З українського літературного слововживання



Сторінка24/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   57

Інтерлюдія. 1. Невелика музична п’єса, виконувана між частинами музичного твору.

2. Те саме, що інтермедія 1.



ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ - ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ - ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТСЬКИЙ

Інтернаціональний. 1. Міжнародний. Вж. зі сл.: бригада, екіпаж, клуб, дружба, єдність, співробітництво, зв’язки, солідарність, обов’язок, будівництво, підтримка, лексика.

2. Який проводять у дусі інтернаціоналізму: інтернаціональне виховання, інтернаціональне вчення.



Інтернаціоналістичний. Який стосується інтернаціоналізму: інтернаціоналістичний світогляд.

Інтернаціоналістський. Який стосується інтернаціоналістів: інтернаціоналістська організація, інтернаціоналістські переконання.

ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ - ІНТЕРПОЛЯЦІЯ

Інтерпеляція, -ї, ор. -єю. Особливий вид запиту депутата парламенту до уряду: вносити інтерпеляцію, робити інтерпеляцію, відповідати на інтерпеляцію.

Інтерполяція. 1. Текстова вставка пізнішого походження (неавторська), якої не було в оригіналі: робити інтерполяцію.

2. У математиці – знаходження проміжних значень функції на підставі деяких відомих її значень: лінійна інтерполяція, застосовувати інтерполяцію.



ІНФІНІТИВ. Неозначена форма дієслова (інфінітив) твориться за допомогою суфікса -ти і вживається в усіх жанрах і стилях сучасної української літературної мови (бігати, носити, стукати, хитати). Скорочений варіант суфікса -ть уживається поряд з повним варіантом -ти тільки в усному мовленні й художньо-белетристичному стилі мови (здебільшого в поетичних творах для збереження ритму або рими).

ІНФОРМАТИВНИЙ - ІНФОРМАЦІЙНИЙ

Інформативний. Наповнений інформацією, відомостями: інформативний виклад, інформативний характер, інформативна функція, інформативна перевантаженість.

Інформаційний. Який містить, опрацьовує, видає інформацію; довідковий. Вж. зі сл.: бюлетень, матеріал, доповідь, передача, вісті, новини, агентство, бюро, відділ, служба, мінімум.

ІНФОРМАТИВНІСТЬ - ІНФОРМОВАНІСТЬ

Інформативність, -ності, ор. -ністю. Певна кількість відомостей, знань про якість події, чиюсь діяльність тощо; поінформованість: глобальна інформативність, обсяг інформативності.

Інформованість. Кількість і якісні показники, що характеризують процес засвоєння інформації; поінформованість: інформованість населення.

інформаційний див. інформативний.

інформація див. інформування.

інформованість див. інформативність.

ІНФОРМУВАННЯ - ІНФОРМАЦІЯ

Інформування. Повідомлення про щось: інформування про роботу, інформування про хід переговорів.

Інформація, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інформування: інформація про хід переговорів, для інформації.

2. Відомості про щось: давати інформацію, газетна інформація, обсяг інформації.

ІНФРАСТРУКТУРА. Комплекс галузей економічного і соціального життя, які мають підпорядкований і допоміжний характер, обслуговують виробництво й забезпечують умови життєдіяльності суспільства: виробнича інфраструктура, соціальна інфраструктура.

іншомовний див. іноземний.

ІОЛ - ІОЛА

Іол, -а. Невелике судно, оснащене двома щоглами з косими вітрилами.

Іола. Норвезька промислова легка шлюпка.

ІОНІЙСЬКИЙ - ІОНІЧНИЙ

Значення збігаються: іонійський (іонічний) ордер, іонійський (іонічний) діалект. Іноді різниться сполучність: іонійський вірш, іонійська філософія, іонійська школа, але іонічна колона.



і подібне див. і так далі.

ІРЖАВИТИ, РЖАВИТИ - ІРЖАВІТИ, РЖАВІТИ - ІРЖАВІШАТИ, РЖАВІШАТИ

Іржавити, -влю, -виш, ржавити, -влю, -виш, перех. Робити іржавим.

Іржавіти, -іє, -іють, ржавіти, -іє, -іють, неперех. Ставати іржавим, іржавішим; покриватися іржею.

Іржавішати, ржавішати. Ставати іржавішим.

ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ. 1. (у філософії). Якого не можна збагнути розумом; незбагненний: ірраціональна суть мистецтва, ірраціональна психіка.

2. (у математиці). Несумірні з одиницею числа, які не можуть бути точно виражені ні цілими числами, ні дробом: ірраціональне число.

ІСПАНО-... (ІСПАНО...) - ІСПАНСЬКО-...

Іспано-... (іспано...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується Іспанії, іспанців". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: іспано-американські відносини, іспано-португальський кордон. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: іспаномовний.

Іспансько-... Те саме, що іспано-..., але переважно стосовно іспанської мови; пишеться через дефіс: іспансько-італійський словник.

ІСТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову історичний; пишеться разом: істфак.

ІСТЕРІЯ - ІСТЕРИКА

Істерія, -ї, ор. -єю. Нервово-психічне захворювання, що виявляється в нападах, підвищеній дратівливості, судорожному сміхові, сльозах тощо; переносно – посилене прагнення до чогось, гарячкова діяльність в якомусь напрямі: воєнна істерія.

Істерика. Напад істерії. Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Ю.Яновський); Коляда впав на ліжко і забився в істериці (М.Зарудний).

і сяк і так див. так-сяк.

І ТАК ДАЛІ - І ТАКЕ ІНШЕ, І ПОДІБНЕ - ТОЩО - ТО ЩО

І так далі (і т. д.). Вживається наприкінці переліку для вказування на те, що перелік міг би бути продовжений. – О, в мене тема особлива: про кохання, "Любовь – не вздохи на скамейке... " Чули? Ну і так далі (О.Гончар); Маємо замір зараз же скласти другий такий альманах, а за ним третій і т. д. (М.Коцюбинський).

І таке інше (і т. ін.), і подібне (і под.). Вживаються наприкінці переліку для вказування на те, що далі могли б бути й інші подібні предмети, явища. Його [жеребчика] Йонька годував окремо і не шкодував вівса, бо думалося викохати для парадних виїздів десь у гості, на базари і таке інше (Григорій Тютюнник); В кімнаті.. скрізь розставлені й розкидані прилади для жіночих робіт: кросна, п’яльця, прядки, кужілки і т. ін. (Леся Українка).

Тощо. Вживається у значенні "і таке інше" та "і так далі". Класна кімната в сільській школі: по стінах географічні карти, малюнки. На вікні глобус, арифметична скринька тощо (С.Васильченко); Стара почала поратися по господарству, догодовувати курей, виганяти гусей та вутят до річки, робити місиво для свині тощо (Г.Хоткевич).

То що, част. із займ. – А то що за нахаба? (І.Нечуй-Левицький); – А в мене ні коп’я. Як не зласкавиться Денис, не відсуне строку, то що я робитиму? (Б.Грінченко); – А то що за замок? спитала Галина (А.Кащенко); – А чого ти так переймаєшся? Нам то що з того? (Г.Костюк).

і так і сяк див. так-сяк.

ІТАЛІКИ, -ів, мн. (одн. італік, -а). Група індоєвропейських племен давньої Італії, а також спільна назва всіх племен, що населяли Апеннінський півострів до І ст. н. є.

ІХТІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "риба", "риб’ячий"; пишеться разом: іхтіофауна.

ІЩЕ - І ЩЕ

Іще, присл. Ще. – Ти думаєш, ми тобі гроші винні? Іще з тебе треба б узяти (Марко Вовчок); Але зробилось іще сумніше (М.Коцюбинський).

І ще, спол. з присл. І спеклася паска і висока, і жовта, і ще у печі зарум’янилась (Г.Квітка-Основ’яненко); – Дивися, скільки панства зібралося... Ого!.. А онде ще їдуть, і ще, і ще!.. А онде якими юрбами йдуть (О.Соколовський); Він ще, і ще тиснув руки гетьману (М.Лазорський).

Ї. Вживається в с. р.: велике ї.

ЇДА - ЇЖА - СТРАВА їда. Споживання їжі: швидка їда, готуватися до їди.

Їжа, їжі, ор. їжею. Харчі: калорійна їжа, готувати їжу, засвоювати їжу.

Страва. Приготовлені для їди продукти харчування – варені, смажені, печені тощо, а також узагалі їжа, готова для споживання. Знов молодиці понаставляли на стіл усякої страви... знов десь набрались печені кури, гуси; знов принесли вареників у сметані та всяких пундиків (І.Нечуй-Левицький); Прийшов він раз обідать до Дем’яна. А у Дем’яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л.Глібов).

ЇХНІЙ - ЇХ

Їхній, -я, -є, займ. присв. Належний їм. Вона нагадала йому всі їхні дитячі забави (М.Коцюбинський); І поїзди летять, уквітчані стрічками... Куди прослалася щаслива їхня путь? (В.Сосюра).

Їх. Родовий відмінок від займенника 3-ї особи множини вони. Загінщики підкотили під браму кілька возів соломи і підпалили їх (І.Нечуй-Левицький); З товаришами легко зійшовся, розважає їх різними витівками (О.Гончар); Дорога між дубів через містки з осики – За тиждень знову їх лаштують лісники (М.Руденко). Рідше їх вживається в значенні їхній. І моляться, і жертвами Дерево благають, Щоб парості розпустило У їх біднім краю (Т.Шевченко); Темні коні пасуться. Ось їх слід у росі (О.Довженко). Вживання їх замість них у сучасній літературній мові ненормативне. Він обізвався до їх одним словом (І.Нечуй-Левицький).

Й (йот). Як назва літери вживається в с. р.: велике й; як назва звука вживається в ч. р.: середньоязиковий й.

й2 див. і2.

ЙОГА - ЙОГ

Йога. У давній Індії – вчення і метод управління психікою і психофізіологією людини з метою звільнення її від пут матеріального існування; давньоіндійська філософська школа ідеалістичного напряму.

Йог, -а. Послідовник індійського релігійно-філософського вчення.

ЙОТ - ЙОТА

Йот, -а. Назва літери українського алфавіту на позначення звука "й".

Йота. Літера грецького алфавіту, яка позначає звук "і": ні на йоту.

КАБАЛЬЄРО, невідм., ч. Лицар у середньовічній Іспанії; воїн-вершник; гідальго тощо; шанобливе звертання до чоловіків в іспаномовних країнах.

К (ка). Як назва літери вживається в с. р.: мале к; як назва звука вживається в ч. р.: глухий к, задньоязиковий к.

КАБІНЕТНИЙ - КАБІНЕГСЬКИЙ

Кабінетний. 1. Який стосується кабінету – кімнати для занять, службового приміщення тощо: кабінетні меблі.

2. Який відбувається в кабінеті; відірваний від життя: кабінетні заняття, кабінетний учений.

Кабінетський. Який стосується кабінету – складу уряду в деяких країнах: кабінетська криза.

кавалерист див. верхівець.

КАВАЛЬЄР, -у. Профільований вал з ґрунту, вийнятого з виїмки і не використаного для чогось.

КАДАНС - КАДЕНЦІЯ

Каданс, -у. Гармонійний або мелодійний зворот, який завершує музичний твір або його частину.

Каденція, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що каданс.

2. Сольний епізод імпровізаційного характеру в інструментальному концерті.



КАЗАТИ - ГОВОРИТИ

Казати, кажу, кажеш. 1. Усно висловлювати думки, почуття тощо; розповідати про що-небудь. – Гарний коник! – казав дід. – Що ж ти з ним зробиш? (Панас Мирний); Які саме слова казала їм Антоніна, толком не чути було (О.Гончар); – Не можу швидко заснути, так мені казки кажуть (Г.Квітка-Основ’яненко); – Нема в нас такої хати. Була, кажуть, Джерина хата, а тепер вона Чабаненкова (І.Нечуй-Левицький).

2. Наказувати комусь робити що-небудь. І каже [Швачка] сідлати Коня свого вороного (Т.Шевченко). У словосп.: бодай не казати, не вам кажучи, нічого й казати, що й казати, що не кажи.

Пох.: сказати, сказаний.

Говорити, -орю, -ориш. 1. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. Іде [Олеся] на панщину, мусить їх кидать, а дітки одно не говорить, друге не ходить (Марко Вовчок); – А як я поїду за границю – там же всі говорять або по-французьки, або по-німецьки (Леся Українка).

2. Розмовляти з ким-небудь. А поки що мої думи, Моє люте горе, Сіятиму, – нехай ростуть Та з вітром говорять (Т.Шевченко); Ми вдвох ішли й не говорили (М.Рильський).



3. У значенні "казати" вживається рідше. [Городничий:] Говори толком. Що там таке? (Панас Мирний); – Господь з тобою, дитино. Що ти говориш, донечко? (Григорій Тютюнник).

КАЗИНО, невідм., с. Гральний будинок або ресторан з естрадними розвагами.

КАЗНА-ДЕ, присл. розм. Те саме, що хтозна-де. Козак дбає та заробляє, А теща збирає, казна-де діває (М.Костомаров).

КАЗНА-ЗВІДКИ, присл. розм. Те саме, що хтозна-звідки. Приїде казна-що, казна-звідки й грюкотить, як воріт не розломле (П.Куліш).

КАЗНА-КОЛИ, присл. розм. Те саме, що хтозна-коли.

КАЗНА-КУДИ, присл. розм. Те саме, що хтозна-куди. Увесь степ покарбований дорогами, не втрапиш своєї, то казна-куди ще заїдеш (О.Стороженко). Залізли по темному казна-куди (О.Досвітній).

КАЗНА-ХТО, займ. розм. Невідомо хто; хтось. Роботи як казна-кому то на три дні (І.Микитенко). Пор. хтозна-хто.

КАЗНА-ЩО, займ. розм. Невідомо що; дурниця. – Та чого ж ти плетеш

казна-що? Кажи діло (Панас Мирний); Дітвора була в казна-що вдягнута – в дідівські важкі шапки, мокрі валянці, але раділа весні, теплу (О.Довженко); Химерний був [Микола]. Говорив казна-що, та й чи можна було брати на віру всю нісенітницю, що він плів (М.Лазорський); Казна на що попереводились (О.Стороженко). Пор. хтозна-що.

КАЗНА-ЯК, присл. розм. Абияк, погано. На вихрястій голові казна-як тримається картуз (О. Довженко). Пор. хтозна-як.

КАЗНА-ЯКИЙ, займ. розм. Абиякий, поганий. Вона здивовано поглянула на мене, ніби я наговорив їй казна-яких нісенітниць (Є.Гуцало); Господар з Юзя Крапивницького був казна-який.. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур’яни (С.Чорнобривець). Пор. хтозна-який.

кайман див. крокодил.

каліф див. халіф.

КАЛОРИМЕТР - КОЛОРИМЕТР

Калориметр, -а. Прилад для вимірювання кількості тепла в калоріях.

Колориметр, -а. Оптичний прилад для вимірювання інтенсивності кольору.

КАЛОША, ГАЛОША-КОЛОЛА

Калоша, галоша, -і, ор. -ею. Взуття, переважно гумове.

Колоша1. У металургії – кількість руди, палива, вапняку тощо, яку засипають за один раз у доменну піч, вагранку тощо.

Колоша2, діал. Частина штанів, що одягається на одну ногу; холоша. Пряменько витягнувсь, та й скочив через тин, Та як же врізався об землю, вражий син, Колошу розідравши (Є.Гребінка).

КАЛЬКУВАТИ - КАЛЬКУЛЮВАТИ

Калькувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. Знімати кальку: калькувати карту, калькувати креслення.

2. У мовознавстві – створювати слово або вислів за зразком слова або вислову іншої мови.

Пох.: калькований, калькування.



Калькулювати, -юю, -юєш, недок. і док. Підраховувати собівартість, купівельну й продажну вартість чогось. Пох. калькулювання.

КАМЕНЯРНЯ - КАМ’ЯНИЦЯ

Каменярня, р. мн. -рень. Каменоломня, кар’єр. Брязкаючи важкими кайданами, проходили вулицями міські невільники, повертаючись з портових доків та каменярень (З.Тулуб).

Кам’яниця, -і, ор. -ею. 1. Кам’яна будівля, мурований будинок. Привели їх [рекрутів] до кам’яниці довгої-довгої, облупаної, чорної (Панас Мирний); Маруся в місто прибула, Де народилась і зросла В триповерховій кам’яниці (М.Рильський).

2. бот. Лісова трав’яниста ягідна рослина; костяниця.



камінний – каменистий див. кам’яний.

КАМИРА. Бандитська організація на півдні Італії, аналогічна мафії.

КАМПАНЕЛА - КАМПАНІЛА

Кампанела. Музична п’єса, що відтворює звучання дзвіночків.

Кампаніла. Дзвіниця у вигляді чотиригранної або круглої вежі, відокремленої від храму.

КАМПАНІЯ - КОМПАНІЯ

Кампанія, -ї, ор. -єю. Військовий похід, війна; суспільно-політичні або громадські заходи: виборча кампанія, посівна кампанія, розпочати кампанію.

Компанія. Група людей; торговельне або промислове товариство; спілка: весела компанія, підтримувати компанію, акціонерна компанія, страхова компанія, телевізійна компанія.

камса див. тюлька.

КАМ’ЯНИЙ, КАМІННИЙ - КАМ’ЯНИСТИЙ, КАМЕНИСТИЙ

Кам’яний, рідше камінний. Який стосується каменю; який утворився з каменю тощо: кам’яна гора, кам’яна баба, кам’яна сіль, кам’яна будівля, кам’яна доба (епоха).

Кам’янистий, рідше каменистий. На якому або в якому багато каміння: кам’яниста дорога, кам’янистий ґрунт, кам’янистий схил.

кам’яниця див. каменярня.

КАНДИДАТ - КАНДИДАТУРА

Кандидат, -а. Той, кого намічено для обрання, призначення або прийому кудись; учений ступінь: кандидат на голову правління, кандидат у депутати, кандидат філологічних наук.

Кандидатура. Особа, названа або висунута як кандидат; право або можливість для когось виступати як кандидат. Проти кандидатури Пилипа Комарця я не заперечую (І.Микитенко); Куми, свати, брати Гурія Остаповича мали виставити його кандидатуру на голову артілі (І.Волошин).

КАНТАР - КАНТОР

Кантар, -а. 1. Одиниця маси в багатьох країнах Середземномор’я та Близького Сходу.

2. Ручна важільна або пружинна вага; безмін. – Може потягнути півпуда. Зветься безмін, або кантар. Вага чіпляється на оцей гак (В.Кучер).



Кантор, -а. 1. Півчий соліст хору в римсько-католицькій і протестантській церквах; головний співак у синагозі.

2. Шкільний учитель церковного співу й музики в Німеччині.



КАНЦ... Перша частина складних слів, що відповідає слову канцелярський; пишеться разом: канцприладдя, канцтовари.

КАНЦЕЛІНГ, -у. У мореплавстві – граничний термін прибуття зафрахтованого судна в порт для завантаження, після чого фрахтувальник має право розірвати договір; також акт розриву такого договору.

КАНЦОНА - КАНЦОНЕТА

Канцона. 1. Ліричний вірш, який набув великого поширення в італійській і провансальській поезії середніх віків та епохи Відродження.

2. Старовинна лірична пісня, що бере початок від італійської народної пісні.



Канцонета. Невелика канцона.

КАПЕЛЮХ - КАПЕЛЮХА - БРИЛЬ

Капелюх, -а. Жіночий або чоловічий головний убір з фетру, соломи тощо.

Капелюха, розм. Тепла зимова шапка-ушанка. Високий літній селянин у кудлатій капелюсі (Б.Грінченко); На ньому пошарпаний сіряк і капелюха (шапка з навушниками) (Я.Мамонтов).

Бриль, -я, ор. -ем. Капелюх, переважно солом’яний. Крислатий бриль з рисової соломи був низько опущений на лоб (В.Кучер); Круглий чорний повстяний бриль прикривав чорне, як смола, волосся (І.Нечуй-Левицький).

КАПЕР - КАПЕРС

Капер, -а. 1. Судно, що діяло проти суден противника – захоплювало торговельні судна ворожої держави.

2. Той, хто захоплював такі судна.



Каперс, -а. Рослина, поширена в Середземномор’ї, Індії, Криму та на Кавказі, яку вживають як приправу.

КАПІЛЯР - КАПІЛАР

Капіляр, -а, мн. -и, -ів, фіз., мед. Вузька трубка; найтонша кровоносна судина.

Капілар, -у. Ліки.

КАПІТАЛЬ - КАПІТЕЛЬ

Капіталь, -я, ор. -ем, ч. У палітурній справі – смужка матерії, яку приклеюють зверху і знизу корінця книжки для його зміцнення.

Капітель, -і, ор. -ллю, ж. 1. В архітектурі – верхня частина колони, пілястри або стовпа.

2. збірн. Друкарські літери, які мають обрис заголовних (великих), а розміри малих літер.



КАПСУЛА - КАПСУЛЬ - КАПСЕЛЬ

Капсула. Оболонка з певного матеріалу для зберігання, захисту внутрішнього вмісту чогось; оболонка в організмі.

Капсуль, -я, ор. -ем, ч. Металевий циліндрик або ковпачок у вибуховому пристрої; вибуховий пристрій тощо: капсуль-детонатор.

Капсель, -і, ор. -ллю, ж. Вогнетривка коробка, в якій випалюють глазуровані керамічні вироби.

КАПУСНИК - КАПУСНЯК

Капусник, -у. 1. Грядка, поле з капустою.

2. перен. розм. Вечірка з самодіяльними номерами жартівливо-пародійного характеру.



Капусняк, -у. Страва, зварена переважно з квашеної капусти.

КАРАБІНЕРНИЙ - КАРАБІНЕРСЬКИЙ

Карабінерний. Який складається з карабінерів, належить до карабінерів – відбірних стрільців в арміях до середини XIX ст.: карабінерний полк.

Карабінерський. Який належить до карабінерів – жандармів в Італії: карабінерський мундир.

КАРБ..., КАРБО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттю "сполука вуглецю"; пишуться разом: карбамід, карбогемофлобін.

КАРБОНАД - КАРБОНАТ - КАРБОНІТ

Карбонад, -у. Делікатесний продукт із свіжого філе свинини.

Карбонат, -у. Сіль вугільної кислоти.

Карбоніт, -у. Вибухова речовина.

КАРБЮРАЦІЙНИЙ - КАРБЮРАТОРНИЙ

Карбюраційний. Який стосується карбюрації: карбюраційний процес.

Карбюраторний. Який стосується карбюратора, пов’язаний з ним: карбюраторний двигун, карбюраторне підприємство.

КАРДІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "серце"; пишеться разом: кардіоревматологія, кардіосигналізатор.

...КАРДІЯ. Кінцева частина складних слів, що вказує на захворювання серця або порушення серцевої діяльності: стенокардія, тахікардія.

КАРЕТТА. Морська черепаха.

КАРІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "ядро клітини"; пишеться разом: каріоплазма, каріорексис.

карнавал див. маскарад.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка