З російської переклав: Глушак Д. Д



Сторінка8/17
Дата конвертації13.03.2018
Розмір4.29 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17

Розділ 5




Створення команди

Коли друзі й члени родини, спонукувані любов'ю, почнуть працювати спільно, вони виявлять, що їхні можливості безмежні. Звичайно, цілком природно сумніватися в собі й своїх силах, якщо намагатися допомогти адептові поодинці, особливо якщо він доросла людина, впевнена у своїй щасливій долі. Вам може здатися, що культи мають великі переваги в тому, що стосується грошей і людських ресурсів. Це дійсно так. Але якщо близька вам людина не представляє якогось особливого інтересу для лідерів культу, вони не будуть турбуватися з-за неї так, як це робите ви. Окремі члени групи не залучають пильної уваги з боку вищих лідерів, зайнятих, як правило, "більш важливими" проблемами. Якщо для створення ефективної команди ви залучите якнайбільше друзів і родичів, ваші переваги не запізняться виявитися.

Команда, що обрала підхід стратегічної взаємодії, — це мережа підтримки не тільки для члена культової групи, але й для кожного, кому небайдужа його доля. Команда збирається потім, щоб вступати в контакт із культистом, сприяти організації міні-взаємодій і впливів на емоційному й інших рівнях і в кінцевому підсумку допомогти зціленню адепта від наслідків контролю свідомості. Кожний випадок — це унікальний комплекс проблем, і кожна людина, що брала участь у процесі стратегічної взаємодії, вносить свій істотний внесок у процес зцілення. При наявності в членів родини гнучкості й гарної уяви найбільш несподівані й дивні події можуть працювати на благо. Працюючи разом і підтримуючи один одного, члени команди отримують можливість перебудувати сімейну систему так, щоб зробити життя кожної людини кращим.

СІМЕЙНА СПРАВА

Я часто дивуюся, наскільки швидко команда ПСВ, буваючи приведеною в рух, може здійснювати у своєму роді унікальну й корисну діяльність. Кілька років назад, після лекції в центрі "Нью Ейдж", розташованому в одному з районів Бостона, до мене підійшла жінка років двадцяти з невеликим і запитала, що я думаю про якусь групу, очолювану жінкою-гуру.[35]



35 Риси, що дозволяють установити особистість у цій історії, були змінені, щоб захистити приватне життя клієнта.

Я відповів, що серйозно стурбований даною групою, і розповів про сторінку в Інтернеті, створену колишнім членом групи з сімнадцятилітнім стажем. Моя співбесідниця зі своєї сторони розповіла, як десять років тому дитиною була введена в цю групу власною матір'ю. Вона навіть провела кылька років в Індії, де випробувала безліч розчарувань, у зв'язку з чим прийняла рышення залишити групу. Крім власних проблем, вона також переживала внутрішній конфлікт через матір, яка мала авторитет як один з лідерів американської вітки організації. Розповівши це, молода жінка взяла мій номер телефону й пізніше подзвонила з проханням про консультацію. Ми приступили до консультування, після чого вона попросила, щоб я попрацював з її матір'ю.

Оскільки вони з матір'ю завжди були дуже близькі, вона почувала, що взаєморозуміння вистачить, щоб прямо звернутися до матері й запропонувати триденну зустріч. У ході підготовки до впливу вона запитала, чи варто їй вступати в контакт з братом. Звичайно, я запропонував з ним зв'язатися, тим більше, що, за її відомостями, він завжди був критично настроєний щодо їхньої участі в групі. Вони з братом віддалилися одне від одного, їм було сутужніше ладити, чим колись. Я сказав їй: "Ваша мати усе ще в цій групі, і ми знаємо, що вашому братові це не подобалося. Повідомте його, що ви замишляєте, і подивитеся, чи готовий він брати участь у запланованому нами впливі". На щастя, він виявився більш ніж готовий.

Через кілька днів після цього впливу її брат подзвонив мені. Він здавався збентеженим і враженим, говорив, запинаючись і заїкаючись на кожному слові. Після тривалого мовчання я запитав, про що ж він прагнув поговорити. Він прийнявся розповідати, як випробував справжній шок, раптом виявивши, що група, у якій він знаходився вже кілька років, є найвищою мірою закритим культом, де застосовують контроль свідомості. Він просив мене нічого не говорити сестрі або матері, — що я, зрозуміло, пообіцяв. Як він розповів, його група нечисленна, нараховує приблизно сто чоловіків і жінок, і ніхто зі сторонніх не знає про її існування. Навіть його наречена, уже кілька років, що жила з ним, перебувала в повному невіданні. Коли вона запитувала про часті збори, він говорив, що ходить на спеціальні заняття з акторської майстерності й що йому зовсім не хочеться їх обговорювати. Як виявилося, його причетність до культу була головним джерелом тертя у їхніх відносинах, тому що жінка почувала, що частина особистості коханої людини залишається для неї недоступною.

Я попросив розповісти з подробицями про цю групу. Її лідери стверджували, що дотримуються навчань Гурджієва й Успенського.[36]

36 Гурджієв був досить-таки суперечливою особистістю, що викликає розбіжності в оцінках. Обидві ці людини писали книги, присвячені містичному «навчанню» про вдосконалювання душі. Я впевнений, що існують і інші «школи» Гурджієва й Успенського, що не застосовують обман і деструктивний контроль свідомості

Попередньо я поговорив з людьми, що брали участь в іншій культовій групі, приблизно заснованій на тій же самій філософії. Парубок попросив провести з ним кілька сесій, у результаті яких йому вдалося розібратися зі своїм досвідом. (Пізніше він одружився на своїй нареченій, і тепер у них двоє прекрасних дітей.)

Таким чином, у ході впливу на матір жінки, що звернулася до мене, ми з'ясували, що її брат був пов'язаний з іншою деструктивною групою. Я порекомендував йому розкрити сестрі й матері, а також батькові, шановному буддистському вчителеві, свою участь у культі. Мати в підсумку віддала перевагу залишити групу, і родина згуртувалася як ніколи. Духовний шлях членів родини мимо того тривав: наприклад, мати почала допомагати іншим людям, що потрапили в подібне лихо. Вона навіть допомогла мені консультувати жінку з Аум Сінріке, так званого буддистського культу, на якому лежить відповідальність за злочини з використанням нервово-паралітичного газу зарину в Японії в 1994 і 1995 роках.

Приблизно через рік мені подзвонила жінка, що побачила моє ім'я в статті, присвяченій сайєнтології й Інтернету, у газеті "Бостон глоб".[37]



37 Я згадував про цей випадок у главі 1.

Її наречений тільки що розірвав заручини, тому що відмовився говорити про свої секретні збори. Вона думала, що в нього роман або що він уже був раніше одружений, але після прочитання статті вона точно почула клацання й зв'язалася зі мною. Усе це значною мірою нагадало мені про колишню історію. Я подзвонив парубкові, братові моєї клієнтки, і з'ясувалося, що він знає нареченого жінки, що звернувся до мене, оскільки був з ним в одній організації. Я проінструктував її, і двоє чоловіків поговорили один з одним по телефону. Разом з нею ми незабаром зустрілися з її нареченим і провели спільне консультування. Він також віддав перевагу залишити групу, і вони зараз разом.

Культи добре скоординовані як системи впливу. Вони домагаються успіху тому, що організують адептів з метою натискати на новачків і ловлять їх у пастку всеосяжного контролю. Але погоджений уніформізм культу є також і однією з його слабкостей, тому що робить його стратегію й тактику найвищою мірою передбачуваною. Команда ПСВ, з іншого боку, може бути творчою, гнучкою й непередбачуваною. Чим більше ви знайдете людей, що бажають брати участь у команді, тим більшим числом варіантів ви будете володіти.

Коли ви почнете шукати підхід до потенційних членів команди, деякі з них можуть відмовитися брати участь або навіть будуть заперечувати проти застосування ПСВ як такого. Частина людей повністю заперечує існування даної проблеми. Заперечення проблеми захищає родину й друзів культиста від неприємної необхідності що-небудь робити. Психологічний механізм заперечення може діяти й при інших серйозних проблемах типу алкоголізму, наркотичної залежності або хворобливого потягу до азартних ігор. Почати роботу з запереченням належить зі збору інформації. Поговоріть з колишніми членами культів, експертами, іншими родинами, що виявилися в подібній ситуації, а також з членами родини й друзями, стурбованими даної проблемою.

Запитайте людину, що займає позицію заперечення: "Які тобі потрібні докази, щоб переконатися в існуванні проблеми?" Як тільки критерії будуть сформульовані, ви зможете вжити необхідних заходів, щоб надати необхідну інформацію або поділитися досвідом.

Багато потенційних членів команди, коли ви почнете підходити до них, виявлять недостатні знання про деструктивні культи або зовсім їх відсутність. Може статися так, що члени родини й друзі не побажають зайняти конструктивну позицію, а продемонструють помилкові переконання, що блокують шлях до якого б то не було змістовного діалогу або плідних дій. Деяких з друзів близької вам людини, можливо, відіпхнула його культова особистість. Одні родичі почали говорити, що "не прагнуть втручатися", інші — що не вірять у реальність контролю свідомості. Але ці труднощі розв'язувані. При відповідному навчанні й підтримці багато з цих людей стануть ефективними членами команди.



СПРОСТУВАННЯ ПОМИЛКОВИХ УЯВЛЕНЬ

Вам знадобиться направити свої сили на спростування неправильних уявлень навколишніх. В кінцевому підсумку ви повинні будете ясно сформулювати ці проблеми й для самого адепта. Щоб полегшити цей процес, я виділив десять найбільш типових помилок, що стосуються культів, у яких застосовується контроль свідомості.



Помилкове уявлення № 1

"НІЯКОГО КОНТРОЛЮ СВІДОМОСТІ НЕ ІСНУЄ"

Люди, що з порога відкидають існування контролю свідомості, звичайно мають перекручене уявлення про нього. "Ніхто не може стерти вашу особистість і перетворити вас у зомбі з промитими мізками" — таке звичайне переконання. Але, як ми вже могли переконатися, контроль свідомості не стирає справжнє «я» людини, а формує домінанту у вигляді культового «я», що пригнічує свобідну волю. У розмові з людиною, котра піддає сумніву контроль свідомості, можна обговорити, як культова особистість не допускає можливості думати, почувати або поводитися врозріз з доктриною культу. Розуміння культового контролю свідомості залежить від проведення цієї вирішальної відмінності між двома особистостями тієї самої людини — культової й справжньої.

Вивчивши другий розділ справжньої книга, ви озброюєтеся трьома діючими моделями пояснення того, що мається на увазі під терміном "контроль свідомості". Також корисно посилатися на посібник до лекцій, написаний професором Стенфордського університету Філіпом Зімбардо під назвою "Психологія контролю свідомості". Як згадувалося раніше, діагностичний довідник Американської психіатричної асоціації містить у собі категорію "Нетиповий диссоціативний розлад 300.15", де використовуються такі слова, як «культи» і "промивання мізків".

Справедливе також і те, що контроль свідомості не завжди діє з рівною силою на всіх людей. Ті, хто бере участь у тому самому культі, можуть випробовувати на собі зовсім різні рівні контролю свідомості. Деякі адепти будуть подібні на зомбі з застиглим поглядом, але це крайні випадки, що нерідко є результатом нестачі сну або недоїдання. Набагато частіше культова особистість хоч і має гарний вигляд розвитку, але насправді вбирає в себе таланти й навички справжнього «я». У підсумку для нетренованого погляду культисти можуть здаватися цілком нормальними. Єдиний спосіб оцінити ступінь контролю свідомості полягає в задаванні запитань, що допомагають перевірити мислення й свобідну волю людину.[38]

38 Ці запитання будуть освітлені в наступних главах, особливо в главі 11.

Деякі стверджують, що раз люди можуть розстатися з культами, виходить, контролю свідомості не існує. Але, як правило, істина полягає в тому, що вони занедужали, розчарувалися або їх вигнали. Той факт, що люди самі йдуть із культів, не означає, що контролю свідомості не існує, — він означає тільки, що контроль свідомості не абсолютний. Оскільки контроль свідомості не стирає справжнє «я» людини або його душу, можливість втечі й звільнення залишається завжди.

Найчастіше контроль свідомості розуміється неправильно через те, що відносно небагато людей мали досвід безпосереднього спілкування з культами, хоча більшість з нас так чи інакше зустрічалися із ситуаціями контролю свідомості. Якщо потенційному члену команди важко зрозуміти сутність контролю свідомості, нижченаведені навідні запитання допоможуть визначити, з якими іншими аналогічними процесами йому доводилося зустрічатися. 

— Чи виражав ти коли-небудь довіру й любов тому, хто брехав, маніпулював тобою й експлуатував тебе?

— Чи підтримував ти коли-небудь з ким-небудь такі відносини, при яких почував, що тебе контролюють, зневажаючи твоєю волею?

— Чи гіпнотизували тебе коли-небудь? Чи був ти коли-небудь свідком гіпнозу, спрямованого на інших людей?

— Чи робив ти коли-небудь те, чого не прагнув робити, внаслідок зовнішнього тиску (віддавав гроші, займався сексом, курив, вживав наркотики)?

— Чи купував ти коли-небудь продукт, у якому не мав потреби, після чого усвідомлював, скільки реклами цього предмета тобі довелося побачити й почути?

Задаючи деякі з цих запитань, можна спонукати людину порівняти подібний досвід з проблемою контролю свідомості в культі. Тому що процеси впливу можна розглядати як мінливі по ступеню впливи, буде легше побачити, як надзвичайні умови, що задаються культами, здатні породжувати найдивніші результати.

Помилкове уявлення № 2

"УСЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, Є КОНТРОЛЕМ СВІДОМОСТІ"


Хід думки тут наступний: контроль свідомості існує всюди — наприклад, у психотерапії, рекламі, освіті й в армії, — тому без нього не обійтися. Коли ми допускаємо подібні узагальнення, будь-які відмінності втрачаються. Ми не досягаємо ніякої ясності. Більш продуктивна модель, відповідно до якої прояви контролю свідомості й відносини до нього розподіляються в якімсь просторі, на одному полюсі якого буде вплив кваліфікований, тактовний, що цінує індивідуальність і сприятливий особистісному росту; а на іншому — той, що сповідує негативні цінності, такі, як конформізм адепта, його рабська залежність від групи, повне підпорядкування авторитарному лідерові.

Деструктивним контролем свідомості може користуватися практично будь-який соціальний інститут і організація, а також будь-яка людина. Інститути (організації) і систематичні соціальні програми впливу слід оцінювати щораз конкретно. Деякі з них цілком позитивні; інші — більш-менш безпечні; треті — згубні. Хоча процеси впливу існують у всіх областях людської діяльності, культовий контроль свідомості — це особливий феномен, що однозначно відноситься до деструктивного полюса.




Психотерапія

Професійні психотерапевти використовують отримані відомості про свідомість, щоб впливати на клієнтів у процесі особистісного росту й пов'язаних з цим змін. Локус контролю в ході лікування повинен залишатися в клієнта, а не в терапіста. Вірно, що багато з людей, що перебувають під впливом психічної хвороби, потребують авторитетної допомоги в прийнятті розв'язків. Інші, можливо, так і не досягнули рівня зрілої особистості у своєму розвитку; іншими словами, вони усе ще діють як діти, а не як дорослі. Якщо людина сильно страждає від психічного захворювання або якоїсь значної психологічної проблеми, їй, можливо, буває необхідна залежність від авторитету доти, доки вона сама не стане сильною. Звичайно, зустрічаються й погано підготовлені, а також неетичні терапісти(терапевти), що сприяють розвитку залежності з корисливих причин.




Реклама

Реклама виявляє глибокий економічний, культурний і соціальний вплив на наше життя. Фахівці з реклами застосовують витончені психологічні методи для маніпулювання нашими бажаннями, думками й поведінкою. Ціль нерідко полягає в тому, щоб створити потребу на порожньому місці або ж штучно підсилити її, прагнучи перетворити всіх без винятку людей у потенційних покупців. Як стало ясно на прикладі рекламної тактики тютюнових компаній, деякі форми реклами приносять шкоду й вводять в оману. Це не скасовує існування гарних рекламних оголошень, призначених інформувати й переконувати людей, мотивуючи розвиток відповідальності за власне життя й життя співгромадян. Найбільш ефективні способи звести до мінімуму негативні наслідки реклами — усвідомлення її влади й наступна за цим зміна каналу або ж повне відключення телевізора або радіо.




Освіта

Без сумніву, деякі освітні системи призначені швидше для індоктринації, чим для навчання. Вони вимагають конформізму й покори. На їхньому тлі існують інші освітні системи, що заохочують самостійне мислення учнів, творчий підхід до справи, повагу до себе й інших. Освітні системи, що маніпулюють почуттями страху й провини, — у тому числі й ті, що зосереджуються на вихованні конкуренції й конформізму, — породжують готових кандидатів у деструктивні культи. Учнів слід навчати навичкам критичного мислення й заохочувати їхнє прагнення протистояти сліпому конформізму. Освіта повинна також розбудовувати вміння учнів думати з різних точок зору з метою більш глибокого розуміння життя.




Армія

Армія — приклад жорстко структурованої пірамідоподібної організації. Тут очолює строгий ієрархічний принцип. Солдатам привласнюються номери, пропонується носіння уніформи й певної зачіски, їх учать особливим способам мови, ходьби, марширування й боротьби.

Специфіка військової кар'єри полягає в великій обмеженості особистого вибору в порівнянні з суспільством у цілому. У ході навчання в таборах для новобранців, особливо в морській піхоті, в SEAL[39]

39 SEAL — буквально «тюлень», позначення диверсійно-розвідувальних спецотрядов американських ВМС. (Прим. перекл.)

і інших спеціальних видах збройних сил, використання методів контролю свідомості вважається необхідним для створення особистості елітного солдата.[40]



40 Це той пункт, у якому я не згодний з Маргарет Сінгер і іншими. Згідно з моєю моделлю, військові застосовують багато компонентів контролю свідомості. Чого військові не роблять, так це не обманюють рекрутів (деякі ветерани сперечалися зі мною про це й говорили, що їх вербувальник їм брехав). Структурна взаємозалежність і взаємообмеження, що діють у військовому середовищі, забезпечують певний захист справжнього «я» людини

Але на противагу деструктивним культам, військові визнані й цінуються суспільством. При демократії воєначальники несуть відповідальність перед іншими галузями влади, і не меншою, якщо не більшою мірою керуючись етичним кодексом і принципами внутрішньоструктурної взаємозалежності й взаємообмеження. Люди стають військовими на заздалегідь застережений період часу, за що отримують зарплату й соціальні привілеї. В ідеалі військові не застосовують обман при вербуванні. Стаючи військовими, люди, як правило, знають, що їх очікує. Солдатів заохочують підтримувати контакт з родинами й друзями, їм щорічно надається відпускний час.

Коли люди витримують сувору підготовку в медичних, юридичних, військових навчальних закладах або в семінаріях, вони роблять свідомий вибір, прагнучи стати лікарями, адвокатами, солдатами або священиками.

Це навчання підвищує почуття їх самоідентичності, пропонує знання й навички й надає безліч переваг. Коли ж людину обманом вербують у деструктивний культ, лідери негайно починають процес руйнування й перепрограмування справжньої ідентичності людини з метою подальшої відмови від неї. Людина втрачає свобідну волю. Вона не отримує ніяких особистих переваг. У її розпорядженні немає узаконеного способу піти із честю.



Помилкове уявлення № 3




"ЧОМУ Я ПОВИНЕН ЩОСЬ РОБИТИ? ВІН ГОВОРИТЬ, ЩО ЩАСЛИВИЙ!»

Члени культу Врат Небес по черзі записували на відеомагнітофон прощальні заяви, що пояснювали причину, по якій вони розв'язали покинути свої «оболонки» і зробити самогубство. Усі вони стверджували, що діють по добрій волі й щасливі прийняти цей радикальний розв'язок.

Ухвалювати за чисту монету переконання культиста в тому, що він «щасливий», — значить ухвалювати бажане за дійсне. У культі щастя нерідке переоцінюється як жертва або страждання. Щастя в групі Врата Небес визначалося як подолання «індивідуальності» і «людяності», а самогубство трактувалося як перехід на наступний рівень існування. Проковтування фатальних пігулок, що запивалися яблучним соком і горілкою, і натягування поліетиленових пакетів на голови розглядалося як необхідна стадія метаморфози. Культова особистість була «щаслива» померти. Для членів Врат Небес відмова помирати вважалася справжнім самогубством, оскільки означала відмову від переходу на більш високий рівень.

Але, як ми знаємо, культова ідентичність створюється витонченими методами контролю свідомості. Вона не тотожна особистості у цілому. Тим, кого обдурила культова особистість, можна запропонувати заглянути за усміхнену маску. Пам’ятайте, що культистів вчать пригнічувати негативні думки й емоції особистого характеру. Вони натреновано говорять про свою участь у культі тільки позитивно. Коли адепт заявляє, що «щасливий», за нього говорить культова особистість. Культове «я» робить те, чого було навчено.

Під час свого перебування адептом культу я заявляв усім, що був щасливішим, чим коли-небудь раніше в моєму житті. Серед муністів перебування поруч з Богом приносить «щастя», а Бог визначається як страждаючий батько. Отже, чим сильніше ви здатні відчути страждаюче серце й жертву Бога, тим щасливіші ви будете. По цій логіці, що нагадує сюжети Дж. Оруелла, щастя є страждання. Як муністів, нас учили пригнічувати всі негативні почуття й думки, так що ми зобов'язані були почувати себе щасливими. Нам не дозволялося почувати себе якось інакше. Якщо ж інші почуття все-таки нишком проникали нам у душу, нас карали й відправляли на перепідготовку.

Заяви культиста не можна приймати без дослідження більш глибоких питань. Отут приходить час для перевірки реальності. Якщо в потенційних членів команди є сумніви на тій підставі, що член культу запевнює всіх в тому, що щасливий, необхідно запропонувати їм задавати членам культу наступні додаткові запитання.

— Що ти маєш на увазі, коли говориш, що щасливий? — Якби ти був нещасним, зміг би ти в цьому зізнатися самому собі?

— Сказав би ти нам про своє нещастя?

— Що повинно трапитися з тобою, щоб змусити відчути себе досить нещасним для добровільного відходу із групи?

Помилкове уявлення № 4



"ВІН — ДОРОСЛИЙ. МИ НЕ МАЄМО НІЯКОГО ПРАВА ВТРУЧАТИСЯ"

Пручатися втручанню в життя дорослої родички або друзів — нормальне явище. Насправді, закон стверджує, що, як тільки люди досягають повноліття (звичайно вісімнадцяти років, але в деяких країнах — двадцяти одного року), вони самі відповідають за свої дії. Але культовий контроль свідомості послаблює здатність людини до прийняття зрілих розв'язків. Члени родини й друзі усвідомлюють, що щось неправильно, особливо на початковій стадії залучення. Але вони часто відступають, коли дорослий учасник культу говорить: "Не указуйте, що мені робити. Я — доросла людина. Не намагайтеся контролювати моє життя". Люди не розуміють, що це — тактика, націлена на нейтралізацію заперечень і стимулююча пасивне прийняття стану речей, що склався. Культисти часто загрожують відмовитися від будь-яких контактів, якщо з ними не будуть "поводитися як з дорослими".

Той факт, що людина досягнула повноліття, ще не означає, що вона діє з властивою дорослій людині відповідальністю. Наприклад, під гіпнозом людину можна повернути в дитинство. Вона думає, почуває й діє як дитина. Це стає її «реальністю». Лідерам безлічі культів властиво вимагати від своїх адептів, щоб вони стали подібними до " дітей Бога". Насправді, істотний аспект культової ідентичності полягає саме в знаходженні наївності. Схиляння дитини перед фігурою батька — це саме те, що необхідно лідерові культу, що прагне повністю контролювати ситуацію. Експлуатуючи міф про дитячу безвинність, культовий контроль свідомості підриває нормальні ресурси зрілого розуму.

Якщо стурбований друг або член родини бере під сумнів власне право втручатися, нагадайте йому, що любов надає право бути зацікавленою особою. Якщо близька людина перебуває під владою деструктивного контролю свідомості, родичі й друзі мають право й навіть просто зобов'язані ужити заходів по припиненню цих процесів, щоб повернути людині здатність думати незалежно. Як тільки в члена культу з'явиться можливість пізнавати ознаки контролю свідомості, помічати характерні риси деструктивного культу й зустрічатися з колишніми адептами й експертами, він спроможний зробити свій вибір на основі адекватного володіння інформацією.



Помилкове уявлення № 5




"ВІН МАЄ ПРАВО ВІРИТИ, У ЩО ХОЧЕ"

Якщо людина хоче вірити, що Девід Кореш — Христос, це її право. Якщо люди прагнуть вірити що Сан Мионг Мун і Хак Джа Хан — ідеальні Дійсні Батьки, вони мають на це право. У вільному суспільстві люди свобідні вірити в що завгодно, але це не означає, що їх не варто обгороджувати від зловживання впливом, що змушує вірити в щось, що й заважає переоцінювати ті або інші вірування.

Як ми бачили, здійснюваний культом контроль свідомості створює враження, що адепти нібито слідують за своєю свобідною волею, але це — тільки ілюзія вибору. Коли люди в контрольованому оточенні зазнають психосоціального впливу начебто групового тиску або модифікації поведінки, вони виявляються об'єктами маніпулювання й зазнають індоктринації системою вірувань, що нав'язує зовсім інше. Соціальні психологи провели експерименти, що наочно продемонстрували, як вірування людини можуть надзвичайно легко піддаватися впливу при правильному доборі соціальних обставин. Оскільки методи культового контролю свідомості більш витончені й агресивні, чим методи, застосовувані в цих дослідженнях, культова ідеологічна обробка починає представлятися ще більш ефективною в плані придушення свобідної волі людини.

Якщо людина наполягає, що вільно вибрала свої вірування, особливо ті, що суперечать колишнім, вона повинна бути готовою брати участь у всебічній дискусії з метою показати, що сама приймала рішення, коли вибирала нові вірування. Для будь-якої людини, народженої в рамках певної системи релігійних, політичних або якихось інших вірувань, завжди приходить час дорослішання, коли стає необхідно кинути собі виклик і перевірити власні припущення. Це щось більше, ніж одномоментний процес. Це повинне відбутися з кожним з нас, коли ми досягаємо рівня відповідальності, характерного для дорослої людини.



Помилкове уявлення № 6




"ВІН ЗАНАДТО РОЗУМНИЙ, ЩОБ ПРИЄДНАТИСЯ ДО КУЛЬТУ"

Це була реакція моєї матері в 1974 році, коли я покинув коледж, залишив роботу, переоформив свій банківський рахунок на потреби культу й переїхав у Центр Муна у Квінсі, штат Нью-Йорк. Мати намагалася примиритися з тим, що її син, студент-відмінник, раптом виявився настільки дурний, що зв'язався з культом і почав розділяти такі нісенітні вірування. Вона думала, що я швидко розберуся в цьому самостійно. Хотів би я, щоб вона була тоді права!

Багатьом людям важко повірити, що яскраві, талановиті люди — часто з гарних родин і з вищою освітою — можуть потрапити під контроль культу. Вони не в змозі зрозуміти, що культи навмисно вербують «цінних» людей, — вони буквально полюють на розумних, небайдужих, цілеспрямованих. Більшість культів не прагнуть обтяжувати себе неосвіченими людьми з серйозними емоційними або фізичними проблемами. Їм потрібні адепти, які будуть завзято трудитися, обходячись мінімумом сну або зовсім без такого. Більшість колишніх культистів, з якими я зустрічався, були винятково яскравими, здатними й освіченими людьми. Вони демонстрували живу уяву й творчий розум. Вони були здатні зосереджуватися й входити в глибокі стани концентрації. Як правило, це ідеалісти з добре розвиненим почуттям соціальної відповідальності. Вони з максимальною самовіддачею прагнуть внести позитивний вклад у життя людства.

Культові групи, що застосовують контроль свідомості, квітнуть у тому ступені, у якому вони можуть вербувати таких інтелектуальних, динамічних людей. Дуже важливо, щоб усі члени команди ПСВ розуміли, що культи націлюються на цих людей як на об'єкти для вербування. Чим більш творчою свідомістю володіє людина, тим у більшій мірі вона піддається маніпулюванню. Дійсно, у здібних людей іноді виникають куди більш витончені фантазії щодо групи і її доктрини, аніж у самого лідера культу. Здібний адепт звичайно витлумачує систему вірувань групи по-своєму, керуючись власними індивідуальними фантазіями.



Помилкове уявлення № 7




" МАБУТЬ, ВІН СЛАБКИЙ АБО ШУКАЄ ЛЕГКИХ ВІДПОВІДЕЙ. ЙОМУ ПОТРІБНИЙ ХТОСЬ, ХТО Б КЕРУВАВ ЙОГО ДІЯМИ"

Це — дуже широко розповсюджене, але помилкове узагальнення відносно культистів. Люди часто намагаються причепитися до тих, хто переживає трагедію, обвинувачуючи жертву. Покладання провини на кого-небудь дає людям неправильне відчуття контролю над власним життям, дистанціює їх від жертви. Однак уявлення про те, що люди свідомо приєднуються до деструктивних культів, є, без сумніву, невірним. Більшість людей піддаються вербуванню в момент, коли вони найбільш уразливі й не розуміють, які сили залучаються культом для здійснення своїх намірів. Іноді культ маніпулює силами самого новачка. Наприклад, граючи на моїй підвищеній упевненості в собі, муністи зуміли заманити мене на свій семінар і протримати там цілих три дні.

Немає ніяких сумнівів, що в багатьох культистів є емоційна передісторія й інші, найрізноманітніші проблеми — вони є в кожного. Але звалювати провину за приналежність до культу на саму людину — помилка. Якщо друг або член родини обвинувачує винятково самого адепта, запропонуєте порозмислювати про наступне.

— Чому більш 900 чоловіків, жінок і дітей пішли за наказом Джіма Джонса й випили лимонад з додаванням ціаніду? 

— Чому рядові учасники дозволяли Девіду Корешу займатися сексом з будь-якою жінкою в групі (включаючи дівчаток), тоді як іншим чоловікам взагалі заборонялося вступати в інтимний зв'язок, навіть з власними дружинами?

-- Чому більшість членів групи згоріли заживо, але не здалися владі? 

— Чому сім чоловіків з числа послідовників Маршалла Епплуайта кастрували себе?

— Чому члени Врат Небес прийняли горілку з пігулками й дозволили одягнути собі на голови поліетиленові пакети для удушення?

— Чому Свідки Ієгови готові швидше допустити смерть своїх прихильників, чим дозволити, щоб їм зробили переливання крові?

Після двадцяти із зайвим років роботи із проблемами культової практики я можу категорично заявити, що більшість адептів — аж ніяк не «слабкі» люди, що шукають того, хто б указував їм, що робити. Я настійно рекомендую зустрітися з як можна більшою кількістю колишніх адептів і зробити висновки на підставі власних спостережень.



Помилкове уявлення № 8




"ЇЙ КРАЩЕ БУТИ ТАМ, ДЕ ВОНА Є"

Іноді родина, друзі й навіть психологи й психотерапевти схильні думати, що людині краще залишатися в групі, аніж повертатися туди, де вона була до вербування. Заманливо було б погодитися з цим, особливо якщо людина припинила зловживати алкоголем або наркотиками, перестала зазнавати фізичного або сексуального насильства, — хоча деякі культи практикують саме це.

Культ може тимчасово полегшити переживання спогадів, що травмують, але участь у ньому не сприяє усуненню проблем. Навпаки, законну допомогу вона підмінює злочинними методами контролю свідомості. Деструктивний контроль свідомості сам по собі є формою психологічного насильства. У руках лідера культу він виявляється руйнівним для психіки людини. Стимулюючи диссоціативний стан і формуючи домінуючу культову особистість, культовий контроль свідомості пригнічує реальні проблеми докультової і справжньої особистості. Проблеми з родиною й друзями, що були в адепта в минулому, використовуються для поглиблення розриву, а не для його усунення. Коли люди залишають культ, усі проблеми, з якими вони зустрічалися до вербування, знову виходять на поверхню, обтяжуючи наслідки перебування в деструктивному культі.

Якщо до вступу в культ життя людини було нездоровим, повним душевних травм, то правильно організований психотерапевтичний процес може направити їх по шляху зцілення, полегшуючи:

— позитивний ріст і зміну положення в кращу сторону;

— формування почуття власної гідності;

— навчання довіри до себе й інших;

— розробку кращих методів дозволу життєвих проблем.

У руках професійного психотерапевта з гарною репутацією методи контролю свідомості можуть бути надзвичайно ефективними за умови, що клієнт незмінно зберігає право на автономію. Це стосується, наприклад, ефективних програм, що допомагають людині подолати алкоголізм і наркоманію. Подібні об'єднання, належним чином структуровані, виступають гарантами здоров'я й безпеки і є прикладами альтернативного застосування методів контролю свідомості, тому що заохочують клієнтів:

— думати самостійно;

— керуватися власними почуттями й потребами;

— усвідомлювати себе органічною частиною осмисленого співтовариства ( без індоктринації).

Люди, без сумніву, мають повне право управляти власним життям. Я знаю незліченну безліч колишніх культистів, що стали згодом викладачами, адвокатами, лікарями, програмістами, нарешті, просто щасливими батьками.

Помилкове уявлення № 9




"ВІН ПІДЕ САМ, КОЛИ БУДЕ ГОТОВИЙ"

Ця точка зору ґрунтується на припущенні, що в члена культу є можливість вільного вибору, що він може піти по власній волі. Нічого подібного! Можу сказати з власного досвіду: якби в нього був вільний вибір, він би незабаром залишив групу. Як ми побачимо далі, один з життєво важливих етапів підходу стратегічної взаємодії полягає в усуненні фобій, що стримують культиста у висновку. Важливо зробити все можливе, щоб прискорити процес повернення до реальності, тому що чим довше людина залишається в групі, тим більший збиток наноситься структурі її особистості. Чим більше здорових контактів адепт підтримує з родиною, друзями й людьми, що не знаходяться у культових групах, тим більше шансів звільнитися.

Колишні члени культів часто говорять про біль, який вони випробовують у результаті збитку, нанесеного їхньому духовному життя й відносинам з близькими людьми. Вони гірко шкодують про втрату сприятливих можливостей, що відкривалися їм в освіті й у кар'єрі. Ще гірше, що вони почувають себе винуватими перед людьми, яких самі вербували, їх мучать каяття совісті за те, що вони виманювали в людей гроші й поводилися злочинно щодо навколишніх. Чим більше часу вони провели в групі, тим глибший жаль, який вони випробовують у процесі відходу. Практика культів демонструє, що пасивний, вичікувальний, заснований на невтручанні підхід має трагічні наслідки. Деякі споконвічно підозрювали, що культ шанувальників НЛО типу Врат Небес може завершитися масовим самогубством.

Але є родини, що швидко усвідомили, що їхній родич виявився у владі контролю свідомості. Я вперше зустрів Боба й Алісу Медер на зборах Інформаційної служби по культах (Cult Information Service) у Нью-Джерсі через рік після смерті їхньої дочки Гейл. Хоча Гейл розірвала контакт з ними, вони робили кількаразові й часто винахідливі спроби знаходити її й спілкуватися з нею. Медери — гарні люди й люблячі батьки. Навіть втративши дочку через Врата Небес, вони відвідують просвітницькі збори по культах, з'являються на телебаченні й дають інтерв'ю в надії, що можуть запобігти або полегшити страждання інших батьків. Вони звертаються до всіх з закликом: "Робіть усе можливе, щоб урятувати близьку вам людину. Не розслаблюйтеся, не будьте пасивними, очікуючи, доки вона піде сама".



Помилкове уявлення № 10




"МИ ВТРАТИЛИ НАДІЮ"


Відмова від надії — тупикова колія, що ставить хрест на можливому вирішенні проблеми. Якщо члени родини й друзі вже більше не вірять, що близька їм людина піде з групи, то, принаймні, вони більше не будуть почувати своєї провини, скорившись долі. Деякі люди насправді говорили мені, що горюють за своїм близьким так, точно він уже помер. У відповідь на це я говорю: "Якщо людина ще дихає, виходить, вона жива!".

Негативні переконання нерідко перетворювалися у пророцтва, що люди приходять у зневіру, коли думають, що випробували все: намагалися говорити з людиною, і це нічого не дало; невдало намагалися врятувати його, і т.д.  Можливо, культист одружився з членом своєї групи й у них уже є діти. Але слід пам'ятати, що повна безнадійність виникає лишень коли родини проектують негативне минуле на сьогодення й майбутнє. Члени родини думають що більше нічого не можуть зробити. Вони почувають себе зовсім нездатними впоратися з ситуацією.

Родина й друзі повинні знайти спосіб знайти нову віру, і тоді їхній близький неминуче залишить культ. Надія буде підтримувати вас і направляти ваші старання на всіх етапах процесу порятунку. Вишиковуйте систему підтримки й подбайте про підключення інших людей, які успішно допомогли своїм близьким після довгострокової участі в культі.

Я зустрічав велику кількість людей, що покинули деструктивні культи після десятиліть участі в них. Рей Франц вийшов зі Свідків Ієгови після шістдесяти років. Перш ніж відмовлятися від надії, я настійно рекомендую знайти колишніх адептів з великим стажем і поговорити з ними. Незважаючи на наявні в них численні проблеми, вони завжди раді відчути волю після відходу. Доки член культу живий, є підстава для надії.

Щоб визначити перший крок, проаналізуйте наступні факти.

— Як давно ви говорили з вашим близьким?

— При яких обставинах?

— Чи застосовували ви цілеспрямоване спілкування?

— Чи була у вас інформація про деструктивний контроль свідомості?

— Чи були у вас ресурси, надані колишніми членами культу?

Навіть якщо ви не знаєте, де ваш друг або близький живе зараз, ви можете брати участь у роботі ПСВ. Кожна людина в культі — чийсь родич або друг. Ваша присутність може виявитися до речі, виявляючи позитивний вплив на життя інших членів культу — людей з тієї ж групи, що й ваш близький, а також людей з інших груп, — навіть якщо ви втратили контакт з вашим близьким. Людина, якій ви допомагаєте сьогодні, допоможе вам пізніше, коли ви знайдете свого близького.



ХТО ПОВИНЕН БРАТИ УЧАСТЬ У КОМАНДІ?

Перший крок при доборі команди полягає в з'ясуванні, хто готовий по-справжньому допомогти. Можна почати зі складання вичерпного списку всіх потенційних членів команди, інакше кажучи, списку всіх, про кого ви тільки зможете згадати. За цим списком ми будемо зв'язуватися з тими, хто з найбільшою ймовірністю стане ефективним членом команди, і будемо навчати їх.



СКЛАДАННЯ СПИСКУ

Ядро команди звичайно складається з найближчих членів родини й близьких друзів. Родина може бути як цілою, так і розведеною або змішаною, та й культист може зовсім не підтримувати контакту з біологічними батьками. Люди з розбитих родин іноді турбуються, що, вступаючи в контакт з ким-небудь зі своїх родичів, вони відкриють старі рани. Але роки роботи показали мені, що члени родини звичайно знаходять спосіб подолати минулі розбіжності, зосередившись на потребах близької людини, що потрапила в лихо. Я бачив родини, розділені розлученням, — матерів і батьків, що не сказали за десять років один одному ввічливого слова, — приходячими разом, що сидять в одній кімнаті, що допомагають один одному, що слухають один одного й працюючими заради загальної мети.

У кожному разі слід використовувати якнайбільше ресурсів, що перебувають у розпорядженні родини. Потім можна додати до складеного списку:

— Друзів і родичів, спілкування з якими значиме для адепта.

— Людей, з якими він був тісно зв'язаний у докультовий період.

— Інші родини з аналогічними проблемами.

— Колишніх членів групи, у яку входить близька вам людина, і інших культів.

— Усіх, для кого він небайдужий і кому ви можете довіряти.

Я виявив, що робота з боротьби з культами гуртує людей з різних соціально-економічних груп і з різноманітними релігійними й політичними поглядами. В одній з команд ПСВ у мене був автомобільний механік з дуже приземленими й практичними поглядами, що працював поруч з професором філософії, що мислив мовою абстрактних ідей і концепцій. Я бачив ортодоксального єврея, євангельського християнина, атеїста, агностика, гуманіста, мусульманина, буддиста, бабусь і дідусів, маленьких дітей, поліцейських, терапістов, політичних діячів і співробітників мас-медіа — людей з усіх континентів, що співробітничають, що й допомагають один одному.

КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ЧЛЕНІВ КОМАНДИ

Найближчим членам родини й друзям буде потрібно ухвалити рішення щодо приводу кожної людини, яка могла б внести ефективний вклад у спільну справу. Потенційні члени команди повинні заслуговувати довіри й бути згодні не розголошувати таємницю вашої роботи, доки близька вам людина пов'язана з культом. Вони повинні бути готові прийняти на себе зобов'язання допомогти культистові. У них повинний бути високий ступінь взаєморозуміння й довіри у відносинах з адептом і між собою або ж готовність добитися його.

Члени команди повинні керуватися не особистими інтересами, а любов'ю й турботою про культиста. Люди, що проявляють справжній інтерес до вашого близького, — наприклад, сестра, що бажає допомогти братові встати на ноги, — будуть найбільш щирими й ефективними членами команди. Люди, що зосереджують увагу на власних потребах, — наприклад, подруга, що бажає повернути коханого за егоїстичними мотивами, або люди, яким заборонне споріднення з культистом, — будуть не тільки менш ефективними, але можуть навіть ускладнити процес порятунку. Вам слід зустрітися з такими людьми віч-на-віч і дати їм уявлення про важливість турботи про благополуччя адепта в процесі стратегічної взаємодії. У команду повинні входити тільки ті, хто готовий ставити на перше місце потреби іншого.

Хоча навіть два члени команди будуть розходитися в думці щодо участі людини в культі, загальні схеми позитивного й негативного мислення стануть у наявності, як тільки почнеться процес створення команди. Позиції деяких людей наблизять вас до досягнення мети, тоді як інші будуть працювати проти ваших зусиль.



ПІДХІД ДО ПОТЕНЦІЙНИХ ЧЛЕНІВ КОМАНДИ

Найбільш підходящий для цієї ролі член родини повинен провести бесіду з кожним потенційним членом команди, перш ніж запрошувати приєднатися до роботи з порятунку культиста. Іноді цим «парламентером» виявляється один з батьків, іноді брат або сестра — словом, ті, хто здатний добитися найкращих результатів. Проводьте бесіду обережно, крок за кроком, починаючи з короткого вираження стурбованості долею близької людини: "Мене турбує Джон. Що ти про це думаєш?". Не варто поспішно зрушувати на голову потенційному союзникові свої побоювання. Вислухайте, що скаже ця людина. Якщо вона виявиться в якійсь мірі зацікавленою, попросіть зберігати конфіденційність: "Ти готовий пообіцяти, що інша частина бесіди залишиться між нами? Особливо я не хотів би, щоб щось було передано Джону ( тобто  культисту) або будь-якій іншій людині, здатній підірвати наші зусилля. Якщо ти думаєш, що в тебе виникне потреба з кимсь поговорити, то, будь ласка, спочатку зв'яжися зі мною для консультації".

Звичайна помилка полягає в тому, що людину приголомшують інформацією: "Ми думаємо, що Джон перебуває в культовій групі. Не погодився б ти докладніше вникнути в ситуацію й підготуватися до розмови з ким-небудь, хто краще обізнаний?". Цей підхід може віджахнути деяких людей. Він також може змусити їх зреагувати занадто гостро й увійти в контакт із культистом. Це може ненавмисно загнати людину ще глибше під захист культової групи, викликаючи недовіру до родини. Кожного члена команди необхідно попередити, що, якщо адепт довідається про зусилля родини, культ витратить більше часу на його індоктринацію.

Щоб допомогти людям підготуватися й обміркувати все заздалегідь, можна задати, наприклад, таке питання: "Якщо Джон запитає, чи підтримуєш ти з нами зв'язок, як ти думаєш, що б ти сказав?" Потім прорепетируйте з цією людиною ймовірну реакцію: " Так, я коротко говорив з ними по телефону. Вони цікавилися, чи немає в мене звісток від тебе. Вони виражали свою любов до тебе". Ця відповідь краща, чим заперечення факту телефонної розмови, яке було б нечесним. Ви не повинні говорити нічого, що могло б погіршити ситуацію.

Не виключайте важливі ресурси тільки тому, що людина зайнята або здаватиметься байдужою. Розшукайте колишніх друзів близької вам людини, навіть якщо вони роками не розмовляли. Якщо друг тепер віддалився від адепта, але раніше мав з ним гарні відносини, команда повинна дати йому уявлення про деструктивний контроль свідомості. Нагадайте йому, що тріщину між ним і іншими створила саме культова особистість людини, а не його справжнє «я». Я мав справу з декількома випадками, де старий друг з великим стажем був готовий вчитися й відвідувати того, що потрапив у культову групу, гостюючи в нього цілими днями й демонструючи в такий спосіб «неупередженість» і відданість дружбі. Такі люди можуть бути надзвичайно ефективні, якщо знають, що роблять, і працюють як члени команди.

При оцінці потенційних членів команди слід мати на увазі наступні важливі проблеми.

— Кому довіряє член культу?

— До кого він випробовує найбільшу повагу?

— Хто найкраще спілкується?

— Хто найближчий за віком і інтересами?

Не кожний потенційний член команди, до якого ви підійдете, погодиться допомагати. Якщо людина говорить: "Я почуваю, що не знаю, кому більше відданий" або "Я нічого не прагну робити або говорити за його спиною", — ви повинні поважати її точку зору. Ви можете відповісти: "Ми розуміємо. Подумай про це. Якщо коли-небудь ти зміниш свою думку й захочеш поговорити, будь ласка, подзвони". Навіть коли людина явно не схильна брати на себе зобов'язання, інша частина бесіди повинна бути витрачена на збір інформації й установлення взаєморозуміння й довіри. Наприклад, ви могли б запитати:

— "Що тобі відомо про причетність близької нам людини до культової групи?"

— "Що тебе особливо тривожить?"

— " Про що ти намагався говорити?"

— "Я захоплююся вашою дружбою. Я радий, що ви підтримуєте цей зв'язок".

— " Будь ласка, не переривай контакту з нами. Ми дійсно прагнемо допомогти йому. Ти — сполучна ланка в цьому".

З іншого боку, якщо людей говорить: " О, він дійсно змінився, і мене це розстроює" або "Я чув усі ці жахливі речі про групу", — тоді можна рухатися на наступний рівень. Як тільки друг, родич або співробітник взяв на себе зобов'язання, ви можете починати процес надання йому інформації про культ і методи контролю свідомості. Ваша наступна мета буде полягати в наданні членам команди допомоги в самоосвіті й подальшому розгляді всіх проблем під тим кутом зору, як це зробили ви, щоб підготувати їх взаємодіяти зі членом культу збалансованим, інформованим чином.

Позиції, що підсилюють успіх

— Упевненість, що людина, що перебуває під владою контролю свідомості, згодом піде з групи.

— Віра в цілісність, розум і творчий потенціал людини.

— Віра як у своє, так і інших людей зобов'язання допомагати й у вашу винахідливість.

— Віра в Бога або якийсь інший великий авторитет, що дає вам джерело сили, розраду й надію.

-- Терпіння, гнучкість і рішучість.



Позиції, що підривають успіх

— Твердість, упертість, зарозумілість і самовпевненість, нерішучість.

— Безнадійність, паніка, істерія.

— Критицизм і осуд: "Я правий, ти неправий".

— Антидуховність.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17

Схожі:

З російської переклав: Глушак Д. Д iconЗ російської переклав: Глушак Д. Д
Ні си. Східна мудрість, яка говорить: будь впевнений у своїх силах І не дозволяй сумнівам заважати тобі рухатися вперед
З російської переклав: Глушак Д. Д iconЗ російської переклав: Глушак Д. Д. 2018р. Зміст
Ед Йонг, чий гумор настільки ж очевидний, як І його ерудиція, спонукує нас подивитися на себе й наших живих супутників усередині...
З російської переклав: Глушак Д. Д iconПереклав Віктор Ружицький дійові особи

З російської переклав: Глушак Д. Д iconТест 13. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. У завданнях 1—4 вкажіть одну правильну
Вкажіть, яке з українських міст Російської імперії мало статус вільного порту
З російської переклав: Глушак Д. Д iconФранц кафка оповідання з німецької переклав Іван кошелівець вирок
Він саме закінчив писати одному другові юності, що перебував тепер на чужині, листа, повільно, ніби граючися, заклеїв його І потім,...
З російської переклав: Глушак Д. Д iconКвнз «Харківська академія неперервної освіти» Рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови І літератури у 2010-2011 навчальному році
Аналіз виконання завдань учасниками ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури у 2011/2012...
З російської переклав: Глушак Д. Д iconСтан школи, освіти та педагогічної думки України у складі Російської держави
Тема: Стан школи, освіти та педагогічної думки України у складі Російської держави
З російської переклав: Глушак Д. Д iconКонспект уроку історії України у 9 класі на тему: «Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII у I третині XIX ст.»
«Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII у I третині...
З російської переклав: Глушак Д. Д iconКонспект уроку історії України у 9 класі на тему: «Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII у I третині XIX ст.»
«Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII у I третині...
З російської переклав: Глушак Д. Д iconВчитель російської мови та світової літератури Гришівської зош



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка