З українського літературного слововживання



Сторінка19/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   57

Етика. Наука про мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил якогось класу, суспільної організації, професії тощо: лікарська етика.

Етикет, -у. Установлені норми поведінки і правила ввічливості в якомусь товаристві: дотримуватися етикету, придворний етикет. Під час бенкету князеві всупереч етикету забагнулось дати якесь важливе доручення своєму ад’ютантові (Ірина Вільде); Один з офіціантів під час нашого обіду не додержав етикету: він помилково подав блюдо спершу чоловікові, а не жінці, що сиділа поруч (В.Минко).

Етичність, -ності, ор. -ністю. Властивість етичного: етичність вчинку.

ЕТНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "народ"; пишеться разом: етногеографія, етнопсихологічний.

ЕТНОЛОГІЯ - ЕТОЛОГІЯ

Етнологія, -ї, ор. -єю. Наука, що вивчає культуру й побут народів світу, їх розселення тощо; етнографія.

Етологія. Наука, що вивчає особливості поведінки тварин у природних умовах їх існування.

ЕФЕКТ - АФЕКТ

Ефект, -у. Сильне враження, викликане кимсь, чимсь; наслідок якихось дій, заходів тощо; засоби, прийоми для створення такого враження: високий економічний ефект, зовнішній ефект, лікувальний ефект, тепловий ефект. Увагу свою автор звертає найбільше на драматизацію сюжету, вживаючи штучних і надмірних ефектів (М. Вороний).

Афект, -у. Стан дуже сильного, але короткочасного нервового збудження: в стані афекту, під впливом афекту.

ЕФЕКТИВНИЙ - ЕФЕКТНИЙ - АФЕКТИВНИЙ

Ефективний. Який має потрібні наслідки, найбільший ефект; який викликає ефект. Вж. зі сл.: метод, прилад, промисел, промова, робота, слово, використання, добриво, співробітництво, ліки.

Ефектний. Який справляє сильне враження, ефект; розрахований на це. Вж. зі сл.: засіб, одяг, рух, жінка, картина, поза, сцена, вбрання, виконання, враження, світло.

Афективний. Пройнятий афектом; емоційний: афективна лексика.

ЕФЕКТИВНІСТЬ - ЕФЕКТНІСТЬ

Ефективність, -ності, ор. -ністю. Дієвість: ефективність виховання, ефективність застосування добрив, ефективність профілактичних заходів, ефективність препаратів.

Ефектність. Властивість ефектного; здатність справляти сильне враження: ефектність жесту, зовнішня ефектність, сценічна ефектність.

ефектний див. ефективний.

ефектність див. ефективність.

ЕФІРО... - ЕФІРНО-...

Ефіро... Перша частина складних слів, що відповідає словам ефір, ефірний; пишеться разом: ефіроносний, ефіроолійний.

Ефірно... Перша частина складних слів, що відповідає слову ефірний; пишеться через дефіс: ефірно-ацетоновий, ефірно-валеріановий.

Є. Вживається в с. р.: початкове є.

ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ - ЄВАНГЕЛІЧНИЙ - ЄВАНГЕЛІСТСЬКИЙ

Євангельський. Який стосується Євангелія: євангельська віра, євангельський пастор, євангельська тема, євангельське оповідання, євангельський текст.

Євангелічний. Який опирається на Євангеліє, виходить з нього: євангелічна церква, євангелічна громада.

Євангелістський. Який стосується євангелістів – укладачів Євангелія або членів секти євангельських християн.

ЄДИНИЙ. 1. Один, без інших; тільки один: єдина дитина, єдиний вихід.

2. Який становить собою внутрішню єдність, цілісний: єдиним фронтом, єдина енергетична система.



ЄДИНОВІРНИЙ - ЄДИНОВІРСЬКИЙ

Єдиновірний. Який має одну і ту саму віру, релігію з кимсь: єдиновірні народи.

Єдиновірський. Який стосується єдиновірства – старообрядської секти: єдиновірська церква.

ЄПИСКОПСЬКИЙ - ЄПИСКОПАЛЬНИЙ

Єпископський. Який стосується єпископа, єпископства: єпископський сан, єпископський будинок, єпископська кафедра.

Єпископальний. У якому вища церковна влада належить єпископам: єпископальна церква.

ЄР- ЄРИК - ЄРИ

Єр, -а. Назва літери Ь.

Єрик, -а. Назва літери Ь.

Єри, невідм. Назва літери ЬІ.

ЄХИДА - ЄХИДНА

Єхида, -ди, ч. і ж. розм. Лиха, зла, хитра, лукава людина. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити (Панас Мирний); В тій он хаті мій сусіда... Кар’єрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (С. Олійник).

Єхидна, -ни. 1. Однопрохідний яйцекладний ссавець, верхня частина тіла якого вкрита голками.

2. Отруйна австралійська змія.



3. перен. розм. Те саме, що єхида. [Елеазар:] Єхидна лиш отрутою говорить, але не всіх отрута досягає (Леся Українка); [Ніна:] І подумати, що такій єхидні він надсилає свій перший привіт (І.Кочерга).

Ж1 (же). Як назва літери вживається в с. р.: велике ж; як назва звука вживається в ч. р.: приголосний ж, твердий ж.

ж2 див. а2, же1.

ЖАЛІБНИЙ - ЖАЛОБНИЙ

Жалібний. 1. Який виражає тугу, печаль; журливий: жалібний голос, жалібний погляд, жалібна музика, жалібна пісня, жалібна розмова.

2. Траурний: жалібний дзвін, жалібний марш, жалібний чорний креп, жалібна корогва.



Жалобний. Те саме, що жалібний 2: жалобний кортеж, жалобний одяг, жалобний плач, жалобний похід, жалобні дзвони.

ЖАЛІСНИЙ - ЖАЛІСЛИВИЙ

Жалісний. 1. В якому виражені безпорадність, біль, мука; журливий, жалісний звук, жалісна нотка, жалісна пісня.

2. Те саме, що жалісливий 1: жалісна людина. Ну ви подумайте, собака, а такий жалісний і таке витворяє. Ач як повзає (О.Довженко).



Жалісливий. 1. Схильний до жалості, співчуття; який виражає жалість, співчуття: жаліслива людина, жалісливе серце, жалісливий голос, жалісливе слово.

2. Сповнений суму, співчуття: жалісливий докір, жалісливий погляд.

ЖАЛОБА. Скорбота, сум, туга за померлим; чорний одяг, пов’язка тощо на знак скорботи: день жалоби. Долорес в глибокій жалобі стоїть на колінах коло одної могили (Леся Українка).

жалобний див. жалібний.

ЖАРГОН - АРГО

Жаргон, -у. 1. Мова якоїсь соціальної чи професійної групи, що відрізняється від загальнонародної наявністю в ній специфічних слів і висловів, властивих цій групі: жаргон акторів, містечковий жаргон, учнівський жаргон.

2. Те саме, що арго: злодійський жаргон.

Арго, невідм., с. Умовні вислови, слова, вживані в якійсь невеликій відокремленій або професійній групі, гуртку тощо: арго жебраків, злодійське арго, картярське арго.

ЖАРОСТІЙКИЙ - ЖАРОТРИВКИЙ

Жаростійкий. 1. У техніці – який не втрачає своїх властивостей при високій температурі: жаростійкий бетон, жаростійкий посуд, жаростійка смола, жаростійке покриття, жаростійкі марки сталі, жаростійкі матеріали, жаростійкі сплави.

2. Про рослини – який добре переносить високу температуру: жаростійкий сорт кавунів.

Пох. жаростійкість (жаростійкість сплавів, жаростійкість рослин).



Жаротривкий. Те саме, що жаростійкий 1: жаротривкий бетон, жаротривке скло, жаротривкі емалі, жаротривкі матеріали, жаротривкі речовини. Пох. жаротривкість (жаротривкість сталі).

ЖВАВИЙ. Сповнений життєвої енергії, з швидкими, легкими рухами, рухливий, а також переносно – який відбувається енергійно, у пришвидшеному темпі. Жвавий хлопець приходив, Срібло-злото приносив (П.Чубинський); Цікава дівчинка... Жвава, цокотлива, блискучоока (М.Чабанівський); У селі не раз ще й опісля бачили, як жваві коники пана Адама заїздили до двору (Н.Кобринська); Жваві чорні очі його дивилися весело (З.Тулуб); На пероні почався жвавий рух (М.Трублаїні); В печі гуготить жвавий, веселий вогонь (А.М’ястківський); Нараз ми почули жвавий гомін і тупотіння (О.Досвітній); У Рильського пам’ять безсмертна добра, жива, надійна, образна, жвава (Ю.Мартич). Пох.: жвавість, жваво. На Нілиному обличчі поступово згасала жвавість, воно немов замерзало (Є.Гуцало); Веселе полум’я жваво стрибало по соломі (М.Коцюбинський).

ЖЕ1Ж, част. Пишеться окремо: після приголосних же (стій же, в той же час, який же, як же; але аякже), після голосних – ж (але ж, в ту ж хвилину, того ж, яка ж).

же2 див. а2.

живописний див. мальовничий.

ЖИЛАВИЙ, ЖИЛУВАТИЙ - ЖИЛЬНИЙ

Жилавий, жилуватий. 1. З випнутими жилами; з великою кількістю сухожилків: жилава (жилувата) яловичина. Чоловік був у баєвій теплій сорочці, з розхристаного коміра випиналась жилава, схожа на півусохлий комір зморшкувата шия (Є.Гуцало); Шия у жінки вся довга, жилувата, в зморшках (Леся Українка).

2. Міцний, мускулистий; міцний, сукуватий (про дерево); цупкий, з жилками (про листя): жилавий (жилуватий) дід, жилавий (жилуватий) дуб. Виразно було видно його широкі плечі й короткі жилаві руки (В.Винниченко); Не дала мені доля сталевого зору, Ані м’язів бронзових, ні жилавих рук, Щоб вести корабель в далечінь неозору (Є.Маланюк).



Жильний. 1. Виготовлений з жил: жильні нитки, жильні струни.

2. Пов’язаний з жилою – мінеральним тілом, яке заповнює щілину в земній корі: жильне золото, жильні породи, жильні роботи.

жилий див. житловий.

жилуватий – жильний див. жилавий.

ЖИРАНТ - ЖИРАТ

Жирант, -а. Індосант.

Жират, -а. Індосат.

ЖИРНИЙ - ЖИРОВИЙ

Жирний. З великою кількістю жиру; товстий, гладкий – про людину, тварину або частини їхнього тіла; соковитий – про рослини; з великим умістом якихось речовин: жирна яловичина, жирний суп, жирне волосся, жирна людина, жирне обличчя, жирна глина, жирна земля, жирне вугілля, жирна трава, жирне листя, жирні болотяні квіти.

Жировий. Який стосується жиру; пов’язаний з виробництвом і використанням жиру тощо: жирові відкладення, жирові продукти, жирові тканини, жировий завод, жирова промисловість.

ЖИРО, невідм., с. Напис на векселі, чекові тощо, який дає право іншій особі на одержання грошей: іменне жиро.

жиро... див. гіро...

жировий див. жирний.

ЖИТЕЛЬ, -ля, ор. -лем, МЕШКАНЕЦЬ, -нця. Вживаються паралельно, але мешканець до того ще й той, хто проживає в якомусь приміщенні, а також про тварин, птахів тощо.

ЖИТЛО... - ЖИТЛОВО-...

Житло... Перша частина складних слів, що відповідає слову житловий; пишеться разом: житлоплоща, житлобудівний.

Житлово-... Те саме, що житло...; пишеться через дефіс: житлово-будівельний, житлово-побутовий, житлово-кооперативний.

ЖИТЛОВИЙ - ЖИЛИЙ

Житловий. Пов’язаний з житлом, який стосується житла, жител; пристосований, призначений для життя людей. Вж. зі сл.: вагончик, відділ, корпус, масив, побут, фонд, архітектура, будова, забудова, комісія, кооператив, криза, норма, площа, спілка, будівництво, питання, право, приміщення, управління, проблеми, справи, умови. Дерев не повалили люди – Стоять берези ще живі. Та поруч виросли споруди – Нові будинки житлові (М.Руденко).

Жилий, зрідка. Обжитий, в якому живуть люди. Фельдфебель повертається до жилого кутка теплушки (Ю.Яновський); Щоб потрапити до жилої частини будинку, треба було., ввійти спершу в простору, ще не розгороджену переділками нежилу (Н.Тихий).

житлово-... див. житло...

ЖІН... Перша частина складних слів, що відповідає слову жіночий; пишеться разом: жінвідділ.

ЖІНОЧИЙ - ЖІНОЧНИЙ

Жіночий. 1. Який стосується жінки: жіноча доля, жіноча сукня, жіноче питання.

2. Такий, як у жінок, притаманний жінкам: жіночий погляд, жіноче обличчя, жіноча логіка.



Жіночний. Те саме, що жіночий 2: жіночна грація, жіночні рухи. Пох. жіночність. – Я проти емансипації, коли вона веде до винищення жіночності (Вас. Шевчук).

ЖНИВАРКА - ЖНИЦЯ

Жниварка, -и, д. і м. -ці. Машина, яка жне хлібні рослини. Бачив би ти, як прикажчик ганяв нас за жниварками в’язати снопи (Л.Юхвід); Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (М.Руденко).

Жниця, -і, ор. -ею. Жінка, яка жне хлібні рослини. Тоне в грі красуня жниця, В коси квітоньки вплела; Знать, їй щастя-доля сниться, Що й коралів не зняла (Г.Чупринка); Уже піснями жниць бренить пшеничний лан (М.Рильський); На полі чужім у високій пшениці з серпами схилилися втомлені жниці (Н.Забіла).

ЖНИВНИЙ - ЖНИВАРСЬКИЙ

Жнивний. Пов’язаний зі жнивами: жнивна пора, жнивні пісні.

Жниварський. 1. Те саме, що жнивний: жниварські дні, жниварські пісні.

2. Пов’язаний із жнивуванням, жниварями: жниварський реманент, жниварська машина.

жниця див. жниварка.

ЖОВТИТИ - ЖОВТІТИ - ЖОВТІТИСЯ - ЖОВТІШАТИ

Жовтити, -вчу, -втиш, перех. Робити щось жовтим, фарбувати, забарвлювати в жовтий колір.

Жовтіти, неперех. Ставати жовтим, жовтішим; виділятися жовтим кольором, виднітися (про щось жовте). Уже осінь красить листя, Тополя жовтіє (О.Афанасьєв-Чужбинський); Заходило сонечко саме, золотило садочок, що жовтіть починає (А.Тесленко); Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє (Т.Шевченко); Сап’янці жовтіли на всю вулицю (І.Нечуй-Левицький); Вгорі крізь листя береста, як золоті цвяшки, жовтіли зорі (В.Винниченко); Жовтіли солом’яними стріхами комори, повітки, сажі й інші будівлі (А.Кащенко).

Жовтітися. Виділятися жовтим кольором, виднітися (про щось жовте).

Жовтішати. Ставати жовтішим. Жовтішали вогні свічок (С.Скляренко).

ЖОВТОБРЮХ - ЖОВТОБРЮХА, ЖОВТОБРЮШКА

Жовтобрюх, -а. Неотруйна змія з жовтим черевом.

Жовтобрюха, жовтобрюшка. Маленька пташечка з жовтим черевцем.

ЖУРАВЛИНИЙ - ЖУРАВЛИННИЙ

Журавлиний. Який стосується журавля: журавлиний крик, журавлина зграя. Кричать ключі у небі журавлині (Л.Костенко); – Зичу тобі, сину, – тихо мовила мати, – лебединий вік, а журавлиний крик (М.Лазорський).

Журавлинний. Який стосується журавлини: журавлинний відвар.

З1 (зе). Як назва літери вживається в с. р.: велике з; як назва звука вживається в ч. р.: твердий з.

З - ІЗ - ЗІ

З, прийм. Вж. у словосп.: з вини, з власного бажання (і за власним бажанням), з газет, з допомогою (і за допомогою), з ініціативи (і за ініціативою), з нагоди, з наказу (і за наказом), з примусу, з радості (і від радості), з умовою, екзамен з географії, заввишки з дерево, кричати з болю (і від болю), література з аграрного питання, українець з походження за походженням), чемпіон з боксу.

Із. Варіант, що вживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (після них або перед ними), а також між групами приголосних: із заходу, із степу, вітати із святом, звучить із вікон, кутий із щирого золота, пасуть із собаками, стоять із свічками, щось із півроку.

Зі. Варіант, що вживається переважно перед групами приголосних, особливо тими, які починаються свистячими або шиплячими звуками: зі всього світу, зі Львова, зі мною, зі зброєю в руках, зі складу, зі скрипкою, зі сміху, зі сну, зі співами, зі степу, зі стільцем, зі сцени, зі школи (але невдало, немилозвучно: зі зали, зі заступом, зі землі, зі золотом, зі самого початку, зі секретарем, зі сином, зі Січі, зі собору, зі собою).

З..., ІЗ... - С...

З..., рідше із..., преф.: збити, зробити, зуміти, із’їдити.

С..., преф. Пишеться перед глухими приголосними к, п, т, ф, х: скопати, спитати, стягати, сфотографувати, схопити.

ЗА, прийм. Вж. у словосп.: взятися за зброю (і до зброї), взятися за роботу (і до роботи), за власним бажанням (і з власного бажання), за всякої погоди, за два кроки від мене, за допомогою (і з допомогою), за дорученням, за законом, за звичаєм, за зразком, за ініціативою (і з ініціативи), за наказом (і з наказу), за повідомленням, за прикладом, за пропозицією, за теперішніх часів, за умови, йти за грибами (також по гриби), іти за компасом (і по компасу), пливти за течією, сідати за стіл (і до столу), старший за віком, туга за батьківщиною, українець за походженням (і з походження), вітер – 15 метрів за секунду.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ - ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ

Забезпечення. 1. Задоволення когось, чогось у якихось потребах, створення надійних умов для здійснення чого-небудь; гарантування чогось: забезпечення промисловості енергоносіями, забезпечення міцного миру.

2. Матеріальні засоби до існування: матеріальне забезпечення, пенсійне забезпечення, соціальне забезпечення.



Забезпеченість, -пості, ор. -ністю. Ступінь забезпечення кимсь, чимсь: забезпеченість шкіл підручниками, матеріальна забезпеченість, забезпеченість господарств добривами.

ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ, -ую, -уєш, -ують, ЗАБЕЗПЕЧИТИ. 1. (кого, що чим). Задовольняти чиїсь потреби в чому-небудь. Забезпечувати сина всім потрібним (А. Головко); Година дбать про шлях освіти, Люд забезпечити добром (П.Грабовський).

2. (кому що). Створювати надійні умови для здійснення чогось, гарантувати кому-небудь щось. Тільки сміливий, неймовірно сміливий удар може забезпечити успіх його атакуючим бійцям (О. Гончар).



ЗАБОБОНИ - ПЕРЕСУДИ -МАРНОВІРСТВО

Забобони, -ів, мн., рідше одн. забобон, -у. 1. Віра в існування надприродних сил, у долю, віщування, прикмети тощо. Щира мусульманка, яка знала страх Божий, вихована у давніх звичаях та забобонах, вона не могла вибачить чоловікові гяурських примхів, вважала його мало не зрадником (М.Коцюбинський); Трошки вірить серце в забобони Логікам усім наперекір. – І не треба, може, заборони... Віриш трошки? На здоров я, вір! (М.Рильський); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде).

2. Помилкові погляди на щось, які стали для когось звичними. Як кожен шляхтич, Бжеський був насичений кастовими забобонами (З.Тулуб); На іподромі завжди панував забобон щодо кінських мастей: коней чорних, вороних, гнідих сюди не допускано (П.Загребельний).



Пересуди, -ів, мн., рідше одн. пересуд, -у. Те саме, що забобони 2: расові пересуди. Оригінальність потрібна тоді, коли вона дійсно потрібна, тобто коли вона, скажемо, розбиває людські пересуди, сприяє поступові людської думки і людської праці... (М.Рильський). Марновірство. Віра в забобони. [Альбіна:] Се – лихо, Мартіне, палюча, люта рана в мене в серці, те марновірство. Але що ж я вдію? (Леся Українка).

ЗАБОЛОЧЕННЯ - ЗАБОЛОЧЕНІСТЬ

Заболочення. Перетворення в болото; забруднення болотом: заболочення ґрунтів, заболочення лук, заболочення пасовищ.

Заболоченість, -ності, ор. -ністю. Ступінь заболочення: велика заболоченість берегів.

ЗАБОРОНЕНИЙ - ЗАБОРОННИЙ

Заборонений. Дієприкм. від заборонити: заборонена література.

Заборонний. Який стосується заборони, забороняє: заборонний дорожній знак.

ЗАВАЖАТИ, ЗАВАДИТИ - ПЕРЕШКОДЖАТИ, ПЕРЕШКОДИТИ, -джу, -диш. Дієслова недоконаного виду заважати і перешкоджати в значенні "бути на перешкоді комусь, чомусь, ставати на заваді в чомусь" уживаються паралельно. Але дієслово доконаного виду перешкодити в цьому значенні вживається частіше, ніж завадити. Сьогодні, коли ніщо не перешкодить, почну писати (М.Коцюбинський);– Я думала ви спите, боялась вам перешкодити (Леся Українка); Данило поспішав, бо могла вдарити відлига і перешкодити походові (Д.Хижняк).

ЗАВАЛ - ЗАВАЛЬ

Завал, -у. 1. Дія за знач, завалити. – Тут недавно стався завал. Бачиш земля свіжа (Ю. Мокріє в).

2. Нагромадження, велика купа чого-небудь обваленого або зваленого; скупчення чогось, що зібралося за певний час; штучно створена перешкода тощо: кам’яні завали, крижані завали, розбирати завали, запобігати завалам. Величезні берези й осики лежали, мов зрубані сокирою, одна на одній, доводилося обходити завали (Л.Первомайський); На вулицях робилися завали, барикади (О.Іваненко);



Не до вас мені зараз, з планом завал (О.Гончар).

Заваль, -і, ор. -ллю. Велика кількість чогось зваленого, накиданого; товар, який залежався непроданий (переважно недоброякісний). Вони читали довгі й скучні романи без кінцевих карток, витягнені в коморі з покритої пилом завалі (М.Коцюбинський); [Кирпа] Наша [крамниця] супроти його, як хлів проти горниць.. Завалі та гнилі тепер вже не продаси, годі (М.Кропивницький).

ЗАВДАВАТИ - ЗАДАВАТИ

Завдавати, -даю, -даєш. Переважно чинити комусь щось неприємне; викликати, спричиняти щось неприємне; сполучається, як правило, з іменниками негативного плану: болю, втрат (втрати), жалю, клопоту, мороки, мук (муки), неприємності, нудьги, поразки, прикрості, скорботи, смутку, страху, суму, туги, турботи, удару, шкоди; зі словами позитивного плану – зрідка: завдавати втіхи.

Задавати. Основне значення – пропонувати, давати щось для виконання, вирішення або відповіді; робити, влаштовувати щось і т. ін. Вж. зі сл.: гарту, жару, завдання, задачу, перцю, прочухана, тон, урок, хропака, чосу.

ЗАВДАННЯ - ЗАДАЧА

Завдання, р. мн. -ань. Наперед визначений, запланований обсяг робіт, якесь доручення; те, що хочуть здійснити тощо: бойове завдання, домашнє завдання, за завданням редакції.

Задача, -і, ор. -ею. Питання (переважно математичного характеру), яке розв’язується шляхом обчислень за визначеною умовою: математична задача, фізична задача, логічна задача.

ЗАВДЯКИ - ДЯКУЮЧИ

Завдяки (кому, чому), прийм. Вживається переважно при вказуванні на причини, які дають бажаний наслідок. Івась був тендітне створіння, що трималося на ногах тільки завдяки якійсь надприродній силі (О.Досвітній); Монтажник Яків Стецюра потрапив на весілля тільки завдяки протекції Галини Краснощок (Л.Дмитерко). Рідше може вживатися при вказуванні на причини взагалі (нейтральні) і навіть такі, що викликають небажані наслідки. Завдяки тому, що око має властивість затримувати в собі певну долю секунди все те, що воно бачить, ми мали безпереміжний рух (Ю.Яновський). Не вживається тільки при різкій суперечності між вихідним лексичним значенням прийменника (від дієслова дякувати) і вказуванням негативної причини: Він не прийшов на роботу завдяки хворобі матері.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка