З російської переклав: Глушак Д. Д



Сторінка5/17
Дата конвертації13.03.2018
Розмір4.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Розділ 2




Що таке деструктивний контроль свідомості?

Коли я був у культі Муна, мої друзі й родина не утомлювалися повторювати, що мені "промивають мізки" і що моя свідомість перебуває під контролем. Тоді мені здавалося, що контроль свідомості — це наручник, катування й допити під яскравими лампами. Зі мною виразно не відбувалося нічого подібного. Тому коли мене називали "роботом з промитими мізками", я щиро вважав, що зазнаю переслідуванням за свої вірування: У підсумку негативні коментарі тільки зміцнювали мою відданість групі. Як і всякому члену деструктивного культу, мені належало довідатися, що являє собою контроль свідомості насправді і як саме він здійснюється, інакше я був би не в змозі зрозуміти, що став його жертвою.

У ході мого «депрограмуванняя» першим джерелом відомостей про контроль свідомості послужила для мене книга Роберта Джея Ліфтона "Реформування мислення й психологія тоталітаризму" видання 1961 року, що легко й доступно освітила проблему. Багато в чому завдяки їй я зміг піти від муністів. У главі 22 Ліфтон виділив вісім критеріїв, що характеризують "реформування мислення", або контроль свідомості: середовищний контроль, містичне маніпулювання, вимога чистоти, культ сповіді, священна наука, перекручування мовлень, доктрина вище людини й поділ існування. Ліфтон писав, що якщо деякі із цих пунктів виявляються властиві багатьом групам, то відповідність усім восьми критеріям характеризує групу, яка застосовує деструктивний контроль свідомості.

Вісім критеріїв Ліфтона

1. Середовищний контроль.

Контроль життєвого середовища й спілкування в межах цього середовища. Сюди входить не тільки спілкування людей один з одним, але й проникнення у свідомість людини групових уявлень, поступово починаючих управляти її внутрішнім діалогом.

2. Містичне маніпулювання.

Спеціальна технологія планування випадків, що демонструють зовні спонтанні й «надприродні» події. Усі маніпулюють усіма заради більш високої мети.
3. Вимога чистоти.

Установлення нездійсненних стандартів поведінки, що сприяє створенню атмосфери провини й сорому. Незалежно від того, які зусилля прикладає людина, вона завжди зазнає невдачі, почуває себе кепсько й працює ще наполегливіше.


4. Культ сповіді

Руйнування границь особистості, що пропонує ділитися й признаватися в будь-якій думці, почутті або дії, які можна запідозрити в невідповідності до групових правил. Отримана при цьому інформація не прощається й не забувається, а використовується з метою контролю.


5. Священна наука.

Віра в абсолютну наукову й моральну істинність групової догми, що не залишає місця для яких б то не було питань або альтернативних точок зору.


6. Перекручування мовлень.

Використання словесних ресурсів з метою обмежити мислення членів групи абсолютними, чорно-білими, «мислеперериваючими» кліше, зрозумілими тільки для присвячених.


7. Доктрина вище особистості.

Нав'язування вірувань групи на противагу досвіду, свідомості й цілісності особистості.


8. Поділ існування.

Віра в те, що члени групи мають право на існування, а всілякі критики, дисиденти й «розстриги» — не мають.



ПОЯСНЕННЯ ПРОЦЕСІВ СОЦІАЛЬНОГО ВПЛИВУ

Після другої світової війни багато дивувалися, як така кількість людей — німецьких громадян, які вели звичайне життя до приходу Гітлера до влади, — могло брати участь у масовому геноциді. Соціальні психологи почали досліджувати різні шляхи, що приводять до того, що думки, почуття й поведінка індивідів виявляються під впливом фактичної, уявлюваної або такої, яка мається на увазі, присутності інших людей. Фокусом соціальної психології є індивід у складі групи й соціальні сили, що впливають на різні сторони його особистості. За останні 50 років були проведені тисячі експериментів по соціальній психології, деякі з яких сприяли глибокому розумінню нашої поведінки, вірувань і мотивацій.

Коли я повернувся в коледж, заняття по соціальній психології дали мені більш чітке пояснення того, як культи використовують процеси соціального впливу — тиск групи й підпорядкування авторитету — з метою тотального контролю над адептами. В 1930-х г. один з піонерів соціальної психології Курт Левін пояснював свою "теорію поля", що інтерпретує зв'язок поведінки людини з її особистими якостями й зовнішнім оточенням у такий спосіб:

"Кожна людина, з цього погляду, оточена "життєвим простором" або динамічним силовим полем, у якому особисті потреби й цілі взаємодіють з впливом середовища. Соціальну поведінку можна схематично представити з погляду напруженості й взаємодії цих сил, приймаючи також до уваги прагнення індивіда підтримувати рівновагу між ними або відновлювати її, коли вона порушується".

Левін, єврейський біженець від нацистської диктатури, був жагучим шанувальником американської демократії. Він присвятив свою кар'єру вивченню групової згуртованості, групового ухвалення рішення, відмінностей між авторитарним і демократичним лідерством і методів зміни аттитюдів і розв'язання конфліктів. Усі ці теми перебувають у центрі будь-якого обговорення проблеми культового контролю свідомості. Левін також цікавився тим, як під тиском групи змінюються аттитюди особистості, як група приходить до колективного рішення й чому людина воліє твердо дотримуватися цього рішення, навіть отримавши пізніше інформацію, що суперечить даному рішенню. Можливо, саме ця робота надихнула його учня, Леона Фестінгера, сформулювати теорію "когнітивного дисонансу", яка, як ви довідаєтеся, вплинула на моє розуміння культового контролю свідомості.

Сила процесів соціального впливу з тих пір демонструвалася в численних дослідженнях. В 1971 році Філіп Зімбардо провів знаменитий нині експеримент по соціальній психології тюремного ув'язнення. Він і його колеги приклали всі зусилля, щоб тюремний досвід виглядав максимально реалістично. Двадцять один студент — добровольці, що належать до середнього класу, емоційно стійкі, зрілі, законослухняні, були розділені на охорону й ув'язнених. Передбачалося, що експеримент протриває два тижні, але його довелося перервати по закінченні шести днів. Один з охоронців повідомляв: "Я дивувався самому собі. Я змушував їх обзивати один одного й чистити туалети голими руками. По суті, я вважав ув'язнених скотинами й постійно думав, що повинен за ними стежити на випадок, якщо вони спробують що-небудь викинути".

У перші ж дні ув'язнені організували повстання. Вони позривали з одягу номери й забарикадувалися в камерах. Охоронці поливали їх з вогнегасників, уривалися в камери, стягували, одяг, забирали ліжка, тобто залякували як могли. На п'ятий день один з охоронців написав у щоденнику: "Я вибрав його [одного ув’язненого], щоб знущатися з нього з особливою жорстокістю — і тому що він напрошувався, і тому, що просто мені не подобався. Новий ув'язнений відмовлявся їсти сосиску. Я вирішив змусити його, але він однаково не їв. Я запустив їжею йому у фізіономію. Мені не вірилося, що це відбувається зі мною. Я ненавидів себе за те, що змушував його є, але його я ненавидів ще більше за те, що він відмовлявся".

Тим часом ув’язнені були ображені й шоковані несправедливим і жорстоким поводженням. Зімбардо і його колеги не очікували такого швидкого перетворення:

"Що було найдивовижніше в результатах цього штучного тюремного досвіду, так це легкість, з якою можна було спровокувати садистську поведінку в зовсім нормальних молодих людей, і заразливе поширення емоційної патології серед тих, кого відібрали саме внаслідок емоційної стабільності".

Цей експеримент, що тривав менш тижня, демонструє страхаючу картину того, наскільки людина залежить від нав'язаної їй ролі, від відношення навколишніх, від типу одягу і т.д.  Можна тільки уявити, що могло б трапитися, якби в ході експерименту були застосовані потужні методи контролю свідомості, та ще й протягом більш тривалого періоду часу, як це робиться в ході залучення в культ. Експеримент Зімбардо також указує на дилему, ясно сформульовану в 1957 році Венсом Паккардом в "Схованих звіщуючих": "Де потрібно зупинитися в процесі маніпулювання людьми? Хто повинен визначити пункт, у якому спроби маніпулювання стають соціально небажаними?"

З тих пір Зімбардо став одним з лідерів у вивченні контролю свідомості. Я був запрошений доповідачем у Стенфордський університет на його курс, який називається "Психологія контролю свідомості". Він охоплює широку область соціального впливу й пропонує вичерпне висвітлення принципів, парадигм, теорій, методів дослідження, експериментів і практики контролю свідомості. Цілі курсу Зімбардо ті ж, що визначили написання цієї глави. Він пише: "Ми постараємося зрозуміти, як культи вербують членів, індоктринують їх і пристосовують їхнє життя для шляхетних релігійних або низинних світських справ. Ми довідаємося, що ніяких вивертів або спеціальних трюків не існує, замість них — систематичне застосування багатьох методів, використання й прояв яких ми бачили в інших сферах соціального впливу, тільки більш інтенсивне й протягом більш тривалих періодів".

Зімбардо навчив мене найважливішому й універсальному правилу соціальної психології — фундаментальній помилці атрибуції: люди послідовно приписують поведінку інших людей швидше рисам їхнього характеру (диспозиціям), чим тиску навколишнього середовища. У Сполучених Штатах, де високо цінується індивідуальність, люди звичайно впевнені, що вони діють, виходячи з "своєї ідеї", а не тому, що на них вплинули зовнішні сили. Соціальна психологія продемонструвала, що всі ми перебуваємо під глибоким впливом навколишнього середовища. Це в природі людини — пристосовуватися до того, що сприймається як «правильна» поведінка.


ЩО ТАКЕ КОНТРОЛЬ СВІДОМОСТІ?

Спочатку багато з людей уявляють собі контроль свідомості як неясний містичний процес, який не можна охарактеризувати в конкретних термінах. У дійсності термін "контроль свідомості" пов'язаний з певним набором методів і методик, що впливають на те, як людина думає, почуває й діє (наприклад, гіпноз або блокування мислення[16] ).



16 В оригіналі — thought stopping. неологізм, що напрошується, — « мисле-стопоріння» або «мислегальмування». (Прим. перекл.)

Подібно безлічі видів знання, у своїй основі він не є ні добром, ні злом. Якщо застосування методів контролю свідомості не позбавляє людину свободи вибору й надає їй самостійно розпоряджатися своїм життям, то результати можуть бути самими доброчинними. Наприклад, доброзичливий контроль свідомості можна застосовувати, щоб допомогти людям кинути курити, не зачіпаючи які-небудь інші види поведінки. Контроль свідомості стає руйнівним, коли з його допомогою підривається здатність людини думати й діяти незалежно.

Застосування контролю свідомості в особливо деструктивних культах спрямоване, щонайменше, на руйнування справжньої особистості індивідуума — його поведінки, думок, емоцій — і її вторинне конструювання по образу й подобі культового лідера. Це робиться шляхом твердого контролю й керування фізичним, інтелектуальним, емоційним і духовним життям адепта, чиї унікальні властивості при цьому пригнічуються. Культовий контроль свідомості — соціально організований процес, що заохочує залежність і підпорядкування. Він розправляється з індивідуальністю новачка, занурюючи його в середовище, де не залишається місця для вільного вибору. Інтерес викликає тільки догма, прийнята групою. Усе, що не вписується в змінену картину реальності, виявляється непотрібним.

КОНТРОЛЬ СВІДОМОСТІ, АБО ПРОМИВАННЯ МІЗКІВ?

Термін "промивання мізків", запропонований в 1951 році журналістом Едвардом Хантером, часто використовується як синонім контролю свідомості. Хантер переклав це слово з китайського his nao, (буквально "промивати мозок"), щоб описати процес, у результаті якого американці, узяті в полон під час корейської війни, змогли раптово зрадити присязі й зізнатися у вигаданих військових злочинах. Як могло трапитися, що через кілька тижнів після захоплення в полон вимуштруваний військовий персонал зізнається в злочинах, яких не було, погоджується з позбавленням волі й повністю змінює свої переконання? В 1950-х роках армійським психологам і психіатрам Маргарет Сінгер, Роберту Ліфтону, Луїсу Весту й Едгару Шайну доручили досліджувати феномен трансформації мислення й розробити на майбутнє стратегію захисту від нього.

Як і Ліфтон, Едгар Шайн звернувся до програм промивання мізків, застосованим у Китаї. Його книга "Примусове переконання", яку він створив на основі бесід з колишніми американськими військовополоненими, відбиває думки Ліфтона про те, що фізичний примус був, імовірно, важливим елементом "промивання мізків".[17]

17 Але пізніше Ліфтон переконався, що реформування мислення фактично могло здійснюватися й без фізичного примусу або насильства

Буваючи старшим психологом в армійському госпіталі Уолтера Ріда в 1950-і роки, Маргарет Сінгер вивчала реформування мислення на прикладі колишніх військовополонених корейської війни. Продовжуючи займатися вишукуваннями в сфері культового контролю свідомості, Сінгер підсумує п'ятдесятилітній досвід роботи з процесами реформування мислення в книзі "Культи серед нас". Вона виводить шість умов реформування мислення.



Шість умов реформування мислення по М. Сінгер

1. Установлення контролю над часом, у якому існує людина, особливо в періоди міркувань, і над фізичним навколишнім середовищем.

2. Створення в новачка відчуття безсилля, страху й залежності при одночасному забезпеченні зразками, що демонструють нові поведінкові стандарти, проходження яким бажане для лідера.

3. Маніпулювання заохоченнями, покараннями й переживаннями новачка ( у тому числі й з використанням змінених станів свідомості) з метою придушити колишню соціальну поведінку й соціальну установку новачка.

4. Маніпулювання заохоченнями, покараннями й переживаннями з метою досягнення необхідної лідерам поведінки й установок.

5. Створення твердо контрольованої системи з замкненою на собі логічною системою, усередині якої інакомислячих змушують почувати себе так, начебто їх сумніви свідчать про їхню споконвічну неповноцінність.

6. Новачків тримають у невіданні щодо контролю їхньої свідомості й зміни останньої. Лідери не в змозі реформувати мислення людини в умовах повної реалізації її розумових здатностей і її інформованої згоди.

З мого погляду, ключові відмінності між "промиванням мізків" і контролем свідомості (або реформуванням мислення) полягають у наступному: термін "промивання мізків", як правило, зв'язується в людських розумах з відкритим примусом, з образом ув'язненого в руках всесильних тюремників. Процес "промивання мізків" припускає споконвічне відношення суб'єкта до "агентів впливу" як до "ворогів".

В умовах контролю свідомості "агенти впливи" розглядаються як друзі або наставники. Вони домагаються ослаблення особистісного захисту, роблячи людей більш уразливими для маніпулювання. Ключ до успіху контролю свідомості полягає в його майстерності, у тому способі, за допомогою якого в об'єкта впливу підтримується ілюзія контролю над ситуацією. Людина вважає, що "робить власний вибір", тоді як фактично зазнає потужного соціального впливу, що має ціль розірвати зв'язок між його власною критичною свідомістю й здатністю до прийняття рішень. Інакше кажучи, вона вірить, що вирішила добровільно відмовитися від свобідної волі на користь Бога, лідера або ідеології. Коли людина намагається з боку оцінити масштаби соціального впливу, якому вона піддалася, ступінь маніпулювання стає досить очевидним.

ТЕОРІЯ КОГНІТИВНОГО ДИСОНАНСУ Й РОЗВИТОК BITE-МОДЕЛІ

В 1950 році психолог Леон Фестінгер вивів основний принцип теорії когнітивного дисонансу: "Якщо ви змінюєте поведінку людини, її думки й почуття зміняться, зводячи дисонанс до мінімуму". Як описував Фестінгер, «дисонанс» — це психологічна напруженість, що виникає, коли поведінка людини суперечити її переконанням й віруванням. Те саме що голод, ця напруженість змушує людину відчувати дискомфорт і вживати заходів до його усунення. Люди віддають перевагу, щоб їхні поведінка, думки й емоції взаємно узгоджувалися, і допускають тільки незначну невідповідність між цими трьома компонентами своєї особистості. Психологічне дослідження показало, що, якщо один з трьох компонентів зміниться, інші також зміняться з метою зменшення когнітивного дисонансу. Ця тенденція може проявлятися декількома різними способами. Наприклад:

— Коли люди поводяться, на їхню думку, нерозумно або аморально, вони змінюють свої аттитюди, щоб переконати себе в тому, що їхня поведінка розумна й виправдана.

— Люди, що дотримуються протилежних поглядів, схильні інтерпретувати ті самі новини або фактичний матеріал спірного характеру зовсім по-різному: кожний бачить і пам'ятає те, що відповідає його поглядам, прикрашаючи або виганяючи з пам'яті те, що могло б породити дисонанс.

— Коли люди, що вважають себе досить гуманними, незаслужено заподіюють кому-небудь біль, вони знижують виникаючий при цьому дисонанс, відносячи свою жертву до маргіналів або «принижуючи» її.

— У людей існує схильність знижувати когнітивний дисонанс шляхом раціоналізації.

В 1956 році Фестінгер написав книгу "Коли пророцтво не збувається" про культ "літаючих тарілок", що діяв у той час у штаті Вісконсин. Лідер групи, місіс Кіч, нібито отримувала повідомлення, послані вищим «Хоронителем» з планети «Кларіон». Вона повідомила пресу, що 21 грудня того ж року трапиться величезна повінь і всі, крім деяких вибраних, загинуть. Її послідовники продали будинки, віддали гроші й чекали прибуття космічних кораблів.

Коли ранок настав, без «тарілочок» і без повені, можна було очікувати, що послідовники розчаруються. Але коли місіс Кіч оголосила, що інопланетяни були свідками їх правовірного пильнування й вирішили пожаліти Землю, більшість членів стали випробовувати до неї ще більшу відданість, незважаючи на публічне приниження. Згідно Фестінгера, причина цієї виродженої відданості зводилася до того, що почуття й думки членів культу змінилися, щоб зменшити дисонанс, створений їхньою поведінкою.

Теорія когнітивного дисонансу дала мені більш формальний, структурований спосіб мислення про контроль свідомості. Звичайно, вона являє собою грубе спрощення вкрай складного явища. Впевнений, що в майбутньому виникнуть більш досконалі теорії, що пояснюють це явище.

РОЗВИТОК BITE-МОДЕЛІ

У теорії Фестінгера є три компоненти: контроль поведінки, контроль думок і контроль емоцій. Кожний компонент випробовує вплив двох інших. Маніпулюючи всіма трьома елементами, культи починають контролювати особистість людини. Завдяки своєму досвіду роботи з колишніми членами культів я виділив четвертий, не менш важливий компонент — контроль інформації, який суттєво обмежує здатність людини до незалежного мислення. Ці чотири фактори, які можна для простоти позначити як BITE[18]



18 В англійській мові може означати: «укус», «клювання», «травлення», (гравірування на металі), «шулер» і «жало» (у певному контексті). (прим. Перекл.)

(Behavior — поведінка, Information — інформація, Thoughts — думки, мислення й Emotions — емоції), (Моя дяка преподобному Бадді Мартіну за пропозицію акроніма BITE.) будуть служити основою вашого розуміння контролю свідомості.



BITE — модель




I. Контроль поведінки.

1. Регулювання фізичної реальності індивідуума:

а) Де, як, з ким живе й спілкується член групи.

б) Який одяг, яку зачіску носить людина, які вибирає кольори.

в) Яку їжу людина їсть, що п'є, чому саме віддає перевагу й що відкидає у своєму харчуванні.

г) Скільки часу дається людині на сон.

д) Фінансова залежність.

е) Мінімум або повна відсутність часу на дозвілля, розваги, відпустки й канікули.


2. Основний час обов'язковий присвячується індоктринації й груповим ритуалам.

3. Для прийняття важливих розв'язків потрібно запитувати дозволу.

4. Необхідно повідомляти старших про думки, почуття й дії.

5. Заохочення й покарання (техніки зміни поведінки — позитивні й негативні підкріплення).

6. Індивідуалізм не схвалюється, переважає "групове мислення".

7. Тверді правила й приписи.



II. Інформаційний контроль.

1. Використання обману:

а) Навмисне утаювання інформації.

б) Викривлення інформації в «потрібному» напрямку.

в) Чиста неправда.
2. Доступ до некультових джерел інформації зведений до мінімуму або заборонений:

а) Книги, статті, газети, журнали, телебачення, радіо.

б) Критична інформація.

в) Колишні учасники.

г) Підтримується така завантаженість адептів, щоб у них не залишалося часу на обмірковування й перевірку чого б то не було.

3. Поділ інформації на частини й створення бар'єрів між ними; опозиція аутсайдерів і присвячених:[19]



19 Мова йде як про «таємницею» доктрини для всіх учасників групи в противагу стороннім, так і про більш «глибокі» рівні присвяти усередині групи. (Прим. перекл.)

а) Немає вільного доступу до інформації.

б) Інформація варіюється на різних рівнях і в різних підгрупах усередині піраміди.
4. Заохочується стеження за іншими членами групи:

а) Складання пар «друзів» по спеціальній системі з метою спостереження й контролю.

б) Виказування лідерові про «неправильні» думки, почуття й дії.

в) Поведінка особистості контролюється всією групою.

г) Лідер вирішує, кому, що й коли " потрібно знати".
5. Широке використання інформації й пропаганди, створеної в рамках культу:

а) Інформаційні бюлетені, журнали, газети й щоденники, аудіо — і відеозаписи, інші засоби інформації.

б) Перекручені цитати, вихоплені з контексту формулювання з некультових джерел.
6. Неетичне використання сповіді:

а) Інформація про «гріхи» використовується, щоб стерти границі особистості.

б) Минулі «гріхи» служать засобом маніпуляції й контролю; немає прощення або відпущення гріхів.
7. Необхідність у покорі й залежності.

III. Контроль мислення

1. Необхідно засвоїти доктрину групи як Істину:

а) Прийняття групової схеми реальності як безпосередньої Реальності (Схема = Реальність).

б) Чорно-біле мислення.

в) Добро проти Зла.

г) Ми проти Них (внутрішнє проти зовнішнього).

2. Використання «перекрученого» мовлення (наприклад, "мислегальмуючих кліше"). Слова — це інструменти, якими ми користуємося для вираження своїх думок. «Спеціальні» ж слова швидше обмежують, чим розширюють розуміння й можуть навіть зовсім блокувати мислення. Їхня функція — урізати складні переживання до тривіальної " пташиної мови".[20]

20 В оригіналі — іронічне поняття buzz words, тобто  вчені або спеціальні слівця; слова, здатні зробити враження на непосвяченого; також слова, чий «справжній» зміст зрозумілий тільки «присвяченим». (Прим. перекл.)

3. Заохочуються тільки «гарні» і «правильні» думки.

4. Застосування гіпнотичних технік психічні стани, що викликають змінені психічні стани.

5. Маніпулювання спогадами й культивація неправильних спогадів.

6. Застосування «мислегальмуючих» технік, які перешкоджають "перевірці реальності", блокуючи «негативні» думки й допускаючи тільки "позитивні":

а) Заперечення, раціоналізація, виправдання, прийняття бажаного за дійсне.

б) Монотонне говоріння (скандування).

в) Медитація.

г) Моління.

д) Говоріння "на мовах" (глоссолалія).

е) Спів або гудіння.

7. Відмова від розумного аналітичного мислення й конструктивної критики. Ніяких критичних питань про лідера групи, її доктрину й політику, які визнаються єдино правильними.

8. Ніякі альтернативні системи вірувань не визнаються законними, гарними або корисними.

IV. Емоційний контроль.

1. Маніпулювання емоційним спектром особистості і його звуження.

2. Прагнення змусити людину почувати себе так, що якщо й існують якісь проблеми, то в цьому завжди винний він сам, а не лідер або група.

3. Надмірна експлуатація почуття провини:

а) Особистісна провина:

— хто ти (не живеш у відповідності зі своїм потенціалом);

— твоя родина;

— твоє минуле;

— твої прихильності;

— твої думки, почуття, учинки.

б) Соціальна провина.

в) Історична провина.

4. Надмірна експлуатація почуття страху:

а) Острах мислити незалежно.

б) Острах «зовнішнього» світу.

в) Острах ворогів.

г) Острах втратити свій "порятунок".

д) Острах покинути групу або виявитися в положенні, коли група тебе уникає.

е) Острах несхвалення.
5. Провокування частої зміни емоційних піків і спадів.

6. Ритуальне й часто публічне визнання "гріхів".

7. Індоктринація фобій: вплив ірраціональних страхів, пов'язаних з відходом з групи або з сумнівами в авторитеті лідера. Людина, чия свідомість контролюється, не може уявити майбутню реалізацію своїх потенційних можливостей поза групою:

а) Немає щастя або задоволеності поза групою.

б) Відхід із групи спричинить страшні наслідки: пекельні муки, одержимість демоном, невиліковні хвороби, нещасні випадки, самогубство, божевілля, приреченість на нескінченне перевоплотіння (10 000 реінкарнацій) і т.д.

в) Старанне відхилення від спілкування з тими, хто насмілився піти; страх перед тим, що тебе відкинуть друзі, члени групи й родина.

г) Ніколи не може бути виправданих причин для виходу з культу. З погляду групи, той, хто пішов, виявився «слабкий», «недисциплінований», «бездуховний», «суєтний», "йому промили мізки родина або консультант" або "спокусили гроші, секс, рок-н-рол".

Важливо зрозуміти, що деструктивний контроль свідомості виникає тоді, коли сукупний вплив усіх чотирьох компонентів викликає залежність від лідера й групи, схиляє до покори їм. Наявність кожного пункту необов'язкова. Члени культу, чия свідомість перебуває під чужим контролем, можуть жити у власних квартирах, мати роботу "з дев'яти до п'яти", бути одруженим, мати дітей і при цьому бути нездатними думати й діяти незалежно.



КОНТРОЛЬ ПОВЕДІНКИ

Контроль поведінки — це поступово наростаюче регулювання фізичної реальності людини, яка включає як найближчий контекст його існування (де він живе, з ким спілкується, що їсть, коли спить), так і поведінку (виконання різних завдань, відправлення ритуалів і т.д.). Контроль поведінки проявляється в самих різних формах, включаючи маніпулювання сном, зміна дієти, вторгнення в особисте життя, відрив від друзів і інших новачків, ізоляція на семінарах або інших заняттях по індоктринації.

Культи часто нав'язують своїм членам твердий режим життя, що дозволяє управляти їхньою поведінкою. Коли учасники не зайняті індоктринацією і культовими ритуалами, перед ними звичайно ставляться конкретні цілі, що обмежують їхній вільний час — що бажане, аби тільки вони були постійно зайняті. У деструктивному культі завжди знайдеться робота, яку необхідно робити.

Деякі екстремістські культи типу Врат Небес ледве чи не забороняють самітність, нерідко змушуючи бути всіх разом під час їжі, за роботою, на зборах і в період сну, тобто  двадцять дві години на добу. Колишній член Врат Небес розповідав мені, що Епплуайт вирішував, " як нам жити, що носити, як стригти волосся, що їсти, як спати. Усі наші засоби були об'єднані в "загальний казан" групи, увесь свій час ми проводили з групою". (1.Інтерв'ю з Діком Джосліном (Dick Joslyn) 26 травня 1997 року. З дозволу містера Джосліна.) Біблійний[21]



21 В оригіналі — Bible-based, тобто  заснований на тому або іншому тлумаченні Біблії. (Прим. перекл.)

культ Дванадцять Колін застосовує ту ж саму тактику, тільки від імені Бога 3. (3. Pardon Robert Barba Judith. Messianic Communities: Journey from Orthodoxy to Heresy. Lakeville, MA: New England Institute of Religious Research, 1995.) Щоб відбити бажання до проявів індивідуалізму, у деяких культах культивується система «приятелювання», коли старший «послушник» безупинно опікує новачка, відслідковує його повсякденну поведінку.

Усі члени культу зв'язані груповими ритуалами, які можуть включати особливу манеру мови, пози або вираження обличчя. Оскільки в муністів корейці вважалися головною расою, ми випробовували особливі почуття, коли співали корейські народні пісні, їли кім чи (корейську мариновану капусту), кланялися або знімали взуття перед входом у груповий центр.

Оформлена у вигляді піраміди структура культів дозволяє лідерам нав'язувати тверду систему заохочень і покарань за всі види поведінки. Покора й гарне виконання винагороджуються публічною похвалою, подарунками або підвищенням на посаді, у той час як непокора й погане виконання караються доганою, зниженням на посаді або дорученням чорної роботи начебто миття туалетів.

Контроль поведінки легше всього зрозуміти, виходячи з відмінностей між легітимною церквою й біблійним культом. Приміром, якщо ваша мати хвора або травмована, ви йдете до священика й говорите: "Моя мати хвора. Я збираюся відвідати її в лікарні. Будь ласка, помоліться за неї". Якщо ж ви звертаєтеся до лідера біблійного культу, то вам потрібно смиренно довідатися: "Чи не буде мені дозволено відвідати матір?" В особливо деструктивних культах подібні прохання найчастіше зустрічають відмову, мотивовану тим, що робота в групі важливіше. Скажімо, щоразу, коли лідери муністів не хотіли, щоб учасники руху емоційно утягувалися в сімейні справи, їм радили: "Нехай мертві ховають мерців". Звичайно, будь-які сторонні розглядалися як «духовно» мертві.

Інші групи велять своїм членам: "ви не можете вибирати дружину або чоловіка; це слід підготувати", "ви повинні отримати дозвіл від старших" і т.д.  Якщо ви закохуєтеся в когось, це повинен бути член вашої групи; якщо ж це буде хтось за межами групи, то вас виженуть і відлучать від громади. Члени культів повинні просити дозволу для вступу в коледж, у тому числі й для вивчення якогось конкретного предмета. У Свідків Ієгови адептам не велять святкувати дні народження або свята начебто Великодня або Різдва, тому що, зробивши це, вони зроблять гріхопадіння. Я знаю жінку, яку відлучили від Свідків Ієгови за те, що вона послала листівку на день народження неєговістові. Багатьом членам культів не дозволяють вступати на поріг церкви, тому що це вважається злом і гріхом. Коли культ забороняє своїм адептам спілкуватися з колишніми членами, навіть з кращими друзями або родичами, це можна кваліфікувати як контроль не тільки поведінки, але й інформації.


ІНФОРМАЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ

Людська свідомість не може нормально функціонувати без інформації. Управляючи потоком інформації й здатністю її обробляти, культи не дозволяють людям здраво судити про власне життя або дії групи.

Інформаційний контроль починається в момент вербування, коли культи приховують або спотворюють інформацію, щоб залучити людей. Не люди приєднуються до культів — культи вербують людей. Вони виявляються залучені в культ, коли:

— до них звертається друг або родич, що вже є членом даної групи;

— до них звертається приязно настроєний незнайомець (часто протилежної статі);

— їх запрошують на організовуваний культом захід типу лекції, симпозіуму або демонстрації фільму;

— їх спокушають купити культову книгу, рекламовану як "бестселер";

— їх запрошують на зовні невинні заняття по "вивченню Біблії";

— вони зацікавлюються особистим або тематичним оголошенням, рекламним листком або плакатом;

— їх вербують при устроюванні на роботу у випадку, коли підприємство перебуває у власності культу.

Як правило, людина не підозрює, що її вербують. Він допускає, що в друга або родича тільки що було неймовірне осяяння або переживання, яким той прагне поділитися. Якщо вербувальник — незнайомець, людина найчастіше вважає, що обзаводиться новим другом. Але в дійсності дружба не народжується раптово; їй необхідний час для розвитку, у ході якого людина ділиться інформацією поступово, обдумано. Культові вербувальники майстерно вивідують у людей інформацію, майже нічого не повідомляючи про себе й про свою групу. Вони не говорять відкрито, хто вони, у що вірять і чого прагнуть від людей.

Дроблячи інформацію, культи не дозволяють своїм членам побачити загальну картину. Людям видають тільки ту інформацію, до якої їх уважають «готовими», або ж такий її обсяг, який необхідний для виконання того або іншого завдання. Ідеологія культу допускає багато рівнів «істини», включаючи доктрини для «сторонніх» і для «присвячених». Більш помірний матеріал для зовнішнього користування, що містить зм'якшені версії вірувань групи, видається широкій публіці й перетвореним. Новачкам, що задають питання, часто говорять, що вони ще недостатньо дозріли, щоб знати всю правду. Доктрини " для своїх" призначають тим, хто вже повністю індоктринований. Таким чином, роз'яснення культової доктрини виявляється відстроченим до того моменту, коли здатність новачка до об'єктивного сприйняття практично зникає.

Звичайна форма інформаційного контролю містить у собі блокування будь-яких критичних або негативних точок зору. Деякі культи просто забороняють своїм членам доступ до будь-якого некультового матеріалу — такого, як газети, журнали, телебачення, радіо й Інтернет, у той час як інші володіють більш витонченими способами контролю інформації. Наприклад, щоб обмежити доступ в Інтернеті, сайєнтологія надає своїм членам програмне забезпечення, що автоматично блокує доступ до сайтів колишніх членів цієї групи й критиків.

Контроль інформації також включає нагляд за взаємодією членів даної групи з іншими людьми. Від прихильників чекають, що вони будуть шпигувати один за одним і повідомляти про недоречні дії або судження щодо особистості лідера, характеру доктрини або структури організації. Ця інформація, як і та, що розголошується учасником під час сповіді, часто використовується проти нього самого у якості засобу маніпуляції. Деякі культи навіть прослуховують телефон і перехоплюють листи, щоб здобути інформацію, яку можна було б використовувати для контролю над своїми колишніми й нинішніми членами.

Погляд на відношення групи до інформації — це найшвидший спосіб оцінити, чи використовує вона деструктивний контроль свідомості. Законна, правильна організація надає людям волю думати самим, читати все, що їм заманеться, говорити з ким завгодно для знаходження власних відповідей на поставлені питання, тоді як група, що застосовує деструктивний контроль свідомості, воліє думати за людей.

КОНТРОЛЬ МИСЛЕННЯ

У культі, що здійснює контроль свідомості, доктрина групи розглядається як абсолютна Істина, як єдине вирішення людських проблем. Доктрину культу можна, як правило, виразити найпростішою формулою: "Ми — шлях! Ми — істина! Ви, ті, хто не з нами, загинули. Ми знаємо, а ви — ні". Вона проповідує чорно-біле мислення й ділить світ на спрощені дихотомії — добро й зло, «ми» і «вони». Віруючим доводиться туго, якщо вони сприймають доктрину як набір керівних принципів, відкритий для тлумачень і альтернатив, тому що доктрина — це і є реальність, у якій вони живуть.

Багато культів мають власну "підтасовану мову", що складається з закодованих символів і словесних кліше на зразок стереотипної " пташиної мови", яка використовується, щоб блокувати розумові процеси. Наприклад, у муністів щоразу, коли щось ішло не так, це називалося «компенсацією», що означало, начебто тобі необхідно пройти якесь духовне випробування, щоб виправити минуле зло. Дощ, що йшов на стадіоні Янкі під час лекції Муна, оголошувався «компенсацією» за те, що Америка недостатньо любила Месію. Слова — інструменти, якими ми користуємося для мислення. Якщо ви зумієте контролювати слова, якими люди оперують, ви зможете управляти їхніми думками.

У більшості деструктивних культів значна частина технік, якими учать адептів, викладаються не прямо або свідомо, а через моделювання поведінки. Вони вчаться, спостерігаючи за старшими, слухаючи лідера й моделюючи себе відповідно до їхньої поведінки. В остаточному підсумку вони швидко підсвідомо навчаються деяким видам поведінки лідерів, таким, як особливості мови й жестикуляції. Коли мені викладали методику читання лекцій у групі Муна, я відвідував незліченні лекції, спостерігав, слухав і молив Бога, щоб Його дух спустився до мене і я зміг би вподібнитися старшому братові, який вів заняття. Через чотири роки після відходу від муністів я більше довідався про гіпноз і зрозумів, що мене готували застосовувати гіпнотичні процеси, коли я навіть поняття не мав про те, що таке гіпноз. Наприклад, мене вчили, що очі — це вікна душі, тому, коли говориш з людьми, потрібно дивитися на точку, розташовану в трьох дюймах за їхніми очами. Пізніше я з'ясував, що ця техніка фактично копіювала гіпнотичну індукцію, так звану фіксацію очей, яку застосовують, щоб викликати в кого-небудь змінений стан свідомості, або транс. Подібна експлуатація гіпнотичних методик може приводити в замішання й дезорієнтувати людину, перетворюючи її в слухняного раба.

Хоча в мене є відомості про декілька культових лідерів, що спеціально вивчають нейролінгвістичне програмування (НЛП), я підозрюю, що більшість культових груп користуються звичайними гіпнотичними методиками, щоб викликати стан трансу.[22]

22 Нейролінгвістичне програмування (НЛП) було створено за зразком терапевтичних методик психіатра Мільтона Еріксона. Засновники НЛП, Джон Гріндер і Річард Бендлер, описують використання трансу в декількох книгах. Див.: Handler R. Grinder J. Trance-Formations: Neuro-Linguistic Programming and the Structure of Hypnosis. CA: Real People Press, 1981

Вони схильні застосовувати так звані «натуралістичні» гіпнотичні методики. Медитування з метою придушення мислення, монотонне повторення якої-небудь фрази годинами або декламація формул самопереконання — усе це є потужними способами сприяння духовному росту, але в умовах контролю свідомості стає й потужним засобом індоктринації.


Коли людина входить у транс, то свідомість, аналітичні здатності відключаються. Діє підсвідомість. Транс — це не сон, ця сфокусована увага. Якщо ви здатні фокусувати увагу, ви можете входити в змінений стан свідомості. Це — дарунок, що дозволяє обгороджувати себе від шуму й усього, що відволікає увагу, але разом з тим він сприяє впливу з боку вербувальника культу. Якщо хтось прагне вселити вам що-небудь, керуючись прихованими намірами, у стані трансу ви виявляєтеся куди більш сприйнятливі. Коли ви перебуваєте в досить специфічному стані розслабленості, ідея легко пускає коріння у вашій підсвідомості. Деякі культи використовують гіпноз навіть для того, щоб маніпулювати спогадами або впроваджувати неправильні спогади.

Адептів культу вчать, що лідер завжди правий, і не дозволяють у цьому сумніватися. Гарні тільки ті думки, що виражають згоду з лідером. Будь-які інші слід відганяти від себе монотонним співом, молитвою або глоссолалією. У будь-яких негативних почуттях завжди винувата сама людина. Будь-яке розчарування, що відвідало члена групи, означає, що він щось робить неправильно: йому говорять, що він недостатньо вірує, неправильно медитує і т.д.  Для висловлень типу: " Можливо, лідер неправий" або " Можливо, доктрина невірно цитує Біблію" зовсім не залишається місця. Таким чином, пригнічується здатність члена групи до перевірки реальності. Якщо ви думаєте винятково в позитивному ключі, то тим самим віддаєте забуттю свої погані думки й почуття. Медитація або молитва можуть автоматично відключати критичне мислення, заради чого ці звичайно корисні дії програмуються — у рамках техніки "блокування мислення" — як застосовувані механічно щоразу, коли в члена групи виникає сумнів або він випробовує тривогу або непевність.

Зупинка мислення — це методика зміни поведінки, яку можна використовувати, не порушуючи етичних норм. У цей час вона успішно застосовується в якості однієї з технік у програмах корекції поведінки. Люди, що перебувають у стані хронічної депресії, постійно повторюють собі: "Я дурний", "Я нікому не потрібний", "Життя огидне". Ці думки, постійно прокручуючись у їхніх головах, не дають їм вийти з депресії. Терапевтичний метод зупинки мислення сприяє зміні негативних думок позитивними: "Я росту", "Мені кращає". У цьому випадку немає ніякої таємниці програми. Зміна поведінки контролюється пацієнтом, а не терапістом.

Муністи говорили мені, що зупинка мислення допоможе рости духовно й дозволить залишатися зосередженим і сфокусованим на Богові. Я не знав, що це була техніка контролю свідомості. Мені вселили віру в те, що негативні думки допоможуть "злим духам" опанувати мною. Коли хтось сторонній запитував мене: "Чому Мун має завод з виробництва гвинтівок М-16?", — я не замислюючись починав монотонно повторювати про себе: "Слава небесам, мир на землі". Часто в багатьох біблійних культах джерелом сумнівів члена культу є «сатана», «диявол». Декламування Священного Писання може використовуватися для зупинки критичного мислення разом з уже згаданими прийомами " пташиної мови" і глоссолалією.

З погляду культу, що застосовує контроль свідомості, легітимної причини для виходу з групи не існує. Люди, які все-таки йдуть, слабкі, егоїстичні або не можуть управляти своїми сексуальними потребами, не можуть перебороти наркотичну, алкогольну залежність і т.д.  Згідно з жорстко встановленою думкою групи, люди, які йдуть, нездатні до духовної жертви або пересилення себе.

ЕМОЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ

Ніхто не приєднується до групи з готовністю бути обманутим або піддатися маніпулюванню. Більшість людей, що пройшли через культову групу, скажуть вам, що під час процесу індоктринації внутрішній голос підказував їм: "Будь обережний! Забирайся звідси!" Щоб добитися емоційного контролю, культ повинен заглушити цей голос.

Емоції повідомляють нам те, що необхідно знати. Емоційний контроль послаблює ця самосвідомість, спотворюючи й звужуючи діапазон почуттів. Культи домагаються контролю над емоціями своїх членів, підтримуючи емоційний дисбаланс. З одного боку, більшість культів змушують людей відчувати щось особливе, обсипаючи їх похвалами, — практика, що отримала назву "бомбардування любов'ю", — з метою заохотити вірність і відданість. З іншого боку, культи витрачають масу часу й енергії, маніпулюючи почуттями провини й страхів у своїх адептів і ставлячи їх у залежність від групи. Гнів, туга за будинком і ревнощі називаються «егоїстичними» почуттями. Від членів групи чекають, що вони завжди будуть думати про групу, у жодному разі не заглиблюючись в особисті переживання.

Страх! Надлишок страху! Заманювання в групу починається з проповіді любові й ідеалізму, але як тільки людину посвячують в усі тонкощі доктрини, її охоплює страх — страх, що планета ось-ось вибухне, жах перед ядерним Холокостом, острах втратити духовний зв'язок з групою, страх, що нею опанує диявол. Культи прищеплюють почуття страху, щоб приручити людину настільки, що вона перетворюється в параноїка або страждає фобіями.

Фобія — це ірраціональний страх перед чим-небудь. Інтенсивна фобічна реакція може викликати фізичні реакції у вигляді прискореного серцебиття, сухості в роті, потовиділення й напруги м'язів. Тут я тільки торкнуся цього предмета, який буде з подробицями розглянуто в главі 10, що розповідає про систематичну практику впливу фобій, прийняту в культах, і про способи звільнення від фобій, які заважають адептові повірити, що він коли-небудь зможе мати успіх й бути щасливий за межами групи.

Фобії паралізують людей і не дають їм робити те, що вони прагнуть по-справжньому. Наприклад, муністи повідомляють своїм адептам, що десять поколінь їхніх предків загрузнули в духовному світі й від них залежить порятунок цих предків. Якщо вони не виконають накази лідера, то всі родичі в духовному світі будуть вічно звинувачувати їх у нестачі віри й у зрадництві Месії. У Свідків Ієгови людина може мати серйозну фобію, пов'язану з простим відвідуванням Будинку церкви. Я чув про інцидент з юним Свідком Ієгови, який відмовлявся брати участь в аварійній евакуації з середньої школи в будинок церкви. Плачучого й кричущого десятилітнього хлопчика довелося витягати туди силою: він був впевнений, що церква заповнена «дияволами». ( Про цього хлопчика мені розповів преподобний Боб Пардон.)

Я зустрічався з людьми, чиї раніше існуючі фобії використовувалися проти них у культі. Одну жінку в дитинстві замикали в прикомірку з пацюком. Коли вона вступила в культову групу, їй сказали, що якщо вона коли-небудь зрадить лідера, то виявиться навічно замурованою в кімнаті з 10 000 пацюків. Одного разу я зустрів колишнього кришнаїта, якому сказали, що якщо він коли-небудь покине групу, то пройде через 10000 реінкарнацій як який-небудь тарган або блоха. Я, наприклад, виховувався в єврейській родині, а муністи вселяли мені, що 6 мільйонів євреїв загинули при холокості на сплату за «гріховну» відмову прийняти Ісуса як свого рятівника. Ці моторошні смерті нібито послужили основою для того, щоб Мун прийшов знову як Новий Месія — і якщо я не піду за Муном, усі ці люди розгніваються й будуть звинувачувати мене вічно.

Кожний з цих видів контролю — поведінки, інформації, мислення й емоцій — має власний потенціал, здатний значно змінити особистість людини. Коли застосовуються всі форми контролю, результат виявляється більш ніж екстремальним. Bite-модель є посібником з розпізнання, розуміння й пояснення аспектів контролю свідомості. Більшість деструктивних груп використовують не всі згадані мною напрямки контролю свідомості. Група, що змінює імена, що наполягає на особливій формі одягу, на ізольованому житті, що виключає контакти зі сторонніми, буде, як видно, небезпечнішою тієї, яка цього не робить. Але найважливіше — це всеосяжний вплив на конкретну людину, на її свобідну волю й здатність думати незалежно.


Майте на увазі: Bite-Модель існує в континуумі, і залежно від групи її характерні риси можуть варіюватися від помірних до дуже інтенсивних. Ступінь контролю свідомості також може дуже серйозно змінюватися в межах певної групи. Той, хто перебуває в самій широкій частині піраміди (особливо — маргінальні члени групи), звичайно випробовують набагато менш сильний контроль, чим ті, хто утворюють ядро організації. У справжній книзі мова йде по більшій частині про ядро, ніж про периферію. Наприклад, Трансцендентальна Медитація (ТМ) задовольняє Bite-Моделі, хоча більшість її прихильників перебувають на периферії групи: вони платять гроші, проходять ініціацію, отримують свою «приватну» мантру, практикують 15-хвилинну техніку ТМ двічі в день і не йдуть далі.[23]

23 Членам цього культу забороняється розкривати свою мантру, яка розглядається в якості особистої й строго засекреченої (див. www.trancent.oiig/secrets/checking/steps). Але список мантр, тепер опублікований в Інтернеті за адресою www.minet.org/steps, показує, що мантри призначалися прийнятим відповідно до їхнього віку й рокыв посвяти. Інакше кажучи, унікальна мантра зовсім такою не є.

Ті, хто продовжує займатися на «просунутому» рівні, щодня медитують годинами, вчаться «левітувати», ідуть у Міжнародний Університет Махаріші й починають розглядати свого Майстра як єдину освічену істоту на Землі, що, звичайно, відповідає моделі контролю свідомості.

Хоча практично всі аспекти сучасного життя формуються під тим або іншим впливом, конструктивний, творчий вплив легко відрізнити від деструктивного. У доброзичливій групі вплив позитивний, і центр контролю перебуває в самій людині. Вплив використовується тільки для того, щоб заохочувати незалежне мислення й прийняття рішень, підтримати самосвідомість і самоконтроль. Індивідуальність, творчий потенціал і свобідна воля особистості шануються й підтримуються. Люди розпізнають і розуміють різні способи впливу в цьому середовищі. Вітається знайомство з різноманітними джерелами інформації.

У деструктивному культі центр контролю зміщується до колективного «я» групи або ж до лідера останньої. Новий учасник відмовляється від здатності приймати рішення. Створюється псевдоособистість, яка пригнічує справжнє «я» і піддається зовнішньому контролю. Індивідуальність відсунута на другий план, а свобідна воля зруйнована. Людей тримають у невіданні, а самі процеси впливу підносять як містичні або духовні. Доступ до будь-якої суперечної інформації виключений.



СТВОРЕННЯ КУЛЬТОВОЇ ОСОБИСТОСТІ

Культи послідовно маніпулюють елементами, що формують особистість людини, включаючи найважливіші вірування й переконання, цінності й відносини. Культовий контроль свідомості відокремлює людину від її справжньої особистості й створює нову особистість, що залежить від групи. З погляду психічного здоров'я, культовий контроль свідомості розщеплює елементи психіки, які згодом збираються в іншу, відмінну від споконвічної, конфігурацію. Послідовник культу фактично починає демонструвати ознаки "диссоціативного розладу" у тому вигляді, як воно визначено в діагностичному довіднику Американської психіатричної асоціації DSM-IV (300.15). Його поведінка може також бути подібною на поведінку патологічно залежної особистості.

Одне із широко поширених занепокоєнь родин і друзів полягає саме в радикальній зміні особистості близької людини. Щоб вона була гарним членом культу, її вчать маніпулювати своїм колишнім «я» і пригнічувати його. Переробка часто припускає зміну імені, одягу, зачіски, манери мови й поведінки, а також «родини», «друзів», думок, емоцій, релігійних почуттів.

Залучення в культ очевидним чином послаблює взаєморозуміння між адептом і членами його родини, друзями й близькими. З людиною, що перебуває під впливом культового контролю свідомості, особливо важко говорити на раціональному рівні. Вона діє відповідно до зовсім іншого набору критеріїв, чим той, який має сенс у вашій моделі реальності. Використання деструктивних методів контролю свідомості ставить під питання саму природу реальності. Коли я був під владою муністів, мої близькі рішуче не розуміли, як культові вдалося зруйнувати або «розморозити» мою особистість. Для них було досконало очевидно, що щось перетворювало мене в людину, якої вони не могли впізнати. До моменту знаходження мною культової особистості вони вже не могли спілкуватися зі мною так, як колись.

Найбільш типовий метод формування культової особистості полягає в прикріпленні нового учасника до старшого члена групи. "Духовне дитя" навчається копіювати "духовного батька" усіма способами — аж до наслідування голосової тональності лідера групи. Культова особистість є, по суті, двійником лідера культу. У будь-який момент пильнування — і особливо в стані трансу — мене вчили бути "маленьким Сан Мьюнг Муном". Я прагнув думати, діяти, почувати, говорити, рухатися, як він. Біблійний культ, Міжнародна Церква Христа, заохочує інтенсивне наслідування лідерів у своїй практиці "учнівства один над іншим". Ця техніка моделювання переслідує кілька цілей. Вона утримує "духовного наставника" у найбільш вигідних поведінкових рамках. Вона також збуджує в нового члена групи прагнення самому перетворитися в шанований зразок, щоб потім навчати молодших адептів.

Після відходу від муністів я знайшов книгу Едгара Шайна "Примусове переконання", надзвичайно корисну для розуміння того, як культ перекроює особистість. Шайн описав процес контролю свідомості, використовуючи модель трансформації мислення, запропоновану Куртом Левіном:

— розморожування: процес руйнування особистості;

— зміна: процес ідеологічної обробки;

— заморожування: процес зміцнення нової особистості.

Я переробив і розширив триступінчасту модель Курта Левіна в порівнянні з тим, як вона викладена в книзі Е. Шайна.



Три стадії завоювання контролю над свідомістю

I. Розморожування.


а) Дезорієнтація / замішання.

б) Сенсорна депривація й/або сенсорне перевантаження.

в) Фізіологічна маніпуляція:

— депривація сну;

— депривація приватності;

— зміна дієти.

г) Гіпноз:

— вікова регресія;

— візуалізації;

— притчі й метафори;

— лінгвістичні подвійні зв'язки,[24] використання впливу.

24 В оригіналі — double binds (подвійні зв'язки), тобто  плутанина понять, що викликає розгубленість, а також сама розгубленість, викликана суперечливими впливами (у дитини при розбратах між батьками й т.п.). (Прим. перекл.)

— медитації, скандування, моління, спів.

д) Людину змушують поставити під сумнів власну ідентичність.

е) Переоцінка минулого людини (вплив фальшивих і забуття позитивних спогадів).


II Зміна


а) Покрокове створення й нав'язування нової "ідентичності":

— формально — у ході індоктринальних занять;

— неформально — іншими членами групи, аудіо- і відеозаписами, книгами й т.п.

б) Використання технік зміни поведінки:

— заохочення й покарання;

— блокування мислення;

— контроль середовища.

в) Містична маніпуляція.

г) Використання гіпнозу й інших технік зміни свідомості:

— повторення, монотонія, ритм:

— одноманітне скандування або спів, моління, хуління, візуалізації;

д) Використання даних сповіді, особистих визнань, результатів індивідуальних занять і групової діяльності.


III. Заморожування.


а) Нова ідентичність зміцнюється; від старої ідентичності позбуваються:

— відділення від минулого; скорочення або повне припинення контактів з друзями й родиною;

— відмова від життєво важливої власності й передача в дарунок коштів;

— перехід до діяльності властиво культу: вербуванню, збору пожертвувань (фандрайзингу), зближенню з іншими адептами.

б) Нове ім'я, новий одяг, нова зачіска, нова мова, нова "родина".

в) Утвір пар з новими рольовими моделями, система "приятелювання".

г) Індоктринація триває: практикуми, семінари в самоті від суспільства.
Коли я спробував проаналізувати моє муністське минуле, згадані три стадії Левіна — розморожування, зміна, заморожування — зачепили в мені якусь струну. Буваючи тільки що завербованим, я пережив розпад власної індивідуальності. У ході індоктринації я піддався радикальній зміні особистості, у результаті якої я став двійником нашого лідера, Сан Мьюнг Муна.

Цей аспект культової індоктринації був продемонстрований з наукового погляду доктором Флевілом Йіклі, досить шановним психологом і членом магістральної Церкви Христа. За допомогою тесту-опитувача типів особистості Майєрс-Бріггс (Myers — Briggs Personality Type Inventory Test) було опитано 800 членів Бостонської Церкви Христа, культової групи на чолі з Кіпом Мак-Кіном. У той час цей культ намагався вербувати членів загальновизнаної Церкви Христа. Я припускаю, що лідери Бостонської Церкви Христа погодилися брати участь тому, що сподівалися добитися довіри двох мільйонів адептів магістральної Церкви Христа.

Опитувач Майєрса — Бріггса описує шістнадцять основних типів індивідуальності. Яким би не був ваш тип, він повинен залишатися тим самим протягом усього життя. Головні категорії — екстраверт/інтроверт, інтуїтивний/, що відчуває (сенсорний), що думає/, що почуває й розумовий/сприймаючий. Заповнений опитувач надає відомості про переваги людини й особливості її характеру. Наприклад, екстраверти товариські, комфортно почувають себе з іншими. Інтроверти воліють перебувати із книгами, комп'ютерами або наодинці з собою. Переважаючі сенсорики більш практичні (реалістичні), у той час як інтуїтивістів можна описати як більш творчих (діючих з натхнення). До інших категорій відносяться, що міркують (ті, що виносять об'єктивні, безособові оцінки), що й почувають (чиї оцінки емоційні, особистісні). Ті, кого вважають сприймаючими, тяжіють до неповного завершення дій, учинків, подій, що завжди дозволяє внести зміни. Вони чекають до останньої хвилини, перш ніж прийняти рішення, у той час, ті, що як уважаються розумовими воліють швидко завершити почате, зробити вибір якомога швидше.
Йіклі підійшов до проблеми творчо. Він змусив учасників заповнити тест-опитувач типів особистості три рази. Їм було запропоновано:

1. Відповісти на кожне питання так, як вони зробили б це до приєднання до групи.

2. Заповнити анкету як нинішні члени групи.

3. Заповнити її, прогнозуючи на п'ять років уперед.

Коли Йіклі скорелював дані першого тесту, він виявив, що до приєднання до групи типи індивідуальності значно варіювалися.[25]

25 З погляду статистики, вони демонструють нормальний розподіл типів особистості.

У другому тесті всі члени групи зміщувалися до того самого типу індивідуальності. Вони починали відповідати типу особистості, який був властивий лідерові Бостонської Церкви Христа. [26]



26 Цікаво, що цим типом є екстраверт, що відчуває, почуває, розумовий — тип, який часто розглядається як "супер-продавець".

Третій тест показав майже загальний перехід до цього типу. У якості контрольної групи Йіклі дав цей тест католикам, баптистам, лютеранам, методистам, пресвітеріанам і членам магістральної Церкви Христа. Тут ні до, ні протягом, ні після того, як вони приєдналися до своїх церков, ніякої зміни не було. Йіклі видав результати свого дослідження в книзі "Дилема учнівства", якою можна скористатися безкоштовно через Інтернет.

У кожного є своє справжнє «я». Тип індивідуальності в здорового індивідуума не змінюється, незважаючи на вікові зміни. Зміна типу особистості часто вказує на нездоровий соціальний тиск, що змушує людину діяти так, начебто вона є кимсь іншим. Результати дослідження Йіклі показали, що культи створюють саме такий вид тиску. Це дослідження також підтвердило існування культової особистості, що зв'язує, що й затикає рот справжньому «я» подібно гамівній сорочці. Мені представляється, що Йіклі вдалося статистично продемонструвати наслідку деструктивних методів контролю свідомості.

При взаємодії з близьким необхідно визнавати відмінності між особистістю до вербування, культовою особистістю (період членства в культі) і справжнім «я» людини, яке залишається з ним назавжди. Навіть люди, народжені в культі, мають справжнє «я», подавлене при народженні. Саме сила справжнього «я» уможливлює порятунок людей від культів через роки й навіть десятиліття після приєднання до групи. Коли інформована родина й друзі починають працювати як команда, щоб дати близькому знання про контроль свідомості, стіни, зведені культом, валяться.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

З російської переклав: Глушак Д. Д iconЗ російської переклав: Глушак Д. Д
Ні си. Східна мудрість, яка говорить: будь впевнений у своїх силах І не дозволяй сумнівам заважати тобі рухатися вперед
З російської переклав: Глушак Д. Д iconЗ російської переклав: Глушак Д. Д. 2018р. Зміст
Ед Йонг, чий гумор настільки ж очевидний, як І його ерудиція, спонукує нас подивитися на себе й наших живих супутників усередині...
З російської переклав: Глушак Д. Д iconПереклав Віктор Ружицький дійові особи

З російської переклав: Глушак Д. Д iconТест 13. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. У завданнях 1—4 вкажіть одну правильну
Вкажіть, яке з українських міст Російської імперії мало статус вільного порту
З російської переклав: Глушак Д. Д iconФранц кафка оповідання з німецької переклав Іван кошелівець вирок
Він саме закінчив писати одному другові юності, що перебував тепер на чужині, листа, повільно, ніби граючися, заклеїв його І потім,...
З російської переклав: Глушак Д. Д iconКвнз «Харківська академія неперервної освіти» Рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови І літератури у 2010-2011 навчальному році
Аналіз виконання завдань учасниками ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури у 2011/2012...
З російської переклав: Глушак Д. Д iconСтан школи, освіти та педагогічної думки України у складі Російської держави
Тема: Стан школи, освіти та педагогічної думки України у складі Російської держави
З російської переклав: Глушак Д. Д iconКонспект уроку історії України у 9 класі на тему: «Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII у I третині XIX ст.»
«Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII у I третині...
З російської переклав: Глушак Д. Д iconКонспект уроку історії України у 9 класі на тему: «Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII у I третині XIX ст.»
«Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII у I третині...
З російської переклав: Глушак Д. Д iconВчитель російської мови та світової літератури Гришівської зош



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка