З українського літературного слововживання



Сторінка13/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   57

...ГЕН, ...ГЕНІЯ, ...ГЕННИЙ. Кінцеві частини складних слів, що відповідають поняттям "походження", "утворення": антропоген, лізогенія, кріогенний.

...ГЕНЕЗ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "походження", "виникнення": етногенез, органогенез.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ - ГЕНЕРАЛЬСЬКИЙ

Генеральний. Найважливіший, головний, вирішальний, остаточний. Вж. зі сл.: директор, конструктор, бій, наступ, план, заняття, реконструкція, реорганізація, репетиція, огляд, проба.

Генеральський. Який стосується генерала, належний, властивий йому. Вж. зі сл.: син, одяг, погони, форма, автомобіль, вдача, звання.

ГЕНОЦИД, -у. Винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами. Пор. расизм.

ГЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "земля", "земна кора"; пишеться разом: геоенергетика, геокосмос.

ГЕОЛОГО-..., ГЕОЛОГО... Перша частина складних слів, що відповідає слову геологічний; пишеться: а) через дефіс, коли обидві складові частини сурядні: геолого-географічний, геолого-промисловий; б) разом, коли вони означають одне поняття: геологорозвідувальний, геологорозвідник.

ГЕРКУЛЕСІВСЬКИЙ - ГЕРКУЛЕСІВ - ГЕРКУЛЕСОВИЙ

Геркулесівський. Властивий Геркулесові, схожий на нього; дуже сильний, міцний: геркулесівська будова тіла, геркулесівська праця.

Геркулесів, -сова, -сове. Вживається переважно в сталих словосполученнях: геркулесові стовпи, геркулесові кроки (але й геркулесова будова тіла).

Геркулесовий. Приготовлений з крупи геркулес: геркулесова каша.

ГЕРМАНЦІ - НІМЦІ

Германці, -ів, мн. (одн. германець, -нця). Загальна назва стародавніх племен, що населяли центральну, західну та південно-західну Європу. Пох.: германський (про мови, племена), германізм, германіст, германістика.

Німці, -ів, мн. (одн. німець, -мця). Основне населення Німеччини. Пох.: німецький, німкеня, німка.

ГЕРМО... Перша частина складних слів, що відповідає слову герметичний; пишеться разом: гермокабіна, гермоцентричний.

ГЕРОЇЧНИЙ - ГЕРОЙСЬКИЙ - ЗВИТЯЖНИЙ

Героїчний. 1. Сповнений героїзму, доблесті; здатний до подвигів; багатий на подвиги тощо: героїчний вчинок, героїчний подвиг, героїчний захисник, героїчний час, героїчні зусилля.

2. В якому розповідається про подвиги героїв: героїчний епос, героїчний літопис, героїчна поема.



Геройський. Те саме, що героїчний 1, але вживається рідше: геройський дід, геройська рота, геройський вчинок, геройський тон.

Звитяжний. Те саме, що героїчний 1. У Любечі і навкруг у землях були брані, що забирали багато сміливих, звитяжних людей (С.Скляренко); Це його полки звитяжні З ворогами бились (М.Шпак).

ГЕРЦ - ГЕРЦЬ

Герц, -а, ор. -ом. Одиниця виміру частоти коливань.

Герць, -ю, ор. -ем. Поєдинок, сутичка, двобій. Чому ж ти, лицар мій, на герць не виступаєш? (О.Олесь).

ГЕТЕРО... Перша частина складних слів, що означає різнорідність; пишеться разом: гетерогенез, гетерополярний.

ГЕТО, невідм., с. У деяких країнах – особливі міські квартали, за межами яких не мають права селитися представники дискримінованих расових чи релігійних груп: єврейські гето, негритянські гето, католицькі гето.

гичка див. гічка.

ГІГІЄНА - ГІГІЄНІЧНІСТЬ

Гігієна. Вчення про умови збереження здоров’я, а також заходи, які сприяють цьому: правила гігієни, гігієна праці.

Гігієнічність, -ності, ор. -ністю. Властивість гігієнічного: гігієнічність виробу.

ГІГРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "волога"; пишеться разом: гігрометрія, гігротермограф.

ГІДРАНТ - ГІДРАТ

Гідрант, -а. Водорозбірний пристрій.

Гідрат, -у. Хімічна сполука, що містить молекули води.

ГІДРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "вода", "водний простір"; пишеться разом: гідроавтоматика, гідрогеотермічний.

гідробіоніка див. біоніка.

гієна див. геєна.

гін див. гони.

...ГІНІЯ. Кінцева частина складних слів, що означає належність до жіночої статі: полігінія, протерогінія.

ГІПЕР... - ГІПО...

Гіпер... Перша частина складних слів, що означає підвищення, надмірність; пишеться разом: гіпердактилічний, гіперінфляція, гіперплазія, гіперсекреція.

Гіпо... Перша частина складних слів, що означає зниження, нестачу; пишеться разом: гіподермальний, гіпотактичний.

ГІПЕРТОНІЯ - ГІПОТОНІЯ

Гіпертонія, -ї, ор. -єю. Підвищення кров’яного тиску; гіпертонічна хвороба.

Гіпотонія. Зниження кров’яного тиску.

гіпо... див. гіпер...

гіпопотам див. бегемот.

ГІПОТЕЗА- ГІПОТЕТИЧНІСТЬ

Гіпотеза. Науково обґрунтоване положення, вірогідність якого ще не доведена дослідним шляхом; здогад, припущення: наукова гіпотеза, заперечити гіпотезу.

Гіпотетичність, -ності, ор. -ністю. Здогадність: гіпотетичність судження, гіпотетичність твердження, гіпотетичність теорії.

гіпотонія див. гіпертонія.

ГІПСО...1 Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "висота"; пишеться разом: гіпсометрія, гіпсохромний.

ГІПСО...2 Перша частина складних слів, що відповідає слову гіпс; пишеться разом: гіпсовапняний, гіпсовипалювальний.

гірник див. горець.

ГІРО... - ЖИРО...

Гіро... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "обертовий рух"; пишеться разом: гіроазимут, гірогоризонт, гіроскоп.

Іноді паралельно з гіро... вживається жиро...: гірокомпас і жирокомпас.



ГІРСЬКИЙ - ГІРНИЧИЙ - ГІРНИЦЬКИЙ - ГОРИСТИЙ

Гірський. Пов’язаний з горами, який знаходиться, водиться або росте в горах. Вж. зі сл.: кряж, масив, схил, хребет, шпиль, місцевість, ущелина, кришталь, порода, вітер, хвороба, край, країна, район, село, селище, пасовисько, дорога, стежка, водоспад, потік, річка, озеро, житель, орел, птах, дуб, трава. У скл. сл.: гірськокліматичний, гірськолижний, гірсько-степовий, гірськострілецький.

Гірничий. Який стосується розробки надр землі – вивчення, видобутку й використання корисних копалин. Вж. зі сл.: інженер, майстер, інститут, школа, справа, спеціальність, комбайн, виробка, механіка, техніка, обладнання, устаткування, виробництво, підприємство, комбінат, фах, промисловість, порода. У скл. сл.: гірничобуровий, гірничодобувний, гірничо-металургійний, гірничорудний, гірничорятувальний.

Гірницький. Який стосується гірника, пов’язаний з ним. Вж. зі сл.: колектив, край, селище, родина, сім’я, вдача, характер.

Гористий. Покритий горами; підвищений: гориста місцевість. За п’ять-шість миль від пароплава з’явився гористий берег (М.Трублаїні).

ГІСТО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "тканина тіла"; пишеться разом: гістопатологія, гістофізіологія.

ГІЧКА - ГИЧКА

Гічка. Швидкохідна шлюпка з низьким бортом.

Гичка. Стебло та листя переважно коренеплодів та бульбоплодів. Пор. бадилля.

ГЛАДІНЬ - ГЛАДЬ

Гладінь, -і, ор. -нню. Рівна, гладка поверхня.

Гладь, -і, ор. -ддю. 1. Те саме, що гладінь.

2. Вид вишивки: вишивати гладдю.



ГЛАЗУР - ЛАЗУР

Глазур, -і, ор. -р’ю. Полива; густий солодкий сироп тощо.

Лазур, -і. Фарба блакитного кольору; яскраво-синій колір; блакить.

ГЛЕВКИЙ - ГЛЕЙКИЙ

Глевкий. 1. Схожий на мокру глину, в’язкий, липкий, недопечений (про хліб). Глевкий, чорний, як земля, хліб давив у горлі й тріщав у зубах (І.Нечуй-Левицький); – Коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю.Смолич).

2. перен. розм. Повільний у рухах, незграбний, неповороткий (про людину). Другий помічник був добродушний, глевкий (Ю.Збанацький).



Глейкий. Який липне, не розсипається (про землю). На свіжому насипі стояла повна каталажка глейкої землі (І.Кириленко).

глей див. ґлей.

глейкий див. глевкий.

ГЛИНЯНИЙ - ГЛИНЯСТИЙ, ГЛИНИСТИЙ

Глиняний. Який складається або виготовлений з глини; який має колір глини: глиняна гора, глиняна печера, глиняна долівка, глиняна амфора, глиняний глечик, глиняний колір.

Глинястий, глинистий. Який містить у собі глину, багатий на глину або має колір глини: глинясті (глинисті) ґрунти, глинястий (глинистий) намул, глинястий (глинистий) вигляд обличчя.

ГЛОБАЛЬНИЙ. Який охоплює всю земну кулю, всесвітній; всебічний, повний, універсальний. Вж. зі сл.: тектоніка, геодинаміка, метод, план, вивчення, інформація, телескоп; у глобальному масштабі.

ГЛОТКА - ГОРЛО - ГОРЛЯНКА

Глотка. Частина травного каналу, що з’єднує ротову порожнину зі стравоходом.

Горло. 1. Передня частина шиї; хрящовий канал, який є початком стравоходу й дихальних шляхів: дихальне горло, прополоскати горло, взяти за горло, дерти горло, на все горло, наступати на горло, по горло, поперек горла.

2. Верхня звужена частина посуду.



Горлянка, розм. Те саме, що горло 1.

ГЛУЗ - ГЛУЗД

Глуз, -у, мн. -и, -ів, розм. Глузування з когось, чогось: на глузи брати (підіймати). [Петро:] Се справді доля глузує: більшого глуму, гіршого глузу не пригадати!.. (Панас Мирний); –Добре, що не я вів машину, – ніби сам собі зауважує Михайло, – до нового року вистачило б глузів/ (Ю.Яновський).

Глузд, -у, розм. Розум: здоровий глузд. У голові Судді не жив як треба глузд – Він все підписував, а правив секретар (Л.Боровиковський); Люди всі на два ранжири: Є розумні – та без віри, Другі – вірою міцні, Але глуздом – аніні (А.Кримський); Стара з глузду зсунулась, мов собака з соломи (М.Номис).

ГНІВЛИВИЙ - ГНІВНИЙ

Гнівливий. Схильний до гніву: гнівливий чоловік, гнівливий командир.

Гнівний. Пройнятий гнівом: гнівні вірші, гнівний погляд, гнівна відсіч, гнівний протест, гнівний тон.

ГНІЗДО - КУБЛО

Гніздо. 1. Місце, влаштоване або пристосоване птахами для кладки яєць і виведення пташенят; рідше – житло тварин, плазунів, комах: вороняче гніздо, гніздо ластівки, зміїне гніздо, гніздо гусениці.

2. Виводок: вовче гніздо.

3. перен. Місце проживання людини, рідна домівка тощо: рідне гніздо, своє обжите гніздо. Тож сам собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому (М.Рильський); Зрозуміло, прощатись з рідною Гетьманщиною важко, важко кидати рідні гнізда, дідівську землю, та треба (М.Лазорський).

4. перен. Місце зосередження, притулок людей із злочинними та іншими недобрими намірами: злодійське гніздо, гніздо контрабандистів, гніздо контрреволюції.

5. Скупчення, група якихось однорідних предметів, явищ тощо; група рослин, що ростуть укупі: гніздо аметистів, синонімічне гніздо, гніздо опеньків. Він сів на призьбі, глянув на берег, де зеленіло гніздо верб (І.Нечуй-Левицький).

6. Заглиблення, отвір для чогось: кулеметне гніздо, гніздо для патронів.



Кубло. 1. Заглиблення в землі, де живуть і розмножуються звірі, плазуни, комахи; рідше – житло птахів: кубло хижаків, осине кубло, кубло коршуна.

2. Те саме, що гніздо 2: вовче кубло.

3. перен. Те саме, що гніздо 3: рідне кубло.

4. перен. Те саме, що гніздо 4: бандитське кубло, диверсійне кубло.



ГНІЙНИЙ - ГНОЙОВИЙ

Гнійний. Який стосується гною як продукту гниття тканини живого організму: гнійні виділення, гнійна виразка, гнійна інфекція, гнійна рана, гнійний запальний процес, гнійний отит, гнійне запалення суглоба.

Гнойовий. Який стосується гною як органічного добрива: гнойова купа, гнойова яма, гнойове господарство, гнойовий жук.

гніт див. ґніт.

гнойовий див. гнійний.

говір – говірка див. діалект.

ГОВІРКИЙ - ГОВІРКОВИЙ

Говіркий. Балакучий: говіркий хлопець, говірка бабуся.

Говірковий. Який стосується говірки – різновиду загальнонародної мови: говіркова лексика, говіркові елементи, говіркові особливості.

говорити див. казати.

ГОДИНА. 1. Одиниця виміру часу, яка дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам; відповідний відрізок часу (у запитальному вислові вживається із займенником котрий: котра година, о котрій годині). Тоді ще не знав я, що все проходить, все минає, забувається й губиться в невпинній зміні годин (О.Довженко).

2. Певний період часу, певна пора (звичайно з означенням). Співає дідусь і внуку, і сину, Співає дідусь про стару годину (М.Костомаров); Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година (Леся Українка); Любіть Україну.. в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!.. (В.Сосюра).

3. Тепла, суха, сонячна погода. А ми оливи наливаєм Та байдуже собі співаєм – Чи то в годину, чи в напасть (Т.Шевченко); Чи ж скоро світатиме? Глянула на небо: хмар не було – клалося на годину (Б.Грінченко); Година й негода часто міняються в надмор’ї (Л.Дмитерко); В кожної [жінки] біля хати роботи повно, кожній кортить на грядці ухватить, поки година (В.Дрозд).

ГОДИТИСЯ1, годжуся, годишся. Бути на що-небудь, до чогось придатним; задовольняти певні вимоги: для годиться, як годиться. [Митрохван:] Правда, що кажуть, нібито воно так і годиться за куму брати ту, котру першу зустрінеш? (М.Кропивницький); Василько побачив, біжить із криком "тату", а він., в діди йому годиться (М.Стельмах).

ГОДИТИСЯ2, годжуся, годишся. Давати згоду, погоджуватися з чиєюсь думкою; миритися. Роман зовсім годився на її думки, а вона на його (О.Маковей); Як же нам тепер годитись, А чи битись, чи миритись? (І.Манжура).

ГОДІВНИЦЯ - ГОДУВАЛЬНИЦЯ

Годівниця, -і, ор. -ею. Пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці.

Годувальниця. 1. Жінка, яка годує грудьми дитину.

2. Та, яка утримує або годує і доглядає когось.



голанка – голендерка див. голландка.

ГОЛІВКА - ГОЛОВКА

Голівка. Зменш.-пестл. від голова.

Головка. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід деяких рослин (капусти, маку, цибулі, часнику); заокруглене потовщення болта, стержня, цвяха тощо.

ГОЛІЧЕРЕВА - ДОЛІЧЕРЕВА

Голічерева, присл. розм. Догори животом; горілиць. – Я тепер уже і наввимашки і голічерева умію [плавати] (Панас Мирний).

Долічерева, присл. розм. Униз животом; ниць. Турган і в сні, як і наяву, був неспокійний, неврівноважений, крутився весь час, ось щойно долічерева лежав, а через хвилину вже боком припадав до подушки (Ю.Збанацький).

Голландія див. Нідерланди.

ГОЛЛАНДКА - ГОЛАНКА - ГОЛЕНДЕРКА

Голландка. Жінка, що належить до голландської нації.

Голанка. 1. Курка голландської породи.

2. Грубка (звичайно кахляна).

3. Матроська верхня сорочка. Голендерка. Корова голландської

породи.


ГОЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "весь", "повний"; пишеться разом: голометаболія, голотурія.

ГОЛОВ... Перша частина складних слів, що відповідає слову головний; пишеться разом: головлікар, головкінопрокат.

ГОЛОВАНЬ - ГОЛОВЕНЬ

Головань, -ня. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою, а також переносно. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Ю.Збанацький).

2. Те саме, що головень.



Головень, -вня. Прісноводна риба родини коропових з товстою головою й широким лобом. Колись так ловили.. Лящ – по пуду! Короп – по пуду! ..Головні – по пуду!(Остап Вишня).

головка див. голівка.

ГОЛОВНИЙ - ОСНОВНИЙ

Головний. 1. Прикм. від голова: головний біль, головний мозок, головний убір.

2. Найголовніший, найсуттєвіший. Вж. зі сл.: зміст, метод, мотив, наголос, напрям, підсумок, показник, представник, приз, пункт, район, удар, крок, ідея, мета, надія, перешкода, порода, причина, проблема, риса, роль, тема, тенденція, турбота, умова, джерело, завдання, питання, сили.

3. Який рухається попереду когось, чогось; передній. Вж. зі сл.: вагон, дозор, загін, танк, автомашина.



4. Який перебуває в центрі чогось. Вж. зі сл.: вхід, корпус [університету], під’їзд, шлях, вулиця, дорога, пристань.

5. Який очолює що-небудь, старший над кимсь тощо. Вж. зі сл.: агроном, актор, економіст, інженер, лікар, отаман, помічник, режисер, штаб, квартира, підприємство, речення, управління.

Основний. Те саме, що головний 2. Вж. зі сл.: елемент, засіб, закон, зміст, капітал, колектив, мотив, наголос, напрям, обов’язок, осередок, показник, район вирощування, рід військ, сорт, тип, тягар, урок, факт, фонд, фундамент, відмінність, група, дисципліна, ділянка, олійна культура, маса, причина, риса, робота, споруда, суперечність, тема, умова, виробництво, завдання, значення, зусилля, знаряддя, питання, види зброї, заходи, сили.

ГОЛОСИСТИЙ - ГОЛОСНИЙ

Голосистий. Який має сильний, дзвінкий голос; дзвінкий, гучний. Співом пташки голосистої Залунав увесь лісок (П.Грабовський); Здавалось, сама земля задзвеніла тим голосистим кукуріканням (Ю.Збанацький); О пів на сьому вихованців будив голосистий дзвоник (С.Добровольський).

Голосний. Який сильно звучить, якого добре чути тощо, а також переносно: голосна розмова, голосне читання, голосні звуки (у лінгвістиці). Серед того шуму подекуди було чути голосну дівочу пісню (І.Нечуй-Левицький); Останніх голосних подій в Одесі не буду Вам описувати, бо, певно, Ви краще знаєте все з закордонних часописів (М.Коцюбинський).

ГОЛУБИТИ, -блю, -биш. Проявляти ніжність, ласку; пестити, а також переносно. І хлопці жвавії танцюють, Дівчат голублять і милують (С.Руданський); Вона забула, що силою не вернеш почування, коли вже воно вмерло, і голубила цю мрію, і жила нею (Б.Грінченко).

голубівник див. голубник.

ГОЛУБІТИ - ГОЛУБІШАТИ

Голубіти. Ставати голубим, голубішим; виділятися голубим кольором, виднітися (про щось голубе). На сході ледве помітно починає голубіти небо – вже скоро почнеться світанок (В.Собко); Буйними травневими травами й квітами зеленіла, синіла, червоніла, голубіла земля (О.Соколовський); Ішов Іванко із збанком до лінивої річечки, дивився, як чисто голубіло над Чорним лісом високе небо (А.М’ястківський).

Голубішати. Ставати голубішим.

ГОЛУБНИК - ГОЛУБІВНИК

Голубник, -а. Приміщення для голубів; голуб’ятня. Біля голубника хтось із хлопців возився з голубами (А. Головко).

Голубівник, -а. Той, хто розводить, тримає голубів; голуб’ятник: завзятий голубівник.

ГОЛЬФ - ГОЛЬФИ

Гольф1, -у. Спортивна гра.

Гольф2, -а. Светр.

Гольфи, -ів, мн. розм. Короткі штани на манжетах, що застібаються під коліном; шкарпетки, панчохи до колін.

ГОМЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "подібний", "однаковий", "той самий"; пишеться разом: гомеопатія, гомеополярний, гомеостат.

ГОМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "рівність", "однорідність", "єдність"; пишеться разом: гомопластика, гомотрансплантація.

...ГОН. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "кут": пентагон, полігон.

ГОНИ - ГІН - ГОН

Гони1, -ів. Переслідування, цькування звіра під час полювання.

Гони2, гонів і гін. 1. Українська старовинна народна міра довжини від 60 до 120 сажнів.

2. Смуга поля, що обробляється в один захват.



Гін, гону. 1. Дія за значенням гнати, гнатися.

2. Те саме, що гони2 2.

3. Стан і поведінка багатьох тварин у період парування.

Гон, -а. Одиниця виміру плоского кута в метричній системі мір XVIII ст. (1/100 прямого кута).

ГОНИТВА - ПОГОНЯ

Гонитва. 1. Переслідування з метою вполювати, спіймати тощо. Треба мати доброго коня, щоб бачити гонитву за вовком (О.Донченко); Повз будку в шаленій гонитві мчали несамовиті моряки (В.Кучер).

2. (за чим) перен. Посилені прагнення до чогось, переслідування якої-небудь мети. Доброї слави не може не бажати добрий поет. Але то щось зовсім інше, ніж гонитва за популярністю будь-що-будь (М.Рильський).



Погоня. 1. Переслідування втікача. Треба втікать, коли ще й втечемо, то незабаром буде й погоня (О.Стороженко); [Гостомисл:] Швидко За ними рушимо в погоню (І.Франко).

2. Людина або група людей, які переслідують когось. Пустилися козаки щодуху гірською стежкою, а вже погоня за плечима (О.Довженко); Погоня Хмельницького могла настигнути кожної хвилини (П.Панч).



...ГОНІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "походження", "народження": гетерогонія, цитогонія.

ГОНЧАРНИЙ - ГОНЧАРСЬКИЙ

Гончарний. Який стосується гончарства: гончарний круг, гончарний цех, гончарна глина, гончарний промисел, гончарне виробництво, гончарне ремесло, гончарні вироби.

Гончарський. Який стосується гончаря і гончарства; належний гончареві: гончарський круг, гончарський посуд, гончарський цех, гончарська майстерня, гончарська продукція, гончарська спілка, гончарська справа, гончарські вироби, гончарська дочка.

ГОРА, р. мн. гір. Назви, які виступають у ролі граматичної прикладки до слова гора і виражені відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються з цим словом: на горі Арарат. Узгодження буває в назвах ж. р.: на горі Говерлі, з гори Магнітної (форма прикметника).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка