ми були щасливі, а й щоб самі зробили себе щасливими – у цьому справжня моральність. Вище моральне вдосконалення – це загальна мета людства”.
Завдання додому:

Спробувати самостійно проаналізувати з позицій вірності – зради вірш Ліни Костенко “Чадра Марусі Богуславки”.



Підготувати для аналізу кілька поезій з інтимної лірики поетеси. Вивчити один вірш напам’ять.
Література:

  1. Андрусенко В. Диспут на уроці літератури в гуманітарній парадигмі виховання. // Дивослово. – 1999. № 4.

  2. Ковалевський О. Український комплекс “вірності – зради” у контексті ліро-епічних творів Ліни Костенко // Київ. – 2005. - № 2.

  3. Костенко Л. Маруся Чурай. К. – 1979.

  4. Костенко Л. Сад нетанучих скульптур. – К., “Рад. письм.”. – 1987.

  5. Клочек Г. Нескорена. Штрихи до життєвої і творчої біографії Ліни Костенко // Срібний птах. Хрестоматія з української літератури для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Частина ІІ. – К., “Освіта”. – 2006.

  6. Кудрявцев М. Перед лицем епох. До проблеми історизму творчості Ліни Костенко. // Українська мова та література: Шкільний світ. – 2003. - № 17.

  7. Мордюк Н. “Дума про братів неазовських”: урок-бесіда з позакласного читання. // Українська мова та література: Шкільний світ. – 2003. - № 17.

  8. Надурак С., Слоньовська О. Вивчення української літератури. Інтегровані уроки. 11 клас. – Харків, “Ранок”. – 2004.

  9. Пономаренко І. “Геній – це не дар, а шлях…” // Українська мова та література: Шкільний світ. – 2003. - № 17.

  10. Савка М. Ліна Костенко. // Усе для школи. Українська література. 11 клас. – 2001. – вип. 6.

  11. Семенюк Г., Ткачук М., Ковальчук О. Українська література. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К., “Освіта”. – 2006.

  12. Слоньовська О. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 11 клас. – Кам’янець – Подільський, “Абетка”. – 2003.

  13. Яценко Н. Творчість Ліни Костенко. Система уроків для 11 класу. // Українська мова та література: Шкільний світ. – 2007. - № 10.


1 Словникова робота. Конформізм (від лат. conformis – подібний, відповідний) - безапеляційне визнання існуючих порядків, пристосуванство до системи.

2 Аппіїв шлях – дорога в Стародавньому Римі, яка була збудована з воєнною метою за наказом цензора Аппія Клавдія в 312 році до н.е. Цей шлях з’єднував Капую з Брундізієм. Уздовж Аппієвої дороги біля Рима досі видно пам’ятники римського некрополя (могильника) часів язичества і раннього християнства. У переносному значенні Аппіїв шлях – дорога мук, страждань і втрат.

3 Теорія літератури. Роман у віршах – різновид змішаного жанру, якому властиві багатопроблемність, поєднання епічних принципів розповіді з суб’єктивним началом, притаманним ліричним творам. Дія в ньому, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох головних героїв. Драма – твір, написаний у формі діалогів та монологів дійових осіб, що супроводжуються ремарками, призначений для постановки на сцені. Поема – віршований твір про події минулого й сучасного, який прославляє людей з незвичайною долею, сильним характером, величних, героїчних.





Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» iconЗ журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах»
«Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» видавництва «Педагогічна преса»
З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» iconЗ журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах»
«Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» видавництва «Педагогічна преса»
З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» iconДивослово (українська мова й література в навчальних закладах)
Наукові параметри аналізу тексту/ М. Пентилюк //Дивослово (українська мова й література в навчальних закладах): Викладання мови І...
З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» iconПрограма вступних випробувань «дитяча література»
...
З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» iconУкраїнська мова 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою викладання Пояснювальна записка
Українська мова як державна вивчається в усіх навчальних закладах України, у тому числі й у школах з російською мовою викладання
З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» iconФорма № н 04 львівський національний унверситет імені івана франка кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства “затверджую
«Історії світової літератури (Середньовіччя. Відродження)» для студентів за напрямом підготовки – Філологія, спеціальності – «українська...
З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ спеціаліст
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...
З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» iconКонцепція І. Франка еволюції романного жанру
Мова І література (російська). Мова І література (англійська або німецька); 02030302 Мова І література
З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи
Українська мова як державна вивчається в усіх навчальних закладах України, у тому числі й у школах з російською мовою викладання
З журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах» iconУкраїнська мова Опрацювати §21, Впр. 4 (с. 75)
Українська література Біографія В. Сосюри (с. 60-62), вивчити вірш напам’ять «Любіть Україну»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка