З українського літературного слововживання



Сторінка14/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   57

ГОРДИТИСЯ - ГОРДУВАТИ

Гордитися, -джуся, -дишся. Відчувати перевагу в чомусь над кимсь; пишатися. – Сином край увесь гордиться: Хазяює, як годиться (М.Шпак).

Гордувати, -ую, -уєш. 1. (ким, чим). Бути гордим; вихвалятися, гордитися, звисока ставлячись до інших. І батько і мати гордували своїм сином, хвалили дома, хвалили в людях (Панас Мирний); Ти гордуєш своєю красою.. Пишним станом, густою косою (Я.Щоголів).

2. Зневажливо, звисока ставитися до інших, нехтувати кимсь, чимсь. "Не вмію я говорити з народом! – думав він, ідучи вулицею. – Вони мов бояться мене чи гордують мною – не розбереш" (Б.Грінченко); – Може б, і не напився на вхідчинах, та небіж образився на дядька, що той, мовляв, гордує (Є.Гуцало).



ГОРЕЦЬ, ГОРЯНИН - ГІРНИК

Горець, -рця, ор. -рцем, горянин, -а. Житель гір.

Гірник, -а. Робітник гірничої промисловості, гірничий інженер тощо.

гористий див. гірський.

ГОРІЛИЦЬ - ДОЛІЛИЦЬ

Горілиць, присл. Обличчям догори, вгору; навзнак. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїм питанням до неба (М.Коцюбинський); Він розлігся горілиць на колодках, заклав руки за голову і мріє (П.Колесник); Він сів, а далі горілиць ліг на покіс, і перед ним розкрилось безмежжя нічного неба (Є.Гуцало).

Долілиць, присл. Обличчям до землі, вниз; ниць. Пахомій лежав долілиць на помості, зв’язаний ремінною волокою (Р.Іваничук); Василь спав на животі, долілиць, сховавши обличчя в долонях (П.Загребельний).

ГОРЛАСТИЙ - ГОРЛАТИЙ

Горластий, розм. Який має гучний голос; крикливий. По дворах співали горласті півні (І.Цюпа); Горласті перекупки з базарів.. мотали без упину язиками (Ю.Яновський).

Горлатий, розм. 1. Те саме, що горластий. Закричав горлатий півень І прогнав мій страх (Л.Глібов); [Гострохвостий:] Оця горлата баба наробить такого крику, що й Євфросина почує (І.Нечуй-Левицький).

2. Широкогорлий (про посуд, отвір тощо): горлатий глечик, горлата пляшка.



горло – горлянка див. глотка.

ГОРН - ГОРНО

Горн, -а, ч. Мідний духовий інструмент.

Горно, с. Піч для нагрівання або плавлення металів; частина доменної печі, вагранки, а також переносно.

ГОРОДИНА. Загальна назва городніх рослин та їх плодів, що є продуктами харчування (капуста, огірки, морква тощо); овочі. На самій середині балки грядки з усякою городиною. Капуста, буряки, морква, кавуни, огірки (А.Чайковський); А городи і садки в нас не йдуть: солонець.. Городина несмачна (Дніпрова Чайка); В його садибі не росла ніяка городина, лише виноград, яблуні, вишні і квіти, квіти (В.Симоненко).

ГОРЩОК - ГОРЩИК

Горщок, -шка. Переважно глиняний посуд, в якому варять страву, в який садять квіти тощо.

Горщик, -а. Зменш, від горщок; те саме, що горщок.

горянин див. горець.

ГОСТИНЕЦЬ, -нця. Крім загальновідомого значення "подарунок", уживається також для позначення великого битого шляху. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна, серед зеленого лісу (Н.Кобринська); Подорожні звернули з гостинця і вийшли на вузеньку, досить добре убиту гірську стежку (І.Франко).

ГОСТРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову гострий і поняттю "надзвичайний"; пишеться разом: гострогранний, гостроконфліктний.

ГОТОВИЙ. 1. (до чого). Який підготовився до чогось. Глушак встає із-за стола з виглядом людини, завжди готової до дії (О.Довженко); За півгодини аул був готовий до виступу (З.Тулуб).

2. (на що і робити що). Схильний до чогось, який виявляє бажання робити щось. Черниш, готовий на все, рішуче обернувся і поповз назад (О.Гончар); І скільки на землі оцій синів є, Готових вмерти, як батьки, в бою (Л.Дмитерко).



ГРАБУВАТИ - ГРЕБУВАТИ

Грабувати, -ую, -уєш (кого, що). Відбирати що-небудь у когось насильно; переносно – нещадно експлуатувати, їй не треба зброї. До неї не прийде ніхто грабувати (О.Кобилянська); А як грабував людей Алі-Баша!.. (З.Тулуб).

Гребувати, -ую, -уєш (ким, чим). Почувати огиду до когось; нехтувати когось, щось і т. ін. – Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О.Копиленко); [Варка:] Перш ви гребували нами, а тепер наша черга (М.Кропивницький).

ГРАК, -а, ГАЙВОРОН, -а. Перелітний птах родини воронових з блискучим чорним пір’ям. Пор. ворона.

гральний див. ігровий.

...ГРАМА. Кінцева частина складних слів, що означає "запис", "графічне зображення": криптограма, телефонограма.

ГРАМАТКА. 1. заст. Буквар. Іван Федорович сходив до дяка і договорив за два мішки пшениці вивчити з Кирилком граматку (Панас Мирний).

2. церк. Поминальна книга; поминальний список. – Я вивчила напам’ять в граматці усі гріхи, то й досі пам’ятаю од слова до слова (І.Нечуй-Левицький); Маруся поставила до гурту і свою мисочку і граматку батюшці подала, щоб пом’янув її родичів (Г.Квітка-Основ’яненко).



ГРАМОТНИЙ - ПИСЬМЕННИЙ - ОСВІЧЕНИЙ

Грамотний. 1. Який вміє граматично правильно писати: грамотний учень.

2. В якому немає граматичних і стилістичних помилок: грамотний переклад, грамотний твір.

3. перен. Який володіє необхідними відомостями з певної галузі, знаннями в якійсь галузі, справі: грамотний керівник, грамотний інженер, грамотний хлібороб, політично грамотна людина.

Пох.: грамотність, грамотно.

Письменний. Який уміє читати, писати. – Він, бачите, письменний, грамоту знає, книжку читає (М.Коцюбинський); Карпо був молодий чоловік, недавно жонатий. Був письменний: як і Зінько, навчився читати в дяка (Б.Грінченко); Дід був письменний, і йому батько не міг простити своєї темноти (О.Довженко). Пох.: письменність, письменство.

Освічений. 1. Який має освіту, засвоїв різнобічні знання. Час, видно, минув, натомість повинні освічені та талановиті люди надійти з своєю запомогою (Панас Мирний); Лазаревський благав його залишити Шевченка в Оренбурзі, де були гуманні й освічені люди, хороші лікарі (З.Тулуб).

2. зрідка. Те саме, що письменний. В нашім селі весь народ освічений, всі діти вміють читати і писати (І.Франко).

Пох. освіченість.

ГРАНАДА - ГРЕНАДА

Гранила1. Місто і провінція на півдні Іспанії.

Гранада2. Місто на південному сході Нікарагуа.

Гренада. Острів і держава в Вест-Індії.

ГРАНАТ - ГРАНАТА

Гранат1, -а. Південне дерево або кущ з яскраво-червоним цвітом; цвіт, плід з нього. Сплять кипариси, дрімають гранати, Ніч над землею розкинула шати (О.Олесь).

Гранат2. 1. р. -а. Напівкоштовний камінь, звичайно темно-червоного кольору; самоцвіт.

2. р. -у. Мінерал.



Граната1. Те саме, що гранат1.

Граната2. Розривний снаряд.

ГРАНАТНИЙ - ГРАНАТОВИЙ

Гранатний. Прикм. від граната2: гранатний бій, гранатні осколки.

Гранатовий1. Прикм. від гранат1; яскраво-червоний: гранатове дерево, гранатовий колір.

Гранатовий2. Прикм. від гранат2; зроблений з гранату (гранатів); темно-червоний: гранатовий браслет, гранатовий колір.

ГРАНІТ, -у. Множина вживається при позначенні сортів: темні і світлі граніти.

ГРАТ, -у. Зайвий метал, що залишається на краях виробів після штампування чи іншої обробки.

грати див. відігравати.

...ГРАФ. Кінцева частина складних слів, що означає особу або прилад, який пише, записує: бібліограф, пневматограф.

...ГРАФІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "записування", "відображення": каліграфія, літографія.

ГРАФО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "письмо", "почерк", "креслення", "малювання"; пишеться разом: графоаналітичний, графомеханічний.

гребувати див. грабувати.

Гренада див. Гранада.

ГРИВНА - ГРИВНЯ

Гривна, -и, ор. -ою, р. мн. -вен. Металева прикраса (обруч), яку носили на шиї. Пастух.. Знайшов у приміському лісі гривну, Яку носив на грудях Мономах (М.Руденко).

Гривня, -і, ор. -ею, р. мн. -вень. 1. У Стародавній Русі – срібний злиток вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею; мідна монета вартістю 3–2,5 коп.

2. Сучасна українська грошова одиниця, яка дорівнює 100 копійкам.



григоріанський календар див. юліанський календар.

громадський див. суспільний.

ГРОМАДЯНСЬКИЙ. 1. Який стосується правового стану громадян у державі: акти громадянського стану. Вж. зі сл.: закон, кодекс, шлюб, право.

2. Пов’язаний з громадянами; властивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства. Вж. зі сл.: обов’язок, подвиг, рух, відвага, гідність, ідея, клятва, мужність, обрядовість, панахида, поезія, позиція, рівність, совість, права.

3. Невійськовий, цивільний. Вж. зі сл.: клуб, мир, битва, боротьба, війна, страта.

Пор. суспільний.

ГРУБІТИ - ГРУБШАТИ, ГРУБІШАТИ

Грубіти. Ставати грубим, грубішим. Хай знає, що.. руки її грубітимуть та тріскатимуться в роботі (О.Гончар).

Грубшати, грубішати. Ставати грубішим. З часом ті згуки грубшали, хрипіли, оберталися в рик (М.Коцюбинський); Виття грубішає, наростає і обривається: фрх... фрх... (Н.Тихий).

ГРУДИ - ГРУДЬ

Груди, -ей, мн. Передня частина тулуба від шиї до живота; грудна порожнина. Хочеться відчинити вікно, дихнути повними грудьми (Б.Лепкий).

Грудь, -і, мн. -і, -ей. Молочні залози жінки, а також кожна з цих залоз.

ГРУЗЬКИЙ - ГРЯЗЬКИЙ

Грузький. В якому можна загрузнути; багнистий. Вогкий вітер гойдав тополі, зривав золоте листя і вкривав ним грузьку чорну землю (З.Тулуб); Запоріжці дочекалися відпливу Сивашу, вночі перейшли по грузькому дну, обминувши фортеці (Р.Іваничук); Ми з Ярославом переходили її [річечку] вбрід, коли хлопчаками ходили по гриби, вода була холодна, аж ноги щеміли, а дно грузьке (В.Дрозд).

Грязький. Покритий гряззю; з гряззю; брудний. Довго йшли через увесь город, аж поки прийшли до якоїсь темної і грязької вулиці (Б.Грінченко); Дрібні, грязькі, студені краплі впали так несподівано на його., лице, що він в одній хвилі зупинився (І.Франко).

ГРУПУВАННЯ - УГРУПОВАННЯ

Групування. Дія за знач, групувати: групування електростанцій, групування корів за продуктивністю.

Угруповання, р. мн. -ань. 1. Група осіб, підприємств тощо, об’єднаних за якимись ознаками; скупчення збройних сил на певній території: літературне угруповання, опозиційне угруповання, політичне угруповання, угруповання промислових підприємств, угруповання військ.

2. У біології – група рослинних або тваринних організмів, що співіснують де-небудь.

ГРЯЗЬ - БРУД

Грязь, -і, ор. -ззю. 1. Розм’якла від води земля, ґрунт. Соломія вернулась у хату і мусила одмивати грязь з ніг в ночвах (Ї.Нечуй-Левицький); Сніг, що випав тільки вчора, глибокий та густий, був тут розтоптаний в жовту грязь і багнюку (Ю.Смолич).

2. Бруд у приміщенні, на одязі, тілі тощо. На долу грязь, якийсь барліг, тріски, шматки дерева (І.Нечуй-Левицький); – У хатах тісно.., грязь, дихати нічим (М.Коцюбинський); Грязь великого нечистого хазяйства, стайні, корівника і свинарника лягла на її біляве обличчя, тільки не торкнулася по-дитячому чистих і скорботно-терплячих очей (М.Стельмах).

3. переважно у мн. Намул морів, озер, що використовується як лікувальний засіб. Грязі бердянського лиману – особливий дар природи. Вони містять у собі дуже цінні лікувальні речовини (з газети); Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір я посіріло (Є.Гребінка).

Бруд, -у. 1. Те, що робить що-не-будь нечистим (грязь, болото, сміття, різні покидьки). Перед бюрком стояли два крісла дубові, також темні від бруду (Лесь Мартович); Великі, замазані брудом вікна дивилися по-мертвецьки на широке подвір’я (Н.Кобринська); Руки їй боліли від важких ножиць, сморід овечого поту, гною і бруду з дрібним сухим пилом від вовни забивали дух (З.Тулуб).

2. перен. Розпуста, аморальна поведінка, нечесні вчинки, наклеп тощо. У вас в думках немає бруду (М.Старицький); Наче в тумані якім ходила вона ввесь час, коли вислухувала той бруд, що матуся "гарного сина " виливала на її голову (Г.Хоткевич).

грязький див. грузький.

ГУДІТИ - ГУДИТИ

Гудіти, гуду, гудеш. Густи; гомоніти: вітер гуде, хрущі гудуть, дроти гудуть. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (І.Нечуй-Левицький); В голові тілько гуде (Панас Мирний).

Гудити, гуджу, гудиш. Виносити осуд; ганити. Омелян говорить так, що не розбереш, чи хвалить, чи гудить жінку (М.Стельмах); – Оце як хочеш: хочеш гудь стару, хочеш хвали, а не дозволила (М.Олійник).

гуля див. ґуля.

ГУМАНІЗМ - ГУМАННІСТЬ

Гуманізм, -у. 1. Прогресивний рух епохи Відродження: англійський гуманізм, гуманізм італійського Відродження, особливості гуманізму.

2. Суспільний вияв уваги до людини: соціальний гуманізм, ідеали гуманізму, відстоювати гуманізм.

Гуманність, -ності, ор. -ністю. Властивість гуманного: гуманність української музики, гуманність письменника, виховання гуманності.

ГУМАННИЙ - ГУМАНІСТИЧНИЙ - ГУМАНІТАРНИЙ

Гуманний. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. Вж. зі сл.: командир, погляд, діяльність, література, мета, мораль, тенденція, рішення, ставлення, суспільство, дії, люди, принципи, умови.

Гуманістичний. Прикм. від гуманізм і гуманіст. Вж. зі сл.: зміст, пафос, розвиток [людини], діяльність, етика, концепція, культура, місія, сутність, спрямування, ідеали, ідеї, мотиви, норми [моральності], переконання, принципи.

Гуманітарний. 1. Який належить до суспільних наук, що вивчають людину та її культуру. Вж. зі сл.: науковий заклад, факультет, освіта, науки.

2. Пройнятий гуманізмом, піклуванням про добробут народу, повагою до людської гідності; гуманний: гуманітарна справедливість, гуманітарне мистецтво, гуманітарна допомога, гуманітарний вантаж.



гуманність див. гуманізм.

ГУСЕНИЦЯ - ГУСІНЬ

Гусениця, -і, ор. -ею. 1. Личинка метелика; збірн. – зрідка. З гусениці – Метелик став Хороший (Л.Боровиковський); Сойка поїдає в травні хрущів, гусениць, дрібних гризунів (В.Гжицький); Горобці стрибали... ловлячи гусеницю, метеликів (Панас Мирний).

2. Широкий ланцюг, що накладається на колеса трактора, танка тощо. Скрегочучи гусеницями, назустріч швидко йшли трактори (О.Донченко); Всюди, по всьому плацдарму, сліди від гусениць танків (О.Гончар).



Гусінь, -сені, ор. -сінню. 1. збірн. Гусениці. Хижа гусінь сад об’їла (І.Франко).

2. рідше. Те саме, що гусениця 1. По дорозі довгою гусінню тягся резервний полк (П.Панч); Софія бачить на зеленій траві розтягнуту, мов гусінь, гармонь (А.Шиян).



ГУСТІТИ - ГУСТІШАТИ

Густіти. Ставати густим, густішим. Між гіллястими липами густіє темінь (М.Стельмах).

Густішати. Ставати густішим. Ніч густішала й чорнішала (І.Нечуй-Левицький); Ліс густішав і густішав (О. Гончар).

ГУЩА - ГУЩАВИНА - ГУЩИНА

Гуща, -і, ор. -ею. 1. Густий відстій у рідині: гуща в олії, чорнильна гуща.

2. Те саме, що гущавина 1: гуща чагаря, лісова гуща.

3. Місце найбільшого скупчення чогось, когось: базарна (ярмаркова) гуща, гуща бою, гуща народу, селянська гуща.



Гущавина. 1. Густий ліс, густі зарості: гущавина бору, гущавина очерету, гущавина лісу, лісова гущавина, гущавина джунглів, гущавина парку, гущавина саду. Ми ввійшли в таку гущавину, в якій я ще до сього часу ніколи не бував (А.Чайковський); Чути було тільки тьохкання соловейка в гущавині верболозу (Д. Мордовець).

2. зрідка. Те саме, що гуща 1.



Гущина. Те саме, що гущавина 1: гущина заростей, гущина лісу, гущина чагарнику, гущина ялиць, лісова гущина.

Ґ (ґе). Як назва літери вживається в с. р.: початкове г, як назва звука вживається в ч. р.: проривний ґ.

ґава див. ворона.

ҐЛЕЙ - ГЛЕЙ

Ґлей, ґлею, ор. ґлеєм. Загуслий сік, що виступає на стовбурах вишень, черешень, слив тощо. Повітря темніло набряклим вишневим ґлеєм (М.Стельмах).

Глей, глею. Пластична, переважно гончарна глина сизого, червоного та інших кольорів; мул. Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить. Поки не зліпить гнізда (М.Зеров).

ҐНІТ - ГНІТ

Ґніт, ґнота. Стрічка або шнур, що використовується для горіння в гасових лампах, свічках тощо. Тихо потріскує ґніт у лампі (В.Кучер); Свічка нагоріла; велика жужелиця на ґноті задержувала світ (Панас Мирний); Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі ґноти (Н.Рибак).

Гніт. 1. р. -у. Гноблення, пригнічення. Народ століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю (О.Олесь); Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (П.Грабовський); Вперше в житті наліг йому на душу тяжкий гніт розпачливої безвиході (С.Голованівський).

2. р. -а. Важкий предмет, що його кладуть на що-небудь для постійного тиснення. Часом він [Єгипет] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо покрикував, наче підземний вогонь, Тяжко придавлений гнітом гори кам’яної (Леся Українка).



ҐРАТИ, ґрат, мн. Переплетення переважно металевих прутів, штаб, що використовується для загорожі. Стогнуть брати наші в тюрмах проклятих, Ґрати залізні рвучи (О.Олесь); Ми бачили світ неначе із-за ґрат – Впадає в око грубе, пересічне (М.Руденко).

ҐУЛЯ - ҐУЛЯ

Ґуля, -і, ор. -ею. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару тощо. їй здавалось, що вона або наб’є собі ґулю на голові, або завалить стелю в старенькій хаті (М.Коцюбинський); Лице услалося синіми плямами, на лобі в кулак завбільшки вигнало гниючу ґулю (Панас Мирний); – Годі сидіти в плавнях та рибу ловити! – лементував козак з ґулею на лобі (М.Лазорський).

Гуля, -і, розм. Голуб. А гуля біленька, Дитина маленька (пісня); Ой люлі, люлі, Прилетіли гулі (пісня).

Д (де). Як назва літери вживається в с. р.: мале д; як назва звука вживається в ч. р.: кінцевий д, приголосний д.

ДАВНИНА - ДАВНІСТЬ

Давнина. Давноминулі часи: глибока давнина, глуха давнина, давня давнина, сива давнина, пам’ятки давнини, свідок давнини, від давнини, прийти з давнини, звичаї давнини, згадати давнину.

Давність, -ності, ор. -ністю. 1. Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чогось: вікова давність, двадцятирічна давність, тисячорічна давність, давність української культури.

2. Довгочасне існування: за давністю років, пожовтів від давності.

3. зрідка. Те саме, що давнина: глибока давність, у сиву давність.



ДАГЕРОТИПІЯ - ДАГЕРОТИП

Дагеротипія, -ї, ор. -єю. Старий спосіб фотографування на металевій пластинці.

Дагеротип. 1. р. -у. Те саме, що дагеротипія.

2. р. -а. Знімок, зроблений дагеротипією.



ДАЙНА - ДОЙНА

Дайна. Назва видів литовських пісень.

Дойна. Молдовська й румунська народна пісня з вільною елегійною мелодією. Вечори слухали голосіння сиріт та дойни наречених, яким судилося посивіти без пари (А.М’ястківський).

ДАКТИЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "палець"; пишеться разом: дактилограма, дактилоскопія.

ДАЛЕБІ, ест. сл. розм. Правду кажучи, справді. – Гей, давай, давай, батьку, переміни, Бо, далебі, загинем (пісня); – Я, далебі, в тім не виною, Що так роз’їхався з тобою (І.Котляревський).

ДАЛЕКОГЛЯДНИЙ - ДАЛЕКОЗОРИЙ

Далекоглядний. Здатний передбачати події, наслідки чогось; передбачливий. Мачехін ще раз переконався, наскільки далекоглядна була його поведінка, коли наполягав на прилюдній аудієнції у короля (Н.Рибак); [Мацько:] Завжди треба бути далекоглядним, Маріє Гаврилівно, може, колись він стане і моїм родичем (В.Собко). Пох. далекоглядність.

Далекозорий. Який добре бачить на великій відстані; який має ваду зору, що перешкоджає чітко бачити на близькій відстані. її далекозорі очі сягнули через пшеничний квадрат, на протилежному боці якого в’язала Настя (І.Рябокляч); Він був далекозорий і близько себе бачив кепсько (І.Ле). Пох. далекозорість.

ДАЛІ - ДАЛЬШЕ, ДАЛЬШ

Далі, присл. 1. Вищ. ст. від далеко. А ще далі на захід вставали гори (О. Гончар).

2. Після цього (того), потім; крім того. З овечок перше вовну драли, А далі м’яса забажали (Л.Глібов); Сиділи мовчки. Далі один шапку під голови, за ним другі. Поснули... (С.Васильченко).

3. Продовжуючи розпочате; більше, довше. Говоріть – говоріть ще далі! (Марко Вовчок); [Деві:] Ну, далі, дядьку! Що ж ти не говориш? (Леся Українка); Так далі тривати не може (О.Довженко).

Дальше, дальш. 1. (тільки дальше,). Те саме, що далі 1. Вона дальше кінця свого носа не бачила (Панас Мирний); Дядько пішов кроків на два дальше (Григорій Тютюнник).

2. зрідка. Те саме, що далі 2, 3. [Циган:] Що дальш буде? Розказуй дальше (Т.Шевченко); "Добре наше діло, побачимо, що дальш буде"(Г.Квітка-Основ’яненко); Від поконвіку нас повчали І нині раду подають, Щоб люди злодіїв прощали, – Хай ближніх дальш собі цькують (П.Грабовський).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка