З українського літературного слововживання



Сторінка15/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   57

датувати див. дотувати.

ДВАДЦЯТЕРО, -тьох, числ. збірн. – Теперечки з унуками і правнуками душ їх з двадцятеро буде (О.Стороженко). Пор. двоє.

ДВИГУН - МОТОР

Обидва слова мають однакове значення – "силова установка, яка перетворює будь-який вид енергії в механічну роботу". Паралельно вж. зі сл.: автомобільний, бензиновий, дизельний, електричний, потужний, реактивний, роторний, танковий тощо. Проте у використанні їх намітилася певна тенденція до розрізнення.



Двигун, -а. Уживається переважно зі сл.: вітряний, вічний, двотактний, чотиритактний, двоциліндровий, чотирициліндровий, карбюраторний, колекторний, пусковий, судновий, тепловий, тяговий, внутрішнього згоряння (переносно – двигун прогресу).

Мотор, -а. Переважно вживається для позначення двигунів у транспортних засобах: підвісний мотор, автомобільний мотор; часто в сполученнях з дієсловами та віддієслівними іменниками: гуркіт мотора, заглух мотор, заглушити мотор, працює мотор, дає перебої мотор, шумить мотор, прогріти мотор, полагодити мотор. У скл. сл.: дизель-мотор, мотор-редуктор.

ДВІР - ПОДВІР’Я - НАДВІР’Я

Двір, двора і двору. 1. Те саме, що подвір’я 1: господарський двір, прохідний двір, товарний двір, фуражний двір. Двір був просторий, чистий, оплетений (Панас Мирний); Бурлаки повернули до великої хати – увійшли в двір (І.Нечуй-Левицький); – Тільки ти – обережненько. Може, як-небудь прохідними дворами (А.Головко).

2. Хата з усім господарством при ній. Сусіда в їх був, удовин син, двір із двором жили (Б.Грінченко); Сяк-так зібралися, купили двір і жили собі (Г.Квітка-Основ’яненко).

3. Маєток великого землевласника. Дід знову забалакав: – Що ж з мене візьмеш?.. Ну беріть знову в двір (Панас Мирний); Якби не поденна робота в дворі та на панських ланах, то хтозна, як би Матроха прожила з дітьми (Леся Українка).

4. Завод, майстерня: гарматний двір, монетний двір.

5. Монарх з його оточенням. Висіла туга й печаль над двором королівським Ойнея (І.Франко).

Подвір’я. 1. Обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку, хати; приміщення для тварин, реманенту, матеріалів тощо у великому господарстві. Подвір’я було хазяйське, з мощеними доріжками (Вал. Шевчук); Дзвоник калатав собі на подвір’ї, скликаючи нас (М.Чабанівський).

2. Те саме, що двір 2. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір’я (М.Номис); Іскри полетіли на повітки й на клуню, зайнялося ще одне подвір’я (Ю.Яновський).



Надвір’я, розм. Ділянка землі коло хати. А у будень, то він тобі Не посидить в хаті. Все нишпорить по надвір’ю (Т.Шевченко); Як сич той, він більше по надвір’ю тинявся (Панас Мирний).

ДВО... див. ДВОХ...

ДВОБІЧНИЙ - ДВОСТОРОННІЙ, -я, -є. У більшості значень уживаються паралельно (з переважанням першого) – зі сл.: зв’язок, радіозв’язок, килим, насос, процес, шов, забудова вулиці, симетрія, техніка ткання, запалення легень, покриття, свердло.

Тільки двосторонній уживається тоді, коли воно стосується двох сторін у значенні "особа, група осіб, організація тощо, яка протиставляється у певному відношенні іншій особі, особам, організації". Вж. зі сл.: договір, угода, домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, міжнародні зв’язки, обов’язки, переговори.



ДВОГОЛОСИЙ, ДВОГОЛОСНИЙ - ДВОГОЛОСНИЙ

Двоголосий, двоголосний. Який звучить двома голосами або співається на два голоси: двоголосий (двоголосний) хор.

Двоголосний, лінгв. Який складається з двох голосних літер, що вимовляються як один склад.

ДВОЄ, двох, числ. збірн. Вживається: з іменниками чоловічого роду, що означають назви істот, рідше – предметів: братів, дідів, коней, малюків, матросів, пасажирів, пастухів, перехожих, поранених, робітників, синів, солдатів, хлопців, деньків, обідів, ротів; з іменниками середнього роду, що є назвами істот, предметів, явищ: звірят, курчат, телят, барил, вікон, крил, ліжок, літ, слів, яєць; з іменниками жіночого роду, що означають істот, – зрідка: дочок, жінок, рибок, свиней, спортсменок, школярок, щук (з іменниками ж. р., що означають предмети, не вживається); з іменниками, що вживаються в множині й мають відтінок збірності, а також з іменниками, що означають парні предмети й мають тільки форму множини: дівчат, дітей, людей, овець, воріт, дверей, ножиць, саней, шароварів; з особовими займенниками в множині: нас (вас, їх) було двоє, їх стало двоє. У знач, ім.: у човні сиділо двоє. Двоє б’ються – третій не мішайся (прислів’я). По двоє, у знач, присл. По дві особи, істоти, по два предмети: шикувалися по двоє, по двоє почали розходитися.

Збірні числівники надають висловлюваному зниженого стилістичного відтінку і тому широко використовуються в розмовній мові, а в науковому та діловому стилях літературної мови вживаються зрідка (отже, краще не двоє генералів, а два генерали).

ДВОРУКИЙ - ДВОРУЧНИЙ

Дворукий. Який має дві руки (про людину).

Дворучний. Який має дві ручки (про пилку).

ДВОСКЛАДНИЙ - ДВОСКЛАДОВИЙ

Двоскладний. Складений з двох частин: двоскладне речення.

Двоскладовий. Який складається з двох складів: двоскладова стопа.

двосторонній див. двобічний.

ДВОХ... - ДВО...

Двох... Перша частина складних слів; уживається: коли друга частина складного слова починається голосними а, є, о, у, я; коли другою частиною є порядкові числівники сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний; коли другою частиною є прикметник, а першою – складний числівник з компонентом два (три, чотири); коли кінцевою частиною є прикметник або іменник, а другою – складний числівник двісті (триста, чотириста): двохадресний, двохетапний, двохсотий, двохтисячний, двохмільйонний, двохмільярдний, двадцятидвохрічний, сорокадвохгодинний, двохсотсильний, двохсоттисячний, двохсотріччя.

Дво... Вживається тоді, коли друга частина складного слова починається з приголосного (крім слів сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний): дводенний, дволітровий, двокілометровий, двомоторний.

Паралельно можуть уживатися: двохукісний і двовкісний, двох’ярусний і двоярусний, двохмільярдний і двомільярдний тощо.



ДЕ... Префікс, що означає віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення чогось, рух донизу, зниження: деаерація, деблокування, деактивація, дегазація, дегероїзація, деполітизація.

ДЕБЕНТУРА. Митне свідоцтво на повернення мита.

ДЕБЕТ - ДЕБІТ

Дебет, -у. Ліва сторона бухгалтерських рахунків, куди заносяться всі одержувані цінності, а також усі борги й видатки, які числяться по даному рахунку: дебет і кредит.

Дебіт, -у. Кількість рідини, що надходить з джерела за одиницю часу: дебіт артезіанського колодязя, дебіт свердловини.

ДЕВАЛЬВАЦІЯ - ВАЛЬВАЦІЯ - ЕВАЛЬВАЦІЯ - РЕВАЛЬВАЦІЯ, РЕВАЛОРИЗАЦІЯ

Девальвація, -ї, ор. -єю. Законодавче зменшення золотого вмісту (вартості) грошової одиниці; зниження курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти.

Вальвація. Визначення цінності іноземної монети в грошовій одиниці даної держави не за її номіналом, а за вагою вміщеного в ній валютного металу (срібла, золота).

Евальвація. Оцінювання, обчислювання.

Ревальвація, ревалоризація. Грошова реформа з метою стабілізації валюти; підвищення державного курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти.

ДЕВІЗ - ДЕВІЗА

Девіз, -у. Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій; короткий вислів або слово; напис на гербі, щиті тощо.

Девіза. Вексель, чек тощо, виражений в іноземній валюті для оплати його за кордоном.

ДЕВ’ЯТЕРО, -тьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: козаків, коней, котів, синів, сиріт, донок, дітей. Пор. двоє.

ДЕГЕНЕРАЦІЯ - ДЕГЕНЕРАТИВНІСТЬ

Дегенерація, -ї, ор. -єю. Виродження, погіршання з покоління в покоління пристосовних або господарських властивостей у рослин і тварин: процес дегенерації, ознаки дегенерації.

Дегенеративність, -ності, ор. -ніс-тю. Наявність ознак дегенерації, виродження: явно виражена дегенеративність.

ДЕДАЛІ

Дедалі, присл., наст. Чим далі. Дедалі, дедалі усе стиха, ні травка не колишеться, усе чогось жде (Г.Квітка-Основ’яненко); Дедалі меншими стають верхівці в степу (О.Гончар); Та старість дедалі відчутніше тисне на плечі (Р.Іваничук); В її розповіді появлялось дедалі більше подробиць (Є.Гуцало).

ДЕДВЕЙТ, -у. Повна вантажопідйомність судна (сумарна вага вантажу, пасажирів, екіпажу, палива тощо).

ДЕЗ... Префікс, що означає знищення, видалення, відсутність чи спотворення чогось: дезінформація, дезоксидація.

ДЕЗАКТИВАЦІЯ, -і, ор. -єю. Усунення радіоактивних речовин з чогось; втрата молекулою енергії, потрібної для вступу в хімічну реакцію.

ДЕЗИДЕРАТИ - ДЕЗОДОРАНТИ

Дезидерати, -ів, мн. Предмети, книжки, потрібні для поповнення якоїсь колекції (музею, бібліотеки тощо).

Дезодоранти, мн. Засоби для усунення, видалення неприємних запахів у побутових приміщеннях, приладах (у кухнях, холодильниках тощо) або з тіла людини.

ДЕЗІНСЕКЦІЯ, -ї, ор. -єю. Знешкодження отруйних речовин в організмі.

дезодоранти див. дезидерати.

ДЕКА... Перша частина складних слів, що означає "десять, у десять разів більше"; пишеться разом: декалітр, декаметр.

ДЕКВАЛІФІКАЦІЯ - ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ

Декваліфікація, -ї, ор. -єю. Втрата особою кваліфікації, спеціальних знань, досвіду: декваліфікація педагога, повна декваліфікація.

Дискваліфікація. Оголошення когось не гідним або не здатним займати якусь посаду, виконувати певну роботу через професійну непідготовленість; позбавлення спортсмена або команди права брати участь у змаганнях за грубе порушення правил, нетактовне поводження: дискваліфікація судді, дискваліфікація гравця, дискваліфікація футбольного клубу.

ДЕКІЛЬКА - ДЕ КІЛЬКА

Декілька, -кох, числ. Незначна кількість; кілька. Прийшло декілька читачів за газетою (І.Франко); Декілька ґав – і між ними я – стоїмо, дивлячись на корму (Ю.Яновський).

Де кілька, присл. з числ. З причин, знов-таки не залежних од мене, мусив виїхати звідти до Житомира, де кілька місяців вів видання газети "Волинь " і працював у редакції (М.Коцюбинський).

ДЕКОРАТИВНИЙ - ДЕКОРАЦІЙНИЙ - ДЕКОРАТОРСЬКИЙ

Декоративний. 1. Призначений для оздоблення, прикраси. Вж. зі сл.: вигляд, елемент, естамп, ефект, живопис, орнамент, прийом, розпис, фактор, властивість, кераміка, майстерня, пластика, роль, скульптура, форма, значення, мистецтво, ремесло, різьблення, голубівництво, садівництво, ткацтво, твори, цінності, якості, виріб, килим, посуд, пояс, ваза, плитка, тканина, барельєф, камінь, панно, скло, вогні, прикраси, виноград, каштан, кущ, зелень, квітка, рослина, птах, тварина, місцевість.

2. Те саме, що декораційний 1: декоративний реквізит, декоративне оформлення сцени.

3. перен. Розрахований на зовнішній ефект, показний: декоративне життя.



Декораційний. 1. Який стосується театральної декорації, оформлення сцени. Вж. зі сл.: живопис, стиль, цех, майстерня, техніка, оздоблення, оформлення роботи.

2. зрідка. Те саме, що декоративний 1.

Декораторський. Який стосується декоратора, належний йому: декораторське вміння.

ДЕКОРТ, -у. Зниження з ціни товару за дострокову оплату його.

ДЕКОРУМ, -у. Зовнішня, показна пристойність; те, що відповідає такій пристойності: дотримувати декоруму.

ДЕКУВЕР, -у. Різниця між оцінкою майна і страховою сумою, яку залишають на відповідальність страхувальника.

ДЕЛІМІТАЦІЯ - ДЕМАРКАЦІЯ

Делімітація, -ї, ор. -єю. Визначення договором або угодою, укладеною суміжними державами, загального напряму й проходження кордону між ними (позначення на карті).

Демаркація. 1. У міжнародному праві – визначення лінії державного кордону на місцевості на основі делімітації шляхом установлення спеціальних прикордонних знаків (стовпів, пірамід тощо).

2. У медицині – відмежування відмерлих ділянок від здорових.



ДЕЛЬКРЕДЕРЕ, невідм., с. Порука комісіонера перед комітентом за виконання договору, укладеного комісіонером з третьою особою, за що він одержує особливу винагороду.

ДЕЛЬТА-... Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв’язок з дельта-частинками; пишеться через дефіс: дельта-залізо, дельта-проміння (у словах дельтаплан, дельтапланеризм, дельтапланерист пишеться разом і означає «подібний до грецької літери "дельта"»).

ДЕЛЬФІНАРІЙ - ДЕЛЬФІНІЙ

Дельфінарій, -ю, ор. -єм. Морський акваріум для дельфінів.

Дельфіній, -ю. Багаторічна трав’яниста рослина родини жовтцевих.

ДЕМАГОГІЯ - ДЕМАГОГІЧНІСТЬ

Демагогія, -ї, ор. -єю. Обман брехливими обіцянками, лестощами й навмисним викривленням фактів для досягнення якоїсь мети. – Ми не припустимо, щоб різні шпінгалети морочили нам голову своєю демагогією (М.Хвильовий); Що це демагогія чи справжня програма роботи обох лабораторій? (Ю. ІІІовкопляс).

Демагогічність, -ності, ор. -ністю. Властивість демагогічного: демагогічність висловлювань.

ДЕМЕРЕДЖ, -у, ор. -ем. У морському праві – плата за додатково наданий час вантажовідправникові або фрахтувальникові для завантаження судна.

ДЕМОНСТРАТИВНИЙ - ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ

Демонстративний. 1. Який здійснюється з метою вираження протесту проти когось, чогось: демонстративна відмова, демонстративна поведінка.

2. Який здійснюється шляхом публічного показу, демонстрації: демонстративний метод викладання, демонстративна переправа військ.

Демонстраційний. Призначений для публічного показу чогось: демонстраційний зал, демонстраційний стіл, демонстраційна шахівниця.

ДЕМОНСТРАЦІЯ - ДЕМОНСТРУВАННЯ

Демонстрація, -ї, ор. -єю. 1. Масовий похід, мітинг та інші форми вияву громадсько-політичних настроїв; вияв, свідчення чого-небудь; публічний показ чогось тощо: багатолюдна демонстрація, демонстрація протесту, демонстрація єдності.

2. Те саме, що демонстрування.



Демонстрування. Публічний показ чого-небудь: демонстрування кінофільмів.

ДЕНОНСУВАТИ, -ую, -уєш, недок. і док. У міжнародному праві – оголошувати недійсним або таким, що припинило свою чинність: денонсувати договір. Пох.: денонсований, денонсація.

ДЕНЬ, дня, р. мн. днів і після числівників також день: п’ять днів (день). – За кілька день мені треба бути вже в Корсуні (О.Соколовський). У назвах свят пишеться з великої літери: День знань.

ДЕПОРТ, -у. Купівля цінних паперів з одночасним зворотним продажем їх на певний термін за зниженим курсом.

ДЕПРЕСИВНИЙ - ДЕПРЕСІЙНИЙ

Депресивний. Пов’язаний з хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи: депресивний стан.

Депресійний. Який стосується застою в економіці країни: депресійні явища, труднощі депресійного характеру.

ДЕРЕВИННИЙ - ДЕРЕВНИЙ -ДЕРЕВ’ЯНИСТИЙ - ДЕРЕВ’ЯНИЙ

Деревинний. Який стосується деревини як матеріалу: деревинна целюлоза, деревинні відходи.

Деревний. Який стосується дерева; який добувають з дерева; який живе, водиться, паразитує на (в) дереві. Вж. зі сл.: кора, порода, промисловість, рослина, рослинність, попіл, спирт, сировина, вугілля, паразити, тварини.

Дерев’янистий. Чимсь схожий на дерево (переважно твердістю). Вж. зі сл.: плід, гілка, груша, рослина, стебло.

Дерев’яний. Зроблений з дерева, а також переносно – позбавлений ознак життя, нерухомий: дерев’яний будинок, дерев’яна огорожа, дерев’яна ложка, дерев’яна скульптура. – Він живий? – насилу вимовила дерев’яним язиком (С.Васильченко).

ДЕРЖ... Перша частина складних слів, що відповідає слову державний; пишеться разом: держбанк, держфонд.

ДЕСЬ, прися. 1. У якомусь невизначеному місці; у якомусь невідомому напрямку; кудись. Я побіжу, десь коней попрошу (Леся Українка); Здається, серце не в мені живе, А десь далеко (М.Руденко); А де ж дитина? Побігло десь (Т.Шевченко).

2. розм. З якогось невизначеного місця; звідкись. Десь і докучлива муха взялася, лізе., у вічі (Панас Мирний); – А-а-а... неслося десь здалеку (М.Коцюбинський).



3. част. розм. Майже, уже. – Забула десь і тая смерть про мене (Л.Глібов); Вона й досі не знає, як се сталося. Так десь воно мало бути (М.Коцюбинський).

ДЕСЯТЕРО, -тьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: спортсменів, хлопців, лошат, гусей, діток; нас було чоловік з десятеро. Пор. двоє.

ДЕСЯТИНА. Давня східнослов’янська одиниця земельної площі, яка дорівнює 1,09 га (2400 квадратних сажнів).

ДЕФЕКТИВНИЙ - ДЕФЕКТНИЙ

Дефективний. Який має психічні або фізичні вади (про людину): дефективні діти, дефективний хлопець.

Дефектний. Який має дефект, дефекти, з дефектом, зіпсований, пошкоджений (про предмети); в якому перелічуються дефекти: дефектна деталь машини, дефектний примірник книжки, дефектна відомість.

ДЕФЛЯЦІЯ, -ї, ор. -єю. Вилучення урядом з обігу частини надлишкової грошової маси, випущеної в період інфляції.

ДЕХТО - ДЕ ХТО

Дехто, декого, займ. Деякі люди. Дехто з давніх хліборобів і заспорить з Мироном (Панас Мирний); Серед гурту сонних дехто починає ворушитись, дехто підводиться (Леся Українка); Спереду кілька мужиків. Брудні й обірвані. Де в кого синяки (А.Головко).

Де хто, присл. із займ. Цигане мовчки дивувались. Поки поснули де хто впав (Т.Шевченко); По вечері гості примощуються, де кому вигідніше (М.Коцюбинський); Музика стихла, гості розмішувались де хто (М.Лазорський); Аж листя бриніло від того голосу. Де хто йшов, там і спинявся (А.М’ястківський).

ДЕЦИ... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "десята частина"; пишеться разом: децилітр, дециметр.

ДЕЧИЙ - ДЕ ЧИЙ

Дечий, -його, займ. Чийсь.

Де чий, присл. із займ. Ноги самі привели до річки. Поникав понад берегом, позаглядав, де чиї каюки стоять (О.Гончар).

ДЕЩО - ДЕ ЩО

Дещо. 1. р. дечого, займ. Небагато чого; щось; що-небудь таке, чого не хочуть називати. – Я дещо чула з її розмови (І.Нечуй-Левицький); Багато дечого ще плела куховарка (Панас Мирний); Я щось маю розпитати, Дещо розказати (Т.Шевченко).

2. присл. Трохи. її дещо грубувата, горем підточена краса, її міцна доладна постать також вражають Якова (М.Стельмах).

Де що, присл. із займ. Вони їли і міркували, де що вигідніше продати (М.Коцюбинський); Де що було прибитого снігами та морозом задавленого все оживало, чепурилося, раділо (С.Васильченко); – Гей, люди добрі! Та через це злодійкувате насіння ніяк буде стебельця на дворі вдержати: обнесуть де що є (Лесь Мартович); Всі щедрі, як не знають, де що береться (Вас. Шевчук).

ДЕЯК - ДЕ ЯК

Деяк, присл. зрідка. Якось. – Ану, може, я його деяк здурю (І.Франко).

Де як, присл. із займ.

ДЕЯКИЙ - ДЕ ЯКИЙ

Деякий, -кого, займ. Точно не визначений; невеликий тощо. – Вже деяку уяву маю про вас (М.Стельмах); Бійці сиділи деякий час (О.Гончар).

Де який, присл. із займ. – Навіщо бирка ? Я вам із зав’язаними очима скажу, де який сорт (О.Гончар); – Він тільки дивиться, щоби де який гріш зарвати! (Б. Лєпкий); Спасибі людям: не женуть з хати. Де весілля, де похорон, де яка оказія – я вже й там (В.Потапенко).

ДЖУРА, ч. Зброєносець у козацької старшини (XVI–XVIII ст.). [Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма (І.Карпенко-Карий); Від табору скакав гетьманський джура з гетьманським убранням і з булавою (Д.Мордовець).

ДЗВІН. 1. р. дзвона. Ударний сигнальний підвісний інструмент. Задзвонили до церкви. Гук дзвона рознісся попід вербами (І.Нечуй-Левицький); Плечі в нього були широкі, руки довгі, голос приглушеного чавунного дзвона (Григорій Тютюнник); Нараз вдарили у дзвона (М.Лазорський).

2. р. дзвону. Деренчливі металеві звуки; дзвінке звучання. У палату долинули протяжні звуки дзвону (С.Скляренко); Розсипається небесний дріб по даху і співають ринви одноманітну пісню в переливах легкого дзвону (М.Хвильовий); Скільки пташиного дзвону (С. Олійник).



ДИ... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "подвійний", "двічі"; пишеться разом: дивакцина, дивініл.

ДИВАН - ДУВАН

Диван1, -а. Великі м’які меблі для сидіння й лежання.

Диван2, -у. В деяких мусульманських країнах – список розподілу державних доходів, податково-фінансове відомство, урядова установа в судових та адміністративних справах.

Диван3, -у. Назва збірки ліричних творів (переважно одного автора) у східних літературах (у перській, арабській).

Дуван, -у, заст. Здобич і поділ її.

ДИВІДЕНД, -у, мн. -и, -ів. Прибуток, одержуваний акціонером пропорційно вкладеному ним капіталу: давати дивіденди. Пох. дивідендовий.

ДИВІЗІЙНИЙ - ДИВІЗІОННИЙ

Дивізійний. Прикм. від дивізія: дивізійний штаб, дивізійна артилерія.

Дивізіонний. Прикм. від дивізіон: дивізіонна розвідка.

ДИЗ... ДИС... Префікс, що означає утруднення, порушення, розлад, поділ, втрату; надає поняттю негативного або протилежного змісту. Диз... пишеться перед голосними (дизасоціація, дизосмія), дис... – перед приголосними б, г, к, п, т, ф (дисбаланс, дисгармонія, дискваліфікація, диспропорція, дистрофія, дисфункція).

ДИЛЕР, -а. Член фондової біржі та банк, які здійснюють продаж цінних паперів, валют, коштовних металів діють від свого імені і власним коштом.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка