З українського літературного слововживання



Сторінка17/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   57

До волі, ім. з прийм. Здається, радіти б, що минув день, що ближче до стрічі з тобою, ближче до волі (М.Коцюбинський); Виходить, Лесь береже в пам’яті, як у книзі, усі ґрунти села і до волі, і після волі (М.Стельмах); [Свічка:] А тепер на приступ! До помсти всі! До волі!(І.Кочерга); – Ти сказала, щоб собаку тримали на прив’язі? поспитав, коли жінка повернулась. – “Навіщо прив’язувати? Він звик до волі...” (Є.Гуцало); – Де шукати шляху до волі, як не у боротьбі з тим, хто тебе зневолює? (А.Кащенко).

ДОГЛЯДАТИ - НАГЛЯДАТИ

Доглядати (кого, що, зрідка за ким-чим). Пильнувати, стежити за кимсь, чимсь для забезпечення нормального стану, порядку і т. ін.; піклуватися про когось, щось: доглядати дітей, доглядати хворого, доглядати землю, доглядати хату.

Наглядати (за ким-чим). Основне значення – стежити час від часу за кимсь, чимсь для контролю, забезпечення порядку, з метою нагляду тощо. Вж. зі сл.: за господарством, за квартирою, за ліфтом, за роботою, за чистотою. Мати просила бабусю, щоб та наглядала за мною, стежила, скільки я їм, коли лягаю спати (Л.Смілянський); – Ви коли хочете мати гусей, то наглядайте за ними, а то мій синок одне забив (А.Шиян); – Ти тут наглядай, щоб кури в квітниках не греблися (Леся Українка).

ДОГОВІР - УГОДА

Договір, договору. Взаємне зобов’язання, письмова або усна угода про права та обов’язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами. Вж. зі сл.: авторський, двосторонній, багатосторонній, взаємовигідний, видавничий, воєнний, гарантійний, господарський, житлового найму, коаліційний, колективний, купівлі-продажу, ліцензійний, мирний, митний, міжнародний, орендний, політичний, про ненапад, рівноправний, сепаратний, таємний, торговельний; укладати договір.

Угода. 1. Взаємна згода, домовленість про щось: за мовчазною угодою, попередня угода, пристати на угоду.

2. Договір, за яким встановлюються взаємні зобов’язання щодо чогось. Вж. зі сл.: багатостороння, двостороння, гарантійна, джентльменська, картельна, кредитна, ліцензійна, міждержавна, міжнародна, патентна, передвиборна, прикордонна, про перемир’я, регіональна, тарифна, торговельна, трудова (також переносно – угода з совістю).

ДОГОРИ - ДО ГОРИ

Догори, присл. У напрямку від землі вгору. На луках зеленою щіткою пнулася догори трава (С.Чорнобривець); – Руки!.. Руки догори! – закричав комусь сполохано тонкобровий (І.Муратов); Він узяв від неї сина й, балуючись, підкидав його догори (А.Кащенко); Він раз у раз сміявся, тоді його руді вуса підіймались догори, а довгий ніс ховався межи вуса (М.Лазорський).

До гори, ім. з прийм. Дим од погаслих вогнів стелиться од гори до гори синіми смугами (М.Коцюбинський); Ходить [Чіпка] по полю з ниви на ниву, від шляху до гори, від гори до шляху (Панас Мирний).

ДОДАТОК - ДОДАНОК

Додаток, -тка. 1. Те, що додається, є доповненням до чогось: додаток до статті закону, додаток до резолюції, додаток до словника, на додаток.

2. грам. Другорядний член речення зі значенням об’єкта, звичайно виражений непрямим відмінком іменника: непрямий додаток, прямий додаток.

Доданок, -нка. У математиці – величина, яка додається до другої величини.

ДОДОЛУ - ДО ДОЛУ

Додолу, присл. На землю; вниз. – Стій... не можу... шепнув він, опускаючись додолу (М.Коцюбинський); Додолу никне голова (Б.Грінченко); В саду похилилася квітка осіння На ніжнім високім стеблі І сипле додолу доспіле насіння, Ховаючи в мокрій землі (Г.Чупринка).

До долу, ім. з прийм. [Семен:] Що ж бабуся твоя, чи здраствують ще? [Одарка (жартуючи):] Підскакують: з печі до долу, з долу на піч (М.Кропивницький); "Почуй тягар тих пут земних усіх, Що тих людей до долу придавили" (І.Франко); Густий серпанок, спускаючись трохи не до долу, закрив її повний стан (І.Нечуй-Левицький).

ДОДОМУ - ДО ДОМУ

Додому, присл. У свій дім, до своєї сім’ї; у рідні місця. Пора рушати додому (М.Коцюбинський); Вернувся Чіпка додому (Панас Мирний).

До дому, ім. з прийм. Він зумисне обійшов кругом кварталу і підійшов до дому Коралаєвої, минаючи вікна (І.Нечуй-Левицький); Хутко прийшла [Софія] до дому баронеси (Леся Українка); – Проте ходімо до дому. – Разом зайшли вони до терема (С.Скляренко).

ДОЗВОЛЕНИЙ - ДОЗВОЛЕННИЙ

Дозволений. 1. Дієприкм. від дозволити. Тут не дозволені концерти (В.Самійленко).

2. прикм. Який можна дозволити; допустимий: дозволена книжка.



Дозволенний. Те саме, що дозволений 2: дозволенна річ.

дойна див. дайна.

доказ див. довід.

докорінний див. корінний.

ДОКТОР, -а. 1. розм. Лікар.

2. Вищий учений ступінь.



ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ - ДОКУМЕНТОВАНИЙ

Документальний. Який є документом; властивий документу; який грунтується на документах: документальні дані, документальні свідчення, документальна точність, документальний фільм, документальна кінематографія. Пох.: документальність, документально.

Документований. Дієприкм. від документувати: у знач, прикм. – обґрунтований документами: добре документований нарис. Пох.: документованість, документовано.

ДОКУПИ - ДО КУПИ

Докупи, присл. В одне місце, в одне ціле. Дрібні хвилі зливались докупи (М.Коцюбинський); Врешті валка випливла з людського моря і, збившись докупи у вузенькій вуличці, посунулась далі (О.Досвітній); Бійці зв’язували по п ять гранат докупи (В.Собко).

До купи, ім. з прийм. Ось він дійшов до купи піску за селом і зупинився (Ю.Яновський); Швидко нагнулась [Саша] до купи білизни і руками перебирала сорочки, рушники, пошивки (О.Донченко).

ДО ЛАДУ, у знач, присл. Як слід, як належить; злагоджено. – Добре, добре! Тільки коли б часом не принесло Ковінька, бо він не дасть нам поговорить до ладу про наші справи (І.Нечуй-Левицький); Хто вміє стільки коломийок? Хто так прикаже до ладу? І хто так палко, поцілує В уста гуцулку молоду? (О.Олесь); Прощайте, хлопці. Бийтесь до ладу (Л.Костенко).

ДОЛІ, присл. 1. (де). Унизу; на землі, на долівці. Сливи навалюють купами долі (І.Нечуй-Левицький); Зорі тихо тремтять угорі і долі (М.Коцюбинський).

2. (куди). Униз, додолу; на землю, на долівку. Маруся спустила очі долі (Грицько Григоренко); Сів я, в очі йому не дивлюсь, одну цигарку долі кинув, другу скручую (І.Муратов).



ДОЛІВКА. Земляна підлога, вимазана глиною; рідше – взагалі підлога. З глини були стіни, стеля, простінки, навіть підлога, яку тут називали долівкою (І.Сенченко); Глиняна долівка була ретельно підметена (М.Руденко); Миша., ганяє своїми тонкими ніжками по дерев’яній долівці (Панас Мирний); Поїзда ще не було, але у невеликій темній залі з кам’яною долівкою вже виладнались до крихітного віконечка дві довгі черги (Б.Антоненко-Давидович).

долілиць див. горілиць.

долічерева див. голічерева.

ДОМАГАТИСЯ - ДОБИВАТИСЯ

Домагатися, домогтися, -можуся, -можешся. Наполегливо добиватися когось, чогось: домагатися роботи, домагатися свого, домагатися згоди.

Добиватися, добитися, -б’юся, -б’єшся. 1. Вживаючи рішучих заходів, докладаючи зусиль, досягати поставленої мети, результатів: добиватися права, добиватися роззброєнь.

2. Дізнаватися про когось, щось випитуванням; допитуватися. [Грицько:] А вона, бідна, щодня у мене добивається: як там Петро Васильович? Чи можна їх побачити? (Панас Мирний).

ДОМБРА - ДОМРА

Домбра. Казахський народний щипковий музичний інструмент.

Домра. Російський народний щипковий музичний інструмент.

ДОМІШАНИЙ - ДОМІШЕНИЙ

Домішаний. Дієприкм. від домішати: до сосни в цій місцевості скрізь домішаний дуб.

Домішений. Дієприкм. від домісити: домішене тісто.

ДОМОВИНА - ДОМОВИНИ

Домовина. 1. Труна.

2. Місце, де поховано померлого; могила.



Домовини, -вин, мн. Обряд домовляння перед весіллям про гостей, подарунки тощо.

ДОМОВЛЯТИСЯ - УМОВЛЯТИСЯ - ЗМОВЛЯТИСЯ

Домовлятися, домовитися, -влюся, -вишся. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати щось. Домовлятися про роботу він приїздив сюди в середині лютого (Ю.Шовкопляс); [Лікар:] Вас пустять у палату, я домовився (В.Кучер); – Дивися сам, – зітхнула мати. – Змерзнеш буди мене. – “Домовилися” (Вас. Шевчук).

Умовлятися (вмовлятися), умовитися (вмовитися). Домовлятися один з одним, укладати ділову угоду тощо. Умовляюся з Тимофієм, що “піду” завтра на його дарабі (Г.Хоткевич); Ми умовилися з ним порозмовляти увечері про сценарій (Ю.Яновський); Пан хотів умовитись з ними на ціле літо, до Покрови (І.Нечуй-Левицький).

Змовлятися, змовитися. Погоджувати між собою якісь дії, домовлятися з ким-небудь про щось (переважно таємно). Козаки почали збиратися до дороги та змовлятися, хто з ким мав би тікати (О.Маковей); Ото змовились ми вдвох та й покинули службу в канцелярії (І.Нечуй-Левицький).

домра див. домбра.

донесхочу, донехочу див. досхочу.

ДОНИЗУ - ДО НИЗУ

Донизу, присл. У напрямку до землі, вниз тощо. Руки опустилися донизу (Панас Мирний); Похмурий дядько стояв на возі й скидав вилами донизу зелені качани (Є.Гуцало); Пілоти дивились донизу, туди, Де димом курилась дорога (М.Бажан); Людині дано лиш два шляхи. Один – угору, другий – донизу (П.Загребельний).

До низу, ім. з прийм. Надвечір дійшли ми до низу (І.Нечуй-Левицький); – Йдімо, Варко, до низу, ато тут ще мати почує.. – І вони хутко пішли до озера (Леся Українка); Стіни всі од вишки до низу розмальовані (Марко Вовчок); Задрижало дерево з верху до низу (Г.Хоткевич).

ДОПУСТИМИЙ - ДОПУСТОВИЙ

Допустимий. Який можна допустити, дозволити: допустимий варіант.

Допустовий. У граматиці – який виражає припущення чогось, не взяту до уваги умову, перешкоду: допустове підрядне речення, допустовий сполучник.

ДОПУЩЕНИЙ - ДОПУЩЕННИЙ

Допущений. Якого допустили: допущений до екзаменів, допущені прорахунки. – Ви чули, що Брагова буде в ту середу читать свій вислід. Буде допущена й публіка (Олена Пчілка); Треба було швидше гасить допущену Слащовим пожежу (О.Гончар).

Допущенний. Допустимий: допущенні відхилення.

ДОРИЧНИЙ - ДОРІЙСЬКИЙ

Доричний. Який походить з Дорили – області Стародавньої Греції: доричний діалект, доричний орден (стиль).

Дорійський. Те саме, що доричний, але в давньогрецькій музиці: дорійський лад.

ДОРОБОК, -оку. Щось зроблене, створене ким-небудь; переважно вживається в позитивному плані як критерій оцінки зробленого найчастіше зі сл.: літературний, творчий, поетичний, художній, науковий.

ДОРТУАР, -у, заст. Загальна спальня у закритому навчальному закладі.

доручати див. довіряти.

ДОСАДЛИВИЙ - ДОСАДНИЙ

Досадливий. Який виражає досаду: досадливий погляд, досадлива усмішка. Пох. досадливо: досадливо знизавши плечима, досадливо покушуючи губу, досадливо поморщився, досадливо хмуритися. Таня досадливо обернулася на стукіт клямки (А.Дімаров).

Досадний. Який викликає досаду; неприємний: досадна рана, досадні звістки, досадні прорахунки, досадні слова. Пох. досадно. Мені досадно страх, що я вже не скінчу своєї літньої роботи (Леся Українка); Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства (Григорій Тютюнник).

досвід див. дослід.

ДОСВІДНИЙ - ДОСЛІДНИЙ - ДОСЛІДНИЦЬКИЙ

Досвідний. Який ґрунтується на досвіді, має життєвий досвід: досвідне пізнання.

Дослідний. Який стосується досліду, пов’язаний з науковим дослідженням; призначений для проведення дослідів. Вж. зі сл.: робота, гурток, завод, інститут, центр, ділянка, лабораторія, організація, станція, установа, господарство, підприємство, поле, рослини, тварини.

Дослідницький. 1. Який стосується дослідника, належний йому. Вж. зі сл.: колектив, група, задум, інтерес, метод, підхід, рівень, характер, діяльність, енергія, настанова, праця.

2. Призначений для проведення дослідів: дослідницька кімната.

ДОСЕРЕДИНИ - ДО СЕРЕДИНИ

Досередини, присл. Усередину. Коли Білинський через веранду зайшов досередини, враження змінилося. Передпокій був напрочуд просторий і ясний (Ірина Вільде); Один вагон сплющило, як консервну банку.., санітари метушаться з носилками, але ніяк не можуть дістатися досередини (Григорій Тютюнник); – Але село вони знають зверху. Досередини зазирнути не вміють, а може, бояться (Б.Лепкий).

До середини, ім. з прийм. У місце, однаково віддалене від кінців чогось. Блискавки бігли з різних сторін до середини неба (І.Франко); Високий гіллястий дуб, котрий стояв коло самого багаття, був до середини облитий світлом (І.Нечуй-Левицький); Повагом і твердо ступаючи, йшов до середини майдану молодий підполковник (Р.Іваничук).

ДОСЛІД - ДОСВІД

Дослід, -у. Відтворення якогось явища або спостереження за новим явищем у певних (переважно штучно створених) умовах з метою вивчення; експеримент: дослід з електрикою, дослід на тваринах, важливий науковий дослід, розвідувальний дослід, фізичні досліди, провадити (проводити) досліди. Пох. дослідник.

Досвід, -у. Сукупність практично засвоєних знань, умінь, навичок, які здобуваються в житті і в практичній діяльності тощо: досвід боїв, досвід вирощування високих урожаїв, досвід будівництва, на власнім досвіді.

дослідний дослідницький див. досвідний.

ДОСХОЧУ - ДОНЕСХОЧУ, ДОНЕХОЧУ

Досхочу, присл. До повного задоволення, скільки завгодно. Я сіла біля неї і ми обоє досхочу насміялися (М.Чабанівський); [Іван:] Пий, земле, воду досхочу! (О.Левада).

Донесхочу, донехочу, присл. розм. Те саме, що досхочу. Гуляю на волі, купаюсь донесхочу (І.Нечуй-Левицький); І ну щипать лице. Нащипала [Мася] донехочу і сіла (А.Свидницький).

ДОТЕП - ДОТЕПНІСТЬ

Дотеп, -у. 1. Кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком. На валах знову по-старому залунали глумливі козацькі дотепи (Я.Качура); Він був веселий, і його дотепи полегшували настрій усім (Н.Рибак); Він ледве здобувся на усмішку та поганенький дотеп (Ю.Мушкети к).

2. розм. Здібність оформляти думку у вигляді влучних, гострих або смішних висловів. [Анна (сміється).] Справді, він не без дотепу, твій дон Жуан!.. (Леся Українка).



Дотепність, -ності, ор. -ністю. 1. Витонченість думки і здібність оформляти її у вигляді влучних, гострих або смішних висловів. Не бувши балакучим дуже, він для Орисі, щоб розважити дівчину, ставав зовсім іншою людиною; де та й дотепність та гумор бралися в нього! (А.Головко); Чим він міг вразити та зацікавити її? Своєю красою? дотепністю?.. Але краси в нього ніякої, дотепність зла (П.Колесник).

2. Виразність і точність у передаванні суті чогось. Це була думка, геніальна своєю простотою й дотепністю (В.Владко).



ДОТУВАТИ - ДАТУВАТИ

Дотувати, -ую, -уєш, недок. і док. (кого, що). Давати дотацію підприємству, установі, закладу тощо.

Датувати, недок. і док. Позначати, надписувати дату на чомусь; визначати час якої-небудь події, документа: датувати листа, датувати рукопис.

ДОХІД - ПРИБУТОК

Дохід, -ходу. Гроші або матеріальні цінності, одержувані від підприємства чи якогось роду діяльності. Вж. зі сл.: валовий, грошовий, державний, додатковий, забезпечений, незабезпечений, комісійний, митний, натуральний, національний, номінальний, підприємницький, податковий, неоподаткований, річний, середній.

Прибуток, -тку. 1. Сума, на яку дохід перевищує витрати; дохід, джерелом якого є додаткова вартість. Вж. зі сл.: валовий, додатковий, зрослий, надлишковий, підприємницький, середній, сукупний, чистий; прибуток на капітал.

2. Те саме, що дохід: прибуток від господарювання, прибуток державного підприємства.

дочасний див. передчасний.

ДОЧКА, -й, д. ім. -ці. При підметі, вираженому зворотами дочка з матір’ю, дочка з батьком тощо, присудок уживається: а) у формі множини; б) у формі однини. Вона весело розмовляє з батьком, щось йому розказує (І.Нечуй-Левицький). Пор. батько.

дразливий – дражливий див. дратівливий.

ДРАМАТИЧНИЙ - ДРАМАТУРГІЧНИЙ - ДРАМАТИЗОВАНИЙ

Драматичний. 1. Який стосується драми як роду літератури чи окремого жанру; пов’язаний з драмою. Вж. зі сл.: актор, гурток, діалог, етюд, жанр, колектив, образ, письменник, твір, театр, вистава, колізія, п’єса, поема, роль, студія, сцена, трупа, мистецтво, новаторство, товариство, справи, характери.

2. Сповнений драматизму, напруженості тощо. Вж. зі сл.: бій, випадок, епізод, конфлікт, момент, образ, сюжет, фінал, фініш, зав’язка, кінцівка, зустріч, інтрига, подія, роль, ситуація, життя, напруження, обставини.



Драматургічний. Який стосується драматурга, драматургії, пов’язаний з ними. Вж. зі сл.: жанр, конкурс, прийом, талант, діяльність, майстерність, побудова, спадщина, творчість, форма.

Драматизований. Відображений у драматичній формі; який посилює драматизм, напруженість чогось: драматизована повість, драматизована ситуація.

ДРАТІВЛИВИЙ - ДРАТІВНИЙ - ДРАТЛИВИЙ - ДРАЗЛИВИЙ - ДРАЖЛИВИЙ

Дратівливий. 1. Який перебуває в стані нервового напруження; який швидко дратується; який викликає роздратування; роздратований. Останнім часом Сергій став дратівливий, неуважний на роботі (О.Гуреїв).

2. Те саме, що дратівний. Мсьє Абель.. потяг в себе дратівливий, масний нафтовий аромат (Ю.Смолич); Якийсь час тишу порушували завивання мотора та дратівливе деренчання.. скла праворуч від Федора (Ю.Мушкетик).

Пох.: дратівливість, дратівливо.

Дратівний. Який подразнює органи чуття: дратівні запахи карболки, дратівний блиск.

Дратливий. 1. Те саме, що дратівливий 1. Вона здавалася йому якоюсь збудженою, дратливою (С.Голованівський).

2. Пов’язаний з діянням подразника на організм або на окремий орган: дратливий процес.

Пох.: дратливість, дратливо.

Дразливий. 1. Те саме, що дратівливий 1. Оксен ішов селом, дразливий і гнівний (Григорій Тютюнник).

2. Який неприємно вражає: дразлива тема для розмов, дразлива думка, дразливий спокій, дразлива радість.

Пох.: дразливість, дразливо.

Дражливий. 1. Який потребує великої обережності, тактовності. Староста канівський і староста черкаський прибули до Базовлука в дуже дражливій справі (З.Тулуб).

2. Те саме, що дратівний. Міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохтіння, метушня, – все лишилося десь за мною (С.Васильченко); Кулі з дражливим звуком пронизували степ в усіх напрямках (О.Гончар).

3. Те саме, що дратівливий 1. Дуже дражливий старий Кайдаш розходився, кинувся на Карпа з кулаками (І.Нечуй-Левицький); Через цю дитину вона стала така дражлива (Б.Грінченко); В її голосі прозвучали дражливі нотки (О.Гуреїв).

ДРЕНАЖУВАТИ - ДРЕНУВАТИ

Дренажувати, -ую, -уєш. Виводити з порожнини тіла, рани гній, рідину за допомогою певного пристосування. Пох.: дренажуватися, дренажування.

Дренувати. Провадити осушування ґрунту за допомогою системи траншей, підземних труб, канав і каналів. Пох.: дренуватися, дренування, дренований.

ДРИЛЬ - ДРИЛ

Дриль, -я, ор. -ем. Механізм для свердління.

Дрил, -а. Вузьконоса мавпа ряду мандрилів.

ДРІБНИТИ - ДРІБНІТИ -ДРІБНІШАТИ

Дрібнити, -ню, -ниш, перех. Різати, рубати на дрібні шматки; зменшувати тощо. У перших боях партизани не дрібнили своїх сил (М.Шеремет).

Дрібніти, неперех. Ставати дрібним, дрібнішим. Вітер розкришував хмару, вона кололася, дрібніла, мов крижина на синій воді (М.Стельмах).

Дрібнішати. Ставати дрібнішим. Лісок дрібнішав. З-під коліс уже куріло білим пустельним порохом (Ю.Смолич).

...ДРОМ. Кінцева частина складних слів, що означає місце для змагань, випробувань, запускання літальних апаратів: автодром, іподром, космодром.

ДРОМЕДАР, ДРОМАДЕР, -а. Одногорбий верблюд.

ДРУЖИНА. 1. Одружена жінка стосовно до свого чоловіка. Жив тут якийсь великий пан-воєвода. І була у нього молода, дуже гарна дружина, яку він надзвичайно любив і беріг (легенда); – І я шукаю собі дружину, – закінчив він, – розумієш, дружину, а не "кохану" з романсів (В.Підмогильний).

2. розм. Одружений чоловік стосовно до своєї дружини. Якби мені крила, крила Соколинії, Полетіла б я за милим, За дружиною (Т.Шевченко); – Як один місяць у неба святого, Так ти, козаче, вірная дружино, Один у мене, й немає другого (О.Афанасьєв-Чужбинський); Хіба він буде їй дружиною? Хіба вона піде за злодія, за палія? (Б.Грінченко).

3. Група, загін, добровільне об’єднання людей, утворене з якоюсь метою; у старовину – збройний загін. В усіх кварталах міста створено санітарні дружини (В.Кучер); Смоленський князь поліг у бою і дружина його (М.Грушевський); Це не сниться мені!.. Татарва за горбами! І дружини Русі випливають з дібров (М.Вінграновський).

ДРУЖНИЙ – ДРУЖНІЙ

Дружний. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; який проходить погоджено, злагоджено, бурхливо, швидко тощо; одностайний. Вж. зі сл.: загін, колектив, народ, сім я, галас, сміх, спів, праця, робота, стрілянина, звучання, сходи озимини. Весна була рання, дружна (З.Тулуб). Пох. дружно.

Дружній, -я, -є. Належний другові; заснований на дружбі, взаємній прихильності, довірі, доброзичливості тощо. Вж. зі сл.: контакт, зв’язки, взаємини, відносини, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, прийом, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори. Сонце він зустрічав з веселою і дружньою посмішкою (В.Винниченко). Пох. дружньо.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка